.

Зовнішньоекономічна діяльність ТзОВ „Приладист” (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
1 5647
Скачать документ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Основи ЗЕД»

на тему:

Зовнішньоекономічна діяльність ТзОВ „Приладист”

ЗМІСТ:

TOC \o “1-2” \h \z \u

HYPERLINK \l “_Toc74747214” ВСТУП PAGEREF _Toc74747214 \h 4

HYPERLINK \l “_Toc74747215” Розділ 1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ
ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ 6

HYPERLINK \l “_Toc74747216” Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТзОВ „Приладист”
PAGEREF _Toc74747216 \h 10

HYPERLINK \l “_Toc74747217” Розділ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТзОВ
„Приладист” 13

HYPERLINK \l “_Toc74747218” Розділ 4. ПІДГОТОВКА І УКЛАДЕННЯ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО КОНТРАКТУ

HYPERLINK \l “_Toc74747219” 4.1. Встановлення контактів з іноземним
партнером 18

HYPERLINK \l “_Toc74747220” 4.2. Підготовка проекту контракту 20

HYPERLINK \l “_Toc74747221” 4.3. Пророка базисних та
валютно-фінансових умов поставки

HYPERLINK \l “_Toc74747222” 4.4. Проведення переговорів та укладання
контракту 27

HYPERLINK \l “_Toc74747223” ВИСНОВОК 28

HYPERLINK \l “_Toc74747224” СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 29

ДОДАТКИ:

Додаток А: Проект контракту

ВСТУП

Розвиток ринкових відносин в Україні, необхідність її входження в
світовий інтеграційний процес, лібералізація зовнішньоекономічної
діяльності (ЗЕД), надання підприємствам і організаціям, що випускають
конкурентноздатну продукцію, права виходу на світовий ринок вимагають
нових підходів до управління ЗЕД. Тому вивчення різних аспектів
управління зовнішньоекономічною діяльністю, особливо на рівні
підприємства як основної і першочергової ланки зовнішньоекономічного
комплексу країни, викликає сьогодні велику практичну цікавість.

На думку ряду спеціалістів, поняття „зовнішньоекономічна діяльність”
(ЗЕД) з’явилось в Україні з початком економічної реформи, в 1987 р.
Одним з центральних напрямків даної економічної реформи була
децентралізація зовнішньої торгівлі, надання підприємствам права
безпосереднього виходу на зовнішній ринок і стимулювання розвитку ЗЕД на
рівні господарських

суб’єктів.

Визначною особливістю функціонування світового господарства на початку
XXI сторіччя є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин.
Одним із найважливіших елементів механізму управління міжнародними
економічними відносинами, що здійснюються шляхом проведення комерційних
операцій, є зовнішньоекономічна діяльність.

Сучасний етап розвитку світогосподарських зв’язків характеризується
розширенням усіх форм міжнародних економічних відносин на основі
швидкого росту продуктивних сил, який обумовлений прискоренням
науково-технічного прогресу. Наслідком цього є постійно зростаюча
концентрація виробництва й укрупнення його розмірів, що підсилює
тенденцію до інтернаціоналізації господарського життя, сприяє розвитку
міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва.[1]

Особливістю сучасного етапу економічного розвитку є швидкий ріст
міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями і результатами
виробничо-технічного співробітництва, також характерний бурхливий ріст
ринку послуг (страхових, лізингових, транспортних, тощо).

В результаті проведення економічних реформ в зовнішній сфері
сформувалось два поняття: “зовнішньоекономічні зв’язки” (ЗЕЗ) і
“зовнішньоекономічна діяльність” (ЗЕД).

На відміну від ЗЕЗ, які являють собою різні форми, засоби і методи
зовнішньоекономічних відносин між країнами, ЗЕД висвітлює
зовнішньоекономічну діяльність на рівні виробничих структур (фірм,
організацій, підприємств, об’єднань і т.д.). ЗЕД можна визначити як
сукупність виробничо-господарських, організаційно-економічних і
оперативно-комерційних функцій підприємства, пов’язаних з його виходом
на зовнішній ринок та участю в зовнішньоекономічних операціях.

Основними мотивами розвитку ЗЕД на рівні підприємства можуть бути :

1.Розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою
максимізації прибутку.

2. Закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій
і обладнання.

3. Залученню інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва з
урахуванням їх унікальності, більш вищої якості і низьких цін в
порівнянні з внутрішнім ринком.

4. Залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва,
зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових
товарних ринках.

5. Участь в міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперуванні
виробництва з метою успішного розвитку своєї економіки.[2]

Треба підкреслити, що роль ЗЕД як зовнішнього фактора економічного росту
в сучасних умовах постійно зростає. Посилюється її вплив на
соціально-економічний розвиток не тільки країни але й кожного
господарського суб’єкта.

ЗЕД — поняття багатогранне. Воно включає наступні види діяльності:
зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче кооперування. міжнародне
науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне
співробітництво, валютно-фінансові і кредитні операції.

Кожен з видів ЗЕД здійснюється в певних формах. Наприклад, формами
зовнішньої торгівлі являється експорт, імпорт, реекспорт: реімпорт.
Формами виробничої кооперації — спільне виробництво на основі
спеціалізації – спільні підприємства двох чи більше іноземних партнерів.
підрядна кооперація та ін.

Мета курсової роботи: оцінити ЗЕД ТзОВ „Приладист”.

Завдання курсової роботи: оцінити ефективність ЗЕД ТзОВ „Приладист”,
встановити контакти з новим партнером, підготувати проект контракту,
провести переговори та укласти його.

Розділ 1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗЕО

Будь-який вид зовнішньоекономічної діяльності супроводжується
здійсненням комерційної операції.

Під зовнішньоекономічною комерційною операцією слід розуміти комплекс
дій контрагентів різних країн з підготовки, укладення і виконання
торгової, науково-виробничої, інвестиційної чи іншої угоди економічного
характеру.

Об’єктами комерційних операцій є товари, послуги, науково-технічні
знання і досвід, технології тощо.

Міжнародні комерційні операції поділяються на основні, які здійснюються
між безпосередніми учасниками операції, та забезпечувальні (допоміжні),
пов’язані з переміщенням товару до покупця. Великий інтерес становлять
основні комерційні операції, кількість яких значно зростає з
поглибленням ринкових реформ в Україні.

До зовнішньоторгових операцій належать експортно-імпортні операції,
реекспортні та реімпортні операції, операції зустрічної торгівлі.

Експортні операції передбачають продаж і вивезення товарів за кордон для
передачі їх у власність іноземному контрагенту.

Імпортні операції – це закупівля і ввезення іноземних товарів для
реалізації їх на внутрішньому ринку країни-імпортера або виробничого
споживання підприємством-імпортером.

Експортно-імпортні операції здійснюються прямо між контрагентами (прямий
експорт та імпорт) або через посередника.

Посередниками можуть бути брокери, дилери, комісіонери, оптові покупці,
промислові та торгові агенти. Їхні функції полягають у пошуку іноземних
партнерів, підготовці документації і оформленні угод,
кредитно-фінансовому обслуговуванні і страхуванні товарів,
післяпродажному обслуговуванні, рекламуванні товарів тощо.

Під реекспортною операцією слід розуміти продаж та вивезення за кордон
раніше ввезеного товару, який не піддавався в реекспортуючій країні
жодній обробці. Митною статистикою реекспортними вважаються також
операції, при яких попереднє завезення товарів з-за кордону не
обов’язкове, а вони відправляються новому покупцю без завезення в
реекспортуючу країну. Реекспортні товари, як правило, призначені для
торгівлі на міжнародних аукціонах і товарних біржах. Здійснюють
реекспортні операції торгові фірми для отримання прибутку завдяки
різниці цін на той самий товар на різних ринках. Країна, яка здійснює
реекспорт, отримує торговий прибуток та вигоди від надання транспортних
послуг, проведення страхових, кредитних та інших посередницьких
(забезпечувальних) операцій.

Реекспортні операції передбачають укладення двох зовнішньоторгових угод
реекспортером. За першою угодою він купує товар, а за другою – продає
його.

Бажаною умовою для проведення реекспортних операцій є наявність
території, на якій товари не оподатковуються, наприклад, вільних
економічних зон. Товари, які ввозять на територію таких зон, не
обкладаються митом і звільняються на весь час зберігання від податків. У
випадку продажу товарів при переміщенні їх через митний кордон
сплачується мито, а у випадку реекспорту – товари вивозяться без
будь-яких митних формальностей.

Перевезення товарів через країну транзитом не розглядається як
реекспорт.

Реімпортна операція – це придбання і завезення з-за кордону раніше
експортованого товару, який не зазнав там ніякої переробки чи доробки.
До таких операцій належить повернення забракованих покупцем товарів,
повернення товарів, не реалізованих на аукціонах та через консигнаційні
склади. Основною ознакою реімпортних операцій є дворазовий перетин
товарами кордонів своєї країни – при вивезенні і при ввезенні.
Повернення з-за кордону вітчизняних товарів з виставок та ярмарок до
реімпорту не належить.

Операції зустрічної торгівлі – це операції, при яких закупівля продукції
супроводжується зворотними поставками товарів з метою досягнення
експортно-імпортного балансу. До таких операцій належать: операції
натурального обміну; операції, які передбачають участь продавця в
реалізації товарів, запропонованих покупцем; операції в рамках
промислового співробітництва.

Операції натурального обміну відомі під назвою бартерних. Для їх
здійснення між суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України та
іноземним суб’єктом господарської діяльності оформляється єдиний
договір, який передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, не
опосередкований рухом грошових коштів у готівковій або безготівковій
формі. У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, які
експортуються та імпортуються, наведена в іноземній валюті з
обов’язковим вираженням її в доларах США. На кількість товарів, які
обмінюються, не впливає зміна цін на світовому ринку. Рух зустрічних
потоків товарів відбувається, як правило, одночасно. Регулювання
бартерних операцій регламентується Указом Президента України “Про
регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі
зовнішньоекономічної діяльності” № 85/95 від 27.01.1995 р.

До операцій, які передбачають участь продавця в реалізації товарів,
запропонованих покупцем, належать: комерційна компенсація; зустрічні
закупки; авансовані закупки; угоди типу “оффсет”; угоди типу “світч”.
При здійсненні операцій цього виду використовуються гроші як міра
вартості і як засіб платежу. Розрахунок між партнерами здійснюється в
грошовій формі за цінами, які можуть змінюватись зі зміною ринкової
ситуації. Продавець самостійно реалізує товари для отримання виторгу за
свої поставки.

Комерційна компенсація передбачає взаємну поставку товарів за однакову
вартість. При такій операції кожний партнер (країна) одночасно виступає
як продавець і покупець і виставляє рахунок за свої поставки у грошовій
формі. Умови початкової і зустрічних поставок містяться в одному
контракті. В ньому ж може бути передбачено взаємне задоволення інтересів
партнерів в будь-якій іншій формі, наприклад, чаткова оплата початкової
поставки чи інше.

Принципова відмінність операцій комерційної компенсації полягає в
розрахунках партнерів за свої поставки у грошовій формі та в тому, що
експортер може передати свої зобов’язання із зустрічного імпорту третій
стороні.

При підготовці до здійснення компенсаційної операції експортно-імпортна
фірма країни А направляє своєму контрагенту в країні Б список товарів,
що вона хотіла б закупити, їх кількість і ціну та список товарів, які
вона пропонує для компенсації. Після погоджень формуються два остаточні
списки товарів, які є невід’ємною частиною компенсаційної угоди.
Компенсаційні угоди часто укладають при будівництві великих об’єктів. В
цьому випадку країна отримує від іноземних банків довготермінові
кредити, які в майбутньому погашаються за рахунок експорту частини
продукції, виготовленої на споруджених об’єктах.

Найпоширенішою формою зустрічної торгівлі є зустрічні закупки. Вони
означають зобов’язання експортера закупити чи забезпечити закупівлю
третьою стороною товарів на певну суму в країні імпортера. Імпортер
виставляє закупівлю експортером товару в його країні обов’язковою умовою
контракту. При цьому товари можуть і не належати до предмета угоди, і
дуже часто під час переговорів експортер не знає, які товари може
запропонувати йому імпортер. При такій операції імпортер частину валюти
залишає у своїй країні, що йому вигідно.

Обсяг зустрічних закупок від загальної суми фіксується в контракті. В
контракті записується, що експортер протягом певного періоду з дати
підписання контракту підпише контракти з контрагентами з
країни-імпортера на закупівлю товарів, не вказуючи яких, на обумовлену
суму.

При авансованих закупках сторона, зацікавлена в продажу своїх товарів
партнеру, спочатку закуповує у нього якісь товари, після чого поставляє
на цю суму свої товари. Набір товарів може бути довільним.

Суть угоди типу “оффсет” полягає в тому, що експортуюча країна
погоджується закупити від країни-імпортера товари в залік експортної
поставки. Такі угоди укладаються між країнами при купівлі-продажу
дорогих товарів (військової техніки і т.д.) з “джентльменськими угодами”
і не вимагають юридичного оформлення.

Змістом угоди типу “світч” є передача експортером своїх зобов’язань із
зустрічної торгівлі третій стороні, як правило, спеціалізованій торговій
фірмі. Такі операції застосовуються в поєднанні з іншими операціями
зустрічної торгівлі (крім бартерної), оскільки вони не є самостійною
формою торгівлі.

В розглянутих вище комерційних операціях немає жодного виробничого чи
технологічного зв’язку між товарами. Для продажу чи обміну надходять
готові товари.

На відміну від попередніх, операції в рамках промислового
співробітництва (співробітництво ца компенсаційній основі, виробнича
кооперація) пов’язані з виробничою сферою і передбачають особливий вид
зустрічних поставок.

Угоди про співробітництво на компенсаційній основі передбачають поставку
іноземним партнерам на умовах кредиту комплектного обладнання та
інжинірингових послуг з наступним його погашенням за рахунок виторгу від
зустрічної поставки виробленої на цьому обладнанні продукції.

Від звичайної компенсаційної угоди операції такого типу відрізняються
великими обсягами. Крім того, їм, як правило, передує підписання
міждержавних угод про співробітництво.

Недоліком такої угоди для експортера є довготривалий термін вилучення з
обігу коштів, що обумовлене великою тривалістю здійснення проекту.

Найтриваліші стійкі зв’язки між торговими партнерами, при яких торгівля
виступає частиною промислового співробітництва, забезпечує виробниче
кооперування. Найпоширенішими його видами є: підрядне кооперування,
договірна спеціалізація, спільне виробництво.

При підрядному кооперуванні одна із сторін (замовник) доручає іншій
(виконавцю) виконання певної роботи відповідно до обумовлених вимог
(обсяг, термін, ціна тощо). За необхідності замовник може передавати
підряднику технологію, креслення і специфікації, обладнання і матеріали.

Договірна спеціалізація передбачає розмежування виконання окремих частин
і етапів виробничих програм, здійснення, за необхідності, перерозподілу
капітальних вкладень.

Спільне виробництво організовується для здійснення конкретного
економічного проекту при створенні складних видів продукції. При цьому
партнери тісно взаємодіють на всіх етапах, починаючи з НДДКР і до збуту
та сервісного обслуговування. Таке співробітництво оформляється як
тимчасове договірне об’єднання юридичне самостійних фірм.

Суть операцій на давальницькій сировині полягає в підписанні контракту
між контрагентами про перероблення сировини з оплатою за перероблення
частиною виготовленої продукції. Така ситуація виникає тоді, коли якась
країна має сировину, але не має переробних заводів.

Процес проведення зовнішньоекономічних операцій розбивається на кілька
етапів і стадій:

1. Підготовчий етап:

° аналіз кон’юнктури міжнародного ринку, рівня його монополізації
великими компаніями, можливості проникнення на цей ринок;

° вибір форми і методів роботи на ринку;

° вибір контрагентів;

° аналіз і розрахунок цін;

° рекламна кампанія.

2. Організаційний етап:

° встановлення контакту з потенційними контрагентами;

° підготовка і проведення переговорів;

укладання контракту.

3. Виконавчий етап:

° підготовка товару до відвантаження (експортером) і підготовка

до прийому товару (імпортером);

° оформлення документації:

° укладання допоміжних контрактів (страхових, транспортних, і т.п.);

° врегулювання суперечок:

° здійснення розрахунків.

Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТзОВ „ПРИЛАДИСТ”

Згідно з законом України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.
04. 1991р.

ТзОВ „Приладист” як юридична особа є суб’єктом ЗЕД, та може самостійно,
у визначених законодавством межах, здійснювати ЗЕД.

ТзОВ „Приладист” здійснює такі види ЗЕД:

Експортує деревообробні верстати

Імпортує сировину і матеріали.

Здійснює інші види діяльності зазначені в установчих документах.

Відповідно до ст. 50 Закону України “Про господарські товариства”
товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має
статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається
установчими документами. Називаючи цей вид товариства “товариством з
обмеженою відповідальністю”, законодавець не має на увазі обмеження
відповідальності товариства як суб’єкта господарського права (юридичної
особи) якимись певними розмірами майна або грошових коштів (наприклад,
лише розміром статутного фонду). Насправді йдеться про обмеження
відповідальності учасників товариства які несуть її ризик у межах своїх
вкладів до статутного фонду. Установчими документами товариства з
обмеженою відповідальністю може бути передбачено, що учасники, які не
повністю внесли вклади, відповідають за зобов’язаннями товариства також
у межах невнесеної частини вкладу.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд,
розмір якого має становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним
заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати,
діючої на момент створення товариства.

Однією з особливостей змісту установчих документів товариства з
обмеженою відповідальністю є те, що вони, крім відомостей, загаданих для
всіх видів господарських товариств, повинні містити відомості про розмір
часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними
вкладів.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з
учасників зобов’язаний внести не менше 30 відсотків зазначеного в
установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими
банківською установою. Учасник зобов’язаний повністю внести свій вклад
не пізніше одного року після реєстрації товариства.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти
учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком
учасникам цього товариства, а якщо інше не передбачено установчими
документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються
переважним правом придбання частки учасника, який її відступив,
пропорційно їхнім часткам у статутному фонді товариства або в іншому,
погодженому між ними розмірі.

У разі передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний
перехід до неї всіх прав та обов’язків, що належали учаснику, який
відступив її повністю або частково. Частку учасника товариства (після
повного внесення ним вкладу) може придбати саме товариство, яке протягом
одного року зобов’язане передати її іншим учасникам або третім особам.
Будь-який з учасників має право вийти з товариства зі сплатою його
вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному
фонді. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути
повернений повністю або частково в натуральній формі.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників,
що складаються з учасників або призначених ними представників. До
компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю
належить:

1) визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження
його планів та звітів про їх виконання;

2) внесення змін до статуту товариства;

3) обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної
комісії;

4) затвердження річних результатів діяльності товариства, звітів і
висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку;

5) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та
представництв, затвердження їхніх статутів та положень;

6) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності
посадових осіб товариства;

7) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів
товариства, визначення його організаційної структури;

8) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових
вкладів;

9) вирішення питання про придбання товариством частки

учасника;

10) виключення учасника з товариства;

11) визначення умов оплати праці посадових осіб товариства;

12) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує
зазначену в статуті товариства;

13) прийняття рішення про припинення діяльності товариства.

Статутом товариства до компетенції зборів учасників можуть бути
віднесені й інші питання.

З питань, зазначених у пунктах 1, 2 і 10, у вищому органі необхідна
одностайність. З решти питань рішення приймаються простою більшістю
голосів (учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їхніх
часток у статутному фонді). Збори учасників товариства з обмеженою
відповідальністю скликаються не рідше як два рази на рік, якщо інше не
передбачено установчими документами. Такі збори вважаються повноважними,
якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють у
сукупності більш як 60 відсотками голосів, а з питань, що потребують
одностайності, — всі учасники. У товаристві з обмеженою відповідальністю
створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий
(директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого
органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності товариства, за
винятком тих, що входять до виключної компетенції зборів учасників, її
повноваженнями цьому визначено ст. 62 Закону України “Про господарські
товариства” та установчими документами товариства.

Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою
відповідальністю здійснює ревізійна комісія, що утворюється зборами
учасників товариства з їх числа у кількості не менше трьох осіб. Її
діяльність регламентовано ст. 63 Закону України “Про господарські
товариства” –

Розділ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТзОВ „ПРИЛАДИСТ”

Оцінку ефективності ТзОВ „Приладист” здійснюємо на основі бухгалтерських
звітів за 2000 – 2003 рр. Основні показники експортно-імпортних операцій
ТзОВ „Приладист” наведено в табл. 1.

Таблиця 1.

Показники експортно-імпортної діяльності ТзОВ „Приладист” протягом 2000
– 2003рр.

п/п Показники експортно-імпортної діяльності підприємства Звітний період

IV квартал 2000р. IV квартал 2003р.

1 Контрактна вартість імпортної сировини, тис.грн. 15769,41 13585,66

2 Акцизні збори, тис.грн. 33,79146 33,96418

3 Мито і митні збори, тис.грн. 73,21573 79,25018

4 Транспортні витрати, тис.грн. 1070,067 1245,353

5 Вантажно-розвантажувальні витрати, тис.грн. 563,1933 566,0692

6 Складські витрати, тис.грн. 281,596 113,2144

7 Експедиторські витрати, тис.грн. 270,333 181,1427

8 Страхові витрати, тис.грн. 67,58292 45,286

9 Інші витрати на ЗЕД, тис.грн. 56,31866 113,2144

10 Виробнича собівартість продукції, тис.грн. 50687,4 45285,54

11 Позавиробничі витрати, тис.грн. 5631,933 5660,693

12 Ціна імпорту, тис.грн. 11,26427 11,88714

13 Кількість імпорту, тис.грн. 2478,05 2264,277

14 Коефіцієнт кредитного впливу, тис.грн. 1,151859 1,157796

15 Експортна виручка за умов надання комерційного кредиту, тис.грн.
57567,7 60176

Оцінку ефективності ТзОВ „Приладист” здійснюємо в такій послідовності:

Визначимо накладні витрати в аналізованому і базовому році.

СН = СТ + СЗР + ССКЛ + СЕКСПЕД + ССТР + СІН (1),

де

СТ – транспортні витрати за базисом постачання, тис.грн.

СЗР – вантажно-розвантажувальні витрати, тис.грн.

ССКЛ – складські витрати, тис.грн.

СЕКСПЕД – експедиторські витрати, тис.грн.

ССТР – страхові витрати, тис.грн.

СІН – інші витрати на ЗЕД, тис.грн.

СН 2003 = 1245,353+566,0692+113,2144+181,1427+45,286+113,2144=2264,279
(тис.грн.)

СН 2000 = 1070,067+563,1933+281,596+270,333+67,58292+56,31866=2309,09
(тис.грн.)

Витрати на імпорт в аналізованому та базовому році.

СЗТ ІМП = СК + СН + СА + СМ (2),

де

СК – контрактна вартість імпортної сировини, тис.грн.

СН – накладні витрати, тис.грн.

СА – акцизні збори, тис.грн.

СМ – мито і митні збори, тис.грн.

СЗТ ІМП 2003 = 13585,66+2264,279+33,96418+79,25018=15963,15 (тис.грн.)

СЗТ ІМП 2000 = 15769,41+2309,09+33,79146+73,21573=18185,51 (тис.грн.)

Виручка від експорту за готівку в аналізованому та базовому році.

ВРЕКС К

ВРЕКС Г = (3),

ККВ

де

ВРЕКС К – виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту,
тис.грн.

ККВ – коефіцієнт кредитного впливу, част.од.

60176

ВРЕКС Г 2003 = = 51974,6 (тис.грн.)

1,157796

57567,7

ВРЕКС Г 2000 = = 49978,06 (тис.грн.)

1,151859

Виручка від імпорту в аналізованому та базовому році.

ВРІМП = ЦІМП х NІМП (4),

де

ЦІМП – середня ціна імпорту, тис.грн.

NІМП – кількість імпорту, т.

ВРІМП 2003 = 11,88714*2264,277=26915,77 (тис.грн.)

ВРІМП 2000 = 11,26427*2478,05=27913,43 (тис.грн.)

Витрати на експорт в аналізованому та базовому році.

СЗТ ЕКС = СВИР + СПВ (5),

де

СВИР – виробнича собівартість, тис.грн.

СПВ – позавиробничі витрати, тис.грн.

СЗТ ЕКС 2003 = 45285,54+5660,693=50946,23 (тис.грн.)

СЗТ ЕКС 2000 = 50687,4+5631,933=56319,33 (тис.грн.)

6. Прибуток від імпорту в аналізованому та базовому році.

ПІМП = ВРІМП – СЗТ ІМП (6),

де,

ВРІМП – виручка від імпорту, тис.грн.

СЗТ ІМП – витрати на імпорт, тис.грн.

ПІМП 2003 = 26915,77-15963,15=10952,62 (тис.грн.)

ПІМП 2000 = 27913,43-18185,51=9727,918 (тис.грн.)

7.Прибуток від експорту в аналізованому та базовому році.

ПЕКС = ВРЕКС Г – СЗТ ЕКС (7),

де

ВРЕКС Г – виручка від експорту за готівку, тис.грн.

СЗТ ЕКС – витрати на експорт, тис.грн.

ПЕКС 2003 = 51974,6-50946,23=1028,375 (тис.грн.)

ПЕКС 2000 = 49978,06-56319,33=-6341,27 (тис.грн.)

8.Експортно-імпортні витрати в аналізованому та базовому році.

ВЕКС-ІМП = СЗТ ЕКС + СЗТ ІМП (8),

де

СЗТ ЕКС – витрати на експорт, тис.грн.

СЗТ ІМП – витрати на імпорт, тис.грн.

ВЕКС-ІМП 2003 = 50946,23+15963,15=66909,38 (тис.грн.)

ВЕКС-ІМП 2000 = 56319,33+18185,51=74504,84 (тис.грн.)

9.Прибуток від експортно-імпортних операцій в аналізованому та базовому
році.

ПЕКС-ІМП = ПЕКС + ПІМП (9),

де

ПЕКС – прибуток від експорту, тис.грн.

ПІМП – прибуток від імпорту, тис.грн.

ПЕКС-ІМП 2003 = 1028,375+10952,62=11980,99 (тис.грн.)

ПЕКС-ІМП 2000 = -6341,27+9727,918=3386,651 (тис.грн.)

Ефективність ЗЕД в аналізованому та базовому році.

ПЕКС-ІМП

ЕЗЕД = х 100 (10),

ВЕКС-ІМП

де

ПЕКС-ІМП – прибуток від експортно-імпортних операцій, тис.грн.

ВЕКС-ІМП – експортно-імпортні витрати, тис.грн.

11980,99

ЕЗЕД 2003 = х 100 = 17,9063%

66909,38

3386,651

ЕЗЕД 2000 = х 100 = 4,545545%

74504,84

Отримані результати зводимо в табл 2.

Таблиця 2.

Показники для аналізу ефективності ЗЕД ТзОВ „Приладист”

Показники Індекс Одиниця виміру Величина Відхилення

Аналізована Базова Абсолютне Відносне

%

1 2 3 4 5 6 7

Ефективнісь ЗЕД ЕЗЕД % 17,9063 4,545545 13,36076 393,9308

Прибуток від експортно-імпортних операцій ПЕКС-ІМП тис.грн. 11980,99
3386,651 8594,344 353,7712

Експортно-імпортні витрати ВЕКС-ІМП тис.грн. 66909,38 74504,84 -7595,46
89,80542

Прибуток від експорту ПЕКС тис.грн. 1028,375 -6341,27 7369,642 -16,2172

Прибуток від імпорту ПІМП тис.грн. 10952,62 9727,918 1224,702 112,5896

Витрати на експорт СЗТ ЕКС тис.грн. 50946,23 56319,33 -5373,1 90,45958

Витрати на імпорт СЗТ ІМП тис.грн. 15963,15 18185,51 -2222,36 87,77951

Виручка від експорту за готівку ВРЕКС Г тис.грн. 51974,6 49978,06
1996,543 103,9948

Виручка від імпорту ВРІМП тис.грн. 26915,77 27913,43 -997,655 96,4259

Коефіцієнт кредитного впливу ККВ част.од. 1,157796 1,151859 0,005937
100,5154

Виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту ВРЕКС К
тис.грн. 60176 57567,7 2608,302 104,5308

Виробнича собівартість СВИР тис.грн. 45285,54 50687,4 -5401,86 89,34279

Позавиробничі витрати СПВ тис.грн. 5660,693 5631,933 28,76044 100,5107

Середня ціна імпорту ЦІМП тис.грн. 11,88714 11,26427 0,622869 105,5296

Кількість імпорту NІМП т. 2264,277 2478,05 -213,774 91,37331

Контрактна вартість сировини СК тис.грн. 13585,66 15769,41 -2183,75
86,15196

Накладні витрати СН тис.грн. 2264,279 2309,09 -44,8111 98,05936

Акцизні збори СА тис.грн. 33,96418 33,79146 0,172715 100,5111

Мито і митні збори СМ тис.грн. 79,25018 73,21573 6,034447 108,242

Транспортні витрати за базисом постачання СТ тис.грн. 1245,353 1070,067
175,2862 116,3809

Вантажно-розвантажувальні витрати СЗР тис.грн. 566,0692 563,1933
2,875915 100,5106

Складські витрати ССКЛ тис.грн. 113,2144 281,596 -168,382 40,20454

Експедиторські витрати СЕКСПЕД тис.грн. 181,1427 270,333 -89,1903
67,00724

Страхові витрати ССТР тис.грн. 45,286 67,58292 -22,2969 67,00805

Інші витрати СІН тис.грн. 113,2144 56,31866 56,8957 201,0246

Розділ 4. ПІДГОТОВКА І УКЛАДАННЯ КОНТРАКТУ

ВСТАНОВЛЕННЯ КОНТАКТУ З ІНОЗЕМНИМ ПАРТНЕРОМ

Безпосередньому встановленню контакту з потенційним контрагентом
передувало маркетингове дослідження зовнішнього ринку. Метою такого
дослідження було вивчення попиту на товар, що випускається підприємством
та вибір країни контрагента. При виборі країни контрагента бралися до
уваги такі фактори:

1.Політичні відносини з країною контрагента;

2.Торгово політичні умови

3.Транспортні умови

4.Умови платежу та кредиту

5.Правові питання, тощо.

Проаналізувавши зібраний матеріал для проведення експортної операції з
країною контрагентом, обираємо Угорщину. Встановлення контакту з
іноземним контрагентом здійснюємо в такій послідовності рис.1

Рис.1. Послідовність встановлення контакту з угорською фірмою „DBS”

Угорщина, м. Мішкольц

вул. Незалежності, 28

Фірма “DBS”

Оферта

м. Мішкольц 10
травня ц.р.

ТзОВ „Приладист” пропонує Вам придбати на умовах перерахованих нижче,
наступний товар:

Найменування товару : Деревообробні верстати

Кількість : 10 шт.

Ціна : 5000 євро за верстат

Загальна сума : 50000 євро

Умови поставки : «Франко-перевізник» (FCA).

Умови оплати : безвідзивний документарний акредитив, що
відкривається на користь ТзОВ „Приладист” протягом 10 днів з дати
отримання нашого повідомлення про готовність товару до відвантаження, з
виконанням в АКБ „Аваль”, м. Мукачево. Платіж здійснюється проти надання
наступних документів:

рахунку-фактури;

відвантажувальної специфікації;

транспортної накладної;

Строк поставки: червень ц.р.

Дія оферти: оферта тверда, строк дії – 5 днів з дати відправлення.

Директор ТзОВ “Приладист” Павлючок С.С.

Рис. 2. Взірець твердої оферти

4.2 ПІДГОТОВКА ПРОЕКТУ КОНТРАКТУ.

На основі телефонних переговорів ТзОВ “Приладист” та фірма “DBS”
Угорщина було узгоджено, що проект контракту буде готувати продавець.

Також були визначені усі основні статті та умови майбутнього контракту.

До визначених статей відносять:

Предмет контракту.

Ціна та кількість.

Поставка.

Оплата.

Упаковка та маркування.

Форс – мажор.

Контракт в цілому.

Відповідальність.

Арбітраж та керівний закон.

Інші умови.

Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін.

4.3. ПРОРОБКА БАЗИСНИХ ТА ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ УМОВ
КОНТРАКТУ.

Згідно з проекту контракту базовою умовою поставки є:
„Франко-перевізник” (FCA).

FCA Франко-перевізник (місце зазначене)

«Франко-перевізник» означає, що зобов’язання продавця щодо поставки
вважається виконаним після передачі товару, очищеного від мита на
експорт, під відповідальність перевізника, названого покупцем, у
погодженому місці або пункті. Якщо покупець не вказав точного пункту, то
продавець може вибирати у межах домовленого місця або зони пункт, де
перевізник візьме товар під свою

відповідальність. Якщо згідно з торговим звичаєм потрібна допомога
продавця щодо укладення договору з перевізником (наприклад, у випадку
використання залізничного або повітряного транспорту), то продавець може
діяти на ризик і за рахунок покупця.

Цю умову можна використовувати для будь-якого виду транспорту, в тому
числі й комбінованого.

Під перевізником розуміють будь-яку особу, яка за договором перевезення
зобов’язується виконати або забезпечити виконання перевезення залізницею
чи автомобільним шляхом, морем, повітрям, внутрішніми (судноплавними)
шляхами, або сполучаючи ці способи. Якщо покупець дає вказівку
продавцеві поставити вантаж якійсь особі, наприклад, експедиційному
агентству, яке не є перевізником, то продавець вважається таким, що
виконав своє зобов’язання по поставці товару з моменту, коли він
опиниться на зберіганні в цієї особи, «Місце навантаження
(розвантаження)» означає залізничну станцію, товарну станцію,
контейнерний термінал або двір, багатоцільовий вантажний термінал або
будь-який інший: приймальний пункт.

«Контейнер» включає у себе будь-яке устаткування, використовуване для
об’єднання вантажу, наприклад, усі типи контейнерів й(або) баржі,
незалежно від того, прийняті вони МОС (Міжнародною організацією по
стандартизації) чи ні. трейлери, кузови, устаткування типу «ро-ро»,
рефрижератори, і ця умова стосується усіх видів транспорт).

А. ТзОВ „Приладист” зобов’язаний

А.1. Поставка товару відповідно до договору.

Поставити товар і торговий рахунок-фактуру або еквівалентне йому
електронне повідомлення згідно з договором купівлі-продажу, а також
будь-яке інше свідоцтво відповідності, яке може бути потрібним за
договором.

А.2. Ліцензії, дозволи і формальності.

Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку експортну ліцензію або
інший офіційний дозвіл державних органів і виконати всі митні
формальності, потрібні для вивезення товару.

А.3. Договір перевезення і страхування.

а) Договір перевезення.

Немає зобов’язань. Проте на прохання покупця або у випадку, якщо це є
торговим звичаєм і покупець не дасть своєчасно протилежної вказівки,
продавець може укласти договір перевезення на звичайних умовах, на ризик
і на рахунок покупця. Продавець може відмовитися укласти цей договір,
про що він повинен негайно повідомити продавця.

б) Договір страхування.

Немає зобов’язань.

А.4. Поставка.

Поставити товар на зберігання перевізник чи іншій особі (наприклад,
експедиційному агентству), обраному покупцем чи продавцем відповідно до
пункту А.3 а) в зазначеному місці або пункті (наприклад, транспортний
термінал або інший приймальний пункт) у день чи в межах терміну,
визначеного для поставки, і погодженим або звичайним у такому пункті
способом. Якщо конкретний пункт поставки не був погоджений і є кілька
можливих пунктів, то продавець може обрати

такий з них, який його найбільше задовольняє. За відсутності точних
вказівок покупця продавець може поставити товар перевізнику таким
способом, який може бути потрібним при використанні цього виду
транспорту даного перевізника і кількості й(або) походження товару.

Поставка перевізнику вважається завершеною:

а) При перевезенні залізничним транспортом – якщо кількість товару є
достатньою для повного завантаження вагона (або контейнера, що
перевозиться залізницею), то продавець зобов’язаний завантажити вагон чи
контейнер належним чином. Поставка вважається завершеною, коли
завантажений вагон чи контейнер приймається залізницею або якоюсь
особою, що діє від її імені. Якщо вагон чи контейнер повністю не
завантажується товаром, то поставка вважається завершеною, коли
продавець вручив товар на залізничному приймальному пункті або
завантажив його в транспортний засіб, наданий залізницею.

б) При перевезенні автомобільним транспортом – якщо завантаження
відбувається на підприємстві продавця поставка вважається завершеною,
коли товар навантажений на транспортний засіб, наданий покупцем. Якщо
товар доставляється на підприємство перевізника, то поставка вважається
завершеною після передачі товару перевізнику або іншій особі, що діє від
його імені.

в) При перевезенні внутрішнім водним шляхом, коли навантаження
здійснюється на

підприємстві продавця, поставка вважається завершеною після навантаження
товару на судно, надане покупцем. Якщо товар поставляється на
підприємство перевізника, то поставка вважається завершеною після
передачі товару перевізнику, який здійснює транспортування внутрішнім
водним шляхом, або іншій особі, що діє від його імені.

г) При перевезенні морським транспортом, якщо товару достатньо для
повного

контейнерного завантаження (РСІ), поставка вважається завершеною, коли
завантажений контейнер прийнятий морським перевізником. Після поставки
контейнера оператору транспортного термінала, що діє від імені
перевізника, товар вважається прийнятим після того, як контейнер
потрапив на підприємство цього термінала. Якщо товару недостатньо для
повного навантаження контейнера (ІСІ) або його не треба перевозити в
контейнерах, то продавець повинен поставити товар на транспортний
термінал. Поставка вважається завершеною після передачі товару морському
перевізнику або іншій особі, що діє від його імені.

д) При перевезенні повітряним транспортом поставка вважається
завершеною, коли товар передано повітряному перевізнику або іншій особі,
що діє від його імені.

е) У випадку, якщо вид транспорту не вказаний, поставка вважається
завершеною, коли товар передано перевізнику або іншій особі, що діє від
його імені.

ж) У випадку комбінованого перевезення поставка вважається завершеною,
коли товар передано, як вказано в пунктах а) і е), залежно від обставин.

А.5. Перехід ризиків.

Згідно з пунктом Б.5 нести всі ризики загибелі або пошкодження товару до
моменту, коли товар буде поставлений відповідно до пункту А.4.

А.6. Поділ ризиків.

Відповідно до положень пункту Б.6:

– нести всі витрати по товару до моменту, коли товар буде поставлений
перевізнику згідно з пунктом А.4;

– сплатити витрати, пов’язані з митними формальностями, а також усі
мита, податки та інші офіційні збори, які сплачуються при вивозі товару.

А.7. Повідомлення покупця.

Завчасно повідомити покупця про те, що товар поставлений на зберігання
перевізникові. Якщо перевізник неспроможний прийняти товар під свою
відповідальність у погоджений термін, то продавець повинен повідомити
про це покупця.

А.8. Доказ доставки – транспортний документ або еквівалентне електронне
повідомлення.

Якщо це загальноприйняте, надати покупцю за рахунок продавця звичайний
документ, що доводить поставку товарів згідно з пунктом А.4. Якщо ж цей
документ не є транспортним документом, то слід уповні посприяти
покупцеві на його прохання, на його ризик і за його рахунок в отриманні
транспортного документа для договору перевезення (наприклад, транспортна
накладна, що передається; морський подорожній лист. що не передається:
документ для транспортування внутрішнім водним шляхом; повітряний
подорожній лист: залізничну транспортну накладну; автомобільну
транспортну накладну, або комплексний транспортний документ). Якщо
продавець і покупець погодилися використовувати електронний зв’язок у
відносинах між собою, то звичайний документ може бути замінений
еквівалентним Е0І.

А.9. Перевірка, упаковка, маркування.

Нести витрати, викликані перевіркою товару (наприклад, перевірка якості,
вимірювання. зважування, підрахунок), потрібною для поставки товару
перевізникові. Забезпечити за свій рахунок упакування. за винятком
випадків, коли у даній галузі торгівлі товар, який є предметом договору
звичайно прийнято відправляти без упаковки, що потрібна для перевезення
товару тою мірою, якою обставини, що стосуються перевезення (наприклад,
вид транспорту, місце призначення), були повідомлені продавцю до
укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна мати відповідне
маркування.

А.10. Інші зобов’язання.

На прохання покупця, уповні посприяти йому на його ризик і за його
рахунок в отриманні документів або еквівалентних електронних повідомлень
(крім згаданих у пункті А.8), що видаються в країні поставки або
передані в цю країну й(або) в країну походження товару, які можуть бути
потрібними покупцю для ввозу товару, а в окремому випадку – для
транзитного перевезення через треті країни. Надати покупцеві, на його
прохання, потрібну інформацію з приводу одержання страховки.

Б. Фірма „DBS” зобов’язанa

Б.1. Сплата ціни.

Сплатити ціну, передбачену в договорі купівлі-продажу,

Б.2. Ліцензії, дозволи і формальності.

Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку імпортну ліцензію або
інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності по
ввозу товару, а в окремому випадку – для транзитного перевезення через
треті країни.

Б.3. Договір перевезення.

За свій рахунок укласти договір перевезення товару із зазначеного місця,
за винятком випадків, передбачених у пункті А3а).

Б.4. Прийняття поставки.

Прийняти поставку товару відповідно до пункту А.4.

Б.5. Перехід ризиків.

Нести всі ризики загибелі або пошкодження товару з моменту, коли він був
поставлений згідно з пунктом А.4. Якщо покупець не може надати
повідомлення відповідно до пункту Б,7 або якщо названий ним перевізник
неспроможний прийняти товари під свою відповідальність, то він повинен
нести всі ризики загибелі або пошкодження товару, починаючи з погодженої
дати або дня закінчення терміну обумовленого для поставки, але за умови,
що товар належним чином був придбаний за договором, тобто виразно
відокремлений або іншим чином позначений як товар, що є предметом даного
договору

Б.6. Поділ витрат.

Нести всі витрати по товару з моменту, коли він був поставлений
відповідно до пункту А.4. Нести всі додаткові витрати, викликані
нездатністю назвати перевізника, або якщо названий покупцем перевізник
не може взяти товар під свою відповідальність у погоджений час. або якщо
йому не вдалося надати відповідне повідомлення згідно з пунктом Б.7, але
за умови, що товар був належним чином придбаний за договором, тобто
виразно відокремлений або іншим способом позначений як товар, що є
предметом даного договору. Сплатити всі мита. податки та інші офіційні
збори, а також нести витрати по виконанню митних формальностей,
сплачуваних при ввозі товару; а в окремому випадку для транзитного
перевезення через треті країни.

Б.7. Повідомлення продавця.

Завчасно повідомити продавця про найменування перевізника, а в окремому
випадку – вказати вид транспорту, а також дату або термін поставки йому
товару і залежно від обставин пункт, куди товар має бути поставлений
перевізникові.

Б.8. Доказ поставки – транспортний документ або еквівалентне електронне
повідомлення.

Прийняти доказ поставки згідно з пунктом А.8.

Б.9. Перевірка товарів.

Нести, якщо не застережене інше, витрати по перед відвантажуванні й
перевірці, крім перевірки, затребуваної властями країни експорту.

Б.10. Інші зобов’язання.

Сплатити всі витрати і збори, що виникли при одержанні документів або
еквівалентних електронних повідомлень, згаданих у пункті А. 10. і
відшкодувати всі витрати і збори, що зазнав продавець при наданні
допомоги згідно з цим пунктом, а також при укладанні договору
перевезення відповідно до пункту А.За).

Дати продавцеві відповідні вказівки, якщо згідно з пунктом А.За)
потрібна допомога продавця в укладанні договору перевезення.

Згідно з проекту контракту, валютою ціни і валютою платежу буде євро.

Формою розрахунків є акредитив. Акредитив являє собою письмове
зобов’язання банку провести за проханням і у відповідності до вказівок
імпортера платіж експортеру проти набору документів, що повністю
відповідають умовам акредитиву. В акредитивній операції беруть участь:
імпортер, який дає доручення своєму банку на відкриття акредитива
(наказодавець акредитива), бенефіціар (зазвичай експортер), на користь
якого відкривається акредитив; банк, що виставив акредитив
(банк-емітент); банк, через який здійснюється платіж на користь
бенефіціара (виконуючий банк).

Документальний акредитив являється найбільш вигідною формою розрахунків
для експортера, дякуючи надійності платежу і більш швидкому одержанню
експортної виручки. В міжнародній торговій і банківській практиці
використовуються єдині стандартизовані процедури і правила використання
документальних акредитивів. Ці процедури були сформульовані Міжнародною
торговою палатою (МТП) в Уніфікованих правилах і звичаях для
документальних акредитивів (УПДА), до яких приєдналася більшість банків
світу. УПДА періодично переглядаються. В даний час діє редакція правил
1993 р. (публікація МТП №500).

Акредитивну форму розрахунків здійснюємо в такій послідовності рис 3.

8

7

3

9 6 4 2 10 11

1

5

Рис. 3. Акредитивна форма розрахунку.

1. Експортер відправляє імпортеру товару факс про готовність товару до
відвантаження і просить виставити на його користь акредитив.

2. Імпортер дає вказівки своєму банку відкрити акредитив на користь
бенефіціара у себе чи за кордоном.

3. Банк імпортера повідомляє експортера про відкриття акредитива і
відправляє акредитивний лист, в якому докладно викладені умови
акредитива.

4. Банк експортера повідомляє бенефіціару про відкриття на його користь
акредитива і про умови цього акредитива.

5. Експортер відвантажує на адресу покупця товари у відповідності до
умов договору.

6. Продавець передає виконуючому акредитив банку товаросу про вод жуючі
документи.

7. Виконуючий банк перевіряє відповідність наданих товаросупроводжуючих
документів умовам акредитива й відправляє їх банку-емітенту.

8. Банк імпортера також перевіряє документи і тоді перераховує
відповідну суму валюти на кореспондентський рахунок виконуючого банку.

9. Виконуючий банк зараховує відповідну суму валюти на рахунок
бенефіціара.

10. Банк імпортера відправляє товаросупроводжуючі документи разом з
акредитивним листом імпортеру.

11. Імпортер, одержавши документи, перевіряє їх відповідність умовам
акредитива і приймає для акцепти.

Якщо зауважень немає, банк списує гроші з рахунку наказодавця по
акредитиву й відправляє останньому виписку. При здійсненні міжнародних
розрахунків на основі акредитива сторонам даного механізму, особливо
бенефіціару. Важливо звертати увагу на види акредитива. Розрізняють такі
види акредитива: відзивні і безвідзивні; підтверджені й непідтверджені;
перевідні (трансферабельні); револьверні (встановлюючі); покриті й
непокриті.

4.4 ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ ТА УКЛАДАННЯ КОНТРАКТУ.

Після того, як ми встановили контакт з фірмою “DBS” нами був складений
попередній контракт. Для вирішення всіх питань та усунення можливих
розбіжностей була проведена особиста зустріч між представниками фірми
“Приладист” в особі директора Павлючок С.С. та представником фірми
“DBS” в особі генерального директора Ференца Сабо, в місті Мукачево.

Перед зустріччю кожна із сторін готувалась до неї. Наша сторона
виробила тактику проведення переговорів, можливий розподіл ролей
учасників, послідовність викладання питань, що цікавлять. Підготували
довідкові та інші матеріали, які будуть потрібні під час переговорів,
розробили шляхи розв’язання розбіжностей та претензій, підготували
можливі відповіді на питання партнера.

При проведенні переговорів представники фірм розглянули предмет
майбутнього контракту, а також затвердили базу договірних цін.
Затвердили, що контракт буде написаний, як на українській так і на
руській мові. Представники обох фірм ретельно вивчали кожну статтю
попереднього контракту. Переважно у всіх питаннях знайшли згоду, але в
деяких виникли суперечки, які були розв’язані шляхом порозуміння.
Особливо була загострена увага на статті “Строки та умови поставки”.
Сторонами було узгоджено штрафні санкції за невиконання контрактних
обов’язків. Також були внесені зміни до попереднього контракту, стосовно
статті “Маркування”.

Було проведено взаємне вивчення об’єктивних аргументів сторін та
знайдені на цій основі взаємоприйняті компромісні рішення. В результаті
переговорів сторони склали спільний проект контракту в якому була
врахована фактична домовленість, якої вони досягли під час переговорів.
Також було вирішено, що контракт роздруковується у двох оригіналах на
українській та англійській мовах. З оригіналу контракту роблять по три
примірники ксерокопій. Контракт підписують у договорі відповідальні
особи.

Контроль за виконанням умов контракту покласти на начальника
зовнішньоекономічного відділу підприємства Лемчина П.Р. Укладений
сторонами контракт ( Додаток А).

ВИСНОВОК

ТзОВ „Приладист” являється суб’єктом ЗЕД. Підприємство імпортує
матеріали з закордону і реалізує частину продукції на зовнішній ринок.

Оцінка ефективності ЗЕД ТзОВ „Приладист” показала, що в аналізованому
році ефективність ЗЕД фірми в порівнянні з базовим роком зросла.

Ефективність ЗЕД зросла за рахунок того, що прибуток від
експортно-імпортних операцій зріс в порівнянні з базовим періодом на
8594,344 грн. а витрати експортно-імпортні знизились на 7595,46 грн., що
в порівнянні з базовим роком склало 89%.

Прибуток від експортно-імпортних операцій зріс за рахунок того, що
прибуток від експорту зріс в порівнянні з базовим періодом на 7369,642
грн. та прибутку від імпорту, який теж збільшився на 1224,702 грн.

Зменшення експортно-імпортних витрат відбулося за рахунок зменшення
витрат на експорт, які становлять менше на 5373,1 грн. та 90 % в
порівнянні з базовим роком та зменшення витрат на імпорт 2222,36 грн.,
що в порівнянні з базовим роком склало 87%.

Прибуток від експорту в аналізованому році збільшився на 7369,642 грн.
Прибуток від експорту зріс за рахунок того, що виручка від експорту за
готівку збільшилась на 1996,543 грн. і 3%, а також витрат на експорт,
які зменшились на 5373,1 грн., що в порівнянні з базовим роком склало
90%.

Прибуток від імпорту зріс лише на 1224,702 грн. та 12%. Це зумовлено
тим, що виручка від імпорту знизилась на 2222,36 грн. та 4%. І зниженням
витрат на імпорт на 13% в порівнянні з базовим роком.

Витрати на експорт зменшились на 5373,1 грн., що в порівнянні з базовим
роком складає 90%. Витрати зменшились за рахунок зменшення на 5401,86
грн. та 89% виробничої собі вартості і підвищенням позавиробничих
витрат на 28,76044 грн. в порівнянні з базовим роком.

Витрати на імпорт теж зменшились на 2222,36 грн., що становить в
порівнянні з базовим роком 87%.

В поточному році, ТзОВ „Приладист” уклав угоду з угорською фірмою „DBS”
на поставку своєї продукції.

Встановлення контакту з контрагентом здійснювалось з допомогою твердої
оферти. Для розрахунків між сторонами було використано акредитивну
форму розрахунку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посіб. За заг.ред.
А.І. Кредісова. – К.,1997 – 448с.

2 Кириченко О., Кавас І., Ятченко А. Менеджмент зовнішньоекономічної

діяльності .К. Фінансист, 2000 – 634с.

3.Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
підприємства:” Навч.посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 172с.

4. Герчикова И.Н. Международное комерческое дело. – Учеб. для узов. –
М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2001. – 671 с.

5. Бутинець Ф.Ф. та ін. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності .

Підручник. – Житомир: ПП «Рута», 2001. – 544с.

6. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля:
Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 448с.

7.Руденко Л.В. Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній

діяльності підприємства: Підручник. – К.: Лібра, 2002. – 304с.

8.Н.Савлук М.І. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч.посіб. –
К.: КНЕУ, 2002. – 392с.

9.Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.91 Вісник
Верховної Ради України. – 1991. – №29.

10.Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів):
Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України
від 06.09.2001р., №201.

11.Закон України “Про власність”.

12.Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

13.Закон України “Про цінні папери і фондову біржу”.

14.Закон України “Про господарські товариства”.

Додаток А

КОНТРАКТ № 45

м. Мукачево
„27” червня 2004р.

Фірма ТзОВ “Приладист” названа у подальшому «Продавець», в особі
директора Павлючка Степана Степановича з однієї сторони, і фірма „DBS”
названа у подальшому «Покупець», в особі Ференца Сабо, з другої сторони,
уклали цей Контракт про подане нижче..

1. ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ

Продавець продає, а Покупець купує деревообробні верстати (в подальшому
названі «Товари»),що перераховані в Додатку № І до цього Контракту, який
складає його невід’ємну частину, на суму 50000 EURO на умовах, вказаних
в Контракті.

2. ЦІНИ ТА КІЛЬКІСТЬ

Покупець купує Товари в кількості та за цінами, які вказані в Додатку №

. 3. ПОСТАВКИ

3.1. Продавець поставляє Товари на умовах «Франко-перевізник» (FCA),
місто Чоп, що підтверджує „Повідомлення транспортного агента” (FAR).

3.2. Продавець здійснює поставку Товарів протягом 3 (трьох) місяців
після отримання у м. Мукачево акредитиву, що повністю відповідає умовам,
викладеним у Додатку № 2 до цього Контракту, який складає його
невід’ємну частину.

Дострокова поставка допускається.

3.3. а) У випадку, якщо строки поставки не виконуються. Продавець
виплачує Покупцю узгоджені і раніше оцінені збитки в розмірі 0,5%
вартості непоставлених Товарів за кожний тиждень, що почався, протягом
перших чотирьох тижнів затримки, І.1% за кожний наступний після цього
тиждень, що почався, за умови, що розмір погоджених і раніше оцінених
збитків не повинен перевищувати 8% від вартості кожної одиниці Товарів,
для якої були порушені строки поставки.

б) У випадку затримки поставки більше, як на три місяці. Покупець має
право перервати дію цього Контракту стосовно непоставлених Товарів без
будь-якої компенсації за збитки, які Продавець може понести в зв’язку з
таким розірванням.

в) Обсяг погоджених і раніше оцінених збитків не підлягає перегляду
арбітражем.

г) За будь-яких обставин Продавець не несе відповідальності за побічні
збитки.

3.4. У тому випадку якщо при поставці Товарів вони виявляться
пошкодженими або виявиться кількісна недопоставка. Покупець зобов’язаний
повідомити про це Продавця письмово протягом 30 (тридцяти) днів з дати
поставки, в іншому випадку Продавець не несе відповідальності перед
Покупцем за такі збитки.

3.5. Незважаючи на усі інші положення цього Контракту, Продавець не несе
відповідальності за невиконання строків поставки або за непоставки, що
відбулися внаслідок відсутності транспортних засобів.

4. ОПЛАТА

4.1 Для оплати Продавцю поставки Товарів Покупець відкриває акредитив в
євро на загальну суму вартості Товарів по цьому Контракту, який
оплачується по поданню. Отримання Продавцем акредитиву не пізніше, ніж
за 30 (тридцять) днів після підписання цього Контракту є умовою доставки
Товарів згідно пункту 3 цього Контракту. Такий акредитив має знаходитися
у повній відповідності з вимогами, викладеними у Додатку №2.

Оплата повинна проводитись в повному обсязі на рахунок Продавця в
наступну адресу: Україна, м. Мукачево, вул. Довбуша 9, РР №
23410099775555 в АКБ „Аваль”, МФО № 004367, з зазначенням номера
рахунку-фактури Продавця, як підстави для оплати.

4.2. Продавець має право зводити баланс між будь-якою
сумою, що належить Продавцю та будь-якою сумою, що належить Продавцю від
Покупця.

5. УПАКОВКА ТА МАРКУВАННЯ

5.1. Товари Продавця повинні мати стандартну експортну комерційну
упаковку, придатну для транспортування.

5.2. Усі контейнери повинні з двох протилежних боків мати наступне
маркування фарбою, що не змивається:

Адреса кінцевого отримувача:

Верх

Обережно

Не кантувати

Контракт№

Продавець

Наряд№

Транс№

Контейнер №

Вага брутто, кг.

Вага нетто, кг.

6. ФОРС-МАЖОР

Жодна відповідальність не може бути наслідком невиконання будь-яких
положень цього Контракту, якщо це невиконання явилося наслідком причин,
що знаходяться поза сферою контролю Сторони, яка не виконує, подібних
стихійним лихам, екстремальним-погодним умовам, пожежам, війнам,
страйкам, військовим діям, втручанню з боку владних структур, ембарго
(названі далі «форс-мажор»), на період, що починається з моменту
об’явлення Стороною, яка не виконує, про форс-мажор і закінчується, коли
форс-мажор закінчиться або закінчився б, якби Сторона, що не виконує,
вжила заходів, які вона в дійсності могла б вжити для виходу з
форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання
зобов’язань за цим Контрактом. Якщо форс-мажор продовжується більше 6
(шести) місяців, то будь-яка зі Сторін може перервати дію цього
Контракту стосовно непоставлених на даний момент Товарів.

7. КОНТРАКТ В ЦІЛОМУ

Цей Контракт, що включає Додаток № 1, складений при повному розумінні
Сторонами предмету Контракту і замінює будь-яку іншу угоду по цьому
предмету, що укладена в усній або письмовій формі раніше. Будь-які усні
обговорення стосовно Товарів цим виключаються.

8 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Максимальна відповідальність Продавця перед Покупцем, що походить із або
пов’язана з продажем або використанням будь-яких Товарів, що доставлені
Покупцю згідно цього Контракту, незалежно від того, чи є ця
відповідальність наслідком претензії по виконанню умов Контракту,
гарантії, делікту, включаючи недбалість і подібні упущення, не повинна
ні за яких обставин, виключаючи випадки, коли результатом недбалої
роботи і подібних упущень зі сторони Продавця явилась смерть або тілесні
пошкодження, перевищувати фактичну суму, виплачену Покупцем Продавцю за
дану одиницю Товару, доставленого відповідно до цього Контракту.
Покупець висловлює свою згоду з тим, що. ні за яких обставин Продавець
не може бути відповідальним за втрату прибутку або за будь-які побічні,
випадкові або непрямі збитки, незалежно від причини їх виникнення.

9. АРБІТРАЖ ТА КЕРІВНИЙ ЗАКОН

9.1. Усі спори, що виникають внаслідок або у зв’язку з цим Контрактом,
повинні вирішуватись шляхом переговорів між Сторонами.

9.2. Якщо Сторони не можуть дійти згоди протягом 90 (дев’яноста) днів з
дня перших переговорів, то ця розбіжність повинна бути урегульована
арбітражем. Рішення арбітражу є кінцевим і обов’язковим для обох Сторін,
але може бути замінено дружньою угодою між Сторонами.

9.3. Арбітражний суд повинен проводитись відповідно до Правил Арбітражу
«ЮНСИТРАЛ», що діють на момент підписання цього Контракту, виключаючи ті
випадки, коли вищевказані Правила знаходяться в суперечності з
положеннями про арбітраж цього Контракту. В подібних випадках
вирішальними є положення цього Контракту.

9.4. Арбітраж має складатися з трьох судців. Кожна зі сторін має
призначити по одному арбітру. Арбітри, що вибрані таким чином, спільно
обирають третього арбітра, який буде виконувати обов’язки голови
арбітражного суду.

9.5. Арбітраж, включаючи винесення рішення, повинен проходити в
Стокгольмі, Швеція і арбітри при вирішенні спорів, представлених на
їхній розгляд, повинні керуватись положеннями Шведського матеріального
права. –

9.6. Усі документи, пов’язані з передачею спорів на розгляд арбітражу і,
з рішеннями, що приймаються по них, повинні складатись англійською
мовою, рівно як судовий розгляд повинен проходити на англійській мові.

9.7. Цей Контракт повинен регулюватись і тлумачитись за допомогою
положень Шведського права.

10 ІНШІ УМОВИ

10.1. При тлумаченні цього Контракту має силу документ Інкотермс 1990
року і Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів
1980 року.

10.2. Цей Контракт набирає чинності після його підписання.

10.3 Цей Контракт складено в 2-х екземплярах, по одному для
кожної Сторони, українською та англійською мовами, причому обидва тексти
автентичні і мають однакову юридичну силу.

11. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

Продавець
Покупець:

Україна Закарпатська обл. Угорщина, м. Мішкольц

89600, м. Мукачево вул. Незалежності 28

Вул. Замкова 85 тел/факс (0441) 24875698

Тел/факс 8(03131) 40252
Р/р.№26002456842597

Р.р.№ 23410099775555 МФО №123456

в АКБ “Аваль” в банку “Intercontenental”

МФО №004367,

За Продавця _______________ За Покупця
________________

(Павлючок С.С.)
( Ференц Сабо )

М.П. М.П.

PAGE

PAGE 5

Пошук контрагентів через журнали, каталоги, інтернет

Підготовка та відправлення фірмі „DBS” твердої оферти

Отримавши оферту, угорська фірма „DBS” ознайомлюється з її змістом,
готує і відправляє ТзОВ „Приладист” письмове підтвердження.

Підготовка проекту контракту

Імпортер

Банк імпортера

(банк-емітент)

Банк експортера

(виконуючий банк)

Експортер (бенефіціар)

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020