РЕФЕРАТ

з медицини на тему:

“Загальні відомості про масаж. Прийоми проведення”

ПЛАН

1. Масаж і його дії на організм

2. Загальні протипоказання до призначенню масажу

3. Загальні покази до призначення масажу:

4. Поняття лікувального масажу

5. Дія масажу на організм

6. Масаж різних частин тіла

7. Список використаної літератури

1. Масаж і його дії на організм

Масаж – це сукупність прийомів механічної дозованої дії у виді тертя,
натискування, вібрації, які проводяться безпосередньо на поверхні тіла
людини як руками, так і спеціалізованими апаратами через повітряну або
інше середовище.

Масаж може бути загальним і місцевим.

В залежності від завдань розрізняють наступні основні види масажу:

Гігієнічний (косметичний). Проводиться на різних частинах тіла, голова,
лице, руки і т.д.

Лікувальний, який поділяються на наступні види:

А) класичний (загальнооздоровчий)

Б) Рефлекторний. В основному проміняються на хребет по зонам.

В) Сполучний. Застосовується на сполучник на сполучних тканинах,
суглобах.

Г) Переостальний. Застосовується при запаленні надкісниці (верхньої
частини кості).

Д) Точковий… і т.д.

Самомасаж.

Спортивний.

Масаж для дітей (також поділяється на загальний і місцевий).

Гігієнічні основи проведення масажу.

Приміщення для масажу повинно бути теплим, сухим, світлим, чистим,
площею не менше 18 м2.

В приміщенні також повинні бути:

Кушетка

Шафа для білизни, талька, мазей і т.д.

Столик для масажу (рук, голови та ін.)

Валики

Аптечка

Апарат для вимірювання тиску

Умивальник

Вимоги до клієнта:

А) Перед масажу прийняти душ

Б) Положення хворого

Лежачи на спині

Лежачи на голові

Лежачи на боці

Сидячи

М’язи в місці проведення масажу повинні бути максимально розслаблені
(для цього використовуються валики, настройка кушетки, якщо її
конструкція дозволяє це і т.д.).

При проведенні масажу оголяється тільки та частина тіла яка підлягає
масажу.

Вимоги до масажиста:

Масаж проводиться по ходу лімфатичних і кров’яних судин (в напрямку до
серця, тобто знизу вверх).

Руки повинні бути сухі, теплі, чисті. Нігті коротко обстрижені, без
каблучок, годинників і т.п.

Масажист повинен уміти виконувати любий вид масажу і вибирати найбільш
ефективні прийоми при проведенні масажу, в залежності від його виду та
індивідуальних особливостей клієнта. Повинен володіти знаннями по
анатомії і клініці захворювань.

Одяг масажиста: білий халат з короткими рукавами (які не мішають
проведенню масажу), зручне взуття на низькому ходу.

Масажист при проведенні мажу пацієнта не повинен робити лишніх рухів
корпусом, не бігати, не метушитися.

Не користуватися одеколоном, духами, дезодорантами і т.д., ароматичними
речовинами, так як у пацієнта може бути алергія на ці речовини.

2. Загальні протипоказання до призначенню масажу

Гострі гнійні запальні процеси любої локалізації.

Доброякісні і злоякісні пухлини різної локалізації тільки до
хірургічного їх лікування. Без хірургічного їх лікування при міомах
дозволяється масаж комірцевої зони, рук, гомілок і стоп.

Кровотеч і схильність до них.

Активний туберкульоз легень і костей.

Гострі хвороби шкіри, нігтів, волосистої частини голови інфекційного,
грибкового і не виясненого походження, бородавки, різноманітні шкірні
висипки, пошкодження шкіри, плоскі бородавки, гнійні і гострі
пошкодження шкіри, екзема, гостра розацева, герпес, контагіозний молюск,
гірсутизм, садна і тріщини також трофічні язви, гангрена при
захворюванні периферійних судин в місцях масажу.

Гострі захворювання крові.

Тромбоз, тромбофлебіти (значні варікозні розширення вен з трофічними
порушеннями) в стадії запалення (гостра стадія).

Серцеві захворювання в період загострення.

Висока температура тіла, лихоманковий стан і всі види гострих запальних
процесів. (Але при радикулітах, остеохандроз в період загострення масаж
проводиться, як звичайно в цей час і звертаються частіше).

Цинга.

Ангіїт.

Атеросклероз периферійних судин, тробангіт в сполученні з атеросклерозом
мозкових судин, супроводжуваним кризами.

Аневризи судин, аорти, серця.

Запалення лімфатичних вузлів, судин. Збільшенні болючі лімфавузли,
спаянні з шкірою і підшкірними тканинами.

Захворювання вегетативної нервової системи в період загострення
(гангліоніт, діецифальний криз).

Алергія з геморагічні висипки. Крововилив в шкіру.

Сильна фізична і психологічна втома.

Сифіліс І і ІІ стадії, інші гострі венеричні захворювання.

Захворювання органів черевної порожнини з схильністю до кровотеч. Після
кровотеч у зв’язку з виразкою, а також викликаних захворюванням жіночої
статевої сфери і травми.

Хронічний остеомієліт.

Каузалгічний синдром після травми периферійних нервів.

Психічні захворювання з надмірним збудженням, значно зміненою психікою.

Недостаток кровообігу ІІІ степеня.

Декомпенсація кровообігу кінцівок у хворих атеросклетичними оклюзіями і
тромбогінітом.

Гострий період гіпертонічного або гіпотонічного кризу.

Гостра ішемія міокарда, виникаюча раптово.

Виражений склероз мозкових судин з схильністю до тромбозів і
крововиливів.

Набряк Квінке.

Загальний тяжкий стан при різноманітних захворюваннях і травмах.

Гострі респіраторні захворювання на протязі 2-5 днів після них.

Тошнота, рвота, болючість при пальпації живота (при різноманітних
захворюваннях).

Легенево-серцевий недостатність ІІІ степені.

Гостра біль, яка потребує призначення наркотиків.

3. Загальні покази до призначення масажу:

Захворювання серцево-судинної системи: ішемічна хвороба серця, інфаркт
міокарда, в тому числі, після їхнього хірургічного лікування,
постінфарктний кардіосклероз, гіпертонічна і гіпотонічна хвороба,
функціональні нейрогенні розлади серцево-судинної системи,
міокардіодестрофія, інфекційно-алергічний міокардит, вади серця,
захворювання артерій і вен.

Захворювання органів дихання: хронічні неспецифічні захворювання легень,
хронічна пневмонія і бронхіт, емфізема, пневмосклероз, бронхіальна астма
поза стадією загострення і захворювання і травми.

Захворювання і травми опорно-рухового апарату: ревматоїдний і решту
артритів, дистрофічні процеси в суглобах, анкілозуючий спондеартрит
(хвороба Бехтєрєва), остеохондроз, сколіоз та ін. захворювання хребта,
забій, розтягнення зв’язок, м’язів, переломів, контрактури,
плоскостопість та ін.

Захворювання і наслідки травм ЦНС: травматичні пораження системи,
наслідок порушення мозкового кровообігу, залишкові явища поліомієліта,
міоліта з пастичними і в’ялими парезами, ДЦП, акушерські паралічі та ін.

Хронічні захворювання органів травлення: поза фазою загострення:
гастрити, коліти, дискенізія кишок, виразкова хвороба (без схильності до
кровотечі), захворювання печінки і жовчного міхура (дискенізія жовчного
міхура), а також стану після операції холіцистектомії і з приводу
виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки.

Запальні захворювання чоловічої статевої сфери і підгострій і хронічній
стадії: хронічний уретрит, простатит, везикуліт. Захворювання жіночої
статевої сфери.

Захворювання шкіри (не інфекційні): себорея волосяної частини голови,
вугрові висипання лиця і туловища, випадання волосся.

Захворювання вуха, горла, носа.

Порушення обміну речовин (ожиріння, похудання та ін.)

Головний біль, порушення сну.

Підвищена дратівливість.

Статева слабість.

Церебральний атеросклероз з хронічною недостатністю мозкового
кровообігу, з І компенсованою і ІІ субкомпенсованою ступенями (по Н.К.
Боголєпову).

Захворювання і травми периферичної нервової системи: невралгії, неврити,
плексити, радикуліти при дегенеративних ураженнях між хребцевих дисків;
захворювання Паркінсона, деенцефальні синдроми, поліневрити після
інфекції і виробничої вібрації.

Покази до застосування масажу у косметології викладені у відповідних
керівництвах

Дітям дошкільного і шкільного віку покази і проти покази такі як у
дорослих. Для дітей грудного віку масаж являється складовою частиною
фізичного виховання і використовується разом з гімнастикою і
загартовуванням маючи специфічні особливості.

4. Поняття лікувального масажу

Лікувальний масаж включає в себе 4 основних прийоми:

Поглажування.

Розтирання.

Розминання.

Вібрація.

Починається і закінчується кожен вид масажу і сеанс поглажуванням.

Починається кожен сеанс масажу з більш легкої дії з поступовим
підсиленням дії до середини сеансу і з поступовим зменшення дії до кінця
сеансу.

Точно так проводиться і курс масажу: з поступовим збільшення до середини
і зменшенням до кінця курсу.

Масаж по видам розділяється на:

Збуджуючий.

Заспокійливий.

Розсмоктуючий.

Прийоми масажу

Основні прийоми Види основних прийомів Додаткові прийоми

1. Поглажування Плоскостне: поверхневе

Глибоке

Обхоплюєте: безперервне

переривчасте Гребнеподібне

Граблеподібне

Поглажування

Хрестоподібне

2. Розтирання Продовжне

Поперечне Гребнеподібне

Граблеподібне

Пилення

Стругання

Пересікання

Кругове і спіралевидне розтирання подушечками пальців

3. Розминання Продовжене

Поперечне

Безперервне

Відривчасте Валяння

Накатування

Надавлювання

Зміщення

Стягування

Розтягування

4. Вібрації Безперервне

Відривчасте Похлопування Постукування

Рублення

Встряхування

5. Дія масажу на організм

Діючим фізичним фактором масажа на організм є механічне подразнення,
яке нанноситься тканинам спеціальними прийомами. Прийоми масажу діючи на
тканини, викликають збудження механорецепторів, перетворюючих енергію
механічних подразників в спецефічну активність нервової системи –
сигнали, які йдуть до нервових центрів. Механорецептори розподіляються
по всьому тілу. До них відносяться:

рецептори шкіри;

рецептори м’язево-суглобного механізму;

рецептори внутрішніх органів.

Масаж має вплив на шкіру, очищаючи її від злущившихся клітин, стимулює
функцію потових і сальних залоз, покращує пружність, еластичність.

Дія масажу на нервову систему: підвищує або понижує нервову
збудженість. Відновлює втрачені рефлекси, покращує діяльність окремих
внутрішніх органів і тканин.

Масаж позитивно впливає на серцево-судинну систему. Дякуючи масажу кров
відтікає від внутрішніх органів шкіри і м’язів. Полегшується робота
серця.

Масаж благодійно відбивається на функціях суглобів і
сухожильно-зв’язуючого апарата, збільшуючи їх еластичність і рухомість,
легко знімається біль після фізичних перевантажень. Збільшуєтьсязів і
змінюється окислювальні-відновлювані процеси.

6. Масаж різних частин тіла

Масаж голови

Положення пацієнта – сидяче, голова трохи відкинута назад.

Масажист стоїть позаду.

Проводиться погладжування від лоба до заталку, потім від тімені
радіально вниз у всі сторони. Напрямок масажних ліній повинен
відповідати напрямку росту волосся.

Розтирання – подушечками пальців – кругове і спіралевидне.

Розминання – надавлювання подушечками пальців, зміщення на сегментальній
площині (паралельно голови іфронтальній (від вісків до центру)

Вібрації – пунктування (пальцевий душ). Всі ці рухи ідуть до центру
голови. При високому тиску – навпаки.

Показання – головна біль, хвороба органів кровообігу, розумова
перевтома, простудні захворювання, випадання волосся.

Час тривання процедури 3-10 хв.

Масаж лиця

Пацієнт сидить перед зеркалом

Масажист ззаді.

Поглажування.

Розтирання – кругове, спіралевидне.

Розминання – надавлювання, пощипування

Вібрації – пунктування (пальцевий душ)

Всі прийоми повторяти з поглажуванням – по 4-5 пасів.

Масаж області очей

Проводиться:

Поглажування в верхній часті орбіт по направленню до вісочної гобласті,
в нижній частині – по направленню до переносиці.

Всі рухи масажу проводяться по напрямку до вух і вісків.

Показання:

При захворюванні і травмах тройничкового лицьового нерва, при
захворюванні шкіри , травми на лиці, в косметичних цілях. Перед масажем
лице потрібно очистити тампоном, змоченим тампоном, змоченим лосьйоном
або водно-спіртовим розчином, зігріти водно-паровим компресом і т.д.

Масаж проводиться ніжно, без зусиль і зсування шкіри. Після цього бажано
примінити маску або крем. Продовження сеансу – 10-15 хв.

Через день або 2 рази в тиждень.

Курс – 15-20 процедур.

В рік 2-3 курса.

Масаж шиї

Масуємо задню, бокові і передню частитни поверхні шиї

Задня частина або коміркова зона:

Масуємо двума руками;

Поглажування охоплює, зверху вниз.

Розтирання – всі види.

Розминання всі види.

Вібрації – всі види (в пристаріломі віці вібрації не робляться).

Бокові поверхні шиї:

Виконуємо охоплююче поглажування по черзі:

Одною рукою притримуємо, другою – масажуємо, і навпаки.

Розтирання – подушечками пальців (в районі сонних артерій — легеньке).

Розминання – щіпковидне – легке,

Надавлювання подушечками пальців – легке.

Вібрації – тільки пунктирування (пальцевий душ); зусиль не прикладати.

Масаж приміняти, не чіпаючи лімфовузлів.

Передня поверхня шиї:

Поглажування від підбородка до ключиць, не зачіпаючи лімфавузлів.

Розтирання – подушечками пальців

Розминання – щипковидне – легке.

надавлювання подушечками пальців – легке.

Вібрації – тільки пунктирування (пальцевий душ); зусиль не приміняти

Масаж приміняти, не чіпаючи лімфовузлів.

Час тривання – 10-12 хв., по аоказанням (по захворюванням).

При масажі пацієнт не повинен затримувати дихання.

Показання: — при захворюванні серцево-судинної системи,
центрально-нервової системи, органів дихання, при травмах, в косметичних
цілях.

Масаж спинни

Стан хворого – лежачи на животі, руки чуть зігнуті і знаходяться вздовж
туловища.

Поглажування – всі види.

Розтирання – всі види.

Розминання – всі види.

Вібрація – всі види.

В області нирок, лопаток і в похилому віці – не приміняти.

В розминання включаємо рефлекторно-сегментарний масаж.

Рефлекторно-сегментарний масаж – це масаж по хребту.

Загальне поглажування всієї спини.

Вздовж хребта робимо розтирання:

подушечками пальців,

кулаком,

опорною частиною ладоні.

Потрібно робити пиління.

Поглажування.

Розминання:

надавлювання подушечками пальців вздовж остистих відростків

щипкоподібне розминання ( накатування-зміщення пальцями)

надавлювання опрною частиною ладоні

Можна робити легку вібрацію (рублення) пальцями

масаж міжхретних проміжків.

Масаж верхніх кінцівок (масаж рук)

Положення пацієнта – сидя або лежачи.

Масаж проводиться однією або двома руками. При масажі однією рукою друга
рука допомагає захоплювати м’язи і фіксувати кінцівки.

Порядок масажу

Фалан ги пальців

Кисть

Передпліччя

Локтьовий суглоб

Плече

Плечевий суглоб

Плечева сумка

Для проведення масажу лицьової сумки з передньої сторони потрібно, щоб
пацієнт поставив руку ззаді себе, напівзігнуту в локтьовому суглобі. Для
проведення масажу плечової сумки з задньої сторони – руку зігнути і
кисть покласти на плече.

Тривалість сеансу – 10-15 хв.

Показання:

Захворювання, травми м’яких тканин, кісток, суглобів, захворювання
суглобів і переферійних нервів.

Масаж грудної клітки

Положення пацієнта: лежачи на боці, лежачи на спині, сидячи.

Масаж грудної клітки у мужчин робиться, не зачіпаючи сосків.

У жінок – вище і нижче грудної залози.

Вібрація допускається тільки у мужчин (можна жінок, дуже легко)

Масаж міжреберних проміжків показаний тільки при невралгії.

Методика виконується розтягуванням грудної клітки:

притримуючи грудну клітку руками з боків, пропонуємо пацієнту зробити
вдох (наприклад, на рахунок 1-2), на рахунок 3-4 – видох. На вдосі
здавлюваємо грудну клітку.

Інтенсивна дія на передній поверхні грудної клітки в місцях прикріплення
ребер до грудини приміняти не варто (дуже чутливе місце).

Масаж передньої поверхні грудної клітки повинен поєднюватись з масажем
грудного відділу спини.

Тривалість масажу – 15 хв.

Показання: невралгія і захворювання дихальних шляхів.

Масаж молочної залози (по показанням):

Проводиться лиш поглажування і розтирання. Можна примінити
пунктирування.

При в’ялій і розтягнутій молочній залозі – рух від соска до основи.

При недостатній секреторній діяльності – від основи до соска (при малій
молочній залозі, а також для збільшення).

Масаж живота

Масаж живота ділять на:

масаж передньої стінки живота;

масаж органів черевної порожнини;

масаж нервового сплетіння.

Положення пацієнта: лежачи на спині, ноги зігнуті в колінах (для цього
підкладається валик) голова піднята

Таке положення сприяє розслабленню м’язів живота.

Перед масажем пацієнт повинен звільнити сечовий міхур.

Всі масажні рухи робляться тільки по годинниковій стрільці (в напрямку
руху їжі).

поглажування

розтирання

розминання

Вібрацію можна примінити тільки легку. Пунктирування (пальцевий душ) –
дуже легко.

Час проведення масажу живота:

після сніданку – через 30 хв.

Після обіду – через 1-1,5 год.

Тривалість масажу:

перших сеансів – 8-10 хв., у дітей – 3-5 хв.

наступних – 12-15 хв.

Після масажу – пацєнту бажано відпочити до 30 хв.

Показання: захворювання органів травлення; ожиріння; захворювання
статевих органів. При гінекологічних захворюваннях масаж може робити
тільки лікар-генеколог.

Методика виконання накотування (на животі)

при вееликих жирових відкладаннях

кулак однієї руки погружаємо в черевну стінку і накочуємо (насуваєм)кі
тканини на ладонь другої руки, яка лежить на ребрі (робимо розтирання).

Масаж живота поєднується з фізичними вправами для преса (для бажаючих
похудіти).

Масаж нижніх кінцівок (масаж ніг)

Масаж нижніх кінцівок поділяється на:

масаж стопи

масаж пятки

масаж пальців

масаж підошви

масаж гомілково-стопного суглобу

масаж гомілки

масаж колінного суглобу

масаж бедра

масаж тазобедренного суглобу

масаж ягодичних м’язів

Положення пацієнта – лежачи. Для більшого розслаблення кладуть валик під
колінний суглоб.

При масажі гомілки особлива увага приділяється ікроножному м’язу.

При масажі бедра треба уникати інтенсивних дій і вібрацій в паховій
області (особливо у мужчин — із-за високої чутливості).

В глубині підколінної ямки проходять кровеносні судини, нерви,
лімфатичні вузли, тому прийоми не повинні бути інтенсивними (по
можливості, якщо не має необхідності уникати).

Особливу увагу приділяти масажу Ахілового сухожилля (п’яточного)
сухожилля (дуже часто травмується).

Закінчується масаж активно-пасивними рухами і загальними встрахуванням.

Показання

Призначають при захворюваннях і травмах кісток, м’язів, захворюваннях
серцево-судинної системи, плоскостопості.

Список використаної літератури

Васичкин В. Справочник по массажу. Ленинград, «Медицина», 1990.

Вербов А. Основы лечебного массажа. Москва, «Медицина», 1994.

Куничёв Л.А. Лечебный массаж. Ленинград, «Медицина», 1985.

Штеренгерц Е.А, Белая Н.Я. Массаж для взрослых и детей. Киев,
«Здоровье», 1992.

З історії масажу

Масаж — одне з чудових відкриттів людства. Протягом багатьох віків він
приносить користь людям: зміцнює їх здоров’я, підвищує життєвий тонус,
звільняє від хвороб. Як лікувальний, гігієнічний і косметичний засіб він
був відомий стародавнім китайцям, індусам, єгиптянам та іншим народам.

На основі даних, одержаних з історичних джерел, вчені вважають, що масаж
виник у Стародавньому Китаї ще за 25 віків до нашої ери. Після знайдення
особливої кам’яної голки Китайська академія медицини дійшла висновку, що
акупунктура виникла тут приблизно 10 тисяч років тому, а ручний масаж
іще раніше.

Техніка китайського масажу складна і різноманітна. Вона вимагає від
масажиста не тільки високої кваліфікації, а й глибокого розуміння
виконуваної дії. Всі ці маніпуляції віконуються за допомогою кистей рук,
пальців, нігтів, а також коліном, ліктем, навіть п’яткою масажиста.

Великий досвід нагромадили медичні школи Індії, Непалу, Цейлону щодо
використання масажу при укусах змій, втомі, травмах, ударах, вивихах,
переломах, розтягненнях тощо. Найважливішим медичним трактатом
індійських лікарів є “Аюрведа”, що у перекладі з санскриту означає
“Наука життя”. Ця книга складається з великої кількості різних медичних
трактатів, зібраних у єдину систему. Вона основана на лікуванні хвороб
за допомогою масажу, трав, коренів рослин, мінералів і навіть металів.

З давніх часів особливо ретельно займалися вивченням призначення і
техніки масажу жреці індійських храмів. Багато прийомів і систем масажу
ніколи не записувалися і передавалися від батьків до дітей в усній
формі.

Після завоювання окремих частин Індії арабами індійський масаж
наблизився до класичного. Араби також запозичили багато елементів
індійського масажу. Ще за 12-15 віків до нашої ери народи Єгипту,
Абісінії, нубії, лівії та інших арабських держав знали і застосовували
масаж із різною метою. Про це свідчать зображення на посуді, рельєфах із
алебастру, стародавніх папірусах.

Завоювання Єгипту греками призвело до занепаду культури і мистецтв
арабів, але масаж одержав новий розвиток у Стародавній Греції — колисці
європейської цивілізації. Епоха розквіту її культури стала періодом
динамічного розвитку науки про масаж серед європейців.

Масажу навчалися у старогрецьких гімнасіях — школах фізичних вправ. Він
був поширений під назвою “апатерапія”, що означало лікувальний,
гігієнічний і спортивний масаж. Він був обов’язковим після відвідування
лазні. У спеціальних салонах виконувалися гігієнічний і косметичний
масажі та здійснювався догляд за шкірою обличчя і рук, а також волоссям.

Після завоювання Греції римляни запозичили у греків різні види мистецтв
і наук. Лікарі Римської імперії почали використовувати досягнення
стародавніх медицин Китаю, Індії, Єгипту, Греції. Масаж продовжував
розвиватися як мистецтво лікування і засіб фізичного виховання. Для
збереження здоров’я і краси римські громадяни проводили багато часу в
лазнях, виконуючи гімнастичні вправи і масаж. Знамениті терми Каракали
та Діоклетіана в Римі вміщували до 3500 чоловік. Можна відзначити, що
розквіт мистецтва в усіх народів співпадав із загальним зростанням рівня
науки і культури.

Крах Римської імперії мав тяжкі наслідки для народів, які її населяли.
Масаж, як засіб фізичного виховання, профілактики хвороб і лікування,
занепав. Людство вступило в епоху похмурого Середньовіччя. Лише
арабські, тюркські та інші народи, які сповідували іслам, продовжували
розвиток медицини.

Масаж у слов’янських народів Стародавньої Русі має свої характерні
відмінності. Він нерозривно пов’язаний з використанням лазні. Кліматичні
умови Півночі та середньої смуги території Русі не дозволяли робити
масаж поза приміщенням. Лазні топилися березовими полінами, які дають
великий жар. Використовувалися березові віники, а також настої трав,
квас, хміль. Березові віники виготовлялися за встановленими правилами і
в певну пору року. Іноді користувалися віниками з дуба, кропиви, ялівцю.
Про любов слов’ян до лазні свідчить прислів’я “Лазня парить, лазня
править, лазня все поправить”.

А й дійсно, правди не знати тому,

Хто прагне роздивитися у тому,

Що видно зовні, всю глибинну тьму.

Данте Аліг’єрі

Мистецтво масажу

Поняття “мистецтво масажу” зустрічається у нашому повсякденні дуже
рідко. Ми звикли цінувати мистецтво художника, співака, скульптора,
справедливо винагороджуємо їх талант і майстерність. Мистецтво масажу,
на жаль, не здобуло такої гучної слави. Воно реалізується важкою
щоденною працею, завданням якої є лікування захворювань людського
організму руками. Масаж — це наполеглива і кропітка робота, спрямована
на відновлення порушеної гармонії людського організму, а також творчий
процес, який нагадує роботу скульптора і відрізняється від неї лише тим,
що масаж переборює біль і страх людини. Це глибинне і невидиме мистецтво
вмикає природні механізми, які здійснюють роботу непомітно, поступово і
зберігають при цьому свої таємниці.

Масаж — це реальна альтернатива багатьом видам і способам
медикаментозного лікування. І якщо ми нині говоримо про екологічно чисті
виробництва, екологічно чисті продукти, то настав час також подумати про
екологічно чисті методи лікування з точки зору природи людського
організму.

Кожний, хто приступає до виконання масажу, крім обов’язкового дотримання
правил гігієни, показань та протипоказань, повинен знати, що всяка
привнесена в організм дія викликає протидію. Не знаючи анатомічної
будови людського організму, законів циркуляції крові та лімфи,
іннервації органів і тканин, братися за лікування масажем небезпечно. А
якщо хворий має похилий вік і кілька хвороб, то дія, спричинена масажем,
може негайно викликати таку протидію, яка може стати причиною виникнення
у нього кризового стану.

Застосовуючи масаж, ми ставимо певні конкретні і послідовні завдання і
сподіваємося на хороші результати. Якщо його роблять здоровій людині, то
відповідна реакція не примусить довго чекати і, як правило,
відповідатиме очікуваній, або буде вищою за якісними показниками
стосовно прогнозу, який передбачався.

При виконанні масажних маніпуляцій особам, які мають окремі зміни в
органах і тканинах, передбачити відповідну реакцію хворого значно
складніше. Вибираючи тактику, глибину і тривалість масажу, слід бути
дуже обережним. Необхідно так побудувати процес лікування, щоб викликана
“дія” рівнялася одержаній “протидії”.

Відповідь організму на виконання масажних процедур може бути
неадекватною, надто сильною або слабкою, запізнілою, розсіяною серед
змінених органів та тканин. Змінюється також і загальний поріг відчуття
болю. Це слід обов’язково враховувати, адже з цієї причини у хворого
може виникнути негативний емоційний фон. Він може мати місце протягом
перших сеансів і якщо цього не перебороти, а навіть поглибити грубими
болючими маніпуляціями або різким словом, роздратованою поведінкою або
жестами, у людини виникне стійке негативне сприйняття будь-яких
маніпуляцій, що виконуються руками. Недовір’я, страх і сумніви
оволодівають нею. Це призводить до того, що хворий стає рабом своєї
хвороби. Тому елементи психогігієни, почуття милосердя і співчуття до
хворої людини мають велике значення при виконанні масажних маніпуляцій.

Як би не тяжко було хворій людині, вона завжди сподівається на одужання
і вірить в нього. Тому і звертається за допомогою до лікаря, який має
цінувати таке довір’я понад усе. Під впливом хвороби у людини виникають
почуття страху, скритності, образи. Тому необхідно словом і дією
підбадьорити, допомогти позбутися поганих передчуттів, непевненості і
т.п. Якщо ж масажист, переборюючи опір м’язів, викликаний “спазмом
страху”, буде наполегливо їх масажувати, то результат буде протилежний
очікуваному.

Навіть якщо масаж виконує і не лікар, то дотримання заповіді “Не шкодь!”
є обов’язковим. Від того, як буде виконано масажні маніпуляції, залежить
тривалість процесу одужання хворого.

Людина повинна жити у злагоді з небом і землею, оскільки в той час,
коли її ноги спочивають на землі, розум може досягти найвіддаленіших
зірок.

Су-Вен

Лікувальний масаж

Показання до застосування масажу в майбутньому напевно розширюватися не
будуть, але масштаби його використання мають зрости безперечно. Щодо
“спектра” лікування захворювань, то він дуже широкий.

Масаж, який застосовується для лікування серцево-судинних захворювань,
має бути помірним, обережним, регулярним. Не рекомендується робити його
у другій половині дня, тоді, коли у хворого поганий настрій чи
самопочуття, за несприятливих метеофакторів. При захворюваннях
серцево-судинної системи дія масажних маніпуляцій спрямована на
регуляцію капілярного кровообігу з метою нормалізації гемодинамічних
розладів. Правильно виконаний курс масажу є активним адапогеном до
несприятливих факторів, які викликали захворювання. У результаті його
застосування поліпшуються показники дихання тканин і газообміну в
серцево-судинній системі.

У випадках порушення легеневої вентиляції, цукрового діабету, різних
проявів атеросклерозу у поєднанні з гіпертонічною хворобою доцільно
застосовувати вакуум-масаж, а також точковий масаж. Акцентуація точковим
масажем найбільш ефективна для лікування значних органічних порушень
серцево-судинної та легеневої систем у поєднанні з іншими подібними
захворюваннями

Як метод лікування масаж найбільше “відзначився” саме у випадках
захворювань опорно-рухового апарату. Його переваги тут настільки
очевидні, що уже ніхто не насмілюється їх заперечувати. Досвід лікування
тяжких недугів, пов’язаних із патологією опорно-рухового апарату,
свідчить про можливість повного відновлення втрачених функцій у хворих,
які були надовго приковані до ліжка.

Зупинимося детальніше на лікуванні дегенеративно-дистрофічних
захворювань опорно-рухового апарату, серед яких чільне місце посідає
остеохондроз. Для його лікування масаж є практично універсальним
лікувальним засобом за дотримання певних умов.

Як відомо, остеохондроз — це дегенеративно-дистрофічний процес, що
характеризується ураженням хрящової тканини зв’язкового апарату хребта.
Схильність до такого захворювання може передаватися у спадок. З цієї
причини число тих, які страждають від остеохондрозу, і тих, які хворіли
ним лише недавно, постійно зростає. На превеликий жаль, хвороба ця дуже
помолодішала, однак хворі певний час можуть і не підозрювати про її
присутність у себе. І тільки тоді, коли резервні можливості організму
починають зменшуватися, а патологічні процеси поглиблюватися,
з’являються перші симптоми захворювання.

Під впливом дегенеративно-дистрофічного процесу хрящова тканина хребта
втрачає свою еластичність і “вапнякується”. Настає так звана
нейроортопедична стадія, коли під дією ваги власного тіла хребці
вклинюються один в одного. Найменша деформація посилює цей процес:
здавлюються нервові корінці, порушується мікроциркуляція у хребцях,
наростає лімфостаз, нагромаджуються недоокислені продукти. Так виникають
передумови неврологічного етапу остеохондрозу.

Хвороба не примушує себе довго чекати: різке піднімання вантажу,
нахиляння чи випрямлення тулуба можуть призвести до защемлення нервового
корінця. Гострий біль пронизує усе тіло. Він буває таким, що не
знімається навіть за допомогою сильних знеболюючих препаратів.
Застосування звичайного масажу у таких випадках є малоефективним.
Полегшити або усунути гострий біль може лише вчасна ліквідація
деформації зміщених хребців. Однак за допомогою простого знеболювання
позбутися її неможливо. У ділянці корінця виникають явища набрякання.
Потім настає повторне здавлювання ураженого корінця. Біль стає мінливим,
характеризується відчуттям оніміння, “повзання мурашок” і т.п. Такий
хворий потребує допомоги мануального терапевта, тобто спеціаліста, який
може руками вправити зміщені хребці.

Як наука мануальна терапія існує відносно недавно, з середини ХІХ
століття. Цей термін означає “лікування руками”. Стародавні лікарі вміли
добре вправляти вивихи і зіставляти зламані кістки. Старовинні
індійські, персидські, китацські фрески переконують нас у тому, що
прийоми мануальної терапії були відомі давно, але в ті часи вона
вважалася різновидом масажу.

Нині мануальна терапія визнана лікувальною дисципліною. Нею займаються
професійно підготовлені лікарі по техніці виконання маніпуляцій руками,
яка вимагає від них підготовки, швидкої реакції, високої точності та
швидкості рухів. Це, на жаль, вдається далеко не всім. Виражений синдром
болю не дозволяє хворому розслабитися. Техніці застосування мануальної
терапії лікарі навчаються на спеціальних курсах у Києві, Харкові,
Запоріжжі та інших містах України. На думку багатьох спеціалістів
мануальна терапія у поєднанні з масажем може дати чудові результати
одужання.

Прикро, що порушується зв’язок між поколіннями. Дослідження вітчизняних
медиків щодо питання поліпшення лікувальної дії масажу не підтримуються
молоддю. Так відходять у небуття здобуті за життя знання, які позбавили
б від страждань багатьох хворих.

Розумний — наслідок передбачає.

Почавши щось, кінець охопить зором…

Румі

Точковий масаж

У східній медицині точковий масаж входить до системи лікування як
рівноправний метод поряд з голковколюванням, припіканням полиновою
сигаретою, а також іншими різновидами масажу. Поглажування, розтирання,
розминання, постукування вдало доповнюються прийомами натискування
пальцем і обертання його в ділянках так званих “точок життя”. Всього їх
описано майже 700. Китайською академією народної медицини налічується
майже 1000 точок, але такими, на які впливають найчастіше, є 150.

“Точки життя” називаються біологічно активними, або точками акупунктури
і припікання, але це не має принципового значення. В основі їх
застосування лежить метод складної рефлекторної багатокомпонентної дії
на патологічний процес. Спосіб впливу може бути різним — від
натискування пальцем до припікання сигаретою. Його вибирає той, хто
лікує. Він визначає силу впливу, послідовність, періодичність, вибір
місця і часу, виконання маніпуляцій, враховує фактори, які сприяють
одужанню, і фактори, які є причиною захворювання.

У давнину лікарі опиралися на медичні та філософсько-етичні концепції
того часу. Вони виробили і сформулювали основні положення, методи і
засоби лікування стародавньої східної медицини. Вважалося, наприклад, що
лікування повинне бути комплексним і поєднувати односпрямовані дії. Воно
не повинне бути поспішним за винятком особливих випадків, коли для
врятування життя людини дорога кожна хвилина. Лікування має бути
індивідуальним для кожної людини та її хвороби.

Такий підхід не тільки дає знання у боротьбі з хворобою, він формує
начебто “бачення” боротьби сил дії і протидії в організмі, який
бореться. “Точки життя” — це своєрідна клавіатура, з якої звучить музика
одужання, створена тим, хто лікує. Без знання законів розвитку хвороби і
одужання, законів синтезу і розладу, утворення холоду і тепла, напрямків
течії венозної та артеріальної крові, процесів, які відбуваються у
темний і світлий період доби, вплив на “точки життя” може бути не тільки
неефективним, а й недоцільним. Дуже важливою особливістю, на наш погляд,
є дивовижна здатність стародавніх цілителів відчувати гармонію одужання,
їх незвичайне відчуття міри часу і міри впливу, а також видима легкість
застосування методів і способів лікування, за якою криється цінний
досвід і дуже висока інтуїція.

Відзначаючи переваги точкового масажу порівняно з іншими методами,
хочется вказати на його простоту, швидкість і ефективність.
Короткочасність ефекту, у якому “звинувачують” цей метод, може стати
незаперечною перевагою тоді, коли під рукою немає необхідних
інструментів і медикаментів. Крім того, він не вносить в організм
інфекцію із зовнішнього середовища.

Східні мудреці твердять: “Знати — значить вміти”. Це якнайкраще
характеризує істинність знань у цьому розділі східної медицини.
Мистецтво лікування натискуванням певної точки вимагає знань топографії
біологічно активних точок, сили і глибини впливу певного режиму,
повторюваності впливу до зникнення патологічних реакцій. Правила
маніпуляцій з “точками життя” основані на уявленнях східних медиків про
“енергію життя” — Чі, а також про рух цієї енергії по її невидимих
“каналах” — життєвих “меридіанах”. Налічується 12 парних і 2 непарних
основних канали.

Протипоказаннями до застосування точкового масажу є: злоякісні та
доброякісні новоутворення будь-якої локалізації, у тому числі
мастопатія, аденома, гострі гарячкові захворювання, активні форми
туберкульозу, виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки, різке
виснаження, глибоке ураження внутрішніх органів з тяжким розладом їх
функцій, захворюваня крові, стан психічного напруження, вагітність тощо.

Забороняється виконувати точковий масаж у стані навіть легкого
сп’яніння, при високій температурі, під час менструації, при різких
перепадах атмосферного тиску. Протягом проходження курсу точкового
масажу не можна пити каву, міцний чай, алкоголь, а також вживати гострі
приправи. Не рекомендується приймати ванну. Слід окремо мити руки, ноги,
обличчя, тулуб. Можна рекомендувати теплий душ. Якщо людина має декілька
хвороб, то починають лікування з тієї, яка турбує найменше.
Несистематичне масажування дає мінімальні результати.

Точковий масаж не єдиний спосіб впливу на “точки життя”.
Голкорефлексотерапія — найбільш випробуваний із усіх відомих для нашої
медицини нетрадиційних методів лвкування. Корисність її визначається у
багатьох країнах. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я
майже 70 хвороб лікують лише одним голковколюванням і ще приблизно 200 —
поєднанням голковколювання і фітотерапії.

Вважається, що найбільш корисними ефектами акупунктури є знеболювання,
розслаблення спазмів м’язів, поліпшення кровообігу у тканинах, зниження
високої концентрації ліпідів у крові, зменшення впливу надмірних емоцій
і психічної депресії, посилення імунних реакції і збільшення опірності
до інфекцій.

Відомо, що введення голки у шкіру передпліччя у сім разів збільшує
швидкість течії крові і що цей ефект триває у середньому 20 хвилин.
Названий результат якісно переважає дію такого препарату, як гістомін. З
великим успіхом застосовують голковколювання для лікування бронхіальної
астми, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, нічному
нетриманні сечі, екземі, радикуліті, гіпертонії. У Китаї, наприклад,
переривання вагітності на ранніх строках виконують шляхом
голковколювання і навіть гострий апендицит лікують цим же методом.

Жодна з теорій не здатна відобразити численні аспекти фізіологічного,
біохімічного, імунологічного та інших впливів голковколюванння на
людський організм, а також задовольнити дослідників. Можливо, що тут
діють не відомі нам механізми адаптації, які настільки різняться своїми
індивідуальними реакціями, що ми можемо лише констатувати: в організмі
під дією голковколювання підвищується рівень деяких гормонів,
простагландидів, Т- і В-лімфоцитів і т.п. Напевно, що пізнання людської
природи не така вже й проста справа. Якщо уявити всесвіт як макрокосм, а
людину як мікрокосм, стане зрозумілою актуальність проблеми пізнання
себе, яку поставив перед людством давньогрецький філософ Платон (427-347
рр. до н.е.).

Сфера застосування голковколювання розширюється. Анастезіологія,
хірургія, акушерство і гінекологія, дерматологія, неврологія,
гастроентерологія, педіатрія, урологія, отоларингологія успішно
використовують його методи. Поряд з ними існують також інші способи
активного адапогенного впливу на організм людини.

PAGE

PAGE 23

Похожие записи