.

Законодавство в галузі гігієни праці (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
254 2398
Скачать документ

Реферат на тему:

“Значення харчування у профілактиці хвороб серцево-судинного та
кишково-шлункового тракту”

Профілактичне та лікувальне (дієтичне) харчування є невід’ємною частиною
комплексної терапії та профілактики різних захворювань, в тому числі
хвороб серцево-судинного та кишково-шлункового тракту.

Дотримання належної дієти полегшує стан хворих, зменшує можливість
повернення хвороби, підвищує ефективність лікування. При деяких
захворюваннях шлунковокишкового тракту лікувальне харчування є ведучим у
загальному лікувальному комплексі й здійснює більш виражений
терапевтичний вплив, ніж інші методи лікування. Важливим моментом в
організації лікувального харчування є його режим. Для хворих із
захворюваннями шлунка, кишечнику, печінки і жовчних шляхів це має
особливо важливе значення.

В основу лікувального харчування можуть бути покладені дієтичні столи за
схемою М. І. Певзнера. У процесі лікування хворих можуть переводити з
одного столу на іншій, у залежності від плину захворювання під впливом
лікування. Неухильне виконання запропонованої лікарем дієти і режиму
харчування является передумовою успішного лікування.

Однієї з задач лікувального харчування є поступова підготовка до
переходу на загальний раціональний стіл.

У процесі лікування гарні результати при різних захворюваннях дає
введення так званих “розвантажувальних” днів. Призначаються яблучні,
цукрові, молочні, фруктовосирні й інші дні, звичайно один раз (день) у
тиждень.

Яблучні дні призначаються при захворюваннях печінки, товстого кишечнику,
порушеннях обміну речовин, гіпертонії. При цьому хворій одержує 1,5 кг
сирих яблук у добу (при захворюванні кишечнику яблука приймаються в
протертому виді ).

Цукрові дні призначаються при захворюваннях печінки, жовчних шляхів,
нирок , кишечнику. Хворий одержує 1,5 літри рідини у виді солодкого чаю
з цукром.

Молочні дні призначаються при порушеннях обміну речовин, ожирінні ,
захворюваннях серцевосудинної системи. Хворий одержує 800 мл молока в
добу.

Фруктовосирні дні призначаються при захворюваннях печінки, ожирінні й
ін. Хворий одержує 150 г сиру і 1 кг яблук.

При виписці хворого наприкінці курсу лікування лікуючий лікар рекомендує
відповідну дієту, домашній режим харчування.

Дотримання в домашніх умовах призначеного лікарем режиму харчування і
дієти забезпечує закріплення результатів стаціонарного лікування на
тривалий час.

Одним з факторів ризику (ФР) розвитку хвороб системи кровообігу (ХСК) є
надлишкова маса тіла НМТ). У виникненні НМТ, порушень ліпідного обміну,
АГ, порушень толерантності до вуглеводів визначальним є нераціональне
харчування. Крім того, аліментарні порушення можуть сприяти розвитку
дистонії та секреторних розладів шлунково-кишкового тракту, виникненню
запальних та онкологічних захворювань.

Відомо, що існує тісний зв’язок між загальною смертністю та індексом
маси тіла (ІМТ). За даними Фремінгемського дослідження, серцево-судинна
захворюваність зростає із збільшенням маси тіла, що найбільше
проявляється у пацієнтів віком понад 50 років. Оптимальним слід вважати
значення ІМТ у межах 18,5–24,9 кг/м2. Простежена пряма залежність між
збільшенням ваги пацієнта та підвищенням артеріального тиску, вмісту
ліпідів крові (холестерину та тригліцеридів), рівня глюкози та сечової
кислоти в сироватці крові. В Україні ожиріння спостерігають у 20,4 %
жінок та у 11 % чоловіків. Встановлено, що його поширеність прогресує з
віком як у чоловічій, так і в жіночій популяції, сягаючи при цьому
найбільших значень у старших вікових групах (понад 50 років).

Ступінь ризику розвитку ХСК збільшується через високий вміст жирів у
харчуванні, особливо деяких насичених жирних кислот (НЖК), через
надмірне вживання калорійної їжі та солі. Зниження ступеня ризику
пов’язане із достатнім вживанням складних вуглеводів та харчової
клітковини. Нині широко обговорюється роль таких антиоксидантів, як
вітамін А (b-каротин, ретиноїди), вітаміни С та B і таких мінералів, як
селен, залізо та кальцій.

Виникнення певних захворювань зумовлюють такі недоліки в харчуванні:

– надмірне споживання жирів, насичених жирів, холестерину, рафінованого
цукру, солі, алкоголю;

– недостатнє споживання поліненасичених жирів, складних вуглеводів і
клітковини, вітамінів та мінералів.

Споживання насичених жирів та холестерину зумовлює зростання рівня
холестерину крові, що стає причиною розвитку атеросклерозу та агрегації
тромбоцитів, які, у свою чергу, призводять до виникнення ІХС, АГ,
інсульту та захворювань периферійних артерій.

Політика харчування має бути спрямована на дотримання населенням
дієтологічних рекомендацій у цілому, а також з урахуванням профілактики
розвитку основних ХСК.

Програма профілактики і лікування АГ в Україні включає:

розробку і забезпечення населення санітарно-просвітніми матеріалами про
шкідливість паління, малорухливого способу життя, ожиріння, надмірного
вживання солі, алкогольних напоїв, а також психо-соціального
перевантаження;

визначення раціонів харчування для осіб з підвищеним артеріальним тиском
з урахуванням їх способу життя та стану здоров’я;

сприяння налагодженню виробництва збагачених калієм харчових продуктів з
низьким вмістом кухонної солі.

Згідно із рекомендаціями (наказ МОЗ № 247 від 10.08.1998) для
немедикаментозного лікування артеріальної гіпертензії пацієнтам
необхідно:

зменшувати масу тіла при її надлишку;

збільшувати аеробну фізичну активність: динамічні навантаження протягом
30–45 хв 5 разів на тиждень;

обмежувати вживання натрію – до 6 г кухонної солі на добу;

відмовитися від паління;

зменшувати вживання насичених жирів та холестерину;

обмежити вживання алкоголю;

психоемоційно розвантажуватися та релаксувати.

Слід зазначити, що саме дієтологічні рекомендації, пов’язані зі
зменшенням маси тіла, порівняно з іншими немедикаментозними заходами
найбільш ефективно впливають на зниження розвитку як АГ, так і ІХС.

Важливість зниження маси тіла при вже сформованому метаболічному
синдромі підкреслено в рекомендаціях Національного інституту здоров’я
США (2001), згідно з якими пропонується така послідовність його
лікування:

зниження маси тіла;

збільшення фізичної активності;

лікування артеріальної гіпертензії;

застосування аспірину;

проведення ліпідознижувальної терапії.

Наведемо рекомендації ВООЗ щодо здорового харчування:

Включайте в раціон харчування різноманітні продукти переважно
рослинного, а не тваринного походження.

Споживайте хліб, зернові продукти, макаронні вироби, рис або картоплю
кілька разів на день.

Вживайте не менше 400 г на добу різноманітних овочів та фруктів, бажано
свіжих та вирощених у екологічно чистих зонах.

Підтримуйте масу тіла в рекомендованих межах (ІМТ 18,5–24,9 кг/м2) за
допомогою нормокалорійної дієти і щоденних помірних фізичних
навантажень.

Контролюйте вживання жирів, питома вага яких не повинна перевищувати 30
% добової калорійності; заміняйте більшість насичених жирів ненасиченими
рослинними оліями або м’якими маргаринами.

Заміняйте жирне м’ясо та м’ясопродукти квасолею, бобами, рибою, птицею
або нежирним м’ясом.

Вживайте молоко і молочні продукти (кефір, кисле молоко, йогурт, сир) з
низьким вмістом жирів і солі.

Вибирайте продукти з низьким вмістом цукру, обмежуйте частоту вживання
рафінованого цукру, солодких напоїв та солодощів.

Віддавайте перевагу продуктам з низьким вмістом солі, загальна кількість
якої не повинна перевищувати 6 г (однієї чайної ложки) на добу,
включаючи вміст солі в готових продуктах. В ендемічних зонах необхідно
вживати йодовану сіль.

Обмежуйте вживання алкоголю до 20 мл етанолу або еквівалентних
алкогольних напоїв на добу.

Надавайте перевагу приготуванню їжі на пару, тушкуванню, випіканню або
обробці в мікрохвильовій печі, що допомагає зменшити кількість доданого
жиру.

Пропагуйте годування дітей протягом перших 6 місяців життя виключно
материнським молоком.

Зазначимо, що кожну з вищенаведених рекомендацій потрібно розглядати не
ізольовано, а в контексті з іншими.

Таким чином, розбалансованість фактичного харчування населення України з
основних компонентів раціонів та виражені аліментарні порушення у осіб з
факторами ризику розвитку хвороб системи кровообігу свідчать про
взаємозв’язок між харчуванням і виникненням хвороб системи кровообігу та
про необхідність проведення профілактичних заходів. Принципи сучасної
дієтології повинні ґрунтуватися на впровадженні визнаних на міжнародному
рівні рекомендацій з урахуванням особливостей культури та традицій
населення України, з метою зробити здорове харчування в нашій державі
соціальною нормою.

Список використаної літератури

Сестринское дело, том 1 / Под ред. А.Ф.Краснова. – Самара, 1998.

Воробйов В.И. Организация диетотерапии в лечебно-профилактических
учреждениях. – М., 1983.

Смолянский Б.Л. Пособие по лечебному питанию для диет-сестер. – СПб.,
1997.

Сестринська справа / За ред. Професора Шевчука М.Г. – К., 1992.

Пасєчко Н.В. Основи сестринської справи. – Тернопіль, 1999.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020