.

Контент-аналіз обраного документа. Конфлікт між Росією і Грузією. (Вступ до фаху) (лабораторна)

Язык: украинский
Тип документа: Word Doc
0 1611
Скачать документ

Лабораторна робота

на тему:

Контент-аналіз обраного документа. Конфлікт між Росією і Грузією. (Вступ
до фаху)

Для аналізу мною була обрана заява Міністерства Закордонних Справ
Грузії. На мою думку цей документ глибоко висвітлює політичну кризу між
Грузією і Росією, і підтверджує те, що цей конфлікт дійсно існує не
дивлячись на заяви деяких російських політиків.

Для аналізу цього документа з класичних методів аналізу мною був обраний
історичний метод аналізу. Історичний метод аналізу включає в себе:

перевірку тексту на достовірність, що встановлюється як за

матеріальними ознаками (папір, почерк), так і за формою (тон, стиль,
словник);

з’ясовує мотиви упорядкування документа, особистості автора;

висвітлює історичні обставини при упорядкуванні документа.

Документ, що було обрано для аналізу є офіційною заявою МЗС Грузії, до
того ж тон, стель та словник підтверджують, що цей документ є
оригінальним і першо джерельним.

Мотивом укладання цього документа є невдоволення Грузії, щодо
невиконання Росією обов’язків які були взяті згідно до “Стамбульського
Совместного Заявления” відносно виводу ОДВТ та розформування воєнної
бази “Візіані”, а також намагання Грузії звернути увагу членів ОБСС на
невиконання Росією своїх обов’язків з гідно з цією угодою.

Історичні обставини при упорядкуванні цього документа :

В зв’язку з тим , що вплив США на політику Грузії має велику вагу, до
того ж фінансові кредити які США надає Грузії, і без яких Грузія просто
не зможе існувати, спричинило намагання Грузії позбавитись будь-якого
впливу Росії на внутрішню та зовнішню політику Грузії. Як приклад можна
взяти бажання розформування Російської воєнної бази “Візіані” на
території Грузії.

Метод контент- аналізу.

Контент-аналіз – кількісно-якісний метод вивчення документів, що
характеризується об’єктивністю висновків і строгістю процедури, яка
полягає в квантифікаційному опрацюванні тексту з подальшою
інтерпретацією результатів.

Основні принципи контент-аналіза:

строгість аналізу, тобто його обґрунтованість і відновлюваність;
повне

охоплення всіх досліджуваних джерел інформації;

об’єктивність аналізу.

Мета і задачі контент-аналіза – дослідження документа або сукупності
документів для вивчення закономірностей внутрішньої побудови документів,
настанов і умов, що його породили.

Категорії дослідження:

а – наявність конфлікту між Грузією і Росією

в – намагання Грузії розв’язати конфлікт пов’язаний з розформуванням
російської воєнної бази “Візіані”

с – небажання Росії розв’язувати конфлікт пов’язаний з розформуванням
російської воєнної бази “Візіані”

Отже, за формулою ми можемо визначити питому вагу категорій змісту.
Загальна кількість рядків в документі – 59

Загальний обсяг рядків коли тема головна: а- 35 в- 34 с-
26

Кількість випадків, коли тема головна а- 23 в- 26
с- 11 Всього 60

Кількість випадків, коли тема другорядна а- 12 в- 8 с-
15 Всього 35

Кількість випадків, коли тема детально аналізується а- 8 в-
10 с- 8 Всього 26

Кількість випадків, коли тема висвітлюється а- 16 в- 14 с-
10 Всього 40

Кількість випадків, коли тема просто згадується а- 11 в- 10 с-
8 Всього 29

Тепер коли ми маємо всі показники можна розрахувати питому вагу для
категорії яка нас більш за все цікавить.

П1а = 0,33*[35/59+58/155+67/187]*100% = 0,33* 1,3255 = 43,74%

На базі елементарних статистичних даних, отриманих в результаті аналізу,
можливо досягти неочікувані глибокі результатів. Це також дає нам
можливість синтезувати ті акценти, які було зроблено в тексті. Щодо
числа, отриманого в процесі аналізу, 44% є високим показником
відповідності змісту документу до окремої категорії. Саме це свідчить
про доведеність гіпотези. Саме об’єктивні підрахунки є тим засобом, який
здатний давати суб’єктивне враження.

Єдиною вадою конвент – аналізу є те, що чим менший обсяг інформації, тим
менш обґрунтовані висновки, що також не дозволяє відрізняти
індивідуальні риси документу. Але основний плюс цього виду аналізу є
об’єктивність, строгість, системність об’єкту досліджень.

Заявление Министерства Иностранных Дел Грузии

Общеизвестно насколько велико значение, которое придают Грузия и
сообщество ОБСЕ в целом имплементации Совместного Заявление Грузии и
Российской Федерации, принятого в Стамбуле. Исходя из того, что сроки
выполнения большей части международных обязательств, предусмотренных
Совместным Заявлением, истекли 1 июля, Министерство Иностранных Дел
Грузии считает себя обязанным заявить следующее:

Мы с удовлетворением отмечаем, что до сегодняшнего дня стороны
конструктивно сотрудничали по вопросам осуществления обязательств,
взятых согласно Стамбульскому Совместному Заявлению относительно вывода
ОДВТ и расформирования/вывода военной базы “Вазиани”, что обусловило их
своевременное и полное выполнение. На фоне упомянутого позитивного
сотрудничества тем более достойным сожаления является тот факт, что к
согласованному сроку не удалось, выполнить договоренность о выводе из
Гудауты российской военной базы.

Несмотря на неоднократные обещания российской стороны на различных
международных форумах, в том числе на 2-ой Конференции по Рассмотрению
ДОВСЕ и 7-ом раунде переговоров, международные обязательства, взятые
Россией были выполнены лишь частично. Тем самым Российская Федерация
нарушила взятые на себя Совместным Стамбульским Заявлением обязательства
в части, касающейся выводя гудаутской военной базы России.

В соответствии с информацией, предоставленной российской стороной,
сепаратистский режим Абхазии блокирует вывод военного персонала и вывоз
вооружения и техники из гудаутской российской военной базы.

В связи с вышеуказанным, грузинская сторона однозначно заявляет, что
считает неприемлемым, чтобы выполнение международных обязательств,
взятых двумя суверенными государствами, стал: ” заложником
сепаратистского режима”. Уместно отметить, что грузинская сторона
несколько раз предлагала российской стороне рассмотреть альтернативные
пути вывода гудаутской российской военной базы, в том числе -уничтожение
оставшегося вооружения и техники, которые, российской стороной, к
сожалению, были отвергнуты.

Вызывает удивление позиция Российской Федерации, зафиксированная на
Постоянном Совете ОБСЕ, согласно которой российская сторона заявляет,
что она полностью выполнила международные обязательства, взятые
Совместным Заявлением.

Для грузинской стороны также абсолютно неприемлемо увязывать вывод
российского воинского персонала, вооружения и техники с принятием
грузинской стороной решения о возможном размещении охранного
подразделения России на некоторых объектах гудаутской военной базы.

Грузинская сторона категорически осуждает невыполнение российской
стороной ее международных обязательств по расформированию/выводу РВБ

”Гудаута” и требует осуществления безотлагательных мер для выполнения
указанных обязательств. Вместе с тем, грузинская сторона оставляет за
собой право принять все соответствующие меры в связи с упомянутым
вопросом,

Приветствуя своевременное расформирование/вывод РВБ “Вазиани”,
осуществленное в условиях транспарентности, грузинская сторона
подчеркивает значение проведения процесса расформирования/вывода РВБ
“Гудаута” в аналогичных условиях и выражает озабоченность в связи с
недавним фактом срыва международной инспекции, которая должна была быть
проведена на РВБ “Гудаута” под эгидой ДОВСЕ.

Исходя из значения обязательств, взятых в соответствия с Договором об
Обычных Вооруженных Силах в Европе и Совместным Заявлением Грузии и
Российской Федерации на Стамбульском саммите ОБСЕ, Грузия призывает
Российскую Федерацию принять безотлагательные и исчерпывающие меры для
своевременного и полного выполнения международных обязательств, взятых с
соответствии с упомянутыми документами. Грузинская сторона выражает
надежду, что все государства-участники ДОВСЕ активно поддержат эти
законные требования Грузии.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020