Готельний туризм в Україні: сучасний стан розвитку (реферат)

Гостинність як основа діяльності готелів. Готельний бізнес в Україні: тенденції та перспективи. Готельне господарство Івано-Франківської області

Гостинність як основа діяльності готелів

 
Гостинність – це “секретний елемент” будь-якого турботливого обслуговування, а особливо готелів. Турбота, виявлена стосовно гостя в і здатність почувати потреби клієнтів – невловимі. Напевно, найкраще почати обговорення питання про гостинність зі спогадів про ті життєві ситуації, у яких, імовірно, гостям довелося попадати в ресторанах чи в інших місцях. Чи було турботливе відношення, тобто гостинність, частиною того, з чим гостеві приходилося зіштовхуватися? Їжа, готельний номер, чи обслуговування продукту, невже можуть вони існувати без гостинності? Так.

Але гостинність – це саме той елемент, що робить спогади приємнішими і враження що запам’ятовуються. Без відчуття, що про нього піклуються, людина, що переступила поріг готелю, скоріше є споживачем, аніж гостем, чи постійним покупцем, неживим предметом швидше, ніж людиною. Варто зрозуміти, що гостинність у готельній індустрії – це майже аксіома.

Треба сказати, що в умовах індустрії гостинності захопленість технологічними нововведеннями привела до переконання, що всі контакти між клієнтами й обслуговуючим персоналом варто було б звести до мінімуму, оскільки це раз і назавжди вирішило б і проблему ввічливості, і гостинності.

На щастя, клієнти не прийняли цю тенденцію, і в даний час є багато доказів того, що готельна індустрія переглядає свої позиції в даному питанні. Гостинність не тільки не вмерла, але, навпаки, стає новим символом. Фаталізм став змінюватися усвідомленням того, що майбутнє цілком залежить від наших дій. Людина знову зайняла належне їй в індустрії гостинності місце. Гість зайняв місце серед найбільш важливих облич, а кваліфікований обслуговуючий персонал повернув собі розуміння своєї найвищої цінності. Крім того, що відбуваються в індустрії гостинності процеси усе більше свідчать про нове відношення до машин як помічникам людини, а не його чи конкурентам замінникам.

Гостинність важко вимірити чи включити в навчальні програми. Це якість обслуговування, а не рівень підготовки чи досвід, якому учаться. Не можна сказати, однак, що навчання тут не є важливим. Належне навчання дає службовцю навички, необхідні для створення умов, при яких може проявитися гостинність.

Навчання персоналу повинно включати вивчення особливостей гостей, що користуються послугами даного підприємства. Працівник готелю напевно виявить до них більше турботи, якщо буде знати, що гості, що прибувають сьогодні ввечері, уже виїхали з будинку і знаходяться в дорозі вісім годин. І що вони до такого ступеня будуть стомлені дорогою, що їм неодмінно буде потрібно уважне і турботливе обслуговування, оскільки вони будуть просто не в змозі витримати тривале обслуговування в часі.

Можна сказати, що гостинність – це більш ніж запам’ятовування фактів і виконання кваліфікованої роботи. Подобається це чи ні, гостинність вимагає часу і має потребу в колективному співробітництві.
 

Готельний бізнес в Україні: тенденції та перспективи

 
Готельний бізнес – один з найперспективніших напрямів бізнесу в Україні, який успішно розвивається. Особливістю цього бізнесу є орієнтація на Європейські сервісні стандарти і стрімкий перехід до них. І як кожний бізнес – готельний бізнес прагне до збільшення доходу і шукає інструменти та ефективні шляхи для досягнення бажаного фінансового результату.

Популярність України для туристів зросла: за даними офіційної статистики, приріст туристів в Україну у першій половині 2005 р., в порівнянні з аналогічним періодом 2004 р., склав 16%. Кількість іноземних туристів за позначений період 2005 р. склала 6,6 млн. – стільки ж, скільки за весь 2000 р.

За данними Держкомстату в Україні 1218 готельних підприємств, а загальна кількість готелів, санаторіїв, пансіонатів і т. д. – більше 3200. За станом на березень 2006 р. сертифікацію пройшли 930 готелів. Сьогодні в країні надають свої послуги 30 однозіркових, 43 двозіркових, 66 тризіркових, 22 чотиризіркових і всього два п’ятизіркових готелі. Вищого звання були удостоєні “Прем’єр-Палас” в Києві і “Донбас-Палас” в Донецьку, які входять в асоціацію “Great Hotels World”. Останній готель виник завдяки інвестиціям “Систем кепітал менеджмент”, який і надалі планує розширювати готельну мережу.

В Києві в даний момент функціонує 117 готелів різної форми власності і відомчого підпорядкування. З них 23 – великі готелі з кількістю номерів більше 100, 60 – малі готелі (до 100 номерів) і заклади типу гуртожитків готельного типу.

Всього в готелях Києва – 8,7 тис. номерів, розрахованих на 15,6 тис. місць. Це забезпечує проживання в рік близько 1 млн. чол., третина з яких – іноземні громадяни. Близько 400 нових номерів у великих і середніх готелях було введено за останні два роки, зокрема, в другій черзі готелю “Прем’єр Килим” і “Редісон САС”. Ще стільки ж номерів було введено в 13 нових малих готелях різного рівня комфортності – “Верховина”, “Все + разом”, “Джинтама”, “Жайвір”, “Одісей”, “Паллада-2002”, “Сокіл”, “Адрія Тревел”. Серед них – один чотиризірковий готель, один тризірковий, шість двозіркових і п’ять ще не сертифікованих по категорії комфортності.

В цілому в Україні кількість готельних місць на 1 тис. населення складає 2, в Києві – 6. Тоді як в Москві – 9, Парижі – 38, а в середньому по Європі 14-18. Загалом, висновок про те, що у нас не вистачає готелів, напрошується сам собою. За різними оцінками Київ має потребу ще в 12-15 тис. готельних номерів. З 8700 номерів столичних готелів тільки 3% відповідає міжнародним стандартам. При цьому вартість готельних послуг складає в Києві від $60 до $400 за добу, і вона постійно росте.

Представники іноземного капіталу в цілому оцінюють Український ринок готельного бізнесу, як складний, але перспективний для інвесторів і більше уваги приділяють можливості реалізації проектів в регіонах країни. В регіонах земельні ділянки можна купити значно дешевше, ніж вони коштуватимуть з часом, простіше розв’язуються питання приватизації землі і багато інших. При цьому найбільш цікаві в плані реалізації проектів великі міста – Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса і Крим.
 

Готельне господарство Івано-Франківської області

 
Останнім часом спостерігається суттєве пожвавлення розвитку туризму та готельного господарства в Івано-Франківській області. В першу чергу це пояснюється географічним розташуванням (розміщенням з зоні рекреації – Карпатських гір). Особливо зростає готельне господарство в таких населених пунктах області як Яремча, Коломия, Косів, Шешори та ін.

Однак, на сьогоднішній день готельне господарство області ще не відповідає всім загальносвітовим вимогам, якісних номерів всього кілька десятків, інші ж бажають бути більш обладнаними технікою та більшою площею.

Даний напрямок вимагає більшого інвестування та сприяння з боку держави. Переважає приватне готельне господарство, та повний або майже повний занепад державного сектору.

Коротко охарактеризувати місткість існуючих готелів можна через таблицю готелів Івано-Франківської області (в даній таблиці не зазначені всі готелі Прикарпаття).

Табл. 1. Готелі Івано-Франківська та області.

Розвиток туризму на Долинщині

 
Туризм в районі поступово стає джерелом поповнення бюджету. Більш інтенсивного розвитку набуває зимовий, подієвий та відпочинково-пізнавальний види туризму.

В районі діє Програма розвитку туризму на 2005 – 2010роки, затверджена рішенням Долинської районної ради від 26.04. 2005 року №363 – 17/2005. Реалізація заходів, передбачених Програмою дає можливість інтенсивніше:

• розвивати сільський зелений туризм (в минулому році налічувалось лише 4 зелені садиби, станом на 1.01. 2006 р. в районі діє 8 садиб);
• залучати кошти інвесторів в розбудову туристичної інфраструктури (знайдено інвестора для будівництва туристичного комплексу в урочищі “Бовкоти”);
• в зв’язку із проведенням різноманітних дійств, пов’язаних з культурним та історичним надбанням району, розвивається подієвий вид туризму.

Нарощення лікувально-оздоровчих, туристичних і спортивних послуг, в т. ч. й для іноземних туристів, забезпечується завдяки існуючій базі туристично-рекреаційних закладів усіх форм власності, яка станом на 01.06. 2006 року нараховувала 18 одиниць близько на 1300 місць.

Послуги у сфері сільського зеленого туризму надають 8 приватних садиб.

Незважаючи на досягнення деяких позитивних результатів у сфері сільського зеленого туризму, існує велика кількість проблем, що пов’язана із розвитком цього виду туризму в районі. Насамперед, це необізнаність громадськості із нормативно-правовою базою, що регулює питання зайняття сільським туризмом. Власники сільських садиб намагаються приховати свою діяльність. Тому, наприклад, в селі Вишків в тіньовому секторі працює близько п’яти садиб.

Крім того, важливим негативним фактором є невідповідність міжнародним стандартам приватних садиб.

Протягом минулих років спостерігалася тенденція активного входження малого бізнесу у сферу туризму.

На початку минулого року відкрито колибу у готельному комплексі “Князь Олег”, завершено будівництво готелю в м. Долина по вул. Промислова.

На даний час ведуться роботи по спорудженні кемпінгу по вул. Обліски.

Розпочато розбудову туристичної інфраструктури в с. Мислівка – в даний час розпочато роботи по будівництву котеджу, колиби та лазні в урочищі “Юзефсталь”.

Також, відповідно до пропозиції інвестиційної компанії “Укркапітал” щодо спорудження туристичного комплексу у підніжжі гори Великий Горгулят, в с. Мислівка планується створення туристичного гірськолижного центру. Крім того, в кінці минулого року до Станковецької сільської ради надійшло звернення приватного підприємця Сельтова Я. М. щодо будівництва в урочищі “Бовкути” туристично-рекреаційного центру. На даний час дане звернення розглянуто на сесії Долинської районної ради, якою надано згоду на попередній збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки.
 

Література

1. Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки // Урядовий портал (www. kmu. gov. ua).
2. Браймер Роберт А. Основы управления в индустрии гостеприимства. – М.: Аспект Пресс, 1995 – 382 с.
3. Ваген Л. Гостиничный бизнес: Учебное пособие. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. – 416 с.
4. Волгин В.В. Управление персоналом малого предприятия. Предупреждение проблем: Практ. Пособие. – М.: Издательско-книготорговый центр “Маркетинг”, 2002. – 299 с.
5. Гостиничный и туристический бизнес / Под ред. Чудновского А. – М.: Экмос, 2001. – 400 с. 16. Дубинина Т.И., Яворская А.О. Зарубежный опыт малых гостиниц. – М.: УГТ РБ, 1997 – 78 с.
6. Ильина Е. Туроперейтинг. Организация деятельности. – М.: ФиС, 2001. – 156 с.
7. Ильина Е. Менеджмент транспортных услуг: Учебник. – М.: РМАТ, 1997. – 135 с.
8. Котлер Ф., Боуэн Дж., Мейкенз Дж. Маркетинг. Гостеприимство и туризм: Учебник для вузов / Под ред. Ноздревой Р.Б. – М.: ЮНИТИ, 1998. – 420 с.
9. Лесник А.Л., Смирнова М.Н. Практические аспекты работы в гостиницах: Сборник деловых ситуаций для студентов и слушателей. – М.: АС ПЛЮС, 2002. – 180 с.
10. Лесник А.Л., Смирнова М. Н. Тарифная политика гостиничных предприятий. – М.: АС ПЛЮС, 2003. – 136 с.
11. Лесник А.Л., Чернышев А.В. Корпоративное бизнес- планирование в гостиничной индустрии. – М.: Интел универсал, 2000. – 118 с.
12. Лесник А.Л., Чернышев А.В. Практика маркетинга в гостиничном и ресторанном бизнесе. – М.: АР “Товарищ”, 2000. – 320 с.
13. Ляпина И. Организация и технология гостиничного обслуживания. – М.: ПрофОбрИздат, 2001. – 206 с.
14. Некоторые аспекты функционирования индустрии туризма / Под общ. ред. Лесника А.Л., Мацицкого И.П., Чернышева А.В. – М.: Вестник, 1998. – 215с.
15. Организация и управление гостиничным бизнесом: Учебник / Под ред. Лесника А.Л., Мацицкого И.П., Чернышева А.В. – М.: Интел универсал, 2000. – Т-1. – 120 с.
16. Роглєв Х.Й. Основи готельного менеджменту. – К.: Кондор, 2005. – 408 с.
17. Сокол Т.Г. Організація туристичної діяльності в Україні: Навч. посібник. – К.: Рокор, 2001 – 200 с.
18. Федько Н.Г., Федько В.П. Маркетинговые коммуникации. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2002 – 314 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter