Органи державного регулювання митною справою та митні органи. Структура центрального апарату державної митної служби України. Правова основа діяльності працівників митних органів України
Україна як суверенна держава самостійно створює власну митну систему і здійснює митну справу. Митна справа є складовою частиною зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України.
Митна справа в Україні включає в себе встановлення порядку та організацію переміщення через митний кордон України товарів і предметів, обкладення митом, оформлення, здійснення контролю та інших заходів щодо реалізації митної політики в Україні.
При здійсненні митної справи Україна дотримує визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших загальноприйнятих міжнародною практикою норм та стандартів.
Україна бере участь у міжнародному співробітництві з питань митної справи.
Україна самостійно визначає митну політику, створює власну митну систему та здійснює митне регулювання на своїй території.
Митне регулювання здійснюється відповідно до Кодексу, законів України та міжнародних договорів України. Україна може вступати в митні союзи з іншими державами, брати участь у діяльності міжнародних організацій з питань митної справи.
Органи державного регулювання митною справою та митні органи
Засади митної справи визначаються виключно законом. Кабінет Міністрів України організовує і забезпечує здійснення митної справи. Безпосереднє керівництво митною справою покладається на Державну митну службу України, яка є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Положення про Державну митну службу України затверджується Президентом України.
Регулювання митною справою здійснюють найвищі органи державної влади та управління України.
Головні напрями митної політики України; структура системи органів державного регулювання митної справи; розміри мит та умов митного обкладення; спеціальні митні зони та митні режими на території України; перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється, визначаються Верховною Радою України.
Забезпечення здійснення митної політики України відповідно до законів України; встановлення розмірів митних зборів і плати за митні процедури; координація діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з питань митної справи; проведення переговорів та укладання міжнародних договорів України з митних питань у випадках, передбачених законами України; подання на розгляд Верховної Ради України пропозицій щодо системи митних органів України здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Державна митна служба України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується та координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України.
Державна митна служба України спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій щодо виконання законодавства України з питань митної справи, в межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх виконання.
Державна митна служба України є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та Положення про Державну митну службу України, яке затверджується Президентом України
Нормативно-правові акти Державної митної служби України з питань безпосереднього здійснення митної справи, організації та регулювання митного контролю, боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил, видані на основі й на виконання чинного законодавства та в межах її компетенції, є обов’язковими для виконання усіма підприємствами та громадянами.
Нормативно-правові акти Державної митної служби України підлягають державній реєстрації відповідно до чинного законодавства України.
Державній митній службі України підпорядковані регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні установи та організації, а також інші організації і установи митної системи (консалтингові, оздоровчі, спортивні, будівельні, господарські та інші).
Державну митну службу України очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з неї Президентом України за поданням Прем’єр-міністра України.
Забороняється регулювання митної справи прямо не передбаченими у законодавстві України актами і діями державних та недержавних органів.
Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. Система митних органів України складається з Державної митної служби України, регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних управлінь та організацій, установ і навчальних закладів.
Митні органи України при проведенні в життя митної політики розв’язують такі головні завдання:
- а) захист економічних інтересів України;
- б) контроль за додержанням законодавства України про митну справу;
- в) забезпечення виконання зобов’язань, які випливають з міжнародних договорів України стосовно митної справи;
- г) використання засобів митно-тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів;
- д) вдосконалення митного контролю і оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;
- е) комплексний контроль разом з Національним банком України за валютними операціями;
- є) здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв’язків державних інтересів на зовнішньому ринку за участю Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків України;
- ж) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон країни;
- з) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;
- и) співробітництво з митними та іншими органами зарубіжних країн, а також з міжнародними організаціями з питань митної справи;
- і) ведення митної статистики.
Державна митна служба України створюється Президентом України. Голова Державної митної служби України призначається відповідно до чинного законодавства України.
Державна митна служба України, забезпечуючи реалізацію державної політики у сфері митної справи, у тому числі виконує фіскальну функцію – наповнює Державний бюджет коштами від податків та зборів, справляння яких покладено на митні органи. Через митну службу формується майже п’ята частина доходів Державного бюджету України. Минулого року завдання з справляння митних платежів Держмитслужбою були виконані на 100,3%.
Регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за дотриманням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.
Регіональна митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та Положення, яке затверджується наказом Державної митної служби України.
Створення, реорганізація та ліквідація регіональних митниць здійснюється Державною митною службою України.
Начальник регіональної митниці призначається на посаду та звільняється з посади Головою Державної митної служби України.
Митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства з питань митної справи, справляння митних платежів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.
Митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та Положення, яке затверджується наказом Державної митної служби України
Митниця підпорядковується регіональній митниці та Державній митній службі України або Державній митній службі України безпосередньо.
Створення, реорганізація та ліквідація митниць здійснюється Державною митною службою України.
Митниця діє в межах регіону (території), що визначається Державною митною службою України.
У складі митниці в пунктах пропуску через митний кордон України та на інших об’єктах чи територіях із значним обсягом зовнішньоекономічних операцій можуть створюватися митні пости на правах структурного підрозділу митниці.
Начальник митниці призначається на посаду та звільняється з посади Головою Державної митної служби України.
Митниці розташовуються:
- на митному кордоні України, що співпадає з державним кордоном України, – у пунктах пропуску на державному кордоні України, через які здійснюється залізничне, автомобільне, морське, річкове, повітряне та інше сполучення, а також в інших районах митної території України;
- в пунктах, розміщених на митному кордоні України там, де він співпадає з межами спеціальних митних зон, а також на території спеціальних митних зон.
Для забезпечення виконання регіональними митницями та митницями функцій, визначених Митним Кодексом України та іншими законодавчими актами України, можуть створюватися митні пости.
Митний пост є структурним підрозділом регіональної митниці, митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Митні пости створюються в міру необхідності у населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських та річкових портах та інших об’єктах, розташованих у зоні діяльності регіональної митниці, митниці.
Типове положення про митний пост затверджується наказом Державної митної служби України.
Створення, реорганізація та ліквідація митних постів здійснюється Державною митною службою України за поданням відповідної регіональної митниці, митниці. Начальник митного поста призначається на посаду і звільняється з посади Головою Державної митної служби України.
З метою забезпечення ефективної діяльності митної системи при Державній митній службі України можуть створюватися спеціалізовані організації по здійсненню декларування, зберігання та реалізації митних вантажів, забезпеченню технічними засобами контролю, митні лабораторії, інформаційно-обчислювальні центри, будівельні та господарські організації, кінологічні служби, установи по підготовці та перепідготовці кадрів, консультативно-інформаційні пункти та інші.
У митній системі України створюються Центральна митна лабораторія, яка є спеціалізованою митною установою, і митні лабораторії, які є структурними підрозділами регіональних митниць, митниць.
Центральна митна лабораторія здійснює науково-методичне керівництво митними лабораторіями.
Центральній митній лабораторії, митним лабораторіям надається право на здійснення судово-експертної діяльності.
Створення, реорганізація та ліквідація центральної митної лабораторії і митних лабораторій здійснюється Державною митною службою України.
Положення про Центральну митну лабораторію та Положення про митні лабораторії затверджуються наказами Державної митної служби України.
Митна варта – спеціальний підрозділ Державної митної служби України, призначений для боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил, охорони територій, будівель, споруд та приміщень митних органів, охорони та супроводження товарів і транспортних засобів, забезпечення режиму зон митного контролю, а також виконання інших завдань.
Митні органи України, їх автомобільний транспорт, морські, річкові та повітряні судна мають розпізнавальний знак і прапор. Опис прапора і розпізнавального знака затверджується Верховною Радою України.
Митні органи України у своїй діяльності взаємодіють з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації та громадяни не мають права втручатися в службову діяльність митних органів України, крім випадків, передбачених законами України.
Посадовими особами митних органів України можуть бути тільки громадяни України.
Посадовим особам митних органів України присвоюються спеціальні звання, які встановлюються законами України.
Структура центрального апарату державної митної служби України
Наказом Державної митної служби України від 11 березня 2002 р. N 132, структура центрального апарату Державної митної служби України складає:
- Апарат Голови Служби.
- Секретаріат.
- Управління власної безпеки.
- Управління організаційно-контрольної роботи.
- Управління технологій митного контролю.
- Управління митних режимів.
- Управління податків та зборів.
- Управління тарифного регулювання.
- Управління контролю митної вартості та номенклатури.
- Управління митної статистики.
- Управління аналізу та прогнозування.
- Управління по роботі з особовим складом.
- Управління фінансів та бухгалтерського обліку.
- Управління правової роботи.
- Управління організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.
- Управління митної варти.
- Управління міжнародного митного співробітництва.
- Управління матеріально-технічного забезпечення.
- Режимно-секретний відділ.
- Прес-служба (на правах відділу).
Перелік структурних підрозділів центрального апарату Державної митної служби України, що ліквідуються цим наказом:
- Управління нетарифного регулювання.
- Митно-тарифне управління.
- Управління номенклатури та верифікації.
- Управління захисту прав інтелектуальної власності.
- Управління аналізу, прогнозування та зв’язків з громадськістю.
- Управління справами.
- Фінансово-економічне управління.
- Управління бухгалтерського обліку та звітності.
- Відділ забезпечення діяльності Голови Служби.
- Сектор режимно-секретної та мобілізаційної роботи.
Перелік управлінь Державної митної служби України, що реорганізуються:
- Управління власної безпеки та контролю.
- Управління організації митного контролю.
- Управління митних платежів.
- Управління статистики.
- Управління кадрами.
- Правове управління.
- Управління по організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.
- Управління міждержавних зв’язків.
Правова основа діяльності працівників митних органів України
Працівник митного органу України є представником державного органу.
Законні вимоги працівників митних органів України є обов’язковими для виконання громадянами та службовими особами.
Працівники митних органів України при виконанні покладених на них обов’язків керуються тільки законом, діють в його рамках і підпорядковуються тільки своїм безпосередньому та прямому начальникам. Ніхто інший, за винятком уповноважених службових осіб, у випадках, передбачених законом, не вправі втручатися в законну діяльність працівників митних органів України.
Втручання в діяльність працівників митних органів України тягне за собою відповідальність за законами України. Непокора законному розпорядженню або вимозі працівника митного органу України при виконанні ним своїх службових обов’язків – тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі до двохсот карбованців, а на службових осіб – до п’ятисот карбованців.
Непокора законному розпорядженню або вимозі працівника митного органу України при виконанні ним своїх службових обов’язків – тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі до двохсот карбованців, а на службових осіб – до п’ятисот карбованців.
Образа працівника митного органу України при виконанні ним своїх службових обов’язків, якщо це не тягне за собою кримінальної відповідальності, – тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі до двохсот карбованців і на службових осіб – у розмірі до п’ятисот карбованців або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, а у разі, якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, – адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.
Погроза нанесення легких тілесних ушкоджень, побоїв або інших насильницьких дій щодо працівника митного органу України при виконанні ним своїх службових обов’язків – тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі до двохсот карбованців і на службових осіб – у розмірі до п’ятисот карбованців або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, а у разі, якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, – адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.
При здійсненні митного контролю та оформлення не допускається заподіяння іншим державним органам, громадянам та підприємствам шкоди, приниження честі і гідності громадян та вчинення інших неправомірних дій.
Митні органи України та їх службові особи, які допустили неправомірні дії щодо інших державних органів, громадян та підприємств, несуть відповідальність перед ними відповідно до Митного Кодексу України та інших актів законодавства України.
Шкода, заподіяна іншому державному органу, громадянину та підприємству неправомірними діями митних органів України та їх службових осіб при виконанні цими особами службових обов’язків, відшкодовується на загальних підставах.
Скарги на неправомірні дії митних органів України та їх службових осіб, які порушують права громадян, подаються та розглядаються у порядку, що встановлюється Митним Кодексом України, законами України, що визначають порядок оскарження до суду неправомірних дій органів державного управління та службових осіб, які порушують права громадян, та іншими законодавчими актами України.
Скарги підприємств на неправомірні дії митних органів України та їх службових осіб подаються, якщо інше не передбачено Митним Кодексом України, у Державну митну службу України.
Скарга розглядається і рішення по ній виноситься у п’ятнадцятиденний строк, а якщо скарга потребує додаткового вивчення, – у місячний строк.
При здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
У випадках, коли чинним законодавством передбачена можливість проведення митних процедур без подання декларації, застосовується законодавство, чинне на день здійснення таких процедур.
Особа, яка вчинила порушення митних правил або інше правопорушення, передбачене Митним Кодексом України, підлягає відповідальності на підставі норм, що діють під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за порушення митних правил та інші правопорушення, передбачені Митним Кодексом України, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної сили не мають.
Провадження у справах про порушення митних правил та інші правопорушення, передбачені Митним Кодексом України, ведеться на підставі законодавства, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Висновок
Порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов’язане з встановленням та справлянням митних платежів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики України, становлять митну справу.
Митна справа є складовою частиною зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна дотримується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.
Засади митної справи визначаються виключно законами України.
Забезпечення здійснення митної справи відповідно до Митного Кодексу України, законів України; встановлення ставок митних зборів; координація діяльності Державної митної служби України та інших органів державної влади при вирішення питань, що стосуються митної справи; подання на розгляд Верховної Ради України пропозицій щодо митної системи України здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Безпосереднє керівництво митною справою покладається на Державну митну службу України.
Законодавство України з питань митної справи становлять Конституція України, Митний Кодекс України, закони та інші нормативно-правові акти з питань митної справи, видані на основі та на виконання Конституції України, Митного Кодексу України та законів України.
Література
-
- Конституція України. – К., 1999. – 81 с.
- Митний кодекс України. Відомості Верховної Ради (ВВР) 1992, N 16, ст. 203.
- Закон України “Про митну справу в Україні”. Відомості Верховної Ради (ВВР) 1991, № 44, ст. 575.
- Наказ “Про реорганізацію структури центрального апарату Державної митної служби України” ВВР 11.03. 2002, № 132.
- Указ Президента України “Про Державну митну службу України”, N 216/98 від 23.03. 98.
- Державне управління в Україні. Навч. посібник. / За заг. ред. В. Б. Авер’янова. — К.: СОМИ, 1999. — 266 с.
- Колпаков В. К. Адміністративне право України. – К., 2001. – 752 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter