.

Сучасні теорії менеджменту. Способи ухвалень рішень. Ситуація (контрольна робота)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
748 5066
Скачать документ

Міністерство освіти України

Інститут управління природними ресурсами

Кафедра менеджменту

Заочне відділення

Контрольна робота

з основ менеджменту

Варіант 6

Виконав:

студент І курсу

групи М11-01з

Окунчак Василь Іванович

Перевірила:

Шепетюк Ольга Мирославівна

2002р.

Завдання.

Варіант 6.

1.Сучасні теорії менеджменту. Дати аналіз школі наукового
управління і класичної школи.

2.Різновиди та способи ухвалення управлінських рішень.

3.Ситуація: проаналізуйте стислий набір тлумачень “двозначних”
відповідей.

Відповідь керівника
Справжній зміст

1.Побоюсь, що “на горі” нас 1.Я сам нічого не
зрозумів і

можуть не зрозуміти… не зможу пояснити…

2.Перепишіть мені Ваші питан- 2.Днів десять я на цьому
виг-

ня поштою! раю.

3.Зателефонуйте мені в середу! 3.В середу мене не буде
про

тягом дня, а в четверг я вилітаю в

відрядження…

4.Ваше прохання пам’ятаю, 4.Можливо щось і
пригадаю.

тільки нагадайте-но мені деякі нюан-

си…

Запитання.

1.Прокоментуйте подані висновки.

2.Чи стикалися Ви у своїй практиці з подібними висновками
керівників?

1.Сучасні теорії менеджменту.

Організація – це відкрита система взаємодіючих і керованих частин, що
працює з визначеною метою, змістом, місією і ресурсами, що має у своєму
розпорядженні:

1) фінансові ресурси;

2) матеріальні ресурси;

3) людські ресурси;

4) інформаційні ресурси;

5) тимчасові ресурси.

Менеджер – це людина, що працює в організації і що займається
організацією робіт з комплексом ресурсів.

У теорії менеджменту існують наступні школи керування:

Класична (традиційна) школа керування: Робітник представлений як
знаряддя праці з метою максимізації прибутку;

«Доктрина людських відносин» (30-40р.): Враховуються психологічні
фактори працівника, його почуття, емоції, взаємини з колективом. У цьому
сталі бачити резерви продуктивності праці;

«Емпірична школа керування»: Ґрунтується на практиці керування.
Представники – великі бізнесмени, менеджери, що одержали визначений
результат у своїй діяльності;

«Школа соціальних систем»: Увага акцентується на взаємовідношенні людини
в колективі. Досліджується процес формування робочих груп оптимальної
чисельності. Досліджується кореляція – статистичний зв’язок між
етнічними, психологічними, віковими, половими факторами і продуктивністю
праці;

«Нова школа керування»: Ґрунтується на математичних методах економіки.
Реалізація керування на базі обчислювальної техніки, комп’ютерних мереж
і т.д.

2.Різновиди та способи ухвалення управлінських рішень.

Керування – це процес розподілу і рухи п’яти видів ресурсів в
організації з заздалегідь заданою метою по заздалегідь розробленому
стратегічному плані з безупинним контролем результатів робіт.

Адаптивне керування – це пристосовується до нової обстановки
(навколишньому середовищу) керування зі зміною планів і моделей у
залежності від ситуації, що складається.

Відповідно керівники поділяються на керівників вищої, середньої і нижчої
ланок керування.

Існують так називані рівні керування – це рівні в дереві ієрархії.

Дерево ієрархії:

Вища ланка керування

Середня ланка керування

Нижча ланка керування

Зовнішні фактори (економічні, психологічні, культурні).

Мета, задачі

Ресурси Результати

Мистецтво менеджера укладається в тім, щоб при зміні зовнішніх факторів
одержати заздалегідь запланований результат. Важливо, щоб ціль була
поставлена в цифровій, показовій формі.

Існує кілька підходів у керуванні:

1)процессный підхід: керування розглядається як процес, наприклад
планування, організація, мотивація, контроль;

системний підхід: позначаються мети, задачі в показовій формі, будується
дерево мети:

система розбивається на підсистеми, організація на підрозділи;

3)ситуаційний підхід: аналізуються результати діяльності організації в
різних ситуаціях, досліджується динаміка зміни цих результатів.

Існує внутрішнє середовище організації, зовнішнє середовище організації
і міжнародне оточення. Внутрішнє середовище визначається структурою
самої організації, що коштують цілями і задачами, технологіями
виробництва, розподілом повноважень і влади. Зовнішнє середовище – це
постачальники ресурсів, конкуренти, покупці, держава і його структури.
До зовнішнього середовища відноситься культура моралі і моральності,
релігійні особливості народу, профспілки, науково-технічний прогрес,
стан економіки, політичний фактор.

Якість керування залежить великою мірою від сполучних чи процесів
комунікацій. Комунікації можуть бути:

по спадній (команди з вищого рівня на нижчий);

по висхідній (команда з нижчого рівня на вищий);

комунікації між підрозділами, секціями, відділами;

комунікації типу: керівник – робоча група;

комунікації між керівниками;

неформальні комунікації (на основі дружніх відносин);

невербальні комунікації (жести, міміка і т.д.).

Рішення – це чи результат дія, зроблена на основі аналізу інформації і
ведуче до планованого (прогнозованим) результатам у роботі організації.
Необхідно учитися приймати рішення в умовах невизначеності і ризику.
Існують спеціальні методи прийняття рішень.

Процес прийняття рішень може бути формалізований. Наприклад, припустимо,
що маються три альтернативи А1, А2, А3, маються умови, що можуть чи
відбутися не відбутися в майбутньому: Р1, Р2.

Приклад:

імовірність 0,6
імовірність 0,4

Р1
Р2

А1 5
3

А2 4
1

А3 2
1

Бал позначає ефективність.

Показник:

Е1=5*0,6+3*0,4=4,2

Е2=4*0,6+1*0,4=2,8 => Еmax=Е1 => Перше рішення оптимальне.

Е3=2*0,6+1*0,4=1,6

Якщо імовірність настання умови визначити складно (чи Р1=Р2=0,5), то
застосовують критерії з теорії ігор:

1)Правило оптиміста (азартного гравця): З рядків матриці вибираються
максимальні елементи, з обраних максимальних вибирають максимальне, по
ньому визначається оптимальний рядок і оптимальна альтернатива – max max
aij;

2)Правило песиміста (консервативного гравця): Можливі дві комбінації: а)
max min aij – застосовується, коли необхідно піти від найгіршого
найменшого елемента. У кожнім рядку вибирають мінімальний елемент, з
обраних мінімальних вибирають максимальне; б) min max aij –
застосовується, коли необхідно піти від найгіршого максимального
елемента. У кожнім рядку вибирають максимальний елемент, з обраних
максимальних вибирають мінімальне;

3)Правило Гурвица: аддативна комбінація правила оптиміста і песиміста.

?*max max aij+(1-?)*max min aij

4)Правило Лапласа: у рядках матриці розраховують середні елементи, з
розрахованих середніх вибирається максимальне і по ньому визначається
альтернатива.

Застосовуючи ці правила, ідуть від найгірших результатів.

Приклад:

х1

1х 4х 6х

2х 5х 7х

х2

1)Фіксуємо безліч Парето.

2)З безлічі виділених об’єктів виділяємо ті, котрі знаходяться на правій
верхній границі безлічі (3,4,6,7), у них величини х1 і х2 максимальні.
3, 4, 6, 7 – безліч Парето.

3)З цієї безлічі виділяємо одне оптимальне. Для цього застосовуємо
попередній метод.

Для прийняття рішень часто використовуються:

теорія масового обслуговування;

методи лінійного програмування;

методи нелінійного програмування;

метод динамічного програмування;

аналіз беззбитковості;

причинно-наслідкове моделювання (дозволяє визначити, наскільки кожний з
факторів виробництва впливає на кінцевий результат);

вимір суспільної думки (вимірюючи суспільну думку можна визначити
критичні фактори успіху в роботі тієї чи іншої фірми);

вимір думки торгових агентів.

Вигоди від використання інформації можуть бути:

В В
В

ВЕ ВЕ
ВЕ – витрата енергії.

?В ВВ (ВЕ).

Чим площадка ?В уже, тим складніше керувати такою системою.

Аналіз школи наукового управління і класичної школи.

Планування поділяється на стратегічне, оперативне і робоче.

Стратегія – це план для забезпечення місії і досягнення довгострокових
цілей. Місія визначається причиною її існування, зв’язаної з потребами
суспільства. Стратегічне планування звичайне здійснюється на термін від
1 до 5 років, оперативне – до 1 року.

Стратегія планування поділяється на:

Стратегічне планування обмеженого росту (від досягнутого + інфляція).

Стратегія планованого росту (призначається приріст %).

Стратегія скорочення (скорочення функцій організацій, обсягів
виробництва, продажів, персоналу, фінансів, апарата і т.д.).

Прогнозування поділяється на короткострокове і довгострокове.

Короткострокове планування:

Vпродаж

dx

t

Ми згладжуємо відомий статистичний ряд з модельованим рядом з
коефіцієнтом згладжування. Шукаємо відхилення dx. Підсумовуємо ці
відхилення. Повторюємо це для іншого. Знаходимо теоретичний ряд з
оптимальним. при якому сумарне абсолютне відхилення мінімальне. Робимо
прогноз на наступний проміжок часу для оптимального варіанта.

Короткострокове прогнозування виправдується в роздрібній торгівлі з
великою номенклатурою швидкопсувних товарів.

Довгострокове прогнозування:

Довгострокове прогнозування укладається у визначенні тенденцій
статистичного ряду.

5

Vпродаж

3

усереднений тренд

4

1 2 t

Основним недоліком є те, що при усередненні ряд коротшає.

PAGE

PAGE 2

PAGE 1

Внутрішнє середовище

Глобальна ціль

Аналіз результатів

Об’єкт управління

Віце-президент 1

Віце-президент 1

Віце-президент 1

Віце-президент 1

Президент

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020