Практична робота
Методи аналізу документа присвяченого темі грузино-російського конфлікту
Класичний метод аналізу
Журналістський аналіз
Заява міністерства закордонних справ Грузії від 12.09.2002р.
Основні характеристики:
Тема—висловлення офіційним Тбілісі занепокоєння зовнішньою політикою
Росії. Реакція була викликана заявою Президента Росії В.Путіна, яка
містила неприховану загрозу, щодо застосування військової сили проти
Грузії.
Ідея –заклик ООН, ОБСЄ та всієї світової спільноти не допустити
розгортання військової операції Росії на території Грузії, та запобігти
втручанню Росії у внутрішні справи країни-сусідки.
Образний орієнтир—у заяві створюється образ обуреної країни, оскільки
без її згоди на її території проводять антитерористичні операції,
мотивуючи це нездатністю Грузії самотужки владнати проблему бойовиків. І
хоча Грузія завжди “відкрита для тісної співпраці у боротьбі проти
терору” Росія все одно діє на свій розсуд нехтуючи позицією Грузії.
Критерії:
Зміст: у документі висловлюється стурбованість бажанням Росії провести
військові операції на грузинській території. Наголошується на тому, що
Грузія є активним учасником антитерористичних операцій ( у Панкійському
проваллі і на чеченській ділянці кордону між Росією та Грузією), була і
є відкритою для співпраці у рамках антитерористичної коаліції, а Росія
діє “всупереч загальноприйнятих норм міждержавних відносин”, і тому
розцінюється країною як “загроза агресії зі сторони РФ проти сусідньої
суверенної держави”. Згадується і абхазька проблема, в якій Росія (з
точки зору Грузії) відіграє дестабілізуючу роль, допомагаючи
сепаратистам матеріально.
Контекст—Грузія намагається привернути увагу світу до агресивної
політики Росії, щодо країни, при цьому висувається заклик: провести
моніторинг ситуації незалежними експертами на території Грузії. Цей
документ показує, що Грузія не хоче миритися з таким плином речей і може
звертатися до Заходу, щоб протидіяти Росії, тобто у тексті є неявне
попередження Росії, щодо можливих наслідків її діяльності на території
Грузії.
Надійність та достовірність не викликають сумнівів, оскільки: це
офіційний документ міністерства закордонних справ Грузії; він
представлений для широкого загалу.
Можливі мотиви комунікатора:
а) Проявити Грузію як активну державу, а не пасивного спостерігача,
що не може протидіяти зазіханням на внутрішню політику;
б) Акцентуація світової уваги на проблемах регіону, а також до
проблеми Абазії;
в) Пошук підтримки на світовій арені ( можливі союзники)
г) Попередження Росії, щодо можливих наслідків її дій ( осуд
світовою спільнотою)
Стиль документа
Це офіційний заклик Грузії звернути увагу на безчинства Росії. Текст
побудований з експресивно забарвлених речень ( “у Грузії дуже
занепокоєні заявою”, “викликає надмірне здивування”, “МІД Грузії вважає
абсолютно неприпустимим”, “МІД закликає”), що налаштовують адресата(тів)
на активні дії, викликають обурення політикою Росії щодо Грузії та
співчуття Грузії, як невиправдано ображеній країні, у якої і так проблем
досить.
Формалізований метод аналізу документа
В своїй роботі я буду досліджувати категорії:
– осуду Грузією політика Росії (о)
– заклик до світової громадськості, щоб припинити військове втручання
(з), та порівнювати їх.
Задача контент-аналізу—виявити характер документа, тобто реальну оцінку
Грузією політики Росії.
Предметом є зіставлення двох основних категорій змісту: осуду та заклику
до боротьби проти російського безчинства.
Одиницею дослідження я пропоную взяти абзац.
Частота появи категорії:
n- кількість одиниць аналізу, що відповідає категорії;
N- загальна кількість одиниць аналізу.
fo=3:10=0,3
fз=2:10=0,2
Питома вага категорії змісту:
де Пт – питома вага теми
Рт- загальний обсяг рядків, коли тема головна;
Кгол – кількість випадків, коли категорія головна;
Кдр- кількість випадків, коли категорія другорядна;
Ка- кількість випадків, коли категорія детально аналізується;
Кв- кількість випадків, коли категорія висвітлюється;
Кзг- кількість випадків, коли категорія згадується.
1 29 2*4+5 3*1+2*2+1
Пт= 3 43 (2*4+5)+(2*2+2) (3*1+2*2+1)+(3*1+2*1+2)
*100%=62%
Можна зробити висновок , що в даному документі осуду позиції Росії
відведено більше місця ніж заклику до боротьби проти неї світової
спільнот, хоча ця категорія складає 38%, що теж не мало. Тобто яскраво
представлена позиція країни, яка не бажає терпіти таке поводження з
собою.
Щодо зіставлення контент-аналітичного та класичного методів
аналізу, то можна сказати, що класичний аналіз дозволяє проникнути в
суть документа не втративши його оригінальності, проте він не
застрахований від суб’єктивізму. Інтерпретація документа або документів
цілком залежить від настанов, із якими дослідник підходить до
опрацювання матеріалів. Щоб позбавитися цієї вади необхідно поводити
конвент-аналіз, сильними сторонами якого є об’єктивність, строгість,
системність об’єкта дослідження. Хоча й в обох методах є свої слабкі
сторони, їхнє одночасне застосування дозволяє більш-менш точно дослідити
документ.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
