]

Реферат на тему:

Тема: Місце і значення інноваційного менеджменту.

Менеджмент, і в тому числі один з найважливіших його складових —
інноваційний менеджмент, є, одним з найбільш слабких ланок розвитку
ринкової економіки України, конкурентноздатності вітчизняних товарів на
внутрішньому і світовому ринках.

В даний час країни з розвинутою ринковою економікою забезпечують
безперервний і динамічний її ріст переважно за рахунок використання
новітніх відкриттів у різних сферах людської діяльності, і в першу чергу
у виробництві товарів і послуг.

Акцент в економічному розвитку на максимізацію залучення у виробництво
сировинних і людських ресурсів в умовах недостатньої уваги до
інноваційної діяльності перетворював радянську економіку в усі більш
несприйнятливу до прогресу, що, у кінцевому рахунку, визначило розвал
держави.

У цьому зв’язку представляється, що одним з факторів подолання
соціально-економічної кризи в нашій країні є формування сучасної системи
ефективного менеджменту, і зокрема інноваційного менеджменту. Вирішити
цю проблему без достатнього числа кваліфікованих фахівців-менеджерів
неможливо. Сучасні керівники повинні мати не тільки відповідне
техніко-економічне утворення, але і мати навички менеджера-новатора,
здатного йти на обґрунтований ризик, оцінювати перспективність і
ефективність інновацій.

Інноваційний менеджмент являє собою область економічної науки і
професійної діяльності, спрямовану на досягнення організацією
інноваційних цілей шляхом раціонального використання матеріальних,
трудових і фінансових ресурсів.

Поняття менеджмент широко ввійшло в сучасний економічний лексикон і
стало по суті аналогом поняття керування. Поряд із загальним
менеджментом, характерним для будь-якого підприємства в цілому,
виділяються окремі його різновиди, що використовують специфічні форми
керування різними функціональними сферами підприємства або видами
господарської діяльності. Це так називаний функціональний менеджмент, що
у залежності від області застосування може бути:

виробничий;

фінансовий;

інвестиційний;

стратегічний;

інноваційний;

персональний;

менеджмент систем якості.

Інноваційний менеджмент являє собою одну з різновидів функціонального,
безпосереднім об’єктом якого є розробка і впровадження інновацій у всіх
сферах громадського життя.

Інноваційний процес – це складна і специфічна область діяльності і
вимагає тому використання особливих форм і методів керування. Зміст
поняття інноваційний менеджмент можна розглядати в 3 аспектах:

1) це вид діяльності і процес прийняття рішень;

2) це наука і мистецтво керування інноваціями;

3) це апарат керування інноваціями.

Як вид діяльності і процес прийняття рішень інноваційний менеджмент
являє собою сукупність окремих напрямків управлінської діяльності, часто
називаних функціями менеджменту, кожне з яких складається з ряду етапів,
виконуваних у визначеній послідовності. Склад цих функцій і задач
керування залежать від рівня інноваційної системи (економіка в цілому,
галузь, підприємство, окремий проект) і умов її функціонування.
Виконання будь-якої задачі або здійснення окремої функції інноваційного
менеджменту зв’язано з прийняттям відповідних управлінських рішень. Як
вид діяльності інноваційний менеджмент припускає також розподіл задач і
визначення послідовності їхнього виконання, а також закріплення за ними
конкретних виконавців.

Як наука і мистецтво керування інноваційний менеджмент представляє
сукупність як теоретичних положень загального менеджменту, так і чисто
специфічних закономірностей, властивій даній сфері діяльності.

І як апарат керування інноваційним процесом інноваційний менеджмент
припускає створення відповідної організації для координації діяльності
груп людей для досягнення визначених цілей. Інноваційне підприємство –
це різновид організації, для якого інновація є коштами досягнення цілей.
Поняття інноваційного менеджменту як апарата керування інноваціями
містить у собі:

1) систему керування інноваціями, що володіє визначеною ієрархічною
структурою і складається зі спеціалізованих органів керування;

2) групу менеджерів-керівників різних рівнів, наділених визначеними
повноваженнями в прийнятті і реалізації управлінських рішень і несущу
відповідальність за результати функціонування організації.

Сукупність цих трьох аспектів являє собою цілісну систему поняття
інноваційного менеджменту.

Головна мета менеджменту – забезпечити ефективне і погоджене
функціонування як зовнішніх, так і внутрішніх елементів інноваційного
підприємства. Для забезпечення гармонізації внутрішніх структурних
елементів інноваційного підприємства необхідне створення спеціальної
системи внутріфірмового керування інноваціями, що вирішує наступні
задачі:

1) вироблення стратегічної інноваційної концепції;

2) визначення тематичних напрямків діяльності і формування інноваційних
проектів і програм;

3) побудова відповідної організаційної структури і структури керування
інноваціями;

4) планування виробничих процесів і реалізація інноваційної продукції;

5) підбор і розміщення кадрів, ефективне використання потенціалу
інноваційного підприємства;

6) розподіл робіт і контроль за їхнім виконанням;

7) створення творчої атмосфери і високої мотивації праці.

Для гармонізації зовнішніх факторів в інноваційному менеджменті
передбачається рішення наступних задач:

1) формування довге- і середньострокових цілей інноваційної діяльності;

2) організація і проведення маркетингових досліджень;

3) облік екологічної ситуації і планування природоохоронних заходів;

4) оцінка і використання прогресивного досвіду і передових досягнень
конкурентів (бенчмаркетинг інновацій);

5) організація кооперації в інноваційних програмах;

6) облік об’єктивних тенденцій науково-технічного прогресу.

По своєму змісті і за часом задачі мають стратегічну й оперативну
складову. Стратегічна складова сприяє довгостроковому виживанню
інноваційного підприємства і забезпечується стратегічним менеджментом.
Оперативна складова виступає коштами реалізації обраної стратегії
розвитку і забезпечується системами оперативного менеджменту.

PAGE

PAGE 1

Похожие записи