РЕФЕРАТ
На тему:
ЗАРАЗНІ ШКІРНІ ХВОРОБИ
Короста (Scabies) — паразитарне контагіозне захворювання людини;
збудник — коростяний кліщ.
Джерело зараження — хвора людина. Розрізняють прямий і непрямий шлях
зараження. При першому збудник переходить від хворої людини до здорової
безпосередньо в момент тілесного контакту; при непрямому — збудник
передається через предмети особистого користування: -мочалку, рушник,
простирадло.
Короста відома з глибокої давнини, вперше про неї згадується в
китайських джерелах задовго до нашої ери.
Короста частіше поширюється серед людей під час воєн, економічних криз,
стихійних лих, що пояснюється міграцією і скупченістю населення, а також
погіршенням санітарно-гігієнічних умов.
Клінічна картина. Від моменту зараження до появи перших клінічних
симптомів хвороби минає 8-12 днів. Основним симптомом є сверблячка, що
посилюється вночі. Основна діагностична ознака корости — це коростяні
ходи, які мають вигляд прямої чи вигнутої лінії брудно-сірого кольору.
Для корости характерний поліморфізм висипань: фолікулярні папули,
пухирці, які виникають на місці проникнення кліщів. Як результат
сверблячки, з’являються садна від розчісування, кров’янисті кірочки.
Типова локалізація висипань — шкіра міжпальцьових проміжків, внутрішня
поверхня променевозап’ястних суглобів, шкіра на ліктях, бічні поверхні
тулуба, ділянка пупка, сідниці.
Якщо клієнт не звертається до лікаря, висипи можуть поширитися на весь
шкірний покрив. Такі випадки вкрай рідкісні. Частіше можна зіткнутися з
атиповою, стертою формою корости, коли зовнішніх ознак дуже мало. Тому,
опитуючи клієнта, зверніть увагу на скарги, пов’язані з невмотивованою
сверблячкою, що посилюється вночі. Косметичну допомогу такому клієнту
можна надавати тільки після консультації дерматолога.
Для профілактики поширення корости у салоні необхідно вжити додаткових
санітарно-епідемічних заходів.
Педикульоз, чи вошивість — заразне захворювання, збудником якого є воші,
кровосисні паразити, переносники висипного і поворотного тифів.
Розрізняють три види вошей: головні, платтяні й лобкові.
Головні воші паразитують на волоссі голови. Найчастіше локалізуються на
скронях і потилиці, рідше — на інших частинах голови, а також у бровах і
віях. Основна скарга хворого — сверблячка ураженої шкіри, на якій
з’являються плями, вузлики, кров’янисті кірочки, «замокання».
Захворювання може ускладнюватися вторинною інфекцією.
Платтяні воші паразитують у місцях контакту складок і швів білизни з
тілом (плечі, пахвова ділянка, поперек). У місцях укусів спостерігаються
судинні плями, пухирі, при посиленні сверблячки — садна від
розчісування, кірочки.
Лобкові воші паразитують на волоссі лобкової ділянки. Можуть переповзати
на волосся живота, пахвових ямок і навіть бороди і вусів. Хворіють
частіше дорослі, зараження відбувається при статевих контактах. Укуси
лобкових вошей супроводжуються незначною сверблячкою, на місці укусу
залишається характерна блакитнувато-сіра пляма розміром до 1 см.
Косметик може зіткнутися з педикульозом різних видів при виконанні
воскової депіляції, під час косметичного догляду за волосистою частиною
голови. При найменшій підозрі клієнта потрібно відправити до
дерматолога. Потім провести додаткову дезінфекцію інструментів, білизни
і робочого місця.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. –
М.: Медицина, 1980. – 288 с.
2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законодавчих та
нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств
внутрішньої торгівлі. — К., 2004. — 304 с.
3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри людини. — К.:
Здоров’я, 1965. — 304 с.
4. Кольгуненко Й. Й. ОсновьІ геронтокосметологии. — М.: Медицина,
1974. — 224 с.
5. Косметический пилинг: теоретические й практические ас-пектьі. — М.:
Косметика й медицина, 2003. — 224 с.
6. Новикова Л. В. МетодьІ физиотерапии в косметологии. — М., 2001. –
176 с.
7. Новая косметология. — М.: Косметика й медицина, 2002.
8. Озерская О. С. Косметология. — СПб.: Искусство России, 2002. – 416
с.
9. Практическое пособие для косметолога-зстетиста. Ч. 1,2/ Под
редакцией Л. В. Новиковой. — М., 1999-2000.
10. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А.
Розентула: — М.: Медицина, 1964. — 336 с.
11. Фицпатрик Т., Джонсон P., Вулар К. й dp. Дерматология:
Атлас-справочник. 3-є издание. — М.: Практика, 1999. — 1088 с.
12. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Косметология: Теория
й практика. — Прага: MAKSDORF, 2002.
13. «Les Nouvelles Esthetiques». — М.: Космопресс, 2000-2004.
14. Rassner G. und Steinert U. Dermatologie. Lehrbuch imd Atlas. –
Urban&Shwarzenberg, 1992. – 384 s.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
