.

Вовчі ягоди (реферат)

Язык: русский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
211 3852
Скачать документ

Реферат на тему:

Вовчі ягоди

Daphne mezereum L.— вовчі ягоди. Вовче лико (сильно отруйна рослина).
Російські назви: волчеягодник обыкновенный: волчье лыко; польські:
wilcze lyko, wilcze Іуко wawrzynkowate, wawrzynek wilczelyko.

Родина: Thymelaeaceae — ягідкові.

Кущ заввишки до 1 м, який зацвітає в березні — квітні (рано навесні).
Квітки рожеві, запашні — пахнуть вином, сидять невеликими пучками по
боках гілок і звичайно з’являються до листків. Однак при цвітінні на
кінцях гілочок є вже розвинуті в грона (верхівкові) бруньки. Кора
жовтувато-сіра, зморшкувата. Листки обернено-довгасто-ланцетнї, до
основи звужені в короткий черешок, зібрані більше на кінцях гілок. Плід
— соковита, однонасінна, яскраво-червона ягода (костянка). Всі частини
рослини, особливо ягоди, дуже пекучі (отрута).

Поширені в західній і середній смугах Європейської частини СРСР, на
Кавказі. Росте очагами в тінистих лісах, в заростях.

Те саме застосування в народі має другий вид: Daphne encorum L.— вовче
лико боровик з бурими квітками, зібраними в головки — пучки на Кінцях
гілок. Зустрічається в соснових лісах, в більш західних областях
Європейської частини СРСР.

gd~Io на них з’являються пухирці. Де в кого пухирці з’являються так
сильно, що утворюються виразки. Навіть пил сухої розім’ятої кори при
вдиханні викликає запальні процеси слизової носа, очей. Ягоди менш
отруйні (їх їдять птахи). Збирають їх восени більш уже стиглими і сушать
на папері.

З кори і порізаних на кусочки гілочок з квітками го-. тують настойки на
міцній горілці: 1 частина (за об’ємом) гілок на 3 частини горілки.
Настойкою цією роблять натирання при сильних невралгічних і ревматичних
болях. Вважається болезаспокійливим і відтяжним засобом. Часто знімає
біль дуже ефективно. Ягоди і свіжі, і сушені (розмочені) прикладають на
нерозрізані, сильно болісні нариви. Для цатирань роблять також настойки
на олії або мазі на свинячому несолоному жирі (смальці). Мазь готують
шляхом змішування розтертої на мезгу свіжої кори або на дрібний пил
сушеної кори в пропорції 1 :3 (жир).

Горілчаною або розбавленою (водою) спиртовою настойкою гілочок з
квітками вовчого лика намочують шматочку або ватку і змазують сверблячі
дрібні або пухирчасті висипи на шкірі голови у волоссі, а також і при
кропив’янці.

Водою, де намочувались гілки вовчого лика, жінки на селах (з шепотінням
і замовляннями) змивали, місця бешихового запалення, а також нагноєння
після опіків. Для змазування брали настойку кори на олії.

На селах найчастіше роблять настойку із свіжого вовчого лика (або
прив’ялого), але зберігають також і куски-зв’язки верхівок гілок,
загорнуті шматочки або в папір, добре обв’язавши, і ховають як отруйні
ліки в тайник, особливо від дітей.

Слід пам’ятати про всі заходи обережності, які необхідні в роботі з цією
отруйною рослиною. Хто робить настойки для натирань, треба їх особливо
ховати, щоб ніхто не покуштував «на язик».

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020