Реферат на тему:

Концепція і структура логістики

Досвід розвинутих країн у сфері підвищення ефективності матеріального
виробництва свідчить про те, що одним із основних інструментів зміцнення
позицій на ринку є використання концепції логістики в організації
економічної діяльності підприємства. В сучасному розумінні логістика
охоплює як безпосередньо виробництво, так і сферу планування і
управління всією діяльністю підприємства в ланцюжку «постачальник —
виробник — споживач».

Логістика проголошує пріоритет споживача, тобто 100 % виконання
договірних зобов’язань, високий рівень сервісу. Водночас застосування
логістичних рекомендацій вигідне постачальникам. Так, на підприємствах
«Форд» використання системи «точно в строк» (just in time) дало
можливість за два роки скоротити запаси на 40 %. За даними проф. А.
Смєхова, реалізація основних положень логістики дає можливість скоротити
витрати на транспортування і збереження продукції на 15-20 %, зменшити
рівень запасів на 50 %, знизити тривалість робочого циклу на 50-70 %
[4].

Отже, логістика гармонізує інтереси постачальників і споживачів.
Концепція логістики базується на таких принципах.

1. Розгляд руху матеріальних ресурсів від первинного джерела до
кінцевого споживача як єдиного матеріального потоку. Елементи, що
формують матеріальний потік підприємства, технологічно пов’язані, а
витрати, обумовлені ними, економічно залежні. Це означає, що зміни в
одному із видів діяльності впливають на інші, а спроби зниження окремих
витрат можуть призвести до більш високих сукупних витрат.

Недостатньо оперативні дії служб постачання можуть негативно відбитися
на роботі виробничо-координаційного відділу, безвідповідальність якого,
у свою чергу, дезорганізує діяльність служби збуту. Прагнення
оптимізувати роботу виробничих підрозділів може призвести до
перевантаження складів одним видом продукції і невчасного забезпечення
іншим. Низькі витрати на транспортування можуть стати хорошою метою,
якщо транспортна служба намагається її досягти, не приносячи в жертву
швидкість і надійність доставки, якщо не буде потрібно збільшувати
витрати на утримання запасів. Чим більший обсяг партії деталей, що
запускаються у виробництво, тим менші витрати на переналагодження
устаткування. Проте витрати на збереження незавершеного виробництва
збільшуються. Навпаки, зі зменшенням обсягу партії витрати на збереження
запасу знижуються, а витрати на переобладнання збільшуються. Розміщення
виробничих потужностей, складів, пунктів технічного контролю впливає на
транспортні витрати.

Основною характеристикою матеріального потоку підприємства є
безперервність. Протягом усього технологічного циклу постачання
продуктів кожен його учасник повинен забезпечувати споживачів за
принципом «точно в строк», але ці дії мають супроводжуватися
мінімальними сукупними витратами, пов’язаними з рухом.

З огляду на зв’язок між стадіями, що формують матеріальний потік
підприємства, його міжфункціональний характер і беручи до уваги цільову
спрямованість, логістика передбачає використання
організаційно-управлінських механізмів координації — логістичних систем.

Організаційний механізм пов’язаний із досягненням достатнього рівня
інтеграції за допомогою відповідних перетворень у структурі управління
підприємством. Організаційна структура може бути різною і залежати від
характеру продукції, що випускається, кількості її споживачів,
матеріаломісткості, від розміру підприємства і т.д.

Управлінський механізм пов’язаний із впровадженням спеціально
розроблених управлінських процедур, основою яких є планування
постачання, виробництва, збуту, збереження і транспортування як єдиного
матеріального потоку.

2. Впровадження логістичних систем — організаційно-управлінських
механізмів координації дій спеціалістів різноманітних служб, які
управляють матеріальним потоком.

Поняття «логістична система» вживається щодо органів управління і
характеризується двома ознаками. З одного боку, логістична система — це
організована множина структурних елементів, що функціонують для
досягнення єдиної цілі, з іншого боку — план, за допомогою якого суб’єкт
управління прагне її досягти.

U

Ue

Ue

??6?току, що формулює оперативні цілі, усуває конфлікти, відповідає за
вдосконалення системи і кінцеві результати її функціонування. Як
важливий елемент ієрархічної структури управління він підпорядковується
першому керівнику підприємства.

Поряд із поняттям «управління матеріальним потоком» спеціалісти
виділяють ще два терміни — «управління матеріалами» і «управління
розподілом». Перший стосується руху матеріалів у межах підприємства,
другий — розподілу готової продукції серед споживачів.

У рамках підрозділу з управління розподілом об’єднуються пов’язані з
рухом функції, які знаходяться в «економічному просторі» між крайньою
межею виробничого процесу, тобто відвантаженням готової продукції з
розміщених на території підприємства складів збуту, і сферою споживання
продукції, що постачається.

Таким чином, підрозділ з управління матеріалами — це організаційний
механізм зниження витрат, які виникають, в основному, на етапах
постачання і виробництва, а підрозділ з управління розподілом —
аналогічний механізм зменшення витрат, але вже в сфері збуту. Обидва
варіанти побудови інтегрованого підрозділу базуються на розчленуванні
матеріального потоку і є окремими випадками загального управлінського
рішення. Його доцільно рекомендувати підприємствам, які незалежно від
виробничого профілю стикаються з проблемами, пов’язаними з координацією
дій усіх підрозділів, через які проходить матеріальний потік.

Розглянуті організаційні форми успішно зарекомендували себе в
промислових корпораціях США. Перехід до ринкової економіки й об’єктивні
потреби виробництва зумовлюють можливість створення аналогічних
інтегрованих підрозділів на вітчизняних підприємствах.

3. Використання агрегованого показника, який крім вартості самих
матеріалів, враховує також витрати, пов ‘язані з їхнім рухом. На
підставі співвідношення фактичних сукупних витрат із мінімальними при
дотриманні одного обмеження — якісного обслуговування споживачів —
роблять висновок про ефективність функціонування логістичних систем.

Витрати, пов’язані з рухом матеріальних ресурсів, по суті, є витратами
на створення і збереження запасів і досить легко піддаються
формалізації.

Управління логістикою спрямовано на координацію планування і поточної
діяльності в сфері матеріального забезпечення і розподілу в тісному
зв’язку з технологічним процесом (рис. 25).

Впровадження концепції логістики на підприємстві може дати такі реальні
результати:

— скорочення кількості продажу, «втраченого» за відсутності запасів
необхідної продукції, завдяки більш точному розміщенню запасів і
контролю за ними. Тим самим досягається подвійна мета: збільшується
обсяг продажу і забезпечується більш високий рівень обслуговування
споживача;

— логістична система, яка спроможна швидко реагувати на ринкові зміни,
може забезпечити скорочення «циклу обслуговування споживачів» і,
відповідно, скорочення запасів у них. Це дає підприємству-постачальнику
переваги перед конкурентами в боротьбі за свою частку ринку;

— вдало спроектована логістична система сприяє зміцненню зв’язків
постачальника зі споживачем. Це може бути досягнуто шляхом інтеграції
засобів доставки продукції постачальника і засобів одержання її
споживачем.

— ефективні методи «фізичного розподілу» дають істотну економію витрат,
що можна поширити і на споживача у формі зниження оплати за доставку
продукції і т.д.; 

— впровадження ефективної логістичної системи дає можливість
підприємству більш успішно і прибуткове конкурувати на окремих ринках.

Отже, концепція логістики — це спосіб мислення, що визначає цілі і
принципи виробничо-господарської діяльності підприємства, сама ж
логістика виступає при цьому засобом дій, засобом реалізації концепції.

Якщо концепція логістики — це спрямованість ділового мислення, то
логістика — це спрямованість дій у сфері бізнесу. Якщо концепція
логістики — це філософія підприємства, то логістика — це система
управління, об’єктивно необхідна для реалізації цілей підприємства.

Література

Johnson James С., Wood Donald F. Contemporary Logistics. — N.-Y., 1990.

Капельян С.Н. Основы коммерческих и финансовых расчетов: Учеб. пособие
для вузов. — Минск, 1999.

Рынок и логистика / Под ред. Г. Гордона. — М., 1993.

Смехов А. Новое научное направление или новая панацея //
Материально-техническое снабжение. — 1990. — № 1.

Соколенка С.И. Современные мировые рынки и Украина. — К., 1995. 

Похожие записи