Реферат з менеджменту

Теоретичні основи ефективності розвитку підприємства в ринкових умовах.
Значення ефективності, її критерії.

План

1. Теоретичні основи ефективності розвитку підприємства в ринкових
умовах.

2. Значення ефективності, її критерії.

1. Теоретичні основи ефективності розвитку підприємства в ринкових
умовах

Визначення ефективності підприємства — складна і багатогранна проблема,
що потребує нових рішень і викликає дискусії та розбіжності в її
трактуванні. Оцінка ефективності має особливо велике значення у зв’язку
з формуванням систем управління об’єктами, що працюють у нових умовах.

У найбільш загальному вигляді підприємство розглядають як об’єкт
управління з властивою йому специфікою складного конгломерату
різноманітних галузей, з жорстким ув’язуванням їх функціонування в
єдиній системі регіонального господарства, районів території.

Соціальна складова ефективності відображає величину і ступінь
задоволення потреб населення. Вона припускає певну реакцію населення на
якість, терміни і різноманітність наданих послуг, що можуть оцінюватися
як в абсолютному вимірі, так і порівняно з якими-небудь стандартами чи
нормами (обсяги і вартість наданих послуг, якість і витрати, ресурси та
їх використання і тощо). Економічна ефективність обслуговування
визначається найчастіше лише як економія бюджетних коштів, які
використовуються у процесі виконання робіт, спрямованих на збереження і
поліпшення фізичних характеристик об’єктів.

Але економічна ефективність підприємства припускає не тільки економію, а
й оптимальні пропорції між трьома напрямками використання коштів: на
матеріальне забезпечення і проведення ремонтних робіт, на зарплату
працівників, на управління.

Поняття економічної ефективності містить у собі також ефективну трудову
мотивацію працівників, що виражається в співвідношенні чисельності
зайнятих і фонду оплати праці (ФОП) — при якому в кожного працівника
виникає стійка зацікавленість у якісній продуктивній праці. Пропорції
розподілу ФОП між зайнятими працівниками з одного боку, і витрати
управління, що припадають на одного управлінця, з іншого, також
характеризують економічну ефективність. Нові ринкові умови, скорочення
коштів з бюджету — усе це веде до пошуку нових організаційних рішень, що
дають найбільший ефект. Показники, які характеризують ефективність
послуг, мають найтісніший взаємозв’язок і зумовлюють інтереси всіх її
учасників. Але цей взаємозв’язок не завжди прямий і однозначний.

Система виміру ефективності функціонування підприємств є досить
складною, тому що вона відображає, з одного боку, рівень досягнення її
інтересів і цілей, а з іншого — її внесок у досягнення цілей соціальної
системи більш високого рівня (адміністративного району міста), яка
визначає для підприємств цілі, що випливають з її потреб.

Можна використовувати багатокритеріальну оцінку виміру, яка базується на
підставі різних підходів до виміру ефективності соціальних систем,
аналогічних підприємству. В ній використовуються сім основних критеріїв:

1. Дієвість.

2. Економічність.

3. Якість.

4. Прибутковість (доходи / витрати).

5. Продуктивність.

6. Умови роботи.

7. Впровадження нововведень.

Безумовно, вони мають досить узагальнений характер і не враховують усієї
складності підприємства як об’єкта управління, оцінку якого необхідно
доповнювати показниками соціального значення. Розглянемо кожен із них
стосовно оцінки ефективності функціонування підприємств.

Дієвість — це рівень досягнення системою поставлених перед нею цілей,
ступінь завершення «потрібної» роботи.

Економічність можна виразити відношенням ресурсів, що підлягають
споживанню, до ресурсів, фактично спожитих. Величина, що стоїть у
чисельнику, знаходить втілення в кошторисах, нормативах, оцінках,
прогнозах, проектуваннях тощо. Фактичне споживання ресурсів визначається
за даними бухгалтерського обліку, звітності, оцінок тощо.

Якість — це ступінь відповідності системи вимогам, специфікації і
сподіванням. Традиційні визначення якості включають відповідність
специфікаціям і своєчасність виконання робіт (у терміни й у час, зручні
для споживачів).

Прибутковість — це різниця між валовими доходами (чи кошторисом) і
сумарними витратами (чи фактичними витратами).

Продуктивність — це співвідношення кількості продукції та витрат на
випуск відповідної продукції. Вона може визначатися шляхом ділення
об’ємних показників послуг, що відповідають вимогам якості, на фактично
спожиті ресурси.

Умови роботи — престижність роботи, почуття безпеки, впевненості,
задоволеності працівників, зайнятих на підприємствах.

Впровадження нововведень відображає реальне використання нових досягнень
в галузі сучасної техніки, організації і управління на підприємствах і в
організаціях.

Для оцінки ефективності функціонування підприємств розглянуті вище
критерії можуть бути згруповані і конкретизовані з урахуванням
особливостей цієї системи.

Виділяють чотири основні групи, що відображають головні напрямки оцінки
ефективності:

1. Цілі, стратегія, політика і цінності — сумісність планів розвитку
підприємства зі стратегією розвитку території і довгостроковими планами
соціального й економічного розвитку; відповідність роботи підприємств
потребам ринкової економіки і, насамперед, таким її оціночним
показникам, як конкурентоспроможність, гнучкість, динамічність.

2. Фінанси — раціональне використання фінансових ресурсів території;
витрати управління і виробництва порівняно з їх величиною в конкурентів.

3. Виробництво — оцінка технологічних змін; оцінка потенціалу
виробничого й управлінського персоналу (за чисельністю, кваліфікацією,
використанням тощо); оцінка потреби в додаткових виробничих потужностях.

4. Споживчий результат і екологія — задоволеність попиту населення;
безпека (з точки зору впливу на навколишнє середовище і здоров’я
людини); комфортність; культура обслуговування; естетичні вимоги
комунального господарства та ін.

Остання група критеріальної оцінки відображає, власне кажучи, соціальну
ефективність, яка для підприємств і організацій є пріоритетною.

Метод дозволяє побачити всі переваги і недоліки і гарантує, що жоден із
критеріїв, які необхідно врахувати, не буде забутий, навіть якщо
виникнуть труднощі з початковою оцінкою. При складанні переліку
критеріїв слід використовувати лише ті з них, що випливають
безпосередньо з цілей, стратегії і завдань, орієнтації розвитку
підприємств, довгострокових планів.

Необхідно відзначити динамічний характер критеріїв ефективності
функціонування підприємств. Вони мають змінюватися при виникненні нових
проблем і пріоритетних цілей розвитку. Критерії ефективності діяльності
підприємств є визначальними в побудові критеріїв ефективності діяльності
його районів.

На підставі системи критеріїв, що найбільш повно і якісно характеризують
результативність управління, здійснюється перехід до кількісного
аналізу, у якому використовуються показники економічної і соціальної
ефективності.

Для оцінки ефективності підприємств недостатньо обмежитися тільки
економічними показниками. Економічна ефективність має бути доповнена
показниками соціальної ефективності у вигляді системи оцінок споживачів
підприємства, що надаються відповідно до нормативних стандартів
обслуговування і фактичного обсягу бюджетних коштів.

Соціальна ефективність функціонування підприємств оцінюється на базі
показників, які характеризують ступінь задоволеності населення, що
обслуговується (наприклад, кількість вчасно невиконаних заявок), якість
обслуговування (наприклад, показники збільшення чи зменшення скарг),
ступінь задоволеності самих працівників підприємства (умовами й оплатою
праці, системами преміювання, підготовки й перепідготовки працівників
фірми тошо).

Характеризуючи управлінський і виробничий персонал, визначають
показники, що відображають динаміку чисельності та кваліфікації
працівників підприємства, а також дані з оплати їхньої праці.

Виходячи з цього, ефективність підприємства і перетворень, які
проводяться у ньому, залежить від:

а) ясності та визначеності стратегічних і тактичних цілей,
послідовності реорганізації всієї структури підприємства;

б) ступеня взаємозв’язку повноважень, відповідальності та ресурсного
забезпечення конкретних структур влади на всіх рівнях, підготовки до
швидких змін обстановки;

в) створення стійкої системи зворотного зв’язку з населенням,
підзвітності і контролю за діяльністю нових управлінських та виробничих
структур підприємства.

Це висуває високі вимоги до управління підприємством у цілому і на
окремих підприємствах.

Ефективним є таке управління підприємствами, за якого здійснюється рух
усього комплексу до запланованого стану, причому ефективність є тим
вищою, чим більше обгрунтований цей рух. Умовою реалізації ефективного
управління є використання ідеології стратегічного управління, де
важливим елементом є можливість визначення оціночних характеристик цілей
розвитку і перетворень. І якщо ефективність процесу управління, з одного
боку, — це обґрунтована стратегія і тактика організацій, що надають
послуги (замовник — підрядник), то з іншого — це самоврядування.
Причому, саме те самоврядування, що координує, контролює і є, по суті,
«лакмусовим папірцем» ступеня задоволеності споживачів. Пошук нових
ефективних форм організації функціонування підприємства, спроби
відродження в споживачеві віри в результативність його участі в процесі
управління, бажання самоврядування — усе це приводить до формування
нових систем управління (зокрема, кондомініумів).

Важливість оцінки ефективності функціонування і управління підприємством
на сучасному етапі реформування регіонального управління полягає ще й у
тому, що на її основі рішення про створення нових організацій чи
перебудову діючих можливі тільки тоді, коли вони обгрунтовані економічно
і соціально. Це знижує втрати, що виникають при використанні
керівництвом методу проб і помилок. Оцінка дозволяє проводити
реорганізацію діючих структур на базі попередньої ретельної підготовки й
експериментальної перевірки.

Проблему економічності у підприємств необхідно вирішувати більш широко,
з урахуванням бюджетного характеру його фінансування. Визначення ступеня
важливості кожного найбільш значущого фактора економічності підприємства
сприяє вирішенню подальших напрямів політики їх використання з метою
підвищення ефективності функціонування всього комплексу. У зв’язку з цим
є певні особливості в методичних підходах до аналізу головних факторів
економічності підприємств.

Аналіз головних факторів економічності підприємств передбачає детальний
аналіз таких компонентів:

^ джерела доходів;

^ основні статті витрат;

^ прибуток;

^ збитки.

1. Аналіз джерел доходів. Через скорочення бюджетних асигнувань на
розвиток підприємств дедалі актуальнішим стає вишукування додаткових
джерел фінансування фірми із використанням потенціалу території, нових
структур ринку і промисловості.

2. Аналіз витрат. Аналіз основних статей витрат підприємств є не менш
важливою частиною аналізу головних факторів його економічності. Методика
проведення цього аналізу враховує загальні завдання економічності —
виявлення основних статей витрат, їх оцінку в усьому обсязі
використовуваних коштів підприємства, можливості скорочення витрачених
коштів за рахунок більш раціонального їх використання,1 впровадження
нових більш ефективних форм діяльності підприємства.

3. Аналіз прибутку. При аналізі прибутку важливим є не тільки виявлення
основних його складових, але й можливість розгляду їх зміни в динаміці
та в порівнянні з показниками інших аналогічних територіальних одиниць.

4. Аналіз збитків. При аналізі збитків також виявляються всі основні
джерела цих збитків, можливість скорочення яких має враховуватися при
розробці подальшої стратегії ефективного функціонування підприємства.

На перший план виступає проблема економічності функціонування
підприємств, вирішення якої включає, з одного боку, раціональне
використання бюджетних коштів, що виділяються, а з іншого — залучення
додаткових ресурсів для фінансування програм діяльності. У зв’язку з цим
особливого значення набуває розробка методів, використання яких
дозволить створити і підтримати механізм економічного функціонування
підприємства.

Оцінка ефективності функціонування підприємства включає три складові:
задоволення потреб населення, ефективність роботи організацій,
ефективність управління підприємством як цілісним об’єктом. Дослідження
підтвердили тісний зв’язок показників, що оцінюють ефективність кожної
складової, і їх вплив на інтегральну ефективність функціонування і
розвитку підприємства.

Оцінку ефективності підприємства доцільно робити за чотирма групами
показників: 1) мета, стратегія, політика і цінності; 2) фінанси; 3)
виробництво; 4) споживчий результат та екологія. Такий підхід гарантує,
що жоден із критеріїв оцінки не буде упущений.

Методичні підходи до аналізу економічності функціонування підприємства
передбачають окремий розгляд напрямів використання бюджетних коштів,
джерел збільшення доходів та надходжень за рахунок залучення
позабюджетних коштів. Такий підхід трактує економічність більш широко
порівняно з загальноприйнятим (як відношення ресурсів, призначених для
споживання, до фактично використаних), але враховує бюджетний характер
фінансування підприємства.

2. Значення ефективності, її критерії

Важливим завданням менеджменту є підвищення ефективності роботи
підприємств, акціонерних товариств, концернів.

Підвищення ефективності виробництва вважається основною проблемою
переходу народного господарства України до ринкової економіки. Це
зумовлено тим, що воно означає раціональне використання трудових,
матеріальних і фінансових ресурсів, потрібних для випуску продукції, за
умови, що від кожної гривні, вкладеної у виробництво, буде отримано
максимальну віддачу.

Ефективність у широкому значенні цього слова означає співвідношення між
результатом (ефектом) та витратами.

Під ефектом розуміють результат реалізації заходів, спрямованих на
підвищення ефективності виробництва за рахунок економії всіх виробничих
ресурсів.

Ефективність виробництва — об’єктивна економічна категорія, що
характеризує ступінь досягнення загальних і окремих результатів від
оптимального використання всіх ресурсів підприємства (матеріальних,
трудових, фінансових).

Економічна ефективність від впровадження певних організаційно-технічних
заходів на окремих стадіях виробничого процесу може виявлятися у різних
формах. При визначенні її слід порівняти варіанти поточних витрат та
капітальних вкладень, враховуючи чинник часу.

Для практичного використання цієї економічної категорії при плануванні
та обліку необхідно розглядати її у різних аспектах, відповідно до сфери
застосування, рівня матеріального виробництва, об’єкта визначення та
методів розрахунку.

За сферою застосування розрізняють загальну, локальну і часткову
ефективність. Загальна характеризує ефективність виробництва на
підприємстві в цілому; локальна — окремі стадії виробництва, розподілу,
обміну та споживання; часткова — ефективність використання в процесі
виробництва певних ресурсів (предметів і засобів праці, капітальних
вкладень, робочої сили тощо).

За рівнем виробництва ефективність буває народногосподарська та
госпрозрахункова. Народногосподарську ефективність визначають, виходячи
з інтересів, мети і завдань народного господарства; госпрозрахункова
ефективність відображає результати діяльності та витрати окремого
підприємства (об’єднання).

Надзвичайно важливо знаходити такі методи управління економікою, в
масштабах від держави до окремих підприємств, які б забезпечували збіг
інтересів народного господарства в цілому і окремих його ланок.

Відповідно до об’єктів визначення, ефективність ділять на:

• ефективність діючого виробництва на всіх його рівнях;

• ефективність капітальних вкладень, які використовуються для
будівництва, реконструкції, технічного переозброєння підприємства з
метою випуску нової продукції, збільшення обсягів виробництва;

• ефективність розвитку науки і техніки;

• ефективність зовнішньоекономічних зв’язків;

• ефективність охорони навколишнього середовища.

За призначенням і методами розрахунку розрізняють абсолютну та
порівняльну ефективність. Це пов’язано з тим, що у практиці економічних
розрахунків доводиться вирішувати два завдання:

1) визначати й оцінювати рівень ефективності використання окремих видів
витрат і ресурсів, економічну ефективність виробництва в цілому (галузі,
об’єднання, підприємства), а також аналізувати вплив різних
організаційно-технічних заходів на показники діяльності підприємства;

2) порівнювати та відбирати кращі варіанти нової техніки, технології,
організації виробництва.

Абсолютна економічна ефективність визначається по підприємству в цілому
та характеризує загальний ефект (віддачу) від використання ресурсів і
витрат.

Порівняльна економічна ефективність характеризує економічні переваги
одного варіанта над іншими щодо раціонального використання ресурсів і
витрат.

При порівнянні та виборі варіантів організаційно-технічних заходів
використовуються певні критерії і показники.

Критерії характеризують принцип, підхід до оцінки економічної
ефективності, тоді як показники — безпосередній спосіб

її ОЦІНКИ.

В умовах ринкової економіки за критерій економічної ефективності
доцільно приймати максимізацію прибутку від виробництва та реалізації
продукції при мінімальних видатках.

Складність і різноманітність зв’язків промислового виробництва, велика
кількість діючих у ньому чинників мають неабиякий вплив на економічну
ефективність підприємства. Тому її слід оцінювати за допомогою системи
узагальнених і часткових показників (табл. 21.1). Всі вони
використовуються для визначення економічної ефективності від
передбачених стратегією заходів, з удосконалення конструкцій виробів,
технології та організації виробництва.

Підвищення ефективності та якості роботи підприємства в умовах ринкової
економіки можна досягти лише шляхом поєднання прогресивної техніки й
технології з раціональною організацією виробництва і праці, тобто
впровадження менеджменту.

Таблиця 21.1

Система показників оцінки економічної ефективності менеджменту

За всіма технічними, технологічними та організаційними заходами,
передбаченими стратегією (бізнес-планом), визначаються також показники:
умовно-річна економія; економія до кінця року; перехідна економія.
Умовно-річна економія -економія від впровадження того чи іншого заходу
за рік (12 міс), його використання у виробництві. Розраховується через
показник зниження собівартості і річний випуск продукції. Цей показник є
базовим для оцінки економічної значущості заходів з організації
виробництва, а також визначення терміну відшкодування витрат на їх
реалізацію.

Економія до кінця року від впровадження певного заходу обчислюється з
урахуванням терміну його впровадження і являє собою ту частину річної
економії, яку має отримати підприємство до кінця року. її треба
враховувати при розрахунках зниження собівартості продукції.

Перехідна економія від впровадження заходів з організації виробництва
розраховується як сума економії, яка утворюється в наступні періоди
після поточного року. її обчислюють, виходячи з середньорічної
собівартості продукції, собівартості на кінець року та обсягів випуску
продукції після поточного року.

Слід пам’ятати, що заходи щодо удосконалення організації виробництва є
не капіталомістким чинником розвитку і тому мають бути передбачені
стратегією (бізнес-планом) підприємства.

Використана література

Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. — К.: Вид-во КНЕУ,
1998. — 268 с.

Герасимчук В. Г. Маркетинг. Теорія і практика. — К.: Вища пік., 1994. —
27 с.

Герасимчук В. Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне
моделювання: Навч. посіб. — К: КНЕУ, 2000. — 360 с

Герчикова И. Н. Менеджмент: Учебник. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.:
Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. — 480 с.

Викентъев И. Л. Приемы рекламы и PUBLIC RELATIONS. — СПб.: — Изд. дом
«Бизнес-Пресса», 1998. — Ч. 1. — 238 с.

Витт Юрген. Управление сбытом: Пер. с нем. — М.: ИНФРА-М, 1997. — 112 с.

Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. — К.: Вид-во КНЕУ,
1998. — 268 с.

Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент: Навч.-метод. посібник для самост.
вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2000. — 100 с.

Герасимчук В. Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне
моделювання: Навч. посіб. — К: КНЕУ, 2000. — 360 с

Герчикова И. Н. Менеджмент: Учебник. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.:
Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. — 480 с.

Котлер Ф. Маркетинг и менеджмент. — СПб: Питер Ком, 1998. — 896 с.

Мак-Дональд М. Стратегическое планирование маркетинга. — СПб.: Питер,
2000. — 320 с.

Похожие записи