Реферат на тему:

Ринкова система і продуктивність

В умовах ринкової економіки важливими елементами є різноманітні ринки,
які складають її сутність, і від того, яке буде співвідношення між
попитом та пропозицією на кожному з них, залежить загальна рівновага в
державі, рівень вартісних та кількісних співвідношень (рис. 3).

Рис. 3. Головні показники вартісних і кількісних співвідношень

Залежно від того, як складаються вартісні і кількісні співвідношення,
можна судити про рівень розвитку суспільства, рівень сформованості
ринкових відносин та самого ринку, розглядаючи його як сукупність
соціально-економічних відносин у сфері обміну, з допомогою яких
проводиться купівля-продаж товарів і остаточне визначення їх суспільної
цінності.

Отже, ринок є економічним процесом, який через попит і пропозицію
приводить до встановлення ціни, а ринкова система — це система ринків,
що функціонують як у межах держави, так і між країнами, і яка пов’язує
між собою товаровиробників та покупців. Ця система охоплює чотири сфери
економічної діяльності: виробництво; розподіл; обмін; споживання.

Ринкова система кожної країни має свої специфічні ознаки і особливості,
що відрізняє її від інших і дає право говорити про специфічну модель
ринкової системи, характерну тільки для цієї країни, тому й існує
твердження — скільки країн, стільки і моделей ринку, але найбільш чітко
визначеними в рамках ринкової системи є японська модель, американська
модель, шведська модель…

Сучасна ринкова система базується на взаємодії приватного та державного
секторів економіки, а кінцевою метою розвитку кожної держави
(економічної системи) є задоволення потреб суспільства. З цією метою
пов’язані всі сфери економічної діяльності. Головним економічним
завданням є вибір найефективнішого варіанту розподілу факторів
виробництва для розв’язання проблеми обмеженості можливостей, яка
зумовлюється безобмежувальними потребами суспільства та обмеженістю
ресурсів. У таких умовах важливу роль відіграє продуктивність, яка дає
змогу за стабільної ринкової економіки досягти оптимальної кількості
виробленої продукції і реалізувати її. Основними шляхами для цього є:

• економічна ефективність суспільного виробництва;

• стабільний рівень цін на життєво важливі товари та послуги;

• економічна забезпеченість громадян (соціальна захищеність);

• повна зайнятість (низький рівень безробіття);

• справедливий розподіл витрат;

• економічна свобода виробників;

• реальний торговельний баланс;

• економічне зростання (підвищення рівня життя та його якості). Останнє
досягається при збільшенні обсягу ВНП або реального

доходу на душу населення, а також реального прирощення обсягу
національного продукту в результаті збільшення кількості
використовуваних факторів виробництва або покращання техніки та
технології.

Варто пам’ятати, що основою економічного прогресу суспільства є
підвищення ефективності виробництва. Найважливіші фактори економічного
зростання наведено на рис. 4.

Процес формування і задоволення попиту та пропозиції є основним у
ринковій системі. І залежно від того, як формується і задовольняється
попит на робочу силу — найрухоміший фактор економічної системи, залежить
ефективність всієї системи господарювання. Процес формування і
задоволення попиту на робочу силу як в окремо взятій галузі економіки,
так і економіці країни загалом схематично подано на рис. 5.

Рис. 4. Фактори економічного зростання

Рис. 5. Формування і задоволення попиту на робочу силу в умовах ринкової
системи господарювання

Фактори «попит» і «пропозиція» мають великий вплив на продуктивність
праці, яка відбиває ефективність конкретної праці і вимірюється
споживчою вартістю товарів і послуг у вартісному виразі, вироблених
(створених) в одиницю часу, або розміром часу,

витраченого на одиницю продукту праці. Рівень продуктивності праці
безпосередньо залежить від:

а) організації виробництва, праці та управління;

б) техніко-технологічного рівня виробництва;

в) рівня підготовки кадрів, їх кваліфікації, якості трудових ресурсів;

г) умов праці;

д) рівня вирішення соціальних проблем у суспільстві (рівень і якість
життя);

ж) рівня загальної і трудової та корпоративної культури працівників.

Однак на рівні держави, в умовах формування ринкових відносин,
продуктивність праці (П) взаємопов’язана з такими економічними
проблемами: А — антимонопольна політика, ? — приватизація, Д — державне
регулювання, ? — податкова система, ? — грошова система, С — соціальне
партнерство, К — конкуренція, У — управління виробництвом, 3 — заробітна
плата, Ц — ціноутворення, ? — зростання обсягів виробництва, Б —
підвищення добробуту народу. Взаємозв’язок усіх вказаних економічних
проблем учений В. П. Чирков* зобразив у вигляді схеми (рис. 6).

Стрілки з номерами показують вплив вирішення одних проблем на
розв’язання інших: 1 — антимонопольні заходи сприяють формуванню
ринкової конкуренції; 2 — приватизація шляхом створення суб’єктів ринку
ще більшою мірою сприяє розвитку конкуренції; З — якщо налагоджено
ефективну систему управління державними підприємствами, то останні також
включаються в ринкову конкуренцію — хоч ще не повноцінними учасниками
(порівняно з приватними підприємствами), але все ж учасниками; 4 — цей
же фактор позитивно позначається й на рівні управлінської діяльності на
кожному з державних підприємств; 5 — тим більше вдала приватизація
служить гарантією успіху в удосконаленні господарського управління на
підприємствах недержавного сектору економіки; 6 — продумана податкова
система також є важливим фактором активізації підприємництва на
підприємствах усіх форм власності; 7 — стабілізація грошової системи
благотворно позначається на всій системі управління господарством; 8 —
якщо б вдалося оплачувати труд (нехай для початку частково) у твердій
національній валюті, це справило б вирішальний вплив на вирішення
складного завдання створення сучасної системи заробітної плати; 9 —
досліджуючи подальші причин-но-наслідкові зв’язки на схемі, бачимо, що
ринкову конкуренцію треба передусім розглядати як головний
антиінфляційний фактор, без якого утримувати ціни можна лише
нормативно-плановим механізмом, повернення до якого суперечить
принциповим установкам нашої економічної реформи; 10 — у міру посилення
ролі соціального партнерства в утриманні цін цю проблему, можливо,
вдасться вирішити найбільш успішно — без використання суворих
адміністративних і штрафних заходів; 11 — угоди між роботодавцями і
особами найманої праці в рамках соціального партнерства можуть з великою
результативністю приводити до оптимальних рівнів оплати праці в галузях
народного господарства; 12-14 — вплив на продуктивність праці відповідно
конкуренції, системи управління і форм оплати праці; 15 — обґрунтовані і
тим більш невисокі ціни роблять продукцію конкурентоспроможною, що
сприяє збільшенню її випуску; 16 — зростання продуктивності праці
безпосередньо зумовлює збільшення обсягів виробництва, а тому цей фактор
найважливіший в наведеній схемі. Тут показаний також очевидний вплив
зниження цін (17) і збільшення випуску продукції (18) на зростання
добробуту населення.

Список використаної та рекомендованої літератури

Жарко И. Эффективность труда в условиях перехода к рыночной экономике /
Бизнес-Информ. — 1998. — № 15. — С. 40-41.

Продуктивність праці у підприємницькій діяльності: Інструкт. матеріал /
Ю. Ю. Куценко, Ф. М. Коломієць, О. П. Куценко та ін. — К.: Віпол, 1996.
— 68 с.

Производительность: путь к выживанию и росту: Практ. пособие для
предприятий. — М.: Всерос. центр произвол., 1996. — 87 с.

Сидоров В. А. Трансформация производительности труда на этапе рыночных
предобразований / М-во образования Рос. Федерации, Кубан. гос. ун-т. —
Краснодар: КубГУ, 1999. — 234 с.

Шевченко А. Ф. Ефективність праці та фактори її підвищення при переході
до ринкової економіки. — Кам’янськ-Шахтинськ: Станиця, 1994. — 107 с.

Похожие записи