.

Застосування тербінафіну (тербізилу) в лікуванні оніхомікозу (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
194 1101
Скачать документ

Реферат на тему:

Застосування тербінафіну (тербізилу) в лікуванні оніхомікозу

Оніхомікоз — захворювання, спричинене грибковою інфекцією. Щодо
визначення його епідеміології, у результатах досліджень існують значні
розбіжності. Захворюваність у європейській популяції в середньому
становить 3–10 %. Тому проблема оніхомікозу, без сумніву, заслуговує на
увагу. Причиною захворювання нігтів у половині випадків є грибкові
інфекції. У помірній кліматичній зоні захворюваність нігтів на ногах у
два-три рази вища, ніж на руках. На розвиток захворювання впливають
також чинники навколишнього середовища, професія, традиції у виборі
одягу і взуття, характер дозвілля і спортивних занять. Вивчаючи
патогенез оніхомікозу, не варто залишати поза увагою захворювання нижніх
кінцівок, опорно-рухового апарату в цілому, проблеми кровообігу і
порушення обміну речовин. З віком такі явища виникають частіше, тому
зрозуміло, що на оніхомікоз стіп страждає багато людей похилого віку
(20–50 %) [4, 6, 7].

Збудниками захворювання найчастіше є дерматофіти, і насамперед
Trichophyton rubrum. Оніхомікоз, підтверджений мікроскопічним
дослідженням, вимагає лікування, оскільки спонтанно видужання не настає.
Інфекційний процес зумовлює косметичні та функціональні незручності,
супроводжується численними ускладненнями [9]. За останнє десятиліття
з’явилося багато протигрибкових засобів.

Серед різноманітних протигрибкових препаратів для системного
застосування саме тербінафін справляє фунгіцидну дію на більшість
грибів. Подібно до інших аліламінів, він блокує фермент
скваланепоксидазу гриба [8]. Різноманітні терапевтичні властивості
препаратів — важлива запорука надійності лікування. Тербінафін належить
до класу протигрибкових засобів із високим лікувальним потенціалом. До
того ж, тербінафін — найретельніше вивчений засіб лікування поверхневих
грибкових захворювань [2].

Основними властивостями тербінафіну є:

фунгіцидна дія широкого спектра;

добра всмоктуваність;

елективна кумуляція та утворення стійкої лікувальної концентрації у
шкірі та нігтьових пластинках;

небагато медикаментозних взаємодій;

добра переносимість.

Метою даного дослідження було вивчення ефективності й надійності
лікування хворих на оніхомікоз препаратом тербізил (виробництва заводу
“АТ Ріхтер Гедеон”) у таблетках, що містять 250 мг тербінафіну
гідрохлориду, та вивчення переносимості хворими даного препарату.

Матеріали та методи

Рандомізоване, відкрите, неконтрольоване, чотирифазне клінічне
дослідження проводили відповідно до єдиного протоколу і засад
Гельсінської декларації за участю п’яти дерматологічних центрів
Угорщини.

У дослідженні брали участь чоловіки й жінки віком від 18 до 75 років,
які хворіють не довше 6-ти років на мікоз нігтів рук і ніг, спричинений
дерматофітами чи патогенними цвілевими грибами. У 64 % хворих інфекція
була наявною понад 2 роки. Умовою участі в дослідженні був лабораторно
підтверджений діагноз грибкової інфекції.

Хворі відповідали умовам добору й засвідчили підписами свою згоду на
добровільну участь у дослідженні.

Середній вік учасників дослідження (91 особа), становив 49,8 року. Вік
71,5 % пацієнтів перевищував 40 років. Розподіл хворих за статтю та
діагнозом подано в таблиці 1.Лікування тривало 14 тижнів для хворих із
захворюванням нігтів на ногах і 8 тижнів, якщо ураженими були нігті на
пальцях рук. Пацієнти приймали 1 таблетку препарату тербізил (250 мг
тербінафіну) на добу. Факт прийому, а також наявні супровідні симптоми
відзначали в щоденнику. Контрольні обстеження проводили, відповідно до
інструкції, через 4–6 тижнів від початку лікування і після його
завершення. Протягом періоду спостереження — двічі: через 4 і через 8
тижнів після завершення лікування. Під час кожного візиту хворого
проводили огляд, реєстрували клінічний стан і контролювали наявність
грибів за результатами аналізу посіву. Крім того, до початку лікування
виконували загальний і біохімічний аналізи крові.

На підставі анамнестичних даних з дослідження вилучено хворих із тяжкими
формами хвороб печінки та нирок, з іншими тяжкими захворюваннями, а
також жінок у період вагітності та лактації.

Після лікування повторно проведено лабораторні дослідження з метою
виявлення змін показників, зумовлених застосуванням препарату. До
початку терапії і під час останнього контролю пацієнти заповнили анкету
про якість життя. Зміни в кількості балів оцінили за допомогою
статистичного аналізу.

У ході контрольних обстежень для реєстрації стану хворих оцінювали за
чотирибальною шкалою такі клінічні симптоми: ступінь ламкості нігтів,
зміну кольору, лізис і дистрофію. За цими даними характеризували
клінічне поліпшення. Результат лікування оцінювали на підставі зміни
клінічного та мікологічного стану, спостерігаючи за “цільовим нігтем”,
що був обраний на початку експерименту. Статистичний аналіз результатів
дослідження проводив фахівець-статистик, уповноважений фармацевтичним
заводом.

Результати та їх обговорення

Згідно з протоколом з 97 хворих 91 завершив дослідження. Через порушення
домовленості про співпрацю вибули 5 осіб, внаслідок виникнення побічних
реакцій — 1 пацієнт.

На підставі ретельних спостережень за мікологічним станом визначали
ступінь мікологічного видужання. Динаміку результатів посіву наведено в
таблиці 2. Ступінь мікологічного видужання виявився дуже високим — 84,6
%.

Спектр патогенних збудників відображено в таблиці 3. Домінантним
збудником є антропофільний дерматофіт Тrісhорhуtоn rubrum.

На підставі виразності клінічних симптомів визначали ступінь ураження
“цільового нігтя” до початку лікування і під час контрольних візитів. До
початку дослідження у 48 хворих (52,8 %) відзначали ураження 60–80 %
поверхні “цільового нігтя”, менш як 20 % поверхні було уражено тільки у
7 пацієнтів (7,7 %). Клінічне видужання визначали на підставі середніх
балів клінічних симптомів. Статистичний аналіз параметрів засвідчив, що
значно знизилися всі клінічні показники за час від початку лікування і
до кінця періоду спостереження (p Література [1] Подани Б. Спектр патогенных грибков, вызывающих онихомикозы ног Б. Подани, Д. Шимон, А. Хорват. – 1999. – Т. 75. – C. 219–222. [2] Evans E. G. V. The clinical efficacy of terbinafine in the treatment of fungal infections of the skin// Rev. Contemp. Pharmacother. – 1997. – Vol. 8. – P. 325–341. [3] Faergemann J. Pharmacokinetics of terbinafine// Ibid. – P. 289–298. [4] Gill D. A review of the epidemiology of tinea unguium in the community// Australia J. Dermatol. – 1999. – Vol. 40. – P. 6–13. [5] Goodfield M. J. D. Short term treatment of dermatophyte onychomycosis with terbinafine// BMJ. – 1992. – Vol. 304. – P. 1151–1154. [6] Prevalence et epidemiology of toenail onychomycosis in diabetic subjects: a multicentre survey/ A. K. Gupta, N. Konnikov, MacDonald et al.// Br. J. Dermatol. – 1998. – Vol. 139. – P. 665–671.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020