.

Зовнішньоекономічна діяльність ТзОВ“Ласунка (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
0 9431
Скачать документ

Курсова робота

на тему:

Зовнішньоекономічна діяльність ТзОВ“Ласунка

ЗМІСТ

ВСТУП. 4

Розділ 1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ
ОПЕРАЦІЙ. 8

Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТзОВ “Ласунка” 16

Розділ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗЕД ТзОВ “Ласунка”. 22

Розділ 4. ПІДГОТОВКА І УКЛАДЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО КОНТРАКТУ. 29

4.1. ВСТАНОВЛЕННЯ КОНТАКТІВ З ІНОЗЕМНИМИ ПАРТНЕРАМИ. 29

4.2. ПРОРОБКА БАЗИСНИХ ТА ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ УМОВ КОНТРАКТУ. 31

4.3.ПІДГОТОВКА ПРОЕКТУ КОНТРАКТУ. 32

4.4. ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ ТА УКЛАДАННЯ КОНТРАКТУ 38

ВИСНОВКИ 39

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. 41

ДОДАТКИ. 42

ВСТУП

Розвиток ринкових відносин в Україні, необхідність її входження в
світовий інтеграційний процес, лібералізація зовнішньоекономічної
діяльності (ЗЕД), надання підприємствам і організаціям, що випускають
конкурентноздатну продукцію, права виходу на світовий ринок вимагають
нових підходів до управління ЗЕД. Тому вивчення різних аспектів
управління зовнішньоекономічною діяльністю, особливо на рівні
підприємства як основної і першочергової ланки зовнішньоекономічного
комплексу країни, викликає сьогодні велику практичну цікавість.

На думку ряду спеціалістів, поняття “зовнішньоекономічна діяльність”
(ЗЕД) з’явилось в Україні з початком економічної реформи, в 1987 р.
Одним з центральних напрямків даної економічної реформи була
децентралізація зовнішньої торгівлі, надання підприємствам права
безпосереднього виходу на зовнішній ринок і стимулювання розвитку ЗЕД на
рівні господарських суб’єктів.

Визначною особливістю функціонування світового господарства на початку
XXI сторіччя є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин.
Одним із найважливіших елементів механізму управління міжнародними
економічними відносинами, що здійснюються шляхом проведення комерційних
операцій, є зовнішньоекономічна діяльність.

Сучасний етап розвитку світогосподарських зв’язків характеризується
розширенням усіх форм міжнародних економічних відносин на основі
швидкого росту продуктивних сил, який обумовлений прискоренням
науково-технічного прогресу. Наслідком цього є постійно зростаюча
концентрація виробництва й укрупнення його розмірів, що підсилює
тенденцію до інтернаціоналізації господарського життя, сприяє розвитку
міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва.

Особливістю сучасного етапу економічного розвитку є швидкий ріст
міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями і результатами
виробничо-технічного співробітництва, також характерний бурхливий ріст
ринку послуг (страхових, лізингових, транспортних тощо).

В результаті проведення економічних реформ в зовнішній сфері
сформувалось два поняття; “зовнішньоекономічні зв’язки” (ЗЕЗ) і
“зовнішньоекономічна діяльність” (ЗЕД).

На відміну від ЗЕЗ, які являють собою різні форми, засоби і методи
зовнішньоекономічних відносин між країнами, ЗЕД висвітлює
зовнішньоекономічну діяльність на рівні виробничих структур (фірм,
організацій, підприємств, об’єднань і т.д.). ЗЕД можна визначити як
сукупність виробничо-господарських, організаційно-економічних і
оперативно-комерційних функцій підприємства, пов’язаних з його виходом
на зовнішній ринок та участю в зовнішньоекономічних операціях.

Основними мотивами розвитку ЗЕД на рівні підприємства можуть бути:

1. Розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою
максималізації прибутку.

2. Закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій
і обладнання.

3. Залученню інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва з
урахуванням їх унікальності, більш вищої якості і низьких цін в
порівнянні з внутрішнім ринком.

4. Залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва,
зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових
товарних ринках.

5. Участь в міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперуванні
виробництва з метою успішного розвитку своєї економіки.

ЗЕД розглядають як один із аспектів ЗЕЗ. Разом з тим, це самостійна
діяльність підприємства, яка являється, з одного боку, складовою
частиною господарської діяльності підприємства, а з другої – такою
частиною його діяльності, котра здійснюється на іншому, міжнародному
рівні, у взаємозв’язку з господарськими суб’єктами інших країн.

Матеріальна основа ЗЕД — зовнішньоекономічний комплекс країни (регіону).
Він являє собою сукупність галузей, підгалузей, об’єднань, підприємств і
організацій, що виробляють продукцію на експорт чи використовують
імпортну продукцію та здійснюють інші види і форми ЗЕД.

Важливим завданням в розвитку зовнішньоекономічного комплексу країни
являється об’єднання виробничих і зовнішньоекономічних видів діяльності
в єдину органічну, успішно функціонуючу систему. Умовами успішного
розвитку зовнішньоекономічного комплексу сьогодні являються:

зміцнення і нарощування експортного потенціалу;

активна участь в різних формах міжнародного спільного підприємництва;

підвищення конкурентноздатності підприємств і виробничо-господарського
комплексу;

розширення самостійної діяльності підприємств, фірм регіонів країни в
здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

ЗЕД як об’єкт управління являється складовою частиною господарської
діяльності підприємства, тому і менеджмент ЗЕД розглядається як складова
частина загального менеджменту підприємства. Такий підхід до визначення
поняття менеджменту ЗЕД має важливе практичне значення. Він дає
можливість глибше розглянути його зміст, з’ясувати спільні риси і
відмінні особливості в співставленні з внутрішнім менеджментом.

Будучи складовою частиною загальнофірмового управління, менеджмент ЗЕД
має з ним спільні риси. Насамперед, це відноситься до загальної
стратегії підприємства. Загальна ринкова стратегія підприємства —
основний орієнтир при організації управління ЗЕД. Спільними в своїй
основі для внутрішнього і зовнішнього менеджменту являються також
принципи і функції управління, технологія прийняття рішень, основні
методи управління.

Треба підкреслити, що роль ЗЕД як зовнішнього фактора економічного росту
в сучасних умовах постійно зростає. Посилюється її вплив на
соціально-економічний розвиток не тільки країни але й кожного
господарського суб’єкта.

ЗЕД — поняття багатогранне. Воно включає наступні види діяльності:
зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче кооперування, міжнародне
науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне
співробітництво, валютно-фінансові і кредитні операції.

Кожен з видів ЗЕД здійснюється в певних формах. Наприклад, формами
зовнішньої торгівлі являється експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт.
Формами виробничої кооперації є спільне виробництво на основі
спеціалізації, спільні підприємства двох чи більше іноземних партнерів,
підрядна кооперація та ін.

Мета курсової роботи:

Оцінити ЗЕД ТзОВ “Ласунка”.

Завдання курсової роботи:

Оцінити ефективність ЗЕД ТзОВ “Ласунка” встановити контакти з новим
партнером, підготувати проект контракту, провести переговори та укласти
його.

РОЗДІЛ 1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ
ОПЕРАЦІЙ

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) – діяльність суб’єкта господарської
діяльності України й іноземного суб’єкта господарської діяльності,
побудована на взаєминах між ними, що має місце як на території України,
так і за її межами. ЗЕД являє собою сукупність міжнародних комерційних
операцій, спрямованих на організацію, проведення і регулювання процесу
обміну товарами, послугами, результатами творчої діяльності. Міжнародний
обмін товарами економічно до цільний для країн. якщо на виробництво
експортних товарів країна витрачає менше суспільної праці, ніж повинна
була б витраті іти на виробництво товарів замість імпортованих на суму.
яка виручена від експорту.

Експорт – продаж товарів іноземним суб’єктам і господарської діяльності
і вивіз товарів через митний кордон України, крім тих випадків, коли
суб’єкт ЗЕД передає майно господарської діяльності іноземному суб’єкту
як натуральну частку участі у формуванні статутного капіталу при
спільній господарській діяльності.

Реекспорт — продаж іноземним суб’єктам ЗЕД і вивіз за межі України
товарів, які були раніше імпортовані на територію України і не
піддавалися переробці.

Імпорт — закупівля в іноземних суб’єктів ЗЕД товарів і їхній увіз на
територію України, включаючи закупівлю товарів, призначених для власного
споживання установами й організаціями України, розташованими за її
межами.

Реімпорт – увіз через границю раніше вивезеної за межі митної території
продукції, яка не піддавалася там переробці.

Транзит – переміщення товарів, вироблених за межами України через
територію України без будь-якого використання цих товарів на зазначеній
території.

Класифікація зовнішньоекономічних операцій, етапи їхнього проведення.

Міжнародна практика проведення зовнішньоекономічних операцій припускає
здійснення певних видів комерційної діяльності Таблиця 1, що складається
з окремих етапів і стадій, на кожному з яких вирішуються конкретні
задачі і виконуються формальності, що пов’язані з оформленням,
пересиланням і обробкою документації, необхідної для забезпечення
виконання угоди.

Таблиця 1.

Класифікація зовнішньоекономічних операцій.

№ Ознака класифікації Види операцій

1 За напрямками торгівлі. Експортні, імпортні, реекспортні, реімпортні,
транзиті.

2 За групами товарів. Купівля-продаж машин і устаткування, сировинних і
продовольчих, непродовольчих товарів і тд.

3 За ступенем готовності товару до продажу. Поставка готової продукції,
вузлів і деталей для зборки, комплектного устаткування і т.д.

4 Товарообмінні операції. Зустрічні закупівлі, бартер, викуп застарілої
продукції, переробка давальницької сировини й інші.

5 Торгівля науково-технічними досягненнями і надання послуг.
Купівля-продаж ліцензій, “ноу-хау”, інжиніринг, факторинг, оренда,
туризм, підряд, транспортування і інші.

6 Торговельно-посередницька діяльність. Консигнаційні, комісійні,
агентські, брокерські операції.

7 Торгівля змагального типу. Аукціони, біржова торгівля, міжнародні
торги.

Процес проведення зовнішньоекономічних операцій розбивається на кілька
етапів і стадій:

1. Підготовчий етап:

аналіз кон’юнктури міжнародного ринку, рівня його монополізації великими
компаніями, можливості проникнення на цей ринок;

вибір форми і методів роботи на ринку;

вибір контрагентів;

аналіз і розрахунок цін;

рекламна кампанія.

Вивчення ринку проводиться за програмою маркетингу.

Сучасна міжнародна торгівля пов’язана з великою кількістю товарів, тому
й об’єкти дослідження залежать від роду діяльності фірми. Відповідно й
методи, що застосовуються в ході дослідження, можуть істотно
розрізнятися. Поряд з тим існує ряд найважливіших факторів, що завжди
вивчаються під час підготовки будь-якої зовнішньоекономічної операції:

1. Політичні відносини з країною-контрагентом. Напружені політичні
відносини з країною-контрагентом, природно, не будуть сприяти можливості
укладання контракту. Введення ембарго проти тієї чи іншої держави також
спрямоване на досягнення визначених політичних цілей за допомогою
економічних інструментів (уданому випадку зовнішньої торгівлі). Крім
цього в рамках політичних і військових об’єднань (таких, як, наприклад,
НАТО) діють комітети і комісії, що встановлюють обмеження на торгівлю
визначеними товарами з зазначеними країнами (наприклад. Східною
Європою).

2. Ємкість і кон’юнктура товарних ринків. Вивчення ємкості ринку
дозволяє визначити загальні умови, у яких можлива торгівля. Кон’юнктурні
спостереження дозволяють перевірити правильність прийнятого рішення щодо
ємкості ринку, виявити коливання і найвигідніші умови продажу і покупок,
методи здійснення зовнішньоторговельних операцій, час і місце виходу на
ринок.

3. Торгово-політичні умови. Серед торгово-політичних умов велика увага
приділяється розмірам мита і зборів, методам розрахунку мита, умовам
зберігання на митних складах. Крім цього вивчається ліцензійна система і
порядок одержання ліцензій, можливість встановлення квот, валютних
обмежень; умови торгових договорів даної країни з іншою
країною-контрагентом, система санітарно-гігієнічних правил та ін.

4. Транспортні умови. Вони відіграють важливу роль, тому що впливають на
ціну товару. Тому варто вивчити наявність прямих рейсів, тарифи
лінійного судноплавства, фрахтові ставки; залізничні тарифи, ступінь
механізації вантажно-розвантажувальних робіт, вартість збереження
вантажу, ставки портових зборів, правила й особливі умови перевезень.

5. Умови платежу і кредиту. Необхідно вивчити можливість надання
кредиту, його форми, що найчастіше використовуються в торгівлі тими чи
іншими товарами, вартість кредиту.

6. Правові умови. Велике значення має вивчення законодавства про
здійснення торгових операцій: страхування і торгове судочинство, закони
про правове положення і діяльність іноземних фірм, охорону промислової
власності, патентування винаходів, реєстрацію торгових знаків, арбітраж.

7. Специфічні вимоги ринку. У різних країнах склалися певні вимоги до
номенклатури, асортименту товарів і їхньої якості. Вони обумовлені
географічними, кліматичними умовами, традиціями, смаками і повинні
обов’язково враховуватися під час підписання контракту.

8. Канали і методи збуту. Вивчається товарозбутова мережа в країні
збуту, роль посередників. Особлива увага приділяється аналізу збутової
мережі конкурентів, методам і техніці збуту, нормам обслуговування,
рекламі.

Вибір контрагента.

На підготовчому етапі до укладання угоди необхідно вибрати контрагента.

У країнах з ринковою економікою відпрацьована чітка система класифікації
фірм за рядом критеріїв.

За видом господарської діяльності і характером операцій фірми
поділяються на: промислові, сільськогосподарські, агропромислові,
торговельні, будівельні, транспортні, страхові, інжинірингові, лізингові
й інші.

Промислові кампанії складають одну із самих численних груп До їхнього
числа відносяться фірми, у яких 50% обороту і більше складає продукція
їхніх власних підприємств.

За характером власності фірми поділяються на: державні
державно-приватні, приватні.

За приналежністю капіталу фірми поділяються на: національні, змішані,
міжнародні.

2. Організаційний етап:

встановлення контакту з потенційними контрагентами;

підготовка і проведення переговорів;

укладання контракту.

Після вибору іноземного контрагента, необхідно установити з чим контакт,
тобто провести роботу з підготовки до укладання угоди.

Процедура підготовки експортної угоди.

У процесі підготовки експортної угоди продавець може використовувати
різні способи встановлення контактів з потенційними покупцями:

направити пропозицію (оферту) безпосередньо одному чи декільком можливим
іноземним покупцям;

прийняти і підтвердити замовлення покупця;

направити покупцю пропозицію у відповідь на його запитання із указівкою
конкретних умов майбутнього контракту чи проформою контракту;

прийняти участь в торгах;

прийняти участь у виставках і ярмарках;

3. Виконавчий етап:

підготовка товару до відвантаження (експортером) і підготовка до прийому
товару (імпортером);

укладання допоміжних контрактів (страхових, транспортних, і т.п.);

врегулювання суперечок:

здійснення розрахунків.

Світова практика свідчить, що виробничі фірми або підприємства, маючи на
меті реалізацію своєї продукції на міжнародному ринку, можуть обирати
різні методи організації зовнішньоторговельної діяльності. Такий вибір
залежить від багатьох чинників, зокрема: масштабів виробництва фірми та
характеру продукції, що випускається; особливих рис регіональних ринків,
на яких реалізується продукція; глибини участі підприємства у
міжнародному поділі праці; специфічного методу реалізації товарів або
послуг на зовнішньому ринку, що е традиційним для цієї товарної групи
або був обраний керівництвом даного підприємства, тощо.

Першу з цих груп (прямий метод) утворюють ті форми, що реалізуються
самими компаніями та підприємствами, які зазвичай мають достатній рівень
фінансових активів для створення й утримання власного
зовнішньоторговельного апарату, що складається зі спеціалізованих служб
та органів, виконуючих організаційні, кредитно-розрахункові,
транспортні, рекламні, аналітичні та Інші зовнішньоторговельні функції.
Такі компанії реалізують свою продукцію на зарубіжних ринках через
створені там філії і дочірні фірми, які на світовому ринку мають статус
оптових або роздрібних підприємств, а їх функціональні завдання, права
та обов’язки визначаються за домовленістю Із засновниками. Серед переваг
організації зовнішньої торгівлі навпрямки слід виокремити такі:

• можливість економії фінансових ресурсів за рахунок скорочення витрат
на суму комісійної винагороди посереднику;

• зниження ризику та залежності результатів комерційної діяльності від
можливої недобросовісності чи недостатньої компетентності посередницької
організації;

• використання переваг безпосереднього контакту зі споживачами та
можливість отримання інформації про стан і тенденції розвитку ринку
шляхом організації маркетингової діяльності на зарубіжному ринку.

У той же час застосування цього методу торгівлі передбачає наявність
високої комерційної кваліфікації персоналу та торговельного досвіду
кампанії в цілому. У противному разі фінансові витрати підприємства не
тільки не скоротяться, але й можуть значно зрости. Крім того, міжнародна
торгівля порівняно з внутрішньою є ризикованішою, що зумовлено
відмінностями економічних, правових та соціальних умов у різних країнах,
їх традиціями та звичаями, а також великими відстанями між торговельними
партнерами.

До другої групи методів (непряма торгівля, або непрямий метод) входить:

• торгівля через посередників (торговельні компанії та інші
посередницькі фірми);

• торгівля через організовані товарні ринки, тобто через міжнародні
товарні біржі, тендери (торги), аукціони та виставки/ярмарки.

Торгівля через посередників використовується, як правило, середніми та
малими підприємствами, до яких також належать різного типу товариства,
які для здійснення зовнішньоекономічної діяльності в своїй управлінській
структурі створюють так званий вмонтований експортний .відділ. Такий
відділ складається з двох-трьох співробітників, які займаються
підготовкою зовнішньоторговельних контрактів, митною, кредитною та іншою
необхідною документацією, а самі угоди купівлі-продажу товарів
здійснюють через торговельних посередників.

Як при експорті, так і при імпорті товарів і послуг розподіл може
здійснюватися безпосередньо між виробником і споживачем (пряма
торгівля), або через одне чи кілька зовнішньоторговельних підприємств,
що виступають торговельним посередником (непряма торгівля, торгівля
через посередників). При торгівлі через посередників прийнято говорити
про прямий експорт та прямий імпорт. Загальноприйнятим вирішальним
критерієм при цьому є той факт, що при прямому експорті/імпорті
внутрішній (національний) торговельний посередник не бере участі в
операції купівлі-продажу.

Торгівля через організовані товарні ринки також належить до непрямої
торгівлі, але посередниками між експортерами (виробниками,
посередницькими фірмами) та імпортерами (споживачами, іншими
посередницькими фірмами) є організовані товарні ринки — міжнародні
товарні біржі, міжнародні тендери (торги), міжнародні аукціони та
міжнародні виставки/ярмарки.

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТзОВ “Ласунка”

Одним з найпоширеніших видів господарських товариств в економічній сфері
України є товариства з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до ст. 50 Закону України “Про господарські товариства”
товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має
статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається
установчими документами.

Називаючи цей вид товариства “товариством з обмеженою відповідальністю”,
законодавець не має на увазі обмеження відповідальності товариства як
суб’єкта господарського права (юридичної особи) якимись певними
розмірами майна або грошових коштів (наприклад, лише розміром статутного
фонду). Насправді йдеться про обмеження відповідальності учасників
товариства, які несуть її ризик у межах своїх вкладів до статутного
фонду. Установчими документами товариства з обмеженою відповідальністю
може бути передбачено, що учасники, які не повністю внесли вклади,
відповідають за зобов’язаннями товариства також у межах невнесеної
частини вкладу.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд,
розмір якого має становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним
заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати,
діючої на момент створення товариства.

Однією з особливостей змісту установчих документів товариства з
обмеженою відповідальністю є те, що вони, крім відомостей, загальних для
всіх видів господарських товариств, повинні містити відомості про розмір
часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними
вкладів.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з
учасників зобов’язаний внести не менше 30? зазначеного в установчих
документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською
установою.

Учасник зобов’язаний повністю внести свій вклад не пізніше одного року
після реєстрації товариства.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти
учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком
учасникам цього товариства, а якщо інше не передбачено установчими
документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються
переважним правом придбання частки учасника, який її відступив,
пропорційно їхнім часткам у статутному фонді товариства або в іншому,
погодженому між ними розмірі.

У разі передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний
перехід до неї всіх прав та обов’язків, що належали учаснику, який
відступив її повністю або частково.

Частку учасника товариства (після повного внесення ним вкладу) може
придбати саме товариство, яке протягом одного року зобов’язане передати
її іншим учасникам або третім особам.

Будь-який з учасників має право вийти з товариства зі сплатою його
вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному
фонді. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути
повернений повністю або частково в натуральній формі.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників,
що складаються з учасників або призначених ними представників. До
компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю
належить:

1) визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження
його планів та звітів про їх виконання;

2) внесення змін до статуту товариства;

3) обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної
комісії;

4) затвердження річних результатів діяльності товариства, звітів і
висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку;

5) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій
та представництв, затвердження їхніх статутів та положень;

6) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності
посадових осіб товариства;

7) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів
товариства, визначення його організаційної структури;

8) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових
вкладів;

9) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

10) виключення учасника з товариства;

11) визначення умов оплати праці посадових осіб товариства;

12) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує
зазначену в статуті товариства;

13) прийняття рішення про припинення діяльності товариства. Статутом
товариства до компетенції зборів учасників можуть

бути віднесені й інші питання.

З питань, зазначених у пунктах 1, 2 і 10, у вищому органі необхідна
одностайність. З решти питань рішення приймаються простою більшістю
голосів (учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їхніх
часток у статутному фонді).

Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не
рідше як два рази на рік, якщо інше не передбачено установчими
документами. Такі збори вважаються повноважними, якщо на них присутні
учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більш як
60? голосів, а з питань, що потребують одностайності, — всі учасники.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган:
колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює
генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і
особи, які не є учасниками товариства.

Дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності товариства, за
винятком тих, що входять до виключної компетенції зборів учасників, її
повноваження при цьому визначено ст. 62 Закону України “Про господарські
товариства” та установчими документами товариства.

Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою
відповідальністю здійснює ревізійна комісія, що утворюється зборами
учасників товариства з їх числа у кількості не менше трьох осіб. її
діяльність регламентовано ст. 63 Закону України “Про господарські
товариства”.

Правовий статус, аналогічний статусу товариства з обмеженою
відповідальністю, має товариство з додатковою відповідальністю.
Особливість його (і головна відмінність від товариства з обмеженою
відповідальністю) полягає в тому, що учасники товариства з додатковою
відповідальністю відповідають за його боргами своїми внесками до
статутного фонду, а при недостатності цих сум — додатково належним їм
майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску
кожного учасника.

Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих
документах.

РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗЕД ПІДПРИЄМСТВА ТзОВ “Ласунка ”

Оцінку ефективності ТзОВ “Ласунка” здійснюється на основі
бухгалтреськогої звітності за 2006-2007 рр. Основні показнки
експортно-імпортних операцій ТзОВ “Ласунка” наведено в таблиці 2.

Таблиця 2.

Показники експортно-імпортної діяльності ТзОВ “Ласунка” протягом
2006–2007 рр.

№ п/п Показники експортно-імпортної діяльності підприємства Звітний
період

2006р. 2007р.

1 Контрактна вартість імпортної сировини,

тис. грн. 17379,97 150028,97

2 Акцизні збори, тис. грн. 37,24265 37,57245

3 Мито і митні збори, тис. грн. 80,69341 87,66954

4 Транспортні витрати, тис. грн. 1179,355 1377,656

5 Вантажно-розвантажувальні витрати. тис. грн. 620,7134 626,2071

6 Складські витрати, тис. грн. 310,356 125,242

7 Експедиторські витрати, тис. грн. 297,9427 200,3869

8 Страхові витрати, тис. грн. 70,48531 50,09708

9 Інші витрати на ЗЕД. тис. грн. 62,0706 125,242

10 Виробнича собівартість продукції, тис. грн. 41033,58 35785,98

11 Поза виробничі витрати, тис. грн. 6207,134 6262,072

12 Ціна імпорту, тис. грн. 12,41471 13,15

13 Кількість імпорту, тис. грн. 2731,139 2504,828

14 Коефіцієнт кредитного впливу, тис. грн. 1,269501 1,280798

15 Експортна виручка за умов надання комерційного кредиту, тис. грн.
78277,83 80879,55

Оцінку ефективності ТзОВ “Ласунка ” здійснюємо в такій послідовності:

визначимо накладні витрати в аналізованому і базовому році

Сн = Ст + Сзр + Сскл + Секспед + Ситр + Сін (1)

Де Ст – транспорті витрати за базисом постачання, тис. грн.

Сскл. – складські витрати тис.грн.

Секспед. – експедиторські витрати тис. грн.

Ситр. – страхові витрати тис.грн.

Сін – інші витрати на ЗЕД тис.грн.

Сн 2006 = 1179,355+626,7134+310,356+297,9427+74,48531+62,0706=2544,92301

Сн2007=1377,656+626,2071+125,242+200,3869+50,09708+125,242=2504,83108

Витрати на імпорт в аналізованому та базовому році.

Сзтімп=Ск+Сн+Са+См (2),

Де Ск – контрактна вартість імпортної сировини і матер. Тис. грн.

Сн – накладні витрати тис.грн.

Са – акцизні збори тис.грн.

См – мито і митні збори, тис.грн.

Сзтімп 2006 = 17379,97+2544,92301+37,24265+80,69341=20042,8291

Сзтімп 2007 = 150028,97+2504,83108+37,57245+87,66954=152659,043

Визначити виручку вді експорту за готівку в аналізованому та базовому
році.

(3),

де ВРексК – виручка від експорту з аумов надання комерційного кредиту
тис.грн.

Ккв – коефіцієнт кредитного впливу. част.од.

Визначити виручку імпорту в аналізованому та базисному році.

Врімп = Уінм *Nымп (4),

Де Уімп – середня ціна імпорту тис.грн.

Nімп – кількість імпорту т.

Врімп 2006 =12,41471*2731,139=33906,2987

Врімп 2007 =13,15*2504,828=32938,4887

Визначити витрати на експорт в аналізованому т абазовому році.

Сзтекс = Свир + Спв (5),

де Свир – виробнича собіварітсь тис.грн.

Спв – поз виробничі витрати тис.грн.

Сзтекс 2006 = 41033,58+6207,134=47240,714

Сзтекс 2007 =35785,98+6262,072=42048,052

Визначити прибуток від імпорту в аналізованому та базовому році.

Пімп = Врімп – Сзтімп (6),

де Врімп – виручка від імпорту тис.грн.

Сзтімп – витрати на імпорт тис.грн.

Пімп 2006 = 33906,2987-20042,8291=13863,4696

Пімп 2007 = 32938,4887-152659,043= -119720,55

Визначити прибуток вді експорт у ваналізованому та базовому році.

Пекс = Врескг – Сзтекс (7),

де Врекспг – виручка від експорт уз аготівку тис.грн.

Сзтекс – витрати на експорт тис.грн.

Пекс 2006 = 61660,3138-47240,714=14419,5998

Пекс 2007 = 63147,7792-42048,059=21099,7202

Визначити експортно-імпортні витрати аналізованому та базовому році.

Векс-імп = Сзтекс + Сзтімп (8),

де Сзтекс – витрати на експорт, тис.грн.

Сзтімп – витрати на імпорт, тис.грн.

Векс-імп 2006 = 47240,714+20042,8291=27197,8849

Векс-імп 2007 = 42048,052+152659,043= -110610,99

Визначити прибуток від експортно-імпортних операцій в аналізованому та
базовому році.

Пекс-імп = Пекс+ Пімп (9),

Пімп- прибуток від експорту, тис. грн.

Пекс-імп 2006 = 14419,5998+13863,4696=28283,0694

Пекс-імп 2007 = 2109,7202+(-119720,55)= -140820,27

10.Визначити ефективність ЗНД в аналізовому та базовому році

(10),

Де Пекс-імп – прибуток від експотно-імпортних операцій – тис.грн.

В екс-імп. – експорно-імпортні витрати тис.грн.

Езед 2006 = 28283,0694/27197,8849=1,039899

Езед 2007 = 140820,27/(-110610,99)=1,273113

Отримані результати зводимо в табл. 3

Таблиця 3.

Показники для аналізу ефективності ЗЕД ТзОВ “Ласунка ”.

$

(

?

?

 

?

ae

i

i

o

o

o

?

?

?

 

ae

i

i

T?!?C6

???????

????????????

`„a$

&

>Ae?j»i»>1/4¶1/4~1/2n3/4¬3/[email protected]?
??????

`„a$

Oe? Oyae e

Виручка від експорту заготівку ВРЕКСГ тис. грн. 63147,7792 61660,3138
1487,4654 102

Виручка від імпорту ВРІМП тис. грн. 32938,4887 33906,2987 -967,81 97

Коефіцієнт кредитного впливу ККВ част. од. 1,280798 1,269501 0,011297
101

Виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту ВРЕКС К тис.
грн. 80879,55 78277,83 2601,72 103

Виробнича собівартість СВИР тис. грн. 35785,98 41033,58 -5247,6 87

Поза виробничі витрати СПВ тис. грн. 6262,072 6207,134 34,938 101

Середня ціна імпорту ЦІМП тис. грн. 13,15 12,41471 0,73529 106

Кількість імпорту NІМП т. 2504,828 2731,139 -226,311 92

Контрактна вартість сировини СК тис. грн. 150028,97 17379,97 132649 863

Накладні витрати СН тис. грн. 2504,83108 2544,92301 -40,09193 98

Акцизні збори СА тис. грн. 37,57245 37,24265 0,2798 101

Мито і митні збори СМ тис. грн. 87,66954 80,69341 6,97613 109

Транспортні витрати за базисом постачання СТ тис. грн. 1377,656
1179,355 198,301 117

Вантажно-розвантажувальні витрати СЗР тис. грн. 626,2071 620,7134 5,4937
101

Складські витрати ССКЛ тис. грн. 125,242 310,356 -185,114 40

Експедиторські витрати СЕКСПЕД тис. грн.. 200,3869 297,9427 -97,5558 64

Страхові витрати ССТР тис. грн. 50,09708 74,48531 -24,38823 67

Інші виграти СІН тис. грн. 125,242 62,0706 63,1714 202

В аналізованому році прибуток від експорту зріс на 21099,7202 грн. На
ріст прибутку вплинуло зниження витрат на експорт в порівнянні з базовим
періодом, а саме на 42048,052 грн. В аналізованому періоді зросла
виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту на 63147,7792
грн. Виручка від експорту зросла за рахунок зниження виробничої
собівартості продукції на 35785,98 грн.

Прибуток від імпорту знизився на -119720,55 грн. Незначне зниження
прибутку від імпорту в порівнянні з експортом, пов’язане з зменшенням
виручки від імпорту на 32938,4887 грн. Кількість імпорту також
зменшилась в аналізованому періоді на 2504,828 грн. при невеликому
збільшенні середньої ціни.

В аналізованому періоді транспортні витрати,
навантажувально-розвантажувальні роботи зросли по відношенню до базового
періоду, що також вплинули на зниження величини прибутку від імпорту.

РОЗДІЛ 4. ПІДГОТОВКА І УКЛАДАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО КОНТРАКТУ

4.1. Встановлення контактів з іноземним партнером.

Безпосередньому встановленню контакту з потенційним контрагентом
передувало маркетингове дослідження зовнішнього ринку. Метою такого
дослідження було вивчення попиту на товар, що випускається підприємством
та вибір країни контрагента. При виборі країни контрагента бралися до
уваги такі фактори:

1.Політичні відносини з країною контрагента;

2.Торгово – політичні умови

3.Транспортні умови

4.Умови платежу та кредиту

5.Правове питання тощо.

Проаналізувавши зібраний матеріал для проведення експортної операції з
країною контрагентом, обираємо Францію. Встановлення контакту з
французьким контрагентом здійснюємо в такій послідовності.

Рис.1. Схема встановлення контакту з французькою фірмою “Франс” з
використанням вільної оферти.

пошук контрагентів через журнали, газети,
інтернет і інше

Підготовка і направлення комерційної
пропозиції кільком

потенційним контрагентам

Українське ТзОВ „Ласунка” обирає
найвигідніший

співпраці варіант

Підготовка проекту контракту.

Україна, м.Коломия

вул. Є. Коновальця, 30

ТзОВ “Ласунка”

Оферта

м.Коломия 19
липня ц.р.

Товаритство з обмеженою відповідальністю “Ласунка” пропонує Вам
придбати на умовах, перерахованих нижче, наступний товар:

Найменування товару : цукерки «Зоряне сяйво»

Кількість : 2000 кг.

Ціна : 4 долара за 1 кг.

Загальна сума : 8 000 доларів.

Умови поставки : вартість, страхування, фрахт

Умови оплати :безвідзивний документарний акредитив, що відкривається на
60 днів на користь ТзОВ “Ласунка” протягом 10 днів з дати отримання
нашого повідомлення про готовність товару до відвантаження, з виконанням
в АКБ “Аваль”, м. Коломия.

Платіж здійснюється проти надання наступних документів:

– рахунку-фактури;

– відвантажувальної специфікації;

– транспортної накладної;

Строк поставки: вересень ц.р.

ДиректорТзОВ“Ласунка”
Козланюк В.М.

4.2 Підготовка проекту до контракту.

На основі телефонних переговорів між ТзОВ “Ласунка” та французькою
фірмою “Франс” було узгоджено, що проект контракту буде готувати
продавець.

Також були визначені усі основні статті та умови майбутнього контракту.

До визначених статей відносять:

Предмет контракту.

Ціна та кількість.

Санкції.

Оплата.

Гарантія.

Упаковка та маркування.

Форс-мажор.

8. Страхування.

Контракт в цілому.

Відповідальність.

Арбітраж та керівний закон.

Інші умови.

Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін.

4.3. Проробка базисних та валютно фінансових умов контракту.

“Вартість, страхування і фрахт” означає, що продавець має такі
забов’язання, як у випадку CFP, що він повинен забезпечити морске
страхування для усунення ризиків загибелі або пошкодження товару при
перевезенні. Продавець укладає договір страхування і сплачує страховий
внесок.

Покупець повинен мати на увазі, що відповідно з умовою CIF продавець
повинен лише одержати страховку на мінімальне покриття.

Умови CIF вимагає, щоб продавець здійснив очистку товару від мита на
експорт.

Умови можна використовувати тільки для морського і внутрішнього водного
транспорту.

В таких випадках, коли борт судна не служить практичній меті (наприклад,
при перевезенні типу «ро-ро» або в контейнерах), більш прийнятним є
термін CIP.

А. ТзОВ „Ласунка” зобов’язане

А.І. Поставка товару згідно з договором.

Поставити товар і торговий рахунок-фактуру або еквівалентне електронне
повідомлення згідно договору купівлі-продажу, а також будь-яке інше
свідоцтво відповідності, яке може бути потрібним за договором.

А.2. Ліцензії, дозволи і формальності.

Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку експортну ліцензію або
інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності,
необхідні для вивозу товару.

А.З. Договір перевезення і страхування.

а) Договір перевезення.

Укласти на звичайних умовах і за свій рахунок договір перевезення
товару до погодженого порту призначення за звичайно прийнятим напрямом
на морському судні (або, якщо це зручно, на річковому судні) такого
типу, який використовується звичайно для перевезення товарів,
аналогічних товару, вказаному в договорі купівлі-продажу.

б) Договір страхування.

За свій рахунок одержати страхування карго, як зазначено в договорі, щоб
покупець або будь-яка інша особа, що має зацікавленість в товарі, що
підлягає страхуванню, мали право затребувати безпосередньо від
страхового товариства і надати покупцеві страховий поліс або інше
свідоцтво обсягу страхової відповідальності.

Страхування має бути проведенним у страхувальників або у страхових
компаніях, що мають добру репутацію і (за неможливості дійти згоди про
протилежне) відповідати мінімальному покриттю «Застереження про
страхування вантажів Об’єднання лондонських страхувачів» або будь-якому
іншому подібному збірнику умов. Тривалість страхового покриття повинна
відповідати пунктам Б.5 і Б.4. На вимогу покупця продавець повинен
забезпечити страхування за рахунок покупця на випадок війни, страйків,
заколотів і масових порушень громадського порядку. Мінімальне
страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10? (тобто
110?) і повинно бути обумовлене у валюті договору.

А.4. Поставка.

Поставити товар на борт судна в порту відвантаження в погоджений день
або строк.

А.5. Перехід ризиків.

У відповідності з положенням пункту Б.5 нести всі ризики загибелі або
пошкодження товар до моменту, коли він перейде через поручні судна в
порту відвантаження.

А.6. Поділ витрат.

У відповідності з положеннями пункту Б.6:

Нести всі витрати по товару до того часу, поки він не буде доставлений
згідно з пунктом А.4, а також витрати по фрахту й всі інші витрати,
викликані пунктом А.3, в тому числі вартість навантаження товару на борт
і будь-які збори по розвантаженню в порту розвантаження, які можуть
стягувати судноплавними лініями при укладенні договору перевезення;

Сплатити всі витрати пов’язані з митними формальностями, потрібними для
вивозу, а також усі мита, податки та інші офіційні збори, виплачувані
при вивозі.

А.7. Повідомлення покупця.

Завчасно повідомити покупця про те, що товар поставлений на борт судна,
а також надати будь-яке інше повідомлення, необхідне для того, щоб дати
можливість покупцю вжити заходів, що звичайно потрібні для прийняття
товару.

А.8. Доказ поставки – транспортний документ або еквівалентне електронне
повідомлення.

За свій рахунок, якщо не застережене інше, надати покупцю без затримки
звичайний транспортний документ для погодженого порту призначення.

Цей документ (наприклад, транспортна накладна, що передається; морський
дорожній лист, що не передається; або документ для транспортування
внутрішнім водним шляхом) повинен охоплювати товар за договором, бути
дотований у межах строку, погодженого для відвантаження, дозволяти
покупцю зажадати товар у перевізника в місці призначення й , якщо не
застережене інше, дозволяти покупцю продавати товар в дорозі шляхом
передачі документу наступному покупцю (транспортна накладна, що
передається) або шляхом повідомлення перевізника.

Якщо такий транспортний документ виданий у кількох примірниках, то
покупцю повинні бути подані всі примірники. Якщо транспортний документ
містить у собі посилання на чартер-партію, то продавець повинен також
надати примірник останнього документа.

Якщо продавець і покупець погодились використовувати електронний зв’язок
у відносинах між собою, то документ, зазначений у попередніх абзацах,
може бути заміненим еквівалентним повідомленням EOI.

А.9. Перевірка, упаковка, маркування.

Нести витрати, що викликаються перевіркою товару (перевірка якості,
вимірювання, зважування, підрахунок), необхідні для того, щоб поставити
товар у відповідності з пунктом А.4.

За свій рахунок забезпечити упакування (за винятком випадків, коли у
даній галузі торгівлі звичайно прийнято відправляти без упаковки товар,
що є предметом договору), необхідне для перевезення товару. Упаковка
повинна мати відповідне маркування.

А.10. Інші зобов’язання.

На прохання покупця, на його ризик і за його рахунок, посприяти йому
вповні в одержанні документів або еквівалентних електронних повідомлень
(крім. згаданих у пункті А. 8), які видаються в країні відвантаження або
передані у цю країну й(або) в країні походження товару, які можуть бути
потрібними покупцю для вивозу товару й за необхідністю – для транзитного
перевезення через треті країни.

Б. Фірма „Франс” зобов’язана

Б.І. Сплата ціни.

Сплатити ціну, передбачену в договорі купівлі-продажу.

Б.2. Ліцензії, дозволи і формальності.

Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку імпортну ліцензію або
інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності по
ввозу товару, а в необхідному випадку – для транзитного перевезення
через треті країни.

Б.З. Договір перевезення.

Немає зобов’язань.

Б.4. Прийняття поставки.

Прийняти поставку товару після того, як він був поставлений у
відповідності з пунктом А.4, й одержати його від перевізника в
погодженому порту призначення.

Б.5. Перехід ризиків.

Нести всі ризики загибелі або пошкодження товару від моменту фактичного
переходу через поручні судна в погодженому порту відвантаження.

Якщо покупець не може надати повідомлення відповідно до пункту Б.7, то
він повинен нести всі ризики загибелі або пошкодження товару, починаючи
з погодженої дати або дати закінчення застереженого строку, призначеного
для відвантаження, але за умови, що товар був належним чином придбаний
за договором, тобто виразно відокремлений або іншим чином позначений як
товар, що є предметом даного договору.

Б.6. Поділ витрат.

Відповідно до положень А.3 нести всі витрати по товару з моменту, коли
він поставлений згідно з пунктом А.4 і, якщо такі витрати не були
включені в фрахт, нести всі витрати і збори по товару, що знаходиться у
дорозі, до його прибуття в порт призначення, а також витрати по
розвантаженню, включаючи оплату за користування ліхтерами і розміщення
товару на пристані.

Якщо покупець не зможе надати повідомлення відповідно до пункту Б.7, то
він має нести викликані цим додаткові витрати за товар, починаючи з
погодженої дати або дати закінчення застереженого строку, призначеного
для відвантаження, але за умови, що товар був належним чином придбаний
за договором, тобто виразно відокремлений або іншим чином позначений як
товар, що є предметом даного договору.

Сплатити всі мита, податки або інші офіційні збори, а також витрати по
виконанню митних формальностей, сплачувані при ввозі товару і в разі
потреби – для їхнього анзитного перевезення через треті країни.

Б.7. Повідомлення продавця.

У випадку, якщо покупець має право визначати час відвантаження товару
й(або) порт призначення, він повинен завчасно повідомити продавця про
це.

Б.8. Доказ поставки – транспортний документ або еквівалентне електронне
повідомлення.

Прийняти транспортний документ у відповідності з пунктом А.8, якщо він
відповідає договору.

Б.9. Перевірка товару.

Сплатити, якщо не застережене інше, витрати по передвідвантажувальній
перевірці, за винятком тих випадків, коли цього вимагають власті країни
експорту.

Б.10. Інші зобов’язання.

Сплатити всі витрати і збори, пов’язані з одержанням документів або
еквівалентних електронних повідомлень, згаданих у пункті А.10, і
відшкодувати всі витрати і збори, понесені продавцем при наданні
допомоги відповідно з цим пунктом.

Надати продавцю на його прохання необхідну інформацію з приводу
одержання страховки.

Формою розрахунків є акредитив.

Акредитив – угода між банком та клієнтом відповідно до якої банк, що
відкриває акредитив бере на себе зобов’язання здійснити платіж третій
особі на підставі доручення свого клієнта. Порядок акредитивних платежів
встановлений міжнародним документом «Уніфіковані правила та звичаї для
документарних акредитивів» (1983р.). Рис.3

7

6 6

3 13 11 ПП?П?ПВ 5 8 12

4

9

10

Рис.3 Форма розрахунку акредитивом

Схема розрахунків по акредитиву:

сторони укладають контракт

після укладення контракту експортер готує товар до відвантаження, про це
повідомляє імпортера

отримавши таке повідомлення покупець направляє своєму банку доручення на
відкриття акредитиву

акредитив направляється експортеру через той банк, який його обслуговує

отримавши від емітента акредитив авізуючий банк перевіряє його
достовірність і передає експортеру

експортер здійснює відповідно до умов контракту відвантаження товару

експортер отримує транспортні документи від перевізника

експортер передає транспортні та інші документи в свій банк

після перевірки банк експортера відсилає документи банку імпортеру для
оплати

після перевірки документів емітент переказує суму платежу банку
експортера

дебетується рахунок імпортера

авізуючий банк зараховує виручку експортеру

імпортер отримавши від банку емітента документ, стає власником товару

Попередня оплата – метод міжнародного платежу, який супроводжується
відчутним тиском на покупця. Продавець може вимагати передоплату за
умов, коли приходить до висновку, що кредитоспроможність покупця дуже
мала, або коли ризик не конвертованості дуже великий.

Переваги продавця – він звільняється від ризику неплатоспроможності
покупця і від ризику процесуального заперечення. Попередня оплата буде
вигідною для експортера, оскільки він відсилає товар після того, коли на
його рахунок надійшли кошти.

Для покупця ця форма розрахунку буде ризикованою, тому що є можливість
не отримати товар.

Переважно ця форма розрахунку здійснюється тоді, коли між покупцем і
продавцем існують надійні, стійкі і довготривалі ділові стосунки.

4.4 Проведення переговорів та укладання контракту.

Після того, як ми встановили контакт з фірмою “Франс” нами був
складений попередній контракт. Для вирішення всіх питань та усунення
можливих розбіжностей була проведена особиста зустріч між представниками
фірми “Ласунка” в особі Голови Правління Козланюк В.М. та представником
фірми “Франс” в особі генерального директора Sveta Chernysh, на
підприємстві ТзОВ “Ласунка”.

Перед зустріччю кожна із сторін готувалась до неї. Наша сторона
виробила тактику проведення переговорів, можливий розподіл ролей
учасників, послідовність викладання питань, що цікавлять. Підготували
довідкові та інші матеріали, які будуть потрібні під час переговорів,
розробили шляхи розв’язання розбіжностей та претензій, підготували
можливі відповіді на питання партнера.

При проведенні переговорів представники фірм розглянули предмет
майбутнього контракту, а також затвердили базу договірних цін.
Затвердили, що контракт буде написаний, як на українській так і на
французькій мові.

Особливо була загострена увага на статті “Строки та умови поставки”.
Сторонами було узгоджено штрафні санкції за невиконання контрактних
обов’язків. Також були внесені зміни до попереднього контракту, стосовно
статті “Маркування”.

Було проведено взаємне вивчення об’єктивних аргументів сторін та
знайдені на цій основі взаємоприйняті компромісні рішення. В результаті
переговорів сторони склали спільний проект контракту в якому була
врахована фактична домовленість, якої вони досягли під час переговорів.
Також було вирішено, що контракт роздруковується у двох оригіналах на
українській та французькій мовах. Контроль за виконанням умов контракту
покласти на начальника зовнішньоекономічного відділу підприємства
Вівчарук С.М. Укладений сторонами контракт ( Додаток А).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посіб. За заг.ред.
А.І. Кредісова. – К.,1997 – 448с.

2 Кириченко О., Кавас І., Ятченко А. Менеджмент зовнішньоекономічної

діяльності .К. Фінансист, 2000 – 634с.

3.Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності

підприємства:” Навч.посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 172с.

4. Герчикова И.Н. Международное комерческое дело. – Учеб. для узов. –
М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2001. – 671 с.

5. Бутинець Ф.Ф. та ін. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності .

Підручник. – Житомир: ПП «Рута», 2001. – 544с.

6. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля:
Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 448с.

7.Руденко Л.В. Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній

діяльності підприємства: Підручник. – К.: Лібра, 2002. – 304с.

8.Н.Савлук М.І. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч.посіб. –
К.: КНЕУ, 2002. – 392с.

9.Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.91 Вісник
Верховної Ради України. – 1991. – №29.

10.Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів):
Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України
від 06.09.2001р., №201.

Закон України “Про власність”.

Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Закон України “Про цінні папери і фондову біржу”.

Закон України “Про господарські товариства”.

КОНТРАКТ №1

м.Коломия
“30 ”квітня 2007 р.

Фірма ТзОВ ‘’Ласунка‘’ названа у подальшому «Продавець», в особі голови
правління Козланюк Віри Михайлівни з однієї сторони, і фірма “Франс”,
названа у подальшому «Покупець», в особі директора Svety Chernush з
другої сторони, уклали цей Контракт про подане нижче.

1. ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ

Продавець продає, а Покупець купує на умовах поставки: CIF; цукерки (в
подальшому названі «Товари»), що перераховані в Додатку № 1 до цього
Контракту, який складає його невід’ємну частину, на суму 8 тис. дол. на
умовах, вказаних в Контракті.

ЦІНИ ТА ЗАГАЛЬНА ВАРТІСТЬ КОНТРАКТУ

Ціни на Товари, що продаються за цим Контрактом, вказані в Додатку 1. до
цього Контракту і встановлюється в доларах США.

В ціну включена ціна тари, упаковки та маркування.

Загальна вартість контракту 8000 доларів США.

3. СТРОКИ ТА УМОВИ ПОСТАВКИ

Продавець поставляє Покупцю Товари на умовах CIF, місто Париж в строки,
вказані в Додатку 1.

3.2. Поставка Товарів повинна початися протягом 15 (п’ятнадцяти) днів з
дня отримання банком Продавця АКБ “Аваль” підтвердження від Покупця про
відкриття акредитиву в одному з європейських або американських банків на
рахунок Продавця.

Продавець має право поставити Товари раніше, узгодивши час поставки з
Покупцем, причому Покупець повинен прийняти Товари і своєчасно оплатити
їх вартість на умовах цього Контракту.

3.3. Датою поставки вважається дата по бортовому коносаменту.

3.4. Поставка Товарів, що продається по цьому Контракту, буде
здійснюватись за відвантажувальними реквізитами, які вказані в
специфікації 2, Додатку 2 до цього Контракту, якій складає його
невід’ємну частину.

3.5. Продавець буде сповіщати Покупця про відвантаження Товарів по
факсу в 5-денний строк з моменту відвантаження.

3.6. В цьому повідомленні повинні бути зазначені номер
товарно-транспортної накладної або коносаменту, дата відвантаження,
найменування та кількість Товарів.

3.7. а) У випадку, якщо строки поставки не виконуються, Продавець
виплачує Покупцю узгоджені і раніше оцінені збитки в розмірі 0,5%
вартості непоставлених Товарів за кожен тиждень, що почався, протягом
перших чотирьох тижнів затримки, і 1% за кожен наступний після цього
тиждень, що почався, за умови, що розмір погоджених і раніше оцінених
збитків не повине привищити 8% від вартості кожної одиниці товарів, для
якої були порушені строки поставки.

б) У випадку затримки поставки більше, як на три місяці, Покупець
має право перервати дію цього Контракту стосовно непоставлених Товарів
без будь-якої компенсації за збитки, які продавець може понести в
зв’язку з таким розірванням.

в) Обсяг погоджених і раніше оцінених збитків не підлягає
перегляду арбітражем.

г) За будь-яких обставин Продавець не несе відповідальності за
побічні збитки

3.8. У тому випадку, якщо при поставці Товарів вони виявляються
пошкодженими або виявиться кількісна недопоставка, Покупець зобов’язаний
повідомити про це Продавця письмово протягом 30 (тридцяти) днів з дати
поставки, в іншому випадку Продавець не несе відповідальності перед
Покупцем за такі збитки.

3.9. Незважаючи на всі інші положення цього Контракту, Продавець не несе
відповідальності за невиконання строків поставки або за не поставки, що
відбулися внаслідок відсутності транспортних засобів.

4. ОПЛАТА

Оплата здійснюється згідно Договору Покупця з Продавцем. Акредитив
повинен бути підтверджений банком Продавця і реалізується Продавцем по
пред’явленню наступних документів:

– товарно-транспортна накладна в трьох екземплярах;

– коносамент;

– страхове свідоцтво на ім’я Покупця.

ЯКІСТЬ

Якість Товарів, що продається за цим Контрактом, повинна
підтверджуватися сертифікатом якості Продавця.

УМОВИ ЗДАЧІ ТА ПРИЙМАННЯ ТОВАРІВ

Товари вважають такими, що здані Продавцем та прийняті Покупцем за
якістю – згідно якості, вказаної в сертифікації якості Продавця; за
кількістю – згідно кількості та ваги вказаних в коносаменті.

УПАКОВКА ТА МАРКУВАННЯ

7.1. Упаковка, в якій відвантажуються Товари, повинна відповідати
встановленим стандартам або технічним умовам і забезпечувати, при
належному поводженні з вантажем, схоронність Товарів під час
транспортування з урахуванням перевалок, а також убереження Товарів від
атмосферного впливу.

7.2. Усі ящики повинні з двох протилежних боків мати наступне маркування
фарбою, що не змивається:

Адреса кінцевого отримувача: «Франція»

Верх

Обережно

Не кантувати

Контракт №

Продавець

Наряд №

Транс №

Ящик №

Вага брутто

Вага нетто

Розміри ящика см (довжина,
ширина, висота)

На ящиках, висота яких перевищує один метр, з трьох сторін ящика
знаком “0+” повинен бути позначений центр ваги.

7.3. Будь-яка додаткова або нестандартна упаковка має оплачуватися
Покупцем.

ГАРАНТІЯ

Продавець дає гарантію, що всі Товари не мають дефектів, пов’язаних з
матеріалом, і з якого вони виготовлені, або з процесом його виробництва,
на період 12 (дванадцяти) місяців з дати його першого використання та
території користувача, тільки в тому випадку, якщо:

а) Товари використовуються згідно відповідних інструкцій, що надсилають
Продавцем разом з обладнанням.

б) Обслуговування та ремонт Товарів провадилось включно Продавцем або
обслуговуючою організацією, що вповноважена Продавцем.

8.2. Продавець, на свій розсуд, або відремонтує, або проведе
безкоштовну заміну Товару Покупцю або його частин, які не будуть
відповідати викладеним вище гарантійним умовам.

8.3. Товари чи їх частина, до роботи яких Покупець пред’являє
претензії відповідно до п. 7 Контракту, повинні знаходитись у Покупця до
перевірки і підтвердження обґрунтованості претензії представником
Продавця або іншою повноваженою Продавцем особою.

СТРАХУВАННЯ

Продавець зобов’язується застрахувати Товари на ім’я Покупця і
підтвердити це відповідним документом.

10. ФОРС-МАЖОР

Жодна відповідальність не може бути наслідком невиконання будь-яких
положень цього Контракту, якщо це невиконання явилося наслідком причин,
що знаходяться поза сферою контролю Сторони, яка не виконує, подібних
стихійним лихам, екстремальним погодним умовам, пожежам, війнам,
страйкам, військовим діям, втручанню з боку владних структур, ембарго
(названі далі «форс-мажор»), на період, що починається з моменту
об’явлення Стороною, яка не виконує, про форс-мажор і закінчується, коли
форс-мажор закінчиться або закінчився б, якби Сторона, що не виконує,
вжила заходів, які вона в дійсності могла б вжити для виходу з
форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання
зобов’язань за цим Контрактом. Якщо форс-мажор продовжується більше 6
(шести) місяців, то будь-яка зі Сторін може перервати дію цього
Контракту стосовно непоставлених на даний момент Товарів.

11. АРБІТРАЖ ТА КЕРІВНИЙ ЗАКОН

11.1. Усі спори, що виникають внаслідок або у зв’язку з-цим Контрактом,
повинні вирішуватись шляхом переговорів між Сторонами.

Якщо Сторони не можуть дійти згоди протягом 90 (дев’яноста) днів з дня
перших переговорів, то ця розбіжність повинна бути урегульована
арбітражем. Рішення арбітражу є кінцевим і обов’язковим для обох Сторін,
але може бути замінено дружньою угодою між Сторонами.

11.3. Арбітражний суд повинен проводитись відповідно до Правил Арбітражу
«ЮНСИТРАЛ», що діють на момент підписання цього Контракту, виключаючи ті
випадки, коли вищевказані Правила знаходяться в суперечності з
положеннями про арбітраж цього Контракту. В подібних випадках
вирішальними є положення цього Контракту.

11.4. Арбітраж має складатися з трьох суддів. Кожна зі сторін має
призначити по одному арбітру. Арбітри, що вибрані таким чином, спільно
обирають третього арбітра, який буде виконувати обов’язки голови
арбітражного суду.

11.5. Арбітраж, включаючи винесення рішення, повинен проходити в
Стокгольмі, Швеція і арбітри при вирішенні спорів, представлених на
їхній розгляд, повинні керуватись положеннями Шведського матеріального
права.

11.6. Усі документи, пов’язані з передачею спорів на розгляд арбітражу і
з рішеннями, що приймаються по них, повинні складатись англійською
мовою, рівно як судовий розгляд повинен проходити на англійській мові.

11.7.Цей Контракт повинен регулюватись і тлумачитись за допомогою
положень Шведського права.

12. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Максимальна відповідальність Продавця перед Покупцем, що походить із або
пов’язана з продажем або використанням будь-яких Товарів, що доставлені
Покупцю згідно цього Контракту, незалежно від того, чи є ця
відповідальність наслідком претензії по виконанню умов Контракту,
гарантії, делікту, включаючи недбалість і подібні упущення, не повинна
ні за яких обставин, виключаючи випадки, коли результатом недбалої
роботи і подібних упущень зі сторони Продавця явилась смерть або тілесні
пошкодження, перевищувати фактичну суму, виплачену Покупцем Продавцю за
дану одиницю Товару, доставленого відповідно до цього Контракту.
Покупець висловлює свою згоду з тим, що ні за яких обставин Продавець не
може бути відповідальним за втрату прибутку або за будь-які побічні,
випадкові або непрямі збитки, незалежно від причини їх виникнення.

13. КОНТРАКТ В ЦІЛОМУ

Цей Контракт, що включає Додаток № 1, №2, складений при повному
розумінні Сторонами предмету Контракту і замінює будь-яку іншу угоду по
цьому предмету, що укладена в усній або письмовій формі раніше. Будь-які
усні обговорення стосовно Товарів цим виключаються.

14. ІНШІ УМОВИ

14.1. При тлумаченні цього Контракту має силу документ Інкотермс 1990
року і Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів
1980 року.

14.2.Цей Контракт набирає чинності після його підписання.

14.3.Цей Контракт складено в 2-х екземплярах, по одному для кожної
Сторони, українською та англійською мовами, причому обидва тексти
аутентичні і мають однакову юридичну силу.

15. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

Продавець:

Україна

Івано-Франківська обл.

м.Коломия

вул. Є. Коновальця, 30

тел./факс: 67584

р/р 40065435678960

МФО 312345

в АКБ “Аваль”

За Продавця

(Козланюк В.М.)

М.П. Покупець:

Франція

м. Париж

вул. Лемарка,5

тел./факс: 90758943

р/р 2600245548743875

МФО 645971

в “ Foreverbank”

За Покупця

(Svety Chernush)

М.П.

2

1

ВАТ „Киянка”

“Мальва”

АКБ ‘’Аваль‘’

Foreverbank

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020