КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Основи менеджмент»

на тему:

“Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”

ПЛАН

ВСТУП

Розділ 1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗЕО

Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ „Проммаш ”

Розділ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗЕД ВАТ„Проммаш”

Розділ 4. ПІДГОТОВКА ТА УКЛАДАННЯ ЗТК

ВИСНОВКИ

ЗМІСТ:

ВСТУП………………………………………………………….
………………………………………………………………
……….4

Розділ 1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ
ЗЕО………………………………………………..6

Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ „Проммаш
”……………………………………………………………..
…9

Розділ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗЕД
ВАТ„Проммаш”………………………………………………..15

Розділ 4. ПІДГОТОВКА ТА УКЛАДАННЯ
ЗТК……………………………………………………………
…….23

4.1. ВСТАНОВЛОННЯ КОНТАКТІВ З ІНОЗЕМНИМИ
ПАРТНЕРАМИ……………………………. 23

4.2. ПРОРОБКА БАЗИСНИХ ТА ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ УМОВ
КОНТРАКТУ…………..25

4.3.ПІДГОТОВКА ПРОЕКТУ КОНТРАКТУ………………………………………………………26

4.4. ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ ТА УКЛАДАННЯ
КОНТРАКТУ………………………………….31

ВИСНОВКИ……………………………………………………….
………………………………………………………………
…32

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………..
…………………33

ДОДАТКИ………………………………………………………..
………………………………………………………………
……34

ВСТУП

Розвиток ринкових відносин в Україні, необхідність її входження в
світовий інтеграційний процес, лібералізація зовнішньоекономічної
діяльності (ЗЕД), надання підприємствам і організаціям, що випускають
конкурентноздатну продукцію, права виходу на світовий ринок вимагають
нових підходів до управління ЗЕД. Тому вивчення різних аспектів
управління зовнішньоекономічною діяльністю, особливо на рівні
підприємства як основної і першочергової ланки зовнішньоекономічного
комплексу країни, викликає сьогодні велику практичну цікавість.

На думку ряду спеціалістів, поняття „зовнішньоекономічна діяльність”
(ЗЕД) з’явилось в Україні з початком економічної реформи, в 1987 р.
Одним з центральних напрямків даної економічної реформи була
децентралізація зовнішньої торгівлі, надання підприємствам права
безпосереднього виходу на зовнішній ринок і стимулювання розвитку ЗЕД на
рівні господарських

суб’єктів.

Визначною особливістю функціонування світового господарства на початку
XXI сторіччя є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин.
Одним із найважливіших елементів механізму управління міжнародними
економічними відносинами, що здійснюються шляхом проведення комерційних
операцій, є зовнішньоекономічна діяльність.

Сучасний етап розвитку світогосподарських зв’язків характеризується
розширенням усіх форм міжнародних економічних відносин на основі
швидкого росту продуктивних сил, який обумовлений прискоренням
науково-технічного прогресу. Наслідком цього є постійно зростаюча
концентрація виробництва й укрупнення його розмірів, що підсилює
тенденцію до інтернаціоналізації господарського життя, сприяє розвитку
міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва.

Особливістю сучасного етапу економічного розвитку є швидкий ріст
міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями і результатами
виробничо-технічного співробітництва, також характерний бурхливий ріст
ринку послуг (страхових, лізингових, транспортних, тощо).

В результаті проведення економічних реформ в зовнішній сфері
сформувалось два поняття: «зовнішньоекономічні зв’язки» (ЗЕЗ) і
«зовнішньоекономічна діяльність» (ЗЕД).

На відміну від ЗЕЗ, які являють собою різні форми, засоби і методи
зовнішньоекономічних відносин між країнами, ЗЕД висвітлює
зовнішньоекономічну діяльність на рівні виробничих структур (фірм,
організацій, підприємств, об’єднань і т.д.). ЗЕД можна визначити як
сукупність виробничо-господарських, організаційно-економічних і
оперативно-комерційних функцій підприємства, пов’язаних з його виходом
на зовнішній ринок та участю в зовнішньоекономічних операціях.

Основними мотивами розвитку ЗЕД на рівні підприємства можуть бути :

1.Розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою
максималізації прибутку.

2. Закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій
і обладнання.

3. Залученню інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва з
урахуванням їх унікальності, більш вищої якості і низьких цін в
порівнянні з внутрішнім ринком.

4. Залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва,
зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових
товарних ринках.

5. Участь в міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперуванні
виробництва з метою успішного розвитку своєї економіки.

Треба підкреслити, що роль ЗЕД як зовнішнього фактора економічного росту
в сучасних умовах постійно зростає. Посилюється її вплив на
соціально-економічний розвиток не тільки країни але й кожного
господарського суб’єкта.

ЗЕД — поняття багатогранне. Воно включає наступні види діяльності:
зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче кооперування. міжнародне
науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне
співробітництво, валютно-фінансові і кредитні операції.

Кожен з видів ЗЕД здійснюється в певних формах. Наприклад, формами
зовнішньої торгівлі являється експорт, імпорт, реекспорт: реімпорт.
Формами виробничої кооперації — спільне виробництво на основі
спеціалізації — спільні підприємства двох чи більше іноземних партнерів.
підрядна кооперація та ін.

Мета курсової роботи:

Оцінити ЗЕД ВАТ „Проммаш ”

Завдання курсової роботи:

Оцінити ефективність ЗЕД ВАТ „Проммаш ”,встановити контакти
з новим партнером, підготувати проект контракту, провести переговори та
укласти його.

Розділ 1. ЗМІСТ ТА ЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ МЕТОДІВ В СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ
ПІДПРИЄМСТВА

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) — діяльність суб’єкта господарської
діяльності України й іноземного суб’єкта господарської діяльності,
побудована на взаєминах між ними, що має місце як на території України,
так і за її межами. ЗЕД являє собою сукупність міжнародних комерційних
операцій, спрямованих на організацію, проведення і регулювання процесу
обміну товарами, послугами, результатами творчої діяльності. Міжнародний
обмін товарами економічно до цільний для країн.

якщо на виробництво експортних товарів країна витрачає менше суспільної
праці, ніж повинна була б витраті іти на виробництво товарів замість
імпортованих на суму. яка виручена від експорту.

Експорт — продаж товарів іноземним суб’єктам і господарської діяльності
і вивіз товарів через митний кордон України, крім тих випадків, коли
суб’єкт ЗЕД передає майно господарської діяльності іноземному суб’єкту
як натуральну частку участі у формуванні статутного капіталу при
спільній господарській діяльності.

Реекспорт — продаж іноземним суб’єктам ЗЕД і вивіз за межі України
товарів, які були раніше імпортовані на територію України і не
піддавалися переробці.

Імпорт — закупівля в іноземних суб’єктів ЗЕД товарів і їхній увіз на
територію України, включаючи закупівлю товарів, призначених для власного
споживання установами й організаціями України, розташованими за її
межами.

Реімпорт — увіз через границю раніше вивезеної за межі митної території
продукції, яка не піддавалася там переробці.

Транзит — переміщення товарів, вироблених за межами України через
територію України без будь-якого використання цих товарів на зазначеній
території.

Класифікація зовнішньоекономічних операцій, етапи їхнього проведення.

Міжнародна практика проведення зовнішньоекономічних операцій припускає
здійснення певних видів комерційної діяльності табл 1, що складається з
окремих етапів і стадій, на кожному з яких вирішуються конкретні задачі
і виконуються формальності, що пов’язані з оформленням, пересиланням і
обробкою документації, необхідної для забезпечення виконання угоди.

Таблиця 1.

Класифікація зовнішньоекономічних операцій.

№ Ознака класифікації Види операцій

1 За напрямками торгівлі. Експортні, імпортні. ре експортні, реімпорті,
транзиті.

2 За групами товарів. Купівля-продаж машин і устаткування, сировинних і
продовольчих, непродовольчих товарів і тд.

3 За ступенем готовності товару до продажу. Поставка готової продукції,
вузлів і деталей для зборки, комплектного устаткування і т.д.

4 Товарообмінні операції. Зустрічні закупівлі, бартер, викуп застарілої
продукції, переробка давальницької сировини й інші.

5 Торгівля науково-технічними досягненнями і надання послуг.
Купівля-продаж ліцензій, «ноу-хау», інжиніринг, факторинг, оренда,
туризм, підряд, транспортування і інші.

6 Торговельно-посередницька діяльність. Консигнаційні, комісійні,
агентські, брокерські операції.

7 Торгівля змагального типу. Аукціони, біржова торгівля, міжнародні
торги.

Процес проведення зовнішньоекономічних операцій розбивається на кілька
етапів і стадій:

1. Підготовчий етап:

° аналіз кон’юнктури міжнародного ринку, рівня його монополізації
великими компаніями, можливості проникнення на цей ринок;

° вибір форми і методів роботи на ринку;

° вибір контрагентів;

° аналіз і розрахунок цін;

° рекламна кампанія.

2. Організаційний етап:

° встановлення контакту з потенційними контрагентами;

° підготовка і проведення переговорів;

укладання контракту.

3. Виконавчий етап:

° підготовка товару до відвантаження (експортером) і підготовка до
прийому товару (імпортером);

° оформлення документації:

° укладання допоміжних контрактів (страхових, транспортних, і т.п.);

° врегулювання суперечок:

° здійснення розрахунків.

До основних відносяться операції, які здійснюються на розрахунковій
основі між безпосередніми учасниками цих операцій (контрагентами різних
країн). Це операції:

1) по обміну науково-технічними знаннями в формі торгівлі патентами,
ліцензіями, «ноу-хау»;

2) по обміну товарами в матеріально-речовій формі (експортно-імпортні
операції);

3) по обміну технічними послугами в формі консультативного і
будівельного інженіринга;

4) арендні, в тому числі лізингові;

5) по наданню консультаційних послуг в галузі інформації та
удосконалення управління;

6) по міжнародному туризму;

7) по обміну кінофільмами, телепрограмами та ін.

До допоміжних зовнішньоторгових відносяться операції:

1) по міжнародних перевезеннях;

2) транспортно-експедиторські;

3) по страхуванню вантажів;

4) по збереженню вантажів при міжнародних перевезеннях;

5) операції по міжнародних розрахунках та ін.

Допоміжні операції одержали назву операцій товаропросування, тому що
пов’язані з рухом товару до споживача. Зовнішньоторгові операції
мінялися й ускладнювалися в міру розвитку зовнішньої торгівлі. Першими
операціями, які склалися до появи грошових знаків, були операції обміну.
Пізніше, з появою грошей, операції обміну були витіснені операціями
купівлі-продажу, котрі переважають і в наші дні. Однак форми і види
зовнішньоторгових операцій продовжують розвиватися й вдосконалюватися.

Розділ 2. ЕКОНОМІЧНО-ОРГАНІЗАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ „Проммаш ”

Згідно з законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 26.04.
1991 р.

ВАТ „Проммаш ” як юридична особа є суб’єктом ЗЕД, та може
самостійно, у визначених законодавством межах, здійснювати ЗЕД.

ВАТ „Проммаш ” здійснює такі види ЗЕД:

1.Експортує деревообробне обладнання.

2.Імпортує сировину і технічне обладнання.

3.Здійснює інші види діяльності зазначені в установчих документах.

ВАТ „Проммаш ” є колективнюю власністю.

Колективне підприємство (точніше його можна було б назвати «підприємство
колективної власності») — це організаційно-правова форма підприємства,
заснованого на власності трудового колективу підприємства.

Визначення означає, що підприємство належить колективу співвласників
(засновників, учасників), які діють як один суб’єкт права колективної
власності. Правосуб’єктність власника (у даному разі колективу або групи
власників, організованих у колективне підприємство з правами юридичної
особи) реалізується через юридичну особу — підприємство, яке володіє,
користується і розпоряджається майном відповідно до свого статуту
(статті 6, 20 і 21 Закону України «Про власність»). Це вид недержавної
юридичної особи. Право колективної власності у колективному підприємстві
безпосередньо здійснюють його органи управління — вищий орган управління
(загальні збори або конференція) і правління. Отже, колективне
підприємство, поки воно діє, — це об’єкт права власності відповідної
юридичної особи. Його засновники і учасники є власниками часток (паїв,
вкладів) у майні підприємства.

Інакше визначає поняття колективного підприємства Закон України «Про
власність», згідно з яким видів колективних підприємств стільки ж,
скільки суб’єктів права колективної власності названо в ст. 20 Закону
України «Про власність»: колективні підприємства (наприклад,
підприємство, приватизоване трудовим колективом державного підприємства
і не перетворене на інший вид; колективне сільськогосподарське
підприємство); акціонерне або інше статутне господарське товариство
(статті 25 і 26 Закону); виробничий кооператив (ст. 24 Закону;
підприємство, яке засноване на власності об’єднання громадян (наприклад,
профспілкове — ст. 28 Закону); підприємство релігійної організації (ст.
29 Закону); підприємство, створене господарським об’єднанням (ст. 27
Закону).

Специфічним видом колективного підприємства є також орендне підприємство
(ст. 22 Закону України «Про власність»).

Поняття акціонерного товариства. Це так зване товариство капіталів.

Особливості його правового статусу виражає визначення акціонерне. Ці
особливості обумовлені акціонерною власністю, акціонерним способом
формування і функціонування статутного фонду товариства.

Акціонерним визнається засноване на установчому договорі та статуті
товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій
рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями
тільки майном товариства.; 3 визначення випливають особливості
акціонерного товариства, які обумовлюють специфіку його юридичного
статусу. По-перше, статутний фонд акціонерного товариства має акціонерну
природу, формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та/або
юридичним особам. По-друге, акціонерне товариство має публічний статус
емітента цінних паперів (акцій, облігацій). Інші товариства не мають
статусу емітента акцій. ^Акціонерне товариство є юридичною особою, яка
від свого імені випускає акції і зобов’язується своєчасно виконувати
обов’язки, що випливають з умов їх випуску. Шляхом випуску і продажу
акцій акціонерні товариства формують свої статутні фонди, і збільшують
їх, якщо це необхідно. Акції відкритих акціонерних товариств
допускаються довільного продажу на умовах, визначених Законом України
«Про цінні папери і фондову біржу», іншими актами про фондовий ринок.
По-третє, фізичні та юридичні особи. які придбали акції акціонерних
товариств, фіксуються у реєстрі власників іменних цінних паперів і
набувають статусу акціонерів. Права та обов’язки акціонерів визначені
статтями 1-0 і 11 Закону України «Про господарські товариства», статтями
4, 5, 8 і 9 Закону України «Про пінні папери і фондову біржу».
По-четверте, особливою ознакою акціонерного товариства є обмеження
відповідальності акціонерів. Акціонери відповідають (точніше — несуть
ризик відповідальності) за зобов’язаннями товариства тільки в межах
належних їм акцій. За ознакою відповідальності акціонерів акціонерне
товариство належить до товариств з обмеженою відповідальністю.

Юридичний статус акціонерного товариства характеризується і деякими
іншими рисами. Так, товариство має засновницькі права щодо створення
господарських об’єднань (участі в існуючих об’єднаннях). Акціонерне
товариство має право створювати дочірні підприємства, наділяти їх
майном, яке належить товариству, призначати керівника та реалізовувати
інші права власника дочірнього підприємства. Законодавством передбачено,
що акціонерне товариство має фірмову марку та товарний знак. Ці
реквізити затверджуються правлінням товариства і реєструються в
Торгово-промисловій палаті України.

Види акціонерних товариств. За способом функціонування акцій закон
розрізняє відкриті та закриті акціонерні товариства. Акції відкритих
товариств можуть розповсюджуватися як шляхом відкритої підписки, так і
шляхом купівлі-продажу на біржі (статті 6—8 Закону України «Про цінні
папери і фондову біржу», ст. ЗО Закону України «Про господарські
товариства»). В закритому акціонерному товаристві акції розподіляються
між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки або
купівлі-продажу на біржі. Засновники закритих акціонерних товариств до
дня скликання установчих зборів повинні внести не менш як 50 відсотків
номінальної вартості акцій.

Майно та майнові права в акціонерному товаристві.

Акціонерне товариство як суб’єкт і об’єкт права власності (майновий
комплекс) характеризується складною майновою і фінансовою структурою.
Майнова і фінансова структура акціонерного товариства становить
врегульовані правом відносини щодо об’єднання вкладів засновників та
учасників у статутний фонд товариства як колективну власність
акціонерів, щодо випуску та обігу акцій, щодо розподілу майна у фонди
товариства та виплати дивідендів на акції.

Правові основи майнових відносин в акціонерному товаристві загалом
врегульовані Законом України «Про власність», який визначає товариство
суб’єктом права колективної власності, а також встановлює підстави
виникнення права зазначеної колективної власності. Поняття майна
акціонерного товариства використовується, зокрема, в ст. 24 Закону
України «Про господарські товариства», відповідно до якої товариство
«несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства».

Поняття «майно товариства» узагальнює всі види майна і майнових прав
цього суб’єкта права. Зміст його необхідно визначати згідно з правилами
ст. 10 Закону України «Про підприємства в Україні». Під майном мають на
увазі всі активи і пасиви товариства. За ознакою функціонального
призначення окремих видів майна це: основні фонди, оборотні кошти? інші
матеріальні цінності товариства.

Майно товариства юридичне відокремлено від майна власників товариства,
тобто акціонерів. Це майно є власністю саме товариства як юридичної
особи. Товариство у статусі суб’єкта права володіє, користується і
розпоряджається майном товариства, відокремлення якого здійснюється на
праві колективної власності. Юридично-технічною формою, яка постійно
відображає майновий стан товариства, є його самостійний бухгалтерський
баланс, тобто документ про його активи і пасиви. Грошові кошти
товариства відображені на його поточному та інших рахунках в установах
банків.

Закон України «Про власність» визначає дві основні юридичні підстави
виникнення колективної власності товариства. Загальним правилом для всіх
товариств є добровільне об’єднання майна засновників і учасників для
створення і діяльності товариства. Отже, однією з юридичних підстав
виникнення права колективної власності є умови відповідних договорів,
згідно з якими утворюється статутний фонд товариства (засновники вносять
свої вклади згідно з установчим договором акціонерного товариства, інші
акціонери — на умовах договорів купівлі-продажу акцій). Право
колективної власності виникає також у результаті перетворення державних
підприємств на акціонерні товариства, тобто в порядку прийняття
власником рішень про їх корпоратизацію і приватизацію. Державне
підприємство перетворюється на акціонерне товариство на підставі
спільного рішення трудового колективу і уповноваженого державного органу
про випуск акцій на всю вартість майна підприємства. Згідно з цим
рішенням створюється статутний фонд акціонерного товариства (ст. 25
Закону України «Про власність»). Рішення про продаж акцій (приватизацію
майна) такого товариства приймає орган приватизації, якому передаються
акції держави. В обох випадках виникає право колективної власності,
єдиним суб’єктом якого стає товариство як юридична особа.

Об’єкти права власності акціонерного товариства різні. Товариство
визнається власником, по-перше, майна, яке засновники і учасники згідно
з установчим договором передають йому у власність. Це майно називається
вкладами засновників та учасників. З економічної точки зору вклади — це
фіксовані частки майнової участі цих осіб у статутному фонді товариства,
вартість яких у грошовому виразі визначається вартістю акцій, на які
поділено статутний фонд.

Загальний розмір статутного фонду, а також номінальна вартість та
кількість акцій визначаються засновниками відповідно до мети, предмета
діяльності, мінімального легального розміру статутного фонду акціонерних
товариств. Засновники визначають в установчих документах і види вкладів
до статутного фонду. В акціонерному товаристві це може бути майно у
прямому розумінні (будинки, споруди, устаткування, машини, інші
матеріальні цінності), грошові кошти в національній та іноземній валюті.
Такий висновок випливає зі ст. 8 Закону України «Про цінні папери і
фондову біржу», згідно з якою акції оплачуються у гривнях, а у випадках,
передбачених статутом акціонерного товариства, також в іноземній валюті
або шляхом передачі майна. Вклади у статутний фонд акціонерного
товариства в натуральній та нематеріальній формах підлягають оцінці у
гривнях (отже, і в акціях).

За загальним правилом, порядок оцінки вкладів визначається
установчими документами товариства, якщо інше не передбачено
законодавством України. Оцінку вкладів у статутний фонд акціонерного
товариства, внесених у натуральній формі, затверджують установчі збори
товариства. Ці правила безпосередньо стосуються вкладів фізичних і
недержавних юридичних осіб—акціонерів.

Вклади, які є майном державної власності, визначаються в нормативне
врегульованому порядку — згідно з Методикою оцінки вартості майна під
час приватизації, затвердженою Кабінетом Міністрів України 22 липня 1998
р. .№1114. Це означає, що при створенні акціонерних товариств у процесі
корпоратизації й інших випадках діють загальні правила оцінки вкладів.
Сума випуску акцій товариства, що створюється на базі державного

підприємства, має відповідати сумі статутного фонду підприємства, яка в
даному разі визначається відповідно до зазначеної методики.

Крім вкладів, товариство виступає власником іншого майна, яке на підміну
від статутного фонду називається власним капіталом товариства. Це
виготовлена у процесі господарювання продукція, доходи під продажу
облігацій, інших цінних паперів. Це також кредити банків, інвестиції під
державні контракти, надходження від продажу акцій, що належать державі,
пожертвувань тощо.

Фонди акціонерного товариства — це передбачені нормами права види або
частини майна товариства відповідно до їхнього цільового призначення.
Кожен фонд має певний правовий режим.

Статутний фонд. Законодавство не визначає поняття та призначення
статутного фонду акціонерного товариства. Виходячи зі змісту статей 13 і
24 Закону України «Про господарські товариства», статутний фонд
акціонерного товариства можна визначити як колективну власність
акціонерів у майні товариства, яка засвідчує його майнову правоздатність
як суб’єкта права. Статутний фонд — одна з майнових гарантій
стабільності товариства як ділового партнера. З цією метою ст. 24 Закону
України «Про господарські товариства» встановлено мінімальний розмір
статутного фонду акціонерного товариства як суму, еквівалентну 1250
мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної
плати, діючої на момент створення акціонерного товариства. Статутний
фонд акціонерного товариства поділений на визначену установчими
документами кількість акцій рівної номінальної вартості.

Оскільки статутний фонд у певному розумінні є неподільним майном
акціонерного товариства, закон імперативне регулює порядок його зміни —
збільшення або зменшення.

Збільшення статутного фонду можливе лише за умови повної оплати
акціонерами усіх раніше випущених акцій. Збільшується він у порядку,
встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку,
зокрема, шляхом випуску нових акацій і реалізації їх за рахунок
додаткових грошових, матеріальних або інших внесків акціонерів. Це так
звана додаткова підписка на акції. Вона здійснюється у тому самому
порядку, що й випуск акацій. Акціонери користуються переважним правом на
придбання акцій додаткового випуску перед іншими особами. Збільшення
статутного фонду можна здійснювати також завдяки збільшенню номінальної
вартості вже випущених акцій, а також шляхом обміну облігацій на акції.
Прийняття рішення про збільшення статутного фонду належить до
компетенції загальних зборів (статутом товариства може бути передбачено
збільшення статутного фонду не більше ніж на 1/3 за рішенням правління
товариства).У голосуванні про затвердження результатів підписки на
додатково випущені акції беруть участь особи, які підписалися на ці
акції.

Збільшення статутного фонду — це зміна статуту, тому це питання
вирішують спеціальні загальні збори «з питання зміни статутного фонду
товариства» (ст. 40 Закону України «Про господарські товариства»).

Зменшення статутного фонду можливе шляхом зменшення номінальної вартості
випущених акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини
акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій. Зменшення статутного
фонду неможливе за наявності заперечень кредиторів. Рішення про
зменшення статутного фонду приймається у такому самому порядку, як і про
збільшення.

Рішення товариства про зміну статутного фонду впливає на майнові
інтереси акціонерів, тому діє правило: товариство зобов’язане
відшкодувати власникові акцій збитки у зв’язку зі змінною статутного
фонду. Порядок відшкодування збитків мають визначати загальні збори з
питань зміни статутного фонду. Спори щодо відшкодування цих збитків
вирішує суд або арбітражний суд.

Для покриття витрат, пов’язаних з відшкодуванням збитків, позаплановими
видатками, товариство створює резервний фонд. Розмір цього фонду
встановлює законодавство. Він має бути не менше 25 відсотків статутного
фонду товариства. Резервний фонд формується за рахунок чистого прибутку
шляхом шорічно-го відрахування 3 відсотків прибутку до отримання
необхідної суми. Кошти фонду зараховуються на спеціальний рахунок в
установі банку. Рішення про використання фонду приймає вищий орган
управління товариства. Резервний фонд має цільове призначення, тому його
кошти на інші цілі не використовуються. Обов’язковим фондом у товаристві
є також фонд сплати дивідендів. Цей майновий фонд теж формується з
чистого прибутку товариства.

Інші фонди створюються, якщо це передбачено статутом товариства
(наприклад, житловий фонд, валютний фонд, страховий фонд).

Майнові права в акціонерному товаристві. Купуючи акцію, акціонер
відчужує своє майно до статутного фонду товариства. За це майно акціонер
дістає специфічне право — право участі в акціонерному товаристві. Зміст
цього права визначено законами України «Про господарські товариства»
(статті 10, 11, 26, 29, 30, 33, 35, 36 і 38) та «Про цінні папери і
фондову біржу» (статті 4. 5, 8 і 9).

Право участі в акціонерному товаристві за змістом є комплексним. До
нього входять як майнові права та обов’язки акціонера, так і членські
(управлінські) права та обов’язки. До майнових прав акціонера належать
такі права:

• брати участь у розподілі прибутків товариства;

• отримувати частку прибутку товариства у вигляді дивідендів;

• отримувати частку вартості майна товариства у разі його ліквідації. Ця
частка має бути пропорційною вартості акцій, які належать акціонерові;

• розпоряджатися акціями: продавати, передавати, відчужувати іншим
способом у порядку, визначеному чинним законодавством та статутом
товариства;

• заповідати акції у спадщину;

• купувати додатково випущені акції товариства.

Акціонер несе майнові обов’язки стосовно товариства. Він зобов’язаний
оплачувати основні та додаткові акції у розмірі, порядку та засобами,
передбаченими установчими документами товариства. Акціонер зобов’язаний
сплатити повну вартість акцій у строки, визначені установчими зборами,
але не пізніше року після реєстрації товариства. У разі несплати у
встановлений строк акціонер сплачує за час прострочення 10 відсотків
річних від суми простроченого платежу, якщо статут товариства не
передбачає іншої санкції. При несплаті платежів за акціями протягом
трьох місяців після встановленого строку платежу товариство має право
реалізувати ці акції в порядку, передбаченому статутом.

Акціонери несуть ризик відповідальності за зобов’язаннями товариства в
межах належних їм акцій. До членських (управлінських) та інших прав та
обов’язків акціонерів належать такі:

• входити у товариство і виходити з нього;

• брати участь у загальних зборах акціонерів;

• обирати і бути обраними до органів товариства: спостережної ради,
правління, ревізійної комісії;

• брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному статутом
товариства і законодавством;

• отримувати інформацію про діяльність товариства.

На вимогу акціонера товариство зобов’язане надавати йому річні баланси,
звіти, протоколи зборів. Акціонери зобов’язані: додержуватися установчих
документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших
органів управління товариства, не розголошувати комерційну таємницю та
конфіденційну інформацію про діяльність товариства, нести інші
обов’язки, передбачені законодавством та установчими документами.

Розділ 3. АНАЛІЗ ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ МЕТОДІВ В УПРАВЛІННІ ВАТ
„Проммаш ”

Оцінку ефективності ВАТ „Проммаш ” здійснюємо на основі бухгалтерських
звітів за 2003 – 2004 рр. Основні показники експортно-імпортних операцій
ВАТ „Проммаш ” наведено в табл 2.

Таблиця 2.

Показники експортно-імпортної діяльності ВАТ „Проммаш”протягом
2003–2004р.

№ п/п Показники експортно-імпортної діяльності підприємства протягом
Звітний період

2003р. 2004р.

1 Контрактна вартість імпортної сировини, тис. грн. 13521,61 11571,28

2 Акцизні збори, тис. грн. 28,97425 28,92823

3 Мито і митні збори, тис. грн. 62,7794 67,49958

4 Транспортні витрати, тис. грн. 917,537 1060,701

5 Вантажно-розвантажувальні витрати, тис. грн. 482,9145 482,1368

6 Складські витрати, тис. грн. 241,4567 96,42781

7 Експедиторські витрати, тис. грн. 231,7992 154,2843

8 Страхові витрати, тис. грн. 57,94954 38,57134

9 Інші витрати на ЗЕД, тис. грн. 48,29087 96,42781

10 Виробнича собівартість продукції, тис. грн. 43462,3 38570,95

11 Поза виробничі витрати, тис. грн. 4829,145 4821,369

12 Ціна імпорту, тис. грн. 9,658636 10,12461

13 Кількість імпорту, т. 2124,124 1928,547

14 Коефіцієнт кредитного впливу 0,987671 0,986127

15 Експортна виручка за умова надання комерційного кредиту, тис. грн.
45361,87 51253,57

Оцінку ефективності ВАТ „Проммаш ”здійснюємо в такій
послідовності:

Визначимо накладні витрати в аналізованому і базовому році.

СН = СТ + СЗР + ССКЛ + СЕКСПЕД + ССТР + СІН (1),

де

СТ — транспортні витрати за базисом постачання, тис.грн.

СЗР — вантажно-розвантажувальні витрати, тис.грн.

ССКЛ — складські витрати, тис.грн.

СЕКСПЕД — експедиторські витрати, тис.грн.

ССТР — страхові витрати, тис.грн.

СІН — інші витрати на ЗЕД, тис.грн.

СН 2004=
1060,701+482,1368+96,42781+154,2843+38,57134+96,42781=1928,54906
(тис.грн.)

СН 2003 =
917,537+482,9145+241,4567+231,7992+57,94551+48,29087=1979,94378
(тис.грн.)

Витрати на імпорт в аналізованому та базовому році.

СЗТ ІМП = СК + СН + СА + СМ (2),

де

СК — контрактна вартість імпортної сировини, тис.грн.

СН — накладні витрати, тис.грн.

СА — акцизні збори, тис.грн.

СМ — мито і митні збори, тис.грн.

СЗТ ІМП 2004= 11571,28+1928,54906+28,92823+67,49958=13596,2569
(тис.грн.)

СЗТ ІМП 2003 = 13521,61+1979,94378+28,97425+62,7794=15593,3077
(тис.грн.)

Виручка від експорту за готівку в аналізованому та базовому році.

ВРЕКС К

ВРЕКС Г = (3),

ККВ

де

ВРЕКС К — виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту,
тис.грн.

ККВ — коефіцієнт кредитного впливу, част.од.

51253,57

ВРЕКС Г 2004 = = 51974,6138(тис.грн.)

0,986127

45361,87

ВРЕКС Г 2003 = = 45929,9779(тис.грн.)

0,987631

Виручка від імпорту в аналізованому та базовому році.

ВРІМП = ЦІМП х NІМП (4),

де

ЦІМП — середня ціна імпорту, тис.грн.

NІМП — кількість імпорту, т.

ВРІМП 2004= 10,12461*1928,547=19525,7862 (тис.грн.)

ВРІМП 2003 = 3,658636*2124,124=20516,1405 (тис.грн.)

Витрати на експорт в аналізованому та базовому році.

СЗТ ЕКС = СВИР + СПВ (5),

де

СВИР — виробнича собівартість, тис.грн.

СПВ — позавиробничі витрати, тис.грн.

СЗТ ЕКС 2004= 38570,95+4821,369=43392,319(тис.грн.)

СЗТ ЕКС 2003 = 43462,3+4829,145=48921,445(тис.грн.)

Прибуток від імпорту в аналізованому та базовому році.

ПІМП = ВРІМП — СЗТ ІМП (6),

де,

ВРІМП — виручка від імпорту, тис.грн.

СЗТ ІМП — витрати на імпорт, тис.грн.

ПІМП 2004= 19525,7862-13596,2569=5929,5293 (тис.грн.)

ПІМП 2003 = 20516,1405-15593,3077=4922,8328(тис.грн.)

Прибуток від експорту в аналізованому та базовому році.

ПЕКС = ВРЕКС Г — СЗТ ЕКС (7),

де

ВРЕКС Г — виручка від експорту за готівку, тис.грн.

СЗТ ЕКС — витрати на експорт, тис.грн.

ПЕКС 2004= 51974,6138-43392,319=8582,2948(тис.грн.)

ПЕКС 2003 = 45929,9779-20516,1405=25413,8374(тис.грн.)

Експортно-імпортні витрати в аналізованому та базовому році.

ВЕКС-ІМП = СЗТ ЕКС + СЗТ ІМП (8),

де

СЗТ ЕКС — витрати на експорт, тис.грн.

СЗТ ІМП — витрати на імпорт, тис.грн.

ВЕКС-ІМП 2004 =43392,319+13596,2569=56988,5759(тис.грн.)

ВЕКС-ІМП 2003 = 48291,445+15593,3077=63884,7527(тис.грн.)

Прибуток від експортно-імпортних операцій в аналізованому та базовому
році.

ПЕКС-ІМП = ПЕКС + ПІМП (9),

де

ПЕКС — прибуток від експорту, тис.грн.

ПІМП — прибуток від імпорту, тис.грн.

ПЕКС-ІМП 2004= 8582,2948+5929,5293=14511,8241(тис.грн.)

ПЕКС-ІМП 2003 = 25413,8374+4922,8328=30336,6698(тис.грн.)

Ефективність ЗЕД в аналізованому та базовому році.

ПЕКС-ІМП

ЕЗЕД = х 100 (10),

ВЕКС-ІМП

де

ПЕКС-ІМП — прибуток від експортно-імпортних операцій, тис.грн.

ВЕКС-ІМП — пкспортно-імпортні витрати, тис.грн.

14511,8241

ЕЗЕД 2004 = *100% = 25%

56988,5759

30336,6698

ЕЗЕД 2003 = *100% = 47%

63884,7527

Отримані результати зводимо в табл 3.

Таблиця 3

Показники для аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності

ВАТ „Проммаш”

Показники Індекси Одиниці виміру Величина Відхилення

Аналізована 2004 Базова 2003 Абсолютне Відносне %

1 2 3 4 5 6 7

Ефективність ЗЕД ЕЗЕД % 25 47 -22 53

Прибуток від експорто-імпортних операцій ПЕКС-ІМП тис. грн.

14511,8241 30336,6698 -15824,846 47

Експортно-імпортні витрати ВЕКС-ІМП тис. грн. 56988,5759 63884,7527
-6896,1768 89

Прибуток від експорту ПЕКС тис. грн. 8582,2948 25413,8374 -16831,543 33

Прибуток від імпорту ПІМП тис. грн. 5929,5293 4922,8328 1006,6965 120

Витрати на експорт СЗТ ЕКП тис. грн. 43392,319 48291,445 -4899,126 89

Витрати на імпорт СЗТ ІМП тис. грн. 13596,2569 15593,3077 -1997,0508 87

Виручка від експорту за готівку ВРЕКС Г тис. грн. 51974,6138 45929,9779
97904,5917 113

Виручка від імпорту ВРІМП тис. грн.. 19525,7862 20516,1405 -990,3543 95

Коефіцієнт кредитного впливу ККВ част . од. 0,986127 0,987671 -0,001544
99

Виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту

ВРЕКС К

тис. грн.

51253,57

45361,87

5891,7

112

Виробнича собівартість СВИР тис. грн. 38570,95 43462,3 -4891,35 88

Поза виробничі витрати СПВ тис. грн. 4821,369 4829,145 -7,776 99

Середня ціна імпорту ЦІМП тис. грн. 10,12461 9,658636 0,465974 104

Кількість імпорту NІМП Т. 1928,547 2124,124 -195,577 90

Контрактна вартість сировини накладні витрати

СК

тис. грн.

11571,28

13521,61

-1950,33

85

Акцизні збори СА тис. грн. 28,92823 28,97425 -0,04602 99

Накладні витрати СН тис. грн. 1928,54906 1979,94378 -51,39472 97

Мито і митні збори СМ тис. грн. 67,49958 62,7794 4,72018 107

Транспортні витрати за базисом постачання СТ тис. грн. 1060,701 917,537
143,164 115

Вантажно-розвантажувальні витрати

СЗР

тис. грн.

482,1368

482,9145

-0,7777

99

Складські витрати ССКЛ тис. грн. 96,427,81 241,4567 -145,02889 39

Експедиторські витрати СЕКСПЕД тис. грн. 154,2843 231,7992 -77,5149 66

Страхові витрати ССТР тис. грн. 38,57134 57,94951 -19,37817 66

Інші витрати СІН тис. грн. 96,42781 48,29087 48,13694 199

Згідно з табл. 3 можна побачити, що ефективність ЗЕД ВАТ „Проммаш ” в
аналізованому періоді (АП) ( 2004 р.) становило 25% , а в базовому
періоді (БП) ( 2003 р.) склало 47% . Це означає , що в АП
ефективність ЗЕД зменшилась на 22% за абсолютним відхиленням, і за
відносним відхиленням становило 53% .

Ефективність ЗЕД залежала від експортно-імпортних витрат , що
становили в БП 63884,7527 тис.грн. , а в АП – 56988,5759 тис.грн., це
означає, що в АП витрати менші, за розрахунками абсолютного відхилення
на 6896,1768 тис.грн., а за відносним відхиленням склало 89%.

Експортно-імпортні витрати залежали від витрат на експорт і
витрат на імпорт. Витрати на експорт в БП становили 48291,445 тис.грн. ,
а в АП – 43392,319 тис.грн. Витрати на експорт за абсолютним відхиленням
зменшилися в АП на 4899,126 тис.грн., а за відносним склфло 89% .

Витрати на імпорт склали :

1) в БП – 15593,3077 тис.грн. ;

2) в АП – 13596,2569 тис.грн.

За абсолютним відхиленням витрати в АП менші на 1997,0508 тис.грн., і за
відносним склало 87% .

Також ефективність ЗЕД залежала від прибутку від
експортно-імпортних операцій , що складали в БП 30336,6698 тис.грн., а в
АП 14511,8241 тис.грн., тобто абсолютне відхилення менше на 15824,846
тис.грн., а відносне відхилення склало 47%.

Прибуток від експортно-імпортних операцій знизився завдяки
прибутку від експорту і прибутку від імпорту. Прибуток від експорту в БП
становив 25413,8374 тис.грн.,а в АП – 8582,2948 тис.грн., значить
прибуток від експорту в АП за абсолютним відхиленням менший на 16831,543
тис.грн. ніж у БП , а за відносним склало 33%.

Прибуток від імпорту збільшився за абсолютним відхиленням на
1006,6965 тис.грн. в АП і склало 120% за відносним відхиленням , тому що
в БП прибуток складав 4922,8328 тис.грн., а в АП – 5929,5293. Прибуток
від експорту відбувся за рахунок витрат на експорт і виручки від
експорту за готівку . Розрахунки витрат на експорт були розглянуті вище
.

Виручка від експорту за готівку в БП становила 45929,9779
тис.грн. , а в АП – 51974,6138 тис.грн. Збільшення в АП за абсолютним
відхиленням становить 97904,5917 тис. грн., а за відносним склало 113%.

Прибуток від імпорту залежав від виручки за імпорт і витрат
на імпорт. Витрати на імпорт були розглянуті вище. А виручка від імпорту
склала :

1) в БП – 20516,1405 тис.грн.;

2) в АП – 19525,7862 тис.грн.

Це означає, що в АП виручка від імпорту була менша. За
абсолютним відхиленням менша на 990,3543 тис.грн., а за відносним склало
95%.

Виручку від імпорту отримали за рахунок середньої ціни імпорту
та кількості імпорту. Середня ціна імпорту в БП склала 9,658636 тис.грн
., в АП-10,12461 тис.грн., а за абсолютним відхиленням в АП ціна
збільшилась на 0,465974, а за відносним склало 104% . Кількість імпорту
в БП становила 2124,124 т., а в АП – 1928,547 т.

За підрахунком абсолютного відхилення кількість імпорту зменшилась на
195,577 т., а за відносним склало 90% .

Виручка від експорту за готівку зросла завдяки виручці від
експорту за умов надання комерційного кредиту і коефіцієнту кредитного
впливу . В БП коефіцієнт кредитного впливу складав 0,987671 част.од., а
в АП – 0,986127 част.од. Коефіцієнт зменшився за абсолютним відхиленням
на 0,001544 част.од., а за відносним склало 99%.Виручка від експорту за
умов надання комерційного кредиту в БП склала 45361,87 тис.грн., а в АП
– 51253,57 тис.грн. Значить в АП виручка зросла за абсолютним
відхиленням на5891,7 тис.грн., а за відносним склало 112%.

Витрати на експорт відбулися за рахунок виробничої
собівартості та поза виробничих витрат. Виробнича собівартість в БП
становила 43462,3 тис.грн., а в АП – 38570,95 тис.грн., за абсолютним
відхиленням в АП собівартість зменшилась на 4891,35 тис.грн., а за
відносним склало88%.

Позавиробничі витрати становили в БП 4829,145 тис.грн. , а в
АП – 4821,369 тис.грн.. За абсолютним відхиленням витрати в АП
зменшилась на 7,776 тис.грн., а за відносним склало 88%.

Накладні витрати в БП складали на 1979,94378 тис.грн., а в АП
– 1928,54906 тис. грн., тобто за абсолютним відхиленням витрати в АП
зменшилися на 51,39472 тис. грн., а за відносним склало 97%.

Накладні витрати зменшилися в АП за рахунок :

1) транспортних витрат за базисом постачання ;

2) вантажно-розвантажувальних витрат ;

3) складських витрат ;

4) експедиторських витрат ;

5) страхових витрат ;

6) інших витрат.

Транспортні витрати за базисом постачання в БП складали
917,537 тис.грн., а в АП становили 1060,701 тис.грн. За абсолютним
відхиленням в АП витрати збільшилися на 143,164 тис.грн., а за відносним
склало 115%.

Вантажно-розвантажувальні витрати в БП становили 482,9145
тис.грн., а в АП становили 482,1368 тис.грн., значить в АП витрати
зменшилися. За абсолютним відхиленням витрати збільшилися на 0,7777
тис.грн., що за відносним становило 99%.

Складські витрати в АП зменшилися , того, що в БП витрати
складали 241,4567 тис.грн., а в АП – 96,42781 тис.грн. Вони зменшилися
за абсолютним відхиленням на 145,02889 тис.грн., а за відносним
відхиленням становило 39%.

Експедиторські витрати в БП становили 231,7992 тис.грн., а в
АП – 154,2843 тис.грн., експедиторські витрати теж зменшилися – за
абсолютним відхиленням на 77,5149 тис.грн., а відносне відхилення склало
66%.

Страхові витрати становили в БП 57,94951 тис.грн., а в АП – 38,57134
тис.грн., ці витрати зменшилися в АП .За абсолютним відхиленням
зменшилися на 19,3781 тис.грн., а відносне склало 66%.

Інші витрати в БП склали 48,29087 тис.грн., а в АП – 96,42781 тис.грн.
За абсолютним відхиленням витрати в АП збільшилися на 81 тис.грн., а
відносне відхилення становило 199%.

Витрати на імпорт в АП зменшилися завдяки контрактній вартості сировини,
накладним витратам , акцизним зборам , миту і митним зборам.

Контрактна вартість сировини в БП становила 13521,61 тис.грн., а в АП –
11571,28 тис.грн. За абсолютним відхиленням вартість в АП зменшилась на
1950,33 тис. грн., а відносне відхилення склало 85%.

Накладні витрати розглядалися вище.

Акцизні збори в БП склали 28,97425 тис.грн., в АП – 28,92823 тис.грн. За
абсолютним відхиленням збори в АП зменшились на 0,4602 тис.грн., а
відносне відхилення становило 99%.

Мито і митні збори в БП становили 62,7794 тис.грн., а в АП 67,49958
тис.грн., за абсолютним відхиленням мито і збори збільшилися на 4,72018
тис.грн., а відносне відхилення склало 107%.

Розділ 4.ШЛЯХИ ТА НАПРЯМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА

4.1. Встановлення контактів з іноземним партнером

Безпосередньому встановленню з потенційним контрагентом передувало
маркетингове дослідження зовнішнього ринку.

Метою цього дослідження було вивчення попиту на товар що випускається
підприємством та вибір країни контрагента. При виборі країни контрагента
бралися до уваги такі фактори:

політичні відносини з країнами контрагентами,

торгівельно-політичні умови,

транспортні умови,

умови платежу та кредиту,

правові питання, тощо.

Проаналізувавши зібраний матеріал для проведення експортної операції
країною контрагентом обираємо: Італію

Встановлення контакту з італійським контрагентом здійснюємо в такій
послідовності (рис 1.).

Рис.1.Встановлення контракту з італійською фірмою .

Ltd. „Itprom”

Іtalia,

m. Milan,

ul.DG. Bruno 45.

Оферта

м. Коломия
5 травня ц.р.

Відкрите акціонерне товариство „Проммаш ” пропонує Вам придбати на
умовах, перерахованих нижче, наступний товар:

Найменування товару: деревообробне обладнання (типу ДОО-45К).

Кількість: 4 машни .

Ціна: 45000 (сорок п”ять тисяч) доларів.

Загальна сума: 180 000 доларів.

Умови поставки: Франко-борт, пункт відправлення зазначений продавцем.

Умови оплати: безвідзивний документарний акредитив, що відкривається на
60 днів на користь ВАТ „Проммаш ” протягом 10 днів з дати отримання
нашого повідомлення про готовність товару до відвантаження, з виконанням
в АКБ „Аваль”, м. Коломия. Платіж здійснюється проти надання наступних
документів:

рахунку-фактури;

відвантажувальної специфікації;

транспортної накладної;

Строк поставки: липень ц.р.

Голова правління ВАТ „Проммаш ”
П.В. Кінащук

Рис.2.Вільна оферта для встановлення контакту.

4.2. Встановлення контактів з іноземним партнером

На основі телефонних переговорів ВАТ „Проммаш ”та фірми „ Itprom ” було
узгодженню, що проект контракту буде готувати Продавець.

Також були визначені усі основні статті та умови майбутнього контракту.
До визначених статей відносять:

ПРЕАМБУЛА

1. ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ

2. ЦІНА ТА ЗАГАЛЬНА ВАРТІСТЬ КОНТРАКТУ

3. СТРОКИ ТА УМОВИ ПОСТАВКИ

4. ОПЛАТА

5. ЯКІСТЬ

6. ГАРАНТІЯ

7 ФОРС-МАЖОР

8. АРБІТРАЖ ТА КЕРІВНИЙ ЗАКОН

9. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

10. КОНТРАКТ В ЦІЛОМУ

11 ІНШІ УМОВИ

12. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

4.3. Пророка базисних та валютно-фінансових умов поставки

Згідно з проекту контракту базовою умовою поставки є: „Франко-борт”
(FOB).

Міжнародна торговельна палата, Правила № 460 від О/. 09.90

FOB Франко-борт

(порт відвантаження зазначений)

«Франко-борт» означає, що зобов’язання щодо поставки вважається
виконаним після того, як товар передано через поручні судна в
погодженому порту відвантаження. Це означає, що покупець повинен нести
всі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару від цього моменту.

Умова FОВ вимагає, щоб продавець здійснив очистку товару від мита на
експорт.

Цю умову можна використовувати тільки для морського і внутрішнього
водного транспорту. В тих випадках, коли борт судна не служить
практичній меті, наприклад у випадку перевезення типу “ро-ро” або в
контейнерах, прийнятнішим є термін FCA.

А. ВАТ „Проммаш ”зобов’язано

А.1. Поставка товару відповідно до договору.

Поставити згідно з умовами договору купівлі-продажу товар і торговий
рахунок-фактуру або еквівалентне йому електронне повідомлення, а також
будь-яке інше свідоцтво відповідності, яке може бути потрібним за
договором.

А.2. Ліцензії, дозволи і формальності.

Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку експортну ліцензію або
інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності,
потрібні для вивозу товару.

А.3. Договір перевезення і страхування.

а) Договір перевезення,

Немає зобов’язань.

б) Договір страхування.

Немає зобов’язань.

А.4. Поставка.

Поставити товар на борт судна, вказаного покупцем, у погодженому порту
відвантаження в установлену дату або термін, способом, прийнятим у
даному порту.

А.5. Перехід ризиків.

Відповідно до положення пункту Б.5 нести всі ризики загибелі або
пошкодження товару до моменту, коли він перейде через борт судна в
погодженому порту відвантаження.

А.6. Поділ витрат.

Відповідно до положень пункту Б.6:

нести всі витрати по товару до моменту, коли він перейде через борт
судна в погодженому порту відвантаження

— витрати, пов’язані з митними формальностями, потрібними для вивозу, а
також усі мита податки та інші офіційні збори, які виплачуються при
вивозі.

А.7. Повідомлення покупця.

Завчасно повідомити покупця про поставку товару на борт.

А.8. Доказ доставки — транспортний документ або еквівалентне електронне
повідомлення.

За рахунок продавця надати покупцю звичайний документ, який е доказом
поставки відповідно до пункту А.4.

Якщо ж цей документ не є транспортним, то слід, на прохання покупця, на
його ризик і за його рахунок, уповні посприяти для одержання
транспортного документа для перевезення (наприклад, транспортну
накладну, що передається: морський дорожній лист, що не передається;
документ для транспортування внутрішнім водним шляхом або комплексний
транспортний документ).

Якщо продавець і покупець погодилися використовувати електронний зв’язок
у відносинах між собою, то звичайний документ може бути замінений
еквівалентним EOI повідомленням EOI.

А.9. Перевірка, упаковка, маркування.

Нести витрати, що викликаються перевіркою товару (наприклад, перевірка
якості, вимірювання, зважування, підрахунок), необхідною для поставки
товару в розпорядження покупця.

Забезпечити за свій рахунок упакування, за винятком випадків, коли у
даній галузі торгівлі товар, який є предметом договору, звичайно
прийнято відправляти без упаковки, що потрібна для перевезення товару
тою мірою, якою обставини, що стосуються перевезення (наприклад, вид
транспорт), місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення
договору купівлі-продажу, Упаковка повинна мати відповідне маркування.

А.10. Інше маркування.

На прохання покупця, на його ризик і за його рахунок, уповні посприяти
йому в одержанні документів або еквівалентних електронних повідомлень
(крім згаданих у пункті А.8), виданих у країні відвантаження або
переданих у цю країну й (або) країну походження товару; які можуть бути
потрібними покупцю для ввозу товару й за необхідності — для транзитного
перевезення через треті країни. Надати покупцеві, на Його прохання,
потрібну інформацію щодо одержання страховки.

Б.Фірма „ Itprom ” зобов’язана

Б.1. Сплата ціни.

Сплатити ціну, передбачену в договорі купівлі-продажу.

Б.2. Ліцензії, дозволи і формальності.

Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку імпортну ліцензію або
інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності по
ввозу товарів, а в окремому випадку — для їх транзитного перевезення
через треті країни.

Б.3.Договір перевезення.

За свій рахунок укласти договір перевезення товару з погодженого порту
відвантаження.

Б.4. Прийняття поставки.

Прийняти поставку товару відповідно до пункту А.4.

Б.5. Перехід ризиків.

Нести всі витрати загибелі або пошкодження товару від моменту фактичного
переходу через поручні судна в погодженому порту відвантаження. Якщо
покупець не може надати повідомлення відповідно до пункту Б.7, або якщо
назване ним судно не прийде вчасно, або не зможе прийняти товари, або
припинить приймання вантажу раніше обумовленого терміну, то він повинен
нести всі ризики загибелі або пошкодження товару, починаючи із
встановленої дати або дати закінчення обумовленого терміну поставки, але
за умови, що товар був придбаний належним чином за договором, тобто
виразно відокремлений або іншим чином позначений як такий, що є
предметом даного договору.

Б.6. Поділ витрат.

Нести всі витрати по товару з моменту, коли він перейшов через поручні
судна в погодженому порту відвантаження. Сплачувати всі додаткові
витрати, викликані тим. що вказане покупцем судно не прибуло вчасно, або
якщо воно не може прийняти товари, або якщо покупець не зміг надати
відповідне повідомлення згідно з пунктом Б. 7, але за умови, що товар
був придбаний належним чином за договором, тобто виразно відокремлений
або іншим способом позначений як товар, що є предметом даного договору.
Сплатити всі мита, податки та інші офіційні збори, а також витрати по
виконанню митних формальностей, сплачувані при ввозі товарів, а в
окремому випадку для їх транзитного перевезення через треті країни.

Б.7. Повідомлення продавця.

Завчасно повідомити продавця про назву судна, пункт навантаження і
потрібний час поставки.

Б.8. Доказ поставки — транспортний документ або еквівалентне електронне
повідомлення.

Прийняти доказ поставки відповідно до пункту А.8.

Б.9. Перевірка товарів.

Сплатити, якщо не застережене інше. витрати по передвідвантажувальній
перевірці, за винятком тих випадків, коли цього вимагають власті країни
експорту.

Б.10. Інші зобов’язання.

Сплатити всі видатки і збори, що виникли при одержанні документів або
еквівалентних електронних повідомлень, згаданих у пункті А. 10. і
відшкодувати всі видатки і збори, що зазнав продавець при наданні
допомоги відповідно до цього пункту.

Згідно з проекту контракту, валютою ціни і валютою платежу буде
долар.

Формою розрахунків є : акредитив.

Акредитивна форма розрахунків. Акредитив являє собою письмове
зобов’язання банку провести за проханням і у відповідності до вказівок
імпортера платіж експортеру проти набору документів, що повністю
відповідають умовам акредитиву. В акредитивній операції беруть участь:
імпортер, який дає доручення своєму банку на відкриття акредитива
(наказодавець акредитива), бенефіціар (зазвичай експортер), на користь
якого

відкривається акредитив; банк, що виставив акредитив (банк-емітент);
банк, через який здійснюється платіж на користь бенефіціара (виконуючий
банк).

Документальний акредитив являється найбільш вигідною

формою розрахунків для експортера, дякуючи надійності платежу і більш
швидкому одержанню експортної виручки. В міжнародній торговій і
банківській практиці використовуються єдині стандартизовані процедури і
правила використання документальних акредитивів. Ці процедури були
сформульовані Міжнародною торговою палатою (МТП) в Уніфікованих правилах
і звичаях для документальних акредитивів (УПДА), до яких приєдналася
більшість банків світу. УПДА періодично переглядаються. В даний час діє
редакція правил 1993 р. (публікація МТП №500).

Акредитивну форму розрахунків здійснюємо в такій послідовності (рис. 3).

8

7

3

9 6 4 2 10 11

1

5

Рис.3.Акредитивна форма розрахунку.

1. Експортер відправляє імпортеру товару факс про готовність товару до
відвантаження і просить виставити на його користь акредитив.

2. Імпортер дає вказівки своєму банку відкрити акредитив на користь
бенефшіара у себе чи за кордоном.

3. Банк імпортера повідомляє експортера про відкриття акредитива і
відправляє акредитивний лист, в якому докладно викладені умови
акредитива.

4. Банк експортера повідомляє бенефіціару про відкриття на його користь
акредитива і про умови цього акредитива.

5. Експортер відвантажує на адресу покупця товари у відповідності до
умов договору.

6. Продавець передає виконуючому акредитив банку товаросу про вод жуючі
документи.

7. Виконуючий банк перевіряє відповідність наданих товаросупроводжуючих
документів умовам акредитива й відправляє їх банку-емітенту.

8. Банк імпортера також перевіряє документи і тоді перераховує
відповідну суму валюти на кореспондентський рахунок виконуючого банку.

9. Виконуючий банк зараховує відповідну суму валюти на рахунок
бенефіціара.

10. Банк імпортера відправляє товаросупроводжуючі документи разом з
акредитивним листом імпортеру.

11. Імпортер, одержавши документи, перевіряє їх відповідність умовам
акредитива і приймає для акцепти.

Якщо зауважень немає, банк списує гроші з рахунку наказодавця по
акредитиву й відправляє останньому виписку. При здійсненні міжнародних
розрахунків на основі акредитива сторонам даного механізму, особливо
бенефіціару. Важливо звертати увагу на види акредитива. Розрізняють такі
види акредитива: відзивні і безвідзивні; підтверджені й непідтверджені;
перевідні (трансферабельні); револьверні (встановлюючі); покриті й
непокриті.

4.4. Проведення переговорів та укладання контракту

Після того, як ми встановили контакт з фірмою „ Itprom”, нами був
складений попередній контракт. Для вирішення всіх питань та усунення
можливих розбіжностей була проведена особиста зустріч між ВАТ „Проммаш
”в особі Голови правління П.В. Кінащука та представником фірми „ Itprom
” в особі Директора Алесандро Неста на підприємстві „Проммаш ”.

Перед зустріччю кожна із сторін готується до неї. Наша сторона виробила
тактику проведення переговорів, можливий розподіл ролей учасників,
послідовність викладення питань що цікавлять, підготували довідкові та
інші матеріали що будуть потрібні під час переговорів, розробили шляхи
розв’язання розбіжностей та претензій, підготували можливі відповіді на
питання партнера.

При проведенні переговорів представники „ Itprom ” розглянули предмет
майбутнього контракту, а також затвердили базу договірних цін.
Затвердили, що контракт буде підписаний як на українській так і на
італійській мовах.

Представники обох фірм ретельно вивчили кожну статтю попереднього
контракту. Переважно у всіх питаннях знайшли згоду, але в деяких виникли
непорозуміння, які були вирішенні шляхом порозуміння. Особливо була
зосереджена увага на статі: „Поставки”. Сторонами було узгоджено штрафні
санкції за невиконання обов’язків, також були внесені поправки до
попереднього контракту. Було проведено об’єктивне вивчення взаємних
аргументів сторін та знайдені на цій основі взаємоприйнятні рішення.

В результаті переговорів сторони уклали спільний проект контракту в
якому була врахована фактична домовленість якої ми досягли під час
переговорів.

Також було визначено, що контракт роздруковує у двох оригіналах на
українській та італійській мовах фірма Продавця. З оригіналів контракту
роблять по три примірники копій. Контракт підписують зазначені у
договорі відповідальні особи. Контроль за виконанням умов контракту
покласти на начальника зовнішньоекономічного відділу В.А. Петрова.

Укладений сторонами контракт (див. Додаток А) .

ВИСНОВОК

ВАТ „Проммаш ”займається ЗЕД імпортуючи сировину з закордону і
реалізуючи частину продукції на зовнішній ринок.

Оцінка ефективності ЗЕД показала, що ефективність знизилась майже в два
рази, це зростання причинене:

Збільшенням прибутку від експортно-імпортних операцій,

Зменшенням експортно-імпортних витрат,

Правильною та ефективною маркетинговою стратегію,

Оперативній організації та взаємодії між відділами,

Врахуванні досвіду західних та пострадянських підприємств,

Врахуванням останніх досягнень у менеджменті ЗЕД.

В поточному році, фірма ВАТ „Проммаш” уклала угоду фірмою „ Itprom” на
поставку деревообробного обладнання (типу ДОО-45К).

Для оплати розрахунків між сторонами було використано акредитив. Сторони
провели переговори, усунули непорозуміння і підписали контракт на продаж
деревообробного обладнання (типу ДОО-45К) на умовах „Франко-борт”
(FOB).

Ефективність ЗЕД знизилась на 22%, аналіз також показав здатність ВАТ
„Проммаш ” підвищувати якісь продукції при зменшенні витрат на
виробництво.

Метою цієї курсової роботи було оцінити ЗЕД ВАТ „Проммаш ”. Для цього ми
використовували показники експортно-імпортної діяльності підприємства,
займались дослідженням ринку, встановлювали контакти з іноземними
партнерами.

Завданням курсової роботи було оцінити ефективність ЗЕД ВАТ „Проммаш ”,
встановити контакти з новим партнером, підготувати проект контракту,
провести переговори та укласти його. Детальний аналіз показників
експортно-імпортних операцій показав динаміку показників, причини та
наслідки переміщення в той чи інший бік. Було встановлено контакт з
фірмою імпортером, в даному випадку фірма „ Itprom ”, при цьому
використовувались такі документ як Тверда оферта. Сторони домовилися, що
контракт буде розроблений експортером, тобто ВАТ „Проммаш”. Підчас
розробки контракту у сторін виникли непорозуміння, які були вирішені
шляхом переговорів. При розробці контракту широко застосовувались
рекомендації та базові умови поставки „Інкотермс 2000”. Слід також
врахувати, що було досліджено питання фінансових розрахунків між
сторонами, після переговорів було вирішено що оплата буде проводитись за
допомогою акредитивної форми розрахунків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посіб. За заг.ред.
А.І. Кредісова. — К.,1997 — 448с.

2 Кириченко О., Кавас І., Ятченко А. Менеджмент зовнішньоекономічної

діяльності .К. Фінансист, 2000 — 634с.

3.Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності

підприємства:» Навч.посібник. — Київ: ЦУЛ, 2002. — 172с.

4. Герчикова И.Н. Международное комерческое дело. — Учеб. для узов. —
М.: ЮНИТИ — ДАНА, 2001. — 671 с.

5. Бутинець Ф.Ф. та ін. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності .

Підручник. — Житомир: ПП «Рута», 2001. — 544с.

6. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля:
Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2002. — 448с.

7.Руденко Л.В. Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній

діяльності підприємства: Підручник. — К.: Лібра, 2002. — 304с.

8.Н.Савлук М.І. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч.посіб. —
К.: КНЕУ, 2002. — 392с.

9.Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.91 Вісник
Верховної Ради України. — 1991. — №29.

10.Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів):
Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України
від 06.09.2001р., №201.

Закон України “Про власність”.

Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Закон України “Про цінні папери і фондову біржу”.

Закон України “Про господарські товариства”.

КОНТРАКТ № 8978

м. Коломия
20 серпня 2005 р.

ВАТ „Проммаш”, названа у подальшому „Продавець”, в особі Голови
правління Кінащука Петра Володимировича, з однієї сторони, і фірма „
Itprom ”, названа у подальшому „Покупець”, в особі Директора Алесандро
Нести з другої сторони, уклали цей Контракт про подане нижче.

1. ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ

Продавець продає, а Покупець купує деревообробне обладнання (типу
ДОО-45К),(в подальшому названі «Товари»), що перераховані в Додатку № 1
до цього Контракту, який, складає його невід’ємну частину, на суму 185
000 доларів на умовах, вказаних в Контракті.

2. ЦІНА ТА КІЛЬКІСТЬ.

Покупець купує Товари в кількості та за цінами, які вказані в Додатку №
1.

3. ПОСТАВКИ

3.1. Продавець поставляє Покупцю Товари на умовах FOB, місто Миколаїв, в
строки, вказані в Додатку № 1.

3.2. Продавець здійснює поставку Товарів протягом 3 (трьох) місяців
після підписання Контракту.

Дострокова поставка допускається.

Часткове відвантаження не допускається.

3.3. а) У випадку, якщо строки поставки не виконуються. Продавець
виплачує Покупцю узгоджені і раніше оцінені збитки в розмірі 0,5%
вартості непоставлених Товарів за кожний тиждень, що почався, протягом
перших чотирьох тижнів затримки, і 1% за кожний наступний після цього
тиждень, що почався, за умови, що розмір погоджених і раніше оцінених
збитків не повинен перевищувати 8% від вартості кожної одиниці Товарів,
для якої були порушені строки поставки.

б) У випадку затримки поставки більше, як на три місяці. Покупець має
право перервати дію цього Контракту стосовно непоставлених Товарів без
будь-якої компенсації за збитки, які Продавець може понести в зв’язку з
таким розірванням.

в) Обсяг погоджених І раніше оцінених збитків не підлягає перегляду
арбітражем.

г) За будь-яких обставин Продавець не несе відповідальності за побічні
збитки.

3.4. У тому випадку , якщо при поставці Товарів вони виявляться
пошкодженими або виявиться кількісна недопоставка, Покупець зобов’язаний
повідомити про це Продавця письмово протягом 30 (тридцяти) днів з дати
поставки, в іншому випадку Продавець не несе відповідальності перед
Покупцем за такі збитки.

3.5. Незважаючи на усі інші положення цього контракту, Продавець не несе
відповідальності за невикористання строків поставки або за непоставки,
що відбулися внаслідок відсутності транспортних засобів.

4. ОПЛАТА

4.1 Для оплати Продавцю поставки Товарів Покупець відкриває акредитив в
доларах на загальну суму вартості Товарів по цьому Контракту, який
оплачується по поданню. Отримання Продавцем акредитиву не пізніше, ніж
за 30 (тридцять) днів після підписання цього Контракту є умовою доставки
Товарів згідно пункту 3 цього Контракту. Такий акредитив має знаходитися
у повній відповідності з вимогами, викладеними у Додатку №2.

Оплата повинна проводитись в повному обсязі на рахунок Продавця в
наступну адресу:

Україна, м. Коломия, вул. Чернівецька 67, РР № 23410099775555 в АКБ
„Аваль”, МФО № 004367, з зазначенням номера рахунку-фактури Продавця, як
підстави для оплати.

4.2. Продавець має право зводити баланс між будь-якою
сумою, що належить Продавцю та будь-якою сумою, що належить Продавцю від
Покупця.

5. ГАРАНТІЯ

5.1. Продавець дає гарантію, що всі Товари не мають дефектів, пов’язаних
з матеріалом, із якого вони виготовлені, або з процесом його
виробництва, на період 12 (дванадцяти) місяців з дати його першого
використання на території користувача.

5.2. Товари, чи їх частина, до роботи яких Покупець пред’являє претензію
відповідно до п.7 Контракту, повинні знаходитись у Покупця або іншою
вповноваженою Продавцем особою.

6. УПАКОВКА ТА МАРКУВАННЯ.

6.1. Товари Продавця повинні мати стандартну експортну комерційну
упаковку, придбану для транспортування судном або вантажівкою.

6.2. Усі мішки повинні з двох протилежних боків мати наступне маркування
фарбою, що не змивається:

м. Мілан,

вул. Дж. Бруно 45, 67890, тел\факс:+39(333)567-98-67.

Верх

Обережно

Не кантувати

Контракт № 8978

Продавець ВАТ „Проммаш ”,Україна, м. Коломия, вул. Вишнева 13,78200,
тел\факс:+38(044)334-76-78.

Наряд № 2909

Транс № 4312

Ящик

Вага брутто 200 000 кг.

Вага нетто 190 000 кг.

6.3. Будь-яка додаткова або нестандартна упаковка має оплачуватися
покупцем.

7 ФОРС-МАЖОР

Жодна відповідальність не може бути наслідком невиконання будь-яких
положень цього Контракту, якщо це невиконання явилося наслідком причин,
що знаходяться поза сферою контролю Сторони, яка не виконує, подібних
стихійним лихам, екстремальним погодним умовам, пожежам, війнам,
страйкам, військовим діям, втручанню з боку владних структур, ембарго
(названі далі «форс-мажор»), на період, що починається з моменту
об’явлення Стороною, яка не виконує, про форс-мажор і закінчується, коли
форс-мажор закінчиться або закінчився б, якби Сторона, що не виконує,
вжила заходів, які вона в дійсності могла б вжити для виходу з
форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання
зобов’язань за цим Контрактом. Якщо форс-мажор продовжується більше 6
(шести) місяців, то будь-яка зі Сторін може перервати дію цього
Контракту стосовно непоставлених на даний момент Товарів.

8. КОНТРАКТ В ЦІЛОМУ

Цей Контракт, що включає Додаток № 1, складений при повному розумінні
Сторонами предмету Контракту І замінює будь-яку іншу угоду по цьому
предмету, що укладена в усній або письмовій формі раніше. Будь-які усні
обговорення стосовно Товарів цим виключаються.

9. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Максимальна відповідальність Продавця перед Покупцем, що походить із або
пов’язана з продажем або використанням будь-яких Товарів, що доставлені
Покупцю згідно цього Контракту, незалежно від того, чи є ця
відповідальність наслідком претензії по виконанню умов Контракту,
гарантії, делікту, включаючи недбалість і подібні упущення, не повинна
ні за яких обставин, виключаючи випадки, коли результатом недбалої
роботи і подібних упущень, зі сторони Продавця явилась смерть або
тілесні пошкодження, перевищувати фактичну суму, і виплачену Покупцем
Продавцю за дану одиницю Товару, доставленого відповідно до цього
Контракту. Покупець висловлює свою згоду з тим, що ні за яких обставин
Продавець не може бути відповідальним за втрату прибутку або за будь-які
побічні, випадкові або непрямі збитки, незалежно від причини їх
виникнення.

10. АРБІТРАЖ ТА КЕРІВНИЙ ЗАКОН

10.1. Усі спори, що виникають внаслідок або у зв’язку з цим Контрактом,
повинні вирішуватись шляхом переговорів між Сторонами.

10.2. Якщо Сторони не можуть дійти згоди протягом 90 (дев’яноста) днів з
дня перших переговорів, то ця розбіжність повинна бути урегульована
арбітражем, Рішення арбітражу є кінцевим і обов’язковим для обох Сторін,
але може бути замінено дружньою угодою між Сторонами.

10.3. Арбітражний суд повинен проводитись відповідно до Правил Арбітражу
«ЮНСИТРАЛ», що діють на момент підписання цього Контракту, виключаючи ті
випадки, коли вищевказані Правила знаходяться в суперечності з
положеннями про арбітраж цього Контракту. В подібних випадках
вирішальними є положення цього Контракту.

10.4. Арбітраж має складатися з трьох суддів. Кожна зі сторін має
призначити по одному арбітру. Арбітри, що вибрані таким чином, спільно
обирають третього арбітра, який буде

виконувати обов’язки голови арбітражного суду.

10.5. Арбітраж, включаючи винесення рішення, повинен проходити в
Стокгольмі, Швеція і арбітри при вирішенні спорів, представлених на
їхній розгляд, повинні керуватись положеннями Шведського матеріального
права.

10.6. усі документи, пов’язані з передачею спорів на розгляд арбітражу і
з рішеннями, що приймаються по них, повинні складатись англійською
мовою, рівно як судовий розгляд повинен проходити на англійській мові.

10.7. Цей Контракт повинен регулюватись і тлумачитись за допомогою
положень Шведського права.

11 ІНШІ УМОВИ

11.1. При тлумаченні цього Контракту має силу документ Інкотермс 1990
року і Конвенція 00Н про договори міжнародної купівлі-продажу товарів
1980 року.

11.2. Цей Контракт набирає чинності після його підписання.

11.3. Цей Контракт складено в 2-х екземплярах, по одному для кожної
Сторони,

українською та англійською мовами, причому обидва тексти аутентичні і
мають однакову

юридичну силу.

12. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

Продавець:
Покупець:

Україна,
Італія ,

Івано-Франківська обл.
м. Мілан

,

78200, тел./факс: +38(044) 73215,
тел./факс: +39(333)

567-98-67

м. Коломия, м.
Мілан

Чернівецька 67
вул.Костелані,34-3

РР № 23410099775555 РР №
55675684390238

АКБ „Аваль”,
“Dekabank”

МФО № 004367 МФО №
876454

За Продавця За
Покупця

( Кінащук П.В. ) (
Алесандро Н. )

PAGE

PAGE 37

Підготовка проекту контракту.

Отримавши пропозицію контрагент ознайомлюється з її умовами і відсилає
тверду оферту ВАТ „Проммаш ”.

Пошук контрагента через журнали, довідники, каталоги та інтернет.

Підготовка і направлення іноземним фірмам пропозицій на продаж товарів.

Фірма „Ітпром”

Банк імпортера

(банк-емітент)

Банк експортера

(виконуючий банк)

ВАТ „Проммаш ”

Похожие записи