Контрольна робота
Економічні наслідки міграції
План.
1.Загальні закономірності розвитку світового ринку трудових
ресурсів.
2.Міжнародна трудова міграція: суть та причини виникнення.
3.Основні тенденції розвитку сучасних міграційних процесів.
4.Регулювання міжнародних міграційних процесів. Міжнародна
організація праці.
Вступ.
Основна причина трудової міграції — низький рівень доходів значної
частини населення, різке зростання витрат громадян на освітні, медичні
та комунальні послуги. Тривалий час у нашій країні зберігається високий
рівень бідності, бо середньомісячна зарплата залишається дуже низькою, в
порівнянні з іншими Європейським країнами, а рівень безробіття — одним
із найвищих.
Водночас обсяги міграції є помітними, але не катастрофічними.
«Страшилки» деяких авторів щодо «обезлюднення наших сіл» стосуються,
очевидно, поодиноких випадків, а завищені цифри (нібито чисельність
українських мігрантів становить 7 мільйонів) характеризують, можливо,
лише кількість осіб, які з різних причин перетинали кордони держави.
Реально ж, виходячи з отриманих даних по Тернопільщині, яку вважатимемо
середньостатистичною щодо заробітчанства, можна говорити про сумарну
кількість мігрантів з України в межах двох мільйонів осіб (у сезон —
трохи більше), що збігається з розрахунками Міністерства закордонних
справ та Мінекономіки.
1. Загальні закономірності розвитку світового ринку трудових ресурсів.
Світовий ринок трудових ресурсів – це система відносин, що виникає з
приводу постійного балансування попиту та пропозиції щодо світових
трудових ресурсів, яка склалася у зв’язку з нерівномірністю кількісного
та якісного розміщення робочої сили по світу. Іншими словами:
Світовий ринок робочої сили – це сукупність трудових ресурсів світу, які
пропонуються і купуються на міжнародній діловій арені.
Трудові ресурси розміщені по світу нерівномірно, а тому в одних країнах
відзначається недостача робочої сили, в той же час, як в інших країнах
населення набагато перевищує потреби в робочих руках. Найбільші проблеми
з безробіттям виникають у густонаселених регіонах світу і малорозвинених
країнах, що часто співпадає.
Густонаселеними вважаються в основному Південна і Південно-Східна Азія,
Північна і центральна Африка, північна частина Латинської Америки.
Світовий ринок трудових ресурсів знаходиться постійно в русі, тобто
переживає тенденційні зміни.
Основні особливості динаміки професійної структури і форм зайнятості
активного населення світу:
збільшується потреба в освічених висококваліфікованих працівниках в
галузі електронної техніки, а відповідно збільшується кількість людей,
потреба в професії яких відмирає.
в розвинених країнах настає насиченість економіки “білими комірцями”, а
тому вони стають безробітними.
2.Міжнародна трудова міграція: суть та причини виникнення.
Явище міжнародної міграції населення досить давне і залишило помітний
слід у розвитку людства. Більша частина населення деяких країн,
наприклад: США, Канада, Австралія складається з нащадків колишніх
емігрантів.
Міграція трудових ресурсів – це переміщення людей у територіальному
просторі з метою пошуку місця роботи.
Міжнародна трудова міграція – це форма МЕВ, яка полягає у переливі
трудових ресурсів з одних країн інші і виражає процес перерозподілу
трудових ресурсів між ланками світового господарства.
Основні причини існування міжнародної трудової міграції:
а) з боку країни, з якої йде міграція:
велика густота населення.
масове безробіття.
низький життєвий рівень і заробітна плата.
виробнича необхідність(для спеціалістів, що працюють у слаборозвинених
країнах).
б) з боку країн, які приймають міграцію:
потреба у додатковій висококваліфікованій робочій силі.
потреба у додатковій дешевій робочій силі.
порівняно висока зарплата.
3.Основні тенденції розвитку сучасних міграційних процесів.
Міграційні процеси відбуваються по всьому світу і мають багатовекторну
спрямованість, але на світовому ринку трудових ресурсів склалися чітко
визначені центри, куди в основному стікаються трудові ресурси.
США, Канада – постійно працює 5% іммігрантів(5-12млн.чол.) від загальної
кількості всього працюючого населення.
Західна Європа – кількість працюючих іммігрантів 4-7млн.чол. Найбільше
їх у Люксембурзі, Швейцарії, ФРН, Франції.
Близький Схід – в середньому тут працює 3-5млн. іммігрантів. Найбільше
іноземців працює в Об’єднаних Арабських Еміратах, Катарі, Кувейті,
Саудівській Аравії.
Латинська Америка – число іммігрантів 3-8млн. Найпривабливішими країнами
є Аргентина та Венесуела.
Австралія – це традиційний центр міграції, котрий стягує на роботу 2-3%
іммігрантів від кількості всього числа працівників.
Азіатсько-Тихоокеанський регіон – основними імпортерами робочої сили тут
є Японія, Південна Корея, Гонконг, Малайзія, Тайланд, Сінгапур.
Соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції мають, як
позитивні, так і негативні сторони.
Виграш країни-імпортера трудових ресурсів:
Дана країна отримала дешеву, молоду робочу силу.
Отримала готових спеціалістів.
У такій країні прискорюється економічне зростання, зростає
державний бюджет.
Виграш країни – експортера трудових ресурсів:
Валютні перекази іммігрантів своїм сім’ям (осідає в банках валюта).
Експортом трудових ресурсів ослаблює проблему безробіття.
Підвищується кваліфікація іммігрантів, які повернулись назад.
Негативні наслідки міграції для країн-імпортерів:
виникнення додаткових проблем, пов’язаних з соціальним захистом
іммігрантів.
відтік національної валюти у формі вивозу чи переказу.
втрата виучених дешевих спеціалістів – іммігрантів, при їх поверненні на
батьківщину.
Негативні наслідки міграції для країн-експортерів:
втрата висококваліфікованих підготовлених спеціалістів, так званий
“відтік розумів”.
додаткові витрати з бюджету на підготовку нових спеціалістів.
виникнення тенденції до спаду темпів економічного зростання.
4.Регулювання міжнародних міграційних процесів.
Міжнародна організація праці.
До регулювання міжнародних міграційних процесів відносять:
Адміністративно – правове регулювання, яке передбачає:
а) встановлення правових норм;
б)встановлення міграційних квот;
в)встановлення рамок можливостей мігрування (кримінальні норми).
Економічне регулювання міжнародних міграційних процесів полягає в:
а)встановленні митних внесків чи бар’єрів;
б)встановленні відповідних візових ставок;
в)регулювання зарплати мігрантів;
г)запровадження різного роду штрафних ставок.
Регулювання міжнародних міграційних процесів на міждержавному рівні
буває:
Одностороннє міжнародне регулювання – це державне регулювання
міграційних процесів у відповідності з власними інтересами і без
узгодження з іншими державами.
Двостороннє регулювання – це регулювання міграційних процесів на основі
двосторонніх міждержавних угод.
Багатостороннє регулювання міжнародними міграційними процесами –
базується на підписанні міжнародних угод, конвенцій на загальносвітовому
рівні, а також в межах окремих інтеграційних угрупувань.
Основні правові норми регулювання міжнародних трудових відносин
визначаються і контролюються Міжнародною організацією праці – це
міжнародна урядова організація створена в 1919році,яка з з 1946 року є
спеціалізованим закладом ООН. Україна є членом цієї організації, але ще
не всі її положення підписала.
Основні завдання міжнародної організації праці:
захист інтересів і прав трудящих.
підвищення життєвого рівня трудящих.
покращення умов праці.
захист від професійних захворювань.
соціальний захист працівників – іммігрантів.
сприяння зайнятості іммігрантів.
Висновок.
Процеси трудової міграції мають як позитивні результати, так і негативні
наслідки. Серед позитивних — підвищення рівня добробуту трудівників,
виховання у наших громадян відповідальності за власну долю і добробут
родин, позбавлення споживацької психології і сліпої віри в державу, яка,
мовляв, має усіх усім забезпечити, а також суттєве (практично подвійне)
зниження напруження на ринку праці.
Зворотний бік цієї медалі — це тимчасова втрата певної частини
трудового потенціалу регіону і країни, морально-психологічні втрати,
розлади здоров’я, а нерідко і розпад сімей, а ще — випускники вузів,
трудові мігранти втрачають свою кваліфікацію.
Водночас трудова міграція є одним з ефективних засобів інвестування
вітчизняної економіки. За нашими підрахунками, на Тернопільщину щороку
надходить від заробітчан понад 100 мільйонів доларів, тобто більше
півмільярда гривень, тоді як обласною програмою залучення інвестицій на
2002—2005 роки обсяги офіційних іноземних інвестицій становитимуть 13,4
млн. грн., або лише 2 відсотки від вищеназваної суми. Погодьтеся, що при
більш сприятливій для підприємництва державній політиці ці кошти можна
було б спрямувати на розвиток малого та середнього бізнесу, в
інвестування економіки, а не проїдання, придбання іномарок і сферу
дозвілля.
Зауважу, завдяки коштам наших заробітчан різко зросли обсяги житлового
будівництва, а також кількість студентів, які навчаються на платній
основі.
Головне, необхідно цілеспрямовано проводити в Україні послідовні
економічні реформи, які сприятимуть досягненню належного рівня життя
українців на рідній землі. Якщо рівень зарплати наших громадян досягне
еквівалента 200—300 доларів на місяць, то навряд чи вони поїдуть на
заробітки в Росію, Італію чи Польщу.
Але оскільки трудова міграція — це реальність, то державі слід
забезпечити правовий захист наших мігрантів шляхом укладання з
відповідними країнами взаємовигідних угод з легалізації перебування
українців на заробітках. Важливо також створювати сприятливі умови для
легалізації заробітків трудових мігрантів, які повертаються в Україну,
реально підтримувати їх активні підприємницькі та соціальні дії,
формувати за їх допомогою інфраструктуру нових робочих місць, найперше —
на селі, де, до речі, найбільше безробітних.
Література:
І.М.Школа В.М.Козменко. “Міжнародні економічні відносини “ Чернівці
“Рута” 1996 ст 116-123.
В.В.Козик Л.А.Панкова“Світове господарство та міжнародні економічні
відносини” Львів 1995
PAGE 10
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
