.

Зовнішньоекономічна діяльність ТзОВ “ЗОРЕПАД” (курсова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
0 5499
Скачать документ

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Зовнішньоекономічна діяльність ТзОВ “ЗОРЕПАД”

Затверджено

Зав. каф. менеджменту

___________________

ЗАВДАННЯ

на курсову роботу з дисципліни

Основи ЗЕД

Виконати курсову роботу на тему: Зовнішньоекономічна діяльність ТзОВ
“Зорепад”

Основні вихідні дані:

Варіант: прямий експорт

Об’єкт угоди: кондитерські вироби

Базисна умова поставки (згідно Incoterms 2000):DDU

Валюта ціни: долар

Валюта платежу: долар

Умови платежу.

Вид: готівка

Форма: інкасо

Спосіб встановлення контакту з іноземним контрагентом: вільна оферта

Конкурентні матеріали: ЗТК

Додаткові вихідні дані

Стиль проведення переговорів – в залежності від ділової культури країни
контрагента

Форма проведення переговорів – особиста зустріч

Строк виконання курсової роботи _______

Дата отримання завдання ______________

Підпис студента: _______________________

(посада та ПІБ керівника курсової роботи)

ЗМІСТ

ВСТУП. 4

Розділ 1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ
ОПЕРАЦІЙ. 8

Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТзОВ “ЗОРЕПАД” 16

Розділ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗЕД ТзОВ “ЗОРЕПАД”. 23

Розділ 4. ПІДГОТОВКА І УКЛАДАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО КОНТРАКТУ. 30

4.1. ВСТАНОВЛОННЯ КОНТАКТІВ З ІНОЗЕМНИМИ ПАРТНЕРАМИ. 30

4.2. ПРОРОБКА БАЗИСНИХ ТА ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ УМОВ КОНТРАКТУ. 32

4.3.ПІДГОТОВКА ПРОЕКТУ КОНТРАКТУ. 39

4.4. ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ ТА УКЛАДАННЯ КОНТРАКТУ 40

ВИСНОВКИ 41

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. 43

ДОДАТКИ. 44

ВСТУП

Розвиток ринкових відносин в Україні, необхідність її входження в
світовий інтеграційний процес, лібералізація зовнішньоекономічної
діяльності (ЗЕД), надання підприємствам і організаціям, що випускають
конкурентноздатну продукцію, права виходу на світовий ринок вимагають
нових підходів до управління ЗЕД. Тому вивчення різних аспектів
управління зовнішньоекономічною діяльністю, особливо на рівні
підприємства як основної і першочергової ланки зовнішньоекономічного
комплексу країни, викликає сьогодні велику практичну цікавість.

На думку ряду спеціалістів, поняття “зовнішньоекономічна діяльність”
(ЗЕД) з’явилось в Україні з початком економічної реформи, в 1987 р.
Одним з центральних напрямків даної економічної реформи була
децентралізація зовнішньої торгівлі, надання підприємствам права
безпосереднього виходу на зовнішній ринок і стимулювання розвитку ЗЕД на
рівні господарських суб’єктів.

Визначною особливістю функціонування світового господарства на початку
XXI сторіччя є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин.
Одним із найважливіших елементів механізму управління міжнародними
економічними відносинами, що здійснюються шляхом проведення комерційних
операцій, є зовнішньоекономічна діяльність.

Сучасний етап розвитку світогосподарських зв’язків характеризується
розширенням усіх форм міжнародних економічних відносин на основі
швидкого росту продуктивних сил, який обумовлений прискоренням
науково-технічного прогресу. Наслідком цього є постійно зростаюча
концентрація виробництва й укрупнення його розмірів, що підсилює
тенденцію до інтернаціоналізації господарського життя, сприяє розвитку
міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва.

Особливістю сучасного етапу економічного розвитку є швидкий ріст
міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями і результатами
виробничо-технічного співробітництва, також характерний бурхливий ріст
ринку послуг (страхових, лізингових, транспортних, тощо).

В результаті проведення економічних реформ в зовнішній сфері
сформувалось два поняття; “зовнішньоекономічні зв’язки” (ЗЕЗ) і
“зовнішньоекономічна діяльність” (ЗЕД).

На відміну від ЗЕЗ, які являють собою різні форми, засоби і методи”
зовнішньоекономічних відносин між країнами, ЗЕД висвітлює
зовнішньоекономічну діяльність на рівні виробничих структур (фірм,
організацій, підприємств, об’єднань і т.д.). ЗЕД можна визначити як
сукупність виробничо-господарських, організаційно-економічних і
оперативно-комерційних функцій підприємства, пов’язаних з його виходом
на зовнішній ринок та участю в зовнішньоекономічних операціях.

Основними мотивами розвитку ЗЕД на рівні підприємства можуть бути:

1. Розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою
максималізації прибутку.

2. Закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій
і обладнання.

3. Залученню інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва з
урахуванням їх унікальності, більш вищої якості і низьких цін в
порівнянні з внутрішнім ринком.

4. Залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва,
зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових
товарних ринках.

5. Участь в міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперуванні
виробництва з метою успішного розвитку своєї економіки.

ЗЕД розглядають як один із аспектів ЗЕЗ. Разом з тим, це самостійна
діяльність підприємства, яка являється, з одного боку, складовою
частиною господарської діяльності підприємства, а з другої-такою
частиною його діяльності, котра здійснюється на іншому, міжнародному
рівні, у взаємозв’язку з господарськими суб’єктами інших країн.

Матеріальна основа ЗЕД — зовнішньоекономічний комплекс країни (регіону).
Він являє собою сукупність галузей, підгалузей, об’єднань, підприємств і
організацій, що виробляють продукцію на експорт чи використовують
імпортну продукцію та здійснюють інші види і форми ЗЕД.

Важливим завданням в розвитку зовнішньоекономічного комплексу країни
являється об’єднання виробничих і зовнішньоекономічних видів діяльності
в єдину органічну, успішно функціонуючу систему. Умовами успішного
розвитку зовнішньоекономічного комплексу сьогодні являються:

зміцнення і нарощування експортного потенціалу;

активна участь в різних формах міжнародного спільного підприємництва;

підвищення конкурентноздатності підприємств і виробничо-господарського
комплексу;

розширення самостійної діяльності підприємств, фірм регіонів країни в
здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

ЗЕД як об’єкт управління являється складовою частиною господарської
діяльності підприємства, то і менеджмент ЗЕД розглядається як складова
частина загального менеджменту підприємства.Такий підхід до визначення
поняття менеджменту ЗЕД має важливе практичне значення. Він дає
можливість глибше розглянути його зміст, з’ясувати спільні риси і
відмінні особливості в співставленні з внутрішнім менеджментом.

Будучи складовою частиною загальнофірмового управління, менеджмент ЗЕД
має з ним спільні риси. Насамперед, це відноситься до загальної
стратегії підприємства. Загальна ринкова стратегія підприємства —
основний орієнтир при організації управління ЗЕД. Спільними в своїй
основі для внутрішнього і зовнішнього менеджменту являються також
принципи і функції управління, технологія прийняття рішень, основні
методи управління.

Треба підкреслити, що роль ЗЕД як зовнішнього фактора економічного росту
в сучасних умовах постійно зростає. Посилюється її вплив на
соціально-економічний розвиток не тільки країни але й кожного
господарського суб’єкта.

ЗЕД — поняття багатогранне. Воно включає наступні види діяльності:
зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче кооперування, міжнародне
науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне
співробітництво, валютно-фінансові і кредитні операції.

Кожен з видів ЗЕД здійснюється в певних формах. Наприклад, формами
зовнішньої торгівлі являється експорт, імпорт, реекспорт: реімпорт.
Формами виробничої кооперації — спільне виробництво на основі
спеціалізації – спільні підприємства двох чи більше іноземних партнерів,
підрядна кооперація та ін.

Мета курсової роботи:

Оцінити ЗЕД ТзОВ “Зорепад”.

Завдання курсової роботи:

Оцінити ефективність ЗЕД ТзОВ “Зорепад”, встановити контакти з новим
партнером, підготувати проект контракту, провести переговори та укласти
його.

РОЗДІЛ 1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ
ОПЕРАЦІЙ

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) – діяльність суб’єкта господарської
діяльності України й іноземного суб’єкта господарської діяльності,
побудована на взаєминах між ними, що має місце як на території України,
так і за її межами. ЗЕД являє собою сукупність міжнародних комерційних
операцій, спрямованих на організацію, проведення і регулювання процесу
обміну товарами, послугами, результатами творчої діяльності. Міжнародний
обмін товарами економічно до цільний для країн. якщо на виробництво
експортних товарів країна витрачає менше суспільної праці, ніж повинна
була б витраті іти на виробництво товарів замість імпортованих на суму.
яка виручена від експорту.

Експорт – продаж товарів іноземним суб’єктам і господарської діяльності
і вивіз товарів через митний кордон України, крім тих випадків, коли
суб’єкт ЗЕД передає майно господарської діяльності іноземному суб’єкту
як натуральну частку участі у формуванні статутного капіталу при
спільній господарській діяльності.

Реекспорт — продаж іноземним суб’єктам ЗЕД і вивіз за межі України
товарів, які були раніше імпортовані на територію України і не
піддавалися переробці.

Імпорт — закупівля в іноземних суб’єктів ЗЕД товарів і їхній увіз на
територію України, включаючи закупівлю товарів, призначених для власного
споживання установами й організаціями України, розташованими за її
межами.

Реімпорт – увіз через границю раніше вивезеної за межі митної території
продукції, яка не піддавалася там переробці.

Транзит – переміщення товарів, вироблених за межами України через
територію України без будь-якого використання цих товарів на зазначеній
території.

Класифікація зовнішньоекономічних операцій, етапи їхнього проведення.

Міжнародна практика проведення зовнішньоекономічних операцій припускає
здійснення певних видів комерційної діяльності Таблиця 1, що складається
з окремих етапів і стадій, на кожному з яких вирішуються конкретні
задачі і виконуються формальності, що пов’язані з оформленням,
пересиланням і обробкою документації, необхідної для забезпечення
виконання угоди.

Таблиця 1.

Класифікація зовнішньоекономічних операцій.

№ Ознака класифікації Види операцій

1 За напрямками торгівлі. Експортні, імпортні, реекспортні, реімпортні,
транзиті.

2 За групами товарів. Купівля-продаж машин і устаткування, сировинних і
продовольчих, непродовольчих товарів і тд.

3 За ступенем готовності товару до продажу. Поставка готової продукції,
вузлів і деталей для зборки, комплектного устаткування і т.д.

4 Товарообмінні операції. Зустрічні закупівлі, бартер, викуп застарілої
продукції, переробка давальницької сировини й інші.

5 Торгівля науково-технічними досягненнями і надання послуг.
Купівля-продаж ліцензій, “ноу-хау”, інжиніринг, факторинг, оренда,
туризм, підряд, транспортування і інші.

6 Торговельно-посередницька діяльність. Консигнаційні, комісійні,
агентські, брокерські операції.

7 Торгівля змагального типу. Аукціони, біржова торгівля, міжнародні
торги.

Процес проведення зовнішньоекономічних операцій розбивається на кілька
етапів і стадій:

1. Підготовчий етап:

аналіз кон’юнктури міжнародного ринку, рівня його монополізації великими
компаніями, можливості проникнення на цей ринок;

вибір форми і методів роботи на ринку;

вибір контрагентів;

аналіз і розрахунок цін;

рекламна кампанія.

Вивчення ринку проводиться за програмою маркетингу.

Сучасна міжнародна торгівля пов’язана з великою кількістю товарів, тому
й об’єкти дослідження залежать від роду діяльності фірми. Відповідно й
методи, що застосовуються в ході дослідження, можуть істотно
розрізнятися. Поряд з тим існує ряд найважливіших факторів, що завжди
вивчаються під час підготовки будь-якої зовнішньоекономічної операції:

1. Політичні відносини з країною-контрагентом. Напружені політичні
відносини з країною-контрагентом, природно, не будуть сприяти можливості
укладання контракту. Введення ембарго проти тієї чи іншої держави також
спрямоване на досягнення визначених політичних цілей за допомогою
економічних інструментів (уданому випадку зовнішньої торгівлі). Крім
цього в рамках політичних і військових об’єднань (таких, як, наприклад,
НАТО) діють комітети і комісії, що встановлюють обмеження на торгівлю
визначеними товарами з зазначеними країнами (наприклад. Східною
Європою).

2. Ємкість і кон’юнктура товарних ринків. Вивчення ємкості ринку
дозволяє визначити загальні умови, у яких можлива торгівля. Кон’юнктурні
спостереження дозволяють перевірити правильність прийнятого рішення щодо
ємкості ринку, виявити коливання і найвигідніші умови продажу і покупок,
методи здійснення зовнішньоторговельних операцій, час і місце виходу на
ринок.

3. Торгово-політичні умови. Серед торгово-політичних умов велика увага
приділяється розмірам мита і зборів, методам розрахунку мита, умовам
зберігання на митних складах. Крім цього вивчається ліцензійна система і
порядок одержання ліцензій, можливість встановлення квот, валютних
обмежень; умови торгових договорів даної країни з іншою
країною-контрагентом, система санітарно-гігієнічних правил та ін.

4. Транспортні умови. Вони відіграють важливу роль, тому що впливають на
ціну товару. Тому варто вивчити наявність прямих рейсів, тарифи
лінійного судноплавства, фрахтові ставки; залізничні тарифи, ступінь
механізації вантажно-розвантажувальних робіт, вартість збереження
вантажу, ставки портових зборів, правила й особливі умови перевезень.

5. Умови платежу і кредиту. Необхідно вивчити можливість надання
кредиту, його форми, що найчастіше використовуються в торгівлі тими чи
іншими товарами, вартість кредиту.

6. Правові умови. Велике значення має вивчення законодавства про
здійснення торгових операцій: страхування і торгове судочинство, закони
про правове положення і діяльність іноземних фірм, охорону промислової
власності, патентування винаходів, реєстрацію торгових знаків, арбітраж.

7. Специфічні вимоги ринку. У різних країнах склалися певні вимоги до
номенклатури, асортименту товарів і їхньої якості. Вони обумовлені
географічними, кліматичними умовами, традиціями, смаками і повинні
обов’язково враховуватися під час підписання контракту.

8. Канали і методи збуту. Вивчається товарозбутова мережа в країні
збуту, роль посередників. Особлива увага приділяється аналізу збутової
мережі конкурентів, методам і техніці збуту, нормам обслуговування,
рекламі.

Вибір контрагента.

На підготовчому етапі до укладання угоди необхідно вибрати контрагента.

У країнах з ринковою економікою відпрацьована чітка система класифікації
фірм за рядом критеріїв.

За видом господарської діяльності і характером операцій фірми
поділяються на: промислові, сільськогосподарські, агропромислові,
торговельні, будівельні, транспортні, страхові, інжинірингові, лізингові
й інші.

Промислові кампанії складають одну із самих численних груп До їхнього
числа відносяться фірми, у яких 50% обороту і більше складає продукція
їхніх власних підприємств.

За характером власності фірми поділяються на: державні
державно-приватні, приватні.

За приналежністю капіталу фірми поділяються на: національні, змішані,
міжнародні.

2. Організаційний етап:

встановлення контакту з потенційними контрагентами;

підготовка і проведення переговорів;

укладання контракту.

Після вибору іноземного контрагента, необхідно установити з чим контакт,
тобто провести роботу з підготовки до укладання угоди.

Процедура підготовки експортної угоди.

У процесі підготовки експортної угоди продавець може використовувати
різні способи встановлення контактів з потенційними покупцями:

направити пропозицію (оферту) безпосередньо одному чи декільком можливим
іноземним покупцям;

прийняти і підтвердити замовлення покупця;

направити покупцю пропозицію у відповідь на його запитання із указівкою
конкретних умов майбутнього контракту чи проформою контракту;

прийняти участь в торгах;

прийняти участь у виставках і ярмарках;

зробити рекламне оголошення в засобах масової інформації, каталогах,
проспектах.

3. Виконавчий етап:

підготовка товару до відвантаження (експортером) і підготовка до прийому
товару (імпортером);

укладання допоміжних контрактів (страхових, транспортних, і т.п.);

врегулювання суперечок:

здійснення розрахунків.

Світова практика свідчить, що виробничі фірми або підприємства, маючи на
меті реалізацію своєї продукції на міжнародному ринку, можуть обирати
різні методи організації зовнішньоторговельної діяльності. Такий вибір
залежить від багатьох чинників, зокрема: масштабів виробництва фірми та
характеру продукції, що випускається; особливих рис регіональних ринків,
на яких реалізується продукція; глибини участі підприємства у
міжнародному поділі праці; специфічного методу реалізації товарів або
послуг на зовнішньому ринку, що е традиційним для цієї товарної групи
або був обраний керівництвом даного підприємства, тощо. Тому під методом
міжнародної торгівлі слід розуміти організаційну форму та порядок
здійснення зовнішньоторговельної операції.

Усі численні методи організації зовнішньоторговельної діяльності
об’єднуються у дві великі групи.

Першу з цих груп (прямий метод) утворюють ті форми, що реалізуються
самими компаніями та підприємствами, які зазвичай мають достатній рівень
фінансових активів для створення й утримання власного
зовнішньоторговельного апарату, що складається зі спеціалізованих служб
та органів, виконуючих організаційні, кредитно-розрахункові,
транспортні, рекламні, аналітичні та Інші зовнішньоторговельні функції.
Такі компанії реалізують свою продукцію на зарубіжних ринках через
створені там філії і дочірні фірми, які на світовому ринку мають статус
оптових або роздрібних підприємств, а їх функціональні завдання, права
та обов’язки визначаються за домовленістю Із засновниками. Серед переваг
організації зовнішньої торгівлі навпрямки слід виокремити такі:

• можливість економії фінансових ресурсів за рахунок скорочення витрат
на суму комісійної винагороди посереднику;

• зниження ризику та залежності результатів комерційної діяльності від
можливої недобросовісності чи недостатньої компетентності посередницької
організації;

• використання переваг безпосереднього контакту зі споживачами та
можливість отримання інформації про стан і тенденції розвитку ринку
шляхом організації маркетингової діяльності на зарубіжному ринку.

У той же час застосування цього методу торгівлі передбачає наявність
високої комерційної кваліфікації персоналу та торговельного досвіду
кампанії в цілому. У противному разі фінансові витрати підприємства не
тільки не скоротяться, але й можуть значно зрости. Крім того, міжнародна
торгівля порівняно з внутрішньою є ризикованішою, що зумовлено
відмінностями економічних, правових та соціальних умов у різних країнах,
їх традиціями та звичаями, а також великими відстанями між торговельними
партнерами. У результаті для проведення міжнародних торговельних
операцій буває доцільно залучати посередників.

До другої групи методів (непряма торгівля, або непрямий метод) входить:

• торгівля через посередників (торговельні компанії та інші
посередницькі фірми);

• торгівля через організовані товарні ринки, тобто через міжнародні
товарні біржі, тендери (торги), аукціони та виставки/ярмарки.

Торгівля через посередників використовується, як правило, середніми та
малими підприємствами, до яких також належать різного типу товариства,
які для здійснення зовнішньоекономічної діяльності в своїй управлінській
структурі створюють так званий вмонтований експортний .відділ. Такий
відділ складається з двох-трьох співробітників, які займаються
підготовкою зовнішньоторговельних контрактів, митною, кредитною та іншою
необхідною документацією, а самі угоди купівлі-продажу товарів
здійснюють через торговельних посередників.

Як при експорті, так і при імпорті товарів і послуг розподіл може
здійснюватися безпосередньо між виробником і споживачем (пряма
торгівля), або через одне чи кілька зовнішньоторговельних підприємств,
що виступають торговельним посередником (непряма торгівля, торгівля
через посередників). При торгівлі через посередників прийнято говорити
про прямий експорт та прямий імпорт. Загальноприйнятим вирішальним
критерієм при цьому є той факт, що при прямому експорті/імпорті
внутрішній (національний) торговельний посередник не бере участі в
операції купівлі-продажу.

Торгівля через організовані товарні ринки також належить до непрямої
торгівлі, але посередниками між експортерами (виробниками,
посередницькими фірмами) та імпортерами (споживачами, іншими
посередницькими фірмами) є організовані товарні ринки — міжнародні
товарні біржі, міжнародні тендери (торги), міжнародні аукціони та
міжнародні виставки/ярмарки. Це спеціально створені (організовані) ринки
певних товарів, де у заздалегідь визначений час реалізують свої
торговельні Інтереси продавці, формуючи пропозицію товару, та покупці,
представляючи попит на неї.

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТзОВ “ЗОРЕПАД”

Поняття “підприємство” є узагальнюючим, або збірним. Воно, по-перше,
визначає підприємства як суб’єкти господарського права стосовно всіх
форм і видів власності в Україні . По-друге, це поняття є
загальногалузевим, тобто взагалі визначає промислові (фабрики, заводи,
шахти), будівельні, транспортні, сільськогосподарські, торговельні та
інші підприємства.

Підприємство як соціально-економічний і правовий інститут має певну
сукупність економічних, організаційних і юридичних ознак, за якими
кваліфікується як господарюючий суб’єкт і суб’єкт права.

Закон також встановлює, що підприємство — це господарюючий суб’єкт. Суть
визначення “господарюючий суб’єкт” полягає в тому, що підприємство є
товаровиробником, трудовим колективом, який на професійній основі
(промисел) виробляє і реалізує свій товар з метою одержання прибутку. Як
господарюючий суб’єкт підприємство здійснює виробничу, науково-дослідну
та комерційну діяльність.

Основною особливістю, за якою товариство відрізняється від інших
суб’єктів права (нетовариств), є об’єднання на підставі угоди майна та
зусиль учасників для спільної господарської діяльності. Товариство
становить собою об’єднання на засадах угоди майна та підприємницької
діяльності фізичних та/або юридичних осіб у формі підприємства
(установи, організації) для спільної діяльності з метою отримання
прибутку. Всі товариства згідно із законом є юридичними особами, діють
на підставі установчих документів, затверджених учасниками, мають власні
назви із зазначенням організаційно-правової форми товариства .

Повна офіційна назва Товариства – товариство з обмеженою
відповідальністю “Зорепад”.

Скорочена назва Товариства – ТзОВ “Зорепад”.

Місце знаходження:

Україна, 78200, м. Івано-Франківськ, вул. Володарська, 19/3, тел/факс
8(03433)2-16-34, 3-57-41.

Метою діяльності Товариства є одерження високих прибутків від
фінансово-господарської діяльності і задоволення на їх основі
економічних і соціальних інтересів трудового колективу.

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір
статутного фонду.

Рішення про зміну статутного фонду приймається вищим органом Товариства
і набуває чинності з моменту внесення цих змін до державного реєстру.

Згідно з законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність від ”
17.05.1990р. ТзОВ “Зорепад” як юридична особа є суб’єктом ЗЕД, та може
самостійно, у визначених законодавством межах, здійснювати ЗЕД.

ТзОВ “Зорепад” здійснює такі види ЗЕД:

1.Експортує кондитерські вироби.

2. Імпортує сировину для виготовлення продукції.

3. Здійснює інші види діяльності в установчих документах і не заборонені
законодавством.

Поняття товариства з обмеженою відповідальністю

Згідно із ч. 3 ст. 80 ГК України товариством з обмеженою
відповідальністює господарське товариство, що має статутний фонд,
поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і
несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм
майном.Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть
ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах своїх
вкладів.

Товариство з обмеженою відповідальністю є найбільш популярним видом
господарських товариств як в Україні, так і за кордоном. У цій
організаційно-правовій формі провадять свою діяльність як невеликі за
обсягами господарські організації, так і крупні підприємства (хоча
кількість останніх, створених у формі товариств з обмеженою
відповідальністю, все ж поступається акціонерній формі ).

Характеристика товариства з обмеженою діяльністю

1. Товариство з обмеженою відповідальністю має статутний фонд, поділений
на частки. Ці частки є відображенням вкладів, що їх вносять учасники при
створенні товариства з обмеженою відповідальністю. Відповідно до
статутного фонду визначається мінімальний розмір майна товариства, який
гарантує інтереси його кредиторів. Згідно з ч. 2 ст.144 ЦК України не
допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю
від обов’язку внесення вкладу до статутного фонду товариства, у тому
числі шляхом зарахування вимог до товариства.

Розмір статутного фонду товариства повинен становити не менше суми,
еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки
мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з
обмеженою відповідальністю (ст. 52 Закону України “Про господарські
товариства“).

До моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю
його учасники повинні сплатити не менше ніж 50% суми своїх вкладів.
Внесення до статутного фонду грошей підтверджується документами,
виданими банківською установою. Порядок оцінки інших вкладів ( у вигляді
майна, майнових прав тощо ) визначається в установчих документах
товариства.

Частина статутного фонду, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті
протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом
першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх
вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного
фонду і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому
порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства. Якщо після
закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість
чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю виявиться меншою
від статутного фонду, товариство зобов’язане оголосити про зменшення
свого статутного фонду і зареєструвати відповідні зміни до статуту в
установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення
додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою
від визначеного законом мінімального розміру статутного фонду,
товариство підлягає ліквідації.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю несе відповідальність за
своїми зобов’язаннями тільки своїм майном; відповідно, його учасники не
відповідають за його зобов’язаннями і несуть ризик збитків, пов’язаних з
діяльністю товариства, у межах своїх вкладів. В цьому дістає вияв
характерна ознака “обмеженої відповідальності” товариства та його
учасників, яка полягає не в обмеженні відповідальності товариства як
суб’єкта господарювання певними сумами коштів або майна, а саме в
обмеженні відповідальності учасників товариства розміром вкладів, що
були ними внесені. Власне ця обставина найбільше приваблює потенційних
підприємців – шляхом створення товариства з обмеженою відповідальністю
вони, так би мовити, страхують себе від ризику погашати збитки (борги)
фірми за рахунок додаткового майна всупереч своїй волі.

Згідно з ч. 2 ст. 140 ЦК України учасники товариства, які не повністю
внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов’язаннями
у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

3. Учасниками товариства з обмеженою відповідальністю можуть бути
юридичні та фізичні особи. При цьому ч. 2 ст. 114 ЦК України передбачає
можливість створення товариства з обмеженою відповідальністю однією
особою, проте власне товариство з обмеженою відповідальністю не може
мати єдиним учасником інше господарське товариство, учасником якого є
одна особа (ч. 2 ст. 141 ЦК України). Особа може бути учасником лише
одного товариства з обмеженою відповідальністю, яке має одного учасника.

Якщо товариство з обмеженою відповідальністю засновується кількома
особами, ці особи у разі необхідності визначити взаємовідносини між
собою щодо створення товариства укладають договір у письмовій формі,
який встановлює порядок заснування товариства, умови здійснення спільної
діяльності щодо створення товариства, розмір статутного фонду, частку у
статутному фонді кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів
та інші умови. Цей договір не є установчим документом і подання його при
державній реєстрації товариства не є обов’язковим (ст. 142 ЦК України).

4. Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є
статут. Він повинен містити відомості про найменування та
місцезнаходження, чітко вказувати на його вид, предмет і цілі його
діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів
товариства та порядок прийняття ними рішень, розмір статутного фонду,
розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання
(переходу) часток у статутному фонді, розподілу прибутків та збитків,
умови реорганізації та ліквідації товариства.

Згідно зі ст. 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою
відповідальністю є загальні збори його учасників.

До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з
обмеженою відповідальністю належить:

визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його
планів і звітів про їх виконання;

внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного
фонду;

створення та відкликання виконавчого органу товариства;

визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та
визначення повноважень відповідних контрольних органів;

затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку
та збитків товариства;

вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

виключення учасника із товариства;

прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної
комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних
зборів може бути також віднесене вирішення інших питань.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий
орган (колегіальний або одноособовий), якиий здійснює поточне
керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його
учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі
складу учасників товариства.

Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою
відповідальністю здійснюється у порядку, встановленому статутом та
законом.

Загальні збори товариства з обмеженою відповідальністю можуть
формувати органи, що здійснюють постійний контроль за
фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу. Так, згідно зі
ст. 63 Закону України “Про господарські товариства” контроль за
діяльністю дирекції (директора) товариства з обмеженою відповідальністю
здійснюється ревізійною комісією.

Для здійснення контролю за фінансовою діяльністю товариства з
обмеженою відповідальністю згідно з рішенням його загальних зборів, а
також в іншиих випадках, встановлених статутом і законом товариства,
може призначатися аудиторська перевірка.

Зовнішньоекономічна діяльність України регулюється законами і
нормативними актами, прийнятими Верховною Радою України. Серед них у
першу чергу необхідно назвати такі: “Про зовнішньоекономічну
діяльність”, “Про режим іноземного Інвестування”, “Про єдиний митний
тариф”, “Про захист іноземних інвестицій”, “Про власність”, “Про
господарські товариства”.

Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, ухвалений 16 квітня
1991 р., закріплює принципи зовнішньоекономічної діяльності, визначає її
суб’єктів і види, встановлює основи правового і економічного регулювання
зовнішньоекономічних зв’язків, спеціальні правові режими, юридичну
відповідальність. У ньому наведено перелік фізичних і юридичних осіб,
що мають право на таку діяльність, а також усіх можливих видів і форм
зовнішньоекономічної діяльності. Закон вводить правові основи її
державного регулювання, включаючи питання ліцензування і квотування
зовнішньоекономічних операцій, розподілу виручки від
зовнішньоекономічної діяльності в іноземній валюті. В ньому
сформульовані принципи оподатковування при здійсненні
зовнішньоекономічної діяльності. У законі визначені спеціальні правові
режими зовнішньоекономічної діяльності, заходи щодо захисту прав і
законних інтересів держави та інших суб’єктів зовнішньоекономічної і
господарської діяльності України.

Закон України “Про єдиний митний тариф” базується на прийнятих
міжнародних нормах, у першу чергу на рекомендаціях і рішеннях ГАТТ. Він
спрямований на забезпечення максимальної відповідності нашого
законодавства загальноприйнятим у міжнародній практиці принципам і
правилам митної справи та являє собою систематизований перелік тарифних
ставок, які встановлюються на товари й інші предмети, якщо вони
ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї
території.

Зовнішньоекономічна діяльність завжди була і залишається важливою
складовою суспільного розвитку України, незважаючи на зміни в політичній
ситуації, економічній кон’юнктурі та правовому середовищі країни.

Зовнішньоекономічна діяльність пов’язана з проведенням різними
господарськими суб’єктами ділових операцій на закордонних ринках. Законі
України “Про зовнішньоекономічну діяльність” (стаття 1), прийнятому 16
квітня 1991 р., зазначено, що: “Зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів
господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської
діяльності заснована на взаємовідносинах як на території України, так і
за її межами”. Зовнішньоекономічна діяльність включає два види ділових
операцій: операції українських суб’єктів господарювання за межами
України та закордонних господарських суб’єктів із різних країн в
Україні.

Значення зовнішньоекономічної діяльності в розвитку всіх країн, у тому
числі й України, постійно зростає. Історичний досвід підтверджує
вигідність розширення участі країн у міжнародному поділі праці і
різноманітних формах міжнародного бізнесу.

РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТзОВ
“ЗОРЕПАД”

Оцінку ефективності ТзОВ “Зорепад” здійснюємо на основі бухгалтерських
звітів за 2004 – 2005 рр. Основні показники експортно-імпортних операцій
ТзОВ “Зорепад” наведено в ТАБЛ. 2.

Таблиця 2.

Показники експортно-імпортної діяльності ТзОВ “Зорепад” протягом 2004 –
2005 рр.

№ п/п Показники експортно-імпортної діяльності підприємства Звітний
період

2004р. 2005р.

1 Контрактна вартість імпортної сировини,

тис. грн. 16866,28 14568,62

2 Акцизні збори, тис. грн. 36,1419 36,42159

3 Мито і митні збори, тис. Грн. 78,3084 84,98418

4 Транспортні витрати, тис. грн. 1144,497 1335,458

5 Вантажно-розвантажувальні витрати. тис. грн. 602,3673 607,0261

6 Складські витрати, тис. грн. 301,1829 121,4058

7 Експедиторські витрати, тис. грн. 289,1366 194,249

8 Страхові витрати, тис. грн. 72,28379 48,56259

9 Інші витрати на ЗЕД. тис. грн. 60,23601 121,4058

10 Виробнича собівартість продукції, тис. грн. 39820,78 34689,84

11 Поза виробничі витрати, тис. грн. 6023,673 6070,262

12 Ціна імпорту, тис. грн. 12,04778 12,74721

13 Кількість імпорту, тис. грн. 2650,416 2428,104

14 Коефіцієнт кредитного впливу, тис. грн. 1,231979 1,241566

15 Експортна виручка за умов надання комерційного кредиту, тис. грн.
75964,21 78402,17

Оцінку ефективності ТзОВ “Зорепад” здійснюємо в такій послідовності:

1. Визначимо накладні витрати в аналізованому і базовому році.

СН = СТ + СЗР+ ССКЛ + СЕКСПЕД + ССТР + СІН (1)

де

СТ – Транспортні витрати за базисом постачання, тис. грн.

СЗР – Вантажно–розвантажувальні витрати, тис. грн.

ССКЛ – Складські витрати, тис. грн.

СЕКСПЕД – Експедиторські витрати, тис. грн.

ССТР – Страхові витрати, тис. грн.

СІН – Інші витрати на ЗЕД, тис. грн.

СН2004 = 1144,497+602,3673+301,1829+289,1366+72,28379+60,23601 =
2469,704 грн.

СН2005 = 1335,458+607,0261+121,4058+194,249+48,56259+121,4058 = 2428,107
грн.

2. Витрати на імпорт в аналізованому та базовому році.

СЗТ ІМП = СК + СН + СА + СМ (2)

де

СК – Контрактна вартість імпортної сировини, тис. грн.

СН – Накладні втрати, тис. грн.

СА – Акцизні збори, тис. грн.

СМ – Мито і митні збори, тис. грн.

СЗТ ІМП2004 = 16866,28+2469,704+36,1419+78,3084 = 19450,434 грн.

СЗТ ІМП2005 = 14568,62+2428,107+36,42159+84,98418 = 17118,133 грн.

3. Виручка від експорту за готівку в аналізованому та базовому році.

ВРЕКС К

ВРЕКС Г = –––––––––––– (3)

ККВ

де

ВРЕКС К – Виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту,
тис. грн.

ККВ – Коефіцієнт кредитного впливу, част. од.

75964,21

ВРЕКСГ2004 = ———––——— = 61660,312 грн.

1,231979

78402,17

ВРЕКСГ2005 = ———––——— = 63147,807 грн.

1,241566

4. Виручка від імпорту в аналізованому та базовому році.

ВРІМП = ЦІМП х NІМП (4)

ЦІМП – Середня ціна імпорту, тис. грн.

NІМП – Кількість імпорту, т.

ВРІМП 2004 = 12,04778 х 2650,416 = 31931,629 грн.

ВРІМП 2005 = 12,74721 х 2428,104 = 30951,552 грн.

5. Витрати на експорт в аналізованому та базовому році .

СЗТ ЕКС = СВИР + СПВ (5)

де

СВИР – Виробнича собівартість, тис. грн.

СПВ – Поза виробничі витрати ,тис. грн.

СЗТ ЕКС 2004 = 39820,78+6023,673 = 45844,453 грн.

СЗТ ЕКС 2005 = 34689,84+6070,262 = 40760,102 грн.

6. Прибуток від імпорту в аналізованому та базовому році.

ПІМП = ВРПЛП – СЗТ ІМП (6)

де

ВРІМП – Виручка від імпорту, тис. грн.

СЗТ ІМП – Витрати на імпорт, тис. грн.

ПІМП 2004 = 31931,629 – 19450,434 = 12481,195 грн.

ПІМП 2005 = 30951,552 – 17118,133 = 13833,419 грн.

7. Прибуток від експорту в аналізованому та базовому році.

ПЕКС = ВРЕКС Г – СЗТ ЕКС (7)

де

ВРЕКС Г – Виручка від експорту за готівку, тис. грн.

СЗТ ЕКС – Витрати на експорт, тис. грн.

ПЕКС 2004 = 61660,312 – 45844,453 = 15815,859 грн.

ПЕКС 2005 = 63147,807 – 40760,102 = 22387,705 грн.

8. Експортно-імпортні витрати в аналізованому та базовому році.

ВЕКС-ІМП = СЗТ ЕКС + СЗТ ІМП (8)

де

СЗТ ЕКС – Витрати на експорт, тис. грн.

СЗТ ІМП – Витрати на імпорт, тис. грн.

ВЕКС-ІМП 2004 = 45844,453+19450,434 = 65294,887 грн.

ВЕКС-ІМП 2005 = 40760,102 + 17118,133 = 57878,235 грн.

9. Прибуток від експортно-імпортних операцій в аналізованому та базовому
році.

ПЕКС-ІМП = ПЕКС + ПІМП (9)

де

ПЕКС – Прибуток від експорту, тис. грн.

ПІМП – Прибуток від імпорту, тис. грн.

ПЕКС-ІМП2004 = 15815,859+12481,195 = 28297,054 грн.

ПЕКС-ІМП2005 = 22387,705+13833,419 = 36221,124 грн.

10. Ефективність ЗЕД в аналізованому та базовому році.

ПЕКС-ІМП

ЕЗЕД = ———––——— х 100 (10)

ВЕКС-ІМП

де

ПЕКС-ІМП – Прибуток від експортно-імпортних операцій, тис. грн.

ВЕКС-ІМП – Експортно-імпортні витрати, тис. грн.

28297,054

ЕЗЕД2004 = ——––––—— х 100 = 43%

65294,887

36221,124

ЕЗЕД2005 = ———————— х 100 = 62%

57878,235

Отримані результати зводимо в ТАБЛ. 3.

Таблиця 3.

Показники для аналізу ефективності ЗЕД ТзОВ “Зорепад”.

Показники Індекс Одиниця виміру Величина Відхилення

Аналізована Базова Абсолютне Відносне %

1 2 3 4 5 6 7

Ефективність ЗЕД ЕЗЄД % 62 43 19 144

Прибуток від експортно-імпортних операцій ПЕКС-ІМП тис. грн. 36221,124
28297,054 7924,07 128

Експортно-імпортні витрати ВЕКС-ІМП тис. грн. 57878,235 65294,887
-7416,652 88

Прибуток від експорту ПЕКС тис. гри. 22387,705 15815,859 6571,846 141

Прибуток від імпорту ПІМП тис. грн. 13833,419 12481,195 1352,224 110

Витрати на експорт СЗТ ЕКС тис. грн. 40760,102 45844,453 -5084,351 88

Витрати на Імпорт СЗТ ІМП тис. грн. 17118,133 19450,434 -2332,301 88

Виручка від експорту заготівку ВРЕКСГ тис. грн. 63147,807 61660,312
1487,495 102

Виручка від імпорту ВРІМП тис. грн. 30951,552 31931,629 -980,077 96

Коефіцієнт кредитного впливу ККВ част. од. 1,241566 1,231979 0,009587
100

Виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту ВРЕКС К тис.
грн. 78402,17 75964,21 2437,96 103

Виробнича собівартість СВИР тис. грн. 34689,84 39820,78 -5130,94 87

Поза виробничі витрати СПВ тис. грн. 6070,262 6023,673 46,589 100

Середня ціна імпорту ЦІМП тис. грн. 12,74721 12,04778 0,69943 105

Кількість імпорту NІМП т. 2428,104 2650,416 -222,312 91

Контрактна вартість сировини СК тис. грн. 14568,62 16866,28 -2297,66 86

Накладні витрати СН тис. грн. 2428,107 2469,704 -41,597 98

Акцизні збори СА тис. грн. 36,42159 36,1419 0,27969 100

Мито і митні збори СМ тис. грн. 84,98418 78,3084 6,67578 108

Транспортні витрати за базисом постачання СТ тис. грн. 1335,458
1144,497 190,961 116

Вантажно-розвантажувальні витрати СЗР тис. грн. 607,0261 602,3673 4,6588
100

Складські витрати ССКЛ тис. грн. 121,4058 301,1829 -179,7771 40

Експедиторські витрати СЕКСПЕД тис. грн.. 194,249 289,1366 -94,8876 67

Страхові витрати ССТР тис. грн. 48,56259 72,28379 -23,7212 67

Інші виграти СІН тис. грн. 121,4058 60,23601 61,16979 201

Згідно проведених розрахунків з Табличкою 3 можна побачити, що
ефективність ЗЕД ТзОВ “Зорепад” в аналізованому періоді склала 62%, що
на 19% більше ніж в базовому році. Це зумовлено тим, що збільшився
прибуток від експортно-імпортних операцій на 7924,07 грн. і зниження
витрат на експортно-імпортні операції на 7416,652 грн., що становить
12%.

В аналізованому році прибуток від експорту зріс на 6571,846 грн., що
становить 41%. На ріст прибутку вплинуло зниження витрат на експорт в
порівнянні з базовим періодом, а саме на 5084,351 грн., що складає 12%.
В аналізованому періоді зросла виручка від експорту за умов надання
комерційного кредиту на 2437,96 грн., тобто на 3%. Виручка від експорту
зросла за рахунок зниження виробничої собівартості продукції на 5130,94
грн., що становить 13 %. Незначне збільшення поза виробничих витрат, а
саме на 46,589 грн. не вплинуло на величину отриманого прибутку від
експорту.

Прибуток від імпорту зріс на 1352,224 грн., що становить 10%. Незначне
зростання прибутку від імпорту в порівнянні з експортом, пов’язане з
зменшенням виручки від імпорту на 980,077 грн. і підвищення середньої
ціни на 0,69943 грн. Кількість імпорту також зменшилась в аналізованому
періоді на 222,312 грн. при невеликому збільшенні середньої ціни.

Витрати на імпорт зменшились на 2332,301 грн., що становить у порівнянні
з базовим роком 12%.

Витрати зменшились за рахунок зниження:

накладання витрат – 2%,

контрактної вартості сировини – 14%.

Накладні витрати зменшились на 2% за рахунок складських,
експедиторських, страхових витрат.

В аналізованому періоді транспортні витрати зросли по відношенню до
базового періоду, що також вплинули на зниження величини прибутку від
імпорту.

РОЗДІЛ 4. ПІДГОТОВКА І УКЛАДАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО КОНТРАКТУ.

4. 1. Встановлення контактів з іноземними партнерами.

Безпосередньому встановленню контакту з потенційним контрагентом
передувало маркетингове дослідження зовнішнього ринку. Метою дослідження
було вивчення попиту на товар, що випускається підприємством та види
країни-контрагента.

При виборі країни контрагента бралися до уваги такі фактори:

політичні відносини з країною контрагента.

торгові умови;

умови платежу та кредиту;

правові питання;

Проаналізувавши зібраний матеріал для проведення експортної операції
країною контролером обираємо Італію. Встановлення контакту з італійським
контрагентом здійснюється у такій послідовності (рис.1):

Пошук потенційних контрагентів

ТзОВ “Зорепад” підготувало і направило

кільком контрагентам комерційну пропозицію

Ознайомившись з умовами пропозиції

італійська фірма “Selesta” направила ТзОВ”Зорепад”

письмове підтвердження

Підготовка проекту контракту

Рис. 1. Встановлення контакту з контрагентом з використання вільної
оферти.

Фірма “Seletsta”

Рим, вул. Верано,19, IT–4306

Італія

ОФЕРТА

м. Івано-Франківськ 16 червня ц.р.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Зорепад” пропонує Вам придбати
на умовах, перерахованих нижче, наступний товар:

Найменування товару: кондитерські вироби -цукерки.

Кількість: 2000 коробок .

Ціна: Три долара США за одну коробку.

Загальна сума: шість тисяч доларів США.

Умови поставки: поставлено без сплати мита.

Умови оплати: оплата повинна бути здійснена протягом 30(тридцяти) днів у
формі інкасо.

Оплата за товари, що постачаються, має здійснюватися наступним чином:
сума, що дорівнює 100% вартості товарів має бути виплачена протягом
30(тридцяти) днів після отримання банком АКБ “Аваль ” в м.
Івано-Франківськ наступних документів:

-оригінал та дві копії докладного рахунку-фактури;

-два оригінали документів, що підтверджують поставку згідно п.3 цього
Контракту;

-пакувальний лист в трьох екземплярах.

Строк поставки: жовтень ц.р.

Директор ТзОВ “Зорепад” С.М. Дум’як

Рис. 2. Взірець вільної оферти

4.2. Проробка базисних та валютно-фінансових умов
контракту.

DDU Доставлено,мито не сплачене (…місце призначення зазначене)

“Доставлено, мито не сплачено” означає, що зобов”язання продавця по
поставці вважаються виконаними після того, як він надав товар у
розпорядження покупця в погодженому місці країни імпорту.Продавець
повинен нести витрати і ризики, пов’язані з поставкою туди товару (за
винятком мита,податків та інших офіційних зборів,виплачуваних при
ввозі), а також видатки і ризики по виконанню митних формальностей.
Покупець повинен оплатити будь-які додаткові витрати і нести будь-які
ризики, викликані його нездатністю вчасно очистити товар від мита на
імпорт.

Якщо сторони бажають, щоб продавець виконав митні формальності й поніс
викликані цим витрати і ризики,то це повинно бути роз’яснено шляхом
додавання слів.

Якщо сторони бажають включити в зобов’язання продавця деякі
витрати,виплачувані при ввозі товару (наприклад, податок на додану
вартість (AT), то це слід роз’яснити шляхом додавання слів “доставлено,
мито не сплачене; (AT оплачений (…зазначене місце призначення) “.

Цю умову можна використовувати незалежно від виду транспорту.

А. ТзОВ “Зорепад” зобов’язане

A.1. Поставка товару згідно з договором.

Поставити товар і торговий рахунок-фактуру або еквівалентне електронне
повідомлення згідно з договором купівлі-продажу, а також будь-яке інше
свідоцтво відповідності, яке може бути потрібним за договором.

А.2. Ліцензії, дозволи і формальності.

Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку експортну ліцензію або
інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності,
потрібні для вивозу товару, а в окремому випадку – для його перевезення
через треті країни.

А.3. Договір перевезення і страхування.

а) Договір перевезення.

Укласти на звичайних умовах і за свій рахунок договір перевезення товару
за прийнятим напрямом і звичайним способом до погодженого пункту в
зазначеному місці призначення. Якщо пункт не погоджений або якщо він не
визначений практикою, то продавець може обрати пункт у зазначеному місці
призначення,який найкраще підходить для його цілей.

б) Договір страхування.

Немає зобов’язань.

А.4. Поставка.

Поставити товар у розпорядження покупця відповідно до пункту А.3 у
погоджений день або строк.

А.5. Перехід ризиків.

Відповідно до положень пункту Б.5 нести всі ризики загибелі або
пошкодження товару до моменту, коли він поставлений згідно з пунктом
А.4.

А.6. Поділ витрат.

Відповідно до положень пункту Б.6:

– на додаток до витрат, викликаних пунктом А.3a,нести всі витрати по
товару, до моменту, коли він буде поставлений відповідно до пункту А.4;

– сплатити всі витрати, пов’язані з митними формальностями, потрібними
для вивозу а також усі мита, податки та інші офіційні збори, виплачувані
при вивозі,а в окремому випадку – для їх перевезення через треті країни
перед поставкою відповідно до пункту А.4.

А.7. Повідомлення покупця.

Завчасно повідомити покупця про відправлення товару, а також надати
будь-яке інше повідомлення, потрібне для того, щоб дати можливість
покупцю вжити заходів, які звичайно потрібні для прийняття товару.

А.8. Доказ поставки – транспортний документ або еквівалентне електронне
повідомлення.

Надати покупцю за рахунок продавця делівері-ордер і (або) звичайний
транспортний документ (наприклад, транспортна накладна, що передається;
морський подорожній лист, що не передається;документ для транспортування
по внутрішньому водному шляху; повітряний подорожній лист; залізнична
транспортна накладна; автомобільна транспортна накладна або комплексний
транспортний документ), який може бути потрібним покупцю для прийняття
поставки товару.

Якщо продавець і покупець погодилися використовувати електронний зв’зок
у відносинах між собою, то звичайний транспортний локумент може бути
замінений еквівалентним повідомленням ЕОI.

А.9. Перевірка, упаковка, маркування.

Нести витрати, що викликаються перевіркою товару (наприклад, перевірка
якості, вимірювання, зважування, підрахунок), які необхідні для цілей
поставки товару відповідно до пункту А.4.

Забезпечити за свій рахунок упакування (за винятком випадків, коли у
даній галузі торгівлі звичайно прийнято відправляти без упаковки товар,
що є предметом договору), потрібне для поставки товару. Упаковка повинна
мати відповідне маркування.

А.10. Інші зобов’язання.

На прохання покупця, уповні посприяти йому на його ризик і за його
рахунок в отриманні документів або еквівалентних електронних повідомлень
(крім згаданих у пункті А.8), що видаються у країні поставки або
передані у цю країну й(або) в країні походження товару, які можуть бути
потрібними покупцю для ввозу товару.

На прохання покупця надати останньому потрібну інформацію з приводу
одержання страховки.

Б. Фірма “Selesta” зобов’язана

Б.1. Сплата ціни.

Сплатити ціну, передбачену в договорі купівлі-продажу.

Б.2. Ліцензії, дозволи і формальності.

Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку імпортну ліцензію або
інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності по
ввозу товару.

Б.3. Договір перевезення.

Немає зобов’язань.

Б.4. Прийняття поставки.

Прийняти поставку товару, як тільки він буде поставлений в його
розпорядження відповідно до пункту А.4.

Б.5. Перехід ризиків.

Нести всі ризики загибелі або пошкодження товару з моменту, коли товар
поставлений в його розпорядження відповідно до пункту А.4.

Якщо покупець не може виконати свої зобов’язання відповідно до пункту
Б.2, то він повинен. нести викликані цим додаткові ризики загибелі або
пошкодження товару.Якщо покупець не може надати повідомлення відповідно
до пункту Б.7,то він повинен нести всі ризики загибелі або пошкодження
товару, з погодженої дати або строку поставки, але за умови, що товар
був належним чином придбаний за договором, тобто виразно відокремлений
або іншим чином позначений як такий, що є предметом даного договору.

Б.6. Поділ витрат.

Нести всі витрати по товару з моменту, коли товар наданий в його
розпорядження в зазначеному пункті призначення відповідно до пункту А.4.

Якщо покупець не зможе виконати свої зобов’язання відповідно до пункту
Б.2 або прийняти поставку товару після того, як він був наданий в його
розпорядження згідно пунктом А.4, або надати повідомлення згідно з
пунктом Б.7, то він повинен нести викликані цим додаткові витрати, але
за умови, що товар був належним чином придбаний за договором, тобто
виразно відокремлений або іншим чином позначений як товар, що є
предметом даного договору.

Сплатити всі мита, податки та інші офіційні збори, а також витрати по
виконанню митних формальностей, сплачувані при ввезенні товару.

Б.7. Повідомлення продавця.

У випадку, якщо покупець має право визначити час у межах погодженого
строку і(або) місце прийняття поставки, він повинен завчасно повідомити
продавця про це.

Б.8. Доказ поставки – транспортний документ або еквівалентне електронне
повідомлення.

Прийняти делівері-ордер або транспортний документ відповідно до пункту
А.8.

Б.9. Перевірка товару.

Сплатити, якщо не застережене інше, витрати по передвідвантажувальній
перевірці, за винятком тих випадків, коли цього вимагають власті країни
експорту.

Б.10. Інші зобов’язання.

Сплатити всі витрати і збори, пов’язані з одержанням документів або
еквівалентних електронних повідомлень, згаданих у пункті А.10, і
відшкодувати всі витрати і збори, яких зазнав продавць при наданні
допомоги згідно з цим пунктом.

Надати продавцю на його прохання потрібну інформацію.

Валютою ціни та валютою платежу згідно проекту контракту є долар.

Формою розрахунку буде інкасо.

Розрахунки у формі інкасо – це угода між банком і клієнтом, за якою
банк

бере на себе зобов’язання одержати платіж на користь клієнта або ж
підтвердження платежу проти комплекту обумовлених фінансових або
комерційних документів.

Розрахунки по інкасо регулюються міжнародним документом “Уніфіковані

правила по інкасо“.

Розрахунки по інкасо існують в 2-ох формах:

документарне інкасо – коли операція здійснюється із фінансовими
документами у супроводі комерційних, або тільки із комерційними
документами;

чисте інкасо – коли операції здійснюються тільки з фінансовими
документами (використовуються при кредиті).

Рис. 3. Розрахунки по інкасо

Розрахунок здійснюється в такій послідовності:

1) заключається контракт, в якому сторони обумовлюють через які банки
будуть здійснюватись розрахунки;

2) експорт здійснюється відповідно до умов контракту відвантаження
товару;

експортер отримує від перевізника транспортні документи;

експортер готує комплект документів і представляє його при інкасовому
дорученні банку;

банк ремітент відсилає документи разом із дорученням банку кореспонденту
країни імпортеру;

отримавши інкасове доручення і документи, банк країни імпортера
представляє їх імпортеру для перевірки і просить оплатити вказані
документи;

імпортер здійснює платіж;

інкасуючий банк переводить виручку банку ремітенту;

отримавши переказ, банк ремітент зараховує виручку експортеру.

4.3. Підготовка проекту контракту.

На основі телефонних переговорів ТзОВ “Зорепад” в особі директора Дум’як
С.М. та італійської фірми “Selesta” в особі директора було узгоджено,
що проект контракту буде готувати продавець. Також були визначенні усі
основні статті та умови майбутнього контракту. До визначених статей
відносять:

1. Предмет контракту

2. Ціни та кількість

З. Поставки

4. Оплата

5. Гарантія

6. Упаковка та маркування

7. Форс-мажор

8. Контракт в цілому

9. Відповідальність

10. Арбітраж та керівний закон

11. Інші умови

12. Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін

4.4. Проведення переговорів і укладання контракту.

Після того, як ми встановили контакт з італійською фірмою нами був
складений попередній контракт. Для вирішення всіх питань та усунення
можливих розбіжностей була проведена особиста зустріч між ТзОВ
“Зорепад” в особі директора Дум’як С.М. та представником італійської
фірми в особі директора

Андреа Моргі в м. Івано-Франківськ.

Перед зустріччю кожна із сторін готувалась до неї. Наша сторона виробила
тактику проведення переговорів, розподіл ролей учасників, послідовність
виконання питань. Підготували довідкові та інші матеріали, які будуть
потрібні під час переговорів, розробили шляхи розв’язання розбіжностей,
підготували можливі відповіді на питання партнера. При проведенні
переговорів представники фірм розглянули предмет майбутнього контракту,
а також затвердили базу договірних цін.

Затвердили, що контракт буде написаний як на українській так і на
англійській мовах.

Представники обох фірм ретельно вивчали кожну статтю попереднього
контракту. Переважно у всіх питаннях знайшли згоду, але в деяких виникли
суперечки, які були розв’язані шляхом порозуміння. Особливо була
загострена увага на статті “Строки та умови поставки”. Сторонами було
узгоджено штрафні санкції за невиконання контрактних обов’язків. Також
були внесені зміни до статті попереднього контракту стосовно статті
“Маркування”.

Було проведено взаємне вивчення об’єктивних аргументів сторін та
знайдені на цій основі взаємоприйняті компромісні рішення. В результаті
переговорів сторони склали спільний контракт в якому була врахована
фактична домовленість, якої вони досягли під час переговорів. Також було
вирішено, що контракт роздруковується у двох оригіналах на українській
та англійській мовах. Контракт підписують керівники фірм. Контроль за
виконанням умов контракту покладено на начальника зовнішньоекономічного
відділу ТзОВ “Зорепад” Богач М.І.

ВИСНОВКИ

ТзОВ „Зорепад” займається ЗЕД імпортуючи сировину з закордону і
реалізуючи частину продукції на зовнішній ринок.

Оцінка ефективності ЗЕД показала, що ефективність ЗЕД
підвищилась майже в два рази, це підвищення спричинене такими
показниками :

1.Збільшенням прибутку від експортно-імпортних операцій,

2.Зменшенням експортно-імпортних витрат,

3.Правильною та ефективною маркетинговою стратегію,

4.Оперативною організацією та взаємодією між відділами,

5.Врахуванням досвіду західних та пострадянських підприємств,

6.Врахуванням останніх досягнень у менеджменті ЗЕД.

Згідно проведених розрахунків з Табличкою 3 можна побачити, що
ефективність ЗЕД ТзОВ “Зорепад” в аналізованому періоді склала 62%, що
на 19% більше ніж в базовому році. Це зумовлено тим, що збільшився
прибуток від експортно-імпортних операцій на 7924,07 грн. і зниження
витрат на експортно-імпортні операції на 7416,652 грн., що становить
12%.

В аналізованому році прибуток від експорту зріс на 6571,846 грн., що
становить 41%. На ріст прибутку вплинуло зниження витрат на експорт в
порівнянні з базовим періодом, а саме на 5084,351 грн., що складає 12%.
В аналізованому періоді зросла виручка від експорту за умов надання
комерційного кредиту на 2437,96 грн., тобто на 3%. Виручка від експорту
зросла за рахунок зниження виробничої собівартості продукції на 5130,94
грн., що становить 13 %. Незначне збільшення поза виробничих витрат, а
саме на 46,589 грн. не вплинуло на величину отриманого прибутку від
експорту.

Прибуток від імпорту зріс на 1352,224 грн., що становить 10%. Незначне
зростання прибутку від імпорту в порівнянні з експортом, пов’язане з
зменшенням виручки від імпорту на 980,077 грн. і підвищення середньої
ціни на 0,69943 грн. Кількість імпорту також зменшилась в аналізованому
періоді на 222,312 грн. при невеликому збільшенні середньої ціни.

Витрати на імпорт зменшились на 2332,301 грн., що становить у порівнянні
з базовим роком 12%.

Витрати зменшились за рахунок зниження:

накладання витрат – 2%,

контрактної вартості сировини – 14%.

Накладні витрати зменшились на 2% за рахунок складських,
експедиторських, страхових витрат.

В аналізованому періоді транспортні витрати зросли по відношенню до
базового періоду, що також вплинули на зниження величини прибутку від
імпорту.

В поточному році, ТзОВ „Зорепад” уклала угоду з італійською
фірмою „Selesta” на поставку кондитерських виробів.

Для встановлення контакту між сторонами було використано вільну
оферту. Сторони провели переговори, усунули непорозуміння і підписали
контракт на продаж на умовах (DDU).

Ефективність ЗЕД підвищилась на 19%, що є найкращим доказом
ефективної та правильної роботи підприємства. Аналіз також показав
здатність ТзОВ „Зорепад” підвищувати якісь продукції при зменшенні
витрат на виробництво.

Метою цієї курсової роботи було оцінити ЗЕД ТзОВ „Зорепад”. Для
цього ми використовували показники експортно-імпортної діяльності
підприємства, займались дослідженням ринку, встановлювали контакти з
іноземними партнерами, контакти з новим партнером, підготувати проект
контракту, провести переговори та укласти його. Детальний аналіз
показників експортно-імпортних операцій показав динаміку показників,
причини та наслідки переміщення в той чи інший бік. Було встановлено
контакт з фірмою.

Завданням курсової роботи було оцінити ефективність ЗЕД ТзОВ
„Зорепад”, встановити імпортером, в даному випадку фірма „Selesta”, при
цьому використовувались такий документ як вільна оферта. Сторони
домовилися, що контракт буде розроблений експортером, тобто ТзОВ
„Зорепад”. Під час розробки контракту у сторін виникли непорозуміння,
які були вирішені шляхом переговорів. При розробці контракту широко
застосовувались рекомендації та базові умови поставки “Інкотермс 2000″.

Слід також врахувати, що було досліджено питання фінансових розрахунків
між сторонами, після переговорів було вирішено, що оплата буде
проводитись у формі інкасо. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посіб. За заг.ред.
А.І. Кредісова. – К.,1997 – 448с.

2 Кириченко О., Кавас І., Ятченко А. Менеджмент зовнішньоекономічної

діяльності .К. Фінансист, 2000 – 634с.

3.Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності

підприємства:” Навч.посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 172с.

4. Герчикова И.Н. Международное комерческое дело. – Учеб. для узов. –
М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2001. – 671 с.

5. Бутинець Ф.Ф. та ін. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності .

Підручник. – Житомир: ПП «Рута», 2001. – 544с.

6. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля:
Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 448с.

7.Руденко Л.В. Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній

діяльності підприємства: Підручник. – К.: Лібра, 2002. – 304с.

8.Н.Савлук М.І. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч.посіб. –
К.: КНЕУ, 2002. – 392с.

9.Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.91 Вісник
Верховної Ради України. – 1991. – №29.

10.Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів):
Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України
від 06.09.2001р., №201.

Закон України “Про власність”.

Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Закон України “Про цінні папери і фондову біржу”.

Закон України “Про господарські товариства”.

ДОДАТОК А

КОНТРАКТ № 19

м. Івано-Франківськ «_16_» ___липня_2005_ p.

Фірма ТзОВ “Зорепад”, названа у подальшому “Продавець”, в особі
директора Дум’як Світлани Миколаївни, з однієї сторони, і фірма
“Selesta”, названа у подальшому “Покупець”, в особі директора Андреа
Моргі, з другої сторони, уклали цей Контракт про подане нижче.

1. ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ

Продавець продає, а Покупець купує кондитерські вироби (цукерки), (в
подальшому названі “Товари”), що перераховані в Додатку № 1 до цього
Контракту, який складає його невід’ємну частину, на суму 6000 (шість
тисяч) доларів США на умовах, вказаних в Контракті.

2. ЦІНИ ТА КІЛЬКІСТЬ

Покупець купує Товари в кількості та за цінами, які вказані в Додатку №
1

З. ПОСТАВКИ

3.1. Продавець поставляє покупцю Товари на умовах “Поставлено, мито не
сплачено” (DDU), митний склад місто Рим.

3.2. Продавець здійснює поставку Товарів протягом 3 (трьох) місяців з
дня підписання Контракту.

Дострокова поставка допускається.

Часткове відвантаження не допускається.

3.3. а) У випадку, якщо строки поставки не виконуються, Продавець
виплачує покупцю узгоджені і раніше оцінені збитки в розмірі 0,5%
вартості непоставлених Товарів за кожний тиждень, що почався, протягом
перших чотирьох тижнів затримки, і 1% за кожний наступний після цього
тиждень, що почався, за умови, що розмір погоджених і раніше оцінених
збитків не повинен перевищувати 8% від вартості кожної одиниці Товарів,
для якої були порушені строки поставки.

б) У випадку затримки поставки більше, як на три місяці, Покупець
має право перервати дію цього Контракту стосовно непоставлених Товарів
без будь-якої компенсації за збитки, які Продавець може понести в
зв’язку з таким розіранням.

в) Обсяг погоджених і раніше оцінених збитків не підлягає перегляду
арбітражем.

г) За будь-яких обставин Продавець не несе відповідальності за
побічні збитки.

3.4. У тому випадку, якщо при поставці Товарів вони виявляються
пошкодженими або виявиться кількісна недопоставка, Покупець зобов’язаний
повідомити про це Продавця письмово протягом 30 (тридцяти) днів з дати
поставки, в іншому випадку Продавець не несе відповідальності перед
Покупцем за такі збитки.

3.5.Незважаючи на усі інші положення цього Контракту, Продавець не несе
відповідальності за невиконання строків поставки або за непоставки, що
відбулися внаслідок транспортних засобів.

4. ОПЛАТА

4.1. Оплата повинна бути здійснена протягом 30 (тридцяти) днів
у формі інкасо.

Оплата за Товари, що постачаються, має здійснюватися наступним
чином: сума, що дорівнює 100% вартості товарів має бути виплачена
протягом 30 ( тридцяти) днів після отримання банком АКБ “Аваль” в м.
Івано-Франківськ наступних документів:

-оригінал та дві копії докладного рахунку-фактури;

-два оригінали документів, що підтверджують поставку згідно п. 3 цього
Контракту;

-пакувальний лист в трьох екземплярах.

Оплата повинна проводитись у повному обсязі на рахунок Продавця
в наступну адресу: м. Івано-Франківськ, вул. Бузкова,24, АКБ “Аваль”,з
зазначенням номера рахунку-фактури Продавця як підстави для оплати.

4.2.Продавець має право зводити баланс між будь-якою сумою, що
належить Продавцю від Покукпця.

5. ГАРАНТІЯ

5.1.Продавець дає гарантію, що всі Товари не мають дефектів, пов’язаних
з матеріалом, із якого вони виготовлені, або з процесом його
виробництва,на період 12 (дванадцяти) місяців з дати його першого
використання на території користувача.

5.2.Товари, до яких Покупець пред’являє претензію відповідно до п.7
Контракту, повинні знаходитись у Покупця до перевірки і підтвердження
обгрунтованості претензії представником Продавця або іншою вповноваженою
Продавцем особою.

6. УПАКОВКА ТА МАРКУВАННЯ

6.1. Товари Продавця повинні мати стандартну експортну комерційну
упаковку, придатну для транспортування судном або вантажівкою.

6.2 Усі ящики повинні з двох протилежних боків мати наступне
маркування фарбою, що не змивається:

Адреса кінцевого отримувача: фірма “Selesta”, Італія, м. Рим, вул.
Верано,19

Верх

Обережно

Не кантувати

Контракт № 19

Продавець ТзОВ “Зорепад”, Україна, м.Івано-Франківск , вул.
Володарська,19/3

Наряд № 22

Транс № 11

Ящик № 9__________________________________________

Вага брутто _________________________________________кг.

Вага нетто
кг.

Розміри ящика ______________________________________см

(довжина, ширина, висота).

На ящиках, висота яких перевищує один метр, з трьох сторін ящика знаком
«0+» повинен бути позначений центр ваги.

7.3. Будь-яка додаткова або нестандартна упаковка має оплачуватися
Покупцем.

7. ФОРС-МАЖОР

Жодна відповідальність не може бути наслідком невиконання будь-яких
положень цього Контракту, якщо це невиконання явилося наслідком причин,
що знаходяться поза сферою контролю Сторони, яка не виконує, подібних
стихійним лихам, екстремальним погодним умовам, пожежам, війнам,
страйкам, військовим діям, втручанню з боку владних структур, ембарго
(названі далі «форс-мажор»), на період, що починається з моменту
об’явлення Стороною, яка не виконує, про форс-мажор і закінчується, коли
форс-мажор закінчиться або закінчився б, якби Сторона, що не виконує,
вжила заходів, які вона в дійсності могла б вжити для виходу з
форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання
зобов’язань за цим Контрактом Якщо форс-мажор продовжується більше 6
(шести) місяців, то будь-яка зі Сторін може перервати дію цього
Контракту стосовно непоставлених на даний момент Товарів.

8. КОНТРАКТ В ЦІЛОМУ

Цей Контракт, що включає Додатки № 1, складений при повному розумінні
Сторонами предмету Контракту і замінює будь-яку іншу угоду по цьому
предмету, що укладена в усній або письмовій формі раніше. Будь-які усні
обговорення стосовно Товарів цим виключаються.

9. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Максимальна відповідальність Продавця перед Покупцем, що походить із або
пов’язана з продажем або використанням будь-яких Товарів, що доставлені
Покупцю згідно цього Контракту, незалежно від того, чи є ця
відповідальність наслідком претензії по виконанню умов Контракту,
гарантії, делікту, включаючи недбалість і подібні упущення, не повинна
ні за яких обставин, виключаючи випадки, моли результатом недбалої
роботи і подібних упущень зі сторони Продавця явилась смерть або тілесні
пошкодження, перевищувати фактичну суму, виплачену Покупцем Продавцю за
дану одиницю Товару, доставленого відповідно до цього Контракту.
Покупець висловлює свою згоду з тим, що ні за яких обставин Продавець не
може бути відповідальним за втрату прибутку або за будь-які побічні,
випадкові або непрямі збитки, незалежно від причини їх виникнення.

10. АРБІТРАЖ ТА КЕРІВНИЙ ЗАКОН

10.1. Усі спори, що виникають внаслідок або у зв’язку з цим Контрактом,
повинні вирішуватись шляхом переговорів між Сторонами.

10.2. Якщо Сторони не можуть дійти згоди протягом 90 (дев’яноста) днів з
дня перших переговорів, то ця розбіжність повинна бути урегульована
арбітражем. Рішення арбітражу є кінцевим і обов’язковим для обох Сторін,
але може бути замінено дружньою угодою між Сторонами.

10.3. Арбітражний суд повинен проводитись відповідно до Правил Арбітражу
«ЮНСИТРАЛ», що діють на момент підписання цього Контракту, виключаючи ті
випадки, коли вищевказані Правила знаходяться в суперечності з
положеннями про арбітраж цього Контракту. В подібних випадках
вирішальними є положення цього Контракту.

10.4. Арбітраж має складатися з трьох суддів. Кожна зі сторін має
призначити по одному арбітру. Арбітри, що вибрані таким чином, спільно
обирають третього арбітра, який буде виконувати обов’язки голови
арбітражного суду.

10.5. Арбітраж, включаючи винесення рішення, повинен проходити в
Стокгольмі, Швеція і арбітри при вирішенні спорів, представлених на
їхній розгляд, повинні керуватись положеннями Шведського матеріального
права.

10.6. Усі документи, пов’язані з передачею спорів на розгляд арбітражу і
з рішеннями, що приймаються по них, повинні складатись англійською
мовою, рівно як судовий розгляд повинен проходити на англійській мові.

10.7. Цей Контракт повинен регулюватись і тлумачитись за допомогою
положень Шведського права.

11. ІНШІ УМОВИ

11.1. При тлумаченні цього Контракту має силу документ Інкотермс 1990
року і Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів
1980 року.

11.2. Цей Контракт набирає чинності після його підписання.

11.3. Цей Контракт складено в 2-х екземплярах, по одному для кожної
Сторони, українською та англійською мовами, причому обидва тексти
автентичні і мають однакову юридичну силу.

12. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ. РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

Продавець: Покупець:

Україна, 78200, Італія, 4306

м.Івано-Франківськ, м.Рим

вул. Володарська 19/3, вул.Верано,19

тел./факс 8 (03433) 2-16-34,3-57-41 тел./факс +39(641)908-44-54

м. Івано-Франківськ м.Рим

вул. Бузкова,24 вул.Квіткова,8

РР № 63111975081256 РР № 8608723597736

АКБ „Аваль” “Rayfaizen-банк”

За Продавця За Покупця

_______________________________ ______________________________

(Дум’як С.М.) (Андреа Моргі)

М.П. М.П.

PAGE

PAGE 48

77

11

БАНК РЕМІТЕНТ

ІНКАСУЮЧИЙ БАНК

Пункт відправлення

Перевізник

Пункт отримання

ТзОВ “ЗОРЕПАД”

“SELESTA”

22

6 6

2

3

3 3

22

4

99

55

8

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020