.

Вплив галузевих факторів. Обґрунтування підвищення продуктивності суспільної праці методом ланцюгових підстановок (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
271 2207
Скачать документ

Реферат на тему:

Вплив галузевих факторів. Обґрунтування підвищення продуктивності
суспільної праці методом ланцюгових підстановок

Вплив природних умов (глибина залягання пласта, потужність пласта та
ін.) на економію робочої сили розраховується з урахуванням
трудомісткості продукції.

Економія робочої сили розраховується за формулою

де УПД — плановий обсяг виробництва; F0 і Ft — питома трудомісткість
продукції в колишніх і тих, що змінилися, природних умовах; Кп —
коефіцієнт, що враховує час зміни природних умов.

Для обґрунтування плану підвищення продуктивності праці на підприємстві
слід враховувати дію лише тих факторів, які залежать від трудових зусиль
колективу, тому що саме їх використання повинно забезпечувати виконання
планового завдання з підвищення продуктивності праці. Вплив усіх інших
факторів (зміни природних умов, рівня спеціалізації, обсягу кооперованих
поставок, зміни чисельності персоналу та ін.) буде враховано в
підсумковому розрахунку, але це дає приріст продуктивності праці понад
встановлене завдання.

Розмір підвищення продуктивності праці за кожним фактором обчислюється
як відношення економії робочої сили за цим фактором до загальної потреби
в чисельності працівників (з урахуванням запланованого обсягу
виробництва), за винятком загальної економії робочої сили:

де Пг — підвищення продуктивності праці за окремим г-м фактором, %; Ег —
економія робочої сили за окремим г-м фактором, осіб; Езаг — економія
робочої сили, що обчислюється за всіма факторами, осіб.

Приріст продуктивності праці за кожним фактором можна також розрахувати
виходячи з питомої ваги певного фактора в загальному підвищенні
продуктивності праці:

де Пзаг — підвищення продуктивності праці за всіма факторами, %; УпТ —
питома вага окремого фактора в загальному обсязі підвищення
продуктивності праці, %.

Загальне підвищення продуктивності праці можна визначити шляхом
підсумовування даних про продуктивність праці за всіма факторами.
Загальний плановий приріст продуктивності праці (у відсотках)
визначається за формулою

Обґрунтування підвищення продуктивності суспільної праці методом
ланцюгових підстановок

Система ресурсних показників праці і показників ефективності їх
використання для обґрунтування підвищення продуктивності праці, її
економії на середньо- і довгострокову перспективу відрізняється від
розповсюдженої у господарській практиці системи показників методів
планування. Сутність цієї відмінності полягає, по-перше, у використанні
прогностичних оцінок можливих ситуацій комбінованих ресурсів — факторів;
по-друге, у виборі пріоритетних моделей перспективної міжгалузевої
структури матеріального виробництва; по-третє, у передбаченні суттєвих
змін в характері та змісті праці. Отже, для обґрунтування показників
продуктивності суспільної праці більш прийнятні прогностичні методи —
екстраполяція, виробничі функції, багатофакторне моделювання,
побудування оптимізованих моделей. Застосування цих методів при
середньо- і довгостроковому проектуванні ймовірностей динаміки
продуктивності суспільної праці найдоцільніше на стадії наукових
досліджень і виробітку концепцій економічного розвитку.

Для прогнозування продуктивності суспільної праці можна використати
метод ланцюгових підстановок. При визначенні змін у продуктивності праці
цей метод враховує тенденції двох взаємопов’язаних процесів: зміни
ресурсозабезпеченості (фондоозброєності) та ефективності використання
загального ресурсного потенціалу на підставі динаміки показника
фондовіддачі; дає змогу розглядати продуктивність суспільної праці як
результативну характеристику взаємодії різних складових продуктивних
сил, зайнятих у матеріальному виробництві, їх якісних параметрів і
матеріально-технічних факторів виробництва; дає можливість передбачати
пропорції екстенсивних та інтенсивних факторів та їх вплив на
продуктивність суспільної праці. Кількісний вплив цих факторів на рівень
продуктивності праці можна розраховувати за допомогою послідовного
ланцюгового методу за формулами: сумарний приріст продуктивності праці

приріст продуктивності праці за рахунок приросту фондоозброєності OR):

приріст продуктивності праці за рахунок приросту фондовіддачі (ЯФ):

темпи зростання продуктивності праці

де По, ПІ — рівні продуктивності праці (національний дохід на одного
зайнятого в матеріальному виробництві) в базовому та звітному роках; RQ,
R\ — рівні фондоозброєності праці (основні виробничі фонди на одного
зайнятого в матеріальному виробництві) в базовому та звітному роках;
kqo, kq\ — коефіцієнти фондовіддачі виробничих фондів у базовому та
звітному роках; /п, IR, ІКф — темпи зростання відповідно продуктивності,
фондоозброєності праці і фондовіддачі.

Такі розрахунки можливого підвищення продуктивності праці дають змогу
віднайти резерви її економії, що має велике практичне значення на
первісній стадії розробки плану.

Метод ланцюгових підстановок дає можливість визначити підвищення
продуктивності праці як результат впливу комплексу факторів: інтенсивних
(якісних) і екстенсивних, що забезпечують підвищення продуктивності
праці за рахунок якісного накопичення або якісного розвитку кожного
фактора. За інших рівних умов найбільше впливають на підвищення
продуктивності праці інтенсивні фактори, що виражають ступінь впливу
науково-технічного прогресу. Інтенсивні та екстенсивні фактори існують
одночасно у пропорції, що зумовлена економічними, технічними та
організаційними причинами.

При визначенні кількісного впливу науково-технічного прогресу на
ефективність праці до уваги беруться наступні умови. По-перше, зростання
продуктивності праці досягається за рахунок підвищення її
фондоозброєності, яке після досягнення деякої ефективної величини вже не
дає приросту продуктивності праці. По-друге, за параметр ступеня
використання досягнень науково-технічного прогресу як на рівні
горизонтальних функціональних зв’язків, так і вертикальної ієрархічної
структури, береться показник удосконалення управління виробництвом.
Такий підхід дає можливість за допомогою методу виробничої функції
виявити вплив суб’єктивних і організаційно-технічних факторів на зміну
продуктивності праці та прискорення темпів її підвищення.

Це сприяє визначенню впливу інтенсивних та екстенсивних факторів на
підвищення продуктивності праці, тобто з’ясуванню ролі
науково-технічного прогресу в цьому процесі.

Розглядувані фактори підвищення продуктивності праці (П) можна
представити формулою

де У — управління економічною системою виробництва; R —
фондоозброєність.

Оскільки значення фондоозброєності та вдосконалення управління у змінах
продуктивності праці не рівнозначні, то про роль науково-технічного
прогресу у формуванні продуктивності праці можна судити за показником
коефіцієнта інтенсивності, який ви-

мірюється відношенням приросту продуктивності праці, отриманого за
рахунок удосконалення управління економічною системою (АУу), і приросту,
досягнутому за рахунок підвищення фондоозброєності праці (?/?):

У свою чергу, приріст, отриманий за рахунок удосконалення управління
економічною системою, можна розрахувати за формулою

де Уп, УК — індекс відповідно продуктивності та фондоозброєності праці,
%.

Моделювання варіантів приросту продуктивності праці при різній
пропорціональності інтенсивних та екстенсивних факторів дає змогу
вибрати найбільш прийнятний варіант темпів зростання продуктивності
праці на тривалу перспективу. При цьому показник фондоозброєності праці
розглядається як екстенсивний, а показник фондовіддачі — як інтенсивний,
що характеризує зміни у рівні управління економічною системою
виробництва загалом.

Використання більших розрахунків для прогнозування динаміки
продуктивності суспільної праці дає можливість із багатьох варіантів
темпів зростання продуктивності праці обрати найбільш оптимальний.

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Жучков Ю. Успех фирмы зависит от ее кадров // Человек и труд. — 1996.
– № 12. – С. 77-79.

2. Калина А. В., Пашута М. Т. Прогнозування та макроекономічне
планування. – К.: МАУП, 2000.

3. Шекшня С. В. Планирование персонала на прием на работу. — М.: ЗАО
«Бизнес-школа “Интел-Синтез”», 1997. — 80 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020