Реферат на тему:

Закриті ушкодження черепа, грудної клітки,

черевної порожнини та заочеревинного простору

План

1 Пошкодження черепа і головного мозку.

2 Пошкодження хребта.

3 Травма грудної клітки.

4 Травма живота.

5 СТС – синдром травного стискання.

1 Пошкодження черепа і головного мозку. Поєднані пошкодження – до
85-90%, при них смертність ( 60%, ізольовані — 10-15%, смертельні – 40%.

Головна причина – ДТП (40%) та падіння з висоти (25%).

Причини летальності в гострому періоді – пошкодження життєво важливих
структур мозку; на пізніх етапах – гнійно-запальні ускладнення та
нейротравми.

При наданні допомоги таким хворим треба виявити такі пошкодження, які
вимагають невідкладної допомоги:

— м(які тканини —
кровотеча;

— лицевий скелет та основа черепа — кровотеча;

— перелом склепіння черепа наростаюче
здавлення

(із вдавленням кісток) — головного
мозку;

— важкі забої головного мозку — наростаюче
здавлення

головного мозку;

— рани шлуночків — лікворея.

Особливу увагу надають таким простим тестам: положення очних яблук,
величина та рівномірність зіниць, порівняння сухожильних рефлексів
(справа, зліва).

Діагностику черепно-мозкових пошкоджень в ургентних обставинах
проводять одноразово з реанімацією. При цьому треба виділити супутні
пошкодження. Серед них за частотою треба виділити: травми грудної клітки
(50%), травми нижніх кінцівок (5%), таза (40%), живота (3%), верхніх
кінцівок (30%), хребта і спинного мозку (10%). Для цього застосовують:
рентгенографію черепа у 2-х проекціях – лінійні переломи констатувати не
важко. Найнебезпечніші з них – переломи в ділянці середньої мозкової
артерії (можлива значна епідуральна кровотеча), та зони великого
венозного синуса (нерідко смертельна кровотеча).

Вдавлені переломи – травмують тверду мозкову оболонку – речовину мозку.

В усіх випадках — необхідна спино-мозкова пункція: вивчають характер
рідини, тиск (в N 80-120 мм рт ст).

При пункції ліквор видаляють дуже повільно, інакше можливе вклинення
мозочка у великий потиличний отвір. Пункція окрім діагностичного
значення має велике лікувальне, а іноді і єдино можливе для
нормалізації життєво важливих функцій: дихання, кровообігу, температури
тіла. Закінчують пункцію введенням антибіотиків.

УЗД – має відносне значення, значно більше – електроенцефалографія.

Лікування ЧМТ (черепно-мозкова травма) можливе при вирішенні 3-х
завдань: нормалізації порушення дихання, екстренний гемостаз,
стабілізація АТ (артеріального тиску) та гемодинаміки в цілому.

Головним все ж залишається боротьба з набряком головного мозку.
Останній при ЧМТ починає розвиватися у найближчі години і досягає
максимума за добу. Класичні симптоми набряку: блювота, набряк диска
головного нерва (через 1-2 доби), збільшення АТ та брадикардія, ритм
дихання порушується.

Розрізнити набряк і гематому клінічно неможливо. — отже: спино-мозкова
пункція.

Лікування: форсований діурез

— манітол (0,5-1,5 г/кг маси) у вигляді 20% розчину за 20-30 хв.
(швидко).

— фуранмід (лазикс) – 1 мг/кг

Гормони – недоцільні.

ШВЛ + оксібуткрат (10-15 мг/кг), але дуже повільно (можлива зупинка
дихання, зниження АТ).

Добре: реланіум, седуксен.

У найближчі 2 доби не більше 2000 мл інфузійного розчину за добу.

ШВЛ – краще гіпервентиляція.

Охолодження головного мозку.

Чим раніше операція, тим краще (якщо в перші години – летальність до
30%, а в перші дні – до 74%).

2 Пошкодження хребта. Частота його пошкодження — 5-6%. Механізм: різке
згинання хребта у фронтальній площині і відбувається на межі відносно
нерухливої частини (грудний відділ) з більш рухливим (шийний і
поперековий).

Найбільше поширений перелом – компресійний (падіння на ноги, сідниці,
тиску на спину), рідше – роздріблений, далі переломовивихи.

Пошкодження спинного мозку призводять до значних труднощів у
розпізнаванні травм органів черевної порожнини, таза грудної клітки.

На ранніх етапах 8% травмованих гине, на пізніх (2-3 роки) – до 70%.

Більшість із травмованих залишаються інвалідами до кінця життя.

I

i

*

 

c

.

?

E ?

?

;@;^;?;B

Похожие записи