.

Техніко – економічна ефективність стандартизації. Оцінка рівня якості продукції на різних етапах її життєвого циклу. Права і обов’язки випробувальної

Язык: украинский
Формат: контрольна
Тип документа: Word Doc
0 4960
Скачать документ

Контрольна робота

Техніко – економічна ефективність стандартизації. Оцінка рівня якості
продукції на різних етапах її життєвого циклу. Права і обов’язки
випробувальної лабораторії акредитованої в державній системі
сертифікації Укр. СЕПРО.

ПЛАН

Техніко – економічна ефективність стандартизації.

Оцінка рівня якості продукції на різних етапах її життєвого циклу.

Права і обов’язки випробувальної лабораторії акредитованої в державній
системі сертифікації Укр. СЕПРО.

Техніко – економічна ефективність стандартизації.

Державний Комітет України з питань технічного регулювання та споживчої
практики – національний орган України з сертифікації.

 

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і
сертифікацію» (ст.14) на Державний Комітет України з питань технічного
регулювання та споживчої практики покладено створення та забезпечення
функціонування державної системи сертифікації.

Держстандарт України:

визначає основні принципи, структуру та правила системи сертифікації в
Україні;

затверджує переліки продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації, з
зазначенням нормативних документів, на відповідність яких проводиться
сертифікація;

здійснює контроль за додержанням правил сертифікації та за
сертифікованою продукцією і інформує заявлені організації та громадкість
з результатами сертифікації.

 

Державний Комітет України з питань технічного регулювання та споживчої
практики та призначені ним органи з сертифікації законодавчо
вповноважені виконувати роботи з обов’язкової сертифікації.

Україна приєдналась до міжнародних систем сертифікації:

* Системи міжнародної електротехнічної комісії (МЕК) з випробувань
електрообладнання на відповідність стандартам безпеки;

* Системи сертифікації компонентів електронної техніки МЕК.

 

В Україні діє державна система сертифікації продукції УкрСЕПРО, роботи в
якій визначають 149 органи з сертифікації продукції (робіт, послуг) та
811 випробувальні лабораторії (центри).

 

Державний Комітет України з питань технічного регулювання та споживчої
практики подає послуги з сертифікації в Системі УкрСЕПРО:

проводить акредитацію органів їз сертифікації та випробувальних
лабораторій (центрів), веде їх реєстр;

готує і атестує аудиторів, веде їх реєстр;

виконує реєстрацію сертифікатів відповідності (свідоцтв про визнання),
веде їх реєстр;

веде реєстр сертифікатів підприємств, отримавших сертифікат на систему
якості;

веде реєстр атестатів виробництва, виданих підприємствам;

забезпечує створення організаційно – методичної бази сертифікації та
випробувань;

організує розробку правил сертифікації однорідної продукції (робіт,
послуг).

Головним інститутом в системі Державного Комітет України з питань
технічного регулювання та споживчої практики по розробці науково –
методичних та організаційних засад сертифікації продукції, послуг,
систем якості є Український науково – дослідний інститут стандартизації,
сертифікації та інформатики (УкрНДІССІ). УкрНДІССІ здійснює інформаційне
забезпечення підприємств і організацій з питань сертифікації.

Підтвердження відповідності продукції є однією з складових державної
технічної політики і спрямована на забезпечення безпеки людини, тварини,
майна та охорони довкілля.

Підтвердження відповідності згідно з Законом України “Про підтвердження
відповідності” – це діяльність, наслідком якої є гарантування того, що
продукція відповідає встановленим законодавством вимогам. Підтвердження
відповідності застосовується на доринковій стадії введення продукції в
обіг і здійснюється виробником як самостійно, так і з залученням третьої
сторони – органа з сертифікації.

Законом передбачено обов’язкове та добровільне проведення робіт з
підтвердження відповідності. Підтвердження відповідності в законодавчо
регульованій сфері є обов’язковим для виробників і постачальників. В
законодавчо регульованій сфері підтвердження відповідності виконується
на відповідність вимогам технічних регламентів з підтвердження
відповідності за вказаними в ньому процедурами.

Нормативно-правова база підтвердження відповідності складається з:

?                        Закону України “Про підтвердження
відповідності”;

?                        постанова Кабінету Міністрів України “Про
затвердження опису та правил застосування національного знаку
відповідності;

?                        постанова Кабінету Міністрів України “Про
затвердження Порядку надання органам з сертифікації повноважень на
проведення робіт з підтвердження відповідності в законодавчо
регульованій сфері”;

?                        постанова Кабінету Міністрів України “Про
затвердження переліків центральних органів виконавчої влади, на які
покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах
діяльності та розроблення технічних регламентів”;

?                        постанова Кабінету Міністрів України “Про
затвердження Правил визначення вартості робіт з підтвердження
відповідності у законодавчо регульованій сфері”;

?                        постанова Кабінету Міністрів України “Про
затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог
щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в
технічних регламентах з підтвердження відповідності”;

?                        наказу Держспоживстандарту України “Про
затвердження Порядку ведення державного реєстру уповноважених органів із
сертифікації та Порядку подання уповноваженими органами із сертифікації
інформації про видані сертифікати відповідності та свідоцтва про
визнання відповідності до державного реєстру сертифікатів відповідності
та свідоцтв про визнання” від 01.11.2201р. №534 (зареєстрований в
Мінюсті 18.04.2002р. за №375/6663).

На період до введення в дію технічних регламентів з підтвердження
відповідності щодо продукції в Україні застосовується підтвердження
відповідності через процедуру обов’язкової сертифікації продукції з
Декретом Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію і сертифікацію”

ОБОВ’ЯЗКОВА СЕРТИФІКАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і
сертифікацію» (ст.14) на Державний Комітет України з питань технічного
регулювання та споживчої політики як національний орган України з
сертифікації покладено створення та забезпечення функціонування
державної системи сертифікації.

Держспоживстандарт України:

визначає основні принципи, структуру та правила системи сертифікації в
Україні;

затверджує переліки продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації, з
зазначенням нормативних документів, на відповідність яких проводиться
сертифікація;

здійснює контроль за додержанням правил сертифікації та за
сертифікованою продукцією і інформує заявлені організації та громадкість
з результатами сертифікації.

Державний Комітет України з питань технічного регулювання та споживчої
практики та призначені ним органи з сертифікації законодавчо
вповноважені виконувати роботи з обов’язкової сертифікації.

Україна приєдналась до міжнародних систем сертифікації:

* Системи міжнародної електротехнічної комісії (МЕК) з випробувань
електрообладнання на відповідність стандартам безпеки;

* Системи сертифікації компонентів електронної техніки МЕК.

В Україні діє створена Держспоживстандартом України державна система
сертифікації продукції УкрСЕПРО, роботи в якій виконують HYPERLINK
“http://www.dssu.gov.ua/sertif/perelik.html;jsessionid=D7B42777B1B270E1E
5A81B8333BFA246” 118 органів з сертифікації продукції (робіт, послуг).

Державний Комітет України з питань технічного регулювання та споживчої
політики виконує такі функції в Системі УкрСЕПРО:

призначає органи з сертифікації продукції (робіт, послуг), веде їх
Реєстр;

готує і атестує аудиторів, веде їх Реєстр;

виконує реєстрацію сертифікатів відповідності (свідоцтв про визнання),
веде їх Реєстр;

веде Реєстр сертифікатів підприємств, отримавших сертифікат на систему
управлінням якості;

веде Реєстр атестатів виробництва, виданих підприємствам;

забезпечує функціонування організаційно – методичної бази сертифікації;

організує розробку правил сертифікації однорідної продукції (робіт,
послуг).

Головною організацією в системі Держспоживстандарту України по розробці
науково – методичних та організаційних засад сертифікації продукції,
послуг, систем управління якості є Державне підприємство Український
науково – дослідний і навчальний центр проблем стандартизації,
сертифікації та якості (УкрНДНЦ). УкрНДНЦ здійснює інформаційне
забезпечення підприємств і організацій з питань сертифікації.

Нормативно – правову базу державної системи сертифікації УкрСЕПРО
складають:

* Декрет Кабінету Міністрів “Про стандартизацію і сертифікацію” від
10.05.93 №46-93;

* Закон України “Про захист прав споживачів” від 12.12.93 №3682-XII;

* Закон України “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої
сировини”від 23.12.97 №771/97-ВР;

Оцінка рівня якості продукції на різних етапах її життєвого циклу.

Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні,
включає 39 однорідних видів продукції та послуг.

Сертифікація продукції в Системі УкрСЕПРО проводиться відповідно до
затверджених Правил сертифікації однорідних видів продукції (послуг):

Правила обов’язкової сертифікації тютюнових виробів, затверджені наказом
Держспоживстандарту України від 13 вересня 1996 р. № 378 (зареєстровані
Мінюстом України 3 жовтня 1996 р. за № 569/1594);

Правила обов’язкової сертифікації алкогольних напоїв, затверджені
наказом Держспоживстандарту України від 13 вересня 1996 р. № 379
(зареєстровані Мінюстом України 4 жовтня 1996 р. за № 570/1595);

Правила обов’язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів, затверджені
наказом Держспоживстандарту України від 16 січня 1997 р. № 19
(зареєстровані Мінюстом України 26 лютого 1997 р. за № 52/1856);

Правила обов’язкової сертифікації дорожніх транспортних засобів, їх
складових та приладдя, затверджені наказом Держспоживстандарту України
від 25 січня 2002 року №48 (зареєстровані Мінюстом України 11 лютого
2002 року за № 126/6414);;

Правила обов’язкової сертифікації машин сільськогосподарських для
рослинництва, тваринництва, птахівництва і кормовиробництва, затверджені
Держспоживстандарту України від 17 січня 1997 року № 24 (зареєстровані
Мінюстом України 6 лютого 1997 року за № 24/1828);

Правила обов’язкової сертифікації кранової продукції, затверджені
наказом Держспоживстандарту України від 24 січня 1997 року №37
(зареєстровані Мінюстом України 4 квітня 1997 року за № 110/1914);

Правила обов’язкової сертифікації продукції обладнання металообробного
та деревообробного, затверджені наказом Держспоживстандарту України від
7 квітня 1997 року № 186 (зареєстровані Мінюстом України 22 вересня 1997
року за № 415/2219);

Правила обов’язкової сертифікації технічних засобів охоронної та
охоронно-пожежної сигналізації, затверджені наказом Держспоживстандарту
України від 10 квітня 1997 року № 191 (зареєстровані Мінюстом України 8
серпня 1997 року за № 298/2102);

Правила обов’язкової сертифікації будівельних матеріалів, виробів та
конструкцій, затверджені наказом Держспоживстандарту України від 12
квітня 1997 року № 192 (зареєстровані Мінюстом України 18 червня 1997
року за № 222/2026);

Правила обов’язкової сертифікації засобів обчислювальної техніки,
затверджені наказом Держспоживстандарту України від 25 червня 1997 року
№366 (зареєстровані Мінюстом України 07 серпня 1997 року за №295/2099);

Правила обов’язкової сертифікації продукції протипожежного призначення,
затверджені наказом Держспоживстандарту України від 27 червня 1997 року
№ 374 (зареєстровані Мінюстом України 16 вересня 1997 року за №
407/2211);

Правила обов’язкової сертифікації послуг з ремонту та технічного
обслуговування дорожніх транспортних засобів та їх складових,
затверджені наказом Держспоживстандарту України від 28 серпня 1997 року
№ 520 (зареєстровані Мінюстом України 14 жовтня 1997 року за №
475/2279);

Правила обов’язкової сертифікації електропобутового та аналогічного
обладнання і комплектувальних виробів, затверджені наказом
Держспоживстандарту України від 12 вересня 1997 року № 567
(зареєстровані Мінюстом України 31 жовтня 1997 року за № 524/2328);

Правила обов’язкової сертифікації труб та балонів, затверджені наказом
Держспоживстандарту України від 12 грудня 1997 року №777 (зареєстровані
Мінюстом України 6 лютого 1998 року за № 83/2523);

Правила обов’язкової сертифікації послуг харчування, затверджені наказом
Держспоживстандарту України від 27 січня 1999 року № 37 (зареєстровані
Мінюстом України 15 квітня 1999 року за № 235/3528);

Правила обов’язкової сертифікації готельних послуг, затверджені наказом
Держспоживстандарту України від 27 січня 1999 року № 37 (зареєстровані
Мінюстом України 15 квітня 1999 року за № 233/3529);

Правила сертифікації засобів індивідуального захисту працюючих,
затверджені наказом Держспоживстандарту України від 14 червня 1999 року
№ 322 (зареєстровані Мінюстом України від 22 червня 1999 року за
№405/3698).

Вартість робіт з сертифікації в УкрСЕПРО розраховується відповіднодо
Правил визначення вартості робіт із сертифікації продукції та послуг,
затверджених наказом Держспоживстандарту України 10 березня 1999 року
№100 (зареєстровані Мінюстом України 31 березня 1999 року за №194/3487)

При сертифікації продукції в системі УкрСЕПРО застосовуються Державний
комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики

(Держспоживстандарт України)

1 жовтня 2002 року з метою підвищення ефективності реалізації державної
політики у сфері захисту прав споживачів та відповідно до пункту 15
частини першої статті 106 Конституції України Указом Президента України
було створено центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом
– Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої
політики.

Технічне регулювання:

Головними складовими технічного регулювання як основи надійного захисту
прав споживачів є системи стандартизації, метрології, сертифікації:

Стандартизація – це діяльність, що полягає у встановленні положень для
загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих
завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній
сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції,
процесів та послуг їх функціональному призначенню, усунення бар’єрів у
торгівлі і сприяння науково-технічному співробітництву.

Метрологія – наука про вимірювання, яка включає як теоретичні, так і
практичні аспекти вимірювань у всіх галузях науки і техніки.

Сертифікація – процедура, за допомогою якої визнаний в установленому
порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем
якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу
встановленим законодавством вимогам.

Споживча політика: створення сприятливих умов для насичення споживчого
ринку якісними та безпечними товарами (роботами, послугами), підвищення
рівня захисту здоров’я та безпеки споживачів, удосконалення
законодавства України з захисту прав споживачів, його адаптація до
законодавства ЄС.

Основними завданнями Держспоживстандарту України є забезпечення
реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів,
стандартизації, метрології та сертифікації, здійснення управління в цій
сфері, а також міжгалузевої координації та функціонального
регулювання питань захисту прав споживачів, стандартизації,
метрології та сертифікації.

Основною метою Держспоживстандарту України є посилення захисту прав
споживачів шляхом удосконалення системи технічного регулювання.

Пріоритетні напрями діяльності

Створення ринкових механізмів захисту прав споживачів, адекватних
європейським вимогам.

Дотримання балансу інтересів споживачів, виробників, підприємців,
органів влади у забезпеченні пріоритетів державної політики у сфері
захисту прав споживачів.

Підвищення ефективності функціонування національної системи технічного
регулювання в інтересах споживачів на основі гармонізації законодавства
з вимогами Всесвітньої торгової організації та Європейського Союзу.

Удосконалення державного контролю і нагляду на споживчому ринку та
виробництві.

Продовження роботи щодо створення в органах місцевого самоврядування
структурних підрозділів з питань захисту прав споживачів.

Переорієнтування основних завдань стандартизації і сертифікації на
потреби пересічного громадянина.

Використання у повній мірі адміністративного ресурсу для підтримки
вітчизняного товаровиробника з метою захисту українського ринку від
небезпечних та фальсифікованих товарів.

Забезпечення балансу між технічним регулюванням та споживчою політикою.

Поширення практики співробітництва з виробниками продукції в напрямку
виявлення на ринку фальсифікованих товарів, робіт та послуг.

Використання наявної випробувальної бази для реалізації регіональних
програм з проблем споживчої політики.

Права і обов’язки випробувальної лабораторії акредитованої в державній
системі сертифікації Укр. СЕПРО.

Законодавчу базу державної системи сертифікації складають:

* Декрет Кабінету Міністрів «Про стандартизацію і сертифікацію» від
11.06.97р. № 333/97 – ВР;

* Закон України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів «Про
стандартизацію і сертифікацію» від 11.06.97 р. № 333/97-ВР;

* Закон України «Про захист прав споживачів » від 12.05.91 р. №1024-XII
– ВВР;

* Відповідно до Указу Президента України від 22.01.2000 року № 89/2000
«Про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері
підприємства » та доручення Кабінетом Міністрів України від 26.01.2000
року розроблені: Проект Закону України «Про підтвердження відповідності
», «Про акредитацію органів з оцінки відповідності ».

 

Організаційну основу системи сертифікації УкрСЕПРО становлять державні
стандарти України:

ДСТУ 3410-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення;

ДСТУ 3411-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів з
сертифікації продукції та порядок їх акредитації;

ДСТУ 3412-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до випробувальних
лабораторій та порядок їх акредитації;

ДСТУ 3413-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення
сертифікації продукції;

ДСТУ 3414-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Атестація виробництва.
Порядок проведення;

ДСТУ 3415-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Реєстр Системи;

ДСТУ 3416-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок реєстрації об’єктів
добровільної сертифікації;

ДСТУ 3417-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Процедура визнання
результатів сертифікації продукції, що імпортується;

ДСТУ 3418-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до аудиторів та
порядок їх атестації;

ДСТУ 3419-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Сертифікація систем якості.
Порядок проведення;

ДСТУ 3420-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів з
сертифікації систем якості та порядок їх акредитації;

ДСТУ 3498-96. Система сертифікації УкрСЕПРО. Бланки документів. Форма та
опис;

ДСТУ 3957-2000. Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок обстеження
виробництва під час проведення сертифікації продукції.

 

Перелік сертифікованих в системі УкрСЕПРО систем якості складається із
575 системи якості.

 

Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні,
включає HYPERLINK “http://192.168.2.101/document/37262/perlik2002.zip”
\n 39 однорідних видів продукції та послуг .

 

Сертифікація продукції в Системі УкрСЕПРО проводиться відповідно до
затверджених Правил сертифікації однорідних видів продукції (послуг):

Правила обов’язкової сертифікації тютюнових виробів, затверджені наказом
Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої
практики від 13 вересня 1996 р. № 378 (зареєстровані в Мінюсті України 3
жовтня 1996 р. за № 569/1594);

Правила обов’язкової сертифікації алкогольних напоїв, затверджені
наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та
споживчої практики від 13 вересня 1996 р. № 379 (зареєстровані в Мінюсті
України 4 жовтня 1996 р. за № 570/1595);

Правила обов’язкової сертифікації нафти та нафтопродуктів, затверджені
наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та
споживчої практики від 16 січня 1997 р. № 19 (зареєстровані в Мінюсті
України 26 лютого 1997 р. за № 52/1856);

Правила обов’язкової сертифікації дорожніх транспортних засобів, їх
складових та приладдя, затверджені наказом Державного Комітету України з
питань технічного регулювання та споживчої практики від 25 січня 2002
року №48 (зареєстровані в Мінюсті України 11 лютого 2002 року за №
126/6414);;

Правила обов’язкової сертифікації машин сільськогосподарських для
рослинництва, тваринництва, птахівництва і кормовиробництва, затверджені
наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та
споживчої практики від 17 січня 1997 року № 24 (зареєстровані в Мінюсті
України 6 лютого 1997 року за № 24/1828);

Правила обов’язкової сертифікації кранової продукції, затверджені
наказом Державного Комітету України з питань технічного регулювання та
споживчої практики від 24 січня 1997 року №37 (зареєстровані в Мінюсті
України 4 квітня 1997 року за № 110/1914);

Правила обов’язкової сертифікації продукції обладнання металообробного
та деревообробного, затверджені наказом Державного Комітету України з
питань технічного регулювання та споживчої практики від 7 квітня 1997
року № 186 (зареєстровані в Мінюсті України 22 вересня 1997 року за №
415/2219);

Правила обов’язкової сертифікації технічних засобів охоронної та
охоронно-пожежної сигналізації, затверджені наказом Державного Комітету
України з питань технічного регулювання та споживчої практики від 10
квітня 1997 року № 191 (зареєстровані в Мінюсті України 8 серпня 1997
року за № 298/2102);

Правила обов’язкової сертифікації будівельних матеріалів, виробів та
конструкцій, затверджені наказом Державного Комітету України з питань
технічного регулювання та споживчої практики від 12 квітня 1997 року №
192 (зареєстровані в Мінюсті України 18 червня 1997 року за № 222/2026);

Правила обов’язкової сертифікації засобів обчислювальної техніки,
затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного
регулювання та споживчої практики від 25 червня 1997 року №366 та
зареєстровані Міністерством юстиції (державний реєстр №295/2099 від
07.08.97);

Правила обов’язкової сертифікації продукції протипожежного призначення,
затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного
регулювання та споживчої практики від 27 червня 1997 року № 374
(зареєстровані в Мінюсті України 16 вересня 1997 року за № 407/2211);

Правила обов’язкової сертифікації послуг з ремонту та технічного
обслуговування дорожніх транспортних засобів та їх складових,
затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного
регулювання та споживчої практики від 28 серпня 1997 року № 520
(зареєстровані в Мінюсті України 14 жовтня 1997 року за № 475/2279);

Правила обов’язкової сертифікації електропобутового та аналогічного
обладнання і комплектувальних виробів, затверджені наказом Державного
Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої практики
від 12 вересня 1997 року № 567 (зареєстровані в Мінюсті України 31
жовтня 1997 року за № 524/2328);

Правила обов’язкової сертифікації труб та балонів, затверджені наказом
Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої
практики від 12 грудня 1997 року №777 (зареєстровані в Мінюсті України 6
лютого 1998 року за № 83/2523);

Правила обов’язкової сертифікації послуг харчування, затверджені наказом
Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої
практики від 27 січня 1999 року № 37 та зареєстровані Міністерством
юстиції (державний реєстр № 235/3528 від 15.04.99);

Правила обов’язкової сертифікації готельних послуг, затверджені наказом
Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої
практики від 27 січня 1999 року № 37 та зареєстровані Міністерством
юстиції (державний реєстр № 233/3529 від 15.04.99);

Правила сертифікації послуг автомобільного транспорту, затверджені
спільним наказом Державного Комітету України з питань технічного
регулювання та споживчої практики та Міністерства транспорту від 19
березня 1999 року № 1 19/156 та зареєстровані Міністерством юстиції
(реєстр від 30.03.99 № 192/3485);

Правила сертифікації засобів індивідуального захисту працюючих,
затверджені наказом Державного Комітету України з питань технічного
регулювання та споживчої практики від 14 червня 1999 року № 322 та
зареєстровані Міністерством юстиції ( реєстр від 22.06.99 № 405/3698).

 

Сертифікація продукції іноземного виробництва здійснюється згідно з
Порядком проведення робіт з сертифікації продукції іноземного
виробництва, що виготовляється серійно, затверджених наказом Державного
Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої практики
від 18.08.98 № 633 та зареєстрованих Міністерством юстиції ( реєстр від
14.10.98 за № 657/3097).

При сертифікації продукції в системі Укр.

СЕПРО застосовуються схеми (моделі)
сертифікації.

PAGE 14

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020