Реферат на тему:

ЗАХВОРЮВАННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

СЕРЕД СІЛЬСЬКИХ ЖІНОК ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ

У ЗВ’ЯЗКУ З СІМЕЙНИМ СТАНОМ

Фізіологічна психічна гармонія жінки є відображенням гармонії
оточуючого середовища в першу чергу сімейного життя. Саме в сімейному
середовищі жінка проводить більшість свого часу, а її соціальні функції
так чи інакше пов’язані з сімейним станом. Чутливою до психологічних
впливів є серцево-судинна система, виміри функціонального стану якої
покладені в основу чисельних методик вивчення функціональних методик
організму. Тому доцільним бачиться використання поширеності
серцево-судинних порушень до вивчення адаптивності жінки і ролі
сімейного середовища в формуванні здоров’я жінки на популяційній основі.
Крім того, хвороби системи кровообігу є основною причиною інвалідності
та смертності в Україні. Їх поширеність протягом 1993-97 років зросла на
17,2% і в 1997 році складала для дорослого населення 327%. Збільшення
захворюваності охопила майже всі області України. Серед хвороб системи
кровообігу перше місце посідає гіпертонічна хвороба -41%, ІХС -34%,
цереброваскулярні хвороби 15%, ревматизм -2%. Серцево-судинна патологія
у жінок працездатного віку за офіційними даними займає друге місце за
поширеністю (186%). Багатофакторна причинність серцево-судинних
захворювань обумовлює пріоритети контролю за виникненням та накопиченням
патології, а саме: виявлення груп населення з підвищеним ризиком
розвитку та поширеності хвороб, усунення факторів ризику на
індивідуальній та популяційній основі, сфокусовані скринінгові обмеження
з метою своєчасного виявлення, попередження та лікування
серцево-судинних захворювань.

Не отримало достатньої уваги організаторів охорони здоров’я та
епідеміологів питання сімейних особливостей захворювань серцево-судинної
системи, зокрема сільських жінок працездатного віку. Ми взяли за об’єкт
спостереження саме цей контингент внаслідок його демографічної та
соціальної ролі на селі, яке особливо переживає глибоку
соціально-економічну кризу.

Проведено епідеміологічне спостереження сімейних особливостей формування
захворювань серцево-судинної системи сільських жінок працездатного віку
з врахуванням віку жінок, шлюбного стану, сімейних відносин, які
підлягали стандартизації в процесі аналізу результатів спостереження.
Дослідження було проведено протягом 1992-96 років і охопило 2029
сільських жінок працездатного віку 8 областей України. Вивчено
поширеність захворювань серцево-судинної системи за даними звернень,
результатами профілактичних оглядів, анкетування. В роботі використані
такі методи: епідеміологічний, соціологічний, експертних оцінок,
інструментального обстеження, статистичний, дисперсійного моделювання,
програмування на мові Fox Pro 3.0.

Отримані рівні поширеності серцево-судинної патології серед сільських
жінок в залежності від віку та повторності шлюбу. Видно чітку тенденцію
росту серцево-судинних захворювань із збільшенням віку, що на нашу думку
переважно пов’язане із накопиченням порушень та зниженням адаптивних
резервів організму. Простежується також збільшення захворюваності серед
жінок, які знаходяться у повторному шлюбі. 

Найбільше поширення по вказаним групам виявилось в групі жінок, які
знаходяться у повторному шлюбі віком старше 55 років (14%).

Досліджено поширення серцево-судинної патології серед сільських жінок в
залежності від сімейного стану та сімейних стосунків. Чітко
простежується збільшення рівнів захворювань з погіршенням сімейних
стосунків та в шлюбній групі «вдови». Найменша поширеність
спостерігається в групі незаміжніх жінок з хорошими сімейними стосунками
(102%), найбільше — серед вдів з частими сімейними конфліктами (567%).
Можливо, такі розбіжності пояснюються віковою неоднорідністю вказаних
груп, а вік є важливим фактором ризику виникнення та накопичення
серцево-судинних захворювань. Тому для розгляду індивідуального
стандартизованого впливу вивчених чинників на поширеність вказаної
патології ми застосували процедури багатомірного та дисперсійного
аналізу «брейк-даун».

Результати багатофакторного дисперсійного аналізу статистично
підтвердили припущення про важливу роль віку як фактора ризику
виникнення та накопичення серцево-судинних захворювань серед сільських
жінок. Коефіцієнт парціальної кореляції r складає 0,229, множинної
кореляції R2=0,119, на рівні вірогідності р<0,0001. Великою є частка впливу віку на формування серцево-судинної патології, яка досягає майже 12%. Для аналізу ролі шлюбного стану, сімейних стосунків, повторності шлюбу, зважаючи на типологічний характер цих факторів, ми використали процедури виду "брейк-даун". З'ясувалось, що шлюбний стан справляє достовірний вплив (значення коефіцієнта Фішера F(4;2024) дорівнює 6,03 з рівнем вірогідності р<0,0001). Сімейні стосунки також є суттєвим фактором формування серцево-судинної патології (F(3;2025)=4,25 з р<0,01). Повторність шлюбу за результатами аналізу не є суттєвим фактором виникнення та накопичення серцево-судинних захворювань серед сільських жінок. Так, значення F(1;1898)=0,09 з р>0,1. Можливо, це
пояснюється теорією «більших шансів» повторного шлюбу саме здорових
жінок. 

Для розгляду, які саме шлюбні групи являються «групами ризику»
виникнення і накопичення серцево-судинної патології, ми використали
методи пост-хок порівнянь. За результатами тесту Шеффе з’ясувалось, що
найбільшим ризиком характеризується шлюбна група «вдови» (р<0,00001).  Значно менший ризик у незаміжніх жінок та тих, що перебувають у зареєстрованому шлюбі. При дослідженні груп ризику за фактором сімейних стосунків статистично окреслених груп встановити не вдалося, очевидно внаслідок поступовості зростання ризику виникнення та накопичення серцево-судинних захворювань по мірі погіршення сімейних стосунків.  Таким чином: З сімейних факторів за результатами спостереження на формування серцево-судинної патології здійснюють достовірний вплив шлюбний стан (р<0,0001) та сімейні стосунки (p<0,01). Особливо високий ризик виникнення та накопичення серцево-судинної патології в шлюбній групі "вдови". Значно менший ризик у жінок незаміжніх та тих, що перебувають у зареєстрованому шлюбі. Статистично окреслених груп ризику за фактором сімейних стосунків встановити не вдалося, очевидно внаслідок поступовості зростання ризику виникнення та накопичення серцево-судинних захворювань по мірі погіршення сімейних стосунків. 4. Статистично підтверджено значну роль вікового чинника, який обумовлює до 12% ризику виникнення та накопичення.

Похожие записи