Вітаміни. Види їх і характеристика. Роль їх у житті людини.

Вітаміни – це біологічно активні низькомолекулярні природні, органічні
сполуки, різної хімічної структури, учасники обміну речовин і беруть
участь в перетворенні енергії, переважно як компоненти ферментів.

Існування і значення вітамінів відкрив російський лікар М.Лунін у кінці
ХІХ ст.. Польський хімік К.Функ назвав біологічно активну речовину
вітаміном, бо вона містила у своїй молекулі аміногрупу. Тепер відомо
близько 20 різних вітамінів, які поділені на 2 групи: жиророзчинні
(кальциферони – вітамін Д, каратоноїди – провітамін А, ретинол – вітамін
А, токафераш – вітамін Е, філохінони –вітамін К) і водорозчинні
(аскорбінова кислота – вітамін С, біотин – вітамін Н, нікотинова кислота
– вітамін РР (В3), рибофлавін – вітамін В2, пантотенова кислота –
вітамін В5, перидоксин – вітамін В6, тіамін – вітамін В1, фалієва
кислота – вітамін В9, ціанокобаламін – вітамін В12), а також
вітаміноподібні сполуки (вітамін Р – біофлановоїди, В8 – інозит, Вт –
карні тин, ліпоєва кислота – ліпоєва кислота, вітамін U, В13 – оротова
кислота, В15 – пангамова кислота).

За нормального раціону і зорового способу життя потреба у вітамінах
задовольняється природним шляхом. Однак узимку і навесні відчувається
нестача вітамінів, що спричиняє гіповітамінози. Надлишок вітаміні –
гіпервітаміноз, що буває дуже рідко. Одноманітне харчування, бідне на
натуральні рослинні продукти, призводить до виникнення захворювання –
авітамінозу.

Важливе значення мають вітаміни групи В. При нестачі В1 виникає хвороба
бері-бері (розлади нервової системи, діяльності серця, травного апарату,
втрата апетиту). При нестачі вітаміну В12 виникає тяжка форма анемії
(недогрів’я). При нестачі вітаміну В2 порушується діяльність нервової
системи, уражається рогівка очей, шкіра, слизові оболонки порожнини
рота. У людини авітамінози виявляються у вигляді захворювань (цинга,
гемералопія, рахіт).

Жиророзчинні вітаміни.

Жиророзчинні вітаміни у воді не розчиняються, тому їх екстрагують з
сировини жировими розчинниками. До них належать вітаміни D, A, E, K, F.
Всмоктуються вони в тонкій кишці при наявності жовчі.

Препарати жиророзчинних вітамінів.

Ретинол (вітамін А) – міститься в печінці морських тварин та
прісноводних риб, сільськогосподарських тварин, жовтку яєць, вершковому
маслі, в молоці, сирі. В рослинах (морква, шпинат, петрушка, салат,
зелена цибуля, черешні, помідори, порічки) містить каротин – малоактивна
форма (провітамін) вітаміну А. В печінці та кишках каротин гідролізує і
перетворюється в активнішу форму – ретинал. Всмоктуванню ретинолу в
кишках сприяють жовчні кислоти, ферменти підшлункової кислоти. Вітамін
легко осилюється на повітрі і руйнується ультрафіолетовими променями.

Ретинол (Retinolom) (вітамін А).

Надзвичайно важливу роль відіграє ретинол у ре синтезі світлочутливого
пігменту сітківки родопсину, який безпосередньо сприймає зорові
подразнення.

Нестача (гіповітаміноз) ретинолу спричинює патологічні зміни в функції
епітеліальних тканин шкіри, дихальних шляхів, травного апарату, нервової
та ендокринної системи. Слизові оболонки та шкіра висихають,
розрихляються, відбувається ороговіння епітелію (гуперкератоз),
послаблюється їхня бар’єрна функція . Крім того, з’являються
дегенеративні зміни в нервовій тканині, порушується координація рухів,
виникають атаксія, паралічі.

Гіповітаміноз виникає при недостатності вітаміну або провітаміну в їжі,
захворюваннях травного апарату, а також при підвищеній потребі в
ретинолі (вагітність, лактація, інфекція, гарячкові стани,
тиреотоксикоз, алкогольне сп’яніння).

Добова потреба дорослої людини – 1,5 мг ретинолу.

Застосовують ретинол при гіпо- і авітамінозі, захворюваннях очей, шкіри,
опіках, пролежнях, остеомієліті, гангрені, виразковій хворобі шлунка ф
дванадцятипалої кишки, при хірургічних втручаннях, інфекціях верхніх
дихальних шляхів, а також призначають дітям в період інтенсивного росту.

Ергокальциферол (Ergocalciferolum) (вітамін D2). Ергокальциферол є
найактивнішим з відомих (близько 10) форм вітаміну D.

Найбагатшою сировиною для його одержання є жир із печінки тварин,
особливо печінки морських риб. Міститься цей вітамін у молоці,
коров’ячому маслі, яєчному жовтку, печінковому жирі. Провітаміни, що є в
шкірі людини, наприклад ергостерол, під дією ультрафіолетового проміння
перетворюються в активні форми.

Ергокальфирерол, що надходить іззовні, всмоктується в тонкій кишці при
достатній кількості тваринного та рослинного жирів.

При недостатній кількості вітаміну знижується вміст неорганічного
фосфору в крові (гіпосфатемія), порушується всмоктування в кишках та
засвоєння кістками кальцію, фосфату. Вміст кальцію в крові підтримується
внаслідок резорбції його із кісток; тому при нестачі ергокальциферолу
виникає розм’якшення кісткової тканини і в дітей розвивається рахіт, а у
дорослих – остеомаляція. Вітамін стимулює ріст, сприяє затримці фосфору
і кальцію в організмі та засвоєнню їх кістками, підвищує опірність
організму о інфекції. При вживання ергокальциферолу зникають симптоми
рахіту й остеомаляції, нормалізується ріст організму.

Добова потреба вітаміну – 500-1000 МО. Профілактику гіповітамінозу в
дітей треба починати ще в період вагітності матері й постійно
продовжувати після народження дитини. Тому вагітним жінкам і
жінкам-годувальницям призначають препарати цього вітаміну. При
передозуванні виникає гіпервітаміноз, який характеризується анорекцією
(втратою апетиту), запором, дистроартеріального тиску, прискоренням ШОЕ,
зневодненням, дистрофічними змінами, зростанням кількості кальцію в
крові й відкладанням його у м’яких тканинах.

Філохінони (Phyllochinona) (вітамін К). Це збірна назва кількох схожих
між собою сполук (вітамін К1 міститься в зелених частинах рослин,
вітамін К2 продукується бактеріями кишок, а також міститься ва рибячому
жирі, борошні).

ue

th

kthамін добре засвоюється і цілком задовольняє потреби макроорганізму.
Порушення біосинтезу вітаміну К мікрофлорою кишок та відсутність його в
їжі спричинює різке сповільнення зсідання крові, що може
супроводжуватися небезпечними ускладненнями – крововиливами та
кровотечами. Дія філохінонів полягає в тому, що вони беруть участь у
синтезі протромбіну й про конвертину, завдяки чому сприяють зсіданню
крові (виявляють протегеморагічний ефект). При недостатній кількості
вітаміну в організмі порушується біосинтез зазначених компонентів.
Філохінони виявляють лікувальну дії лише тоді, коли печінка ще не
втратила функції виробляти протромбін і про конвертин. Крім впливу на
зсідання рові філохінони відіграють велику роль у клітинному диханні.

Токоферолу ацетат (Tocopheroli acetas) (вітамін Е). Під збірною назвою
“вітамін Е” об’єднуються а-, И- і v-токофероли. Найбільш активним із них
є а-токоферол. В організмі людей і тварин токофероли не утворюються.
Містяться вони в зеленому листі конюшини, салату, шпинату, зародках
пшениці, в олії сої, арахісу, бавовнику, льону, кукурудзи, а також у
продуктах тваринного походження: яєчному жовтку, печінці, вершковому
маслі. Вітаміни Е – олієподібна світло-жовта прозора рідина з слабким
запахом, не розчинається у воді, на світлі окислюється й темніє.

Токофероли є антиоксидантами, тобто запобігають прямому (без
ферментному) окисленню ненасичених жирних кислот, аскорбінової кислоти,
каротину та інших речовин.

При нестачі (гіповітамінозі) токоферолів нагромаджуються перекиси жирних
кислот, які пошкоджують клітинні мембрани, викликають дегенеративні
зміни в статевих залозах, внутрішніх органах, скелетній мускулатурі,
внаслідок чого порушується вагітність та припиняється розвиток ембріона.

Препарат застосується при захворюваннях серцево-судинної системи,
опіках. виразках різного походження. запальних процесах сітківки ока,
токсикозах вагітності, м’язовій дистрофії, при захворюваннях нервової
системи та шкіри.

Водорозчинні вітаміни.

До водорозчинних вітамінів належить: вітамін С, Н, В13, В2, В1, В5, В6,
В9, В12. Усі вони термостабільні, за винятком вітаміну С, який
руйнується при нагріванні в присутності кисню та важких металів.

Тіамін (Thiaminum) (вітамін В1). Вітамін міститься в дріжджах, зернових
і бобових рослинах (особливо в зародках рису, пшениці, гречки, жита), у
пшениці, нирках, серці, молоці, яєчному жовтку. Всмоктується в тонкій
кишці.

Тіамін нормалізує шлункову секрецію, поліпшує регенерацію тканин,
підвищує тонус парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.

Застосовується тіамін при гіпо- й авітамінозах, а також як неспецифічний
фармакологічний засіб, при захворюваннях периферичної та центральної
нервової системи (неврології, ішіас, каузалгія, поліневрити), порушеннях
функції травного апарату, захворюваннях міокарда та при перевтомах.

При передозуванні тіаміну виникає шум у вухах, запаморочення, нудота,
висипання на шкірі, кропив’янка, свербіння. Може виникати навіть
тіаміновий шок, що є проявом алергічної реакції на препарат.

Добова потреба у вітаміні для дорослої людини 2-3 мг. При фізичній
роботі, у дітей, у вагітних, в період годування груддю потреба у
вітаміні зростає до 5-6 мг на добу.

Рибофлавін (Riboflavinum) (вітамін В2). Жовто-оранжений кристалічний
порошок, гіркий на смак, без запаху мало розчинний у воді. Рибофлавін
дуже поширений у природі. Він міститься у дріжджах, яєчному жовтку,
печінці, серці, нирках, молоці, ікрі, рибі, м’ясі, зародках і оболонках
злаків, гороху, листкових овочах. Рибофлавін термостабільний, не
руйнується при кулінарній обробці.

Цей вітамін входить до складу ферментних систем, що регулюють процеси
окислювання і відновлення, а також білковий, жировий і вуглеводний
обміни.

Добова потреба у рибофлавіні 1-3 мг. Велике значення для профілактики
гіповітамінозу мають такі продукти, як пивні і пекарські дріжджі, гриби
сир, печінка, молоко, бобові. Тепер рибофлавіном вітамінізують хліб і
хлібобулочні вироби.

Рибофлавін застосовують для лікування гіпо- і авітамінозів цього
вітаміну, а також як лікувальний препарат при екземах, дерматичних
виразках, ранах, опіках, тріщинах сосків, блефаритах, кон’юктивітах, при
ураженнях рогівки ока.

Кислота нікотинова (Acidum nicotinicum) (вітамін РР, вітамін В3). Білий
кристалічний порошок, без запаху. В організмі нікотинова кислота
перетворюється в амід (вітамін РР). Цей вітамін відіграє важливу роль в
окислювально-відновних процесах, входить до складу ферментів, які
переносять кисень, регулюють тканинне дихання. Нікотинова кислота й її
амід стимулюють кротворення і кістковому мозку, прискорюють процеси
загоєння ран і виразок, посилюють секрецію шлунка та перистальтику
кишок, а також поліпшують всмоктування різних речовин із кишок.

Ціанокабаламін (Cyanocobalaminum) (вітамін В12). Кристалічний порошок
темно-червоного кольору без запаху, гігроскопічний, мало розчинний у
воді. Синтезується мікрофлорою кишок людини, але в недостатній кількості
порівняно з витратами організму. Тваринні продукти є основним джерелом
вітаміну. В людському організмі ціанокобаламін нагромаджується в
печінці, нирках, стінці кишок. Всмоктування й засвоєння вітаміну
погіршується або зовсім припиняється, якщо немає “внутрішнього фактора”
– речовини білкової природи (мукопротеїду), яка виробляється залозами
слизової оболонки шлунка і, з’єднуючись із вітаміном, запобігає його
руйнуванню в кишках.

Ціанокобаламін застосовується при перніціозній (мегалобластичній)
анемії, анемії вагітних, порушеннях кровотворної функції кісткового
мозку, при захворюваннях нервової системи (розсіяний склероз, гострий
період поліомієліту, радикуліти, каузальгії, фантомний біль), при
гострих і хронічних гепатитах, алергічних та шкірних захворюваннях,
променевій хворобі, порушення росту й розвитку у дітей.

Похожие записи