.

Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ «Київська взуттєва фабрика (курсова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
1 10065
Скачать документ

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ «Київська взуттєва фабрика

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….4

Розділ 1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ
ОПЕРАЦІЙ……………………………………………………….
………………………………………………….7

Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ
«КИЇВСЬКА ВЗУТТЄВА ФАБРИКА»………………………………………………………………..13

Розділ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗЕД ВАТ «КИЇВСЬКА ВЗУТТЄВА ФАБРИКА»….17

Розділ 4. ПІДГОТОВКА І УКЛАДЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО
КОНТРАКТУ……………………………………………………………………………………………..23

4.1. Встановлення контактів з іноземним партнером………………………………………….23

4.2. Проробка базисних та валютно-фінансових умов
контракту…………………………….25

4.3. Підготовка проекту контракту………………………………………………………………31

4.4. Проведення переговорів та укладання контракту………………………………………….32

ВИСНОВОК………………………………………………………………………………………33

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………35

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………………………36

ВСТУП

Розвиток ринкових відносин в Україні, необхідність її входження в
світовий інтеграційний процес, лібералізація зовнішньоекономічної
діяльності (ЗЕД), надання підприємствам і організаціям, що випускають
конкурентноздатну продукцію, права виходу на світовий ринок вимагають
нових підходів до управління ЗЕД. Тому вивчення різних аспектів
управління зовнішньоекономічною діяльністю, особливо на рівні
підприємства як основної і першочергової ланки зовнішньоекономічного
комплексу країни, викликає сьогодні велику практичну цікавість.

На думку ряду спеціалістів, поняття „зовнішньоекономічна діяльність”
(ЗЕД) з’явилось в Україні з початком економічної реформи, в 1987 р.
Одним з центральних напрямків даної економічної реформи була
децентралізація зовнішньої торгівлі, надання підприємствам права
безпосереднього виходу на зовнішній ринок і стимулювання розвитку ЗЕД на
рівні господарських суб’єктів.

Визначною особливістю функціонування світового господарства на початку
XXI сторіччя є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин.
Одним із найважливіших елементів механізму управління міжнародними
економічними відносинами, що здійснюються шляхом проведення комерційних
операцій, є зовнішньоекономічна діяльність.

Сучасний етап розвитку світогосподарських зв’язків характеризується
розширенням усіх форм міжнародних економічних відносин на основі
швидкого росту продуктивних сил, який обумовлений прискоренням
науково-технічного прогресу. Наслідком цього є постійно зростаюча
концентрація виробництва й укрупнення його розмірів, що підсилює
тенденцію до інтернаціоналізації господарського життя, сприяє розвитку
міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва.

Особливістю сучасного етапу економічного розвитку є швидкий ріст
міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями і результатами
виробничо-технічного співробітництва, також характерний бурхливий ріст
ринку послуг (страхових, лізингових, транспортних, тощо).

В результаті проведення економічних реформ в зовнішній сфері
сформувалось два поняття: “зовнішньоекономічні зв’язки” (ЗЕЗ) і
“зовнішньоекономічна діяльність” (ЗЕД).

На відміну від ЗЕЗ, які являють собою різні форми, засоби і методи
зовнішньоекономічних відносин між країнами, ЗЕД висвітлює
зовнішньоекономічну діяльність на рівні виробничих структур (фірм,
організацій, підприємств, об’єднань і т.д.). ЗЕД можна визначити як
сукупність виробничо-господарських, організаційно-економічних і
оперативно-комерційних функцій підприємства, пов’язаних з його виходом
на зовнішній ринок та участю в зовнішньоекономічних операціях.

Основними мотивами розвитку ЗЕД на рівні підприємства можуть бути :

1.Розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою
максималізації прибутку.

2. Закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій
і обладнання.

3. Залученню інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва з
урахуванням їх унікальності, більш вищої якості і низьких цін в
порівнянні з внутрішнім ринком.

4. Залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва,
зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових
товарних ринках.

5. Участь в міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперуванні
виробництва з метою успішного розвитку своєї економіки.

Треба підкреслити, що роль ЗЕД як зовнішнього фактора економічного росту
в сучасних умовах постійно зростає. Посилюється її вплив на
соціально-економічний розвиток не тільки країни але й кожного
господарського суб’єкта.

ЗЕД — поняття багатогранне. Воно включає наступні види діяльності:
зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче кооперування. міжнародне
науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне
співробітництво, валютно-фінансові і кредитні операції.

Кожен з видів ЗЕД здійснюється в певних формах. Наприклад, формами
зовнішньої торгівлі являється експорт, імпорт, реекспорт: реімпорт.
Формами виробничої кооперації — спільне виробництво на основі
спеціалізації – спільні підприємства двох чи більше іноземних партнерів.
підрядна кооперація та ін.

Мета курсової роботи: оцінити ЗЕД ВАТ «Київська взуттєва фабрика».

Завдання курсової роботи: оцінити ефективність ЗЕД ВАТ «Київська
взуттєва фабрика», встановити контакт з новим партнером, підготувати
проект контракту, провести переговори та укласти його.

Розділ 1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ
ОПЕРАЦІЙ.

Будь-який вид зовнішньоекономічної діяльності супроводжується
здійсненням комерційної операції.

Зовнішньоекономічна комерційна операція – це комплекс дій контрагентів
різних країн з підготовки, укладення і виконання торгової,
науково-виробничої, інвестиційної чи іншої угоди економічного характеру.

Міжнародна практика проведення зовнішньоекономічних операцій припускає
здійснення певних видів комерційної діяльності, що складається з окремих
етапів і стадій, на кожному з яких вирішуються конкретні завдання і
виконуються формальності, що пов’язані з оформленням, пересиланням і
обробкою документації, необхідної для забезпечення виконання угод.

Зовнішньоекономічні комерційні операції поділяються на основні, які
здійснюються між безпосередніми учасниками операцій; забезпечувальні,
які пов’язані з переміщенням товару до покупця.

Провідне місце, серед основних операцій – зовнішньоторговельні операції.
До них належить: експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт, транзит.

Експортні операції – це вивезення товару за межі митної території
країни для передачі його у власність іноземному контрагенту без
обмеження використання.

Імпортні операції – це ввезення товарів на територію країни без
обмеження строку перебування на цій території і можуть вільно
використовуватись.

Експортно-імпортні операції здійснюються прямо між контрагентами (прямий
експорт та імпорт) або через посередника.

Посередниками можуть бути брокери, дилери, комісіонери, оптові покупці,
промислові та торгові агенти, їхні функції полягають у пошуку іноземних
партнерів, підготовці документації і оформленні угод,
кредитно-фінансовому обслуговуванні і страхуванні товарів,
післяпродажному обслуговуванні, рекламуванні товарів тощо.

Під реекспортною операцією слід розуміти продаж та вивезення за кордон
раніше ввезеного товару, який не піддавався в реекспортуючій країні
жодній обробці. Митною статистикою реекспортними вважаються також
операції, при яких попереднє завезення товарів з-за кордону не
обов’язкове, а вони відправляються новому покупцю без завезення в
реекспортуючу країну. Реекспортні товари, як правило, призначені для
торгівлі на міжнародних аукціонах і товарних біржах. Здійснюють
реекспортні операції торгові фірми для отримання прибутку завдяки
різниці цін на той самий товар на різних ринках. Країна, яка здійснює
реекспорт, отримує торговий прибуток та вигоди від надання транспортних
послуг, проведення страхових, кредитних та інших посередницьких
(забезпечувальних) операцій.

Реекспортні операції передбачають укладення двох зовнішньоторгових угод
реекспортером. За першою угодою він купує товар, а за другою – продає
його.

Бажаною умовою для проведення реекспортних операцій є наявність
території, на якій товари не оподатковуються, наприклад, вільних
економічних зон.

Перевезення товарів через країну транзитом не розглядається як
реекспорт.

Реімпортна операція – це придбання і завезення з-за кордону раніше
експортованого товару, який не зазнав там ніякої переробки чи доробки.
До таких операцій належить повернення забракованих покупцем товарів,
повернення товарів, не реалізованих на аукціонах та через консигнаційні
склади. Основною ознакою реімпортних операцій є дворазовий перетин
товарами кордонів своєї країни – при вивезенні і при ввезенні.
Повернення з-за кордону вітчизняних товарів з виставок та ярмарок до
реімпорту не належить.

Операції зустрічної торгівлі – це операції, при яких закупівля продукції
супроводжується зворотними поставками товарів з метою досягнення
експортно-імпортного балансу. До таких операцій належать: операції
натурального обміну; операції, які передбачають участь продавця в
реалізації товарів, запропонованих покупцем; операції в рамках
промислового співробітництва.

Операції натурального обміну відомі під назвою бартерних. Для їх
здійснення між суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України та
іноземним суб’єктом господарської діяльності оформляється єдиний
договір, який передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, не
опосередкований рухом грошових коштів у готівковій або безготівковій
формі. У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, які
експортуються та імпортуються, наведена в іноземній валюті з
обов’язковим вираженням її в доларах США. На кількість товарів, які
обмінюються, не впливає зміна цін на світовому ринку. Рух зустрічних
потоків товарів відбувається, як правило, одночасно. Регулювання
бартерних операцій регламентується Указом Президента України “Про
регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі
зовнішньоекономічної діяльності” № 85/95 від 27.01.1995 р.

До операцій, які передбачають участь продавця в реалізації товарів,
запропонованих покупцем, належать: комерційна компенсація; зустрічні
закупки; авансовані закупки; угоди типу “оффсет”; угоди типу “світч”.
При здійсненні операцій цього виду використовуються гроші як міра
вартості і як засіб платежу. Розрахунок між партнерами здійснюється в
грошовій формі за цінами, які можуть змінюватись зі зміною ринкової
ситуації. Продавець самостійно реалізує товари для отримання виторгу за
свої поставки.

Комерційна компенсація передбачає взаємну поставку товарів за однакову
вартість. При такій операції кожний партнер (країна) одночасно виступає
як продавець і покупець і виставляє рахунок за свої поставки у грошовій
формі. Умови початкової і зустрічних поставок містяться в одному
контракті. В ньому ж може бути передбачено взаємне задоволення інтересів
партнерів в будь-якій іншій формі, наприклад, часткова оплата початкової
поставки чи інше.

Принципова відмінність операцій комерційної компенсації полягає в
розрахунках партнерів за свої поставки у грошовій формі та в тому, що
експортер може передати свої зобов’язання із зустрічного імпорту третій
стороні.

При підготовці до здійснення компенсаційної операції експортно-імпортна
фірма країни А направляє своєму контрагенту в країні Б список товарів,
що вона хотіла б закупити, їх кількість і ціну та список товарів, які
вона пропонує для компенсації. Після погоджень формуються два остаточні
списки товарів, які є невід’ємною частиною компенсаційної угоди.
Компенсаційні угоди часто укладають при будівництві великих об’єктів. В
цьому випадку країна отримує від іноземних банків довготермінові
кредити, які в майбутньому погашаються за рахунок експорту частини
продукції, виготовленої на споруджених об’єктах.

Найпоширенішою формою зустрічної торгівлі є зустрічні закупки. Вони
означають зобов’язання експортера закупити чи забезпечити закупівлю
третьою стороною товарів на певну суму в країні імпортера. Імпортер
виставляє закупівлю експортером товару в його країні обов’язковою умовою
контракту. При цьому товари можуть і не належати до предмета угоди, і
дуже часто під час переговорів експортер не знає, які товари може
запропонувати йому імпортер. При такій операції імпортер частину валюти
залишає у своїй країні, що йому вигідно.

Обсяг зустрічних закупок від загальної суми фіксується в контракті. В
контракті записується, що експортер протягом певного періоду з дати
підписання контракту підпише контракти з контрагентами з
країни-імпортера на закупівлю товарів, не вказуючи яких, на обумовлену
суму.

При авансованих закупках сторона, зацікавлена в продажу своїх товарів
партнеру, спочатку закуповує у нього якісь товари, після чого поставляє
на цю суму свої товари. Набір товарів може бути довільним.

Суть угоди типу “оффсет” полягає в тому, що експортуюча країна
погоджується закупити від країни-імпортера товари в залік експортної
поставки. Такі угоди укладаються між країнами при купівлі-продажу
дорогих товарів (військової техніки і т.д.) з “джентльменськими угодами”
і не вимагають юридичного оформлення.

Змістом угоди типу “світч” є передача експортером своїх зобов’язань із
зустрічної торгівлі третій стороні, як правило, спеціалізованій торговій
фірмі. Такі операції застосовуються в поєднанні з іншими операціями
зустрічної торгівлі (крім бартерної), оскільки вони не є самостійною
формою торгівлі.

В розглянутих вище комерційних операціях немає жодного виробничого чи
технологічного зв’язку між товарами. Для продажу чи обміну надходять
готові товари.

На відміну від попередніх, операції в рамках промислового
співробітництва (співробітництво на компенсаційній основі, виробнича
кооперація) пов’язані з виробничою сферою і передбачають особливий вид
зустрічних поставок.

Угоди про співробітництво на компенсаційній основі передбачають поставку
іноземним партнерам на умовах кредиту комплектного обладнання та
інжинірингових послуг з наступним його погашенням за рахунок виторгу від
зустрічної поставки виробленої на цьому обладнанні продукції.

Недоліком такої угоди для експортера є довготривалий термін вилучення з
обігу коштів, що обумовлене великою тривалістю здійснення проекту.

Найтриваліші стійкі зв’язки між торговими партнерами, при яких торгівля
виступає частиною промислового співробітництва, забезпечує виробниче
кооперування. Найпоширенішими його видами є: підрядне кооперування,
договірна спеціалізація, спільне виробництво.

При підрядному кооперуванні одна із сторін (замовник) доручає іншій
(виконавцю) виконання певної роботи відповідно до обумовлених вимог
(обсяг, термін, ціна тощо). За необхідності замовник може передавати
підряднику технологію, креслення і специфікації, обладнання і матеріали.

Договірна спеціалізація передбачає розмежування виконання окремих частин
і етапів виробничих програм, здійснення, за необхідності, перерозподілу
капітальних вкладень.

Спільне виробництво організовується для здійснення конкретного
економічного проекту при створенні складних видів продукції. При цьому
партнери тісно взаємодіють на всіх етапах, починаючи з НДДКР і до збуту
та сервісного обслуговування. Таке співробітництво оформляється як
тимчасове договірне об’єднання юридичне самостійних фірм.

Суть операцій на давальницькій сировині полягає в підписанні контракту
між контрагентами про перероблення сировини з оплатою за перероблення
частиною виготовленої продукції. Така ситуація виникає тоді, коли якась
країна має сировину, але не має переробних заводів.

Процес проведення зовнішньоекономічних операцій розбивається на кілька
етапів і стадій:

1. Підготовчий етап:

° аналіз кон’юнктури міжнародного ринку, рівня його монополізації
великими компаніями, можливості проникнення на цей ринок;

° вибір форми і методів роботи на ринку;

° вибір контрагентів;

° аналіз і розрахунок цін;

° рекламна кампанія.

2. Організаційний етап:

° встановлення контакту з потенційними контрагентами;

° підготовка і проведення переговорів; укладання контракту.

3. Виконавчий етап:

° підготовка товару до відвантаження (експортером) і підготовка

до прийому товару (імпортером);

° оформлення документації:

° укладання допоміжних контрактів (страхових, транспортних, і т.п.);

° врегулювання суперечок:

° здійснення розрахунків.

Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ
«КИЇВСЬКА ВЗУТТЄВА ФАБРИКА».

ВАТ «Київська взуттєва фабрика» розташована за адресою :

м. Київ, вул. Б.Хмельницького 24.

Вона була створена 22 березня 1996року.

Згідно з законом України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.
04. 1991р. ВАТ „Данко” як юридична особа є суб’єктом ЗЕД, та може
самостійно, у визначених законодавством межах, здійснювати ЗЕД.

ВАТ «Київська взуттєва фабрика» здійснює такі види ЗЕД:

1. Експортує взуття.

2. Імпортує сировину і матеріали.

3. Здійснює інші види діяльності, зазначені в установчих документах.

Товариство є юридичною особою. Права та обов’язки юридичної особи
Товариство набуває з дня його державної реєстрації. Товариство має
самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах
банків, круглу печатку зі своєю повною назвою , фірмовий знак
(символіку) , а також інші необхідні реквізити.

Згідно зі ст. 80 ГК України (ст.. 24 Закону України від 19 вересня 1991
р. №1576-XII “Про господарські товариства”; ст.. 152 ЦК України)
акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний
фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної
вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном
товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю
товариства, в межах вартості належних їм акцій.

Установчим документом даного підприємства є статут, який містить
відомості про найменування та місцезнаходження, склад засновників та
учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття
ними рішень, в тому числі перелік питань, в яких необхідна одностайність
або кваліфікована більшість голосів, порядок формування майна, розподілу
прибутків і збитків, умови його реорганізації та ліквідації. Крім того,
у статуті містяться також відомості про види акцій, що випускаються, їх
номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій,
що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов’язань по вступу
акцій.

Майно та майнові права в акціонерному товаристві.

Статутний фонд Товариства становить 450 000 ( чотириста три тисячі)
гривень.

Статутний фонд поділений на 1 320 000 ( один мільйон
шістсот дванадцять тисяч) простих акцій номінальною вартістю 0.22
гри.(двадцять п’ять копійок) кожна.

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір
статутного фонду.

Рішення про зміну статутного фонду приймається вищим органом Товариства
і набуває чинності з моменту внесення цих змін до державного реєстру.

Збільшення або зменшення статутного фонду Товариства не більш як на 1/3
може бути здійснено за рішенням Правління з відповідним внесенням ним
змін в установчі документи Товариства, та наступним затвердженням цих
змін Загальними зборами акціонерів Товариства.

Розмір статутного фонду може бути збільшений шляхом:

– випуску та реалізації нових акцій за рахунок грошових або інших
матеріальних внесків акціонерів;

– збільшення номінальної вартості випущених акцій.

Розмір статутного фонду може бути зменшений шляхом:

– зменшення номінальної вартості акцій;

– зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників.

Майно Товариства складається з основних засобів та обігових коштів, а
також цінностей, вартість яких відображена в балансі Товариства.

Товариство здійснює володіння, користування і розпорядження своїм майном
відповідно до цілей своєї діяльності.

Товариство є власником:

– майна, отриманого ним у власність від його засновників та учасників;

– продукції, виробленої Товариством в результаті господарської
діяльності;

– отриманих доходів;

– іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним
законодавством.

Джерелами формування майна Товариства є :

– грошові та матеріальні внески засновників;

– доходи, які надходять від реалізації робіт, послуг, а також інших
видів діяльності Товариства;

– доходи від цінних паперів та операцій з ними;

– кредити банків та інших кредиторів;

– безкоштовні або благодійні внески, пожертвування організацій,
підприємств та фізичних осіб.

Згідно законодавству України ВАТ «Київська взуттєва фабрика» поділяє
акціонерів на засновників та учасників. Засновники – це особи, які
виконують дії, пов’язані із заснуванням даного товариства. Учасники – це
особи, які роблять внесок у статутний фонд, проте не бажають брати на
себе будь-які обов’язки.

Процедура створення ВАТ «Київська взуттєва фабрика» була досить
складною. Тому, що крім необхідності укладання договору між
засновниками, с. 4 ст. 26 Закону України „Про господарські товариства”
передбачено 4 етапи, що їх повинні пройти засновники для створення
акціонерного товариства:

зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство;

здійснити підписку на акції (в разі створення відкритого акціонерного
товариства);

провести установчі збори;

здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства.

Акції ВАТ «Київська взуттєва фабрика» розповсюджуються шляхом відкритої
підписки та купівлі-продажу на біржах. Акціонери продають належні їм
акції без згоди інших акціонерів та товариства.

Вищим органом товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах
мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і
виду акцій, що їм належать.

Виконавчим органом, який здійснює керівництво його поточною діяльністю,
є правління або інший орган, визначений статутом. Він вирішує всі
питання діяльності ВАТ «Київська взуттєва фабрика», крім тих, що
віднесені до компетенції загальних зборів.

Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і організовує
виконання їхніх рішень. Він діє від імені підприємства у межах,
встановлених статутом і законом.

Колективне підприємство (точніше його можна було б назвати “підприємство
колективної власності”) — це організаційно-правова форма підприємства,
заснованого на власності трудового колективу підприємства.

Визначення колективне означає, що підприємство належить колективу
співвласників (засновників, учасників), які діють як один суб’єкт права
колективної власності. Правосуб’єктність власника (у даному разі
колективу або групи власників, організованих у колективне підприємство з
правами юридичної особи) реалізується через юридичну особу —
підприємство, яке володіє, користується і розпоряджається майном
відповідно до свого статуту (статті 6, 20 і 21 Закону України “Про
власність”). Це вид недержавної юридичної особи. Право колективної
власності у колективному підприємстві безпосередньо здійснюють його
органи управління — вищий орган управління (загальні збори або
конференція) і правління. Отже, колективне підприємство, поки воно діє —
це об’єкт права власності відповідної юридичної особи. Його засновники і
учасники є власниками часток (паїв, вкладів) у майні підприємства.

Інакше визначає поняття колективного підприємства Закон України “Про
власність”, згідно з яким видів колективних підприємств стільки ж,
скільки суб’єктів права колективної власності названо в ст. 20 Закону
України “Про власність”: колективні підприємства (наприклад,
підприємство, приватизоване трудовим колективом державного підприємства
і не перетворене на інший вид; колективне сільськогосподарське
підприємство); акціонерне або інше статутне господарське товариство
(статті 25 і 26 Закону); виробничий кооператив (ст. 24 Закону;
підприємство, яке засноване на власності об’єднання громадян (наприклад,
профспілкове — ст. 28 Закону); підприємство релігійної організації (ст.
29 Закону); підприємство, створене господарським об’єднанням (ст. 27
Закону).

Розділ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗЕД ВАТ «КИЇВСЬКА ВЗУТТЄВА ФАБРИКА»

Оцінку ефективності ВАТ «Київська взуттєва фабрика»здійснюємо на основі
бухгалтерських звітів за 2005 – 2006 рр. Основні показники
експортно-імпортних операцій ВАТ „Данко” наведено в табл 1.

Таблиця 1.

Показники експортно-імпортної діяльності ВАТ«Київська взуттєва фабрика»
протягом 2005– 2006р.

№ п/п Показники експортно-імпортної діяльності підприємства протягом
Звітний період

2005р. 2006р.

1 Контрактна вартість імпортної сировини, тис. грн. 14702,45 12629,49

2 Акцизні збори, тис. грн. 31,50511 31,57376

3 Мито і митні збори, тис. грн. 68,26192 73,67252

4 Транспортні витрати, тис. грн. 997,6653 1157,704

5 Вантажно-розвантажувальні витрати, тис. грн. 525,0873 526,229

6 Складські витрати, тис. грн. 262,543 105,2463

7 Експедиторські витрати, тис. грн. 252,0422 168,3938

8 Страхові витрати, тис. грн. 63,01023 42,09875

9 Інші витрати на ЗЕД, тис. грн. 52,50811 105,2463

10 Виробнича собівартість продукції, тис. грн. 47257,86 42098,32

11 Поза виробничі витрати, тис. грн. 5250,873 5262,291

12 Ціна імпорту, тис. грн. 10,50212 11,05052

13 Кількість імпорту, т. 2310,384 2104,916

14 Коефіцієнт кредитного впливу 1,073924 1,07631

15 Експортна виручка за умова надання комерційного кредиту тис. грн
53672,64 55940,79

Оцінку ефективності ВАТ «Київська взуттєва фабрика» здійснюємо в такій
послідовності:

Визначимо накладні витрати в аналізованому і базовому році.

СН = СТ + СЗР + ССКЛ + СЕКСПЕД + ССТР + СІН (1),

де

СТ – транспортні витрати за базисом постачання, тис.грн.

СЗР – вантажно-розвантажувальні витрати, тис.грн.

ССКЛ – складські витрати, тис.грн.

СЕКСПЕД – експедиторські витрати, тис.грн.

ССТР – страхові витрати, тис.грн.

СІН – інші витрати на ЗЕД, тис.грн.

СН 2006=1157,704+526,229+105,2463+168,3938+42,09875+105,2463=2104,9181
(тис.грн.)

СН 2005 =997,6653+525,0873+262,543+252,0422+63,01023+52,50811=2152,8561
(тис.грн.)

2.Витрати на імпорт в аналізованому та базовому році.

СЗТ ІМП = СК + СН + СА + СМ (2),

де

СК – контрактна вартість імпортної сировини, тис.грн.

СН – накладні витрати, тис.грн.

СА – акцизні збори, тис.грн.

СМ – мито і митні збори, тис.грн.

СЗТ ІМП 2006=12629,49+2104,9181+31,57376+73,67252=14839,653 (тис.грн.)

СЗТ ІМП 2005 =14702,45+2152,8561+31,50511+68,26192=16955,072 (тис.грн.)

3.Виручка від експорту за готівку в аналізованому та базовому році.

ВРЕКС К

ВРЕКС Г = (3),

ККВ

де

ВРЕКС К – виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту,
тис.грн.

ККВ – коефіцієнт кредитного впливу, част.од.

55940,79

ВРЕКС Г 2006 = = 51974,607 (тис.грн.)

1,07631

53672,64

ВРЕКС Г 2005 = = 49978,061 (тис.грн.)

1,073924

4.Виручка від імпорту в аналізованому та базовому році.

ВРІМП = ЦІМП х NІМП (4),

де

ЦІМП – середня ціна імпорту, тис.грн.

NІМП – кількість імпорту, тис. грн.

ВРІМП 2006= 11,05052*2104,916=23260,416 (тис.грн.)

ВРІМП 2005 =10,50212*2310,384=24263,93 (тис.грн.)

5.Витрати на експорт в аналізованому та базовому році.

СЗТ ЕКС = СВИР + СПВ (5),

де

СВИР – виробнича собівартість, тис.грн.

СПВ – позавиробничі витрати, тис.грн.

СЗТ ЕКС 2006=42098,32+5262,291=47360,611 (тис.грн.)

СЗТ ЕКС 2005 =47257,86+5250,873=52508,733 (тис.грн.)

6.Прибуток від імпорту в аналізованому та базовому році.

ПІМП = ВРІМП – СЗТ ІМП (6),

де

ВРІМП – виручка від імпорту, тис.грн.

СЗТ ІМП – витрати на імпорт, тис.грн.

ПІМП 2006=23260,416-14839,653=8420,763 (тис.грн.)

ПІМП 2005 =24263,93-16955,072=7308,858 (тис.грн.)

7.Прибуток від експорту в аналізованому та базовому році.

ПЕКС = ВРЕКС Г – СЗТ ЕКС (7),

де

ВРЕКС Г – виручка від експорту за готівку, тис.грн.

СЗТ ЕКС – витрати на експорт, тис.грн.

ПЕКС 2006=51974,607-47360,611=4613,996 (тис.грн.)

ПЕКС 2005 =49978,061-52508,733=-2530,672 (тис.грн.)

8,Експортно-імпортні витрати в аналізованому та базовому році.

ВЕКС-ІМП = СЗТ ЕКС + СЗТ ІМП (8),

де

СЗТ ЕКС – витрати на експорт, тис.грн.

СЗТ ІМП – витрати на імпорт, тис.грн.

ВЕКС-ІМП 2006=47360,611+14839,653=62200,264 (тис.грн.)

ВЕКС-ІМП 2005 =52508,733+16955,072=69463,805 (тис.грн.)

9.Прибуток від експортно-імпортних операцій в аналізованому та базовому
році.

ПЕКС-ІМП = ПЕКС + ПІМП (9),

де

ПЕКС – прибуток від експорту, тис.грн.

ПІМП – прибуток від імпорту, тис.грн.

ПЕКС-ІМП 2006=4613,996+8420,763=13034,759 (тис.грн.)

ПЕКС-ІМП 2005 =-2530,672+7308,858=4778,186 (тис.грн.)

10.Ефективність ЗЕД в аналізованому та базовому році.

ПЕКС-ІМП

ЕЗЕД = х 100% (10),

ВЕКС-ІМП

де

ПЕКС-ІМП – прибуток від експортно-імпортних операцій, тис.грн.

ВЕКС-ІМП – пкспортно-імпортні витрати, тис.грн.

13034,759

ЕЗЕД 2006 = *100% =20,95611 %

62200,264

4778,186

ЕЗЕД 2005 = *100%=6,87867 %

69463,805

Отримані результати зводимо в табл 2.

Таблиця 2

Показники для аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності

ВАТ «Київська взуттєва фабрика»

Показники Індекси Одиниці виміру Величина Відхилення

Аналізована 2006 Базова 2005 Абсолютне Відносне %

1 2 3 4 5 6 7

Ефективність ЗЕД ЕЗЕД % 20,95611 6,87867 14,07744 304,6535

Прибуток від експортно-імпортних операцій ПЕКС-ІМП тис. грн.

13034,759 4778,186 8256,573 272,7972

Експортно-імпортні витрати ВЕКС-ІМП тис. грн. 62200,264 69463,81
-7263,541 89,54341

Прибуток від експорту ПЕКС тис. грн. 4613,996 -2530,67 7144,668 -182,323

Прибуток від імпорту ПІМП тис. грн. 8420,763 7308,858 1111,905 115,2131

Витрати на експорт СЗТ ЕКП тис. грн. 47360,611 52508,73 -5148,122 90,196

Витрати на імпорт СЗТ ІМП тис. грн. 14839,653 16955,072 -2115,419 87,523

Виручка від експорту за готівку ВРЕКС Г тис. грн. 51974,607 49978,06
1996,546 103,995

Виручка від імпорту ВРІМП тис. грн.. 23260,416 24263,93 -1003,514 95,86

Коефіцієнт кредитного впливу ККВ част . од. 1,07631 1,073924 0,002386
100,222

Виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту

ВРЕКС К

b

°

-? Z ? o ? (o‚ `„A ‚ ??????$??$?? ?? ?? ? ??? @ 84 -205,468 91,107 Контрактна вартість сировини СК тис. грн. 12629,49 14702,45 -2072,96 85,901 Накладні витрати СН тис. грн. 2104,9181 2152,8561 -47,938 97,773 Акцизні збори СА тис. грн. 31,57376 31,50511 0,00686 100,218 Мито і митні збори СМ тис. грн. 73,67252 68,26192 5,4106 107,926 Транспортні витрати за базисом постачання СТ тис. грн. 1157,704 997,6653 160,0387 116,041 Вантажно-розвантажувальні витрати СЗР тис. грн. 526,229 525,0873 1,1417 100,217 Складські витрати ССКЛ тис. грн. 105,2463 262,543 -157,2967 40,087 Експедиторські витрати СЕКСПЕД тис. грн. 168,3938 252,042 -83,6484 66,812 Страхові витрати ССТР тис. грн. 42,09875 63,01023 -20,91148 66,813 Інші витрати СІН тис. грн. 105,2463 52,50811 52,73819 200,438 Згідно проведених розрахунків з Таблицею 2 можна побачити, що ефективність ЗЕД ВАТ «Київська взуттєва фабрика» в аналізованому періоді склала 21%, що на 14% більше ніж в базовому році. Це зумовлено тим, що збільшився прибуток від експортно-імпортних операцій на 8256,573 тис. грн. і зниження витрат на експортно-імпортні операції на 7263,546 тис. грн., що становить 10,4%. В аналізованому році прибуток від експорту зріс на 7144,666 тис. грн., що становить 42%. На ріст прибутку вплинуло зниження витрат на експорт в порівнянні з базовим періодом, а саме на 5148,119 тис. грн., що складає 9,8%. В аналізованому періоді зросла виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту на 2268,15 тис. грн., тобто на 4,2%. Виручка від експорту зросла за рахунок зниження виробничої собівартості продукції на 5159,54 тис. грн., що становить 10,9 %. Прибуток від імпорту зріс на 1111,905 тис. грн., що становить 15,2%. Зростання прибутку від імпорту в порівнянні з експортом, пов’язане з зменшенням виручки від імпорту на 1003,514 тис. грн. і підвищення середньої ціни на 0,5484 тис. грн. Кількість імпорту також зменшилась в аналізованому періоді на 205,468 тис. грн. при невеликому збільшенні середньої ціни. Витрати на імпорт зменшились на 2115,419 тис. грн., що становить у порівнянні з базовим роком 12,5 %. Витрати зменшились за рахунок зниження: накладання витрат – 2,2%, контрактної вартості сировини – 14,1%. Накладні витрати зменшились на 2% за рахунок складських, експедиторських, страхових витрат. Інші витрати підприємства збільшились в аналізованому 2006 році на 100,4% що у порівнянні з базовим 2005 роком складає 52,73819 тис. грн. Розділ 4. ПІДГОТОВКА І УКЛАДЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО КОНТРАКТУ. 4.1. Встановлення контактів з іноземним партнером. Безпосередньому встановленню з потенційним контрагентом передувало маркетингове дослідження зовнішнього ринку. Метою цього дослідження було вивчення попиту на товар що випускається підприємством та вибір країни контрагента. При виборі країни контрагента бралися до уваги такі фактори: 1. Політичні відносини з країнами контрагентами, Торгівельно-політичні умови, Транспортні умови, Умови платежу та кредиту, Правові питання, тощо. Проаналізувавши зібраний матеріал для проведення експортної операції країною контрагентом обираємо: Угорщину. Встановлення контакту з угорським контрагентом здійснюємо в такій послідовності:(рис 1.) Рис.1.Схема встановлення контакту з використанням твердої оферти Взірець твердої оферти. ВАТ «Альфа» Hungaru, Buda-Pest Kazalnovo, Shere-25002 Оферта м. Коломия 25 травня 2005 Відкрите акціонерне товариство «Київська взуттєва фабрика» пропонує Вам придбати на умовах, перерахованих нижче, наступний товар: Найменування товару: Жіноче взуття Кількість: 250 пар. Ціна: 100 (долар) Загальна сума: Двадцять п’ять тисяч доларів. Умови поставки: Перевезення і страхування оплачені до м.Київ. Умови оплати: попередня оплата готівкою в АКБ «ПриватБанк» в м.Київ Строк поставки: липень 2005. Дія оферти: оферта тверда, строк дії - 5 днів з дати відправлення. Голова правління ВАТ «Київська взуттєва фабрика» Осадчук В.М. 4.2. Проробка базисних та валютно-фінансових умов контракту. Згідно проекту контракту базовою умовою поставки є: „Перевезення і страхування оплачені до” (CIP). Міжнародна торговельна палата, Правила № 460 від О/. 09.90 CIP Перевезення і страхування оплачені до (місце призначення зазначене) “Перевезення і страхування оплачені до …” означає, що продавець має ті ж зобов’язання, як у випадку умови СРТ, але додатково він повинен забезпечити страхування вантажу для усунення ризиків покупця в зв’язку з загибеллю або пошкодженням товару при перевезенні.Продавець укладає договір страхування і сплачує страховий внесок. Покупець повинен мати на увазі, що у відповідності з умовою СІР продавець повинен отримати страховку тільки на мінімальне покриття. Термін СІР вимагає, щоб продавець здійснив очистку товарів від мита на експорт. Цей термін можна використовувати для будь-якого виду перевезення, включаючи перевезення різними видами транспорту. А. ВАТ «Київська взуттєва фабрика» зобов’язана: А.1. Поставка товару відповідно до договору. Поставити згідно з умовами договору купівлі-продажу товар і торговий рахунок-фактуру або еквівалентне йому електронне повідомлення, а також будь-яке інше свідоцтво відповідності, яке може бути потрібним за договором. А.2. Ліцензії, дозволи і формальності. Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку експортну ліцензію або інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності, потрібні для вивозу товару. А.3. Договір перевезення і страхування. а) Договір перевезення. Укласти на звичайних умовах і за свій рахунок договір перевезення товару до погодженого пункту в зазначеному місці призначення за звичайно прийнятим напрямом і звичайним способом. Якщо пункт не погоджений або не визначений практикою, то продавець може обрати такий пункт у зазначеному місці призначення, який найкращим чином відповідає його цілям. б)Договір страхування. За свій рахунок одержати страхування карго, як застережено в договорі, щоб покупець або будь-яка інша особа, що має зацікавленість у товарі, який підлягає страхуванню, мали право затребувати безпосередньо від страхового товариства і надати покупцю страховий поліс або інше свідоцтво обсягу страхової відповідальності. Страхування повинно бути проведеним у страхувачів або в страхових компаніях , що користуються доброю репутацією, і, при неможливості дійти згоди про протилежне, відповідати мінімальному покриттю “Застережень про страхування вантажів Об’єднання лондонських страхувачів” або будь-якому подібному збірнику умов. Тривалість страхового покриття повинна відповідати пунктам Б.5 і Б.4.На вимогу покупця продавець повинен забезпечити страхування за рахунок покупця на випадок війни, страйків, заколотів і громадських безпорядків. Мінімальне страхування повинно покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути забезпечено у валюті договору. А.4. Поставка. Поставити товар на зберігання перевізнику або, якщо є наступні перевізники, то першому з них для перевезення в зазначене місце призначення в погоджений день або період, передбачений договором. А.5. Перехід ризиків. Відповідно з положення пункту Б.5 нести всі ризики загибелі або пошкодження товару до моменту, коли він поставлений у відповідності з пунктом А.4. А.6. Поділ витрат. Відповідно до положень пункту Б.6: нести всі витрати по товару до моменту, коли він доставлений у відповідності з пунктом А.4, а також витрати по фрахту й всі інші витрати, виклані пунктом А.3, в тому числі вартість навантаження товарів на борт і будь-які збори по розвантаженню в порту розвантаження, які можуть стягатися судноплавними лініями при укладанні перевезення; - оплатити витрати, пов'язані з митними формальностями, потрібними для вивозу, а також усі мита податки та інші офіційні збори, які виплачуються при вивозі. А.7. Повідомлення покупця. Завчасно повідомити покупця про те , що товар поставлений у відповідності з пунктомА.4, а також надати будь-яке інше повідомлення, необхідне для того, щоб дати можливість покупцю вжити заходів, що звичайно потрібні для прийняття товару. А.8. Доказ доставки - транспортний документ або еквівалентне електронне повідомлення. Надати покупцю за рахунок продавця звичайний транспортний документ (наприклад, транспортну накладну, що передається: морський дорожній лист, що не передається; документ для транспортування внутрішньому водному шляху; повітряний подорожній лист; залізнично транспортна накладна; автомобільна транспортна накладна або комплексний транспортний документ). Якщо продавець і покупець погодилися використовувати електронний зв’язок у відносинах між собою, то звичайний документ може бути замінений еквівалентним EOI повідомленням EOI. А.9. Перевірка, упаковка, маркування. Нести витрати, що викликаються перевіркою товару (перевірка якості, вимірювання, зважування, підрахунок), необхідні для того, щоб поставити товар у відповідності з пунктом А.4. За свій рахунок забезпечити упакування, (за винятком випадків, коли у даній галузі торгівлі звичайно прийнято відправляти без упаковки товар, що є предметом договору), необхідне для перевезення товару. Упаковка повинна мати відповідне маркування. А.10. Інше маркування. На прохання покупця, на його ризик і за його рахунок, посприяти йому вповні в одержанні документів або еквівалентних електронних повідомлень (крім згаданих у пункті А.8), які видаються в країні відправки або передані у цю країну й (або) в країні походження товару, які можуть бути потрібними покупцю для ввозу товару, а в необхідному випадку - для транзитного перевезення через треті країни. Б. ВАТ «АЛЬФА» зобов’язане: Б.1. Сплата ціни. Сплатити ціну, передбачену в договорі купівлі-продажу. Б.2. Ліцензії, дозволи і формальності. Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку імпортну ліцензію або інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності по ввозу товарів, а в випадку необхідності - для їх транзитного перевезення через треті країни. Б.3.Договір перевезення. Немає зобов’язань. Б.4. Прийняття поставки. Прийняти поставку товару з моменту, коли він поставлений у відповідності до пункту А.4,і одержати його від перевізника в погодженому порту призначення. Б.5. Перехід ризиків. Нести всі ризики загибелі або пошкодження товару з моменту, коли він поставлений у відповідності з пунктом А.4. Якщо покупець не може надати повідомлення відповідно до пункту Б.7, то він повинен нести всі ризики по товару, починаючи з погодженої дати або закінчення застереженого строку, призначеного для поставки, але за умови, що товар був належним чином придбаний за договором, тобто виразно відокремлений або іншим чином позначений як товар, що є предметом даного договору. Б.6. Поділ витрат. У відповідності з положеннями пункту А.3 нести всі витрати по товару з моменту, коли він поставлений згідно пункту А.4 і, якщо такі витрати і збори не були включені у фрахт або понесені продавцем при укладанні договору перевезення, у відповідності з пунктом А.3 а, нести всі витрати і збори по товару, що знаходиться в дорозі, до його прибуття в погоджене місце призначення, а також витрати по розвантаженню. Якщо покупець не зможе надати повідомлення відповідно до пункту Б. 7, то він повинен нести викликані цим додаткові витрати, починаючи з погодженої дати або дати закінчення строку, призначеного для відправлення, але за умови, що товар був придбаний належним чином за договором, тобто виразно відокремлений або іншим способом позначений як товар, що є предметом даного договору. Сплатити всі мита, податки та інші офіційні збори, а також витрати по виконанню митних формальностей, сплачувані при ввозі товарів, а в необхідному випадку – для його транзитного перевезення через треті країни. Б.7. Повідомлення продавця. У випадку, якщо покупець має право визначати час відправлення й (або) місце призначення, він повинен завчасно повідомити продавця про це. Б.8. Доказ поставки - транспортний документ або еквівалентне електронне повідомлення. Прийняти транспортний документ у відповідності з пунктом А.8, якщо він відповідає договору. Б.9. Перевірка товарів. Сплатити, якщо не застережене інше, витрати по перед відвантажувальній перевірці, за винятком тих випадків, коли цього вимагають власті країни експорту. Б.10. Інші зобов’язання. Сплатити всі видатки і збори, пов’язані з одержанням документів або еквівалентних електронних повідомлень, згаданих у пункті А. 10, і відшкодувати всі витрати і збори, понесені продавцем при наданні допомоги відповідно з цим пунктом. Надати продавцю на його прохання необхідну інформацію з приводу одержання страховки. Згідно проекту контракту, валютою ціни і валютою платежу буде долар. Формою розрахунків є авансовий платіж (попередня оплата), який здійснюється за допомогою банківського переказу. Банківський переказ – це розрахункова операція, яка здійснюється між банками на підставі вказівок підприємства, що переказує кошти.При цьому один банк дає іншому наказ сплатити (зарахувати на рахунок)зазначену кількість грошових коштів бенефіціару за умови подання ним відповідних документів. Переказувач коштів дає інструкції своєму банку про умови сплати переказу. У банківській практиці такий наказ називається платіжним дорученням. Здійснення банківського переказу з наданням відповідних документів на вже відвантажену продукцію можна зобразити схематично (рис.2. Рис.2Форма розрахунку банківським переказом. 1) Передача документів за умовами контракту; 2) Надання вказівки банку про перерахування коштів; 3) Повідомлення (авізування) банку експортера про надходження коштів; 4) Авізування експортера про зарахування коштів на його рахунок. Банківський переказ є найпоширенішою формою безготівкових розрахунків і має такі переваги для експортера та імпортера: технологічна простота його здійснення, короткі строки розрахунків(існуючі системи переказу коштів дозволяють доставити, наприклад, американські долари в будь-яке місце планети за три доби незалежно від того, чи має банк кореспондентські рахунки за кордоном, чи ні ), порівняно невисокий розмір оплати послуг банку. 4.3. Підготовка проекту контракту. На основі телефонних переговорів між ВАТ «Київська взуттєва фабрика» та ВАТ «Альфа» було узгоджено, що проект контракту буде готувати продавець.Також були визначені усі основні статті та умови майбутнього контракту. До визначених статей відносять: Предмет контракту. Ціна та загальна вартість контракту. Строки та умови поставки. Оплата. Якість. Умови задачі та приймання товарів. Упаковка та маркування. Страхування. Форс-мажор. Арбітраж та керівний закон. Відповідальність. Контракт в цілому. Інші умови. Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін. 4.4. Проведення переговорів та укладання контракту. Після того, як ми встановили контакт з угорською ВАТ «Альфа», нами був складений попередній контракт. Для вирішення всіх питань та усунення можливих розбіжностей була проведена особиста зустріч між ВАТ «Київська взуттєва фабрика» в особі Генерального директора В.М. Осадчука та представником ВАТ «Альфа» в особі Директора Moccia Vincenzo. Перед зустріччю кожна із сторін готується до неї. Наша сторона виробила тактику проведення переговорів, можливий розподіл ролей учасників, послідовність викладення питань що цікавлять, підготували довідкові та інші матеріали які були потрібні під час переговорів, розробили шляхи розв’язання розбіжностей та претензій, підготували можливі відповіді на питання партнера. При проведенні переговорів представники «Альфа» розглянули предмет майбутнього контракту, а також затвердили базу договірних цін. Затвердили, що контракт буде підписаний як на українській так і на угорській мовах. Представники обох підприємств ретельно вивчили кожну статтю попереднього контракту. Переважно у всіх питаннях знайшли згоду, але в деяких виникли непорозуміння, які були вирішенні шляхом порозуміння. Особливо була зосереджена увага на статі: „Строки та умови поставки”. Сторонами було узгоджено штрафні санкції за невиконання контрактних обов’язків, також були внесені поправки до попереднього контракту стосовно статті “Маркування”. Було проведено взаємне вивчення об’єктивних аргументів сторін та знайдені на цій основі взаємоприйнятні рішення. В результаті переговорів сторони уклали спільний проект контракту в якому була врахована фактична домовленість якої ми досягли під час переговорів. Також було визначено, що контракт роздруковує у двох оригіналах на українській та угорській мовах. З оригіналу контракту роблять по три примірники копій. Контракт підписують зазначені у договорі відповідальні особи. Контроль за виконанням умов контракту покласти на начальника зовнішньоекономічного відділу О.В. Лемішевської. Укладений сторонами контракт (див. Додаток А) . ВИСНОВКИ ВАТ «Київська взуттєва фабрика» займається ЗЕД імпортуючи сировину з закордону і реалізуючи частину продукції на зовнішній ринок. Оцінка ефективності ЗЕД показала, що ефективність ЗЕД підвищилась майже в три рази, це підвищення спричинене такими показниками : 1.Збільшення прибутку від експортно-імпортних операцій, 2.Зменшенням експортно-імпортних витрат, 3.Правленою та ефективною маркетинговою стратегію, 4.Оперативній організації та взаємодії між відділами, 5.Врахуванні досвіду західних та пострадянських підприємств, 6.Врахуванням останніх досягнень у менеджменті ЗЕД. В поточному році, ВАТ«Київська взуттєва фабрика» уклала угоду з ВАТ «Альфа» на поставку жіночого взуття. Для встановлення контакту між сторонами було використано тверду оферту. Сторони провели переговори, усунули непорозуміння і підписали контракт на продаж на умовах (CIP). Ефективність ЗЕД підвищилась, що є найкращим доказом ефективної та правильної роботи підприємства. Аналіз також показав здатність ВАТ «Київська взуттєва фабрика» підвищувати якісь продукції при зменшенні витрат на виробництво. Метою цієї курсової роботи було оцінити ЗЕД ВАТ«Київська взуттєва фабрика». Для цього ми використовували показники експортно-імпортної діяльності підприємства, займались дослідженням ринку, встановлювали контакти з іноземними партнерами. Завданням курсової роботи було оцінити ефективність ЗЕД ВАТ«Київська взуттєва фабрика», встановити контакти з новим партнером, підготувати проект контракту, провести переговори та укласти його. Детальний аналіз показників експортно-імпортних операцій показав динаміку показників, причини та наслідки переміщення в той чи інший бік. Було встановлено контакт з фірмою імпортером, в даному випадку ВАТ „Альфа”, при цьому використовувались такі документ як тверда оферта. Сторони домовилися, що контракт буде розроблений експортером, тобто ВАТ «Київська взуттєва фабрика». Під час розробки контракту у сторін виникли непорозуміння, які були вирішені шляхом переговорів. При розробці контракту широко застосовувались рекомендації та базові умови поставки „Інкотермс 2000”. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посіб. За заг.ред. А.І. Кредісова. - К.,1997 - 448с. 2 Кириченко О., Кавас І., Ятченко А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності .К. Фінансист, 2000 - 634с. 3.Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства:" Навч.посібник. - Київ: ЦУЛ, 2002. - 172с. 4. Герчикова И.Н. Международное комерческое дело. - Учеб. для узов. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2001. - 671 с. 5. Бутинець Ф.Ф. та ін. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності . Підручник. - Житомир: ПП «Рута», 2001. - 544с. 6. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2002. - 448с. 7.Руденко Л.В. Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства: Підручник. - К.: Лібра, 2002. - 304с. 8.Н.Савлук М.І. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч.посіб. - К.: КНЕУ, 2002. - 392с. 9.Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.91 Вісник Верховної Ради України. - 1991. - №29. 10.Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів): Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001р., №201. Закон України “Про власність”. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу”. Закон України “Про господарські товариства”. КОНТРАКТ №3200557 м. Коломия «15» червня 2005 р. ВАТ «Київська взуттєва фабрика» названа у подальшому «Продавець», в особі Голови правління Осадчук В.М., з однієї сторони, і ВАТ «Альфа»,у подальшому«Покупець»,в особі Директора Moccia Vincenzo, з другої сторони, уклали цей Контракт про подане нижче. 1.ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ Продавець продає, а Покупець купує: жіноче взуття, (в подальшому названі «Товари»), що перераховані в Додатку Б до цього Контракту, який складає його невід’ємну частину, на суму 25000 (двадцять п’ять тисяч) доларів на умовах, вказаних в Контракті. 2.ЦІНИ ТА КІЛЬКІСТЬ Покупець купує Товари в кількості та за цінами, які вказані в Додатку Б. 3.ПОСТАВКИ 3.1. Продавець поставляє Товари на умовах «Перевезення і страхування оплачені до» (СІР), місто Київ, що підтверджується автонакладною (CMR). За зберігання Товарів, не отриманих зі складу протягом 10 (десяти) днів після отримання повідомлення про прибуття вантажу, буде стягуватись плата в обсязі 10 (десяти) євро за кожне транспортне місце за кожний наступний день зберігання. 3.2.Продавець здійснює поставку Товарів протягом 3 (трьох) місяців з дня підписання Контракту. Дострокова поставка допускається. Часткове відвантаження не допускається. 3.3.а)У випадку, якщо строки поставки не виконуються, Продавець виплачує Покупцю узгоджені і раніше оцінені збитки в розмірі 0,5% вартості непоставлених Товарів за кожний тиждень, що почався, протягом перших чотирьох тижнів затримки, і 1% за кожний наступний після цього тижня, що почався, за умови, що розмір погоджених і раніше оцінених збитків не повинен перевищувати 8% від вартості кожної одиниці Товарів, для якої були порушені строки поставки. б) У випадку затримки поставки більше, як на три місяці. Покупець має право перервати дію цього Контракту стосовно непоставлених Товарів без будь-якої компенсації за збитки, які Продавець може понести в зв'язку з таким розірванням. в) Обсяг погоджених і раніше оцінених збитків не підлягає перегляду арбітражем. г) За будь-яких обставин Продавець не несе відповідальності за побічні збитки. 3.4. У тому випадку , якщо при поставці Товарів вони виявляться пошкодженими або виявиться кількісна недопоставка, Покупець зобов’язаний повідомити про це Продавця письмово протягом 30 (тридцяти) днів з дати поставки, в іншому випадку Продавець не несе відповідальності перед Покупцем за такі збитки. 3.5. Незважаючи на усі інші положення цього контракту, Продавець не несе відповідальності за невикористання строків поставки або за непоставки, що відбулися внаслідок відсутності транспортних засобів. 4. ОПЛАТА 4.1. Для оплати Продавцю поставки Товарів Покупець відкриває акредитив в доларах на загальну суму вартості Товарів по цьому Контракту, який оплачується по поданню Отримання Продавцем акредитиву не пізніше, ніж за 30 (тридцять) днів після підписання цього Контракту є умовою доставки Товарів згідно пункту 3 цього Контракту. Оплата повинна провадитись в повному обсязі на рахунок Продавця в наступну адресу: м. Київ, вул. Мазепи 9, РР № 102354068542135 АКБ „ПриватБанк”, з зазначенням номера рахунку-фактури Продавця, як підстави для оплати. 4.2. Продавець має право зводити баланс між будь-якою сумою, що належить Покупцю та будь-якою сумою, що належить Продавцю від Покупця. 5. ГАРАНТІЯ 5.1. Продавець дає гарантію, що всі Товари не мають дефектів, пов’язаних з матеріалом, із якого вони виготовлені, або з процесом його виробництва, на період 12 (дванадцяти) місяців з дати його першого використання на території користувача. 5.2. Товари, чи їх частина, до роботи яких Покупець пред’являє претензію відповідно до п.7 Контракту, повинні знаходитись у Покупця або іншою вповноваженою Продавцем особою. 6. УПАКОВКА ТА МАРКУВАННЯ. 6.1. Товари Продавця повинні мати стандартну експортну комерційну упаковку, придбану для транспортування судном або вантажівкою. 6.2. Усі мішки повинні з двох протилежних боків мати наступне маркування фарбою, що не змивається: Адреса кінцевого отримувача: ВАТ.”Альфа”, Hungaru, Buda-Pest, Kazalnovo, Shere-25002 ,тел./факс: +36(076)-256-78-96. Верх Обережно Не кантувати Контракт № 3200557 Продавець: Україна, 78200, м. Київ, вул. Б.Хмельницького 24 тел./факс: +38(067) 342-15-80. Наряд № 2805 Транс № 5689 Вага брутто: 103090 кг. Вага нетто:100900 кг. Розміри ящика: 146*44*98Х70 354*76*239Х80 167*56*124Х70 см.(довжина, ширина, висота) кількість (шт.) На ящиках, висота яких один метр, з трьох сторін ящика знаком «0+» повинен бути позначений центр ваги. 6.3. Будь-яка додаткова або нестандартна упаковка має оплачуватися покупцем. 7. ФОРС-МАЖОР Жодна відповідальність не може бути наслідком невиконання будь-яких положень цього Контракту, якщо невиконання явилося наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю Сторони, яка не виконує, подібних стихійним лихам, екстремальним-погодним умовам, пожежам, війнам, страйкам, військовим діям, втручанню з боку владних структур, ембарго (названі далі «форс-мажор»), на період, що починається з моменту об'явлення Стороною, яка не виконує, про форс-мажор і закінчується, коли форс-мажор закінчиться або закінчився б, якби Сторона, що не виконує, вжила заходів, які вона в дійсності могла б вжити для виходу з форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання зобов'язань за цим Контрактом. Якщо форс-мажор продовжується більше 6 (шести) місяців, то будь-яка зі Сторін може перервати дію цього Контракту стосовно непоставлених на даний момент Товарів. 8. КОНТРАКТ В ЦІЛОМУ Цей Контракт, що включає Додаток № 1, складений при повному розумінні Сторонами предмету Контракту і замінює будь-яку іншу угоду по цьому предмету, що укладена в усній або письмовій формі раніше. Будь-які усні обговорення стосовно Товарів цим виключаються. 9. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Максимальна відповідальність Продавця перед Покупцем, що походить із або пов'язана з продажем або використанням будь-яких Товарів, що доставлені Покупцю згідно цього Контракту, незалежно від того, чи є ця відповідальність наслідком претензії по виконанню умов Контракту, гарантії, делікту, включаючи недбалість і подібні упущення, не повинна ні за яких обставин, виключаючи випадки, коли результатом недбалої роботи і подібних упущень зі сторони Продавця явилась смерть або тілесні пошкодження, перевищувати фактичну суму, виплачену Покупцем Продавцю за дану одиницю Товару, доставленого відповідно до цього Контракту. Покупець висловлює свою згоду з тим, що ні за яких обставин Продавець не може бути відповідальним за втрату прибутку або за будь-які побічні, випадкові або непрямі збитки, незалежно від причини їх виникнення. 10. АРБІТРАЖ ТА КЕРІВНИЙ ЗАКОН. 10.1. Усі спори, що виникають внаслідок або у зв'язку з цим Контрактом, повинні вирішуватись шляхом переговорів між Сторонами. 10.2. Якщо Сторони не можуть дійти згоди протягом 90 (дев'яноста) днів з дня перших переговорів, то ця розбіжність повинна бути, урегульована арбітражем. Рішення арбітражу є кінцевим і обов'язковим для обох Сторін, але може бути замінено дружньою угодою між Сторонами.. 10.3. Арбітражний суд повинен проводитись відповідно до Правил Арбітражу «ЮНСИТРАЛ», що діють на момент підписання цього Контракту, виключаючи ті випадки коли вищевказані Правила знаходяться в суперечності з положеннями про арбітражного Контракту. В подібних випадках вирішальними є положення цього Контракту. 10.4. Арбітраж має складатися з трьох суддів. Кожна зі сторін має призначити по одному арбітру. Арбітри, що вибрані таким чином, спільно обирають третього арбітра, який буде виконувати обов'язки головного арбітражного суду. 10.5. Арбітраж, включаючи винесення, рішення, повинен "проходити в Стокгольмі, Швеція і арбітри при вирішенні спорів, представлених на їхній розгляд, повинні керуватись положеннями Шведського матеріального права. 10.6. Усі документи, пов'язані з передачею спорів на розгляд арбітражу і з рішеннями, що приймаються по них, повинні складатись англійською мовою, рівно як судовий розгляд повинен проходити на англійській мові. 10.7. Цей Контракт повинен регулюватись і тлумачитись за допомогою положень Шведського права. 11.ІНШІ УМОВИ. 11.1. При тлумаченні цього Контракту має силу документ Інкотермс 1990 року і Конвенція 00Н про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 року. 11.2. Цей Контракт набирає чинності після його підписання. 11.3. Цей Контракт складено в 2-х екземплярах, по одному для кожної Сторони, українською та угорською мовами, причому обидва тексти аутентичні і мають однакову юридичну силу. 12. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, РЕКВІЗИТИ ТА ШДПИСИ СТОРШ Продавець: Покупець: Україна, 78200, Hungary, 5689, м. Київ, Buda-Pest, Kazalnovo, вул. Б.Хмельницького 24, Shere 25002, тел./факс +38(067)342-15-80 tel./fax +38(067)380-42-50 м. Київ, Buda-Pest, вул. Мазепи 9, Roshmen-Kes, РР № 102354068542135 РР № 24595345584549 АКБ „ПриватБанк” “Rayfaizen-bank” МФО № 203214 МФО № 220385 За Продавця: За Покупця: _______________________________ ______________________________ (Осадчук В.М.) (Moccia Vincenzo) М.П. М.П. PAGE Пошук іноземного контрагента через журнали, буклети, Інтернет. Підготовка і направлення угорському ВАТ «Альфа» комерційної пропозиції (твердої оферти) Отримавши тверду оферту, угорське ВАТ «Альфа» знайомиться з її змістом, і у разі згоди повідомляє про це ВАТ «Київська взуттєва фабрика» Підготовка проекту контракту. ВАТ «Альфа» ВАТ «Київська взуттєва фабрика» Банк експортера Банк імпортера

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020