ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему:

Теоретичні і практичні аспекти управління якістю продукції.(ВАТ
«СЛОВВАЖМАШ»)

ЗМІСТ

TOC \o «1-2» \h \z HYPERLINK \l «_Toc102286655» Вступ PAGEREF
_Toc102286655 \h 3

HYPERLINK \l «_Toc102286656» 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ
PAGEREF _Toc102286656 \h 5

HYPERLINK \l «_Toc102286657» 1.1. Основні категорії і поняття
управління якістю PAGEREF _Toc102286657 \h 5

HYPERLINK \l «_Toc102286658» 1.2. Показники якості і методи їхньої
оцінки PAGEREF _Toc102286658 \h 13

HYPERLINK \l «_Toc102286659» 1.3. Організаційно-методичні принципи
забезпечення якості і управління якістю PAGEREF _Toc102286659 \h 16

HYPERLINK \l «_Toc102286660» 1.4. Основні елементи забезпечення
якості PAGEREF _Toc102286660 \h 24

HYPERLINK \l «_Toc102286661» 1.5. Призначення і види аудита якості
PAGEREF _Toc102286661 \h 30

HYPERLINK \l «_Toc102286662» 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ
ПРОДУКЦІЇ У ВАТ «СЛОВВАЖМАШ» М. сЛОВ’ЯНСЬК PAGEREF _Toc102286662 \h
40

HYPERLINK \l «_Toc102286663» 2.1. Стисла характеристика підприємства
PAGEREF _Toc102286663 \h 40

HYPERLINK \l «_Toc102286664» 2.2. Організація системи управління
якістю продукції на підприємстві PAGEREF _Toc102286664 \h 41

HYPERLINK \l «_Toc102286665» 2.3. Контроль і оцінка процесу
управління якістю продукції PAGEREF _Toc102286665 \h 59

HYPERLINK \l «_Toc102286666» 2.4. Удосконалення системи управління
якістю продукції та розвитку системи менеджменту якості на ВАТ
«Словважмаш» PAGEREF _Toc102286666 \h 76

HYPERLINK \l «_Toc102286667» Висновки PAGEREF _Toc102286667 \h 85

HYPERLINK \l «_Toc102286668» Список використаних джерел PAGEREF
_Toc102286668 \h 90

Вступ

Менеджмент – скоординована діяльність по керівництву і управлінню
організацією.

Менеджмент якості – скоординована діяльність по управлінню та управлінню
організацією стосовно до якості.

Планування якості – частина менеджменту якості, спрямована на
встановлення цілей в області якості та визначальний необхідний
операційний процес життєвого циклу продукції і відповідних ресурсів для
досягнення цілей в області якості.

Політика в області якості – загальні наміри і напрямок діяльності
організації в області якості, офіційно сформульовані вищим керівництвом;

Метою управління виробництвом є забезпечення поставок продукції в
заданий термін, в обсязі, номенклатурі і якості, установлених планами
виробництва і договорами (контрактами) при мінімальній тривалості циклу
виготовлення і оптимальних витрат виробництва.

Управління якістю є спеціалізованим видом управлінської діяльності, до
якого ставиться управління персоналом, фінансами, якістю, проектами,
інноваціями, маркетингом і ін.

Для досягнення кожної з поставлених цілей визначається політика
підприємства в даній сфері, розробляється комплекс заходів впливу на
виконавців і через них – на засоби виробництва.

В основі сучасного підходу до управління лежить системна орієнтація всіх
підрозділів організації на якість із кінцевою метою виправдань очікувань
покупців й, як наслідок, одержання максимально можливого прибутку. На
перше місце висуваються Цілі в області якості. Політика в області якості
заставляється в основу політики підприємства з усіма її складовими
(маркетинг, проектування, закупівлі, контракти і ін.).

Поліпшення якості продукції – найважливіший напрямок інтенсивного
розвитку економіки, джерело економічного росту, ефективності суспільного
виробництва. У цих умовах зростає значення комплексного управління
якістю продукції і ефективністю виробництва.

Системи управління якістю, що діють на різних підприємствах,
індивідуальні.

Метою випускної роботи є розробка рекомендацій по удосконаленню питань
управління якістю продукції, огляд наукових даних по управлінню якістю
продукції з наступним аналізом системи якості конкретного підприємства.
Для цього використані найбільш базові наукові праці вітчизняних і
закордонних авторів, а також популярні навчальні посібники в області
управління якістю.

Об’єкт дослідження випускної роботи – ВАТ «Словважмаш» м. Слов’янськ.

Предметом дослідження є теоретичні і практичні аспекти управління якістю
продукції.

Завдання роботи:

вивчити теоретичні основи управління якістю продукції;

провести оцінку організації системи управління якістю продукції на
підприємстві;

провести на прикладі підприємства контроль і аналіз процесу управління
якістю продукції;

розробити рекомендації з удосконалення системи управління якістю
продукції.

Як удосконалення системи управління якістю продукції пропонується
розробити план поліпшення якості продукції та розвитку системи
менеджменту якості ВАТ «Словважмаш» м. Слов’янськ.

Цей план буде визначати реальний внесок кожного підрозділу підприємства
і усього колективу в цілому по досягненню цілей «Політики в області
якості», сформульованої вищим керівництвом підприємства.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

1.1. Основні категорії і поняття управління якістю

Якість є однією з основних категорій, що визначають спосіб життя,
соціальну і економічну основу для успішного розвитку людини і
суспільства.

Також якість – це ступінь відповідності властивих характеристик вимогам.
Якість можна визначити і як – сукупність характеристик об’єкта, що
ставляться до його здатності задовольняти обумовлені або передбачувані
потреби.

Під об’єктом у цьому визначенні розуміється все, що може бути
індивідуально описане і розглянуте, тобто товар, послуга, процес;
система, організація або окрема особа. Кожна потреба виражається рядом
вимог (рис. 1.1), які беруть участь у формуванні відносин придатності
об’єкта для цілей споживача, служать для оцінки відповідності об’єкта
його призначенню й, отже, окреслюють границю якості об’єкта.

Економічність

Функціональність

Загальні вимоги споживача до об’екту (засобу задоволення)

Безпека

Естетичність

Зручність

Рис. 1.1 Основні узагальнені вимоги

Вимоги до якості можна визначити як вираження певних потреб або їхній
переклад у набір кількісно або якісно встановлених вимог до
характеристик об’єкта з метою їхнього майбутнього втілення в об’єкті.

При проведенні технічних оцінок термін «якість» застосовується в
наступних ситуаціях:

при порівнянні об’єктів з метою виявлення ступеня переваги тобто
відносна якість;

при кількісній статистичній оцінці – рівень якості;

при проведенні точної технічної оцінки – міра якості.

Термін «об’єкт» звичайно можна замінити терміном «продукція».

Продукція являє собою результат процесу або якої-небудь діяльності. Вона
може бути як матеріальної – виробу, так і нематеріальної – послуги.

Послуги виробничого характеру називають роботами.

На кожному етапі розвитку суспільного виробництва існують специфічні
вимоги до якості продукції. На ранніх стадіях становлення промисловості
основними вимогами до якості були точність і міцність. Масштаби
виробництва дозволяли проводити перевірку кожного виробу.

У міру розвитку промислового виробництва продукція ставала усе більше
складною, тобто вимога до якості постійно росла. Почала складатися
система контролю якості продукції, суть котрої полягала у виявленні
дефектної продукції і вилученні її з виробничого процесу.

Ріст ступеня насичення ринку товарами і послугами, посилення конкуренції
викликали до життя поняття конкурентноздатності.

Конкурентноздатність – це здатність продукції відповідати:

у певний період часу сформованим або передбачуваним вимогам ринку;

бути успішно реалізованої при наявності пропозиції інших аналогічних
товарів.

Для перемоги в конкурентній боротьбі однієї системи контролю якості було
недостатньо. З’явилася необхідність у виявленні і аналізі причин
дефектів, а також розробці заходів щодо запобігання браку в майбутньому.
Зложилася нова концепція – управління якістю. Увага при цьому
приділялося кожному етапу створення продукту, а не зосереджувало лише на
загальному результаті виробничої діяльності.

Контроль відіграє істотну роль і розглядається в одному ряді з такими
процесами, як аналіз, планування і прогнозування якості. Головною метою
системи є забезпечення і удосконалювання якості протягом усього процесу
створення продукції як засобу задоволення конкретних потреб.

Забезпечення якості – плановані і систематично виконувані організацією
дії, що створюють упевненість у тім, що якість продукції буде
відповідати пропонованим вимогам.

Існують два різновиди забезпечення якості: внутрішнє і зовнішнє.
Внутрішнє забезпечення якості створює впевненість у належній якості
продукції в керівництва організації, зовнішнє — у споживачів.

Процес «створення якості» можна розглядати як здійснення наступних
етапів:

Усвідомлення потреби;

Інтерпретація потреби, Виявлення вимог до якості;

Втілення вимог до якості в зразку продукції;

Реалізація вимоги до якості продукції підприємства тощо;

Реалізація вимог до якості в товарі;

Задоволення потреб (оцінка якості споживачем).

Сертифікацією продукції називається відповідність продукції встановленим
вимогам (стандартам).

До дій по забезпеченню якості ставляться:

аналіз актуальних і потенційних усвідомлених споживачами потреб; при
наявності на ринку товарів-аналогів – аналіз рівня якості цих товарів;

прогнозування;

проектування якості в процесі розробки нової продукції;

планування якості;

розробка стандартів;

контроль якості сировини/матеріалів і комплектуючих;

контроль у процесі виробництва;

контроль готової продукції;

контроль реалізації;

після продажний контроль (в умовах експлуатації);

зворотний зв’язок зі споживачами (аналіз відкликань, побажань і
рекламацій).

При цьому всі перераховані вище дії є складними і являють собою
сукупність безліч більш простих операцій, кожна з яких має власну мету,
критерії контролю і методи корекції якості у випадку невідповідності
рівня якості стандартам.

Поняття якості можна поширити також на категорії діяльності організації
в цілому. Концепції загального управління якістю (TQM) уважається
сьогодні найбільш прогресивною і має на увазі активну участь кожного
співробітника в удосконалюванні якості продукції і процесу її
виробництва.

Побудова спеціальної системи для управління якістю називається системою
якості (системою управління якістю) і являє собою сукупність
організаційної структури, розподілу повноважень і відповідальності,
методів, процедур і ресурсів, необхідних для встановлення, підтримки і
удосконалювання якості продукції.

Система якості реалізує політику організації в області якості. Політика
в області якості офіційно визначає основні цілі і завдання організації в
області якості. Вона є важливим елементом загальної політики фірми і
затверджується її керівництвом.

В організації формується внутріфірмова ієрархія якості, Внутріфірмова
ієрархія якості є підставою так називаної піраміди якості, що відбиває
вплив якості на суспільство в цілому (рис. 1.2).

Для ефективного управління процесами забезпечення і підвищення якості
продукції і продуктивності праці існує система управління якістю.

Управління якістю охоплює частину функцій управління, спрямованих на
досягнення цілей в області якості. Цілі в області якості припускають
створення на підприємстві умов, у яких можливо контролювати, регулювати
якість, забезпечувати відповідність прийнятим вимогам і гнучко змінювати
встановлені вимоги.

Управління якістю — аспекти виконання функції управління, які визначають
політику, цілі і відповідальність в області якості, а також здійснюють
їх за допомогою таких засобів, як планування якості, оперативне
управління якістю, забезпечення якості і поліпшення якості в рамках
системи якості.

У поняття «управління якістю» входять наступні аспекти:

1. Загальні аспекти:

планування на рівні вищого керівництва;

систематизація і документальне оформлення діяльності у вигляді методик,
протоколів, інструкцій і ін.;

залучення всіх виробничих ресурсів і всього персоналу;

широке використання стандартизації, у тому числі і міжнародних
стандартів, у управлінні якістю;

регулярні перевірки, вивчення зворотного зв’язку і коректування дій;

безперервне навчання персоналу прийомам і методам управління якістю.

2. Технічні аспекти:

використання у виробництві останніх світових стандартів або стандартів,
що перевищують рівень світових;

контроль продукції на кожному етапі в процесі виробництва з
використанням необхідних засобів контролю;

діагностика устаткування;

забезпечення керованості всіма процесами і простежування кожної одиниці
продукції;

регулярний перегляд технологій.

3. Економічні аспекти:

управління економікою якості;

планування капіталовкладень у якість (витрати на функціонування системи
якості, навчання персоналу, вивчення ринку, контроль, діагностику,
переоснащення виробництва, залучення незалежних експертів, особисті
премії персоналу і ін.).

4. Управлінські аспекти:

визначення політики в області якості і конкретний розподіл обов’язків і
повноважень кожного співробітника;

розробка формалізованої методології управління якістю з використанням
різних методів і прийомів управління якістю і контроль виконання
методик;

планування необхідного кошторису капіталовкладень у якість у річному
бюджетному плані;

орієнтація виробництва на використання останніх науково-технічних
розробок і вимог;

контроль за виконанням норм екології і безпеки праці.

При побудові системи управління якістю переслідується Ціль
організаційного об’єднання всіх управлінських функцій, від реалізації
яких залежать забезпечення і підвищення якості. Також це дозволяє
створювати організаційні умови для об’єднання зусиль усього персоналу,
спрямованих на підвищення економічних і виробничих показників діяльності
всієї компанії.

Система якості – сукупність організаційної структури, методик, процесів
і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.

Система якості за формою — це система документації, у якій установлені
загальні принципи забезпечення якості, вимоги до діяльності і
відповідальності кожного співробітника в області якості; умови
дотримання заданих параметрів кожного процесу і характеристик кожного
об’єкта; методики контролю, обробки і аналізу інформації про якість;
програми навчання персоналу в області якості і ін.

Система якості містить у собі також систематичну діяльність відповідно
до встановлених вимог, виявлення недоліків і постійний пошук шляхів
поліпшення.

Система якості в організації призначена, насамперед, для задоволення
внутрішніх потреб управління організацією.

Призначення системи якості:

організація діяльності в області якості у формі системи з функціями
координації, регулювання, аналітичного вироблення рішень;

регламентація і упорядкування всієї діяльності організації відповідно до
поставленої Цілі в області якості;

визначення ролі і відповідальності кожного співробітника відповідно до
поставленої Цілі в області якості;

приведення всіх процесів на підприємстві в керовані умови;

забезпечення контролю та нормованості продукції і ресурсів;

постійне підвищення кваліфікації персоналу;

організація системи ведення, нагромадження і обробки інформації з метою
мінімізації витрат, викликаних низькою якістю.

Цілі, сформульовані керівництвом підприємства, визначають напрямок
діяльності підприємства протягом його існування. Цілі не можна часто
змінювати. Звичайно вони змінюються тоді, коли організація ухвалює
рішення щодо повній переорієнтації своєї діяльності.

Мету підприємства визначає керівник до початку господарської діяльності
і вони можуть бути відкоректовані в міру активізації діяльності
підприємства, спрямованої на задоволення вимог ринку.

Ціль в області якості є вершиною піраміди планування і установлює
завдання бізнесу, обумовлені вищим керівництвом, а також тактикові і
стратегію, формовані керівництвом середньої ланки.

Політика підприємства – це сформульовані напрямки і Цілі, які
визначаються керівництвом: загальна політика, політика в області якості,
збуту, інвестицій і т.д.

Політика в області якості є офіційним документом організації, частиною
загальної політики, основою функціонування всієї системи якості. Вона
містить стратегічні цілі в області якості, сформульовані для досягнення
цілей завдання підприємства і зобов’язання (особливо з боку
керівництва).

Після твердження політики вся діяльність підприємства направляється на
її реалізацію.

Фактори, що впливають на політику в області якості:

гарантії підприємства щодо виробленої або реалізованої продукції;

вимоги законодавства;

вимоги споживачів до якості продукції і системам забезпечення якості;

умови конкурентної боротьби;

економічні розрахунки;

технологічні умови.

Обов’язковою умовою функціонування системи якості є регулярний аналіз із
боку вищого керівництва системи якості і її відповідностей політиці в
області якості тобто офіційна оцінка вищим керівництвом стану системи
якості і її відповідностей політиці в області якості і цілям.

1.2. Показники якості і методи їхньої оцінки

Рішення завдань кількісної оцінки якості необхідні для об’єктивного
вибору і прийняття управлінських рішень при стандартизації і
сертифікації продукції, плануванні підвищення її якості і т.д. Оцінка
якості розглядається як основа формування всього механізму управління
якістю продукції на всіх стадіях життєвого циклу підприємства.

При оцінці якості використаються наступні терміни:

рівень якості (відносна характеристика, що є результатом порівняння
сукупності значень показників якості продукції з відповідною сукупністю
базових значень цих показників) – при кількісній статистичній оцінці;

градація якості – категорія, або розряд, привласнені об’єктам однакового
функціонального призначення, але з різними вимогами до якості;

міра якості – при виконанні точних технічних оцінок;

відносна якість – при порівнянні об’єктів.

Вимоги до якості – вираження певних потреб або їхній переклад у набір
кількісно або якісно встановлених вимог до характеристик об’єкта, щоб
дати можливості їхньої реалізації і перевірки. Показники якості –
кількісно або якісно встановлені конкретні вимоги до характеристик
об’єкта, що дають можливість їхньої реалізації і перевірки.

Основні різновиди показників якості наступні:

По відношенню до властивостей продукції – це показники: призначення;
надійності; технологічності; ергономічності; естетичності;
стандартизації; патентно-правові; економічні.

По кількості відбиваних властивостей – це одиничні; комплексні;
інтегральні.

Методи визначення – проектні; виробничі; експлуатаційні; прогнозовані.

Розмірності відбиваних величин – абсолютні; наведені; безрозмірні.

Значимість при оцінці якості – основні; додаткові.

Теоретичні і прикладні проблеми оцінки якості об’єктів (виробів, послуг,
процесів, систем) вивчаються наукою, називаною кваліметрією. Кваліметрія
ставить перед собою три основні практичні завдання:

розробку методів визначення чисельних значень показників якості
продукції, збору і обробки даних для встановлення вимог до точності
показників;

розробку єдиних методів виміру і оцінки показників якості;

розробку одиничних, комплексних і інтегральних показників якості
продукції.

З погляду кількості відбиваних властивостей показники якості можуть бути
одиничними (стосовними до однієї властивості) або комплексними
(стосовними до декількох властивостей одночасно).

Номенклатура показників якості продукції – сукупність показників її
якості по характерним тільки їй властивостям, нормативно прийнята для
оцінки рівня якості цієї продукції.

На продукцію розробляють:

стандарти загальних технічних умов, які повинні містити загальні вимоги
до груп однорідної продукції;

стандарти технічних умов, які повинні містити вимоги до конкретної
продукції.

Стандарт загальних технічних умов у загальному випадку містить наступні
розділи: класифікація, основні параметри і (або) розміри; загальні
технічні вимоги; вимоги безпеки; вимоги охорони навколишнього
середовища; методи контролю; правила приймання; транспортування і
зберігання; вказівки по експлуатації (ремонту, утилізації); гарантії
виготовлювача.

Номенклатуру, склад, зміст і найменування розділів (підрозділів)
визначають відповідно до особливостей стандартизуємої продукції і
характером пропонованих до неї вимог. При доцільності стандартизації
окремих вимог до груп продукції можуть розроблятися стандарти, що
встановлюють:

класифікацію продукції;

основні параметри і (або) розміри;

загальні технічні вимоги;

вимоги безпеки;

вимоги охорони навколишнього середовища;

методи випробувань;

типи, асортименту, марки;

правила приймання;

маркування, упакування;

правила зберігання і транспортування;

правила експлуатації, ремонту і утилізації.

Розділ «Загальні технічні вимоги» у загальному випадку містить наступні
підрозділи:

характеристики (показники) якості;

вимоги до сировини, матеріалам, покупним виробам;

комплектність;

маркування;

упакування.

Стандарт технічних умов установлює для однієї або декількох марок,
моделей і т.п. продукції всебічні вимоги, дотримання яких повинне
забезпечуватися при виробництві, поставці, споживанні, експлуатації,
ремонті і утилізації даної продукції.

1.3. Організаційно-методичні принципи забезпечення якості і управління
якістю

В основі всіх систем якості лежить «петля якості». Вона включає 11
етапів, або стадій, життя продукту, на кожному з яких повинна
вироблятися оцінка якості (рис. 1.3).

Система якості

(система менеджменті якості)

Політика організації в області якості

Забезпечення якості

Управління якості

Удосконалювання якості

Споживач

Виробник

Маркетинг

Розробка продукції

Матеріально-технічне постачання

Розробка і підготовка виробничого процесу

Виробництво

Контроль, іспити, обстеження

Пакування і складування

Реалізація і розподіл

Монтаж і експлуатація

Технічна допомога

Утилізація після використання

Рис. 1.3. «Петля якості» у системі менеджменту якості

Забезпечення якості продукції складається із процедур забезпечення
якості на кожній стадії життєвого циклу продукції.

Забезпечення якості маркетингу ґрунтується на тім, що маркетинг повинен:

Створити систему пошуку, обробки і аналізу інформації про вимоги,
пропонованих зовнішнім середовищем (споживачами, суспільством) до
продукції і організації. Основними показниками якості маркетингової
інформації при цьому повинні виступати її повнота, вірогідність і
актуальність.

Установити наявність поточної або перспективної потреби, засобом якого
може стати конкретний товар (послуга), і сформулювати вимоги споживачів.

Основою для виконання наступного етапу життєвого циклу продукції може
служити загальний опис продукції, що включає наступні аспекти:

параметри експлуатації (умови використання, надійність і т.д.);

споживчі переваги відносно дизайну і органо-лептичних характеристик
продукції;

вимоги до впакування;

процедури забезпечення якості продукції в процесі експлуатації;

існуючі законодавчі обмеження і стандарти.

Рівень якості робіт забезпечується за допомогою: розробки системи
документованих процедур по зборі, обробці і аналізу даних; планування
робіт з періодичним переглядом планів і їхнім коректуванням (якщо буде
потреба); доручення виконання робіт кваліфікованому персоналу, що має у
своєму розпорядженні необхідні засоби.

Якість проектування забезпечується шляхом: розробки і реалізації
програми проектування, що включає контрольні крапки оцінки проекту на
кожному етапі програми. Результати оцінки і аналізу підлягають
реєстрації і відбиттю в технічних умовах і кресленнях; залучення до
аналізу проекту представників різних підрозділів організації; твердження
всієї документації, що становить основу проекту, на відповідних рівнях
керівництва, що несуть відповідальність за виробництво продукції.

Покупні сировина, матеріали і комплектуючі вироби безпосередньо
впливають на якість продукції.

Якість постачання забезпечується наступними заходами:

Розробкою і реалізацією програми поставок.

Процедурами врегулювання спірних питань, що ставляться до якості
поставок.

Організацією робіт із прийому, зберіганню, видачі, а також по
забезпеченню схоронності матеріалів.

Якість виробництва забезпечується наступними заходами:

плануванням виробничих операцій, докладно документуемих у робочих
інструкціях;

технічним контролем виробничих процесів;

створенням умов, що виключають можливість ушкодження матеріалів,
напівфабрикатів і продукції в ході виробництва;

перевіркою, калібруванням і випробуваннями встаткування, інструментів і
оснащення.

Спіраль якості являє собою просторову модель якості, у якій кожен виток
характеризується новим, більше високим рівнем якості. Такий розвиток
обумовлений постійною еволюцією індивідуальних, групових і суспільних
потреб.

Модель Демінга описує діяльність по керуванню якістю, реалізовану на
кожному етапі життєвого циклу підприємства (рис. 1.4).

Для загального управління якістю передбачається залучення в роботу із
забезпечення, підтримці і удосконалюванню якості всіх структурних
підрозділів організації, усього персоналу фірми – від рядового робітника
або службовця до глави фірми. Для ефективної роботи організації будуть
потрібні не тільки різні ресурси, але і розробка всіляких механізмів
взаємодії і процесів. Саме в такий спосіб складається система якості, що
представляє собою сукупність організаційної структури, ресурсів,
процесів і методик, що забезпечують адміністративне (загальне)
керівництво якістю.

Ефективна, добре структурована система якості дозволяє організації
оптимізувати якість із погляду зменшення різних ризиків, зниження витрат
і зростання прибутку.

Всі системи якості, незважаючи на особливості підприємств і організацій,
спрямовані на досягнення фундаментальних цілей (рис. 1.5).

Система менеджменту якості повинна задовольняти наступним групам вимог
до системи:

управління якістю на всіх стадіях ЖЦП;

організації виробництва.

Основним документом при розробці і впровадженні системи якості в
організації є «Посібник з якості», що містить опис системи загального
керівництва якістю і виконуючої функції постійного довідкового матеріалу
при впровадженні і підтримці в робочому стані інформаційних даних
системи.

Усі компоненти системи якості повинні бути постійно контрольовані.
Систематична внутріфірмова перевірка повинна забезпечувати оцінку
ефективності функціонування різних елементів системи менеджменту якості.

Результати аналізу матеріалів перевірки повинні представлятися в
документальній формі керівництву організації.

Керівники підприємства повинні офіційно оголосити основні цілі і
завдання організації в області якості, тобто сформулювати політику фірми
в області якості, що є невід’ємним елементом загальної політики фірми.

Ця політика може переслідувати наступні цілі: розширення цільового ринку
організації; збільшення прибутку; поліпшення найважливіших показників
якості продукції; висновок на ринок принципово нової продукції; зниження
рівня дефектності виробленої продукції і т.д.

Політика в області якості реалізується за допомогою забезпечення якості,
управління якістю і удосконалювання якості.

Забезпечення якості – це планована і систематично здійснювана діяльність
у рамках системи якості, необхідна для створення впевненості в належній
якості об’єкта (продукції, процесу, системи).

Управління якістю являє собою методи і види діяльності оперативного
характеру, використовувані для задоволення вимог до якості і орієнтовані
на усунення недоліків на всіх стадіях «петлі якості».

Особлива увага при рішенні завдань по керуванню якістю приділяється
таким видам діяльності, як планування якості, контроль над якістю,
мотивація і навчання персоналу.

Планування якості являє собою діяльність, що встановлює вимоги до якості
і застосування окремих складових систем якості. При цьому передбачається
визначення конкретних показників якості в усіх напрямках діяльності
фірми.

Контроль якості – діяльність, що включає проведення вимірів, експертизи,
випробувань або оцінки параметрів об’єкта і порівняння отриманих

Широко розповсюдженим методом контролю є контрольні карти, що
представляють собою різновид графіка, що містить лінії, називані
границями регулювання, або контрольними границями.

Для виявлення причин порушення технологічного процесу в тих випадках,
коли очевидні його порушення важко знайти, застосовуються
причинно-наслідкові діаграми Ісікави. Діаграми будуються за наступними
правилами:

Діаграму будує група не керівників.

Застосовується принцип анонімності висловлень.

На експертизу виділяється обмежений час.

Знайдене рішення повинне винагороджуватися.

Схема Ісікави зовні нагадує риб’ячий кістяк, тому її часто так і
називають (рис. 1.6).

Побудова діаграми включає наступні етапи:

вибір основного (результуючого) показника якості;

установлення головних причин, що впливають на основний показник
(«великої кістки»);

визначення вторинних («середньої кістки») і третинних («дрібні
кісточки») причин.

У діяльності підприємства постійно виникають різні проблеми: труднощі з
оборотом кредитних сум, освоєнням нових правил прийняття замовлень,
появою браку; ростом трудомісткості; наявністю на складах нереалізованої
продукції; надходження рекламацій, кількість яких не зменшується,
незважаючи на старання підвищити якість.

Пошуки рішення цих проблем починають із їхньої класифікації по окремих
факторах (операціям) з метою з’ясування основних, тобто тих, які
зв’язані, наприклад, з найбільшими витратами. Щоб виявити основні
фактори будують діаграми Парето і потім роблять їхній аналіз.

Існують два різновиди діаграм Парето:

Із причин – причини, що відбивають, проблем, що виникають у процесі
виробництва продукції.

За результатами – небажанірезультати, що відбивають, діяльності (брак,
відмови і т.п.).

Ціль побудови стовпчикових діаграм є виявлення найбільш значимих причин
проблем, що виникають у ході виробництва продукції.

Загальний вид діаграми Парето показаний на рис. 1.7.

Безпосередня побудова діаграми складається з наступних дій:

Вибір однієї із двох різновидів діаграм Парето.

Класифікація причин або результатів (залежно від обраного виду діаграми.

Розробка реєстраційної форми для збору інформації.

Визначення значимості даних.

Графічне зображення результатів (група «інші» завжди перебуває на
останнім місці).

Існування декількох ієрархічних рівнів діяльності має на увазі аналіз
якості:

керівництвом організації;

спеціалізованим структурним підрозділом організації;

у рамках окремих напрямків діяльності або робіт.

Існує аналітичний метод визначення вагових показників, що використають,
якщо вихідна характеристика процесу описується аналітичною функцією, що
отримана на підставі теоретичних передумов або експериментальних даних.
Математичною базою методу є використання повного диференціала функції.

Використається також і метод споживчого і виробничого допусків.

Аналіз якості вищим керівництвом організації – це офіційна оцінка стану
внутріфірмової системи управління. Він припускає в першу чергу оцінку
відповідності системи якості політиці фірми в області якості.

У великих організаціях, як правило, створюються служби управління
якістю, що виконують широкий спектр функцій .

1.4. Основні елементи забезпечення якості

Забезпечення якості містить у собі всі систематизовані і плановані види
діяльності, необхідні для виконання встановлених вимог. До таких видів
діяльності ставляться планування якості, регулювання якості і контроль
якості (мал.1.8).

Забезпечення якості – всі плановані і систематично здійснювані в рамках
системи якості види діяльності, необхідні для створення достатньої
впевненості в тім, що об’єкт буде виконувати вимоги до якості.

Для підтвердження діяльності по забезпеченню якості необхідно вести
відповідну документацію по всіх проведених роботах. Результатом
діяльності по забезпеченню якості є гарантія того, що продукція або
послуга буде задовольняти вимогам якості. Всі заходи щодо забезпечення
якості базуються на вимогах до якості. Вимоги до якості повинні повністю
відбивати потреби споживача.

Існують зовнішні і внутрішні цілі забезпечення якості:

внутрішні цілі забезпечення якості формуються на рівні підрозділів і
створюють упевненість керівництва організації в здатності реалізувати
політику в області якості;

зовнішні цілі забезпечення якості формуються на рівні конкретних
контрактів і створюють гарантії споживачам у тім, що замовлена продукція
або послуга буде представлена в обговорений строк з обговореною якістю.

Процедури забезпечення якості можуть бути виробничі і управлінські.

Виробничі процедури забезпечення якості охоплюють діяльність над
матеріальними об’єктами, які прямо або побічно впливають на якість
створюваної продукції. Значна частина виробничих процедур реалізується в
підрозділах допоміжного виробництва і направляється на підтримку
основних технологічних процесів на відповідному рівні:

перевірка і підтримка в робочому стані технологічного встаткування і
контрольно-вимірювальних приладів;

контроль якості покупних виробів, сировини і матеріалів;

перевірка зберігання і обслуговування продукції.

Управлінські процедури забезпечення якості охоплюють діяльність,
пов’язану з підготовкою, прийняттям і організацією виконання
управлінських рішень по забезпеченню (поліпшенню) якості. До
управлінських процедур ставляться:

реєстрація даних про якість;

обробка, нагромадження, упорядкування і зберігання;

аналіз і моделювання ситуацій;

вироблення коригувальних і попереджуючих дій.

Управлінські процедури поєднуються в цикли управління: планування;
організація; облік; контроль; аналіз; регулювання. Ці цикли здійснюються
над всіма елементами системи якості, у тому числі над виробничими
процедурами забезпечення якості.

Складові елементи забезпечення якості – планування, регулювання і
контроль взаємозалежні і утворять безперервний процес формулювання і
реалізації вимог до якості в рамках системи якості.

Планування якості – діяльність, що встановлює Цілі і вимоги до якості,
застосуванню елементів системи якості.

Складовою планування якості є: планування якості продукції:
ідентифікація, класифікація і оцінка характеристик якості, а також
установлення вимог до якості; планування управлінської і виконавської
діяльності: підготовка до застосування системи якості, у тому числі
організаційна діяльність і складання календарного графіка; підготовка
програми якості і вироблення положень по поліпшенню якості.

Контроль якості – зіставлення відповідності запропонованих вимог
обмірюваним характеристикам продукції або послуги.

Регулювання якості – усунення невідповідностей характеристик продукції
або послуги запропонованим вимогам.

Відповідно до принципу відбиття якість продукції забезпечується якістю
виконання кожного з елементів петлі якості і якістю
організаційно-управлінської системи.

Елементи петлі якості: маркетинг, проектування продукції, розробка
процесів закупівлі, виробництво і надання послуг, перевірка, пакування і
складування продукції, її збут і продаж, монтаж і здача в експлуатацію,
експлуатація, технічна допомога і обслуговування, утилізація або
вторинна переробка після закінчення строку експлуатації.

Система якості може охоплювати різні елементи петлі якості і
обов’язково поширюється на організаційно-управлінську систему.

Стандартизація являє собою процес установлення і застосування правил з
метою впорядкування в даній області на користь і при участі всіх
зацікавлених сторін, зокрема, для досягнення загальної максимальної
економії з дотриманням функціональних умов і вимог безпеки.

Стандарти розробляються і використаються у зв’язку з тим, що
виготовлювачі, споживачі, торгівля)зіштовхуються із проблемами, що
вимагають загальних рішень. Стандарти базуються на загальновизнаних
результатах науки, техніки і досвіду.

Стандарт на систему якості – це документ, що встановлює вимоги до
системи якості, що може охоплювати різні елементи життєвого циклу (петлі
якості) продукції.

Стандарт – це документ, виданий і затверджений офіційним органом для
постійного використання, що містить керівництва, правила або
характеристики, спрямовані на забезпечення оптимальних результатів.

Стандартизація – розробка, твердження, прийняття і видання стандартів,
проводиться на наступних рівнях: підприємства – стандарт підприємства;
міністерства – галузевий стандарт; національному – національний стандарт
України ДСТУ; регіональному – європейський стандарт EN; міжнародному –
міжнародний стандарт ISO.

Підприємство розробляє стандарт із певною метою:

установити і декларувати підвищені вимоги в порівнянні з вимогами,
прийнятими в конкурентів;

регламентувати внутрішні вимоги, раціоналізувати процеси і операції;

забезпечити гарантії споживачам.

Розрізняють стандарти обов’язкового і добровільного використання.

Стандарти обов’язкового використання містять обов’язкові вимоги,
регламентовані законом. Від дотримання підприємцями обов’язкових вимог
стандартів залежать здоров’я і безпека споживачів, безпека праці в
процесі виробництва, охорона навколишнього середовища, сумісність
продукції.

Вимоги обов’язкових стандартів також захищають споживачів від продукції
низької якості в тих випадках, коли на ринку немає конкуруючих
пропозицій. Обов’язкові вимоги стандартів підлягають безумовному
виконанню органами виконавчої державної влади, всіма підприємствами,
їхніми об’єднаннями, установами, організаціями і громадянами —
суб’єктами підприємницької діяльності, на діяльність яких поширюється
дія стандартів.

До обов’язкових вимог ставляться: вимоги, які забезпечують безпека
продукції для життя, здоров’я і майна громадян, охорону навколишнього
середовища; вимоги, які забезпечують сумісність і взаємозамінність
продукції, і вимоги до методів виміру цих показників; вимоги техніки
безпеки і гігієни праці відповідно до діючих санітарних норм і правил;
метрологічні норми, правила, вимоги і положення, які забезпечують
вірогідність і єдність вимірів; положення, які забезпечують технічна
єдність під час розробки, виготовлення, експлуатації продукції.

Рекомендовані вимоги стандартів підлягають безумовному виконанню в таких
випадках:

якщо виробник (постачальник) продукції зробив заяву про відповідність
продукції цим стандартам;

якщо ці вимоги включені в договори на розробку, виготовлення і поставку
продукції;

якщо це передбачено діючими актами законодавства.

Стандартизація виконує 3 соціально значимі функції:

впорядкування об’єктів (продукції, робіт, послуг, процесів), створюваних
людьми в різних країнах;

закріплення в нормативних документах оптимальних вимог до впорядкованих
об’єктів;

установлення правил застосування цих нормативних документів.

Основними принципами стандартизації є:

комплексність стандартизації;

випереджальний розвиток стандартизації;

класифікація.

В області міжнародної стандартизації працює велика кількість
організацій, серед яких Міжнародна організація по стандартизації (ISO) є
найбільш представницькою.

До основних функцій ISO ставляться наступні:

установлення міжнародних стандартів за згодою всіх членів ISO;

сприяння впровадженню і полегшенню застосування нових прогресивних
стандартів;

організація обміну інформацією про роботи своїх членів і технічних
комітетів;

співробітництво з іншими міжнародними організаціями.

Стандарти серії ISO-9000 – це пакет документів по забезпеченню якості.

Однієї з найважливіших рис цих стандартів є їхня універсальність, тобто
принципова застосовність до усім без винятку видам діяльності.

Стандарти ISO 9000 містять мінімальні вимоги, якою повинна відповідати
організація робіт із забезпечення гарантії якості незалежно від того,
яку саме продукцію випускає підприємство або які послуги воно робить.

Стандарти ISO серії 9000 містять вимоги загального характеру. Вони
можуть бути використані будь-яким підприємством незалежно від галузевого
виробничого сектора. Викладена в них загальна структура систем якості
універсальна. Тому в цей час ці стандарти використають підприємства і
організації різних сфер діяльності. Побудова і сертифікація систем
якості на вимогу міжнародних стандартів ISO серії 9000 становлять
інтерес для споживачів, виробників і суспільства в цілому.

Наявність на підприємстві ефективної системи менеджменту якості гарантує
його здатність до підвищення якості випускаємої продукції, що, і
забезпеченню його стабільності відповідно до запитів ринку.

1.5. Призначення і види аудита якості

Аудит якості – це систематичний і незалежний аналіз, що дозволяє
визначити відповідність діяльності і результатів в області якості
запланованим заходам, а також ефективність впровадження заходів і їхня
придатність для досягнення поставлених цілей.

Аудит якості буває внутрішнім і зовнішнім.

Внутрішній аудит проводиться для задоволення внутрішніх потреб
організації. Перевірку виконують співробітники, або аудитори, що не є
працівниками цієї організації. Принциповим у ході внутрішнього аудита є
те, що аудитори виступають тут як незалежні суб’єкти. При цьому бажано,
щоб вони спілкувалися з персоналом ділянки, що перевіряє. Внутрішній
аудит якості спрямований не стільки на виявлення самих невідповідностей,
скільки на визначення причин невідповідностей, на оцінку необхідності і
можливості проведення попереджуючих і коригувальних дій. У цьому
укладається значна відмінність аудита від діяльності по нагляду або
контролю, які здійснюються для виявлення невідповідностей.

Зовнішній аудит проводиться для задоволення потреб організації при
проведенні зовнішньої діяльності. Така перевірка здійснюється
незалежними експертами, замовником або іншими особами з метою одержання
доказів відповідності системи якості певним вимогам. Перевірка може
проводитися перед висновком контракту або перед видачею ліцензії на
певний вид діяльності і ін.

Проведення внутрішнього аудита системи якості може бути викликано такими
причинами:

плановим аналізом ефективності системи якості;

потребою в удосконалюванні системи якості, необхідністю визначення
найбільш ефективних мір;

оцінкою заходів, проведених з метою поліпшення якості;

виникненням проблем з якістю продукції, необхідністю визначення слабких
крапок системи.

Аналіз ефективності системи якості проводиться в плановому порядку,
найчастіше раз у рік. Аудиторська перевірка стосується всієї системи
якості. Результати такого аудита служать підставою для офіційної оцінки
вищим керівництвом ефективності системи якості, її відповідності
політиці і цілям в області якості. За результатами аудита і офіційної
оцінки вищим керівництвом системи якості складається програма заходів,
спрямованих на поліпшення якості, і розробляється система коригувальних
і попереджуючих дій.

Заходи, що сприяють удосконалюванню системи якості, проводяться
регулярно, що відповідає принципу постійного поліпшення якості концепції
ТQМ. Аудиторська перевірка може проводитися частіше, ніж щорічний аналіз
ефективності системи якості, і охоплювати не всю систему, а її окремі
елементи.

Аудит, пов’язаний з оцінкою ефективності капіталовкладень у якість або з
виявленням причин невідповідностей якості, носить ініційований характер.
Така перевірка може охоплювати як всю систему, так і окремі її елементи,
залежно від величини збитку, викликаного невідповідністю якості або
капіталовкладень у якість і масштабності вжитих заходів.

У випадку внутрішнього аудита керівником перевірки є керівник системи
якості. У ході підготовки аудита керівництво підприємства і керівник
аудита намічають для перевірки процеси, організаційні одиниці і елементи
системи якості. Тему і обсяг перевірки керівництво підприємства визначає
відповідно до інформаційних вимог. Указуються ті стандарти, елементи
стандартів, нормативні документи, з якими треба зіставляти перевіряти
систему, що, якості.

Необхідність проведення зовнішнього аудита якості може бути обумовлена
такими причинами:

підтвердженням відповідності вимогам, установленим законодавством;

вимогою замовника до підтвердження забезпечення якості;

потребою органа, що видав сертифікат на систему якості.

Діяльність, пов’язана з особливими вимогами до надійності продукції,
регулюється законодавством. У цьому випадку в компетенцію виконавчої
влади входять ініціювання регулярних аудиторських перевірок якості і
вимога до надання акту аудиторської перевірки, виданого незалежними
авторитетними експертами.

Зовнішній аудит означає, що аудит якості здійснюється замовником
продукції, або організацією, який довіряє замовник. Ініціатива при цьому
може виходити від обох сторін. Як правило, у контракті обмовляється,
якою організацією, коли і за чий рахунок буде проводитися аудит якості.

Аудиторські перевірки є доказом ефективності системи якості і
проводяться органом по сертифікації при видачі, продовженні, анулюванні
сертифіката на систему якості.

Аудит якості ставиться в основному до системи якості. У той же час
об’єктами аудита можуть бути елементи системи якості, такі як процеси
або продукція. Аудити відповідно до категорії об’єкта перевірки можна
згрупувати в такий спосіб:

аудит якості системи;

аудит якості продукції (послуги);

аудит якості процесу методу.

Аудит якості системи означає перевірку всієї системи якості і
укладається в оцінці відповідності документів системи якості певним
вимогам і в аналізі діяльності відповідно до приписань. Програма аудита
якості системи містить у собі два етапи (рис. 1.9).

I етап аудиту якості системи

Відповідність документації вимогам аудиторської перевірки

Документація системи якості

II етап аудиту якості системи

Відповідність діяльності підприємства розпорядженням

Діяльність підприємства

Рис. 1. 9 Аудит якості системи

На першому етапі провадиться перевірка відповідності документів системи
якості нормативним вимогам. Аудит системи якості може проходити не на
вимогу повного нормативного документа, а по обраних елементах. Залежно
від цілей аудита системи якості зіставлення документації може
здійснюватися по різних напрямках:

відповідність документації системи якості конкретним, у тому числі
специфічним вимогам замовника – під час аудита другою стороною перед
висновком контракту;

відповідність документації системи якості екологічним вимогам, вимогам
по техніці безпеки і ін. – під час аудита, проведеного службами нагляду;

відповідність документації системи якості стандартам системи якості –
під час аудита, проведеного органами по сертифікації, внутрішніх аудитів
і ін. Залежно від спрямованості аудита системи якості на першому етапі
аудита перевірці можуть підлягати такі документи, як посібник з якості,
обрані методики системи якості і т.д.

На другому етапі провадиться вибіркова перевірка відповідності приписань
документації системи якості і діяльності, здійснюваної на підприємстві.
Другий етап проводиться також по декількох обраних приписаннях, які
спрямовані на виконання вимог, що відповідають цілям аудиторської
перевірки.

Аудит якості продукції має дві основні форми: аудит продукції, готової
до поставки споживачеві, і аудит продукції в процесі виробництва.
Розглянемо особливості кожної із цих форм.

Існує два способи одержання інформації про якість готової продукції:

Аналіз скарг і рекламацій споживачів.

Вибіркова перевірка готової продукції незалежними експертами (аудит
готової продукції).

Перший спосіб дає найбільш повну і комплексну інформацію про
невідповідності якості, але ця інформація приходить із більшим
запізненням. Інформація, отримана другим способом, не дає повної картини
про якість готової продукції, на підставі цієї інформації можуть бути
прийняті коригувальні і попереджуючі міри, які завдяки своїй
своєчасності приносять значний економічний ефект.

Аудит якості готової продукції проводиться, як показано на рис. 1.10,
після того, як зроблена продукція випробувана, упакована, маркірована і
готова до поставки. Завдання такого аудита — оцінити продукцію з позиції
споживача. Метою аудита готової продукції, на відміну від Цілі вихідного
контролю, є виявлення невідповідності процесів виробництва і контролю
продукції.

Виробництво

Аудит

Контроль

Упаковка

Збут

Рис. 1.10 Аудит якості готової продукції

Під час аудита якості готової продукції перевірці підлягають наступні
елементи:

Характеристики якості продукції (функціональні характеристики, вимоги до
безпеки, зовнішній вигляд).

Якість упакування і маркування продукції.

Відповідність документації, що супроводжує продукцію, установленим
вимогам (бланки по якості, результати перевірок і ін.).

Аудит якості послуг являє собою перевірку послуг на їхню відповідність
установленим вимогам на різних ділянках. Наприклад, у мережі
торговельних крапок, де методом випадкової вибірки перевіряється якість
обслуговування, відповідність документації і інші спеціальні критерії.

Аудит якості продукції в процесі виробництва здійснюється регулярно на
найбільш відповідальних ділянках робіт або після виниклих проблем з
якістю до виявлення причин невідповідностей. Проблеми з якістю можуть
бути виявлені під час попередніх аудитів або на підставі рекламацій
споживачів. По характеру і категорії дефектів можна визначити ті
ділянки, на яких виникли невідповідності. Проведення цілеспрямованих
аудитів якості продукції на цих ділянках дозволяє визначити причини
невідповідностей і оцінити ефективність прийнятих коригувальних і дій,
що попереджали.

Аудит якості продукції реалізує наступні виробничі потреби:

інформаційне забезпечення керівництва всіх рівнів і персоналу,
відповідального за забезпечення якості про зміну якості продукції;

достовірне, документально оформлене обґрунтування прийняття
управлінських рішень в області якості; оцінка ефективності системи
якості;

оперативна оцінка, результатів діяльності підприємства в області якості;

оперативне виявлення невідповідностей якості у виробничому процесі і
системі якості в цілому;

оцінка впливу результатів змін у проектуванні, виробництві, контролі
продукції на якість кінцевого результату;

кількісна оцінка співвідношення між витратами на забезпечення якості і
витратами, викликаними невідповідностями, з метою визначення
оптимального рівня витрат на забезпечення якості;

створення додаткових механізмів мотивації діяльності в області якості;

відстеження динаміки зміни якості продукції.

Аудит якості процесу – це перевірка відповідності характеристик процесу
або методу встановленим вимогам.

Процес аудита може охоплювати всі етапи діяльності: укладання договору,
вибір постачальників і процеси проектування, виробництва, збуту і т.д.
Аудит методу стосується калібрування, маркування, ідентифікації і ін.

Найчастіше аудит якості процесу здійснюється регулярно на найбільш
відповідальних ділянках. Аудит якості процесу проводиться у випадку,
коли надходить інформація про невідповідності продукції, які мають
однотипний характер (рис. 1.11).

Така інформація свідчить про невідповідності в процесі виробництва.
Інформація може бути отримана в результаті аудита якості продукції або
аналізу рекламацій споживачів. Після одержання і аналізу інформації про
невідповідності проводиться аудит якості продукції в процесі виробництва
ділянках, на яких, імовірно, пройшла продукція з невідповідностями. У
результаті такого аудита визначають процес або процеси, слідством яких
стала продукція з невідповідностями. На наступному етапі проводиться
аудит того процесу, що приводив до появи продукції з невідповідностями.

Невідповідності, виявлені під час аудита якості готової продукції

Аналіз рекламацій споживачів

Інформація про невідповідності має однотипний характер і свідчить про
невідповідності процесу виробництва

Аудит якості продукції у процесі виробництва

Установлення процесу, у результаті якого з’явилися невідповідності

Аудит якості процесу, установлення причин невідповідностей

Усунення причин невідповідностей

Рис. 1.11 Проведення аудита якості процесу після одержання інформації
про виявлені невідповідності

Аудит якості процесу аналогічний аудитові якості системи. Це означає
визначення відповідності документації вимогам системи сертифікації. Під
час аудита можуть бути перевірені наступні елементи:

відповідність процесу технологічної документації;

протоколи виконання методичних і робочих вказівок;

протоколи реалізації методик системи якості;

стан устаткування і інструментів;

протоколи метрологічної атестації встаткування і калібрування
інструментів;

відповідність використовуваних матеріалів установленим вимогам і ін.

Для проведення аудита якості процесу використається контрольний аркуш, у
якому зазначені етапи перевірки, об’єкти перевірки, вимоги, методи
перевірки, критерії оцінки, форма надання результатів. Такий контрольний
аркуш повинен бути складений на підприємстві для кожного процесу і
методу.

Міжнародні стандарти ISO серії 10011:1990 містять провідні вказівки по
аудиті систем якості. Серія складається з наступних трьох частин:

Провідні вказівки по перевірці систем якості. Перевірка.

Провідні вказівки по перевірці систем якості. Кваліфікаційні вимоги до
аудиторів по перевірці систем якості.

Провідні вказівки по перевірці систем якості. Управління програмами
перевірок.

Окремі частини стандартів можуть однаковою мірою застосовуватися як для
зовнішнього і внутрішнього аудита, так і для аудита постачальника і
аудита свідкування.

Стандарт підкреслює значення аудита системи якості як важливого елемента
управління, що служить досягненню цілей, певних політикою в області
якості. Стандарт варто вибирати, коли організуються, плануються,
проводяться і документально оформляються перевірки систем якості.
Стандарт містить основні принципи для перевірки системи якості
підприємств, провідні вказівки по перевірці існуючих і впроваджуваних
елементів системи якості, а також по перевірці здатності системи досягти
поставлених цілей в області якості.

Стандарт визначає основні вимоги, умови і методи, основні принципи по
введенню, виконанню і документальному оформленню аудита системи.
Застосуванням основних принципів, установлених у стандарті, можна
засвідчити існування окремих елементів системи якості і їхня
ефективність. Стандарт докладно описує методики виконання аудита і
складання документації, що ставиться до перевірок.

Частина стандарту кваліфікаційні вимоги до аудиторів по перевірці систем
якості описує основні критерії, застосовувані для вибору аудиторів у
випадку, якщо аудит здійснюється на підставі ISO 10011-1.

До аудиторів пред’являються наступні вимоги:

утворення;

аудиторська підготовка;

практика;

особисті якості;

здатність до керівної діяльності;

якщо необхідно, знання іноземної мови.

В стандарті надається письмова оцінка, що перевіряють, на підставі якої
можна визначити, анітрошки даний аудитор задовольняє висунутим до нього
вимогам.

Також стандарт містить основні принципи виконання міжнародної програми
атестації аудиторів. Пропозиція носить інформаційний характер.

Частина стандарту – управління програмами перевірок містить; пропозиції
і провідні вказівки для регулювання процесу на підприємствах, яким
необхідний постійний аудит системи якості. У стандарті дані наступні,
спеціальні рекомендації:

методи атестації персоналу;

визначення складу груп аудиторів;

спостереження за ефективністю роботи аудиторів і підтримка її на
відповідному рівні;

оперативні фактори;

спільні перевірки;

етичні правила.

2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ У ВАТ «СЛОВВАЖМАШ» М.
CЛОВ’ЯНСЬК

2.1. Стисла характеристика підприємства

Відкрите акціонерне товариство «Словважмаш» – велике машинобудівне
підприємство з повним виробничо-технологічним циклом було засновано в
1931 році.

У цей час ВАТ «Словважмаш» є великим постачальником устаткування і машин
для вітчизняних і закордонних коксохімічних підприємств таких країн як
Росія, Румунія, Туреччина, Фінляндія, Італія та ін.

У цей час підприємство освоїло і випускає:

коксовиштовхувачи;

машини двіроз’ємні;

машини вуглезагрузочні;

пересувні підйомники;

пристрої завантажувальні;

Машини прессформовочні;

коксове устаткування для захисту навколишнього середовища і механізмів.

Машини і устаткування поставляються комплектно вузлами максимальної
заводської і монтажної готовності відповідно до вимог технічної
документації.

Монтаж і налагодження в замовника здійснюється під безпосереднім
контролем фахівців підприємства.

ВАТ «Словважмаш» має також досвід виготовлення машин для сільського
господарства, хімічної промисловості, металургійного виробництва,
підйомно-транспортного, вогнетривкого і гірничо-збагачувального
устаткування.

Для забезпечення максимальної ефективності і задоволення вимог
споживачів на підприємстві постійно ведуться роботи з удосконалювання
технології і впровадженню нових технічних рішень із метою досягнення і
підтримки необхідного рівня якості при оптимальних витратах, ефективного
використання технічних, кадрових і матеріальних ресурсах з урахуванням
потреб і запитів споживачів.

Реквізити підприємства наступні:

поштова адреса: Україна, 84102, м. Слов’янок Донецької області, вул.
Заводська, 2, Відкрите акціонерне товариство «Словважмаш»

телефакс: (06262) 3-31-10

телефони: (06262) 2-51-23, (06262) 93-2-09 (довідка)

телефони керівництва ВАТ «Словважмаш»:

голова правління – директор: (06262)3-31-10

уповноважений по якості – головний інженер: (06262) 3-53-00

2.2. Організація системи управління якістю продукції на підприємстві

З початку 70-х років у ВАТ «Словважмаш» функціонувала комплексна система
управління якістю продукції.

В 2004 р. ВАТ «Словважмаш» розробило і впровадило систему менеджменту
якості з обліком «процесного підходу», що дозволяє забезпечувати
безперервність управління на стику окремих процесів у рамках системи, а
також при їхній комбінації і взаємодії.

Структурна схема системи менеджменту якості продукції на ВАТ
«Словважмаш» представлена у додатку 1.

Вищий керівник – Голова правління – директор підприємства формує
політику і цілі в області якості, забезпечує процеси необхідними
ресурсами і відповідає за реалізацію політики в області якості і
досягнення коротко строкових цілей які повинні відповідати стратегічним
цілям підприємства.

Основним документом, що регулює і встановлює політику в області якості
на підприємстві ВАТ «Словважмаш», є посібник з якості.

Цей документ являє собою повний опис елементів системи якості і
принципів їхньої взаємодії в рамках підприємства.

Цей збірник містить сформульовану керівництвом підприємства політику в
області якості, цілі якості, затверджену організаційну структуру
виробництва, визначає відповідальність, повноваження і процедури, а
також процеси і ресурси, які забезпечують здійснення управління якістю і
відповідність його вимогам.

Вимоги керівництва є обов’язковими для всіх підрозділів підприємства
ВАТ «Словважмаш», і поширюються на процеси, пов’язані із проектуванням,
виробництвом і продажем продукції, а також процеси постановки,
функціонування і удосконалювання системи якості.

Даний документ розробляється відділом якості, погоджується з керівниками
структурних підрозділів підприємства і головних фахівців, затверджується
Генеральним директором і вводиться в дію наказом на підприємстві.

Головна роль політики складається в обнародуванні прагнень керівництва
здійснювати управління підприємством і процесами на основі цілей і
принципів в області якості.

Головним завданням політики є залучення всіх працівників підприємства в
процес поліпшення із метою забезпечення постійного попиту на продукцію
підприємства.

Політика в області якості обнародується по заводському радіо у всіх
підрозділах підприємства, її роль і значення обговорюються і
роз’яснюються на виробничих зборах всім працівникам ВАТ «Словважмаш».

Політика в області якості відкрита для всіх споживачів, постачальників,
інших зацікавлених сторін. Для цієї Цілі вона представлена у вигляді
окремого документа.

Метою політики в області якості ВАТ «Словважмаш» є зміцнення ринкових
позицій і безперервне забезпечення задоволеності замовників на основі
збільшення споживчої цінності продукції.

Досягнення поставленої Цілі здійснюється персоналом підприємства шляхом
рішення наступних завдань:

розробка і впровадження сучасної системи менеджменту якості;

реконструкція ливарного виробництва із впровадженням прогресивних
технологічних процесів;

впровадження сучасних методів контролю і засобів вимірювальної техніки;

модернізація технологічного встаткування в заготівельному і
механообробному виробництвах;

постійне підвищення кваліфікації персоналу підприємства;

удосконалювання процесів і структури управління підприємством.

Якість продукції досягається на робочих місцях. Одним з головних
принципів управління для кожного керівника є забезпечення результативної
діяльності очолюваного підрозділу і залучення в процес реалізації
дійсної Політики кожного співробітника.

Принцип: «Ми – одна команда» – чільний у відносинах між підрозділами і
персоналом.

Керівництво підприємства підтримує і забезпечує необхідними ресурсами
трудовий процес створення продукції і санкціонування системи менеджменту
якості, спрямованої на реалізацію Політики якості і на досягнення
сформульованої Цілі.

Політика підприємства визначає зміст діяльності в області якості і
забезпечує стійке фінансове становище, гарантію конкурентноздатності
продукції, благополуччя його співробітників і акціонерів.

Підприємство ВАТ «Словважмаш» установило об’єкти управління якістю
продукції на етапі виробництва і основні положення по керуванню
виробництвом.

Вище керівництво доводить до відома всього персоналу важливість
задоволення вимог споживача також як і регулюючих і юридичних вимог.
Уповноважений по якості – головний інженер відповідає за здійснення
цього зобов’язання, просуваючи розуміння вимог споживача всюди на
підприємстві.

Вище керівництво визначає мету і завдання системи менеджменту якості.
Вони документовані і оголошені у формі політики якості і цілей якості.

Голова правління – директор періодично розглядає дієвість системи
менеджменту якості, щоб гарантувати її придатність, ефективність, і
адекватність умовам діяльності підприємства.

Аналіз застосовується для оцінювання поточного статусу і рівня виконання
вимог системи менеджменту якості, на основі якого голова правління –
директор ініціює дії для подальшого вдосконалювання системи.

Вище керівництво зобов’язане забезпечити ресурсами, необхідними для
впровадження і поліпшення системи менеджменту якості.

Основою політики підприємства в області якості є задоволення запитів
споживачів у частині якості продукції, асортименту, обсягу і строків її
поставки, при забезпеченні прибутковості підприємства, задоволеності
заводського персоналу і постійного вдосконалювання системи менеджменту
якості.

З метою ефективного функціонування системи менеджменту якості всі
застосовувані на підприємстві плани, програми, розробки оцінюються вищим
керівництвом, головними фахівцями і впроваджуються шляхом видання
наказів, розпоряджень, заходів.

Відповідальність за планування, впровадження і підтримку в працездатному
стані системи менеджменту якості покладена на уповноваженого по якості –
головного інженера.

Відповідальність за забезпечення наявності ресурсів для підтримки
застосовуваних на підприємстві процесів і їхнього моніторингу несе
голова правління директор підприємства.

ВАТ «Словважмаш» створює, забезпечує і поліпшує якість продукції за
допомогою мережі процесів, які піддаються постійному аналізу зі сторін
вищого керівництва. Структура цієї мережі є досить складної, оскільки
більшість процесів взаємодіє між собою.

Для забезпечення правильного управління процесами і організації
взаємодії між процесами, описаними в стандартах підприємства, призначені
відповідальні за функціонування процесів. Ці відповідальні забезпечують
однозначне розуміння всіма учасниками процесу їхньої відповідальності і
повноважень, організовують взаємодію при рішенні проблем, що охоплюють
кілька функціональних підрозділів підприємства.

Структура процесів і ступінь їхньої деталізації визначені на основі
особливостей організації виробництва коксохімічного устаткування,
виявлених вимог споживачів і нормативної документації

У цілому за ефективне застосування системи менеджменту якості,
заснованої на «процесному підході», відповідає уповноважений по якості –
головний інженер. Він же на постійній основі здійснює організацію
контролю виконання процесів шляхом проведення внутрішніх перевірок і
доповідає першому керівникові про результати таких перевірок.

Розроблені процеси документовані в посібнику з якості, стандартах
підприємства, технологічних процесах і технологічних інструкціях.
Впроваджена на підприємстві система якості спрямована на всебічне
задоволення вимог і очікувань споживачів. Тому до процесів, що
безпосередньо впливають на якість продукції, які передаються для
виконання стороннім організаціям (постачальникам), застосовуються
спеціальні методи управління.

Керівництво підприємства визначило основні процеси, що створюють
додаткову вартість, а також процеси, що забезпечують функціонування
основних процесів і роблять безпосередній вплив на фінансово-економічні
показники роботи підприємства і якість продукції, що виготовляється
підприємством. Під процесом розуміється взаємодія людей, машин,
матеріалу і процедур, спрямована на те, щоб зробити конкретну послугу
або зробити конкретну продукцію.

«Процесно-орієнтована» модель системи – схема взаємодії застосовуваних
на підприємстві робочих процесів представлена на рис. 2.1.

Керівні документи

Вхідні Процес, як послідовність виконуючих операцій з зазначенням точок
контролю Вихідні

данні

данні

Ресурси, використовуванні у процесі (устаткування, персонал, засоби
зв’язку)

Рис. 2.1 Схема взаємодії застосовуваних на підприємстві робочих процесів

Входами в процес звичайно є виходи інших процесів. Процеси, як правило,
плануються і здійснюються в керованих умовах з метою додавання цінності.

Який завгодно вид діяльності може бути представлений у вигляді процесу.
Схематичне зображення діяльності у вигляді процесу представлено на рис.
2.2.

Документи, що описують застосовувані на підприємстві процеси, містять:

вимоги до вхідних даних;

вимоги до вихідних даних:

послідовність робочих етапів і операцій;

дані про учасників процесу (структурні підрозділи підприємства);

точки контролю по ходу процесу;

дані про власників або керівників процесу;

установлені показники оцінки результатів окремих робіт.

\\

Мережа процесів

Стратегічне планування

Процеси менеджменту

С

П

О

Ж

И

В

А

Ч

И в

и

м

о

г

И

з

а

д

о

в

о

л

е

н

н

Я С

П

О

Ж

И

В

А

Ч

И

Навчання персоналу

Менеджмент фінансів Зовнішні перевірки

Матеріально-технічне забезпечення

Основні процеси

Проектування та використання нових видів продукції

Планування та виробництво продукції

Постачання продукції споживачу

Додаткові процеси

Оцінка задоволеності споживачів Моніторинг і контроль процесів і
продукції Технічне обслуговування і ремонт Метрологічне

забезпечення Аналіз контракту

Постійне поліпшення якості

Рис. 2.2 Схема зображення діяльності у вигляді процесу на підприємстві

Документація системи менеджменту якості представлена наступними видами
документів:

політика і Цілі в області якості,

посібник з якості,

процедури СМЯ, що містять опис і вимогу до робочих процесів,

стандарти і інші нормативні документи,

конструкторська документація,

технологічні і робочі інструкції,

документація споживачів,

документація постачальників,

протоколи якості (плани, графіки, протоколи, акти, картки, накладні,
журнали і інші записи по якості).

У цілому процес на підприємстві визначається спеціальною ознакою:
орієнтацією на споживача. Такий процес починається і закінчується
споживачем. Організаційна схема відповідає структурі, у якій процеси
стають діючими.

Відповідальність за планування і застосування процесів моніторингу,
виміру, аналізу і поліпшення на ВАТ «Словважмаш» несе голова правління –
директор підприємства.

Заступники директора по напрямках організовують збір об’єктивних даних і
проводять оцінку діяльності підвідомчих служб і підрозділів.

Керівники підрозділів проводять моніторинг, вимір і аналіз даних про
ефективність санкціонування системи менеджменту якості в підрозділах.

Дії по вимірам і контролю, спрямовані на гарантування і перевірку
відповідності виробу, визначені в специфікаціях до договорів
(контрактам), технологічної документації, стандартах підприємства.

На підприємстві в плановому порядку здійснюється вимір і моніторинг
дотримання вимог технологічної дисципліни, виконання планів виробництва
і збуту продукції, закупівель, дотримання вимог по охороні праці і
навколишнього середовища, використання матеріальних і фінансових
ресурсів і інших показників.

На виробничих нарадах голова правління – директор, заступники директора,
головні фахівці і керівники структурних підрозділів контролюють
показники застосовуваних на підприємстві процесів, наприклад:

якість поставок;

якість виробленої на підприємстві продукції;

виконання планів виробництва і поставок;

роботи підприємства по закупівлях і реалізації продукції;

виконання бюджету підприємства і підрозділів;

дотримання вимог по охороні праці, промислової санітарії, лантух
виробництва;

незаплановані простої встаткування, дотримання графіків ППР;

навчання персоналу підприємства;

виконання планів якості і ін.

Процеси системи менеджменту якості регулярно розглядаються вищим
керівництвом, щоб ідентифікувати будь-які можливі відмови або поломки,
також як можливості для вдосконалювання.

На ВАТ «Словважмаш» існують наступні процеси системи менеджменту якості:

1. Аналіз договорів (контрактів), регламентований СТП 7.2.1.-72 -551.
Відповідальний за процес – заступник директора з економічних питань.
Ціль процесу: зменшити ризик споживача і попередити його необґрунтовані
вимоги після поставки продукції.

Показники для оцінки процесу:

відношення кількості реалізованих запитів замовників до загального числа
запитів, що надійшли на підприємство;

кількість внесених змін у договори (контракти) з ініціативи ВАТ
«Словважмаш»;

дані про задоволеність споживачів.

2. Аналіз системи менеджменту якості з боку вищого керівництва,
регламентована СТП 5.6.1. — 39 — 555. Відповідальний за процес – голова
правління – директор підприємства. Цілі процесу: систематична оцінка
придатності, адекватності, ефективності і результативності СМЯ із
урахуванням політики і цілей в області якості.

Показники для оцінки процесу: ефективність і результативність заходів,
які були розроблені за результатами аналізу з боку вищого керівництва.

3. Управління закупівлями, регламентовані СТП 7.4.1-58-561, СТП
7.4-46-232, СТП 7.4-58-155, СТП 7.4-91-576. Відповідальні за процес –
заступник директора з комерційних питань і виробництву. Ціль процесу:
забезпечити взаємодію з постачальниками, що дозволяє підтримувати якість
закуповуваної продукції на рівні вимог, пропонованих ВАТ «Словважмаш».

Показники для оцінки процесу:

кількість заявок виконаних у строк;

кількість прийнятих заявок;

кількість претензій по якості сировини і матеріалів по кожному
постачальнику;

забезпечення відповідності закупленої продукції при зберіганні на
складах.

4. Управління фінансовими ресурсами, регламентований СТП 6.1-60-101.
Відповідальний за процес – зам. директора з економічних питань. Ціль
процесу: забезпечити господарську діяльність заводу фінансовими
ресурсами.

Комплексний показник для виміру процесу, що включає:

стан і використання власних оборотних коштів;

стан і використання кредитних засобів;

дотримання фінансової дисципліни кожним структурним підрозділом і
підприємством у цілому.

5. Планування і виробництво продукції, регламентований СТП 7.5-61-450,
СТП 6.1-59-165, СТП 7.5.1-63-574. Відповідальний за процес – зам.
директора з виробництва. Ціль процесу: виконання замовлень у строки,
передбачені договорами (контрактами).

Показники для виміру процесу:

виконання плану виробництва по обсягу, номенклатурі і строкам;

відсоток невідповідної продукції в загальному обсязі випуску;

коефіцієнти завантаження технологічного устаткування; надпланові простої
устаткування;

виконання строків відвантаження продукції;

обсяги незавершеного виробництва; втрати по рекламаціях.

6. Моніторинг і контроль технологічних процесів і продукції,
регламентований СТП 8.2-45-373, СТП 8.3-45-374, СТП 8.2-80-520.
Відповідальні за процес – головний інженер, зам. директор по якості –
начальник ВТК. Ціль процесу: одержати об’єктивні дані про виконання
встановлених вимог до технологічних процесів і продукції.

Показники для виміру процесу:

кількість порушень технологічної дисципліни;

кількість претензій і рекламацій замовників.

7. Метрологічне забезпечення, регламентовано СТП 7.6-48-134, СТП
7.3-48-478, СТП 7.6-47-191, СТП 7.6-48-256. Відповідальний за процес –
начальник лабораторії з контролю виробництва. Ціль процесу: забезпечити
придатність засобів виміру і випробування для виміру якісних показників
процесів і продукції.

Показники для виміру процесу:

кількість випадків відсутності необхідних СИТ у виробництві;

ступінь дотримання графіка перевірки, калібрування;

кількість випадків застосування непридатних СИТ у виробництві.

8. Поставка продукції замовникові, регламентований СТП 7.2-94-167
Технологічними інструкціями. Відповідальні за процес: начальник
фінансово-збутового відділу, начальники цехів. Ціль процесу: поставка
продукції замовникові точно в строк. Збереження якості продукції,
досягнутого у виготовленні і процесі її транспортування.

Показники для виміру процесу:

дотримання договорів (контрактів) на поставку продукції по номенклатурі,
комплектності, якості, наявності товаросупроводжувальної документації;

відсутність порушень по зберіганню готової продукції (ідентифікація,
обіг із продукцією, стан упакування, зберігання і захист від ушкоджень);

своєчасний розгляд претензій і оперативне вживання заходів по їхньому
усуненню.

9. Оцінка задоволеності споживачів, регламентований СТП 8.2.1-49-558,
СТП 8.4-75-455. Відповідальний за процес – зам. директор з економічних
питань. Ціль процесу: збільшення кількості замовників.

Показники для виміру процесу:

кількість скарг, рекламацій споживачів;

динаміка кількості споживачів, що працюють з підприємством: 2 роки, 3
роки 5 років понад 5 років;

динаміка обсягів поставок;

кількість запитів, що надходять на підприємство.

10. Технічне обслуговування і ремонт устаткування, регламентований СТП
6.3-57-168, СТП 6.3-57-568, СТП 7.5-57-578. Відповідальний за процес –
зам. головного інженера по устаткуванню і технічному переозброєнню. Ціль
процесу: забезпечити працездатність і придатність технологічного
устаткування для виготовлення продукції, що відповідає встановленим
вимогам.

Показники для виміру процесу:

виконання плану техобслуговування і ремонту:

а) по строках;

б) по тривалості.

кількість поломок устаткування в міжремонтний період;

своєчасність складання і виконання графіка періодичної перевірки
устаткування на технологічну точність.

11. Навчання персоналу, регламентований СТП 6.2.2-67-554. Відповідальний
за процес – зам. директори по кадрам, режиму і соціальним питанням. Ціль
процесу: забезпечити підтримку і розвиток компетентності персоналу,
відповідно до потреб ВАТ «Словважмаш».

Показники для виміру процесу:

дані про виконання планів, графіків навчання;

оцінка ефективності навчання;

кількість трудящих, що навчаються по категоріях, видам навчальних
закладів і формам навчання.

12. Внутрішній аудит, регламентований СТП 8.2.2-39-549.

Відповідальний за процес – уповноважений по якості – головний інженер.
Ціль процесу: установити відповідність всіх видів діяльності заводу
політиці і цілям в області якості, а також вимогам документації.

Показники для виміру процесу:

кількість виявлених відхилень;

ефективність заходів щодо усунення відхилень, виявлених при проведенні
внутрішніх аудитів;

забезпечення можливості проведення аналізу СМЯ вищим керівництвом на
основі даних, отриманих при проведенні внутрішніх аудитів.

Система якості надає кожному працівникові свободу дій, а також визначає
повноваження і відповідальність у межах вимог, встановлених у посадових
інструкціях, і в положеннях про структурні підрозділи.

Голова правління – директор ВАТ «Словважмаш» розробляє стратегію
розвитку підприємства, концепцію максимального одержання прибутку на
вкладений капітал і політику акціонерного товариства в області
менеджменту якості, відповідає за її реалізацію і забезпечення
функціонування системи якості необхідними ресурсами. Відповідає за
результати всіх видів діяльності підприємства.

Уповноважений по якості – головний інженер керує технічним забезпеченням
виробничої діяльності ВАТ «Словважмаш», відповідає за розробку планів
підвищення якості випускає продукції, що, організацію наукового,
конструкторсько-технологічного забезпечення виробництва для досягнення і
підтримки необхідного за договором (контрактом) якості продукції. Також
він керує розробкою і проведенням заходів щодо впровадження системи
менеджменту якості, стандартів і показників, що регламентують якість
продукції. Управляє роботами по розробці і удосконалюванню системи
якості ВАТ «Словважмаш», забезпечує проведення внутрішніх перевірок
функціонування системи менеджменту якості у ВАТ «Словважмаш».

Він має повноваження і відповідає за виконання наступних завдань:

впровадження, підтримка і безперервне вдосконалювання системи
менеджменту якості;

надання оперативної інформації голові правлінню-директорові ВАТ
«Словважмаш» про функціонування системи якості з метою оцінки її
ефективності і прийняття коригувальних дій;

забезпечення розуміння вимог споживача на всіх рівнях управління
підприємством;

координацію зв’язку із зовнішніми організаціями з питань, що стосується
якості продукції і послуг.

Підзвітний голові правління – директорові ВАТ «Словважмаш».

Заступник директора по якості – начальник відділу технічного контролю
відповідає за організацію, стан і удосконалювання системи технічного
контролю на виробництві, правильне і своєчасне оформлення документів, що
засвідчують відповідність якості продукції обновленим вимогам;
проведення вхідного контролю закупленої продукції. Він забезпечує
операційний контроль на всіх стадіях виробничого процесу, контроль
якості і комплектності готової продукції, якості виготовленого на
підприємстві інструмента і технологічного оснащення, а також
відповідності стандартам сировини, матеріалів, напівфабрикатів, що
комплектують виріб у підрозділах підприємства і на складах готової
продукції до її відправлення споживачам. Він очолює роботу з аналізу
рекламацій, вивченню причин виникнення дефектів і порушень технології
виробництва, погіршення якості робіт, невідповідності продукції і бере
участь у розробці пропозицій щодо браку продукції. Має право на
припинення робіт із приймання продукції при виявленні відповідностей на
стадії виготовлення або відвантаження продукції.

Заступник директора по виробництву керує роботою по оперативному
регулюванню ходу виробництва, забезпеченню ритмічного випуску продукції
відповідності із планами і виробничими програмами підприємства. Він
організовує виготовлення продукції і контроль забезпечення виробництва
технічною документацією, устаткуванням, інструментом, матеріалами, що
комплектують виробами, транспортом, погрузно-розвантажувальними засобами
і ін. Також він відповідає за виконання виробничої програми і якість
продукції.

Заступник директора по економічних питаннях організовує контрактне
пророблення запитів замовників, висновок договорів (контрактів), їхню
реєстрацію, облік і контроль виконання. Він здійснює керівництво
господарсько-фінансовою діяльністю підприємства в області ефективного
використання матеріальних і фінансових ресурсів, зниження їхніх втрат,
прискоренню оборотності оборотних коштів, організує участь підлеглих
йому служб у складанні планів і програм виробництва.

Він забезпечує проведення робіт зі зниження собівартості продукції,
удосконалюванню управління виробництвом. Контролює організацію збуту
продукції, її відвантаження споживачам у строки і обсягах, встановлених
у договорах (контрактах).

Заступник директора по комерційних питаннях організовує роботу з
планування потреб ВАТ «Словважмаш» у сировині, матеріалах і
комплектуючих виробах для виконання виробничої програми і внутрішніх
робіт з оцінки і вибору постачальників, за узгодженням умов договорів
(контрактів) з постачальниками. Він здійснює контроль графіків поставки
закупленої продукції, а також контроль руху і обліку матеріальних
цінностей у шляху, на складах і у виробництві. Відповідає за своєчасне
забезпечення виробничої програми сировиною, матеріалами і комплектуючими
виробами відповідно установленим вимогам по якості, за схоронність
закупленої продукції на складах ВАТ «Словважмаш».

Заступник директора по кадрам, режиму і соціальним питанням відповідає
за підтримку режимного порядку, організацію робіт з кадрами, за підбор,
навчання і підготовку кваліфікованих робітників, фахівців, службовців і
керуючого персоналу. Управляє організацією і координацією робіт з
адміністративно-господарської діяльності.

Заступник головного інженера по підготовці виробництва організовує
роботу з попереднього забезпечення виробництва конструкторською і
технологічною документацією і специфікаціями для придбання сировини,
матеріалів і комплектуючих виробів. Він відповідає за забезпечення
виробництва технічною документацією в строки і в обсягах, установлених
планом виробництва продукції. Також він здійснює супровідний нагляд за
виготовленням виробів і їхньою експлуатацією. Бере участь у монтажі,
випробуваннях, налагодженні і пуску нових конструкцій виробів, а також
погоджує з розроблювачами зміни, внесені в конструкторську документацію,
забезпечує виконання проектних робіт, виконуваних на договірній основі
сторонніми організаціями; організовує і координує роботи з
метрологічного забезпечення всіх виробництв ВАТ «Словважмаш».

Він бере участь у розробці планів технологічної підготовки виробництва і
керує виконанням комплексу робіт з технічної підготовки Металургійного
виробництва; забезпечує випуск продукції відповідно до заданих
асортиментів і встановлених техніко-економічних показників.

Заступник головного інженера по устаткуванню і технічному переозброєнню
управляє роботами по розробці планів технічного переозброєння ВАТ
«Словважмаш» і забезпечує технічні консультації з їх реалізації.
Забезпечує безперебійну і надійну роботу устаткування, будівель і
споруджень, підтримку устаткування в працездатному стані на необхідному
рівні точності.

Він організує розробку планів оглядів, випробувань і профілактичних
ремонтів устаткування відповідно до існуючої системи
планово-попереджувальних ремонтів.

Заступник головного інженера по якості координує розробку документів
системи менеджменту якості. У процесі розробки і удосконалювання системи
менеджменту якості надає методичну допомогу розроблювачам документації,
керівникам цехів і відділів, відповідальним за функціонування системи
менеджменту якості (СМЯ) у підрозділах.

Голова правління — директор забезпечує визначення і виконання вимог
споживачів.

Кожен працівник підприємства відповідає за гарантоване забезпечення
задоволеності споживачів (внутрішніх і зовнішніх).

Повноваження на організацію роботи зі споживачем має заступник директора
по економічних питаннях.

Повноваження на подання СМЯ на взаємодію з споживачами з питань якості
продукції і супутніх послуг має уповноважений по якості – головний
інженер.

Повноваження на взаємодію з споживачами по розгляду їх пропозицій,
рекламацій і претензій має зам директора по якості – начальник ВТК.

Повноваження на правове забезпечення взаємодії з споживачами має
начальник юридичної служби.

Вивчення вимог споживача включає всі аспекти, які ставляться до
продукції і пов’язаними з нею послугами, які можуть впливати на
задоволення потреб і очікувань споживача.

Потреби і очікування споживача визначаються і перевіряються в процесі
аналізу замовлення, проведення монтажних, сервісних робіт і авторського
нагляду.

Інформація щодо потреб споживача і його очікувань аналізується і
підготовляється з різних джерел:

вивчення споживача і прямі контакти з споживачами в процесі вивчення
договорів (контрактів);

вивчення споживача і прямі контакти з споживачами в процесі виставок і
інших формах рекламної діяльності. Ці джерела включають наступні дані:

заявлені в договорах (контрактах) вимоги споживача;

рекламації і претензії споживача;

відкликання споживача на веб-сайті підприємства;

звіти про результати проведення: шеф монтажних і шеф налагоджувальних
робіт, зварювальних робіт при монтажі машин і устаткування, робіт,
пов’язаних з реконструкцією і модернізацією машин і устаткування з метою
продовження строку їхньої експлуатації;

звіти об проведення сервісного обслуговування машин і устаткування у
гарантійний та післягарантійний періоди.

звіти про проведення авторського нагляду при виконанні шеф монтажних і
сервісних робіт.

Збір і аналіз інформації про ступінь задоволеності споживачів
здійснюється згідно СТП 8.2.1-49-558 «Виявлення задоволеності
споживачів».

З метою підвищення ефективності обліку думок і побажань споживачів,
формування попиту на продукцію підприємства, удосконалювання організації
обслуговування і (формування позитивного іміджу підприємства відділ
договорів використовував методи прямого анкетування з визначенням
наступних основних показників задоволеності споживачів:

якість;

ціна;

строк оформлення і узгодження договору (контракту);

строк поставки;

канали збуту;

наявність поліпшень;

загальний ступінь задоволеності.

За підсумками року фінансово-збутовий відділ виконує докладний аналіз
динаміки зміни обсягів коксохімічного встаткування, що поставляє
підприємство:

по ринках збуту;

по споживачах;

по видах продукції.

При визначенні ступеня задоволеності споживачів використається також
наступна інформація:

перелік визнаних рекламацій і претензій від споживачів);

повторні обіги споживачів з метою виготовлення встаткування;

доля підприємства на ринку;

рішення журі, організаторів і ін. про присудження нагород і визнання
заслуг підприємства.

2.3. Контроль і оцінка процесу управління якістю продукції

На ВАТ «Словважмаш» контроль процесу управління якістю продукції
здійснюють:

на рівні підприємства – заступник директоре з виробництва і начальник
планово-диспетчерського відділу;

на рівні цеху – начальник цеху і зам. начальника цеху по виробництву.

Оцінку процесу управління якістю продукції виконується з метою
визначення його ефективності і наведено в табл. 2.1.

Процес управління якістю продукції

Таблиця 2.1

Критерії виміру (оцінка) процесу Посадові особи, що здійснюють вимір
(оцінку) процесу Періодичність виміру (оцінки) Метод виміру (оцінки)

1 2 3 4

1. Ефективність управління якістю продукції через управління наступних
об’єктів управління:

сировина, матеріали, комплектуючі вироби Зам. директор по комерційним
питанням Раз у квартал Аналітичний

виробниче устаткування Зам. головного інженера по встаткуванню і
технічному переозброєнню Раз у квартал Аналітичний

засобу технічного оснащення Зам. головного інженера по підготовці
виробництва Раз у квартал Аналітичний

метрологічні засоби і іспитове встаткування Уповноважений по якості –
головний інженер Раз у квартал Аналітичний

технологічні процеси; Уповноважений по якості — головний інженер Раз у
квартал Аналітичний

програмне забезпечення ЕОМ; Уповноважений по якості — головний інженер
Раз у квартал Аналітичний

виробничий персонал; Зам. директори по кадрам, режиму і соціальним
питанням Раз у квартал Аналітичний

виробниче середовище; Уповноважений по якості — головний інженер Раз у
квартал Аналітичний

засоби і методи захисту продукції від корозії, старіння і механічних
ушкоджень Уповноважений по якості — головний інженер Раз у квартал
Аналітичний

Періодичність оцінки може здійснюватися набагато частіше залежно від
стану об’єкта управління, але не рідше чим один раз у квартал.

На підприємстві існують наступні види контролю:

Вхідний контроль – контроль продукції постачальника, що надійшла до
споживача або замовника і призначає для використання при виготовленні,
ремонті або експлуатації продукції.

Операційний контроль – контроль продукції або процесу під час виконання
або після завершення технологічної операції.

Приймальний контроль – контроль продукції, за результатами якого
приймається рішення про її придатність до поставок і (або) використанню.

Суцільний контроль – контроль кожної одиниці продукції в партії.

Вибірковий контроль – контроль, при якому рішення про якість
контрольованої продукції приймається за результатами перевірки однієї
або кілька вибірок або проб з партії або потоку продукції.

Летучий контроль – контроль, проведений у випадковий час.

Інспекційний контроль – контроль, здійснюваний спеціально уповноваженими
особами, з метою перевірки ефективності раніше виконаного контролю.

Об’єктами контролю є: матеріали, напівфабрикати, заготівлі, деталі,
складальні одиниці, що комплектують вироби, технологічні процеси,
вироби.

Якість продукції, що поставляє підприємством, повинне відповідати
стандартам, технічним умовам або іншим умовам, передбаченим договором
або контрактом на поставку.

Вся виготовлена продукція перевіряється ВТК, приймається заводською
комісією і представниками замовника.

У процесі виготовлення контроль якості продукції здійснюють:

самі виконавці з наступним проставлянням клейм (для працівників, що
мають талони якості або особисті клейма);

працівники ВТК відповідно до технічної документації, у місцях що
обслуговують ВТК;

технологи відділу головного технолога, відділу головного металурга
шляхом контролю дотримання технологічних процесів;

конструктора техвідділу шляхом проведення авторського нагляду за
виробництвом продукції.

Готова продукція на етапах виробництва, зазначених у технічній
документації, пред’являється ВТК.

Пред’явлення продукції ВТК у цехах здійснюють майстри ділянок після
перевірки якості її виготовлення виконавцями і майстрами ділянок.
Пропонована продукція повинна мати маркування згідно технічних умов.

ВТК має право залучати підрозділи з питань якості продукції для
виявлення причин невідповідностей і вживання заходів по їхньому
усуненню.

ВТК надається право вносити свої пропозиції по поліпшенню і
удосконалюванню методів контролю.

Відповідальність за дотримання технологічних процесів в обсязі вимог
технічної документації покладає на безпосередніх виконавців (робочих і
виробничих майстрів).

Відповідальність за виконання положень нормативної документації (НД), що
визначають належний рівень технологічної дисципліни і культури
виробництва, покладає на виробничих і технічних керівників всіх ланок у
підрозділах підприємства.

Відповідальність за повноту і якість контролю пред’явлених виробів і
технологічних операцій в обсязі вимог НД покладає на виробничих майстрів
і працівників ВТК.

Пред’явлення повністю виготовленої і зібраної продукції здійснює
виробничий персонал цеху-виготовлювача (начальник цеху, заступник
начальника цеху, майстри). Приймання продукції здійснює ВТК, заводська
комісія і представники замовника відповідно до вимог технічних умов
конструкторської і технологічної документації, пред’явницьких і ін.
супровідних документів.

Всі види продукції підлягають приймально-здавальним, вибірковим, типовим
випробуванням на стендах, пристосуваннях, пристроях.

Приймально-здавальним випробуванням піддається кожен виріб з метою
визначення його відповідності вимогам технічних умов і конструкторської
документації.

Випробування на підприємстві проводяться по програмі і методиці
приймально-здавальних випробувань.

Приймально-здавальні випробування виробів здійснює заводська комісія за
участю працівників цеху-виготовлювача.

Комісія призначається наказом або розпорядженням по підприємству в
наступному складі:

головний інженер — голова комісії;

головний технолог;

головний металург заводу;

начальник технічного відділу;

начальник ВТК.

Приймання виробів може здійснювати як комісія в повному складі так і
тільки деякі її члени. При необхідності для приймання запрошуються інші
технічні працівники підприємства.

Основними завданнями комісії є:

контроль за дотриманням на підприємстві встановленого рівня якості
продукції відповідно до договорів (контрактам).

контроль за наявністю необхідної технічної документації для виробництва,
випробувань, комплектації, консервації, упакування і відправлення
споживачеві.

Комісія має право:

заборонити приймання і відправлення продукції, невідповідну встановленим
вимогам;

не приймати готову продукцію, якщо вона пред’явлена некомплектно або не
забезпечена необхідними технічними документами, що підтверджують якість
матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів;

ухвалювати рішення щодо забраковані матеріалів, напівфабрикатів і
комплектуючих виробів.

Комісія відповідає за:

пред’явлення представникові замовника недоброякісним і невідповідної
встановленим вимогам продукції;

відправлення замовникові продукції, невідповідної вимогам стандартів,
технічних умов, а також іншим вимогам згідно контракту.

Також на підприємстві здійснюється внутрішній аудит якості продукції.

Ціль процесу є перевірка системи менеджменту якості, продукції або
процесів.

Вхідні дані: вимоги стандартів, посібника з якості, технологічної,
конструкторської і нормативної документації, а також дані, що
втримуються в «Плані аудита» по конкретному аудиту.

Вихідні дані: дані, що втримуються в «Акті внутрішньої перевірки СМЯ».
Критерії процесу: утримуються в «Плані аудита» по конкретному аудиту.

Ресурси: персонал групи управління якістю виробництва, фахівці цехів і
відділів, приваблювані аудитори і технічні експерти, а також приміщення
для збору і роботи аудиторів, необхідні засоби вимірів і ін.

Призначення даного процесу – це перевірка ефективності функціонування
СМЯ.

Інструменти і методи моніторингу:

інструменти: графік внутрішніх перевірок системи менеджменту якості,
план перевірок СМЯ, розпорядження уповноваженого по якості – головного
інженера про призначення керівника аудита і аудиторів, акт внутрішньої
перевірки СМЯ;

методи моніторингу: опитування, бесіди, спостереження, записи.

Відповідальність:

за проведення аудита – керівник групи аудита;

за процес – керівник процесу внутрішнього аудита (уповноважений по
якості).

Внутрішні перевірки системи якості проводяться при:

підготовці системи менеджменту якості до сертифікації;

підготовці продукції до сертифікації;

планових перевірках функціонування системи якості за затвердженим
планом;

виявленні серйозних дефектів продукції, у тому числі, при виявленні
невідповідної продукції, що надходить від постачальників;

необхідності вдосконалювання застосовуваних процесів і системи
менеджменту якості;

змінах вимог споживача (ринку) до продукції;

змінах нормативних документів;

змінах у структурі СМЯ.

Процедура проведення аудита базується на ряді принципів. Ці принципи
роблять аудит ефективним і надійним інструментом підтримки політики і
контролю менеджменту, інструментом, що дає інформацію, на основі якої
підприємство може діяти на шляху поліпшення своєї діяльності.

Принципи, що мають відношення до самих аудиторів:

етика поводження – основа професіоналізму;

довіра, прямота, конфідиціальність і стриманість – обов’язкові умови
проведення аудита.

уміння представляти матеріал неупереджено – обов’язок доповідати
правдиво і точно. Спостереження аудита, висновки і звіти про аудита
правдиво і точно відбивають діяльність під час аудита. Необхідно
повідомляти керівникові групи аудита про основні труднощі, що виникають
під час аудита, і про неурегульовані і незбіжні думки між групою
аудиторів і представником підрозділу, що перевіряє;

належна професійна сумлінність — старанність і здатність давати оцінку
при проведенні аудита.

Аудитори проявляють сумлінність у відповідності зі значенням
виконуваного завдання і довірою, надаваною їм головою правління і
уповноваженим по якості – головним інженером, які є замовниками аудита,
проведеного фахівцями підприємства.

Принципи, що мають відношення до процесу аудита, що відповідно до свого
визначення є незалежним і систематичним:

незалежність – основа неупередженості і об’єктивності висновків аудита.
Аудитори не залежать від перевіряємої діяльності, що, вони вільні від
упереджень і зіткнень інтересів. Аудитори зберігають об’єктивність у
ході всього процесу аудита для того, щоб точно встановити, що
спостереження і висновки аудита ґрунтуються тільки на свідченнях.

підхід, заснований на свідченнях – раціональний метод одержання надійних
і підтверджуваних висновків за результатами аудита при проведенні
систематичного процесу аудита.

Свідчення аудита можна перевірити. Вони ґрунтуються на вибірках наявної
інформації, тому що аудит проводиться протягом обмеженого за часом
періоду і обмежених ресурсів. Відповідний відбір вибірки тісно
пов’язаний з довірою, яку можна зробити висновкам аудита.

Об’єктами внутрішньої перевірки системи якості залежно від Цілі і можуть
бути:

СМЯ у цілому або застосовувані процеси у всіх або одному підрозділі,

процеси виробництва продукції, включені в СМЯ, на всіх або деяких
етапах.

При перевірки функціонування СМЯ перевіряється:

документація – всі види документів, у яких описані процеси, методи і ін.
прямо або побічно, що впливають на якість роботи, і продукції (СТП,
положення, посадові інструкції, конструкторська документація,
технологічна документація і ін.).

фактичне виконання персоналом вимог, викладених у документації СМЯ.

При перевірці документації аналізується порядок обліку і ведення
документації, у тому числі:

наявність необхідних документів СМЯ;

організація обліку і зберігання документів;

дотримання процедури внесення змін у документацію;

відповідність документів вимогам СМЯ;

наявність документації на робочих місцях;

порядок вилучення застарілої (скасованої) документації.

Перевірку функціонування СМЯ проводять по всім (або деяким) вимогам
стандартів.

Послідовність і порядок проведення внутрішніх перевірок СМЯ визначає
керівник перевірки з обліком поставлених керівництвом підприємства
завдань, установлених строків і обсягів перевірки.

На встановлені відхилення складається «Акт перевірки системи менеджменту
якості», що узгоджується з керівником підрозділу, що перевіряє, і
документуються необхідні корегуючи заходи.

При проведенні заключної бесіди спочатку повинні бути відзначені
позитивні аспекти. Тільки після цього обговорюються встановлені
відхилення і робиться висновок про можливі поліпшення, обговорюються
коригувальні заходи, строки і відповідальність за їх реалізацію.

План перевірок СМЯ становить керівник перевірки і погоджує його із
заступником головного інженера по якості.

У складанні плану проведення внутрішніх перевірок беруть участь
відповідні структурні підрозділи.

План містить: Цілі перевірки; найменування підрозділу, що перевіряє;
дату перевірки; вимоги стандарту, по яких здійснюється аудит підрозділу,
що перевіряє і ін.

У плині року кожен елемент СМЯ повинен бути перевірений мінімум один раз
у рік, як правило, перед аудитом органа по сертифікації додатково
перевіряється вся СМЯ.

Позапланові перевірки можуть проводитися за вказівкою голови правління
або уповноваженого по якості – головного інженера.

Акт внутрішньої перевірки СМЯ становить керівник перевірки, що
відповідає за його об’єктивність, точність і повноту. Члени групи що
перевіряють підписують документ.

Керівник підрозділу, що перевіряє, повинен бути ознайомлений з актом
внутрішньої перевірки, на підставі якого розробляються коригувальні
заходи.

Уповноважений по якості – головний інженер аналізує акти внутрішніх
перевірок СМЯ на предмет ефективності розроблених заходів і документації
системи якості.

Не менш одного разу в рік уповноважений по якості – головний інженер
складає звіт про результати внутрішніх перевірок голові правління для
аналізу стану СМЯ із боку вищого керівництва.

Також на ВАТ «Словважмаш» застосовуються коригувальні дії: дії, початі
для усунення причини виявленої невідповідності або іншої негативної
ситуації.

Метою коригувальних і попереджуючих дій є постійне підтримування
продукції, процесів і всіх об’єктів системи менеджменту якості
відповідно до встановлених вимог.

Для проведення відповідних коригувальних або попереджуючих дій
необхідно:

визначити джерела інформації про невідповідність;

зібрати інформацію для визначення відповідних коригувальних або
попереджуючих дій.

Коригувальні дії вживають керівники всіх рівнів тоді, коли встановлена
фактична або потенційна невідповідність.

Порядок розробки і реалізації коригувальних (попереджуючих) дій наведено
на рис. 2.1.

Існуюче невідповідність (відхилення) виявляють при аудиті якості або в
ході поточної діяльності структурних підрозділів підприємства.

Потенційна невідповідність (відхилення) виявляють, як правило, при
прогнозуванні стану об’єкта якості.

Кожна виявлена невідповідність (відхилення) може бути класифіковано по
наступних ознаках:

зміст (організаційне, технічне, економічне, соціально-психологічне);

ступінь значимості (значне, незначне);

форма прояву (існуюче, потенційне);

частота зустрічальності (разове, повторюване);

ієрархічний рівень ухвалення рішення про усунення невідповідності (на
рівні підприємства, на рівні структурного підрозділу, на рівні ділянки,
на рівні бригади, на рівні виконавця);

ступінь складності усунення (простої, складне);

область поширення (обмежене, необмежене);

об’єкт аудита якості (система менеджменту якості, продукція, процес).

ВИЯВЛЕННЯ

існуючої невідповідності потенційної
невідповідності

ОЦІНЮВАННЯ

ЗНАЧИМОСТІ

НЕВІДПОВІДНОСТІ

ВИВЧЕННЯ ПРИЧИН

НЕВІДПОВІДНОСТІ

РОЗРОБКА

коригувальної дії
попереджуючої дії

РЕАЛІЗАЦІЯ

коригувальної дії
попереджуючої дії

ПЕРЕВІРКА
неефективно

І

ОЦІНЮВАННЯ

ефективно

ОБЛІК

коригувальної дії
попереджуючої дії

Рис 2.1 Схема розробки і реалізації коригувального (попереджающего) дії

Класифікація невідповідностей (відхилень) допомагає визначити специфіку
кожної невідповідності і розробити адекватно цій специфіці коригувальні
і попереджуючі дії.

Вивчення причин невідповідностей (відхилень) проводиться шляхом збору
необхідної інформації (звіти про внутрішнього аудита, протоколи контролю
і випробувань, думка працівників, що мають відношення до розглянутої
проблеми і ін.) і її ретельного аналізу.

Джерела інформації для розробки коригувальних (попереджуючих) дій і
посадові особи, відповідальні за їхню розробку і оцінку ефективності
наведені в табл. 2.2.

Джерела інформації для розробки коригувальних (попереджуючих) дій

Таблиця 2.2

Джерела інформації для розробки коригувальних і попереджуючих дій
Відповідальні за розробку

1 2

1. Претензії Начальник ВТК

Начальник ТЕ

Головний технолог

Головний металург

Начальник юридичної служби

2. Журнал обліку коригувальних і попереджуючих дій (заходів) Керівники
структурних підрозділів

3. Звіти про внутрішнього аудита Зам. головного інженера по якості

Начальник ГКЯВ

4. Результати аналізу з боку вищого керівництва Зам. головного інженера
по якості

Начальник ГКЯВ

Керівники процесів

Керівники структурних підрозділів (по приналежності)

5. Результати аналізу даних по виду діяльності підрозділів Керівники
структурних підрозділів (по приналежності)

Керівники процесів

6. Результати вимірів задоволеності споживачів Начальник відділу
договорів

7. Протоколи системи менеджменту якості Керівники структурних
підрозділів (по приналежності)

8. Персонал підприємства Начальник ОК

Керівники структурних підрозділів (по приналежності)

9. Виміру, пов’язані із процесами і продукцією Керівники процесів

Начальник ЛКП

Начальник ВТК

Реалізація коригувальних (попереджуючих) дій має практичне здійснення
обраного варіанта шляхом:

внесення змін у діючі стандарти підприємства, конструкторську
документацію, технологічні інструкції і технологічні процеси, у
нормативну і організаційно-розпорядницьку документацію;

додаткового інструктажу і навчання персоналу;

зміни структури управління з перерозподілом функцій, повноважень і
відповідальності;

модернізації і (або) відновлення основного технологічного і допоміжного
устаткування, засобів випробувань і вимірів і ін.

Рішення про вид коригувальних (попереджуючих) дій, у загальному випадку,
приймають керівники структурних підрозділів, а для процесів – керівники
процесів.

Начальник ВТК через сектори ВТК здійснює контроль кожного затвердженого
заходу і доводить дані про результати впровадження до відомості зам.
головного інженера по якості.

Уповноважений по якості – головний інженер забезпечує застосування
коригувальних (попереджуючих) дій як спосіб поліпшення.

На підприємстві попередження виникнення невідповідностей забезпечується:

вхідним контролем сировини, матеріалів і напівфабрикатів;

системою контролю дотримання технологічної дисципліни;

коректуванням існуючих і впровадженням прогресивних технологічних
процесів;

належною підготовкою і організацією виробництва;

надійним метрологічним забезпеченням виробництва і контролем випускаємої
продукції;

моніторингом і виміром діючих процесів;

всебічним аналізом установлених невідповідностей і оперативним вживанням
заходів по усуненню виявлених причин невідповідностей;

періодичним аналізом системи менеджменту якості і її систематичним
поліпшенням.

Оцінка здійснення процесу коригувальних і попереджуючих дій проводиться
з метою визначення його ефективності; критерії, посадові особи,
періодичність і методи, зазначені в таблиці 2.3.

Критерії оцінки здійснення процесу коригувальних і попереджуючих дій

Таблиця 2.3

Критерії виміру (оцінки) здійснення процесу Посадові особи, здійснюючі
вимір (оцінку) процесу Періодичність виміру (оцінки) Метод виміру
(оцінки)

1 2 3 4

1 Ефективність застосовуваних коригувальних і дій, що попереджуючих
(заходів):

Після упровадження коригувальних і попереджуючих дій (заходів)
Розрахунок ПЕО або економіста цеху

до процесу;

до продукції Керівник процесу;

Начальник ВТК

2 Своєчасність виконання коригувальних і дій, що попереджають (заходів)
Заступник головного інженера по якості Згідно дати впровадження
попереджальних дій (заходів) Візуально

Також на ВАТ «Словважмаш» проводяться «День якості» – оперативна нарада
з питань випуску продукції необхідного рівня якості за минулий період.
Ціль наради – контроль і аналіз роботи із забезпечення заданого рівня
якості продукції, підвищення ефективності застосовуваних процесів,
усунення і попередження виникаючих невідповідностей.

Основними питаннями, розглянутими на «Днях якості» підприємства, є:

звіт про виконання рішень попередніх «Днів якості»;

підсумки виконання заходів «Плану поліпшення якості продукції і розвитку
системи менеджменту якості», а також інших заходів в області якості (при
їхній наявності), розроблювальних згідно СТП 8.5-45-164;

результати внутрішніх перевірок СМЯ, проведених згідно СТП 8.2.2-39-549;

підсумки роботи цехів за рівнем якості випускає продукції, що;

аналіз:

рівня якості виготовляє продукції, що, по цехах;

результатів метрологічних перевірок приладів і устаткування;

часто повторюваного браку з докладним розбором причин;

стану технологічної дисципліни в цехах;

перевірок устаткування на технологічну точність;

стану якості виготовлення і ремонту оснащення і інструмента;

розбір отриманих претензій і рекламацій від замовників.

План проведення «Днів якості» підприємства із вказівкою розглянутих
питань, строків проведення, прізвищ доповідачів і співдоповідачів
затверджується головним інженером. При необхідності допускається
коректування порядку денного, про що група управлення якістю виробництва
(ГКЯВ) повідомляє зацікавленим підрозділам.

День, час і місце проведення планових нарад установлюється відповідно до
графіка до щорічно видаваного наказу «Про підвищення якості випускає
продукції».

Робота по підготовці «Дня якості» і проекту протоколу здійснюється ГКЯВ
із залученням відповідальних за функціонування СМЯ, зацікавлених
підрозділів і ВТК.

На «Дні якості» повинні бути присутнім: уповноважений по якості –
головний інженер; заступники головного інженера; головні фахівці;
начальники цехів, відділів, служб, причетних до розглянутого на нараді
питанням; начальник ВТК; керівник ГКЯВ.

Уповноважений по якості – головний інженер після заслуховування
повідомлень фахівців і звітів керівників цехів і служб приймає
відповідні рішення, які записують до протоколу із вказівкою конкретних
виконавців і строків виконання.

Протокол, підписаний уповноваженим по якості — головним інженером, має
силу розпорядження по підприємству.

За результатами проведення «Дня якості» підприємства можуть видаватися
окремі накази або розпорядження.

Відповідальність за оформлення і розсилання виконавцям протоколу
покладає на ГКЯВ.

Контроль за виконанням рішень «Дня якості» підприємства здійснюється
уповноваженим по якості — головним інженером.

Періодичність проведення «Дня якості» підприємства – не менш одного разу
на місяць.

Також проводиться «День якості» у цехах (відділах, службах) підприємства
щомісяця. Проведення «Дня якості» цеху (відділу, служби) покладає на
начальника цеху (відділу, служби).

На «Дні якості» підрозділу розглядають наступні питання:

виконання рішень і заходів, прийнятих на попередніх «Днях якості»;

підсумки роботи підрозділу по поліпшенню якості продукції за минулий
місяць;

виконання організаційно-технічних заходів щодо поліпшення якості
продукції;

претензії від підрозділів і замовників;

отримані рекламації;

порушення технологічної дисципліни;

стан культури і чистоти на ділянках підрозділів на закріпленій
території.

Хід проведення «Дня якості», висновки, рішення (із вказівкою строку
виконання і прізвищ виконавців) вносять до протоколу наради.

Протокол, підписаний керівником підрозділу, має силу розпорядження по
підрозділі.

«Дні якості» на виробничій ділянці проводяться щотижня. Керує роботою
«Дня якості» на виробничій ділянці начальник або майстер даної ділянки.

2.4. Удосконалення системи управління якістю продукції та розвитку
системи менеджменту якості на ВАТ «Словважмаш»

Процес удосконалення системи управління якістю продукції і розвитку
системи менеджменту якості являє собою комплекс взаємозалежних під
процесів, які включають:

збір (включаючи самоконтроль), облік, систематизацію інформації;

аналіз інформації, постановку проблеми;

розробку і виконання комплексу мер за рішенням проблеми;

вимір та аналіз ефективності вжитих заходів.

На ВАТ «Словважмаш» пропонується розробити план поліпшення якості
продукції та розвитку системи менеджменту якості.

Цей план буде визначати реальний внесок кожного підрозділу підприємства
та усього колективу в цілому по досягненню цілей «Політики в області
якості», сформульованої вищим керівництвом підприємства.

Розглянемо порядок розробки плану поліпшення якості продукції та
розвитку системи менеджменту якості (СМЯ) з погляду процесного підходу.

«План поліпшення якості продукції та розвитку системи менеджменту
якості» буде визначати реальний внесок кожного підрозділу підприємства і
усього колективу в цілому по досягненню цілей «Політики в області
якості», сформульованої вищим керівництвом підприємства.

Цей план буде програмою робіт з реалізації «Політики в області якості»
кожним підрозділом підприємства.

Виконання плану необхідно забезпечити фінансами, іншими необхідними
ресурсами, призначенням відповідальних виконавців та ефективним
контролем.

Планування, виконання та контроль заходів «Плану поліпшення якості
продукції та розвитку системи менеджменту якості» буде відбуватися на
наступних рівнях:

перший рівень: вище керівництво підприємства;

другий рівень: начальники цехів, відділів, служб;

третій рівень: керівники (начальники) бюро, груп, секторів, ділянок,
змін, бригад.

На першому рівні необхідно здійснювати загальні управління з розробки
плану.

На другому рівні – впровадження вимог, пропонованих стандартом ISO 9001
у частині планування, створення та розвитку СМЯ і планування якості
згідно вимог СТП 5.4.1-39-552.

На третьому рівні – це виконання запланованих вимог до якості та
розвиток системи менеджменту якості продукції.

Перелік посадових осіб і структурних підрозділів, які будуть брати
участь у формуванні «Плану поліпшення якості продукції та розвитку
системи менеджменту якості» наведений у додатку А.

Загальне управління з розробки Плану поліпшення якості продукції та
розвитку системи менеджменту якості, визначення джерел фінансування
заходів та необхідних ресурсів буде проводити уповноважений з якості –
головний інженер підприємства.

Ціль процесу розробки плану – планування поліпшення якості продукції та
розвитку СМЯ.

Призначення процесу – розробка заходів щодо поліпшення якості продукції
та розвитку СМЯ.

Вхідними даними є вимоги стандарту ISO 9001, вимоги до продукції яку
випускає підприємство, згідно укладених договорів, конструкторська
документація, технічна документація та наукова документація.

Вихідні дані – наказ «Про підвищення якості продукції, що випускає
підприємство з додатками, графіки, акт впровадження заходу.

Ресурси це – персонал підприємства, фінансові та матеріальні ресурси,
для впровадження заходів «Плану поліпшення якості продукції та розвитку
системи менеджменту якості».

Перелік структурних підрозділів і посадових осіб, яким будуть надходити
вхідні та вихідні дані: керівники підрозділів підприємства, що входять
у структуру СМЯ, а також – голова правління, уповноважений по якості –
головний інженер, заступники директора, заступники головного інженера.

Інструментами моніторингу будуть: «Політика в області якості», наказ
«Про підвищення якості продукції» і наказ (розпорядження) «Про
підготовку формування заходів «Плану поліпшення якості продукції та
розвитку системи менеджменту якості»;

Методи моніторингу це – розробка заходів, розрахунок економічного
ефекту заходів.

Відповідальність за процес буде нести уповноважений по якості – головний
інженер, а за розробку заходів – керівники підрозділів, які входять до
СМЯ і заступники головного інженера.

«План поліпшення якості продукції та розвитку системи менеджменту
якості» буде складатися з двох наступних розділів:

заходи щодо впровадження прогресивної технології, механізації та
автоматизації виробництва, модернізації діючого устаткування;

заходи щодо розвитку системи менеджменту якості.

Підготовка проекту наказу (розпорядження) про розробку заходів плану
буде здійснювати заступник головного інженера по якості.

Цей наказ (розпорядження) буде говорити, що:

розробка «Заходів щодо впровадження прогресивної технології, механізації
та автоматизації виробництва, модернізації діючого устаткування»,
розділ I «Плану поліпшення…», покладається на відділ головного технолога
і головних фахівців підприємства;

розробка «Заходів щодо розвитку системи менеджменту якості», розділ II
«Плану поліпшення…», покладається на відповідних керівників
підрозділів;

координація робіт з формування заходів щодо розвитку системи менеджменту
якості покладається на заступника головного інженера по якості.

«План поліпшення якості продукції та розвитку системи менеджменту
якості» може розроблятися на строк від одного року до п’яти років
включно залежно від цілей і строків їх досягнення, проголошених вищим
керівництвом.

Керівникам структурних підрозділів на основі аналізу встановлених для
підрозділів цілей в області якості (включаючи ті, які необхідні для
виконання вимог до продукції) потрібно організувати в очолюваних
підрозділах розробку заходів.

На стадії формування заходів керівники підрозділів зобов’язані погодити
строки їхнього виконання з іншими підрозділами та виконавцями і
представляти в відділ головного технолога уже погоджені заходи з
відповідними підписами і візами.

Заходи щодо розвитку СМЯ можуть включати розділи відповідно до таблиці
2.1.

При необхідності для уточнення відповідальних виконавців і забезпечення
заходів необхідними ресурсами головний технолог і заступник головного
інженера по якості повинні виступити ініціаторами проведення відповідної
наради на рівні уповноваженого по якості – головного інженера.

Оформлені «Заходи щодо впровадження прогресивної технології, механізації
і автоматизації виробництва, модернізації діючого устаткування» та
«Заходи щодо розвитку системи менеджменту якості» відділ головного
технолога (ВГТ) та головного управління якості продукції (ГУЯП)
представляють заступникові головного інженера по якості для включення їх
у проект наказу «Про підвищення якості продукції, що випускається».

Заходи щодо розвитку системи менеджменту якості продукції

Таблиця 2.4

Найменування розділів (по ISO 9001), по яких складаються заходи
Відповідальний виконавець за складання заходів Співвиконавець

1 2 3

1. Система менеджменту якості

1.1. Вимоги до документації Всі підрозділи , що входять у структуру СМЯ

2. Відповідальність керівництва (у тому числі: зобов’язання, орієнтація
на споживача, політика в області якості, планування, обмін інформацією,
аналіз із боку керівництва) Уповноважений по якості – головний інженер
Зам. головного інженера по якості, зам. директора

3. Менеджмент ресурсів, у тому числі:

фінансові ресурси;

матеріальні ресурси;

людські ресурси;

інфраструктура;

виробниче середовище. ФЗВ, ВМТП, Вкомпл ВК, Вгмех, ОГЄ, ЛКВ Керівники
структурних підрозділів

4. Процеси життєвого циклу продукції, у тому числі:

4.1. планування процесів життєвого циклу продукції

4.2. процеси пов’язані з споживачами

4.3. проектування і розробка

4.4. закупівлі

4.5. виробництво, ідентифікація, зберігання та обслуговування

4.6 управління засобами моніторингу і вимірів ВД, ПЕВ, ВДВ, ВТК, ФЗВ,
ТВ, ВГТ, Вгмех, ВМТП, Вкомпл, ОД Цехи ТВ, ВГТ, СОП, Вгмех (керівники
процесів), Вгмет,ТЕ, ВТК, ЛКП, Цехи (керівники процесів)

5. Вимір, аналіз і поліпшення, у тому числі:

5.1. моніторинг і вимір продукції і процесів

5.2. внутрішній аудит

5.3 управління невідповідною продукцією

5.4. аналіз даних;

5.5. поліпшення, що коректують і попереджають дії ЛКП, ЛКВ, ВТК, ГКЯВ,
ВТК, ВДВ, ВТК, ВД, Керівники процесів ТВ, Вгмех, ВГТ, ТЕ, ГКЯВ,Керівники
підрозділів, що входять у структуру СМЯ

Умовні скорочення з системи менеджменту якості продукції

Таблиця. 2.5

Скорочення

1

СМЯ: система менеджменту якості;

ГКЯВ: група керування якістю виробництва;

ВГТ: відділ головного технолога;

ВД: відділ договорів;

ТВ: технічний відділ;

Вгмех: відділ головного механіка;

ВК: відділ кадрів;

ВМТП: відділ матеріально-технічного постачання;

Вкомпл: відділ комплектації;

ВДВ: виробничо-диспетчерський відділ;

ПЕВ: планово-економічний відділ;

ВГЕ: відділ головного енергетика;

СОП: служба охорони праці;

Бух: бухгалтерія;

ВТК: відділ технічного контролю;

Вгмет: відділ головного металурга;

ЛКВ: лабораторія по контролі виробництва;

ВАСКВ: відділ автоматизованої системи керування виробництва;

ВОПЗП: відділ організації праці і заробітної плати;

ФЗВ: фінансово-збутовий відділ;

ЮС: юридична служба;

МЗЦ №1: механо-збиральний цех №1;

МЗЦ №2: механо-збиральний цех №2;

ЧЛЦ: чавуноливарний цех;

ЦМК: цех металевих конструкцій;

РМЦ: ремонтно-механічний цех;

ІЦ: інструментальний цех;

ЕЦ: енергоцех;

ЗДЦ: залізничний цех;

АТД: автотранспортна ділянка;

КД: конструкторська документація;

ТД: технологічна документація;

— НД: нормативна документація.

Проект наказу повинен включати обов’язкові додатки, які готовлять
наступні підрозділи:

ВГТ, головні фахівці, цехи і відділи: «Заходи щодо впровадження
прогресивної технології, механізації та автоматизації виробництва,
модернізації діючого встаткування», розділ I «Плану поліпшення…»;

ГКЯВ і структурні підрозділи згідно таблиці 1: «Заходи по розвитку
системи менеджменту якості», розділ II «Плану поліпшення…»;

ВГТ і Вгмет: «Графік комплексної перевірки дотримання технологічної
дисципліни»;

ЛКП: «План заходів щодо метрологічного забезпечення продукції»;

ГУЯП:

«Графік внутрішніх перевірок системи менеджменту якості» згідно СТП
8.2.2-39-549;

«Графік контролю дотримання вимог стандартів»;

«Графік розробки і перегляду документів системи менеджменту якості»;

«Графік проведення нарад по забезпеченню якості продукції і розвитку
СМЯ»;

«Графік контролю виконання наказу».

Проект наказу та заходи заступник головний інженер з якості повинен
представити уповноваженому по якості – головному інженерові підприємства
для розгляду, підписання, а напрямки – заступникам директора по
напрямках діяльності.

Підписаний уповноваженим по якості – головним інженером «План поліпшення
якості продукції і розвитку системи менеджменту якості» після узгодження
із заступниками директора разом із проектом наказу представляється на
твердження голові правління.

Затверджений головою правління наказ треба розсилати канцелярією всім
структурним підрозділам, заступникам директора та головним фахівцям для
виконання та контролю.

Пропонуємо порядок оформлення звіту і акту про виконання заходів по
контролю виконання «Плану поліпшення якості продукції та розвитку
системи менеджменту якості».

Начальники цехів (відділів, служб) своїми розпорядженнями призначають
одного зі своїх заступників, відповідальними за виконання заходів у
своєму підрозділі та надання запланованих послуг іншим підрозділам.

Копії розпорядження по цеху (відділу, службі) направляються в ГКЯВ і
ВТК, що здійснюють контроль заходів «Плану…», не пізніше 10 днів після
одержання наказу.

Відповідальні за виконання заходів щомісяця до 28 числа представляють у
ГКЯВ і ВТК звіт (відомості у вигляді службових записок), про хід
виконання заходів, закріплених за даними підрозділами.

Виконання заходів щомісяця розглядається на «Днях якості» підприємства,
проведених уповноваженим по якості — головним інженером, а також
щомісяця на аналогічних нарадах, проведених керівниками підрозділів, що
входять у структуру СМЯ.

У випадку неможливості або недоцільності виконання заходів
відповідальний за виконання заходів щодо узгодження з ВТК і ГКЯВ готові
розпорядження по підприємству про зняття заходу або зміну строку
виконання заходу.

Строк виходу розпорядження – не пізніше запланованого строку виконання
заходу.

Підставою для скасування виконання заходу або перенесення його строку
виконання є тільки розпорядження по підприємству.

По закінченні впровадження заходу підрозділ-замовник направляє в ГКЯВ
акт за певною формою, затверджений уповноваженим з якості – головним
інженером.

Контроль процесу розробки «Плану….» здійснюють уповноваженні по якості —
головний інженер і заступник головного інженера з якості.

Оцінка процесу розробки, узгодження, затвердження та контролю виконання
«Плану поліпшення якості продукції та розвитку системи менеджменту
якості» проводиться з метою визначення його ефективності.

Критерії оцінки, методи, періодичність, що здійснюють оцінку, зазначені
в таблиці 2.6.

Критерії оцінки, методи, періодичність, що здійснюють оцінку СМЯ
продукції

Таблиця 2.6

Критерії оцінки Посадові особи, що здійснюють оцінку процесу
Періодичність оцінки Метод оцінки

1 2 3 4

1 Розробка, узгодження і твердження «Плану поліпшення…» в встановлений
термін Уповноважений по якості – головний інженер Один раз у рік Метод
порівняння (відносно встановлених строків)

2 Своєчасне виконання заходів і оформлення звітів та актів: — Згідно
встановлених строків Метод порівняння (відносно встановлених строків)

— з впровадженню прогресивної технології

-по контролю дотримання технологічної дисциплини

— з метрологічному забезпеченню

-з механізації та автоматизації виробництва

— по модернізації обладнання

— по розвитку СМЯ

— по контролю за впровадженням стандартів Зам. головного інженера по
підготовки виробництва

Зам. головного інженера по устаткуванню

Зам. головного інженера по якості

3 Фактична економічна ефективність заходів Керівники підрозділів Після
впровадження заходу Розрахунок

Висновки

Менеджмент якості – скоординована діяльність по управлінню та управлінню
організацією стосовно до якості.

Метою управління виробництвом є забезпечення поставок продукції в
заданий термін, в обсязі, номенклатурі і якості, установлених планами
виробництва і договорами (контрактами) при мінімальній тривалості циклу
виготовлення і оптимальних витрат виробництва.

Управління якістю є спеціалізованим видом управлінської діяльності, до
якого ставиться управління персоналом, фінансами, якістю, проектами,
інноваціями, маркетингом і ін.

Поліпшення якості продукції – найважливіший напрямок інтенсивного
розвитку економіки, джерело економічного росту, ефективності суспільного
виробництва. У цих умовах зростає значення комплексного управління
якістю продукції і ефективністю виробництва.

Вимоги до якості можна визначити як вираження певних потреб або їхній
переклад у набір кількісно або якісно встановлених вимог до
характеристик об’єкта з метою їхнього втілення в об’єкті і перевірки.

Система якості реалізує політику організації в області якості. Політика
в області якості офіційно визначає основні цілі і завдання організації в
області якості. Вона є складеним елементом загальної політики фірми і
затверджується її керівництвом.

Для ефективного управління процесами забезпечення і підвищення якості
продукції і продуктивності праці існує система управління якістю.

Управління якістю охоплює частина функцій управління, спрямованих на
досягнення цілей в області якості. Цілі в області якості припускають
створення на підприємстві умов, у яких можливо контролювати, регулювати
якість, забезпечувати відповідність прийнятим вимогам и- гнучко
змінювати встановлені вимоги.

Система якості – сукупність організаційної структури, методик, процесів
і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.

Політика в області якості є офіційним документом організації, частиною
загальної політики, основою функціонування всієї системи якості. Вона
містить стратегічні цілі в області якості, сформульовані для досягнення
цілей завдання підприємства і зобов’язання (особливо з боку
керівництва).

При оцінці якості використаються наступні терміни:

рівень якості (відносна характеристика, що є результатом порівняння
сукупності значень показників якості продукції з відповідною сукупністю
базових значень цих показників) – при кількісній статистичній оцінці;

градація якості – категорія, або розряд, привласнені об’єктам однакового
функціонального призначення, але з різними вимогами до якості;

міра якості — при виконанні точних технічних оцінок;

відносна якість — при порівнянні об’єктів.

Забезпечення якості містить у собі всі систематизовані і плановані види
діяльності, необхідні для виконання встановлених вимог. До таких видів
діяльності ставляться планування якості, регулювання якості і контроль
якості

Аудит якості – це систематичний і незалежний аналіз, що дозволяє
визначити відповідність діяльності і результатів в області якості
запланованим заходам, а також ефективність впровадження заходів і їхня
придатність для досягнення поставлених цілей.

Об’єктом дослідження випускної роботи є ВАТ «Словважмаш» м. Слов’янськ.

Предметом дослідження є теоретичні і практичні аспекти управління якістю
продукції.

Метою політики в області якості ВАТ «Словважмаш» є зміцнення ринкових
позицій і безперервне забезпечення задоволеності замовників на основі
збільшення споживчої цінності продукції.

Досягнення поставленої Цілі здійснюється персоналом підприємства шляхом
рішення наступних завдань:

розробка і впровадження сучасної системи менеджменту якості;

реконструкція ливарного виробництва із впровадженням прогресивних
технологічних процесів;

впровадження сучасних методів контролю і засобів вимірювальної техніки;

модернізація технологічного встаткування в заготівельному і
механообробному виробництвах;

постійне підвищення кваліфікації персоналу підприємства;

удосконалювання процесів і структури управління підприємством.

Основою політики підприємства в області якості є задоволення запитів
споживачів у частині якості продукції, асортиментів, обсягів і строків
її поставки, при забезпеченні прибутковості підприємства, задоволеності
заводського персоналу і постійного вдосконалювання системи менеджменту
якості.

На підприємстві в плановому порядку здійснюється вимір і моніторинг
дотримання вимог технологічної дисципліни, виконання планів виробництва
і збуту продукції, закупівель, дотримання вимог по охороні праці і
навколишнього середовища, використання матеріальних і фінансових
ресурсів і інших показників.

Голова правління – директор ВАТ «Словважмаш» розробляє стратегію
розвитку підприємства, концепцію максимального одержання прибутку на
вкладений капітал і політику акціонерного товариства в області
менеджменту якості, відповідає за її реалізацію і забезпечення
функціонування системи якості необхідними ресурсами. Відповідає за
результати всіх видів діяльності підприємства.

Уповноважений по якості – головний інженер керує технічним забезпеченням
виробничої діяльності ВАТ «Словважмаш», відповідає за розробку планів
підвищення якості випускає продукції, що, організацію наукового,
конструкторсько-технологічного забезпечення виробництва для досягнення і
підтримки необхідного за договором (контракту) якості продукції. Також
він керує розробкою і проведенням заходів щодо впровадження системи
менеджменту якості, стандартів і показників, що регламентують якість
продукції. Управляє роботами по розробці і удосконалюванню системи
якості ВАТ «Словважмаш», забезпечує проведення внутрішніх перевірок
функціонування системи менеджменту якості у ВАТ «Словважмаш».

Контроль процесу управління якістю продукції здійснюють:

на рівні підприємства – заступник директори по виробництву і начальник
планово-диспетчерського відділу;

на рівні цеху — начальник цеху і зам. начальника цеху по виробництву.

На підприємстві існують наступні види контролю:

Вхідний контроль – контроль продукції постачальника, що надійшла до
споживача або замовника і призначає для використання при виготовленні,
ремонті або експлуатації продукції.

Операційний контроль — контроль продукції або процесу під час виконання
або після завершення технологічної операції.

Приймальний контроль — контроль продукції, за результатами якого
приймається рішення про її придатність до поставок і (або) використанню.

Суцільний контроль — контроль кожної одиниці продукції в партії.

Вибірковий контроль — контроль, при якому рішення про якість
контрольованої продукції приймається за результатами перевірки однієї
або кілька вибірок або проб з партії або потоку продукції.

Летучий контроль — контроль, проведений у випадковий час.

Інспекційний контроль — контроль, здійснюваний спеціально уповноваженими
особами, з метою перевірки ефективності раніше виконаного контролю.

Об’єктами контролю є: матеріали, напівфабрикати, заготівлі, деталі,
складальні одиниці, що комплектують вироби, технологічні процеси,
вироби.

Також на підприємстві виробляється внутрішній аудит якості продукції.

Ціль процесу є перевірка системи менеджменту якості, продукції або
процесів.

Також на ВАТ «Словважмаш» застосовуються коригувальні дії: дії, початі
для усунення причини виявленої невідповідності або іншої не бажаної
ситуації.

Метою коригувальних і попереджуючих дій є постійне підтримування
продукції, процесів і всіх об’єктів системи менеджменту якості
відповідно до встановлених вимог.

На ВАТ «Словважмаш» проводиться «День якості» – оперативна нарада з
питань випуску продукції необхідного рівня якості за минулий період.

Ціль наради – контроль і аналіз роботи із забезпечення заданого рівня
якості продукції, підвищення ефективності застосовуваних процесів,
усунення і попередження виникаючих невідповідностей.

За результатами проведення «Дня якості» підприємства можуть видаватися
окремі накази або розпорядження.

На ВАТ «Словважмаш» пропонується розробити план поліпшення якості
продукції та розвитку системи менеджменту якості.

Цей план буде визначати реальний внесок кожного підрозділу підприємства
та усього колективу в цілому по досягненню цілей «Політики в області
якості», сформульованої вищим керівництвом підприємства.

Список використаних джерел

Азгальдов Г. Г. Теория и практика оценки качества товаров (основы
квалиметрии). — М.: Экономика, 1982, 256 с.

Азгадьдов Г. Г., Гличев А. В., Панов В. П. Что такое качество? — М.:
Экономика, 1968.

Андрианов О. М., Лопатчн М. В. Квалиметрические аспекты управления
качеством новой техники. — Л.: Изд-во Ленингр.ун-та, 1983. – 288 с .

Андрианов Ю. Л., Субетто А. И. Квалиметрия в приборостроении и
машиностроении. — Л.: Машиностроение, 1990, 216 с.

Андрійчук В., Бауер Л. Менеджмент: прийняття рішень і ризик: Навчальний
посібник. — К.: КНЕУ, 1998.

Андрушків Б.М., Кузьмін О.Е. Основи менеджменту. – Л. 1995.

Басовский Л. Е.. Протасьев В. Б. Управление качеством: Учебник. — М.:
ИНФРА-М, 2001, 212 с.

Балабанова Л.В. та інші. Маркетинговий менеджмент: Навчальний посібник
для вузів. — Д.: ДонДУЕТ, 2003.

Бунин Г. П., Плущевский М. Б.. Троицкий И. И. Унифицированная методика
определения трудоемкости разработки и экспертизы нормативных документов
таблично-аналитическим методом, — М.: Стандарты и качество, 1997. № 6,
22-29 с.

Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: человек, стратегия, организация,
процесе: Учебник для вузов. — М.: Изд-во МГУ, 1995.

Гличев А. В. Методы количественной оценки качества продукции
(квалиметрия). — М.: 1972, 196 с.

Глухов В. В. Менеджмент: Учебник. — СПб.: Специальная Литература, 1999.
700 с.

Глущенко Е.В. Теория управлення: Учеб. курс. — М.: Вестник,1997.

Деминг Э. Выход из кризиса. Тверь: «Альба», 1994.

Друкер П. Зффективное управление. — М.: Изд-во ТД «Гранд», 1998.

Зудина Л.Н. Организация управленческого труда. — М.: ИНФРА-М, 1997.

Ильенкова С. Д., Ильенкова Н. Д., Мхитарян В. С. и др Управление
качеством: Учебник для вузов. Под ред. С. Д. Ильенковой. — М.: ЮНИТИ,
2000, 199 с.

Качалов В. А. Сертификация систем менеджмента качества как основа для
перехода к ТОМ, Стандарты и качество, 1997, № 8, 46-53 с.

Колпаков В.М. Методи управлення. Учебное пособие. — К.: 1997.

Круглов М. Г., Сергеев С. К. и др. Менеджмент систем качества. — М.:
Изд-во стандартов, 1997.

Крылова Г. Д. Основы стандартизации, сертификации, метрологии: Учебник
для вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001, 711 с.

Кураков Л. П.. Данилов И. П., Артюишн А. Н. и др. Международный опыт
стандартизации. Чебоксары: Волго-Вятский региональный центр «Ассоциация
содействия вузам», 1996, 104 с.

КураковЛ. П., Данилов И. П., Некряченко Г. П. и др. Международный опыт
сертификации продукции. – Чеб.: Изд-во Чуваш. Ун-та, 1996, 200 с.

Литвак Б.Г. Управленческие решения. Учебник. — М.: Изд-во «ЗКМОС», 1998.

Международные стандарты ИСО серии 9000 и 10000 на системы качества:
версии 1994 г. — М.: Изд-во стандартов, 1995.

Международный стандарт ИСО 8402. Управление качеством и обеспечение
качества. Словарь: версия 1994 г. — М.: Изд-во стандартов, 1995.

Мюллер К. Некоторые аспекты внедрения систем качества в промышленности.
Стандарты и качество, 1998. № 3, 58-64 с.

Основи менеджмента: Учеб.пособие. Под ред.А.А. Радугина. — М.: Центр,
1998.

Окропилов В. В. Управление качеством: Учебник. — М.: Экономика, 1998.

Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація,
ефективність. — К.: 1998.

«Семь инструментов качества» в японской экономике. — М.: Изд-во
стандартов, 1990.

Харрингтон Дзк. X. Управление качеством в американских корпорациях. —
М.: Экономика, 1990.

Фатхутдинов Р.А. Система менеджмента Учебно-практическое пособие. — М.:
АО «Бизнес-школа», «Интел-Синтез», 1996.

Шершньова З.Є.,Оборська С.В. Стратегічне управління: Навч. Посібник. –
К.: КНЕУ, 1999.

PAGE

PAGE 3

PAGE

Якість фірми

Якість діяльності

Якість продукції

Загальна якість качество

Рис. 1.2. Піраміда якості

Action

Plan

Check

Do

Коригувальні дії за результатами контролю

Контроль

Планування діяльності

Діяльність (реалізація плану)

Рис. 1.4 Круг Демінга

Підвищення якості і продуктивності

Зниження

витрат

Охорона навкол. середовища

Зміцнення економічної стабільності

Підвищення конкурентно-здатності

Задоволеність споживачів

Відповідність законам

Поліпшення виробничого клімату

Рис. 1.5 Цілі систем якості

«Велика кістка»

«Середня кістка»

«Велика кістка»

Основний показник якості

«Дрібна кістка»

Причини

Наслідок

Рис. 1.6 Схема Ісікави

50

40

30

20

10

Б А В Інші види дефектів

Кількість дефектних виробів изделий

Рис. 1.7 Діаграма Парето (вимоги)

Планування якості

Контроль якості

Реалізація політики в галузі якості

Забезпечення якості

Регулювання якості

Рис. 1.8 Забезпечення якості у рамках системи якості

Похожие записи