Митом вважається податок, який стягується з товару при перетині ним митного національного кордону. Імпортне мито — це податок, який стягується з імпортованих товарів, в той час як експортне мито накладається на експортовані товари
Найвпливовішим видом торговельних обмежень є мито. Митом вважається податок, який стягується з товару при перетині ним митного національного кордону. Імпортне мито — це податок, який стягується з імпортованих товарів, в той час як експортне мито накладається на експортовані товари.
Більшість країн застосовують саме імпортне мито, а експортне в основному застосовується країнами, що розвиваються, по відношенню до традиційного експорту, щоб отримати кращі ціни та збільшити виручку (наприклад, експортне мито стягується при експорті кави з Бразилії, або какао з Гани). З іншого боку, імпортне мито накладається з метою захисту окремих галузей економіки.
Мито може встановлюватися на вартість та на кількість товару. За способом нарахування: Адвалерне мито встановлюється як процент від вартості товару, що є предметом торгівлі. Специфічне мито встановлюється як фіксована сума коштів на фізичний обсяг товару. Комбіноване мито передбачає одночасне встановлення як адвалерного, так і специфічного мита.
За об’єктом обкладання: імпортне, експортне, транзитне, За характером: сезонне, антидемпінгове, що застосовується у випадку імпорту товарів за ціною, нижчою від їх нормальної ціни., компенсаційне, заст. при імпорті тих товарів, при виробництві яких місце мали державні субсидії. За походженням мито поділяється на автономне, конвенційне, вводиться на основі багатосторонніх угод, і преференційне мита.
Якщо країна введе мито, то будуть мати місце такі наслідки: зменшиться вітчизняне споживання, зросте вітчизняне виробництво, зменшиться фізичний і вартісний обсяг імпорту, зростуть надходження до бюджету, зросте рента виробників, зменшиться рента споживача, буде відбуватися перерозподіл доходів від споживача до виробників і держави, приватний та макроекономічний добробут країни зменшиться.
Вплив мита на часткову рівновагу. Таким чином, вплив мита на споживання (тобто зменшення обсягів національного споживання) дорівнює 20 од. (БЛО, вплив мита на виробництво (збільшення національного виробництва через впровадження мита) дорівнює 10 од. (СМ), вплив на торгівлю (зменшення імпорту) дорівнює ЗО од. (ВN + СМ), а вплив на дохід бюджету становить ЗО грн (1 грн за кожну з ЗО імпортованих одиниць товару 1, або М^НN).
Зазначимо, що чим більш еластичним є попит, тобто чим більш похилою є крива бі, тим більшим є вплив мита на споживачів. Аналогічно, чим більш еластичною є пропозиція, тим більшим є вплив на виробництво.
Якщо ж і попит, і пропозиція є еластичними, то в такому випадку вплив на торгівлю буде істотним, тобто тим більшим буде скорочення імпорту товару 1 країною Б та тим меншими будуть доходи бюджету від встановлення мита. Зростання цін на товар 1 з Р\ = 1 грн до рі – 2 грн в результаті стягнення 100% мита, встановленого урядом країни 5 на імпорт цього товару, приводить до скорочення виграшу споживачів та збільшення виграшу виробників, що відображено на рис. 2.
Економічна роль мита
Митом вважається податок, який стягується з товару при перетині ним митного національного кордону. Імпортне мито — це податок, який стягується з імпортованих товарів, в той час як експортне мито накладається на експортовані товари.
Більшість країн застосовують саме імпортне мито, а експортне в основному застосовується країнами, що розвиваються, по відношенню до традиційного експорту, щоб отримати кращі ціни та збільшити виручку (наприклад, експортне мито стягується при експорті кави з Бразилії, або какао з Гани). З іншого боку, імпортне мито накладається з метою захисту окремих галузей економіки.
Мито може встановлюватися на вартість та на кількість товару. Адвалерне мито встановлюється як процент від вартості товару, що є предметом торгівлі. Специфічне мито встановлюється як фіксована сума коштів на фізичний обсяг товару. Комбіноване мито передбачає одночасне встановлення як адвалерного, так і специфічного мита.
Вплив мита на часткову рівновагу відображено на рис. 2.20, де D1 — це крива попиту, а S1 — крива пропозиції товару 1 в країні Б. У разі відсутності торгівлі перетин кривих D1, та S1 визначає точку рівноваги Е, коли попит становить 30 од. за ціною P1 = 3 грн. За умов вільної торгівлі світова ціна становитиме P1 = 1 грн, а країна Б буде споживати 70 од. товару 1 (АВ), з яких 10 од. (АС) виробляється у країні, а решта 60 (СВ) імпортується. Пунктирна лінія Sf відображає первинно абсолютно еластичну криву світової пропозиції товару 1.
Якщо ж країна Б встановлює мито на імпорт товару 1 у розмірі 100%, то ціна P1 в цій країні збільшиться до 2 грн. При ціні Р1 – 2 грн країна Б споживатиме 50 од. товару 1 (GН), з яких 20 од. (СJ) буде вироблятися всередині країн, а 30 од. (JH) — імпортуватися. Горизонтальна лінія Sf + Т відображає нову пропозицію товару для країни Б з урахуванням мита.
Таким чином, вплив мита на споживання (тобто зменшення обсягів національного споживання) дорівнює 20 од. (BN), вплив мита на виробництво (збільшення національного виробництва через впровадження мита) дорівнює 10 од. (СМ), вплив на торгівлю (зменшення імпорту) дорівнює 30 од. (ВN + СМ), а вплив на дохід бюджету становить 30 грн (1 грн за кожну з 30 імпортованих одиниць товару 1, або МJНN).
Зазначимо, що чим більш еластичним є попит, тобто чим більш похилою є крива D1, тим більшим є вплив мита на споживачів. Аналогічно, чим більш еластичною є пропозиція, тим більшим є вплив на виробництво. Якщо ж і попит, і пропозиція є еластичними, то в такому випадку вплив на торгівлю буде істотним, тобто тим більшим буде скорочення імпорту товару 1 країною Б та тим меншими будуть доходи бюджету від встановлення мита.
Тобто економічна роль мита полягає у тому, що коли країна введе імпортне мито, то будуть:
- зменшиться вітчизняне споживання;
- зросте вітчизняне в-во;
- зменшиться фізичний і вартіснй обсяг імпорту;
- зростуть надходження до держ. бюджету;
- зросте рента виробників;
- зменшиться рента споживача;
- буде відбуватися перерозподіл доходів від споживання до виробників і держави;
- приватний та макрое-й добробут країни зменшаться.
Проблема оптимального мита
Оптимальним митом –мито, яке забезпечує мацсимізацю макроекономічного добробуту країни. Таким чином, після введення мита загальний добробут країни зростає до досягнення значення митної ставки свого оптимуму, а потім, якщо ставки продовжують зростати, добробут буде поступово знижуватися.
Тільки велика країна введенням імпортного тарифу може вплинути на рівень світових цін і забезпечити собі деякий позитивний економічний ефект за рахунок поліпшення своїх умов торгівлі.
Однак і в цьому випадку позитивний економічний ефект виникне, тільки якщо прибуток від поліпшення умов торгівлі перекриє втрати, що виникають через необхідність збільшувати менш ефективне внутрішнє виробництво товарів і через скорочення внутрішнього
При відсутності тарифу (Т=0) економічний добробут великої країни знаходиться на рівні Е1. Максимальний позитивний вплив тарифу на економічний добробут досягається при оптимальному рівні тарифу Т0, при якому за рахунок перевищення виграшу від поліпшення умов торгівлі над утратами від уведення тарифу економічний добробут зростає до рівня Е2.
Потім, у міру збільшення ставки тарифу, економічні втрати починають усе більш перекривати одержуваний виграш доти, поки рівень тарифу не стане настільки високий або заборонним (Tр), що імпорт товару в країну втратить економічний зміст. Через відсутність більш дешевого імпорту економічний добробут країни упаде на рівень Е3. Подальше збільшення ставки тарифу вже ніяк не зможе вплинути на економічному благоустрій, оскільки імпорту просто не буде.
Оптимальний тариф має наступні основні риси, які необхідно враховувати при здійсненні державної зовнішньоекономічної політики:
- ставка оптимального тарифу завжди позитивна і знаходиться в проміжку між 0 і заборонною ставкою тарифу;
- ставка оптимального тарифу завжди відносно невелика. Розрахунки при передумові лінійного характеру функцій попиту та пропозиції показують, що для великої країни виграш від поліпшень умов торгівлі переважує виникаючі економічні втрати тільки у випадку, якщо ставка імпортного тарифу відносно невелика і якщо як можна велика частина його перекладається на іноземних постачальників за рахунок зниження світової ціни на імпортний товар;
- ставка оптимального тарифу обрат-на еластичності імпорту. Чим нижче еластичність імпорту за ціною (обсяги імпорту змінюються несуттєво при коливанні цін на нього), тим вище ставка оптимального тарифу. Чим вище еластичність імпорту за ціною (при росту цін обсяги скорочуються пропорційно), тим нижче ставка оптимального тарифу. В екстремальному випадку при нескінченно великій еластичності імпорту оптимальний тариф дорівнює нулеві, тобто його просто не потрібно вводити;
- оптимальний тариф веде до економічного виграшу однієї країни, але до втрат міжнародної економіки в цілому, оскільки є лише перерозподілом доходів від однієї країни до іншої. Світове господарство в цілому випробує ефекти захисту і споживання, тобто несе втрати через необхідність розвитку менш ефективного в порівнянні з закордонним внутрішнього виробництва і через скорочення внутрішнього споживання у всіх країнах.
Проте, у міру покращання умов торгівлі після введення мита в одній країні, інша країна — торговельний партнер зазнає погіршення умов торгівлі. Крім того, остання буде мати і зниження обсягів торгівлі, що спричинює погіршення добробуту в ній. В такому випадку партнер буде відповідати на такі дії через власне введення оптимального мита.
В міру відновлення понесених втрат від попереднього погіршення умов торгівлі, загальні обсяги міжнародної торгівлі будуть продовжувати скорочуватися. Такий процес може тривати досить довго, що в результаті призведе до того, що всі країни — учасники такої “війни” будуть втрачати більше, ніж отримувати.
Більше того, навіть якщо партнер і не вдасться до ескалації митних ставок, виграш країни, яка вводить оптимальне мито, буде меншим за втрати її торговельного партнера, тобто загальносвітовий добробут погіршиться.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter