РЕФЕРАТ

на тему:

Вплив людини на навколишнє середовище

Забруднення атмосфери

Із виникненням людського суспільства відбулися і відбуваються все нові й
нові зміни у стані біосфери. Науково-технічна революція, господарська
діяльність людини відчутно позначаються на навколишньому середовищі:
засмічуються повітря і водойми, виснажуються родючі ґрунти.

Засмічення атмосфери — газової оболонки Землі — одна з важливих і
особливих екологічних проблем сьогодення. Відомо, яке важливе значення
для будь-якого живого організму має повітря: без їжі людина може прожити
місяць, без води — тиждень, без повітря — секунди, максимум кілька
хвилин. Разом з тим те, чим ми дихаємо, піддається сильному впливу
цілого ряду факторів—результатів інтенсивного розвитку таких виробництв,
як паливно-енергетичне, металургійне, нафтохімічне й ін.

Паливно-енергетичний комплекс включає діяльність теплоелектростанцій,
робота яких пов’язана з викидом в атмосферу окису сірки, азоту, що
утворюються в процесі згоряння незбагаченого вугілля. Не менш
небезпечним забруднювачем повітря є підприємства металургійної
промисловості, що викидають у повітря різні хімічні сполуки, особливо
важких та рідких металів. Небезпечним джерелом забруднення повітря стали
й продукти переробки нафтохімічної промисловості, особливо вуглеводневі
сполуки (метан та ін.).

Небезпечним забруднювачем повітря є тютюновий дим, з якого в повітря
потрапляє, крім нікотину, велика кількість (близько 200) таких отруйних
речовин, як чадний газ, бензоперин та інші.

Через те що мікроорганізми руйнують органічні речовини, а рослини
перетворюють мінеральні речовини на органічні, існує замкнутий біотичний
кругообіг. Сьогодні ж людина вилучає сировину з біосфери в значних
кількостях, а в сільському господарстві використовує безліч отруйних
речовин. Подібне ведення промислової і сільськогосподарської діяльності
розриває біотичний кругообіг. Атмосфера, вода, ґрунт постійно
забруднюються відходами промислового виробництва, гектарами вирубуються
ліси, знищуються рідкісні види тварин, руйнуються природні екосистеми.

У результаті забруднення атмосфери виникли такі явища, як парниковий
ефект — підвищення загальної температури на планеті; озонова діра, яка
утворюється в результаті порушення озонового шару в атмосфері окисами
азоту, що викидаються двигунами балістичних і космічних ракет;
смог—накопичення шкідливих газів у нижніх шарах атмосфери в результаті
посиленої роботи котелень, що працюють на вугіллі, мазуті, солярці, а
також у результаті загазованості повітря автотранспортом. З часів
промислової революції спалювання викопного палива і викиди продуктів
згоряння (в основному двоокису сірки) в атмосферу призвели до випадання
дощів, вода яких являє собою слабку сірчану кислоту. Такі дощі назвали
кислотними дощами. Після випадання «кислотних» опадів різко стали
зникати з зони свого побутування рослини з різною стійкістю до рН.
Кислотні дощі негативно впливають на шкіру, волосся, а також прискорюють
корозію металів, руйнують гіпс, мармур, окислюють водойми, фунти, що
призводить до знищення риби, лісів, тварин, які живуть у них.

Навколишнє середовище забруднюється в результаті викидів трубами
електростанцій двоокису сірки, поблизу збагачувальних фабрик скидаються
або накопичуються сполуки металів (мідь, цинк, свинець та ін.). У
забруднених районах їхня концентрація іноді досягає смертельного рівня.
Однак у місцях промислових викидів майже завжди можна знайти
представників декількох видів, що пристосувалися до-таких умов
перебування. Подібні стійкі представники дають початок стійким
популяціям. Але навіть така ситуація не покращує становище, тому що на
забрудненій ділянці приживається (навіть при її щільному заселенні)
набагато менша кількість видів, яка могла б виростати в цій місцевості в
менш забрудненій атмосфері.

За прогнозами на нашій планеті відбудеться глобальне потепління, у
результаті чого порушиться життєдіяльність рослин і багато видів зникне.
Чому? Тому що у багатьох рослин при підвищенні температури навколишнього
середовища спостерігається «фотосинтетична криза». Припускають, що це
явище викликається тимчасовим припиненням метаболічної активності через
зміну структури ферментів або закриття усть, що накопичили надмірну
кількість води в палісадних клітинах. Можливо, що закриття усть
викликається відсутністю води в листі, тому що при підвищенні
температури збільшується і швидкість її випаровування. Рослини ж,
пристосовані до посушливих умов, мають безліч різноманітних адаптацій,
які дозволяють їм виживати, крім того, їхнє листя, як правило, вкрите
товстою кутикулою, що сприяє зниженню втрат води.

Непередбачені кліматичні коливання можуть негативно вплинути на видове
багатство у певному середовищі їх перебування. Так, наприклад,
організму, який довго живе, важко вижити в кліматі, де плоди — основна
його їжа—через зниження температури повітря стануть доступними лише на
нетривалий час протягом року. У тропіках же, де дерева і чагарники
плодоносять постійно, змінюючи один вид на інший, такому травоїдному
організму вижити набагато простіше. Звідси видно, що у стабільному
кліматичному середовищі збільшується ймовірність того, що популяції
досягнуть граничної густоти. Усередині виду не відбудеться
«перенаселення», тому що в загальну схему відразу включаться конкуренція
і природні вороги, до того ж «проріджують» вид хвороби, природна
старість і смерть.

«Екстремальними» можуть бути і дуже холодні, і дуже жаркі місця
проживання, і сильно забруднені ріки, і солоні озера, і відкриті
простори для видів, що можуть ховатися тільки серед гілок, поміж
корінням дерев і чагарників.

Звідси висновок: певний вид тварин або рослин знаходиться в тих умовах,
які оптимально йому підходять. Тому чим далі він буде відходити від
оптимуму, тим швидше та назавжди буде вгасати його життєдіяльність.

Основні організаційні та технологічні методи боротьби із забрудненням
повітря такі:

1) скорочення кількості електростанцій за рахунок будівництва більш
потужних, обладнаних новітніми системами очищення й утилізації газових
та пилових викидів;

2) очищення вугілля до його використання на ТЕС;

3) заміна вугілля і мазуту на ТЕС екологічно чистим паливом — газом;

4) регулювання двигунів внутрішнього згоряння в автомобілях,
встановленням на них спеціальних каталізаторів для нейтралізації чадного
газу, заміною шкідливого етилового бензину, що забруднює повітря
свинцем, найменш екологічно шкідливий.

Особливе значення в очищенні атмосферного повітря має озеленення міст і
сіл, особливо промислових зон.

Атмосферне повітря і здоров’я людини

Забруднення атмосферного повітря — найактуальніша гігієнічна проблема,
адже повітря — одна з найважливіших складових природного середовища. Для
нормального функціонування організму людини потрібно 10—12 кг повітря на
добу. Серед складових частин повітря найбільше значення має кисень. На
жаль, його кількість постійно зменшується, а все через той же технічний
прогрес. За останні 50 років з атмосфери взято стільки кисню, скільки за
попередні 3,5 мільйони років.

Забруднення атмосферного повітря становить серйозну небезпеку-для
здоров’я людини. Про це свідчать результати численних досліджень про
наявність у повітрі надмірної кількості пилу, важких металів, різного
роду хімічних сполук. Особливо великий вплив забруднене повітря має на
здоров’я дітей та підлітків, вагітних жінок, людей похилого віку і тих,
хто страждає на хронічні легеневі захворювання.

Нижче ми подаємо оздоровчі рекомендації для тих, хто не має можливості
переїхати в більш чистий екологічний район.

1. Бажано частіше бувати за містом, у лісі, у парках, на березі водойм,
там, де є зелені насадження і природні водні джерела.

2. Практикувати дихальну гімнастику на чистому повітрі.

3. Якнайчастіше виконувати такі дихальні вправи: «ХА»-дихання, очисне
дихання, затримки на вдиху і видиху. Уявляти, що з видихом з організму
виводяться всі шкідливі речовини та хімічні сполуки.

4. Проводити очищення легень за допомогою відхаркувальних засобів, тому
що будь-які відхаркувальні трави певною мірою чистять легені.

5. Бажано перейти переважно на вегетаріанське харчування з великою
кількістю твердої клітковини.

6. Зміцнення імунної системи за рахунок правильного харчування, фізичної
активності, загартовування й інших методів.

7. Бажано регулярно відвідувати лазні.

Забруднення ґрунту

Земля — це основа сільськогосподарського виробництва, що забезпечує
людину продуктами харчування як рослинного, так і тваринного походження.
Кількість і якість цих продуктів залежать від якості землі з гарним
орним шаром, тобто від фунту (верхнього родючого шару Землі), його
обробки, підживлення рослин і т. д. Найбільш родючими ґрунтами є
чорноземні, багаті на такий компонент, як перегній (гумус) — органічна
речовина, що утворюється після відмирання окремих організмів, рослинних
і тваринних залишків, які переробляються іншими організмами —
мікроорганізмами.

Процес утворення ґрунту (ґрунтоутворення) — дуже тривалий, повільний, що
відбувається в результаті вивітрювання материнської породи і
нагромадження органічного матеріалу, що розкладається, тому відновлення
ґрунту займає не один десяток років. Через це треба дуже дбайливо
ставитися до ґрунту. Тим часом оброблювані землі, у результаті
споживчого до них ставлення, поступово втрачають частину родючого шару і
продовжують втрачати його з неймовірно великою швидкістю.

У зв’язку з діяльністю людини на Землі очікується велика екологічна
криза. В результаті масової вирубки лісів, наприклад, порушується водний
режим планети: міліють ріки, як наслідок, зменшується кількість риби,
виснажуються запаси ґрунтових вод, висихають ґрунти. Знищення лісових
масивів подекуди вже призвело до ерозії фунту, тому що сильні вітри й
дощові потоки вільно змили найбільш родючий шар ґрунту, який раніше
утримувався кореневою системою дерев. Крім того, ліс очищує повітря,
стримує гірські селеві потоки. Зі знищенням лісів відбувається вимушена
міграція птахів і диких тварин, які щоб прогодуватися, переміщаються
ближче до населених пунктів, деякі види тварин, не пристосувавшись до
нових умов, зникають.

На цей час через нераціональне використання земель, утворення ерозії
ґрунтів сільськогосподарська промисловість позбавилася величезних
територій, на яких могли б виростати сади, зернові й вирощуватися
овочеві культури. В результаті бажання побільше отримати від ґрунту, ніж
віддати йому, виснажується гумус.

На сьогодні ерозія ґрунту стає не тільки сільськогосподарською, але й
екологічною проблемою. Ґрунт, який змивається у струмки та ріки, несе із
собою добрива й отруйні хімікати (пестициди), підсилюючи цим забруднення
водойм. Крім того, оскільки в фунті затримується менше води, а в ріках
її стікає більше, виникає небезпека повеней.

Однією з причин зниження агрономічних якостей фунту є багаторазова його
обробка, ті самі ділянки обробляються протягом багатьох років, у ґрунт
не вноситься того, що з нього витягується, у результаті чого фунт
виснажується і не виконує тієї ролі, яка йому відведена: забезпечення
рослин поживними речовинами, необхідними для їхньої життєдіяльності,
активна фільтрація природних і стічних вод, які очищають їх від
шкідливих домішок.

Збереженню ґрунту сприяє використання хліборобами науково обґрунтованих
методів його оброблення, спрямованих на підвищення родючості ґрунтів і
одержання екологічно чистих продуктів харчування.

Серед цих методів виділяють такі:

* правильне формування культурного агроландшафту;

* організація і дотримання польових, овочевих, кормових сівозмін;

* перехідна прогресивні форми обробки ґрунту, ефективні й легкі машини
та механізми;

* скорочення повторної обробки ґрунту;

* застосування поряд з ультрахімічним методом господарювання
біологічного землеробства без використання отруйних хімікатів і
неякісних мінеральних добрив.

Серед них особливе місце приділяється нітратам (мінеральне азотне
добриво).

Нітрати самі по собі не є отруйними, їх рослина використовує для будови
клітин, утворення хлорофілу. Але, накопичуючись у ґрунті, вони
переходять і накопичуються в продуктах харчування.

В організмі людини вони перетворюються в нітрити — отруйні речовини, що
взаємодіють з гемоглобіном крові й викликають захворювання —
метгемоглобінемія (змінюється колір шкіри і слизових оболонок—ціаноз,
знижується кров’яний тиск, з’являється легенева і серцева
недостатність).

Нітрати в нашому житті

Абсолютно «чистих» продуктів у природі не існує. Нітрати (як важкі
метали, радіонукліди) завжди містяться в фунті та воді. Інша справа4, у
яких кількостях. Будь-які рослини постійно витягають із ґрунту нітрати
та перетворюють їх на органічні азотовмісні сполуки (амінокислоти, білки
й ін.). Власне кажучи, за рахунок цього рослини і живуть. Тому в них
завжди є нітрати, але знову ж важливо—у якій кількості.

За нормами, встановленими Всесвітньою організацією охорони здоров’я,
припустимою добовою дозою нітратів для людини вважається 5 мг на кожен
кілограм її ваги. При середній вазі дорослої людини 70 кг виходить, що
припустиму норму складає доза в 350 мп Встановлено і гранично припустиму
концентрацію нітратів у різних продуктах, так у воді—45 мг, у кавунах—60
мг, у винограді, грушах, яблуках—60 мг, цибулі ріпчастій — 80 мг,
огірках і помідорах—150 мг, картоплі — 250 мг, ранній моркві — 400 мг,
капусті білокачанній (осінній) — 500 мг, капусті білокачанній
(ранній)—900 мг, буряку—1400 мг, зелені (кропі, щавлі, петрушці й ін.) —
2000 мг.

На превеликий жаль, за наших соціальних умов нерідкі випадки, коли
припустима концентрація нітратів просто ігнорується. Все-таки будемо
сподіватися, що коли ринок у нас набуде цивілізованих рис, кількість
нітратів, що потрапляють на наш стіл з овочевих прилавків, зменшиться.

Самі по собі нітрати для організму людини нешкідливі. Але, як уже
говорилося вище, частина їх перетворюється в нітрити (солі азотистої
кислоти), що блокують дихання клітин і призводять до зв’язування
гемоглобіну, зростання вмісту холестерину та молочної кислоти.

На щастя, наш організм має здатність до самоочищення. Тому одноразове
перевищення припустимої концентрації нітратів у продуктах особливої
шкоди не завдасть.

Як же відрізнити без спеціальних приладів овочі з великою кількістю
нітратів? Бажано не купувати надто дрібні й надто великі (тут повинна
спрацьовувати «золота середина») овочі, а також капусту з
яскраво-зеленим листям. Дотримуючись цього правила, можна істотно
знизити ризик потрапляння нітратів в організм.

Крім того, овочі з великим вмістом нітратів, як правило, мають
неприродний присмак.

Методи зниження кількості нітратів

Ці методи добираються окремо для різних овочів, тому що в кожного з них
свої індивідуальні особливості накопичення нітратів. Розглянемо способи
зниження концентрації нітратів у найчастіше уживаних нами овочів, що
«славляться» великим їх вмістом.

Буряк

Буряк називають чемпіоном із накопичення нітратів. В окремих
коренеплодах вміст нітратів досягає до 4000 мг/кг.

Нітрати в буряку розподіляються нерівномірно. Якщо їх вміст у
центральному поперечному зрізі коренеплоду прийняти за одиницю, то в
нижній частині (ближче до хвостика) буде вже 4 одиниці, а у верхній
(біля листя)—8 таких одиниць. Тому, щоб убезпечити себе від нітратів,
краще зрізати верхівку — приблизно на чверть і хвостик—приблизно на
восьму частину коренеплоду. Таким шляхом буряк звільняється від трьох
чвертей нітратів.

Зелень

У салаті, шпинаті, петрушці, кропі й іншій зелені нітратів іноді буває
навіть більше, ніж у буряку. Причому, у рослинах із грядок, що не
удобрюються, вміст солей досить помірний. А от у вирощених на
підживленому розчині чи на добре «підгодованому» ґрунті концентрація
нітратів може досягати 4000—5000 мг/кг.

Слід зазначити і те, що концентрація солей у різних частинах рослин
неоднорідна. Живлення в них йде від землі, тому особливо багато нітратів
у стеблах і черешках листя. Обрізаючи стебла (у тому випадку, якщо вони
гіркі), можна їсти навіть підозрілу зелень. До того ж, у свіжій зелені
багато вітамінів, що гальмують перетворення нітратів у нітрити.

З іншого боку, у нарізаній зелені під дією мікроорганізмів і кисню
повітря нітрати дуже швидко переходять у нітрити. Доведено, що досить
всього 10 хвилин, щоб отруйність продуктів різко зросла. Тому найкраще
(якщо цілі гілочки ви їсти не звикли) шаткувати зелень безпосередньо на
столі й відразу висипати в тарілку.

При покупці зелені слід звертати увагу на те, щоб не було надламаних,
ушкоджених, підгнилих місць. Через ці місця в зелень потрапляють
мікроорганізми й кисень, вона стає отруйною, а нітратність може
перевищити цінність наявних вітамінів.

Кабачки

У кабачках може міститися до 700 мг/кг нітратів. Найбільше їх у тонкому
шарі під самою шкірочкою і біля хвостика. Хвостову частину, відповідно,
можна видаляти і шкірочку знімати товстим шаром.

Кабачки, особливо зрілі, відварюють, що більше ніж у два рази знижує Їх
нітратність.

Капуста

У білокачанній капусті нітрати, в основному, містяться у верхньому
листі. У них (і в качані) нітратів удвічі більше, ніж у середній частині
качана. Верхні листочки капусти і за смаком відрізняються від тих, що
йдуть за ними, не на краще.

При збереженні свіжа капуста зберігає свою нітритність до лютого, у
березні ж концентрація солей падає майже в три рази.

У квашеній капусті перші три-чотири дні йде бурхливе перетворення
нітратів у нітрити. Тому їсти малосольну капусту краще не раніше, ніж
через тиждень. Надалі велика частина нітратів переходить у розсіл, так
само як і половина всіх цінних сполук. Якщо ж розсіл змивати, а капусту
мити, як деякі радять, то тоді який сенс у заготовлянні заквашеної
капусти? Тому найкраще заготовлювати «чистеньку» від нітратів капусту.

Картопля

При доброму збереженні вміст нітратів у картоплі різко падає до початку
березня: майже в чотири рази. До лютого ж концентрація залишається майже
незмінною.

Велика частина солей у бульбі зосереджена ближче до її середини (а цінні
речовини — ближче до шкірки), але різниця невелика. Тому чистити
картоплю марно, до того ж вітаміни й ферменти, що містяться під шкіркою,
обмежують перетворення нітратів у нітрити. Оптимальний метод готування
картоплі — на парі, «у мундирі». Дрібні бульби кладуть цілими, великі
розрізають на 2, 4 або 6 частин. При цьому видаляється до 60—70 %
нітратів. При звичайному варінні — до 40 %, при смаженні — близько 15 %.
Воду, що залишилася, краще виливати.

Морква

Морква, особливо рання, може накопичувати до 1000 мг/кг нітратів, їх
більше у верхівці, до листя, а також у самому хвостику. Помічено також,
що найменше нітратів буває в середній за розмірами моркві. Втім, не
тільки морква, але і всі овочі — буряк, ріпу, кабачки та ін. — краще
брати середніх розмірів (і не тільки через нітратність).

У нашаткованій моркві (як і в зелені, буряку й ін.) нітрати швидко
перетворюються в нітрити. У салатах ці процеси прискорюються сметаною і,
тим більше, майонезом, у яких бурхливо розвиваються мікроорганізми.
Соняшникова ж олія, навпаки, стримує розмноження бактерій.

Огірки

У несприятливих умовах огірки можуть накопичувати до 600 мг/кг нітратів.
Безпосередньо під шкіркою їх у кілька разів більше, ніж у середині. І,
якщо шкірка гірка, її, звичайно ж, потрібно зрізати. Також
рекомендується обрізати найбільш несмачну частину біля хвостика.

Редис

Редис часом містить до 2500 мг/кг нітратів. Концентрацію ж близько 500
мг/кг уже можна вважати нормальною (для ранніх сортів). У круглих сортах
редису нітратів значно менше, ніж у витягнутих.

Вважається, що можна у два рази зменшити «нітратність», зрізаючи на 1/8
верхівку і «хвости».

Загальні рекомендації:

1. Найменше нітратів у рослинах зранку і ввечері, особливо у спеку,
найбільше (у 3—4 рази порівняно з ранком і вечором у спеку) у прохолодну
погоду вдень. Природно, що виходячи з цих відомостей, збирати овочі
найкраще зранку чи ввечері в спеку.

2. У здоровому тілі перетворення нітратів на нітрити істотно уповільнено
порівняно з ослабленим організмом. Тому людям, що страждають хронічними
захворюваннями, а також тим, хто веде спосіб життя, далекий від
здорового, рекомендується більше уваги приділяти контролю за кількістю
нітратів у продуктах.

3. Унікальну здатність накопичувати нітрати мають гриби. Тому не
збирайте гриби в містах і біля доріг, навіть їстівні гриби в цих місцях
стають отруйними. Небажано купувати гриби з рук, адже невідомо, де вони
зібрані.

4. Шкідливу дію нітратів можна зменшити, якщо одночасно прийняти
аскорбінову кислоту—вона «знезаражує» нітрати.

5. При квашенні овочів у перші два-три дні утворення нітратів різко
збільшується, але зате після закінчення бродіння вони зникають повністю.
Тому квашені овочі можна вживати без побоювань.

6. Салати й овочеві соки їжте і пийте тільки свіжоприготовленими.
Збереження їх, навіть не дуже тривале й у холодильнику, сприяє
розмноженню мікрофлори, що перетворює нітрати на більш небезпечні для
нашого здоров’я нітрити. А багаторазова зміна температури (з
холодильника на стіл і назад) різко підсилює цей процес.

7. Хотілося б зазначити і те, Ідо, пам’ятаючи про розумну обережність,
не слід занадто вже лякатися нітратів. Вони завжди були, є і будуть. Так
що, довідавшись про нітрати, переставати їсти-овочі не варто. У
будь-якому випадку користь від вживання овочів набагато перевищує ту
небезпеку, що несуть у собі нітрати, ну, а якщо ще і стежити за тим, щоб
їхня кількість не перевищувала норму, то вживання овочів принесе вам
тільки здоров’я.

Забруднення водойм

Вода — не тільки джерело кисню і водню, але і найбільш значна складова
частина тіла всіх живих істот: у тілі людини вона складає близько 70%
маси, у рослинному організмі — до 95 %.

Така важлива фізіологічна функція, як обмін речовин, не може обходитися
без води, а це у свою чергу загрожує всім життєво важливим процесам
організму. Основні запаси води знаходяться у Світовому океані (95 %), що
займає близько 70 % поверхні земної кулі. Поверхневі води: озера і ріки
(із прісною водою) включають всього 0,182 млн. км3.

Людиною для своїх потреб широко використовуються як поверхневі води
(озера, ріки, невеликі річки, у яких запаси доступної прісної води
обчислюються не мільйонами кубометрів, а тисячами), так і підземні чи
ґрунтові (колодязі, свердловини), водою яких користується населення сіл
і селищ.

І разом з тим, сьогодні людство стурбоване нестачею води. Воду
використовують як її споживачі—для приготування продукції, повертаючи
при цьому воду у водойми, але в меншій кількості й поганої якості, так і
водокористувачі — господарства, люди, що використовують воду як
середовище (водяний транспорт, рибальство, енергетика, сільське і
комунальне господарство). Однак і вони змінюють якість води і найчастіше
на гірше.

Джерелами забруднення води можуть бути фізичні, біологічні, хімічні,
теплові й радіаційні забруднювачі.

Фізичне забруднення — це збільшення у вмісті води нерозчинних домішок
(піску, глини, мулу) у результаті змиву дощовими водами ґрунтів з полів,
гірничорудного пилу, який розноситься вітром й ін.

Хімічне забруднення — це потрапляння до води різних хімічних речовин,
відходів різних виробництв: нафтохімічних, целюлозно-паперових, а також
комунально-побутових стоків, відходів тваринницьких ферм і т. д.

Біологічне забруднення — це потрапляння у водойми разом зі стічними
водами різних хвороботворних мікроорганізмів (бактерій, вірусів), спорів
грибів, яєць, хробаків й ін.

Основними джерелами біологічних забруднень є комунально-побутові стічні
води підприємств: цукрових заводів, м’ясо і деревообробної промисловості
й ін. Особливо небезпечні такі забруднення водойм у місцях масового
відпочинку (курортні зони узбереж морів та рік).

Теплове забруднення складають стоки підігрітої води від
теплоелектростанцій і атомних станцій. Прикладом радіаційного
забруднення є аварія на Чорнобильській АЕС.

Підвищується кислотність води в природних водоймах, що позначається на
скороченні видової розмаїтості їхньої фауни. Підвищена кислотність може
впливати на тварин безпосередньо, порушуючи при цьому роботу ферментів і
газообмін через дихальні поверхні; побічно, знижуючи якість і
розмаїтість основних джерел їжі тварин; побічно, підвищуючи концентрацію
токсичних важких металів, через реакції, що відбуваються з донними
осадами.

Щоб запобігти процесу забруднення водойм, слід застосувати ряд способів
із їх охорони:

* використання і нормування якості води;

* скорочення стоків у водойми шляхом удосконалення технологічних
процесів ряду виробництв;

* очищення стічних вод.

Система заходів щодо охорони і раціонального використання водних
ресурсів (морських, річкових, озерних) повинна бути складовою частиною
загальнодержавних планів у будь-якій країні. Діяльністю людини в
більшості випадків обумовлене забруднення водойм, її ж діяльність
повинна бути спрямована на очищення різними методами: механічними,
хімічними, біологічними.

Похожие записи