Тема: Види

зовнішньоекономічної діяльності

Розвиток продуктивних сил країн неминуче веде їх до виходу на
зовнішний ринок, до зростання міжнародних зв”язків і взаємопереплетення
національних економік, сприяє інтернаціоналізації господарського життя.

Зовнішньоекономічна діяльність може протікати в різни видах і формах.

Рівні зовнішньоекономічної діяльності бувають такими:

макроекономічний (державний рівень);

мікроекономічний (міжфірменний — ТНК).

Країни, що розвиваються, створюють інтеграційні угруповання для
подолання проблем індустріалізації. Число угруповань у країнах, що
розвиваються, складає приблизно від 35 до 40. Прикладом може служити
МЕРКОСУР (1991 рік — Асунсьонскоа угода) до складу якого входять
Аргентина, Бразилія, Парагвай і Уругвай. Цілями угруповання є — зниження
бюджетного дефіциту, подолання кризи.

Перешкоди на шляху взаємо обміну та співпраці країн, що розвиваються:

1.Країни, що інтегруються, слабко доповнюють економіки один одного, що
стримує процес інтеграції;

2.Звідси випливає, що необхідні структурні зміни;

3.Не розвинута інфраструктура;

4.Розходження рівнів і потенціалів розвитку;

5.Політична нестабільність.

Міжнародна зовнішньоекономічна діяльність – це об”єктивний процес
обміну та зближення країн світу, їхніх суб”єктів у всіх сферах людського
життя на основі спільності загальнолюдських інтересів. Міжнародні
стосунки включають міжнародну економічну, політичну, культурну
інтеграцію та обмін.

Міжнародна економічна інтеграція – характеризується взаємним
сплетінням економік різних країн, проведенням узгодженої державної
політики як у взаємних економічних відносинах, так і у відносинах з
третіми країнами.

Міжнародна економічна інтеграція означає: співробітництво між
національними господарствами різних країн, ліквідацією бар”єрів у
торгівлі між країнами, зближення ринків кожної з країн з метою створення
єдиного спільного ринку.

Фактори розвитку зовнішніх економічних зв’язків:

1.Поглиблення МПП.

2.Соціально-економічна однорідність національних підприємств.

3.Розаиток НТП.

4.Близькі рівні економічного розвитку груп країн.

5.Тісне переплетіння національних економікна мікрорівні.

6.Тривалий період співробітництва.

7.Спільні кордони і умови розвитку.

8.Розвиток комунікаційних можливостей.

9.Спільність культурних та історичних традицій.

10.Цілеспрямована діяльність державних органів та партій країн щодо
інтеграційних процесів.

11.Об”єктивна необхідність спільного вирішення глобальних проблем
людства.

Головні учасники і організатори зовнішньоекономічної
діяльності:

1.Держави. 3.Партії.

2.ТНК. 4.Громадські організації.

Форми зовнішньоекономічної діяльності

У своєму розвитку міжнародна економічна діяльність проходить ряд етапів,
кожен з яких передбачає більш широку інтеграцію і має свої особливості.

Зона вільної торгівлі – це пільгова зона регіонального типу, у межах
якої підтримується вільна від митних і кількісних обмежень міжнародна
торгівля країн-учасниць.(Зона вільної торгівлі промисловими товарами в
Європі).

Митний союз – це спільна митна територія країн з повною ліквідацією мит
у взаємних відносинах і з єдиним митним тарифом по відношенню до інших
країн.

Метою митного союзу є: полегшити взаємну торгівлю країн-учасниць, і в
той же час, не створювати додаткових перешкод у торгівлі з третіми
країнами.

Спільний ринок – це об”єднання національних ринків декількох країн в
єдиний великий ринок з вільним переміщенням в його межах капіталів,
товарів, послуг і робочої сили.У процесі вирішення знаходяться такі
питання, як: повне узгодження економічної політики і т.д., вирівнювання
економічних показників.

Економічний союз – це об”єднання національних економік декількох країн
на основі митного союзу, спільного ринку, уніфікації фінансових систем і
проведення спільної валютної політики.

1Економічний союз — виникає на етапі високого економічного розвитку.
Проводиться погоджена (чи навіть єдина) економічна політика і на цій
основі йде зняття всіх перешкод. Створюються міждержавні (наддержавні)
органи. Йдуть великі економічні перетворення у всіх країнах-учасницях.

2. Валютний союз — форма економічного союзу й одночасно велика

складова економічного союзу. Характерними рисами валютного союзу є:

— погоджене (спільне) плавання національних валют;

— установлення за згодою фіксованих валютних курсів, що цілеспрямовано
підтримуються Центробанками країн-учасниць;

— створення єдиної регіональної валюти;

формування єдиного регіонального банку, що є емісійним центром цієї
міжнародної валютної одиниці.

Цілі і значення зовнішньоекономічної
діяльності:

1. Досягнення найбільш високої ефективності виробництва.

2. Можливість регулювання соціально-економічних процесів на
регіональному рівні.

3.Насичення ринку товарами.

4.Забезпечення економічної і політичної консолідації та міжнародної
воєнної безпеки.

Наслідки й ефективність міжнародної економічної інтеграції

для економічного розвитку країн-учасниць.

Переваги:

Збільшення розмірів ринку — ефект від масштабів виробництва (для країн

с малою ємністю національного ринку), на цій основі необхідність
визначення оптимального розміру підприємства.

Зростає конкуренція між країнами.

Забезпечення кращих умов торгівлі.

Розширення торгівлі паралельно з поліпшенням інфраструктури.

Поширення передової технології.

Негативні наслідки:

Для більш відсталих країн це приводить до відтоку ресурсів (факторів

виробництва), йде перерозподіл на користь більш сильних партнерів.

Олігопольна змова між ТНК країн-учасниць, що приводить до підвищення
цін.

Ефект утрат від збільшення масштабів виробництва при дуже сильної

концентрації.

Література:

І.М.Школа В.М.Козменко“Міжнародні економічні відносини “Чернівці “Рута”
1996 ст.187-195.

В.В.Козик Л.А.Панкова“Світове господарство та міжнародні економічні
відносини” ст. 63-73.

О.В. Гаврилюк А.П. Румянцев “Економічна інтеграція в сучасному світі”
Київ 1995.

Похожие записи