.

Вивчення обізнаності сільських жителів щодо профілактичних технологій артеріальної гіпертензії (реферат)

Язык: русский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
213 1259
Скачать документ

Реферат на тему:

Вивчення обізнаності сільських жителів щодо профілактичних технологій
артеріальної гіпертензії

Стійка тенденція до зростання показників захворюваності на хвороби
системи кровообігу насамперед пов’язана із збільшенням числа пацієнтів,
щомають підвищений артеріальний тиск (АТ) [4, 6, 7]. Артеріальна
гіпертензія (АГ) – найбільш поширене хронічне захворювання в Україні,
яке посідає провідне місце в структурі непрацездатності, інвалідності та
смертності населення [1]. Тому запобігання цьому захворювнню – основне
завдання медичних працівників первинної ланки охорони здоров’я.

Особливо актуальною ця проблема є для сільського населення, оскільки
якість профілактичної та лікувально-діагностичної допомоги, що
пропонується їм, потребує докорінного покращення, зокрема спеціалізована
медична допомога повинна стати доступною для сільських жителів [8].

Захворюваність на АГ набула загрозливого характеру насамперед через
несприятливу соціально-економічну ситуацію на селі та низьку обізнаність
сільських жителів щодо профілактичних медичних технологій, а також через
невміле і недостатнє їх застосування хворими на АГ. Тому особливе
значення має впровадження профілактичних медичних технологій серед
сільського населення, бо, на нашу думку, успішно вирішити будь-яку
проблему медицини сьогодні можливо тільки у профілактичній площині [2,
3, 5].

Вивчення обізнаності сільського населення щодо профілактичних медичних
технологій артеріальної гіпертензії та їх застосування проводилось за
медико-соціологічним методом із використанням анонімної анкети,
розробленої нами разом з Українським інститутом громадського здоров’я.
Анкета містила загалом 23 питання (7 з яких були закритими, 12 –
відкритими та 4 – про ознаки (вік, стать, фах, місце роботи тощо)).

Дослідження проводилось у п’яти районах Чернівецької області
(Сторожинецькому, Кіцманському, Заставнянському, Хотинському,
Новоселицькому). Ці райони обрані для дослідження тому, що мають добре
розвинену мережу лікувально-профілактичних закладів та
соціально-економічну інфраструктуру. В опитуванні взяли участь 586
хворих на АГ (сільських жителів), зокрема: 120 – Новоселицького району,
126 – Сторожинецького, 110 – Заставнянського і по 115 Хотинського та
Кіцманського районів. З-поміж опитаних було 344 жінки та 242 чоловіки.

Зазначимо, що необхідність вивчення обізнаності сільського населення
щодо профілактичних технологій АГ є доцільним, тому що такі дані – це
основа для їх розробки, удосконалення та впровадження.

За соціальним статусом респонденти розподілилися так: службовці з-поміж
опитаних становили 22,5%, з них чоловіки склали 6,5%, жінки – 16%;
робітники в сільському господарстві – 29,4%, з них чоловіки складали
18%, жінки – 10,8%; непрацюючих було 48,1%, з них чоловіків – 16,2%,
жінок – 32%. Наймолодшому з-поміж респондентів було 31 рік, тому
розподіл опитаних за віком був проведений з цього віку з 10-річним
інтервалом.

За тривалістю хвороби в роках опитаних розділили на групи з 5- річним
інтервалом від 0 до 30 років і більше, відповідно.

U

ймає необхідність консультацій щодо лікування АГ (46,4%). На останньому,
третьому, місці – потреба рекомендацій щодо режиму праці, відпочинку,
харчування тощо (9,2%).

На нашу думку, контроль АТ є найважливішою рекомендацією, дотримання
якої дає можливість хворому та лікарю оцінити ефект лікування і
своєчасно внести до нього необхідні зміни. Щодо решти рекомендацій, то
вони теж є важливими і спрямовані на зменшення впливу таких факторів
ризику, як куріння, алкоголь, стрес, гіподинамія, які, як відомо,
відіграють провідну роль у профілактиці АГ.

Враховуючи результати проведеного дослідження, можна сказати, що 3/4
сільських жителів, хворих на АГ, мають ті чи інші ускладнення від цієї
хвороби, оскільки не виконували рекомендації лікаря щодо лікування та
профілактики згаданого захворювання.

Показово також, що 2/3 опитаного населення, хворого на АГ, не володіє
знаннями про лікування та профілактику свого захворювання, що, на наше
переконання, є вагомою причиною зростання захворюваності сільських
жителів на АГ.

Отже, аналіз отриманих даних дає підстави стверджувати, що для
профілактики та лікування АГ у сільського населення необхідно:

1. Забезпечити сільське населення доступними засобами контролю АТ,
навчити вимірювати АТ та розуміти його значення.

2. Чітко визначити відповідальних за проведення санітарної освіти та
забезпечення санітарно-просвітницькими матеріалами сільського населення,
а також за систематичний контроль показників АТ сільських жителів.

3. Забезпечити доступність якісної медичної допомоги та сучасних
лікарських засобів сільським жителям, що хворіють на АГ.

4. Створити умови для покращення соціально-економічного стану села.

Література:

Дмитренко С.О. Стан обізнаності сільського населення про значення
чинників ризику розвитку артеріальної гіпертензії // Лік. справа /
Врачеб. дело. – 2000. – №1. – С.115 – 118.

Кардаш В.Е., Навчук І.В. Сучасні погляди на вторинну профілактику
артеріальної гіпертензії у населення сільської місцевості // Охорона
здоров’я України. – Київ, 2003. – Вип. 2/9. – С.78 – 81.

Навчук І.В., Кардаш В.Е. Профілактичні технології у вирішенні проблем
артеріальної гіпертензії у сільського населення // Охорона здоров’я
України. Вип.4 – Київ, 2003. – С.53 – 55.

Стародубов В.И., Баранов А.А., Альбецкий В.Ю // Педиатрия. – 2005. – №1.
– С. 10 – 13.

Уварено А.Р., Ледощук Б.О., Яворівський О.П., Марчук Н.В. Методичні
рекомендації з розробки та застосування основних профілактичних
технологій у діяльності практичної охорони здоров’я. – К.: Укр. мед.
патент. інформ. МОЗ України, НМУ ім. О.О. Богомольця, 2006. – 16 с.

Шамигулов Ф.Б., Карамова И.М., Лукманова Т.В., Яковлєва Л.В. Организация
медицинской помощи больным с аретриальной гипертонией в Республике
Башкортостан // Здравоохранение Российской Федерации. Издательство
«Медицина». – 2007. № 2. – С.13 – 16.

Шарапова О.В., Царегородцев А.Д., Бобринський Б.А. // Рос. вестн.
перинатол. и педиатр. – 2004. – №1. – С. 56 – 60.

Чепелевська Л.А., Рингач Н.О. Обізнаність населення працездатного віку
про фактори ризику передчасної смерті від серцево-судинних захворювань
за результатами медико-соціологічного дослідження // Стратегія
формування здорового способу життя: Мат. конф. – К., 2000. – С.216 –
220.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020