Реферат на тему:
Принципи організації логістичної інформації Логістичні інформаційні
системи
Мета інформаційного забезпечення в логістиці полягає у тому, щоб
отримати можливість управління, контролю і комплексного планування
переміщення матеріального потоку.
Для того щоб інформація ефективно підтримувала логістичні процеси
побудова логістичної інформаційної системи повинна спиратися на шість
основних принципів:
1) Повнота і придатність інформації для користувача. Логістична
інформаційна система повинна подавати інформацію в тому місці, того виду
і повноти, що потрібна для виконання відповідних логістичних функцій і
операцій. Особа, яка приймає рішення, повинна володіти необхідною і
достатньою інформацією для прийняття рішень у центрі своєї
відповідальності, до того ж в необхідному їй вигляді.
2) Точність. Точність вихідної інформації має принципове значення для
прийняття правильних рішень. Наприклад, інформація про рівень запасів у
розподільчій мережі в сучасних логістичних системах допускає не більше
1% помилок або невизначеності для прийняття ефективних рішень у
фізичному розподілі, створенні запасів і задоволенні запитів споживачів.
Велике значення має точність і достовірність вихідних даних для
прогнозування попиту, планування потреб у матеріальних ресурсах і т.п.
3) Своєчасність. Логістична інформація повинна находити в систему
менеджменту вчасно, як цього вимагають багато логістичних технологій,
особливо заснованих на концепції “точно у термін”. Своєчасність
інформації важлива практично для всіх комплексних логістичних функцій.
Крім того, багато завдань у транспортуванні, операційному менеджменті,
управлінні замовленнями і запасами вирішуються в режимі реального часу.
Вимога своєчасності находження і обробки інформації реалізується
сучасними логістичними технологіями сканування, штрихового кодування,
електронного обміну даних.
4) Орієнтованість. Інформація в логістичній інформаційній системі
повинна бути орієнтована на виявлення додаткових можливостей поліпшення
якості продукції, сервісу, зниження логістичних витрат. Способи
отримання, передачі, відображення і попередньої обробки інформації
повинні сприяти виявленню “вузьких” місць, резервів економії ресурсів і
т.д.
5) Гнучкість. Інформація, яка циркулює в логістичній інформаційній
системі, повинна бути пристосованою до конкретних користувачів і мати
найбільш зручний для них вигляд. Це стосується як персоналу фірми, так і
логістичних посередників, і кінцевих споживачів.
6) Придатний формат даних. Формат даних і повідомлень, застосовуваний у
комп’ютерних і комунікаційних мережах логістичної інформаційної системи,
повинен максимально ефективно використовувати продуктивність технічних
засобів (обсяг пам’яті, швидкодію, пропускну здатність і т.д.). Види і
форми документів, розташування реквізитів на паперових документах,
розмірність даних та інших параметрів повинні полегшувати машинну
обробку інформації. Крім того, необхідна інформаційна сутність
комп’ютерних і телекомунікаційних систем логістичних посередників та
інших користувачів за форматами даних у логістичній інформаційній
системі.
Логістичні інформаційні системи
Різноманітні інформаційні потоки, які циркулюють всередині і між
елементами логістичної системи, між логістичною системою і зовнішнім
середовищем, утворюють логістичну інформаційну систему.
Логістична інформаційна система (ЛІС) – це певним чином організована
сукупність взаємопов’язаних засобів обчислювальної техніки, різних
довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечує вирішення
тих або інших функціональних завдань з управління матеріальними
потоками.
Так само як і будь-яка інша система, інформаційна система повинна
складатися з впорядковано взаємозалежних елементів та володіти деякою
сукупністю інтегративних якостей. Декомпозицію інформаційних систем на
складові елементи можна здійснювати по-різному. Найчастіше інформаційні
системи поділяють на дві підсистеми: функціональну і забезпечувальну.
Функціональна підсистема складається із сукупності розв’язуваних
завдань, згрупованих за ознакою спільності мети.
Забезпечувальна підсистема у свою чергу, включає такі елементи:
– технічне забезпечення, тобто сукупність технічних засобів, які
забезпечують обробку і передачу інформаційних потоків;
– інформаційне забезпечення, які містить у собі різні довідники,
класифікатори, кодифікатори, засоби формалізованого опису даних;
– математичне забезпечення, тобто сукупність методів вирішення
функціональних завдань. Логістичні інформаційні системи, як правило, є
автоматизованими системами управління логістичними процесами. Тому
математичне забезпечення в логістичних інформаційних системах-це
комплекс програм і сукупність засобів програмування, які забезпечують
вирішення задач управління матеріальними потоками, обробку текстів,
отримання довідкових даних і функціонування технічних засобів.
Інформаційні системи в логістиці можуть створюватися з метою управління
матеріальними потоками як на мікро-, так і на макрорівні.
На рівні окремого підприємства інформаційні системи, у свою чергу,
поділяють на три групи:
– планові;
– диспозитивні (або диспетчерські);
– виконавчі (або оперативні).
Логістичні інформаційні системи, які входять у різні групи,
відрізняються як своїми функціональними, так і забезпечувальними
підсистемами. Функціональні підсистеми відрізняються складом
розв’язуваних завдань. Забезпечувальні підсистеми можуть відрізнятися
всіма своїми елементами, тобто технічним, інформаційним і математичним
забезпеченням. Зупинимося докладніше на специфіці окремих інформаційних
систем.
Планові інформаційні системи створюються на адміністративному рівні
управління і служать для прийняття довгострокових рішень стратегічного
характеру. Серед розв’язуваних завдань можуть бути такі:
– створення й оптимізація ланок логістичного ланцюга;
– управління мало змінними даними;
– планування виробництва;
– загальне управління запасами;
– управління резервами та інші завдання.
У планових інформаційних системах найвищий рівень стандартизації під час
вирішення задач, що дозволяє з найменшими труднощами адаптувати тут
стандартне програмне забезпечення.
Диспозитивні інформаційні системи створюються на рівні управління
складом або цехом і служать для забезпечення налагодженої роботи
логістичних систем. Тут можуть вирішуватися такі завдання:
– детальне управління запасами (місцями складування);
– керування внутрішньо складським або внутрішньозаводським транспортом;
– відбір вантажів за замовленням та їх комплектування, облік вантажів,
які відправляються, та інші завдання.
У диспозитивних інформаційних системах можливість пристосувати
стандартний пакет програм нижча. Це викликано рядом причин, наприклад:
– виробничий процес на підприємствах зумовлюється історично і важко
піддається суттєвим змінам заради стандартизації;
– структура оброблюваних даних істотно розрізняється в різних
користувачів.
Виконавчі інформаційні системи створюються на рівні адміністративного
або оперативного управління. Обробка інформації в цих системах
здійснюється в темпі, зумовленому швидкістю її надходження на ЕОМ. Це
так званий режим роботи в реальному масштабі часу, який дозволяє
отримувати необхідну інформацію про переміщення вантажів у поточний
момент часу і вчасно видавати відповідні адміністративні та керуючі
впливи на об’єкт управління. Цими системами можуть вирішуватися
різноманітні завдання, пов’язані з контролем матеріальних потоків,
оперативним управлінням переміщеннями і т.п.
У виконавчих інформаційних системах на оперативному рівні управління
застосовують, як правило, індивідуальне програмне забезпечення.
Відповідно до концепції логістики інформаційні системи, які належать до
різних груп, інтегруються в єдину інформаційну систему. Розрізняють
вертикальну і горизонтальну інтеграцію.
Вертикальною інтеграцією вважається зв’язок між плановою, диспозитивною
і виконавчою системами за допомогою вертикальних інформаційних потоків.
Горизонтальною інтеграцією вважається зв’язок між окремими комплексами
завдань у диспозитивних і виконавчих системах за допомогою
горизонтальних інформаційних потоків.
В цілому переваги інтегрованих інформаційних систем можна сформулювати
так:
– зростає швидкість;
– зменшується кількість помилок в обліку;
– зменшується обсяг непродуктивної, “паперової” роботи;
– поєднуються раніше розрізнені інформаційні блоки.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter