Лабораторна робота

на тему:

“Документ, як інформаційний ресурс сучасного суспільства”

1. Мета роботи

Ознайомитись з базовими поняттями прийняття інформаційних рішень в
системі міжнародних відносин. Оволодіти навичками аналізу документів.

2. Порядок виконання роботи

1. Попереднє опрацювання теоретичного матеріалу.

2. Отримання допуску до виконання лабораторної роботи.

3. Опрацювання типового навчального завдання.

4. Виконання індивідуального завдання.

5. Оформлення звіту.

6. Захист роботи.

3. Короткі теоретичні відомості

3.1.Загальна класифікація інформації

Для соціальних систем: інформація — це деяка послідовність повідомлень,
знань, що актуалізуються (можуть бути одержана, передана, перетворена та
ін.) за допомогою деяких знаків (символ, образ, жест, звук та ін.). Це
збільшення, розвиток, актуалізація знань, що виникає в процесі
цілеспрямованої інтелектуальної діяльності людини.

Повідомлення — форма прояву чи актуалізації (передачі) інформації.
Інформація завжди має носій, актуалізація інформації завжди зв’язана зі
зміною носія.

При дослідженні систем інформацію можна класифікувати:

По відношенню системи до навколишнього середовища:

вхідна;

вихідна;

внутрішня.

По відношенню до кінцевого результату:

початкова;

проміжна;

результуюча.

По реакції на актуалізацію:

постійна;

перемінна;

змішана.

По режимах (структурі) актуалізації:

послідовному;

паралельному;

послідовно-паралельному.

По загальних ознаках:

по стадії використання (первинна, вторинна);

по повноті (надлишкова, достатня, недостатня);

відносно цілі системи (синтаксична, семантична, прагматична);

відносно елементів системи (статична, динамічна);

відносно структури системи (структурна, відносна);

відносно керування системою (керуюча, перетворююча, змішана);

відносно території (федеральна, регіональна, місцева, особиста та ін.);

по доступу (відкрита чи загальнодоступна, закрита чи конфіденційна,
змішана);

по предметній області, по характеру використання (статистична,
комерційна, нормативна, довідкова, наукова, навчальна, методична і т.п.,
змішана).

3.2.Базові поняття прийняття інформаційних рішень

До групи основних понять, необхідних при розгляді питань прийняття
інформаційних рішень, варто віднести наступні:

факт;

знання;

відомості;

дані;

інформація;

інформаційний ресурс.

Необхідність уточнення цих понять визначається тим, що в різних
термінологічних посібниках вони визначені по-різному і, крім цього, між
ними задані суперечливі зв’язки.

Факт (factum-зроблене) — дійсна, цілком реальна подія, явище; те, що
дійсно відбулося. Факти як об’єктивні події не істини і не помилкові;
вони існують чи не існують.

Знання — духовна діяльність, відображення об’єктивної дійсності, що
розглядається з погляду не процесу, а результату.

Відомості — це знання конкретної людини чи групи людей, що не мають
повного узгодження з загальноприйнятими на даному етапі теоріями.

Дані — інформація, що зберігається в базах даних і обробляється
прикладними програмами, чи інформація, представлена у виді послідовності
символів і призначена для певної обробки інтерпретатором. Дані включають
тільки ту частину знань, що формалізовані в такому ступені, що над ними
можуть здійснюватися процедури формалізованої обробки.

Незважаючи на усе більш широке використання поняття «інформаційний
ресурс», у даний час відсутнє його загальноприйняте визначення, що
робить проблематичним розробку ефективної політики будь-якого рівня
(міжнародного, національного, регіонального, республіканського і
галузевого) по створенню інформаційних ресурсів і їхньої промислової
експлуатації в інтересах науки, техніки, виробництва і керування.

Ресурси — елементи економічного потенціалу, які є у суспільства і які,
при необхідності, можуть бути використані для досягнення конкретних
цілей господарського і соціального розвитку.

У рамках програмно-цільового підходу інформація розглядається як один з
видів ресурсів при реалізації цільових програм поряд з робочою силою,
матеріалами, енергією, коштами і т.д. Інформація розглядається як один з
видів ресурсів, що використовує суспільство.

Інформація — це знання, включене безпосередньо в комунікативний процес.

Вихідним моментом включення інформації в сферу обігу по різним
соціальним каналам є її фіксація на тих чи інших видах носіїв.

Документування — закріплення інформації на тих чи інших матеріальних
носіях, для подальшої її передачі між користувачами і процесами,
розподіленими в часі і просторі.

З моменту фіксації знання на тім чи іншому носії воно стає інформацією,
і тільки ця інформація може розглядатися як інформаційний ресурс. Але
новий носій — це нові способи реєстрації, збору, передачі, збереження й
обробки інформації і, отже, нові способи керування.

Кожен новий тип носія інформації породжує свій клас інформаційних
ресурсів, що характеризується своєю безліччю властивостей, зв’язаних з
фіксацією, відтворенням, доступом, сприйняттям і процесами обробки
зафіксованої на носії інформації, а також реалізацією процесів передачі
інформації в часі.

Узагальнюючи викладене:

інформаційний ресурс — вся накопичена інформація про навколишню нас
дійсність, яка зафіксована на будь-яких носіях, що забезпечує її
передачу в часі і просторі між різними споживачами для рішення наукових,
виробничих, управлінських і інших задач.

У залежності від носіїв інформації, інформаційні ресурси пропонується
розділити на шість основних класів:

всі документи на будь-яких носіях, включаючи електронні носії.

персонал (пам’ять людей), що володіє знаннями і кваліфікацією в різних
галузях науки і техніки.

організаційні одиниці — наукові, виробничі, управлінські й інші
організації, що мають кадрові, технічні, виробничі, фінансові й інші
можливості для рішення визначеного кола проблем і задач.

промислові зразки (будь-які матеріальні об’єкти створені в процесі
виробництва),

рецептури і технології, програмні продукти, що є упредметненим
результатом наукової і виробничої діяльності людей.

науковий інструментарій (у тому числі: автоматизовані системи наукових
досліджень, автоматизовані робочі місця науковців і проектувальників,
експертні системи і бази знань).

Створення національних інформаційних ресурсів неможливо (особливо в
умовах де задачі динамічно змінюються) без вивчення й обліку всієї
структури зв’язків між різними класами інформаційних ресурсів, без
координації використання інформаційних ресурсів організаціями, фірмами і
державними установами, що працюють у різних областях.

3.3. Документ, як інформаційний ресурс

 Документована інформація — зафіксована на матеріальному носії
інформація з реквізитами, що дозволяють її ідентифікувати.

Документ — головний засіб закріплення різним способом на спеціальному
носії інформації, одержуваної в процесі розвитку науки і практичної
діяльності людей.

В документах закріплюється і концентрується інформація про факти, події,
явища об’єктивної дійсності і розумової діяльності людини.

Основна функція документа — забезпечення передачі інформації в просторі
і часі між різними користувачами.

Даний клас інформаційних ресурсів є найбільш дослідженим. Фактично всі
роботи зі створення і розвитку інформаційних систем спрямовані на
формування документальних інформаційних ресурсів і забезпечення доступу
користувачів до відомчих, національних і міжнародних документальних
ресурсів.

Основною тенденцією розвитку документальних ресурсів є перенос усе
більшої їхньої частини на електронні носії, що принципово змінює умови
доступу до документальних інформаційних ресурсів.

Кожен документ характеризується своїм набором ознак. З іншого боку, той
самий по змісту документ може мати різну форму представлення в
залежності від того, у якій інформаційній структурі він функціонує.

Загальна кількість видів і форм документів, використовуваних як джерела
інформації, невідомо. Тільки по ознаках, що входить у групу «зміст
інформації» різні дослідники з фондів найбільших бібліотек і
інформаційних центрів виявили, близько 110-130 видів документів.

Наростаюче різноманіття документоутворюючих ознак, веде до надлишок
наростання несумісних форм представленої інформації в документах, що
істотно збільшує число бар’єрів між інформацією, зафіксованої в
документі, і користувачем, що бажає одержати доступ до цієї інформації.

Якщо при використанні документів на традиційних носіях, основним
бар’єром, за умови одержання документа, був «мовний бар’єр» і рівень
професійної підготовки користувача, то перехід до електронних носіїв,
кількість бар’єрів різко зростає.

Сучасний рівень розвитку інформаційних технологій створює із носія
інформації і користувача інформації складну систему (технічно,
алгоритмічно, програмно, технологічно). Несумісність техногенного
середовища створює значні труднощі для сприйняття інформації,
зафіксованої на електронних носіях, і в багатьох випадках веде до їх
безповоротної втрати.

Кожне техногенне середовище дозволяє здійснювати роботу з властивими
тільки для нього електронними ресурсами. Більш того, різні модифікації
(версії) однієї і тієї ж техносфери можуть породжувати несумісні
електронні інформаційні ресурси. До цієї категорії бар’єрів відносяться
ситуації зв’язані з використанням несумісних текстових редакторів,
драйверів, відеокарт, системні вимоги до конфігурації та інше.

4. Типове навчальне завдання

Приклад 6.1.: документ може бути розглянуто як кортеж:

D=, де:

Z — зміст інформації: складається з проблемної область інформації,
відображеної в документі (науково-технічна, економічна, управлінська,
технологічна, виробнича, юридична, довідкова, соціальна, медична, інша
(у тому числі: художня, релігійна, музична, літературна і т.д.).

N — носій інформації:

Паперовий носій: традиційні засоби поліграфії, носії типу «принтер»,
перфострічки, перфокарти, носії для пристроїв відображення.

Магнітні і магнітооптичні носії: магнітні стрічки, магнітні диски і
дискети, жорсткі диски (вінчестери), CD-ROM, оперативна пам’ять.

Мікрофільмові носії і кінофотоматеріали: мікрофільми, фотоносії,
кіноматеріали.

Пристрої відображення: табло для алфавітно-цифрової інформації, екрани.

A — алфавіт представленої інформації: цифри, букви, символи
ієрогліфічних систем писемності, та системи спеціальних знаків і умовних
позначок.

F — метод фіксації інформації: тексти, формульна інформація (у тому
числі різні методи представлення хімічних формул і структур), таблична
інформація (у тому числі: бланкова, анкетна), графіка (малюнки,
креслення, карти, зображення, відеоматеріали та інше), аудіоінформація,
аудіовізуальна інформація, цифрова й аналогова інформація, записувана
різною апаратурою, перфорація (від абетки для сліпих до кодових
комбінацій на перфоносіях).

T — технічний засіб, що забезпечує як відтворення, реєстрацію, фіксацію,
збір, передачу, збереження й обробку документів: засоби ручної обробки,
оргтехніка, кінофототехніка, електронно-обчислювальна техніка, засоби і
канали зв’язку.

P — правила (способи, методи, алгоритми, програми) перетворення
документів при зміні носія інформації;

M — метаінформація про документ (інформація, що описує документ): опис
структури документа, опис операцій, дозволених над інформацією, опис
інформації, що ідентифікує документ.

Приведений перелік з достатньою повнотою відбиває стан (рівень розвитку)
сучасних інформаційних технологій, що спираються на документальні
інформаційні ресурси.

5. Індивідуальне завдання.

Запропонувати та самостійно проаналізувати документ з галузі міжнародних
відносин.

Описати документ за схемою типового завдання (Приклад 6.1.).

6. Питання допуску до лабораторної роботи

Класифікувати інформацію по різних ознаках.

Визначити основні режими актуалізації інформації в системі.

Охарактеризувати поняття факт та знання

Охарактеризувати поняття відомості та дані

Охарактеризувати поняття інформація та інформаційний ресурс.

Охарактеризувати документ, як інформаційний ресурс.

Визначити основні класи інформаційних ресурсів.

Охарактеризувати основну функцію документу в системі міжнародних
відносин.

Визначити методи доступу до інформаційних ресурсів в сучасному
суспільстві.

Охарактеризувати основну тенденцією розвитку документальних ресурсів.

7. Питання до захисту лабораторної роботи

Охарактеризувати методи одержання та використання інформації в системі
міжнародних відносинах.

Визначити ціль та задачу дослідження проведеного в індивідуальному
завданні.

Охарактеризувати документ як підсистему системи міжнародних відносин.

Визначити поняття — зміст інформації.

Визначити поняття — носій інформації.

Визначити поняття — метод фіксації інформації.

Визначити поняття — правила перетворення документів при зміні носія
інформації.

Визначити поняття — метаінформація.

Розкрити проблему доступу до інформаційних ресурсів в сучасному
суспільстві.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

Гондюл В.П., Добржанська О.Л. Методичні вказівки до виконання
лабораторних робот з нормативної дисципліни «Системний аналіз». —
К.:ІМВ, 2003.- 57 с.

Грехем Р., Кнут Д., Паташник О. Конкретная математика. Основание
информатики. — М.: Мир, 1998. — 703 с.

Копель О. А., Пархомчук О.С. Міжнародні системи. Світова політика. — К.:
ФАДА, ЛТД, -2001. — 224 с.

Система, структура и процесс развития современных международных
отношений/отв. ред. Гатман В.И. — М.:Наука, 1984.-422 с.

Сізих Н.В. Теорія прийняття рішень в міжнародних відносинах: Навчальний
посібник для лекційного курсу. — К.: Кобза, 2003. — 208 с.

Тюрин Ю.Н., Макаров А.А. Статистический анализ данных на компьютере/ под
ред. В.Э. Фигурнова — М.: Инфра-М, 1998. – 528с.

Гондюл В.П., Литвиненко Н.П., Мельничук Н.Б., Майстренко П.П.
Математичне моделювання та прогнозування політичних конфліктів у
Європі. К.: ІМВ, 1999. — 106 с.

Боровиков В. STATISTICA: искусство анализа данных на компьютере. Для
профессионалов. – СПб.: Питер, 2001. – 656 с.

Зернецька О.В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і
міжнародні відносини. — К.: Освіта, 1999. — 351 с.

Коломієць В.Ф. Міжнародні інформаційні системи: Навчальний посібник. —
К.: КГУ, — 2001р.

PAGE

PAGE 11

Похожие записи