.

Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ „Трите(курсова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
0 5635
Скачать документ

КУРСОВА РОБОТА

Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ „Трите

ЗАВДАННЯ

на курсову роботу з дисципліни

„Основи зовнішньоекономічної діяльності”

1. Виконати курсову роботу на тему „Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ”.

2. Основні вихідні дані:

2.1. Варіант – прямий експорт.

2.2. Об’єкт угоди – верхній одяг.

2.3. Базисна умова поставки (згідно Incoterms 2000) – CIF.

2.4. Валюта ціни – євро.

2.5. Валюта платежу – євро.

2.6. Умови платежу:

2.6.1. Вид – готівка.

2.6.2. Форма – акредитив.

2.7. Спосіб встановлення контакту з іноземним контрагентом –
запит, тверда оферта.

††††††††††

2.8. Конкурентні матеріали – ЗТК.

3. Додаткові вихідні дані:

3.1. Стиль проведення переговорів – в залежності від ділової
культури країни контрагента.

3.2. Форма проведення переговорів – особиста зустріч.

Строк виконання курсової роботи ________

Дата отримання завдання _______________

Підпис студента _______________________

Завдання видав старший викладач Ковальчук А.П.

ЗМІСТ:

ВСТУП
………………………………………………………………
………………………………..4

РОЗДІЛ 1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗЕО…………………6

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ
„ТРИТЕ”……………………………………10

РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗЕД ВАТ „ТРИТЕ”……………………12

РОЗДІЛ 4. ПІДГОТОВКА І УКЛАДАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНО-
МІЧНОГО КОНТРАКТУ

4.1. Встановлення контактів з іноземним
партнером…………………….18

4.2. Проробка базисних та валютно-фінансових умов контракту….20

4.3. Підготовка проекту
контракту………………………………………………..26

4.4. Проведення переговорів та укладання
контракту………………….27

ВИСНОВОК……………………………………………………….
………………………………..28

СПИСОК
ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………..
………………29

ДОДАТКИ.

Додаток А: Проект контракту.

ВСТУП

Визначною особливістю функціонування світового господарства на початку
XXI сторіччя є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин.
Одним із найважливіших елементів механізму управління міжнародними
економічними відносинами, що здійснюються шляхом проведення комерційних
операцій, є зовнішньоекономічна діяльність.

На думку ряду спеціалістів, поняття „зовнішньоекономічна діяльність”
(ЗЕД) з’явилось в Україні з початком економічної реформи, в 1987 р.
Одним з центральних напрямків даної економічної реформи була
децентралізація зовнішньої торгівлі, надання підприємствам права
безпосереднього виходу на зовнішній ринок і стимулювання розвитку ЗЕД на
рівні господарських суб’єктів.

Розвиток ринкових відносин в Україні, необхідність її входження в
світовий інтеграційний процес, лібералізація зовнішньоекономічної
діяльності (ЗЕД), надання підприємствам і організаціям, що випускають
конкурентноздатну продукцію, права виходу на світовий ринок вимагають
нових підходів до управління ЗЕД. Тому вивчення різних аспектів
управління зовнішньоекономічною діяльністю, особливо на рівні
підприємства як основної і першочергової ланки зовнішньоекономічного
комплексу країни, викликає сьогодні велику практичну цікавість.

В результаті проведення економічних реформ в зовнішній сфері
сформувалось два поняття: “зовнішньоекономічні зв’язки” (ЗЕЗ) і
“зовнішньоекономічна діяльність” (ЗЕД).

На відміну від ЗЕЗ, які являють собою різні форми, засоби і методи
зовнішньоекономічних відносин між країнами, ЗЕД висвітлює
зовнішньоекономічну діяльність на рівні виробничих структур (фірм,
організацій, підприємств, об’єднань і т.д.). ЗЕД можна визначити як
сукупність виробничо-господарських, організаційно-економічних і
оперативно-комерційних функцій підприємства, пов’язаних з його виходом
на зовнішній ринок та участю в зовнішньоекономічних операціях.

Сучасний етап розвитку світогосподарських зв’язків характеризується
розширенням усіх форм міжнародних економічних відносин на основі
швидкого росту продуктивних сил, який обумовлений прискоренням
науково-технічного прогресу. Наслідком цього є постійно зростаюча
концентрація виробництва й укрупнення його розмірів, що підсилює
тенденцію до інтернаціоналізації господарського життя, сприяє розвитку
міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва.[1]

Основними мотивами розвитку ЗЕД на рівні підприємства можуть бути:

1 .Розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою
максимізації прибутку.

2. Закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій
і обладнання.

3. Залученню інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва з
урахуванням їх унікальності, більш вищої якості і низьких цін в
порівнянні з внутрішнім ринком.

4. Залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва,
зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових
товарних ринках.

5. Участь в міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперуванні

виробництва з метою успішного розвитку своєї країни.

Суб’єктами ЗЕД є суб’єкти господарської діяльності, що відносяться до
всіх форм власності, самостійно здійснюючи зовнішньоекономічні операції
з закордонними партнерами.

Об’єктами ЗЕД є матеріально речова продукція та послуги, результати
науково-технічної та виробничої співпраці, які набувають при
міжнародному обміні вартість, тобто стають товаром.

На управління і регулювання ЗЕД впливають: державні органи управління та
регулювання ЗЕД, недержавні органи регулювання та управління ЗЕД, тарифи
регулювання ЗЕД, адміністріальне регулювання ЗЕД.

Кожен з видів ЗЕД здійснюється в певних формах. Наприклад, формами
зовнішньої торгівлі являється експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт.

Роль ЗЕД як зовнішнього фактора економіки, постійно зростає. Посилюється
її вплив на економічний розвиток не тільки країни, але й кожного
господарського суб’єкта.

Оцінка ефективності ЗЕД визначається по комплексу після виробничих
операцій, які здійснюють фізичні або юридичні особи з моменту
виготовлення продукції до її продажу за грошову оцінку.

Опираючись на вищесказане, метою курсової роботи є оцінка ефективності
ЗЕД ВАТ „Трите”.

Завдання : встановлення контактів з іноземними партнерами, проробка умов
контракту, підготовка проекту контракту, проведення переговорів та
укладання контракту.

Розділ 1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ
ОПЕРАЦІЇ.

Будь-який вид зовнішньоекономічної діяльності супроводжується
здійсненням комерційної операції.

Зовнішньоекономічна комерційна операція – це комплекс дій
контрагентів різних країн з підготовки, укладення і виконання торгової,
науково-виробничої, інвестиційної чи іншої угоди економічного характеру.

Міжнародна практика проведення зовнішньоекономічних операцій припускає
здійснення певних видів комерційної діяльності, що складається з окремих
етапів і стадій, на кожному з яких вирішуються конкретні завдання і
виконуються формальності, що пов’язані з оформленням, пересиланням і
обробкою документації, необхідної для забезпечення виконання угод.

Зовнішньоекономічні комерційні операції поділяються на основні, які
здійснюються між безпосередніми учасниками операцій; забезпечувальні,
які пов’язані з переміщенням товару до покупця.

Провідне місце, серед основних операцій – зовнішньоторговельні операції.
До них належить: експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт, транзит.

Експортні операції – це вивезення товару за межі митної території
країни для передачі його у власність іноземному контрагенту без
обмеження використання.

Імпортні операції – це ввезення товарів на територію країни без
обмеження строку перебування на цій території і можуть вільно
використовуватись.

Експортно-імпортні операції здійснюються прямо між контрагентами (прямий
експорт та імпорт) або через посередника.

Посередниками можуть бути брокери, дилери, комісіонери, оптові покупці,
промислові та торгові агенти, їхні функції полягають у пошуку іноземних
партнерів, підготовці документації і оформленні угод,
кредитно-фінансовому обслуговуванні і страхуванні товарів,
післяпродажному обслуговуванні, рекламуванні товарів тощо.

Під реекспортною операцією слід розуміти продаж та вивезення за кордон
раніше ввезеного товару, який не піддавався в реекспортуючій країні
жодній обробці. Митною статистикою реекспортними вважаються також
операції, при яких попереднє завезення товарів з-за кордону не
обов’язкове, а вони відправляються новому покупцю без завезення в
реекспортуючу країну. Реекспортні товари, як правило, призначені для
торгівлі на міжнародних аукціонах і товарних біржах. Здійснюють
реекспортні операції торгові фірми для отримання прибутку завдяки
різниці цін на той самий товар на різних ринках. Країна, яка здійснює
реекспорт, отримує торговий прибуток та вигоди від надання транспортних
послуг, проведення страхових, кредитних та інших посередницьких
(забезпечувальних) операцій.

Реекспортні операції передбачають укладення двох зовнішньоторгових угод
реекспортером. За першою угодою він купує товар, а за другою – продає
його.

Бажаною умовою для проведення реекспортних операцій є наявність
території, на якій товари не оподатковуються, наприклад, вільних
економічних зон.

Перевезення товарів через країну транзитом не розглядається як
реекспорт.

Реімпортна операція – це придбання і завезення з-за кордону раніше
експортованого товару, який не зазнав там ніякої переробки чи доробки.
До таких операцій належить повернення забракованих покупцем товарів,
повернення товарів, не реалізованих на аукціонах та через консигнаційні
склади. Основною ознакою реімпортних операцій є дворазовий перетин
товарами кордонів своєї країни – при вивезенні і при ввезенні.
Повернення з-за кордону вітчизняних товарів з виставок та ярмарок до
реімпорту не належить.

Операції зустрічної торгівлі – це операції, при яких закупівля продукції
супроводжується зворотними поставками товарів з метою досягнення
експортно-імпортного балансу. До таких операцій належать: операції
натурального обміну; операції, які передбачають участь продавця в
реалізації товарів, запропонованих покупцем; операції в рамках
промислового співробітництва.

Операції натурального обміну відомі під назвою бартерних. Для їх
здійснення між суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України та
іноземним суб’єктом господарської діяльності оформляється єдиний
договір, який передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, не
опосередкований рухом грошових коштів у готівковій або безготівковій
формі. У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, які
експортуються та імпортуються, наведена в іноземній валюті з
обов’язковим вираженням її в доларах США. На кількість товарів, які
обмінюються, не впливає зміна цін на світовому ринку. Рух зустрічних
потоків товарів відбувається, як правило, одночасно. Регулювання
бартерних операцій регламентується Указом Президента України “Про
регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі
зовнішньоекономічної діяльності” № 85/95 від 27.01.1995 р.

До операцій, які передбачають участь продавця в реалізації товарів,
запропонованих покупцем, належать: комерційна компенсація; зустрічні
закупки; авансовані закупки; угоди типу “оффсет”; угоди типу “світч”.
При здійсненні операцій цього виду використовуються гроші як міра
вартості і як засіб платежу. Розрахунок між партнерами здійснюється в
грошовій формі за цінами, які можуть змінюватись зі зміною ринкової
ситуації. Продавець самостійно реалізує товари для отримання виторгу за
свої поставки.

Комерційна компенсація передбачає взаємну поставку товарів за однакову
вартість. При такій операції кожний партнер (країна) одночасно виступає
як продавець і покупець і виставляє рахунок за свої поставки у грошовій
формі. Умови початкової і зустрічних поставок містяться в одному
контракті. В ньому ж може бути передбачено взаємне задоволення інтересів
партнерів в будь-якій іншій формі, наприклад, часткова оплата початкової
поставки чи інше.

Принципова відмінність операцій комерційної компенсації полягає в
розрахунках партнерів за свої поставки у грошовій формі та в тому, що
експортер може передати свої зобов’язання із зустрічного імпорту третій
стороні.

При підготовці до здійснення компенсаційної операції експортно-імпортна
фірма країни А направляє своєму контрагенту в країні Б список товарів,
що вона хотіла б закупити, їх кількість і ціну та список товарів, які
вона пропонує для компенсації. Після погоджень формуються два остаточні
списки товарів, які є невід’ємною частиною компенсаційної угоди.
Компенсаційні угоди часто укладають при будівництві великих об’єктів. В
цьому випадку країна отримує від іноземних банків довготермінові
кредити, які в майбутньому погашаються за рахунок експорту частини
продукції, виготовленої на споруджених об’єктах.

Найпоширенішою формою зустрічної торгівлі є зустрічні закупки. Вони
означають зобов’язання експортера закупити чи забезпечити закупівлю
третьою стороною товарів на певну суму в країні імпортера. Імпортер
виставляє закупівлю експортером товару в його країні обов’язковою умовою
контракту. При цьому товари можуть і не належати до предмета угоди, і
дуже часто під час переговорів експортер не знає, які товари може
запропонувати йому імпортер. При такій операції імпортер частину валюти
залишає у своїй країні, що йому вигідно.

Обсяг зустрічних закупок від загальної суми фіксується в контракті. В
контракті записується, що експортер протягом певного періоду з дати
підписання контракту підпише контракти з контрагентами з
країни-імпортера на закупівлю товарів, не вказуючи яких, на обумовлену
суму.

При авансованих закупках сторона, зацікавлена в продажу своїх товарів
партнеру, спочатку закуповує у нього якісь товари, після чого поставляє
на цю суму свої товари. Набір товарів може бути довільним.

Суть угоди типу “оффсет” полягає в тому, що експортуюча країна
погоджується закупити від країни-імпортера товари в залік експортної
поставки. Такі угоди укладаються між країнами при купівлі-продажу
дорогих товарів (військової техніки і т.д.) з “джентльменськими угодами”
і не вимагають юридичного оформлення.

Змістом угоди типу “світч” є передача експортером своїх зобов’язань із
зустрічної торгівлі третій стороні, як правило, спеціалізованій торговій
фірмі. Такі операції застосовуються в поєднанні з іншими операціями
зустрічної торгівлі (крім бартерної), оскільки вони не є самостійною
формою торгівлі.

В розглянутих вище комерційних операціях немає жодного виробничого чи
технологічного зв’язку між товарами. Для продажу чи обміну надходять
готові товари.

На відміну від попередніх, операції в рамках промислового
співробітництва (співробітництво на компенсаційній основі, виробнича
кооперація) пов’язані з виробничою сферою і передбачають особливий вид
зустрічних поставок.

Угоди про співробітництво на компенсаційній основі передбачають поставку
іноземним партнерам на умовах кредиту комплектного обладнання та
інжинірингових послуг з наступним його погашенням за рахунок виторгу від
зустрічної поставки виробленої на цьому обладнанні продукції.

Недоліком такої угоди для експортера є довготривалий термін вилучення з
обігу коштів, що обумовлене великою тривалістю здійснення проекту.

Найтриваліші стійкі зв’язки між торговими партнерами, при яких торгівля
виступає частиною промислового співробітництва, забезпечує виробниче
кооперування. Найпоширенішими його видами є: підрядне кооперування,
договірна спеціалізація, спільне виробництво.

При підрядному кооперуванні одна із сторін (замовник) доручає іншій
(виконавцю) виконання певної роботи відповідно до обумовлених вимог
(обсяг, термін, ціна тощо). За необхідності замовник може передавати
підряднику технологію, креслення і специфікації, обладнання і матеріали.

Договірна спеціалізація передбачає розмежування виконання окремих частин
і етапів виробничих програм, здійснення, за необхідності, перерозподілу
капітальних вкладень.

Спільне виробництво організовується для здійснення конкретного
економічного проекту при створенні складних видів продукції. При цьому
партнери тісно взаємодіють на всіх етапах, починаючи з НДДКР і до збуту
та сервісного обслуговування. Таке співробітництво оформляється як
тимчасове договірне об’єднання юридичне самостійних фірм.

Суть операцій на давальницькій сировині полягає в підписанні контракту
між контрагентами про перероблення сировини з оплатою за перероблення
частиною виготовленої продукції. Така ситуація виникає тоді, коли якась
країна має сировину, але не має переробних заводів.

Процес проведення зовнішньоекономічних операцій розбивається на кілька
етапів і стадій:

1. Підготовчий етап:

° аналіз кон’юнктури міжнародного ринку, рівня його монополізації
великими компаніями, можливості проникнення на цей ринок; ° вибір форми
і методів роботи на ринку; ° вибір контрагентів; ° аналіз і розрахунок
цін; ° рекламна кампанія.

2. Організаційний етап:

° встановлення контакту з потенційними контрагентами; ° підготовка і
проведення переговорів; укладання контракту.

3. Виконавчий етап:

° підготовка товару до відвантаження (експортером) і підготовка

до прийому товару (імпортером);

° оформлення документації:

° укладання допоміжних контрактів (страхових, транспортних, і т.п.);

° врегулювання суперечок:

° здійснення розрахунків.

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ „ТРИТЕ”.

ВАТ „Трите” було створене у 1999 році. Воно розташоване на північному
заході від центру м.Коломиї, що знаходиться на відстані 500м. Дане
підприємство розташоване на відстані 70 км. від обласного центру
м.Івано-Франківськ. Юридична адреса – Івано-Франківська область,
м.Коломия, вулиця Франка 1/10. Таке розташування ВАТ „Трите” є досить
економічно вигідним для нього і при цьому створюються сприятливі умови
для реалізації виробленої продукції.

ВАТ „Трите” як юридична особа є суб’єктом ЗЕД, та може самостійно, у
визначених законодавством межах, здійснювати ЗЕД.

ВАТ „Трите” здійснює такі види ЗЕД:

1. Експортує верхній одяг.

2. Імпортує сировину і матеріали.

3. Здійснює інші види діяльності зазначені в установчих документах.

Згідно зі ст. 80 ГК України (ст.. 24 Закону України від 19 вересня 1991
р. №1576-XII “Про господарські товариства”; ст.. 152 ЦК України)
акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний
фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної
вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном
товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю
товариства, в межах вартості належних їм акцій.

Установчим документом даного підприємства є статут, який містить
відомості про найменування та місцезнаходження, склад засновників та
учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття
ними рішень, в тому числі перелік питань, в яких необхідна одностайність
або кваліфікована більшість голосів, порядок формування майна, розподілу
прибутків і збитків, умови його реорганізації та ліквідації. Крім того,
у статуті містяться також відомості про види акцій, що випускаються, їх
номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій,
що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов’язань по вступу
акцій.

Згідно законодавству України ВАТ „Трите” поділяє акціонерів на
засновників та учасників. Засновники – це особи, які виконують дії,
пов’язані із заснуванням даного товариства. Учасники – це особи, які
роблять внесок у статутний фонд, проте не бажають брати на себе будь-які
обов’язки.

Процедура створення ВАТ „Трите” була досить складною. Тому, що крім
необхідності укладання договору між засновниками, с. 4 ст. 26 Закону
України „Про господарські товариства” передбачено 4 етапи, що їх повинні
пройти засновники для створення акціонерного товариства:

зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство;

здійснити підписку на акції (в разі створення відкритого акціонерного
товариства);

провести установчі збори;

здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства.

Акції ВАТ „Трите” розповсюджуються шляхом відкритої підписки та
купівлі-продажу на біржах. Акціонери продають належні їм акції без згоди
інших акціонерів та товариства.

Вищим органом товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах
мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і
виду акцій, що їм належать.

Виконавчим органом, який здійснює керівництво його поточною діяльністю,
є правління або інший орган, визначений статутом. Він вирішує всі
питання діяльності ВАТ „Трите”, крім тих, що віднесені до компетенції
загальних зборів.

Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і організовує
виконання їхніх рішень. Він діє від імені підприємства у межах,
встановлених статутом і законом.

На мою думку, підприємство у формі акціонерного товариства є
найвигіднішим і найпоширенішим типом організації підприємства на Заході.
По-перше, його корпоративна форма забезпечує мобілізацію великих
грошових сум шляхом реалізації акцій серед населення. По-друге, воно
забезпечує передачу окремих інтересів власності, оскільки акції можуть
легко продаватися іншим способом. По-третє, вона накладає на акціонера
відповідальність тільки у межах свого капіталу.

РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗЕД ВАТ „ТРИТЕ”.

Оцінка ефективності ЗЕД ВАТ „Трите” здійснюється на основі
бухгалтерських звітів підприємства за 2004-2005 роки. Необхідні для
розрахунку дані зводимо в таблицю 1.

Таблиця 1

Показники експортно-імпортної

діяльності ВАТ ”Трите” за 2004 – 2005 роки

№ п/п Показники експортно-імпортної діяльності підприємства

Звітний період

2005р. 2004р.

1 Контрактна вартість імпортної сировини, тис. грн. 22611,08 19716,84

2 Акцизні збори, тис. грн. 48,45212 49,29214

3 Мито і митні збори, тис. грн. 104,9809 115,0156

4 Транспортні витрати, тис. грн. 1534,322 1807,378

5 Вантажно-розвантажувальні витрати, тис. грн. 807,5386 821,535

6 Складські витрати, тис. грн. 403,7683 164,3077

7 Експедиторські витрати, тис. грн. 387,6189 262,892

8 Страхові витрати, тис. грн. 96,90425 65,72347

9 Інші витрати на ЗЕД, тис. грн. 80,7529 164,3077

10 Виробнича собівартість продукції, тис. грн. 53384,07 46948,42

11 Позавиробничі витрати, тис. грн. 8075,386 8215,352

12 Ціна імпорту, тис. грн. 16,15135 17,25178

13 Кількість імпорту, т. 3553,17 3286,14

14 Коефіцієнт кредитного впливу 1,651602 1,680307

15 Експортна виручка за умов надання комерційного кредиту, тис. грн.
101838,3 106107,7

Оцінку ефективності ЗЕД здійснюємо в такій послідовності:

Визначимо накладні витрати в аналізованому і базовому році.

CН= CТ + СЗР + ССКЛ + СЕКСПЕД +ССТР + СІН (1),

де

СТ – транспортні витрати за базисом постачання, тис. грн.

СЗР – вантажно-розвантажувальні витрати, тис. грн.

ССКЛ – складські витрати, тис. грн.

СЕКСПЕД – експедиторські витрати, тис. грн.

ССТР – страхові витрати, тис. грн.

СІН – інші витрати на ЗЕД, тис. грн.

СН 2005 = 1807,378+821,535+ 164,3077+262,892+65,72347+164,3077 =

= 3286,1438 тис. грн.;

СН 2004 = 1534,322+807,5386+403,7683+387,6189+96,90425+80,7529 =

= 3310,9049 тис. грн.

Витрати на імпорт в аналізованому та базовому році.

СЗТ ІМП = CК + CН + СА + СМ (2),

де

СК – контрактна вартість імпортної сировини, тис. грн.

СН – накладні витрати, тис. грн.

СА – акцизні збори, тис. грн.

CМ – мито і митні збори, тис. грн.

СЗТ ІМП 2005 = 19716,84+3286,1438+49,29214+115,0156 = 23167,29 тис.
грн.

СЗТ ІМП 2004 = 22611,08+3310,9049+48,45212+104,9809 = 26075,416 тис.
грн.

Виручка від експорту за готівку в аналізованому та базовому році.

ВРЕКС Г = ВРЕКС К (3),

ККВ

де

ВРЕКС К – виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту,
тис. грн.

ККВ – коефіцієнт кредитного впливу, част.од

ВРЕКС Г 2005 = 10610,7 = 63147,805 тис. грн.

1,680307

ВРЕКС Г 2004 = 101838,3 = 61660,315 тис. грн.

1,651602

4. Виручка від імпорту в аналізованому та базовому році.

ВРІМП = ЦІМП х NІМП (4),

де

ЦІМП – середня ціна імпорту, тис. грн.

NІМП – кількість імпорту, т.

ВРІМП 2005 = 17,25178 х 3286,14 = 56691,764 тис. грн.

ВРІМП 2004 = 16,15135 х 3553,17 = 57388,492 тис. грн.

5. Витрати на експорт в аналізованому та базовому році.

СЗТ ЕКС = СВИР+ СПВ (5),

де

СВИР – виробнича собівартість, тис. грн.

СПВ – позавиробничі витрати, тис. грн.

СЗТ ЕКС 2005 = 46948,42 + 8215,352 = 55163,772 тис. грн.

СЗТ ЕКС 2004 = 53384,07 + 8075,386 = 61459,456 тис. грн.

6. Прибуток від імпорту в аналізованому та базовому році.

ПІМП = ВРІМП – СЗТ ІМП (6),

де

ВРІМП – виручка від імпорту, тис. грн.

СЗТ ІМП – витрати на імпорт, тис. грн.

ПІМП 2005 = 56691,764 – 23167,29 = 33524,474 тис. грн.

ПІМП 2004 = 57388,492 – 26075,416 = 31313,076 тис. грн.

7. Прибуток від експорту в аналізованому та базовому році.

ПЕКС = ВРЕКС Г – СЗТ ЕКС (7),

де

ВРЕКС Г – виручка від експорту за готівку, тис. грн.

СЗТ ЕКС – витрати на експорт, тис. грн.

ПЕКС 2005 = 63147,805 – 55163,772 = 7984,033 тис. грн.

ПЕКС 2004 = 61660,315 – 61459,456 = 200,859 тис. грн.

8. Експортно-імпортні витрати в аналізованому та базовому році.

ВЕКС-ІМП = СЗТ ЕКС + СЗТ ІМП (8),

де

СЗТ ЕКС – витрати на експорт, тис. грн.

СЗТ ІМП – витрати на імпорт, тис. грн.

ВЕКС-ІМП 2005 = 55163,772 + 23167,29 = 78331,062 тис. грн.

ВЕКС-ІМП 2004 = 61459,456 + 26075,416 = 87534,872 тис. грн.

9. Прибуток від експортно-імпортних операцій в аналізованому та базове
році.

ПЕКС-ІМП = ПЕКС + ПІМП (9),

де

ПЕКС – прибуток від експорту, тис. грн.

ПІМП – прибуток від імпорту, тис. грн.

ПЕКС-ІМП 2005 = 7984,033 + 33524,474 = 41508,507 тис. грн.

ПЕКС-ІМП 2004 = 200,859 + 31313,076 = 31513,935 тис. грн.

10. Ефективність ЗЕД в аналізованому та базовому році.

ЕЗЕД = ПЕКС-ІМП х 100 % (10),

ВЕКС-ІМП

де

ПЕКС-ІМП – прибуток від експортно-імпортних операцій, тис. грн.

ВЕКС-ІМП – експортно-імпортні витрати, тис. грн.

ЕЗЕД 2005 = 41508,507 х 100 % = 53 %.

78331,062

ЕЗЕД 2004 = 31513,935 х 100 % = 36 %.

87534,872

Отримані результати зводимо в таблицю 2.

Згідно проведених розрахунків ефективність ЗЕД фірми в аналізованому
періоді склала 147%.

Ефективність ЗЕД зросла за рахунок того, що прибуток від
експортно-імпортних операцій зріс в порівнянні з базовим періодом на
9994,572 грн. і 132%, а витрати експортно-імпортні знизились на 9203,81
грн., що в порівнянні з базовим роком склало 89%.

Прибуток від експортно-імпортних операцій зріс за рахунок того, що
прибуток від експорту зріс в порівнянні з базовим періодом на 7783,174
грн. і 3975% та прибутку від імпорту, який теж збільшився на 2211,398
грн. та 107%.

Зменшення експортно-імпортних витрат відбулося за рахунок зменшення
витрат на експорт, які становлять менше на 6295,684 грн. та 90 % в
порівнянні з базовим роком та зменшення витрат на імпорт 2908,126 грн.,
що в порівнянні з базовим роком склало 89%.

Прибуток від експорту зріс за рахунок того, що виручка від експорту за
готівку збільшилась на 1487,49 грн. і 102%, а також витрат на експорт,
які зменшились на 696,728 грн., що в порівнянні з базовим роком склало
99%.

Прибуток від імпорту зріс на 2211,398 грн. та 107%. Це зумовлено тим, що
виручка від імпорту знизилась на 696,728 грн. та 99% і зниженням витрат
на імпорт на 2908,126 грн. та 89% в порівнянні з базовим роком.

Витрати на експорт зменшились на 6295,684 грн., що в порівнянні з
базовим роком складає 90%. Витрати зменшились за рахунок зменшення на
6435,65 грн. та 88% виробничої собівартості і збільшення позавиробничих
витрат на 139,966 грн. та 102% в порівнянні з базовим роком.

Витрати на імпорт теж зменшились на 2908,126 грн., що становить в
порівнянні з базовим роком 89%.

Таблиця 2

Показники для аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності ВАТ
„Трите” 2004 -2005 роки

Показники Індекс Одиниця виміру Велечина Відхилення

Аналізована Базова Абсолютне Відносне

%

1 2 3 4 5 6 7

Ефективність ЗЕД ЕЗЕД % 53 36 17 147

Прибуток від експортно-імпортних операцій ПЕКС-ІМП тис. грн. 41508,507
31513,935 9994,572 132

Експортно-імпортні витрати ВЕКС-ІМП тис. грн. 78331,062 87534,872
-9203,81 89

Прибуток від експорту ПЕКС тис. грн. 7984,033 200,859 7783,174 3975

Прибуток від імпорту ПІМП тис. грн. 33524,474 31313,076 2211,398 107

Витрати на експорт СЗТ ЕКС тис. грн. 55163,772 61459,456 -6295,684 90

Витрати на імпорт СЗТ ІМП тис. грн. 23167,29 26075,416 -2908,126 89

Виручка від експорту за готівку ВРВКС Г тис. грн. 63147,805 61660,315
1487,49 102

Виручка від імпорту ВРІМП тис. грн. 56691,764 57388,492 -696,728 99

Коефіцієнт кредитного впливу KКВ част. од. 1,680307 1,651602 0,028705
102

Виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту ВРЕКС К тис.
грн. 106107,7 101838,3 4269,4 104

Виробнича собівартість СВИР тис. грн. 46948,42 53384,07 -6435,07 88

Позавиробничі витрати СПВ тис. грн. 8215,352 8075,386 139,966 102

Середня ціна імпорту ЦІМП тис. грн. 17,25178 16,15135 1,10043 107

Кількість імпорту NІМП тис. грн. 3286,14 3553,17 -267,03 92

Контрактна вартість сировини СК тис. грн. 19716,84 22611,08 -2894,24 87

Накладні витрати СН тис. грн. 3286,1438 3310,9049 -24,761 99

Акцизні збори СА тис. грн. 49,29214 48,45212 0,84002 102

Мито і митні збори CМ тис. грн. 115,0156 104,9809 10,0347 109

Транспортні витрати за базисом постачання CТ тис. грн. 1807,377 1534,322
273,056 118

Вантажно-розвантажувальні витрати СЗР тис. грн. 821,535 807,5386 13,9964
102

Складські витрати ССКЛ тис. грн. 164,3077 403,7683 -239,4606 41

Експедиторські витрати СЕКСПЕД тис. грн. 262,892 387,6189 -24,7269 68

Страхові витрати CСТР тис. грн. 65,72347 96,90425 -31,18078 68

Інші витрати СІН тис. грн. 164,3077 80,7529 83,5548 203

РОЗДІЛ 4. ПІДГОТОВКА І УКЛАДАННЯ КОНТРАКТУ

4.1. Встановлення контакту з іноземним партнером.

На адресу ВАТ „Трите” надійшов запит від французької фірми „Смок”.

Безпосередньо встановленню контакту з французькою фірмою „Смок”
передувало маркетингове дослідження ринку Франції.

Встановлення контакту з французьким контрагентом здійснюємо в такій
послідовності рис 1.

Рис 1. Встановлення контракту з французькою фірмою „Смок”.

Рис. 2. Запит та тверда оферта для встановлення контакту з іноземним
контрагентом.

4.2. Проробка базисних та валютно-фінансових умов контракту.

Згідно із проектом контракту базовою умовою поставки є: СІF „Вартість,
страхування і фронт” (…порт призначення зазначений).

„Вартість, страхування і фронт” (СІF) означає, що ВАТ „Трите” має такі
зобов’язання: повинно забезпечити морські страхування для усунення
ризиків загибелі або пошкодження товару при перевезенні. ВАТ „Трите”
укладає договір страхування і сплачує страховий внесок.

Відповідно з умовою СІF ВАТ „Трите” повинне лише одержувати страховку на
мінімальне покриття.

Умова СІF вимагає, щоб продавець (ВАТ „Трите”) здійснив очистку товару
від мита на експорт.

Умови можна використовувати тільки для морського і внутрішнього водного
транспорту.

А. ВАТ „ Трите” зобов’язано

А.1. Поставка товару згідно з договором.

Поставити товар і торговий рахунок-фактуру або еквівалентне електронне
повідомлення згідно договору купівлі-продажу, а також будь-яке інше
свідоцтво відповідності, яке може бути потрібним за договором.

А.2. Ліцензії, дозволи і формальності.

Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку експортну ліцензію або
інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності,
необхідні для вивозу товару.

А.3. Договір перевезення і страхування.

а) Договір перевезення.

Укласти на звичайних умовах і за свій рахунок договір перевезення товару
до погодженого порту. Призначення за звичайно прийнятим напрямом на
морському судні (або, якщо це зручно, на річковому судні) такого типу,
який використовується звичайно для перевезення товарів, аналогічних
товарів, вказаному в договорі купівлі-продажу.

Б) Договір страхування.

За свій рахунок одержати страхування карго, як застережено в договорі,
щоб покупець або будь-яка інша особа, яка що має зацікавленість у
товарі, який підлягає страхуванню, мали право затребувати безпосередньо
від страхового товариства і надати покупцю страховий поліс або інше
свідоцтво обсягу страхової відповідальності.

Страхування повинно бути проведеним у страхувачів або страхових
компаніях, що користуються доброю репутацією, і (за неможливості дійти
згоди про протилежне), відповідати мінімальному покриттю “ Застережень
про страхування вантажів . Об‘єднання лондонських страхувачів” або
будь-якому іншому збірнику умов. Тривалість страхового покриття повинне
відповідати пунктам Б.5 і Б.4. На вимогу покупця продавець повинен
забезпечити страхування за рахунок покупця на випадок війни, страйків,
заколотів і масових порушень громадського порядку. Мінімальне
страхування повинно покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто
110%) і повинно бути зазначено у валюті договору.

А.4. Поставка.

Поставити товар на борт судна в порту відвантаження в погоджений день
або строк.

А.5. Перехід ризиків.

У відповідності з положенням пункту Б.5 нести всі ризики загибелі або
пошкодження товару до моменту, коли він прийде через поручні судна в
порту відвантаження.

А.6. Поділ витрат.

У відповідності з положенням пункту Б.6:

нести всі витрати по товару до того часу, коли він доставлений у
відповідності з пунктом А.4, а також витрати по фрахту й всі інші
витрати, викликані пунктом А.3, в тому числі вартість навантаження
товарів на борт і будь-які інші збори по розвантаженню в порту
розвантаження, які можуть стягатися судноплавними лініями при укладенні
договору перевезення;

оплатити витрати, пов’язані з митними формальностями, необхідними для
вивозу, а також усі мита, податки та інші офіційні збори, виплачувані
при вивозі.

А.7. Повідомлення покупця.

Завчасно повідомити покупця про те, що товар поставлений у
відповідності з пунктом А.4, а також надати будь-яке інше повідомлення,
необхідне для того, щоб дати можливість покупцю вжити заходів, що
потрібні для прийняття товару.

А.8. Доказ поставки – транспортний документ або еквівалентне електронне
повідомлення.

За свій рахунок, якщо не застережене інше, подати покупцю без затримки
звичайний транспортний документ для погодженого в порту призначення.

Цей документ (наприклад, транспортна накладна, що передається; морський
подорожній лист, що не передається; документ для транспортування по
внутрішньому водному шляху) повинен охоплювати товар за договором, бути
датований у межах строку, погоджений для відвантаження, дозволити
покупцю зажадати товар у перевізника в місці призначення і , якщо не
затверджене інше, дозволити покупцю продавати товар у дорозі шляхом
передачі документа наступному покупцю (транспортна накладна, що
передається) або шляхом повідомлення перевізника.

Якщо такий транспортний документ виданий у кількох примірниках, то
покупцю повинні бути подані всі примірники. Якщо транспортний документ
містить у собі посилання на чартер партію, то продавець повинен також
надати примірник останнього документа.

Якщо продавець і покупець погодилися використовувати електронний
зв’язок у відносинах між собою, то документ, зазначений у попередніх
абзацах, може бути замінений еквівалентним повідомленням ЕОІ.

А.9. Перевірка, упаковка, маркування.

Нести витрати, що викликаються перевіркою товару (перевірка якості,
вимірювання, зважування, підрахунок), необхідні для того, щоб поставити
товар у відповідності з пунктом А,4.

За свій рахунок забезпечити упакування (за винятком випадків, коли у
даній галузі торгівля звичайно прийнято відправляти без упаковки товар,
що є предметом договору), необхідне для перевезення товару. Упаковка
повинна мати відповідне маркування.

А.10. Інші зобов’язання.

На прохання покупця, на його ризик і за його рахунок, посприяти йому
вповні в одержанні документів або еквівалентних електронних повідомлень
(крім згаданих у пункті А.8), які видаються в країні відправки або
передані у цю країну й в країні походження товару, які можуть бути
потрібними покупцю для ввозу товару й за необхідності – для транзитного
перевезення через треті країни.

Б. Фірма „ Смок” зобов’язана

Б.1. Сплата ціни.

Сплатити ціну, передбачену в договорі купівлі – продажу.

Б.2. Ліцензії, дозволи і формальності.

Одержати на свій ризик і свій рахунок будь-яку імпортну ліцензію або
інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності по
ввозу товару, а у випадку необхідності – для транзитного перевезення
через трері країни.

Б.3. Договір перевезення.

Немає зобов’язань.

Б.4. Прийняття поставки.

Прийняти поставку товару з моменту, коли він поставлений у відповідності
з пунктом А.4, і одержати його від перевізника в погодженому порту
призначення.

Б.5. Перехід ризиків.

Нести всі ризики загибелі або пошкодження товару з моменту, коли він
поставлений у відповідності з пунктом А.4.

Якщо покупець не може надати повідомлення відповідно до пункту Е.7, то
він повинен нести всі ризики по товару, починаючи з погодженої дати або
закінчення застереженого строку, призначеного для поставки, але за
умови, що товар був належним чином придбаний за договором, тобто виразно
відокремлений або іншим чином позначений як товар, що є предметом даного
договору.

Б.6. Поділ витрат.

У відповідності з положеннями пункту А.3 нести всі витрати по товару з
моменту, коли він поставлений згідно пункту А.4 і, якщо такі витрати і
збори не були включені у фрахт або понесені продавцем при укладанні
договору перевезення, у відповідності з пунктом А 3а, нести всі витрати
і збори по товару, що знаходиться в дорозі, до його прибуття в погоджене
місце призначення, а також витрати по розвантаженню.

Якщо покупець не може надати повідомлення відповідно до пункту Б.7, то
він повинен нести викликані цим додаткові витрати за товари, починаючи з
погодженої дати або дати закінчення строку, призначеного для
відправлення, але за умови, що товар був належним чином придбаний за
договором, тобто виразно відокремлений або іншим чином позначений як
товар, що є предметом даного договору.

Сплатити всі мита, податки та інші офіційні збори, а також витрати по
виконанню митних формальностей, сплачувані при ввозі товару і в
необхідному випадку – для його транзитного перевезення через треті
країни.

Б.7. Повідомлення продавця.

У випадку, якщо покупець має право визначити час відвантаження товару й
(або) порт призначення, він повинен завчасно повідомити продавця про це.

Б.8. Доказ поставки – транспортний документ або еквівалентне електронне
повідомлення.

Прийняти транспортний документ у відповідності з пунктом А.8, якщо він
відповідає договору.

Б.9. Перевірка товару.

Сплатити, якщо не застережене інше, витрати по перед відвантажувальній
перевірці, за винятком тих випадків, коли цього вимагають власні країни
експорту.

Б.10. Інші зобов’язання.

Сплатити всі витрати і збори, пов’язані з одержанням документів або
еквівалентних електронних повідомлень, згаданих у пункті А.10, і
відшкодувати всі витрати і збори, понесені продавцем при наданні
допомоги відповідно з цим пунктом.

Надати продавцю на його прохання необхідну інформацію з приводу
одержання страховки.

Згідно з проектом контракту, валютою ціни і валютою платежу буде долар
США.

Форма розрахунку – акредитив.

Розрахунок між контрагентами здійснюється в такій послідовності рис. 3.

Після укладання контракту (1) ВАТ „Трите” готує товар до відвантаження,
про що повідомляє фірму „Смок”. Отримавши таке повідомлення покупець
направляє своєму банку доручення на відкриття акредитиву називається
наказодавцем, банк який відкриває акредитив називається банк-емітент.
Акредитив направляється експортеру через той банк, який його обслуговує
(4), в завдання якого входить повідомлення про відкриття акредитиву
експортера. Отримавши від емітента акредитив, авізуючий банк перевіряє
його достовірність і передає експортеру (5). Отримавши транспортні
документи від перевізника (7) експортер передає їх разом з іншими в свій
банк (8). Після перевірки банк експортера відсилає документ
банку-емітенту для оплати (9). Після перевірки документів емітент
переказує суму платежу банку експортера (10). Дебетуючий рахунок
імпортера (11), авізуючий банк зараховує виручку експортеру (12).
Імпортер отримавши від банку документи (13) стає власником товару.

Рис. 3 Розрахунок між контрагентами

(акредитивна форма розрахунку)4.3. Підготовка проекту
контракту.

На основі телефонних переговорів між ВАТ “Трите”в особі голови правління
Бучацької І.О. та фірми “Смок” в особі директора Жанна Море було
узгоджено, що проект контракту буде готувати продавець.Також були
визначені усі основні статті та умови майбутнього контракту.

До визначених статей відносять:

Предмет контракту.

Ціна та загальна вартість контракту.

Строки та умови поставки.

Оплата.

Якість.

Умови задачі та приймання товарів.

Упаковка та маркування.

Страхування.

Форс-мажор.

Арбітраж та керівний закон.

Відповідальність.

Контракт в цілому.

Інші умови.

Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін.

4.4. Проведення переговорів та укладання контракту.

Після того, як ми встановили контакт з фірмою “Смок” нами був складений
попередній контракт. Для вирішення всіх питань та усунення можливих
розбіжностей була проведена особиста зустріч між представниками ВАТ
“Трите” в особі директора Бучацької І.О. та представником фірми “Смок” в
особі генерального директора Жанна Море, в місті Коломия.

Перед зустріччю кожна із сторін готувалась до неї. Наша сторона виробила
тактику проведення переговорів, можливий розподіл ролей учасників,
послідовність викладання питань, що цікавлять. Підготували довідкові та
інші матеріали, які будуть потрібні під час переговорів, розробили шляхи
розв’язання розбіжностей та претензій, підготували можливі відповіді на
питання партнера.

При проведенні переговорів представники фірм розглянули предмет
майбутнього контракту, а також затвердили базу договірних цін.
Затвердили, що контракт буде написаний, як на українській так і на
англійській мовах. Представники обох фірм ретельно вивчали кожну статтю
попереднього контракту. Переважно у всіх питаннях знайшли згоду, але в
деяких виникли суперечки, які були розв’язані шляхом порозуміння.
Особливо була загострена увага на статті “Строки та умови поставки”.
Сторонами було узгоджено штрафні санкції за невиконання контрактних
обов’язків. Також були внесені зміни до попереднього контракту, стосовно
статті “Маркування”.

Було проведено взаємне вивчення об’єктивних аргументів сторін та
знайдені на цій основі взаємоприйняті компромісні рішення. В результаті
переговорів сторони склали спільний проект контракту в якому була
врахована фактична домовленість, якої вони досягли під час переговорів.
Також було вирішено, що контракт роздруковується у двох оригіналах на
українській та французькій мовах. З оригіналу контракту роблять по три
примірники ксерокопій. Контракт підписують у договорі відповідальні
особи.

Контроль за виконанням умов контракту покласти на начальника
зовнішньоекономічного відділу підприємства Бучацьку І.О. Укладений
сторонами контракт ( Додаток А).

ВИСНОВОК

ВАТ „Трите” являється суб’єктом ЗЕД. Підприємство імпортує сировину з
закордону і реалізує частину продукції на зовнішній ринок.

Оцінка ефективності ЗЕД ВАТ „Трите” показала, що в аналізованому році
ефективність ЗЕД фірми в порівнянні з базовим роком зросла. Згідно
проведених розрахунків ефективність ЗЕД фірми в аналізованому періоді
склала 147%.

Ефективність ЗЕД зросла за рахунок того, що прибуток від
експортно-імпортних операцій зріс в порівнянні з базовим періодом на
9994,572 грн. і 132%, а витрати експортно-імпортні знизились на 9203,81
грн., що в порівнянні з базовим роком склало 89%.

Прибуток від експортно-імпортних операцій зріс за рахунок того, що
прибуток від експорту зріс в порівнянні з базовим періодом на 7783,174
грн. і 3975% та прибутку від імпорту, який теж збільшився на 2211,398
грн. та 107%.

Зменшення експортно-імпортних витрат відбулося за рахунок зменшення
витрат на експорт, які становлять менше на 6295,684 грн. та 90 % в
порівнянні з базовим роком та зменшення витрат на імпорт 2908,126 грн.,
що в порівнянні з базовим роком склало 89%.

Прибуток від експорту зріс за рахунок того, що виручка від експорту за
готівку збільшилась на 1487,49 грн. і 102%, а також витрат на експорт,
які зменшились на 696,728 грн., що в порівнянні з базовим роком склало
99%.

Прибуток від імпорту зріс на 2211,398 грн. та 107%. Це зумовлено тим, що
виручка від імпорту знизилась на 696,728 грн. та 99%, і зниженням витрат
на імпорт на 2908,125 грн. та 89% в порівнянні з базовим роком.

Витрати на експорт зменшились на 6295,684 грн., що в порівнянні з
базовим роком складає 90%. Витрати зменшились за рахунок зменшення на
6435,65 грн. та 88% виробничої собі вартості і зниження позавиробничих
витрат на 139,966 грн. та 102% в порівнянні з базовим роком.

Витрати на імпорт теж зменшились на 290,126 грн., що становить в
порівнянні з базовим роком 89%.

В поточному році ВАТ „Трите” уклав угоду з французькою фірмою „Смок” на
поставку своєї продукції.

Встановлення контакту з контрагентом здійснювалось з допомогою запиту та
твердої оферти. Для розрахунків між сторонами було використано попередню
оплату форму розрахунку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посіб. За заг.ред.
А.І.Кредісова. – K., 1997 – 448с.

2 Кириченко О., Кавас І., Ятченко А. Менеджмент зовнішньоекономічної

діяльності .К. Фінансист, 2000 – 634с.

З.Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
підприємства:”

Навч.посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 172с.

4. Герчикова И.Н. Международное комерческое дело. – Учеб. для узов. -М.:
ЮНИТИ – ДАНА, 2001. – 671 с.

5. Бутинець Ф.Ф. та ін. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності.
Підручник. – Житомир: 1111 «Рута», 2001. – 544с.

6. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля:
Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 448с.

7.Руденко Л.В. Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній

діяльності підприємства: Підручник. – К.: Лібра, 2002. – 304с.

8.Н.Савлук М.І. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч.посіб. –
К.:

КНЕУ, 2002. – 392с.

9.Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.91 Вісник

Верховної Ради України. – 1991. – №29.

Ю.Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів): Наказ

Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від

06.09.2001р., №201.

11.Закон України “Про власність”.

12.3акон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

13.Закон України “Про цінні папери і фондову біржу”.

14.3акон України “Про господарські товариства”.

Додаток А

КОНТРАКТ № 119

м. Коломия
„14″ червня 2006р.

ВАТ “Трите” названа у подальшому «Продавець», в особі голови
правління Бучацької Іванни Олександрівни, з однієї сторони, і фірма
“Смок” названа у подальшому «Покупець», в особі керівника Жанна Море, з
другої сторони, уклали цей Контракт про подане нижче.

1. ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ

Продавець продає, а Покупець купує верхній одяг (в подальшому названі
«Товари»), що перераховані в Додатку № 1 до цього Контракту, який
складає його невід’ємну частину, на суму 85000 євро на умовах, вказаних
в Контракті.

2. ЦІНИ ТА ЗАГАЛЬНА ВАРТІСТЬ КОНТРАКТУ

2.1. Ціни на Товари, що продаються за цим Контрактом, вказані в Додатку
№1 до цього контракту і встановлюються в доларах США.

2.2. В ціну включена вартість тари, упаковки та маркування.

2.3. Загальна вартість Контракту: 85000 євро.

3. СТРОКИ ТА УМОВИ ПОСТАВКИ

3.1. Продавець поставляє Покупцю Товари на умовах CIF місто Париж, в
строки, вказані в додатку №1.

3.2. Поставка Товарів повинна початися протягом 15 (п’ятнадцяти) днів з
дня отримання банком Продавця „Аваль” підтвердження від Покупця про
відкриття акредитиву в одному з європейських чи американських банків на
рахунок Продавця. Продавець має право поставити Товари раніше, узгодивши
час поставки з Покупцем, причому Покупець повинен прийняти Товари і
своєчасно оплатити їх вартість на умовах цього контракту.

3.3. Датою поставки вважається дата по бортовому коносаменту.

3.4. Поставка Товарів, що продаються по цьому Контракту, буде
здійснюватися за відвантажувальними реквізитами, які вказані в
специфікації №2, Додатку №2 до цього Контракту, який складає його
невід’ємну частину.

3.5. Продавець буде сповіщати Покупця про відвантаження Товарів по факсу
протягом 24 годин з моменту відвантаження.

3.6. В цьому повідомленні повинні бути зазначені номер
товарно-транспортної накладної або коносаменту, дата відвантаження,
найменування та кількість Товарів.

3.7. а) У випадку, якщо строки не виконуються, Продавець виплачує
Покупцю узгоджені і раніше оцінені збитки в розмірі 0,5% вартості
непоставлених Товарів зо кожний тиждень, що почався, протягом перших
чотирьох тижнів затримки, і 1% за кожний наступний після цього тиждень,
що почався, за умови, що розмір погоджених і раніше оцінених збитків не
повинен перевищувати 8% від вартості кожної одиниці Товарів, для якої
були порушені строки поставки.

б) У випадку, якщо строки поставки більше, як на три місяці, Покупець
має право перервати дію цього Контракту стосовно не поставлених Товарів
без будь-якої компенсації за збитки, які Продавець може понести в
зв’язку з таким розірванням.

в) Обсяг погоджених і раніше оцінених збитків не підлягає перегляду
арбітражем.

г) За будь-яких обставин Продавець не несе відповідальності за побічні
збитки.

3.8. У тому випадку, якщо при поставці Товарів вони виявляться
пошкодженими або виявиться кількісна недопоставка, Покупець зобов’язаний
повідомити про це Продавця письмово протягом 30 (тридцяти) днів з дати
поставки, в іншому випадку Продавець не несе відповідальності перед
Покупцем за такі збитки.

3.9. Незважаючи на усі інші положення цього контракту, Продавець не несе
відповідальності за невиконання строків поставки або за не поставки, що
відбулися внаслідок відсутності транспортних засобів.

4. ОПЛАТА

Оплата здійснюється згідно Договору Продавця з Покупцем. Акредитив
повинен бути підтверджений банком Продавця і реалізується Продавцем по
пред’явленню наступних документів:

– товарно-транспортна накладна в трьох екземплярах;

– коносамент;

– страхове свідоцтво на ім’я Покупця.

5. ЯКІСТЬ

Якість Товарів, що продаються за цим Контрактом, повинна
підтверджуватися сертифікатом якості Продавця.

5.1. Продавець дає гарантію, що всі Товари не мають дефектів, пов’язаних
з матеріалом, із якого вони виготовлені.

5.2. Товари, чи їх частина, до роботи яких Покупець пред’являє претензію
відповідно до п.7 Контракту, повинні знаходитись у Покупця до перевірки
і підтвердження обґрунтованості претензії представником Продавця або
іншою повноваженою Продавцем особою.

6. УМОВИ ЗДАЧІ ТА ПРИЙМАННЯ ТОВАРІВ

Товари вважаються такими, що здані Продавцем та прийняті Покупцем за
якістю – згідно якості, вказаної в сертифікаті якості Продавця; за
кількістю – згідно кількості та ваги, вказаних в коносаменті.

7. УПАКОВКА ТА МАРКУВАННЯ

7.1. Упаковка, в якій відвантажуються Товари, повинна відповідати
встановленим стандартам або технічним умовам і забезпечувати, при
належному поводженні з вантажем, схоронність Товарів під час
транспортування з урахуванням перевалок, а також збереження Товарів від
атмосферного впливу.

7.2. Усі ящики повинні з двох протилежних боків мати наступне маркування
фарбою, що не змивається:

Адреса кінцевого отримувача: Франція, м. Париж.

Обережно

Не кантувати

Контракт № 119.

Продавець ВАТ „ Трите”.

Наряд № 12.

Транс № 13.

Ящик № 10.

Вага брутто, кг.

Вага нетто, кг.

Розміри ящика _____________см (довжина, ширина, висота).

На ящиках, висота яких перевищує один метр, з трьох сторін ящика знаком
„0+” повинен бути позначений центр ваги.

7.3. Будь-яка додаткова або нестандартна упаковка має оплачуватися
Покупцем.

8. СТРАХУВАННЯ

8.1. Продавець дає гарантію, що всі Товари не мають дефектів, пов’язаних
з матеріалом, із якого вони виготовлені.

8.2. Товари, чи їх частина, до роботи яких Покупець пред’являє претензію
відповідно до п.7 Контракту, повинні знаходитись у Покупця до перевірки
і підтвердження обґрунтованості претензії представником Продавця або
іншою повноваженою Продавцем особою.

Продавець зобов’язується застрахувати Товари на ім’я Покупця і
підтвердити це відповідним документом.

9. ФОРС-МАЖОР

Жодна відповідальність не може бути наслідком невиконання будь-яких
положень цього Контракту, якщо це невиконання явилося наслідком причин,
що знаходяться поза сферою контролю Сторони, яка не виконує, подібних
стихійним лихам, екстремальним погодним умовам, пожежам, війнам,
страйкам, військовим діям, втручанню з боку владних структур, ембарго
(названі далі «форс-мажор»), на період, що починається з моменту
об’явлення Стороною, яка не виконує, про форс-мажор і закінчується, коли
форс-мажор закінчиться або закінчився б, якби Сторона, що не виконує,
вжила заходів, які вона в дійсності могла б вжити для виходу з
форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання
зобов’язань за цим Контрактом. Якщо форс-мажор продовжується більше 6
(шести) місяців, то будь-яка зі Сторін може перервати дію цього
Контракту стосовно непоставлених на даний момент Товарів.

10. АРБІТРАЖ ТА КЕРІВНИЙ ЗАКОН

10.1. Усі спори, що виникають внаслідок або у зв’язку з цим Контрактом,
повинні вирішуватись шляхом переговорів між Сторонами.

10.2. Якщо Сторони не можуть дійти згоди протягом 90 (дев’яноста) днів з
дня перших переговорів, то ця розбіжність повинна бути урегульована
арбітражем. Рішення арбітражу є кінцевим і обов’язковим для обох Сторін,
але може бути замінено дружньою угодою між Сторонами.

10.3. Арбітражний суд повинен проводитись відповідно до Правил Арбітражу
«ЮНСИТРАЛ», що діють на момент підписання цього Контракту, виключаючи ті
випадки, коли вищевказані Правила знаходяться в суперечності з
положеннями про арбітраж цього Контракту. В подібних випадках
вирішальними є положення цього Контракту.

10.4. Арбітраж має складатися з трьох суддів. Кожна зі сторін має
призначити по одному арбітру. Арбітри, що вибрані таким чином, спільно
обирають третього арбітра, який буде виконувати обов’язки голови
арбітражного суду.

10.5. Арбітраж, включаючи винесення рішення, повинен проходити в
Стокгольмі, Швеція і арбітри при вирішенні спорів, представлених на
їхній розгляд, повинні керуватись положеннями Шведського матеріального
права.

10.6. Усі документи, пов’язані з передачею спорів на розгляд арбітражу і

з рішеннями, що приймаються по них, повинні складатись англійською
мовою, рівно як судовий розгляд повинен проходити на англійській мові.

10.7. Цей Контракт повинен регулюватись і тлумачитись за допомогою
положень Шведського права.

11. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Максимальна відповідальність Продавця перед Покупцем, що походить із або
пов’язана з продажем або використанням будь-яких Товарів, що доставлені
Покупцю згідно цього Контракту, незалежно від того, чи є ця
відповідальність наслідком претензії по виконанню умов Контракту,
гарантії, делікту, включаючи недбалість та подібні упущення, не повинна
ні за яких обставин, виключаючи випадки, коли результатом недбалої
роботи і подібних упущень зі сторони Продавця явилась смерть або тілесні
пошкодження, перевищувати фактичну суму, виплачену Покупцем Продавцю за
дану одиницю Товару, доставленого відповідно до цього Контракту.
Покупець висловлює свою згоду з тим, що ні за яких обставин Продавець не
може бути відповідальним за втрату прибутку або за будь-які побічні,
випадкові або непрямі збитки, незалежно від причини їх виникнення.

12. КОНТРАКТ В ЦІЛОМУ

Цей Контракт, що включає Додаток №1, складений при повному розумінні
Сторонами Контракту і замінює будь-яку іншу угоду по цьому предмету, що
укладена в усній та письмовій формі раніше. Будь-які усні обговорення
стосовно Товарів цим виключаються.

13. ІНШІ УМОВИ

3.1. При тлумаченні цього Контракту має силу документ Інкотермс 1990
року і Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів
1980 року.

13.2. Цей Контракт набирає чинності після його підписання.

13.3. Цей Контракт складено в 2-х екземплярах, по одному для кожної
Сторони, українською та французькій мовами, причому обидва тексти
автентичні і мають однакову юридичну силу.

14. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

Продавець:
Покупець:

Україна, 90400
Франція, 87245

Івано-Франківська обл. м. Париж

м. Коломия
вул. Набережна

вул. Франка 1/10
тел./факс+256473365044 тел./факс
+38(02114)340-95-20 РР№ 187305326788946 в

АКБ „Аваль” Національному банку

МФО №69785
Франції, МФО №904337

За Продавця За
Покупця

(Бучацька І.О.) (
Жанна Море)

м. п.
м. п.

PAGE

PAGE 34

ВАТ „Трите” підготувало і

направляє фірмі „Смок”

тверду оферту

При згоді з умовами пропозиції

французька фірма „Смок” направляє письмове підтвердження ВАТ „Трите”.

На адресу ВАТ „Трите” надійшов запит від французької фірми „Смок”.
„Паритет”

Підготовка проекту контракту.

ВАТ „Трите”

вул. Франка 1/10

м. Коломия

Івано-Франківська обл.

Україна

18.04. 2006

Запит

Шановне панство!

З довідника торговельних фірм України ми дізнались, що Ваша фірма є
одним з провідних експортерів верхнього одягу. Наше підприємство
зацікавлене в придбанні цієї продукції, тому ми просимо вислати Вашу
ділову пропозицію на поставку 10000 шт. верхнього одягу. Сподіваємось,
що між нами виникне тривала та плідна співпраця.

Директор фірми „Смок” Жанн Море

Директор фірми “Паритет” Франц Гарц

Фірма „Смок”

вул. Набережна

м. Париж

Франція

Оферта

м. Коломия 22. 04. 2006

Відкрите акціонерне товариство “Трите” пропонує Вам придбати на умовах,
перерахованих нижче, наступний товар.

Найменування товару: верхній одяг.

Кількість: 10000 шт.

Ціна: 8,5 євро за одну штуку.

Загальна сума: 85000 євро.

Умови поставка: „вартість, страхування і фрахт” (СІF).

Умови оплати: безвідзивний документарний акредитив, що
відкривається на 60 днів на користь ВАТ “Трите” протягом 15 днів з дати
отримання нашого повідомлення про готовність товару до відвантаження, з
виконанням АКБ “Аваль”, м.Коломия. Платіж здійснюється проти надання
наступних документів:

– рахунку-фактури;

– відвантажувальної специфікації;

– транспортної накладної.

Строк поставки: червень ц.р.

Дія оферти: оферта тверда, строк дії оферти – за 5 днів з дати
відправлення.

Голови правління ВАТ „Трите”
Бучацька І.О.

10

Банк імпортера

Банк експортера

9

4

ПП

ПП

5

8

12

11

13

ПВ

7

2

1

Фірма ”Смок”

ВАТ ”Трите”

3

6

6

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020