Реферат

На тему:

ВПЛИВ НА ОРГАНІЗМ АЛКОГОЛЮ, НАРКОТИЧНИХ І ТОКСИЧНИХ РЕЧОВИН

Нашому суспільству дедалі частіше доводиться мати справу з проявами
алкоголізму, наркоманії та токсикоманії серед школярів. У підлітків, які
вживають алкоголь та наркотики, передусім зазнають ураження нервова, а
згодом — й інші системи організму. Зміни, що ведуть до інвалідності,
настають у них катастрофічне швидко. З цим злом неможливо боротися, не
знаючи причин його виникнення, особливостей впливу наркотичних та
токсичних речовин на організм.

Поняття про алкоголізм, наркоманію, токсикоманію

Певною мірою ставлення до алкоголю визначається знаннями про його дію,
наслідки разового та систематичного вживання. Типова картина
алкогольного сп’яніння змінюється залежно від дози вжитого напою. Легке
сп’яніння змінює звичний, властивий конкретній людині емоційний фон.
Так, якщо ступінь сп’яніння легкий, в одних випадках стан людини
супроводжується погіршенням настрою, прагненням до усамітнення,
роздратованістю, в інших — бажанням спілкуватися з оточуючими.

Змінюється і поведінка сп’янілого — мова стає надто гучною, рухи
різкими, мислення прискорюється, але стає більш поверховим, менш
логічним і послідовним. Виникає ризик не-передбачуваних вчинків, що, як
правило, призводять до конфліктів з оточуючими. Нерідко підсилюються
апетит, статевий потяг. Все це свідчить про пригнічення гальмівних
процесів і підвищення активності підкоркових центрів головного мозку.

У разі вживання більшої дози з’являється схильність ображати, дії людини
направлені проти оточуючих, можуть бути небезпечними. Помітні розлади
вестибулярного апарату. Людина може сприймати тільки звуки підвищеної
сили, бачити більш яскраві предмети. Такий ступінь сп’яніння змінюється
глибоким сном. Прокинувшись, людина відчуває розбитість, слабкість,
апатію, відсутність апетиту, спрагу, погіршення настрою.

Чим вища доза вжитого спиртного, тим вищий токсичний ефект. Посилюється
тепловіддача, а звідси — швидка втрата організмом тепла.

Дуже швидко алкоголь проникає у молочні залози жінок. Так, після прийому
50 мл алкоголю його вміст у молоці матері, яка годує дитину, становить
2,5 %. Така доза може спричинити необоротні процеси у нервовій системі
немовляти.

Потрапляючи у кров, алкоголь виводиться в основному через нирки, а
подразнюючи їх, змушує виділяти багато необхідних організмові речовин. У
результаті порушується електролітний склад крові.

Якщо вживати спиртне регулярно, на проміжному етапі окиснення спирту
виділяється ацетальдегід, який, у свою чергу, призводить до утворення
специфічного продукту типу морфіну, що зумовлює швидке звикання до
алкоголю і розвиток алкоголізму.

Алкоголізм — хворобливий потяг до алкогольних напоїв, в основі якого
лежить фізіологічна залежність, що супроводжується соматичними,
нервовими і психічними порушеннями в організмі.

Розвиткові алкоголізму, як правило, передують систематичні пияцтва. Далі
все чіткіше проявляється потяг до більш регулярного і постійного
вживання спиртних напоїв. Слід зазначити, що стійкість до спиртних
напоїв у людей втрачається, а найголовніше, алкоголь перестає приносити
задоволення. Але фізіологічна залежність змушує продовжувати його
вживати. Алкоголік дедалі більше уникає компаній, прагне до самотності.

Вже на перших стадіях розвитку алкоголізму помітні значні зміни
особистості. Нерідко в алкоголіків виникають провали пам’яті, алкогольні
психози, порушується сон, часто сняться жахи. Спостерігаються напади так
званої білої гарячки (алкогольного делірію), під час яких хворий бачить
велику кількість різних дрібних тварин (пацюків, змій, павуків, комах),
інколи мерців, чортів тощо. Наявність таких галюцинацій свідчить про
тяжке ураження центральної нервової системи, що потребує складного
медикаментозного лікування.

Нерідко психози виявляються у вигляді депресій. Алкоголіка переслідують
думки про нікчемність існування і можуть призвести до самогубства.

Надмірне вживання алкоголю спричинює ряд захворювань серцево-судинної,
ендокринної та інших систем організму. Так, часто спостерігаються
захворювання на цироз печінки (загибель печінкових клітин, що
супроводжується розростанням сполучної тканини, яка здавлює судини,
якими у печінку надходять токсини для знешкодження) і виникнення
злоякісних пухлин.

Надзвичайно велику небезпеку становлять так звані віддалені ефекти. Перш
за все страждає сім’я алкоголіка. У чоловіків змінюється сексуальна
сфера, які проходить шлях від примітивізації стосунків до повної
імпотенції. Генетичні наслідки також непередбачувані. За даними ВОЗ, 60
% розумово відсталих дітей було зачато у стані сп’яніння. Смертність
таких дітей вища втричі. Вивчення дитячих церебральних паралічів дало
змогу встановити факт зловживання алкоголем одним чи обома батьками у
100 % (!) випадків.

Не менш тяжкою соціальною хворобою є наркоманія, що виражається фізичною
і психічною залежністю від препаратів, які мають наркотичний ефект.

Наркотики (від грец. narkotikos — те, що викликає заціпеніння) — це
група високоефективних знеболювальних засобів, які особливим чином
впливають на центральну нервову систему. Механізм дії наркотичних
речовин такий. На поверхнях мембран нервових клітин головного і спинного
мозку містяться специфічні рецептори, здатні фіксувати речовини, відомі
під назвою ендорфінів, які за хімічною структурою схожі на молекули
морфію. Взаємодія ендорфінів з рецепторами гальмує передачу больових
сигналів. Однак вони також можуть виконувати і таку більш загальну
регуляторну функцію, як нейропередатчики на рівні синапсів, що
відповідають за емоції і поведінку людини.

Власні ендорфіни організму добре локалізовані у своїх депо і після
звільнення швидко дезактивуються ферментами. Подібні за структурою
речовини-алкалоїди, добуті з рослинного матеріалу (наприклад, листя коки
чи насіння коноплі), повністю резистентні до дії ферментів тваринного
організму, поводять себе, як сильні нейротоксини (нервові отрути).

Серед наркотичних речовин, що використовуються наркоманами, є традиційні
натуральні — морфін і його сполуки, опій, кокаїн тощо, і штучні,
наприклад, синтетичний супергалюциноген — діетиламін лізергіну (ЛСД).

У механізмі розвитку наркоманії певну роль відіграє бажання повторно
відчути ейфорію, пережиту від першого наркотичного сп’яніння. В
результаті розвивається потяг до вживання наркотиків щоденно для
досягнення «психічного комфорту».

Поняття наркотична залежність має подвійне тлумачення. По-перше, це
психічна залежність — стан, коли наркотична отрута викликає відчуття
патологічного задоволення і хворобливого психічного піднесення.
По-друге, це фізична залежність, виражена в «толерантності» — здатності
організму до пристосування і послабленні реакції на ту саму кількість
речовини. Ось чому для одержання того самого фармакологічного ефекту
потрібно весь час збільшувати дозу.

Захворювання на наркоманію має свої форми, які можна розглядати як етапи
розвитку хвороби:

1) цікавість;

2) ініціація;

3)задоволення;

4)групова ідентифікація;

5) груповий престиж;

6) ізоляція від сім’ї;

7) психопатична поведінка;

8) залежність;

9) ритуалістична поведінка;

10) загальне погіршення фізичного стану;

11) серйозна соціопатична деструкція особистості.

Хворі-наркомани, як правило, негативно ставляться до офіційних
загальнолюдських цінностей. У них часто виникає орієнтація на інтереси
релігійного характеру, головним чином на містицизм і культуру Сходу.
Змінюється духовний світ, звужується коло інтересів. Людина стає
брехливою, егоїстичною. Поступово всі думки зводяться до одного — де
добути наркотики.

Тривале вживання наркотиків сприяє розвитку психозів. Наприклад,
характерні мікропсії (видіння жуків, пацюків, червів), параноїдальні
стани з різними зоровими, слуховими, смаковими оманами, сексуальною
індиферентністю, агресивністю. Хоч повне знешкодження нервової отрути в
організмі відбувається за 10—12 год., такі стани можуть продовжуватися
кілька днів. Це пояснюється необоротними змінами у корі великих півкуль
мозку.

Наркомани страждають на так званий абстинентний синдром, який виникає
вже на третій день після припинення приймання наркотичних речовин. Далі
він або ускладнюється іншими порушеннями, або поступово загасає.
Розгорнутий абстинентний синдром має такі ознаки: роздратованість,
медріаз (розширення зіниць), гіпергідроз (виділення липкого поту,
озноб), зростаюча слабкість. Ці симптоми спостерігаються у перші дні.
Потім до них приєднуються ненавмисні скорочення м’язів, м’язовий біль,
запаморочення, порушення зорового сприймання. Ще через деякий час
виникають нудота і блювання, біль у великих суглобах, безсоння, втрата
маси, падіння кров’яного тиску, послаблення серцевої діяльності,
епілептоморфні конвульсії, галюцинації та марення, схожі на білу
гарячку.

Слід зазначити, що дівчата починають вживати наркотики раніше, ніж
хлопці. Зокрема, це стосується ін’єкцій. У цілому ж спостерігається
тенденція до зниження віку наркомана-початківця до 12—14 років.

У зв’язку з величезною небезпекою наркоманії, законодавством України
передбачена сувора кримінальна відповідальність за порушення правил
зберуання, виготовлення, продаж та застосування наркотичних засобів.

Токсикоманія — одна з розбещених, форм навмисного отруєння власного
організму, яка виявляється у вживанні токсичних речовин, що не
кваліфікуються як наркотичні.

Схильність до зловживання такими речовинами (наприклад, препаратами
побутової хімії) спостерігалася у хворих-наркоманів за відсутності
звичного наркотику, душевно хворих тощо.

Під час прийому токсичних речовин спочатку виникає щось подібне до
ейфорії з ознаками деякого оглушення. Далі можуть спостерігатися зорові
омани, психоз. Вживання атропіноподібних препаратів спричинює появу
неприємних відчуттів, пов’язаних з отруєнням. Розчинники, лаки та інші
подібні речовини найчастіше призводять до тяжких уражень внутрішніх
органів (нирок, печінки). У разі збільшення дози починаються конвульсії,
настають кома і смерть.

Одним з наслідків, пов’язаних з вдиханням летких розчинників, є смерть
від задухи. Якщо під час вдихання речовини, налитої у пакет, особа
непритомніє, то задуха настає у момент, коли обличчя закрите
поліетиленом.

Серед симптомів токсикоманії — вкрай пригнічений стан, порушення сну,
смердюче дихання, червоні запалені очі, постійний нежить, бронхіт. Також
можливий абстинентний синдром.

Як одну з форм токсикоманії можна розглядати явище тютюнопаління. Основу
тютюну складає нікотин, що є слабким наркотиком і дуже токсичною
речовиною. У разі першого вдихання тютюнового диму спостерігаються різні
неприємні явища: нудота, блювання, спазми у горлі, спрага тощо.

Коли організм звикає до тютюну, токсичні явища слабшають і відчувається
тільки приємна збуджувальна дія тютюну. Але це явище обманне. У диму
міститься велика кількість отруйних речовин: нікотин, чадний газ, аміак,
формальдегід, ціанід гідрогену, оксиди нітрогену тощо. Особливо
небезпечними вважаються канцерогенні речовини, які спричинюють злоякісні
пухлини: бензопірен, акролеїн, гідразин, 5-метилхризен, уретан, хінолін,
хлористий вініл, 2-нітропропан, Полоній-210 (частіше радіоактивний)
тощо. Курці хворіють на рак легенів у 10 раз частіше, на рак гортані — у
б раз, на рак стравоходу — у 4 рази . Для них звичайні такі
захворювання, як бронхіальна астма, хронічні запалення легенів,
туберкульоз та інші.

Слід зауважити, що хімічний склад тютюнового диму також залежить від
місцевості, де тютюн ріс. Тривалий час для обробки рослин тютюну
застосовувався пестицид — арсенат плюмбуму. Оскільки солі плюмбуму та
арсену в ґрунті не розкладаються, їх виявляють усюди. Таким чином, вміст
Плюмбуму в одній цигарці може досягати 13 мкг, а двадцять цигарок щодня
збагачують організм людини на 30 мкг цих солей. Близько третини даної
кількості всмоктується у кров. Плюмбум, як відомо, має різносторонню
шкідливу дію на організм.

Арсен — кумулятивна отрута, тобто протягом тривалого часу його малі дози
можуть накопичуватися, доки не досягнуть рівня, за якого можливе
отруєння.

Кадмій і Нікол містяться у кожній пачці сигарет по 30 — 40 мкг. їх дія
спричинює ряд патологічних явищ. Вони порушують використання Кальцію
організмом, сприяють підвищенню артеріального тиску, а також розвиткові
захворювань серця.

Жінкам паління загрожує передчасним старінням, різними ускладненнями під
час вагітності. Це зумовлено недостатньою кількістю кисню у крові. Так,
оксид карбону здатний частину гемоглобіну інактивувати, що втричі знижує
здатність крові до перенесення О2. За статистичними даними, куріння
матерів підвищує смертність немовлят на 40 %, ускладнення під час
пологів зростають на 50 % .

Нікотин спричинює спазми судин і переродження їх внутрішньої оболонки.
При цьому зменшується просвіт судини, утруднюється кровообіг. Дуже
розповсюдженим захворюванням курців є стенокардія, під час якої
виникають спазми судин серця, що супроводжуються болем у серці,
слабкістю й інколи призводять до смерті внаслідок розвитку Інфаркту
міокарда — тяжкого ураження серця.

Друга типова хвороба — ендартериіт — спазми судин кінцівок. У такому
стані судини кінцівок здатні забезпечувати кров’ю тканини тільки у стані
спокою. Будь-які фізичні навантаження протипоказані, оскільки рухи
посилюють процеси обміну речовин, потребують швидкого надходження кисню
і поживних речовин, їх недостатність і накопичення продуктів
життєдіяльності тканин зумовлюють виникнення болю. Кінцівки, особливо
нижні, постійно мерзнуть і синіють. Якщо не вжити радикальних заходів,
починається некротизація тканин.

Паління також є головною причиною розвитку емфіземи легенів —
захворювання, під час якого альвеоли бронхів не здатні витискувати
повітря під час видиху.

Вибір сигарет з фільтром істотно не знижує загрозу виникнення
перелічених захворювань, оскільки фільтри можуть затримувати тільки 10 %
смолистих речовин, а решту ж не затримують взагалі. Крім того, тютюновий
дим може підвищити чутливість до інших канцерогенних факторів.

Ви отримали об’єктивну інформацію про наслідки свідомого вживання
більшості токсичних речовин, тепер повинні самі вирішувати, до чого
прагнете — чи до повноцінного багатогранного життя, чи до передчасної
смерті.

ЛІТЕРАТУРА

— Білявський Г. О., Паду н М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної
екології. — К.: Либідь, 1995. — 368 с.

— Біологія / А. А. Слюсарев, А. В. Самсонов, В. Н. Мухін та ін./ Під
ред. В. О. Мотузного. — К.: Вища пік., 1991. — С. 6, 241.

— Вишневская Е. Л., Барсукова Н. К., Широкова Т. Й. Основы безопасности
жизнедеятельности: Учеб. пособ. для учащихся 9-х кл. общеобразоват. шк.
— М.: Русское слово, 1995. — 62 с.

— Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України
28 червня 1996 року. — К.: Вікар, 1997. — С. 17—19.

— Кучеров І. С. Фізіологія людини і тварин. — К.: Вища шк., 1991. —
327с.

Леони Д.,Режи Б. Анатомия и физиология в цифрах. — М.: Кронпрес, 1995. —
128с.

— Лисенков С.Л. Конституція України: Матеріали до вивчення. — К.:
Либідь, 1997. — С. 53—54.

— Основи медицинских знаний учащихся: Проб. учеб. для сред. учеб.
заведений / Под ред. М. Й. Гоголева. — М.: Просвещение, 1991. — 112с.

— Пономарев В. Т. Энциклопедия безопасности. — Д. Сталкер, 1997. — С.
297—391.

— Самарський С. Л. Зоологія хребетних. — К.: Вища шк., 1976. — С.
188—189.

— Ситников В. П. Основы безопасности жизнедеятельности: Справочник
школьника. — М.: Слово, 1997. — С. 307—444.

— Смирнов В. Е. Медицина. Наркомания: знак беды. — М.: Знание, 1988. —
Вьіп. 2. — С. 33—56.

— Спок Б. Ребенок и уход за ним. — К.: Наук, думка, 1992. — 448 с.

— Ураков Й. Г. Последствия алкоголизма. — М.: Здоровье, 1987. — №11. —
С. 50—91.

— Хрипкова А. Г., Колесов Д. В. Гигиена и здоровье. — М.: Просвещение,
1984. — С. 24—27.

— Щербак Г.Й., Царичкова Д.Б., Вервес Ю.Г. Зоологія безхребетних. — К.:
-Либідь, 1996. — Кн. 2. — С. 291—298.

Похожие записи