РЕФЕРАТ

на тему:

«Вплив куріння, алкоголю та наркотиків

на організм дівчини”

Вступ

Опитування останніх років зафіксувало основний потяг підлітків та молоді
до тих видів дозвілля, де відбувається не лише знайомство з більш
досвідченими товаришами, а й перші власні прилучення до алкоголю,
наркотиків та сексуальних взаємин.

Якщо подивитися структурний поділ опитаної молоді, то вийде, що 81,5%
учасників “тусовок”, хто один, а хто й багато разів були п’яними і лише
18,5% не були жодного разу в стані сп’яніння, а відвідувачі дискотек –
86,1% та 13,9% відповідно. Тобто ці два місця масових зібрань підлітків
і молоді, ці два найпоширеніші різновиди їх дозвілля й не мисляться без
випивки.

Саме дворові тусовки та дискотеки найбільше ваблять молодь, що має
досвід вживання наркотиків. За даними опитування, структура учасників
обох видів зібрань така:

серед відвідувачів тусовок – 30 % прилучених до наркотиків і 70 % без
такого досвіду;

серед відвідувачів дискотек – 31,5% прилучених до наркотиків і 68,5% без
досвіду вживання наркотиків.

Ще більш вражає досвід сексуальних стосунків: 47,3% юнаків і дівчат
шкільного та юнацького віку, що “тусуються” на сільській вулиці та в
міських дворах, мають досвід сексуальних стосунків. І хоча решта 53%
його не мають, за такого співвідношення – скоро матимуть. На дискотеках
це співвідношення ще крутіше: 58,9 % і 41,1% відповідно.

Говорячи мовою лабораторного аналізу, маємо найоптимальніший “бульйон”
для розмноження вірусу шкідливих звичок.

1. Вплив тютюнопаління на здоров’я дівчини та жінок

Аналіз даних 20-річного моніторування поширеності паління серед жінок,
проведеного Інститутом кардіології АМН України, зламав традиційне
уявлення про тютюнопаління як суто чоловічу проблему в Україні і
показав, що частота цього фактора в різних вікових групах жінок
збільшилася в 3-4 рази. Загалом у даний час майже кожна п’ята жінка віку
20-59 років, що живе в місті, є активним курцем, у той час як наприкінці
70-х років курила кожна двадцята. Негативна тенденція до збільшення
цього показника серед жінок супроводжується збільшенням інтенсивності
куріння: переважають жінки, що викурюють щодня до 10 цигарок (60,7%).
Починаючи з 30-річного віку, кожна третя жінка викурює щодня від 10 до
20 сигарет. Більше пачки на день викурюють 6-7% жінок віком 20-49 років
і 15% жінок віком 50-59 років.Одним з несприятливих факторів паління
серед жінок репродуктивного віку є продовження паління під час
вагітності. Анкетування жінок-курців показало, що 29,7% з них, зменшивши
кількість цигарок, продовжували курити в першу половину вагітності, а 5%
— до пологів.

Помітною рисою курців-жінок є більш пізній вік початку паління порівняно
з чоловіками. У жінок початок куріння зумовлений бажанням активно,
усвідомлено долучитися до паління. Серед причин початку куріння, при
анкетуванні найбільше названо стресові ситуації, пов’язані з роботою,
конфлікти в особистому житті; 15,3% жінок вважають, що паління допомагає
їм у створенні іміджу сучасної жінки, 12% — розглядають його, як фактор,
що допомагає подолати самотність, сприяє комунікабельності, 12,2% не
змогли сформулювати конкретну причину.

Жінки, які палять, частіше страждають непліддям.

Ризик кровотечі і спонтанного аборту під час вагітності вищий, ніж у
жінок, які не палять.

Менопауза (припинення циклічної діяльності яйників) швидше настає у
жінок, які палять. Відповідно, жінки, які палять, старіють швидше.

Схильність до тромбоутворень і ризику розвитку тромбоемболій на фоні
прийому комбінованих пероральних контрацептивів значно вищий у жінок,
які палять, особливо після 35 років.

Існує дуже багато доказів того, що куріння до настання і під час
вагітності шкідливе для дитини, оскільки погіршується транспортування
кисню і поживних речовин. Причому, немає прямої залежності між кількістю
викурених цигарок і їх шкідливістю.

Вчені з Мюнхенського Університету дослідили, що жінки, які планують
вагітність, повинні відмовитись від куріння не тільки з метою
профілактики перинатальної патології, недостатньої маси тіла при
народженні, синдрому раптової смерті новонароджених, ризику виникнення
бронхіальної астми, відставання в розумовому розвитку, але й для
зниження ризику розвитку ожиріння у своїх дітей. Діти, матері яких
курили під час вагітності, страждали ожирінням в два рази частіше. Окрім
цього, у них було на 43% вище ймовірність мати надлишкову вагу, ніж у
дітей, матері яких не курили. Ризик ожиріння і надлишкової ваги зростав
в міру збільшення кількості цигарок, які випалювали вагітні матері. При
цьому ця залежність зберігалась навіть після врахування таких важливих
факторів, як освітній рівень батьків і тип вигодовування дитини.

Досліджено, що зниження лібідо в 2,5 рази частіше зустрічається у жінок,
які палять, це повязано з тим, що нікотин сприяє звуженню судин статевих
органів.

Пасивне куріння:

Отруєнню нікотином і продуктами неповного згорання під час куріння в
однаковій мірі піддаються не тільки людина, яка палить, але й оточуючі
її люди.

Вчені Університету Каліфорнії прийшли до висновку, що у активних і
пасивних курців погано заживають рани і частіше утворюються рубці.
Виявилося, що фібробласти — клітини, які відіграють основну роль у
заживленні ран, під впливом куріння не здатні швидко рухатись в ділянку
пошкодженої тканини, концентруються на краю рани, перешкоджаючи
нормальному затягуванню рани і сповільнюючи заживлення.

Шкіра рук і обличчя хронічного курця набуває жовтувато-сірого кольору,
швидше зневоднюється, внаслідок чого утворюються зморшки. З часом
формується жовтий наліт на зубах, якого важко позбутися, і неприємний
запах з рота.

З часу відкриття в тютюновому димі канцерогенних амінів, які здатні
стимулювати мутації в генах супресії пухлин, що контролюють ріст ракових
клітин, і в самому онкогенезі, доведено не останню роль куріння у
виникненні злоякісних новоутворень. Викурюючи щоденно більше 10 цигарок,
курець, тим самим, в 24 рази більше ризикує захворіти на рак легень.
Окрім того, куріння є одним з факторів ризику виникнення ішемічної
хвороби серця, синдрому раптової коронарної смерті, хронічних
захворювань легень.

21 травня 2003 року на Всесвітній асамблеї охорони здоров’я повноважними
представниками урядів усіх країн світу було одноголосно затверджено
Рамкову Конвенцію з контролю над тютюном (РККТ). РККТ – це перший в
світі міжнародний правовий договір у сфері суспільного здоров’я, є
документом, що накладає юридичні зобов’язання і пропонує підхід, який
можна зустріти в численних договорах з прав людини і з охорони
навколишнього середовища. РККТ підготовлена в результаті майже 4-річних
переговорів 192 країн-членів Всесвітньої організації охорони здоров’я
(ВООЗ) та містить перелік заходів, покликаних зменшити руйнівний вплив
тютюну на здоров’я та економіку.

В березні 2004 року РККТ підписали у 101 країні, а це означає, що більше
половини країн світу підтримали цю угоду, зобов’язуючись ліквідувати
тютюнову рекламу і спонсорство тютюнових виробів.

Рамкова конвенція чітко визначила ефективні заходи (цінові і податкові
заходи, вимоги до упаковки і маркування тютюнових виробів, заборона
реклами та обмеження спонсорства тютюнових виробів, регулювання
розкриття інформації про склад тютюнових виробів, заборона продажу
тютюну неповнолітнім та ін.), які дозволяють зупинити тютюнову епідемію,
для подолання якої необхідні узгоджені дії всього міжнародного
співтовариства, тому що ця епідемія охопила весь світ.

2. Вживання алкоголю:

причини, досвід , динаміка та наслідки

При вивчені цього питання нас цікавило якім є досвід вживання спиртних
напоїв молоддю шкільного та юнацького віку, які причині штовхають молодь
до вживання алкоголю, як міняється з часом інтенсивність цього вживання.

Як показує аналіз даних двох опитувань, знайомі зі станом алкогольного
сп’яніння 73,8% опитаних юнаків і дівчат. Зростає кількість молодих
людей, що мають досвід алкогольного сп’яніння в селі і селищах міського
типу, на 7,7% і 5,7% відповідно. Причому число їх збільшується за
рахунок тих, хто неодноразово бував у стані алкогольного сп’яніння. У
місті, навпаки, спостерігається тенденція до зниження їх кількості.

Співвідношення частоти вживання алкоголю хлопцями і дівчатами показує,
що хлопці частіше вдаються до вживання алкоголю. Однак у порівнянні з
минулим роком збільшилося число юнаків і дівчат, які неодноразово бували
у стані алкогольного сп’яніння. Так, наприклад, число дівчат, що бували
в стані алкогольного сп’яніння багато разів, виросло майже вдвічі. При
цьому, кількість дівчат і хлопців, які жодного разу не пробували
алкоголю, не змінилося. Можна припустити, що ряди тих, хто часто вживає
алкоголь, поповнюються молодими людьми, що раніше пробували його один чи
кілька разів.

Порівняльний аналіз у групах з різним освітнім статусом показав
збереження загальної картини – рівень вживання алкоголю найбільш високий
серед студентів і найнижчий серед школярів. Однак зіставлення отриманих
результатів з результатами минулого року і тут показує ту ж тенденцію –
збільшується кількість молодих людей, що неодноразово бували в стані
алкогольного сп’яніння :

Поглиблене вивчення отриманих даних за методом факторного аналізу
виявило ряд чинників, які провокують молодь до вживання алкоголю.

Найбільш вагомим серед них є неблагополуччя сімейних відносин. Тут і
напружена атмосфера вдома, і складнощі у взаєминах з батьками і пияцтво
батьків і відсутність у родини коштів для того, щоб дати молодій людині
нормальні освіту і виховання. При цьому, за оцінками самої ж молоді,
рівень її стосунків з батьками має прямий зв’язок з причинами
алкоголізму в молодіжному середовищі. В міру погіршення стосунків юнака
зі старшими в сім’ї різко зростає спонукуючий до пиятики вплив
оточуючого середовища та поширеної традиції супроводжувати випивкою
дружні посиденьки, вплив негативного прикладу батьків. Чим гірші
стосунки з ними, тим сильніша у молоді потреба розслабитися, забути про
проблеми, знайшовши розраду у випивці, тим більше спонукують до випивки
сімейні негаразди, чвари між батьками. Лиш в однім випадку виявилася
протилежна тенденція: чим кращими вважає молодь свої стосунки з
батьками, тим сильніше діє такий чинник алкоголізму, як доступність
спиртних напоїв. Певно, доброта батьків до чад своїх об’єктивно
виливається у зло.

При цьому абсолютно логічним є те, що наступним значущим фактором є
суто емоційні чинники, такі як бажання підняти настрій, підбадьоритися,
забути про проблеми

Третій фактор, виявлений у ході аналізу, свідчить про те, що на
прилучення молодих людей до спиртних напоїв значимий вплив робить
толерантне ставлення до алкоголю середовища, у якому знаходиться молода
людина, розповсюджених у даному суспільстві стереотипів, наприклад,
того, що дружні зустрічі обов’язково повинні супроводжуватися випивкою,
прагнення молодої людини діяти співвідповідно зі встановленими “нормами”

Четвертий фактор є інформаційним. Тут очевидні дві взаємодоповнюючі
тенденції – на сприятливий ґрунт дитячого невідання успішно лягає
реклама у засобах масової інформації, що пропагує не просто спиртні
напої, але красивий стиль життя, що супроводжується вживанням алкоголю :

П’ятий фактор свідчить про те, що діти, аби чимось заповнити вільний
час, скоріше вдаються до випивки і це компенсує їм потребу у творчій
самореалізації, самоствердженні. Даний фактор відбиває ступінь
організованості індивідуального життя дитини. І хоча вага його значно
нижче, ніж, скажімо, вага фактора сімейних відносин, але і він вносить
свою частку в пояснення картини поширення дитячого алкоголізму і
доповнює уявлення про роль родини в психологічному і соціальному
здоров’ї дитини.

Шостий фактор свідчить про роль сформованих смисложиттєвих орієнтирів
молодої людини, що складають психологічний стрижень особистості й основу
вольового поводження. Відсутність визначених цілей і сформованих
ціннісних установок приводить до конформного поводження, залежності від
оточення. Потрапляючи в оточення, де цінністю і нормою є вживання
алкоголю, така молода людина не в змозі протистояти негативному впливу
перекручених цінностей.

Таким чином, підводячи підсумок факторного аналізу, ми можемо сказати,
що найбільш значимими чинниками, що визначають ставлення молодих людей
до алкоголю, є неблагополуччя у відносинах з родиною і порушення
нервово-психологічної рівноваги, іншими словами – стрес. Їх доповнюють
такі фактори, як позитивне ставлення до алкоголю оточення молодої
людини, неінформованість про наслідки вживання алкоголю,
неорганізованість життя, відсутність цілей, конформізм.

3. Вживання наркотиків:

причини, досвід, динаміка, наслідки

За даними опитувань п’ята частка молодих людей знайомі з дією
наркотиків. Але за рік кількість молоді, що вживає наркотики зросла
майже на 6% . Серед учнів ПТУ і студентів ВНЗ цей відсоток ще більше
(8,9% і 11,5%, відповідно). Поясненням може бути те, що наркотики, як
дороге задоволення, більш доступні забезпеченішим і самостійним
(порівняно зі школярами) студентам.

Аналіз показників у гендерному розрізі показує, що хлопці частіше, ніж
дівчата пробавляються наркотиками. При цьому, порівняно з минулим
роком, відзначається збільшення числа юнаків, що захоплюються
наркотиками на 9,1%, дівчат на 2,1% .

В місті молоді люди вживають наркотики вдвічі частіше, ніж на селі ,
при цьому в обох типах поселень зафіксовано збільшення числа молодих
людей, що вживають наркотики.

Найістотнішими причинами вживання наркотиків є цікавість, бравада,
прагнення до незвичайних відчуттів, вплив оточення. При цьому стає
очевидним, що цікавість підігрівається більш “досвідченими” товаришами і
доповнюється власною самовпевненістю та наївністю початківця. Бажання
випробувати незвичайні відчуття, спробувати щось, про що знають інші,
підсилюється прагненням бути як усі, не виглядати білою вороною.
Сприятливою умовою при цьому є відсутність батьківського контролю за
життям і дозвіллям дитини.

Факторний аналіз масивів інформації за два роки розкриває таку структуру
причин.

Перший фактор, що набрав найбільшої ваги, свідчить про значний вплив
оточення на ставлення молодої людини до наркотиків. Разом з тим стає
очевидною важлива роль у цьому процесі такої особистісної риси, як
конформізм. Він робить молоду людину, з одного боку піддатливішим
впливові оточення, з іншого боку – обумовлює некритичне мислення, зайву
самовпевненість, браваду, що штовхають його на “героїчні” учинки.

Наступним по ступеню впливу виступив фактор, названий нами
“неблагополучна обстановка в родині”. Він відбиває негативний вплив на
соціальний розвиток і здоров’я дитини таких моментів, як порушені
сімейні зв’язки, напружені взаємини дітей з батьками, відсутність
батьківського контролю. При цьому найбільш важливим стає відсутність
батьківської уваги.

Наступний по значимості фактор відбиває потреби молодої людини
справитися зі стресом, змінити фізичний стан. При цьому очевидно, що
використання наркотиків, як спосіб справитися з навантаженням – є деяка
данина молодіжній моді. Так часто молоді люди відповідають, що наркотики
допомагають їм підбадьоритися, набути робочого стану, що вживати
наркотики – це круто, що наркотики дають змогу мати кайф, зазнати
незвичайних відчуттів

Четвертий фактор відбиває вплив інформації на ставлення молодих людей до
наркотиків. Відсутність знань про наслідки вживання наркотиків, а також
перекручені цінності і пріоритети стають благодатним ґрунтом для впливу
інформації, що створює позитивне ставлення молоді до наркотиків:

Використана література:

Валеологія. Підручник. – К., 2001.

Основи здорового способу життя. – К., 2000.

Тютюнопаління до народження: проблеми і наслідки. – К., 1998.

Похожие записи