РЕФЕРАТ

на тему:

„Виробнича стратегія та проектування структури змін”

Проектування організації виробництва.

Проектування організації в-ва – це процес розробки організаційної,
технологічної і планово-економічної документації, необхідної для
створення і здійснення на практиці виробничої системи.

Підприємство, як виробнича система з своїми підсистемами і службами в
якісь мірі складніша ніж любі нові вироби, устаткування і машини. І якщо
на підприємстві для створення нової продукції розробляється проект
технічної підготовки в-ва, то дуже важливо і складно розробити проект
організації в-ва. Ні одне підприємство не займається проектування
організації в-ва. Тільки коли будувався Валжський автомобільний завод,
то при допомозі італійської фірми ФІАТ вперше були використані і
розроблені проекти організації в-ва. Пізніше такі проекти били
використані на Камському автомобільному заводі.

Проект організації в-ва включає:

Загальносистемні дані – виробнича структура підприємства, система
управління, склад і чисельність кадрів, система оперативно-виробничого
планування.

Організаційні рішення, які відносяться до підсистем – технічна
підготовка в-ва, організація виробничих процесів, виробнича структура
підприємства, МТЗ, служби маркетингу і збуту.

Організаційні рішення по елементах виробничого процесу – організація
праці працівників, функціонування знарядь праці, рух предметів праці,
інтеграція елементів в-ва в єдиний процес.

Рішення по встановленню економічних відношень в процесі в-ва –
формування колективів структурних підрозділів, умови держрозрахунку і їх
застосування, системи оплати праці і стимулювання працівників.

Організаційні проекти підрозділів підприємства – філіалів, участків,
робочих місць.

Безперервне, гнучке, динамічне вдосконалення організації в-ва.

Всі ці елементи на підприємствах взаємозв’язані і їх зв’язки необхідно
передбачити в проектуванні організації в-ва.

Проект організації в-ва вирішує такі завдання:

— визначає склад елементів виробничої системи в кількісному і якісному
відношенні і їх розміщення у виробництві – тобто формування виробничої
структури;

— розробка регламенту організаційних процесів, які відбуваються у
виробничій системі і створення комплексу організаційно-планових
документів, які містять основні положення цього регламенту;

— розробка нормативної бази організації в-ва для конкретних виробничих
систем;

— визначення характеру інформаційних взаємозв’язків і потоків елементів
виробничої системи, формування структури документообігу і створення
інформаційного забезпечення організації в-ва;

— встановлення економічних відношень між участками виробничого процесу –
підрозділами підприємства і окремими виконавцями.

В залежності від розмірів підприємства, масштабів і типу в-ва,
номенклатури і асортименту продукції, строків освоєння виробничих
потужностей проектування організації в-ва складається із таких
елементів:

— передпроектна підготовка;

— технічний проект;

— робочий проект;

— впровадження.

Кожний із вказаних етапів складається із визначених стадій, які вказують
конкретні напрямки діяльності і роботи:

Стадії проектної підготовки – це:

а) розробка загальної концепції організації в-ва;

б) здійснення комплексного обстеження об’єкту проектування;

в) розробка техніко-економічного обумовлення виробничої системи;

г) формування і затвердження технічного завдання на проектування.

Стадії технічного проекту – це:

а) розробка основних положень системи організації в-ва, принципів їх
функціонування, методів зв’язків з іншими підрозділами;

б) прийняття рішень по інформаційному забезпеченню і системі
документообігу.

На цих стадіях використовується імітаційні та математичні моделі для
виробу ігриперонових проектних рішень, дають опис спеціального
програмного забезпечення.

Стадій робочого проекту:

а) розробка комплексу робочої документації:

— структурні схеми;

— організаційно-планові розрахунки;

— формування нормативної і інформаційної бази;

— організаційні процедури і документи;

— посадові інструкції і положення;

— стандарти підприємства;

— програмне забезпечення.

Стадії впровадження:

а) навчання і психологічна підготовка персоналу;

б) введення в дію нових інструкцій і положень;

в) перебудова виробничої і управлінської структури;

г) введення нових систем оплати і стимулювання праці працівників
підприємства.

Важливу роль в проектуванні організації в-ва має організація
проектування.

Методи організаційного проектування:

— оригінальний (традиційний);

— типовий;

— автоматизований.

Оригінальний метод характеризується тим, що всі види проектних робіт
орієнтуються на створення індивідуальних проектів, максимально
враховуючи особливості даного підприємства.

Типовий метод – створювана система розбивається на складові компоненти і
для кожного з них розробляються закінчені проектні рішення, які потім з
деякими модифікаціями використовуються для проектування виробничої
системи. При цьому методі використовується модульний спосіб. Модуль
виступає в якості типізуючого елемента, для кожного з яких складається
своє проектне рішення. Проект системи комплектується з тиках одиничних
рішень. Результатом цього методу – індивідуальний проект організації
в-ва з типовими елементами у вигляді організаційних моделей.

Автоматизований метод проектування базується на застосуванні ЕВМ на всіх
видах робіт.

Комплексний організаційний проект виробничої системи – це комплекс
проектної документації, який регламентує всю сукупність організації
в-ва, праці і управління, розроблений на базі досягнень науки і
передового досвіду з врахуванням вимог, які пред’являються до виробничої
системи і забезпечують її ефективне функціонування.

Розділи організаційного проекту:

— загальна характеристика організаційної системи;

— організація основного в-ва;

— організація МТЗ, збуту і складського господарства;

— організація технічного обслуговування і ремонту обладнання;

— організація інструментального господарства;

— організація технічного контролю і управління якістю;

— організація технічної підготовки в-ва;

— організація капітального будівництва;

— організація роботи з кадрами;

— організація економічної роботи;

— організація господарського обслуговування і діло виробництва;

— документооборот і нормативна база організаційного проекту;

— інформаційне, технічне і математичне забезпечення організаційного
проекту;

— організація соціального розвитку колективу ;

— організація процесу освоєння нововведеного підприємства як виробничої
системи.

При переході на ринкові умови організаційні резерви змінюються в
залежності від розвитку підприємства.

Основні резерви розвитку виробництва, їх суть і класифікація.

Під організаційним резервом в-ва розуміють потенційні, невикористані в
передплановому і виникаючі в плановому періодах в конкретних умовах нові
можливості розвитку в-ва і його і інтенсифікації в результаті НТП,
впровадження прогресивних методів організації в-ва і праці,
розповсюдження передового вітчизняного і зарубіжного досвіду управління
виробництвом, ліквідація витрат.

Крім цього розрізняють поняття – “виробничі резерви” направлені на
поліпшення використання ресурсів підприємства; резерви “як запаси в-ва”
– наявність яких необхідна для безперервного розвитку кожного
підприємства.

Виявлення і використання резервів в-ва залежить від процесу планування
на підприємстві, розробки перспективних і поточних планів, в яких
передбачені взаємозв’язані завдання по всіх факторах інтенсифікації
в-ва.

Організаційні резерви дуже динамічні і багатозмінні. Поява нових методів
організації і управління в-ва і праці, розвиток науки і техніки
обумовлює виникнення нових видів організаційних резервів на
підприємстві.

Організаційні резерви класифікуються по слідуючих напрямках:

поліпшення використання предметів праці – можливості більш повної
загрузки обладнання в часі і по потужності, скорочення часу перебування
обладнання в ремонті, підвищення коефіцієнту змінності роботи обладнання
і використання виробничих потужностей, зменшення якості невстановленого
обладнання, максимальне використання технічних параметрів станків і
інших видів обладнання.

Скорочення часу виробництва – невикористані можливості скорочення
періоду технічної підготовки в-ва і освоєння нових видів продукції,
скорочення тривалості виробничого циклу, зменшення розмірів виробничих
запасів і заділів виробництва.

Поліпшення використання трудових ресурсів – можливості росту
продуктивності праці за рахунок повної загрузки робітників з врахуванням
їх кваліфікації і передового досвіду, скорочення втрат і невиробничих
затрат робочого часу, зниження трудомісткості продукції, поліпшення
складу працівників, які працюють на основі скорочення затрат праці
допоміжного і управлінського персоналу.

Підвищення якості продукції – можливість дальшого поліпшення
техніко-економічних параметрів випускаючої продукції, збільшення питомої
ваги конкурентоспроможної продукції, скорочення браку, використання на
підприємствах принципів маркетингу.

Поліпшення використання предметів праці – можливість вибору раціональної
сировини і матеріалів, застосування відходів в-ва, скорочення
заготівельних розходів, впровадження у виробництво безвідходних
технологій, комплексне використання сировини, економія
паливо-енергетичних ресурсів.

Дослідження етапу організації виробництва.

Стан організації в-ва характеризує діючу систему організацію в-ва на
підприємстві і відображає кількісні і якісні параметри того стану, в
якому знаходиться в даний період часу підприємство, а також ступінь
реалізації наукових принципів організації виробництвава.

Дослідження стану організації в-ва проводиться для оцінки рівня
організації виробництва.

Аналіз стану організації виробництва – це комплекс мироприємств, які
направлені на виявлення позитивних сторін і недоліків організації
виробництва на підприємстві і формування мети і конкретних напрямків їх
вдосконалення.

Аналіз розповсюджується на всі основні сторони організації виробництва:

— організації праці;

— функціонування предметів праці;

— рух предметів праці;

— організація технічної підготовки в-ва;

— організація виробничої інфраструктури;

— організація МТЗ, збуту і реалізації продукції;

— організація загальної і виробничої структури ОВП і регулювання в-ва.

Аналіз організації в-ва ділиться на:

— попередній;

— оперативний;

— послідуючий.

Попередній – це прогноз господарської діяльності підприємства, який
розробляється на різні періоди – тиждень, місяць, квартал, рік.

Оперативний аналіз – дає оцінку господарської діяльності підприємства,
цеху, виробничого участку і бригади за короткі проміжки часу.

Послідуючий аналіз застосовують для оцінки результатів господарської
діяльності за плановий період.

Основою методики аналізу являється комплекс техніко-економічних
показників, які виділяються в три групи:

— показники, які відображають ефективність;

— показники, які характеризують ступінь реалізації наукових принципів
організації виробничих процесів;

— показники, які відображають стан організації виробництва по
підсистемах.

До першої групи показників відносять:

— коефіцієнт виконання плану;

— коефіцієнт ритмічності;

— коефіцієнт виконання поставок;

— коефіцієнт роботи обладнання;

— коефіцієнт загрузки обладнання;

— коефіцієнт використання робочого часу обладнання;

— коефіцієнт використання виробничих потужностей;

— коефіцієнт взаємодії агрегатів, участків, цехів;

— коефіцієнт пропускної спосібності обладнання.

До другої групи показників відносять:

— коефіцієнт безперервності виробничого процесу;

— коефіцієнт паралельності;

— коефіцієнт пропорційності;

— коефіцієнт спеціалізації робочих місць;

— коефіцієнт предметної, по детальної і технологічної спеціалізації.

До третьої групи показників відносять:

— в по елементному розмірі:

— коефіцієнт організації робочих місць;

— коефіцієнт прогресивних методів організації праці;

— коефіцієнт використання робочих по кваліфікації;

— коефіцієнт, який характеризує організацію функціонування предметів
праці і організацію руху предметів праці.

В функціональному розмірі:

— коефіцієнти, які характеризують технічну підготовку виробництвава;

— аналіз дозволяє співставити фактичні значення показників з еталоном і
визначити їх відхилення. Еталоном служить планове значення показників.
Це забезпечує можливість виявлення в короткі строки резервів
вдосконалення організації в-ва на підприємстві.

Вдосконалення організації виробництва.

На основі аналізу розробляється план вдосконалення організації
виробництвава по всіх напрямках, який називається у річному плані –
технічний і організаційний розвиток.

Мироприємства по цьому напрямку групуються в слідуючі підрозділи:

— Створення, освоєння нової і підвищення якості продукції, що
випускається;

— Впровадження прогресивної технології, механізації і автоматизації
виробничих процесів;

— Капітальний ремонт і модернізація основних фондів;

— Мироприємства по екології сировини, матеріалів, палива і енергетичних
ресурсів;

— Науково-дослідні і експерементально-конструкторські роботи;

— Техніко-економічний рівень випускаючої продукції і виробництва;

— Вдосконалення управління, планування і організації виробництвава;

Техніко-економічні результати впровадження мироприємств.

План вдосконалення організації в-ва являється основною метою комплексної
програми вдосконалення організації в-ва, результат якої – нова система
організації в-ва, побудова на базі наукової організації і трудовому
досвіді. Від правильної розробки і організації виконання плану
організаційно-технічного розвитку залежить вся виробничо-господарська
діяльність підприємства.

Похожие записи