Реферат

Вітаміни: історія, класифікація, Роль у житті людини

План

Вступ

1. ВІТАМІНИ.

2. КЛАСИФІКАЦІЯ ВІТАМІНІВ

3. ВІТАМІНИ, РОЗЧИННІ В ЖИРАХ

4. ВІТАМІНИ, РОЗЧИННІ В ВОДІ

ВІТАМІНИ

Вітаміни – це біологічно активні низькомолекулярні природні, органічні
сполуки, різної хімічної структури, учасники обміну речовин і беруть
участь в перетворенні енергії, переважно як компоненти ферментів.

Існування і значення вітамінів відкрив російський лікар М.Лунін у кінці
ХІХ ст.. Польський хімік К.Функ назвав біологічно активну речовину
вітаміном, бо вона містила у своїй молекулі аміногрупу. Вітаміни, група
незамінних для організму людини і тваринних органічних сполук, що
володіє дуже високою біологічною активністю, присутніх у в нікчемних
кількостях в продуктах живлення, але що мають величезне значення для
нормального обміну речовин і життєдіяльності. За нормального раціону і
зорового способу життя потреба у вітамінах задовольняється природним
шляхом. Однак узимку і навесні відчувається нестача вітамінів, що
спричиняє гіповітамінози. Надлишок вітаміні – гіпервітаміноз, що буває
дуже рідко. Одноманітне харчування, бідне на натуральні рослинні
продукти, призводить до виникнення захворювання – авітамінозу.

Основна їх кількість поступає в організм з їжею, і тільки деякі
синтезуються в кишечнику мешкаючими в йому корисними мікроорганізмами,
однак і у цьому разі їх буває не завжди досить. Сучасна наукова
інформація свідчить про виключно різноманітну участь вітамінів в процесі
забезпечення життєдіяльності людського організму. Одні з них є
обов’язковими компонентами ферментних систем і гормонів, регулюючих
численні етапи обміну речовин в організмі, інші є початковим матеріалом
для синтезу тканинних гормонів. Вітаміни у великій мірі забезпечують
нормальне функціонування нервової системи, м’язів і інших органів і
багатьох фізіологічних систем. Від рівня вітамінної забезпеченості
живлення залежить рівень розумової і фізичної працездатності,
витривалості і стійкості організму до впливу несприятливих чинників
зовнішньої середи, включаючи інфекції і дії токсинів. У харчових
продуктах можуть містяться не тільки самі вітаміни, але і
речовини-попередники провітаміни, які тільки після ряду перетворень в
організмі стають вітамінами. Порушення нормальної течії життєво важливих
процесів в організмі через тривалу відсутність в раціоні того або іншого
вітаміну приводять до виникнення важких захворювань, відомих під
загальною назвою авітаміноз. У теперішні час такі ситуації практично не
зустрічаються. У рідких випадках авітаміноз можливі в слідстві
захворювань, результатом яких є припинення всмоктування вітаміну або
його посилене руйнування в шлунково-кишковому тракті. Для авітаміноз
характерна виражена клінічна картина зі суворо специфічними ознаками.
Досить поширеним явищем залишається часткова вітамінна недостатність в
тій або іншій мірі виражена гіповітамінозом. Вони протікають більш
легко, їх вияви нечіткі, менш виражені, до того ж існують і приховані
форми такого стану, коли гіршає самопочуття і знижується працездатність
без яких-небудь характерних симптомів. Поширеність явно виражених
гіповітамінозних станів і їх прихованих форм зумовлена багатьма
причинами, але частіше всім-орієнтацією індивідуального живлення
виключно на задоволення смакових запитів без урахування конкретної
значущості вітамінів для здоров’я, потреб в них організму і вмісту їх в
продуктах живлення, не кажучи вже про наслідок використання тих або
інших прийомів кулінарної обробки, здатних руйнувати вітаміни. Потрібно
також враховувати, що гіповітамінозні стани можуть виникнути при
тривалому або неправильному прийомі антибіотиків, сульфаніламідів і
інших медичних коштів, які придушують діяльність корисної мікрофлора
кишечника, що синтезує істотні кількості деяких вітамінів, або
безпосередньо зв’язуючих і що руйнують вітаміни. Причиною
гіповітамінозів може бути і підвищена потреба у вітамінах при посиленій
фізичній і розумовій роботі, при впливі на організм несприятливих
чинників. Такими можуть бути переохолодження, перегрівання, стресові
ситуації і т.п. Аналогічно їх причиною можуть бути і фізіологічні стани,
що пред’являють до організму підвищені вимоги, наприклад, вагітність і
годування дитини. Прийом вітамінів потрібно провести відповідно суворому
до рекомендацій або під контролем медичних працівників. Надмірне
споживання харчових продуктів, надзвичайно багатих вітамінами, або
самостійний зайвий прийом вітамінних препаратів можуть привести до
гіпервітамінозів.

До теперішнього часу відомо і вивчено біля 30 вітамінів.

До забезпечення здоров’я людини причетне біля 20 з них, які сприяють
нормальному функціюванню організму.

КЛАСИФІКАЦІЯ ВІТАМІНІВ

У цей час вітаміни можна охарактеризувати як низькомолекулярні
органічні сполуки, які, будучи необхідною складовою частиною їжі,
присутні в ній в надзвичайно малих кількостях в порівнянні з основними
її компонентами.

Вітаміни необхідний елемент їжі для людини і ряду живих організмів
тому, що вони не синтезуються або деякі з них синтезуються в недостатній
кількості даним організмом. Вітаміни — це речовини, що забезпечує
нормальну течію біохімічних і фізіологічних процесів в організмі. Вони
можуть бути віднесені до групи біологічно активних з’єднань, що надають
свою дію на обмін речовин в нікчемних концетраціях.

Вітаміни ділять на дві великі групи:

вітаміни, розчинні в жирах,

вітаміни, розчинні у воді.

Кожна з цих груп містить велику кількість різних вітамінів, які
звичайно означають буквами латинського алфавіту. Потрібно звернути
увагу, що порядок цих букв не відповідає їх звичайному розташуванню в
алфавіті і не цілком відповідає історичній послідовності відкриття
вітамінів.

У класифікації вітамінів, що приводиться в дужках вказані найбільш
характерні біологічні властивості даного вітаміну його здатність
запобігати розвитку того або іншого захворювання. Звичайно назві
захворювання передує префікс «анти», вказує на те, що даний вітамін
попереджає або усуває це захворювання.

ВІТАМІНИ, РОЗЧИННІ В ЖИРАХ

Вітамін А (антиксерофталический).

Вітамін D (антирахітичний).

Вітамін Е (вітамін розмноження).

Вітамін K (антигеморагічний)

Ретинол (вітамін А). Добова потреба дорослої людини – 1-2 мг ретинолу.
Міститься в печінці морських тварин та прісноводних риб,
сільськогосподарських тварин, жовтку яєць, вершковому маслі, в молоці,
сирі. В рослинах (морква, шпинат, петрушка, салат, зелена цибуля,
черешні, помідори, порічки) містить каротин – малоактивна форма
(провітамін) вітаміну А. В печінці та кишках каротин гідролізує і
перетворюється в активнішу форму – ретинал. Всмоктуванню ретинолу в
кишках сприяють жовчні кислоти, ферменти підшлункової кислоти. Вітамін
легко осилюється на повітрі і руйнується ультрафіолетовими променями.

Ретинол (вітамін А). Надзвичайно важливу роль відіграє ретинол у ре
синтезі світлочутливого пігменту сітківки родопсину, який безпосередньо
сприймає зорові подразнення. Нехватка вітаміну А це порушення зору в
результаті таке захворювання як “курина сліпота”

Нестача (гіповітаміноз) ретинолу спричинює патологічні зміни в функції
епітеліальних тканин шкіри, дихальних шляхів, травного апарату, нервової
та ендокринної системи. Слизові оболонки та шкіра висихають,
розрихляються, відбувається ороговіння епітелію (гуперкератоз),
послаблюється їхня бар’єрна функція . Крім того, з’являються
дегенеративні зміни в нервовій тканині, порушується координація рухів,
виникають атаксія, паралічі. Луска в волоссі, ламкість нігтів,
схильність до простудних захворювань., понижений апетит, втрата маси
тіла.

Гіповітаміноз виникає при недостатності вітаміну або провітаміну в їжі,
захворюваннях травного апарату, а також при підвищеній потребі в
ретинолі (вагітність, лактація, інфекція, гарячкові стани,
тиреотоксикоз, алкогольне сп’яніння).

Застосовують ретинол при гіпо- і авітамінозі, захворюваннях очей, шкіри,
опіках, пролежнях, остеомієліті, гангрені, виразковій хворобі шлунка ф
дванадцятипалої кишки, при хірургічних втручаннях, інфекціях верхніх
дихальних шляхів, а також призначають дітям в період інтенсивного росту.

Ергокальциферол (вітамін D2). Ергокальциферол є найактивнішим з відомих
(близько 10) форм вітаміну D. Добова потреба вітаміну – 0,02-0,05 мг.

Найбагатшою сировиною для його одержання є жир із печінки тварин,
особливо печінки морських риб. Міститься цей вітамін у молоці,
коров’ячому маслі, яєчному жовтку, печінковому жирі. Більшість вітаміну
Д утворюється в організмі людини під впливом ультрафіолету, тобто при
перебуванні на соці.

Ергокальфирерол, що надходить іззовні, всмоктується в тонкій кишці при
достатній кількості тваринного та рослинного жирів.

При недостатній кількості вітаміну знижується вміст неорганічного
фосфору в крові (гіпосфатемія), порушується всмоктування в кишках та
засвоєння кістками кальцію, фосфату. Вміст кальцію в крові підтримується
внаслідок резорбції його із кісток; тому при нестачі ергокальциферолу
виникає розм’якшення кісткової тканини і в дітей розвивається рахіт, а у
дорослих – остеомаляція. Вітамін стимулює ріст, сприяє затримці фосфору
і кальцію в організмі та засвоєнню їх кістками, підвищує опірність
організму о інфекції. При вживання ергокальциферолу зникають симптоми
рахіту й остеомаляції, нормалізується ріст організму.

Профілактику гіповітамінозу в дітей треба починати ще в період
вагітності матері й постійно продовжувати після народження дитини. Тому
вагітним жінкам і жінкам-годувальницям призначають препарати цього
вітаміну. При передозуванні виникає гіпервітаміноз, який
характеризується анорекцією (втратою апетиту), запором,
дистроартеріального тиску, прискоренням ШОЕ, зневодненням, дистрофічними
змінами, зростанням кількості кальцію в крові й відкладанням його у
м’яких тканинах.

Філохінони (вітамін К). Добова потреба вітаміну 2 мг, за рахунок
вживання рослинної їжі. Частково вітамін К виробляється мікрофлорою
кишечника.

Це збірна назва кількох схожих між собою сполук (вітамін К1 міститься в
зелених частинах рослин, вітамін К2 продукується бактеріями кишок, а
також міститься ва рибячому жирі, борошні).

Філохінони поширені у природі і є в багатьох харчових продуктах: моркві,
шпинаті, кропиві, люцерні, риб’ячому борошні. У товстій кишці людини
(починаючи з 4-5-го дня після народження) відбувається біосинтез
вітаміну окремими видами бактерій; цей вітамін добре засвоюється і
цілком задовольняє потреби макроорганізму. Порушення біосинтезу вітаміну
К мікрофлорою кишок та відсутність його в їжі спричинює різке
сповільнення зсідання крові, що може супроводжуватися небезпечними
ускладненнями – крововиливами та кровотечами. Дія філохінонів полягає в
тому, що вони беруть участь у синтезі протромбіну й про конвертину,
завдяки чому сприяють зсіданню крові (виявляють протегеморагічний
ефект). При недостатній кількості вітаміну в організмі порушується
біосинтез зазначених компонентів. Філохінони виявляють лікувальну дії
лише тоді, коли печінка ще не втратила функції виробляти протромбін і
про конвертин. Крім впливу на зсідання рові філохінони відіграють велику
роль у клітинному диханні.

Токоферолу ацетат (вітамін Е). Добова потреба 10-15 мг.Під збірною
назвою “вітамін Е” об’єднуються а-, И- і v-токофероли. Найбільш активним
із них є а-токоферол. В організмі людей і тварин токофероли не
утворюються. Містяться вони в зеленому листі конюшини, салату, шпинату,
зародках пшениці, в олії сої, арахісу, бавовнику, льону, кукурудзи, а
також у продуктах тваринного походження: яєчному жовтку, печінці,
вершковому маслі. Вітаміни Е – олієподібна світло-жовта прозора рідина з
слабким запахом, не розчинається у воді, на світлі окислюється й темніє.

Токофероли є антиоксидантами, тобто запобігають прямому (без
ферментному) окисленню ненасичених жирних кислот, аскорбінової кислоти,
каротину та інших речовин.

При нестачі (гіповітамінозі) токоферолів нагромаджуються перекиси жирних
кислот, які пошкоджують клітинні мембрани, викликають дегенеративні
зміни в статевих залозах, внутрішніх органах, скелетній мускулатурі,
внаслідок чого порушується вагітність та припиняється розвиток ембріона.

Препарат застосується при захворюваннях серцево-судинної системи,
опіках. виразках різного походження. запальних процесах сітківки ока,
токсикозах вагітності, м’язовій дистрофії, при захворюваннях нервової
системи та шкіри.

ВІТАМІНИ, РОЗЧИННІ В ВОДІ.

Вітамін В1 (антиневритний).

Вітамін В2 (рибофлавін).

Вітамін PP (антипеллагричний).

Вітамін В6 (антидермітний).

Пантотен (антидерматитний чинник).

Біотін (вітамін Н, чинник зростання для грибків,

дріжджів і бактерій, антисеборейний).

Інозіт. Пара-амінобензойна кислота

(чинник зростання бактерій і чинник пігментації).

B9 (фолієва кислота) ( антианемічний вітамін, вітамін зростання для
бактерій).

Вітамін В12 (антианемічний вітамін).

Вітамін В15 (пангамовая кислота).

Вітамін С (антискорбутний).

Вітамін Р (вітамін проникності).

Всі вищеперелічені-розчинні у воду-вітаміни, за виключенням інозіту і
вітамінів С і Р, містять азот в своїй молекулі, і їх часто об’єднують в
один комплекс вітамінів групи В. Усі вони термостабільні, за винятком
вітаміну С, який руйнується при нагріванні в присутності кисню та важких
металів.

Тіамін (вітамін В1). Добова потреба 2-3 мг, при фізичній роботі, у
дітей, у вагітних, в період годування груддю потреба у вітаміні зростає
до 5-6 мг на добу. Вітамін міститься в дріжджах, зернових і бобових
рослинах (особливо в зародках рису, пшениці, гречки, жита), у пшениці,
нирках, серці, молоці, яєчному жовтку. Всмоктується в тонкій кишці.

Тіамін нормалізує шлункову секрецію, поліпшує регенерацію тканин,
підвищує тонус парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.

Застосовується тіамін при гіпо- й авітамінозах, а також як неспецифічний
фармакологічний засіб, при захворюваннях периферичної та центральної
нервової системи (неврології, ішіас, каузалгія, поліневрити), порушеннях
функції травного апарату, захворюваннях міокарда та при перевтомах.

При передозуванні тіаміну виникає шум у вухах, запаморочення, нудота,
висипання на шкірі, кропив’янка, свербіння. Може виникати навіть
тіаміновий шок, що є проявом алергічної реакції на препарат. При нестачі
В1 виникає хвороба бері-бері (розлади нервової системи, діяльності
серця, травного апарату, втрата апетиту).

Рибофлавін (вітамін В2). Добова потреба у рибофлавіні 1-3 мг. Рибофлавін
дуже поширений у природі. Він міститься у дріжджах, яєчному жовтку,
печінці, серці, нирках, молоці, ікрі, рибі, м’ясі, зародках і оболонках
злаків, гороху, листкових овочах. Рибофлавін термостабільний, не
руйнується при кулінарній обробці.

Цей вітамін входить до складу ферментних систем, що регулюють процеси
окислювання і відновлення, а також білковий, жировий і вуглеводний
обміни.

Велике значення для профілактики гіповітамінозу мають такі продукти, як
пивні і пекарські дріжджі, гриби сир, печінка, молоко, бобові. Тепер
рибофлавіном вітамінізують хліб і хлібобулочні вироби. При нестачі
вітаміну В2 порушується діяльність нервової системи, уражається рогівка
очей, шкіра, слизові оболонки порожнини рота. У людини авітамінози
виявляються у вигляді захворювань (цинга, гемералопія, рахіт).

Рибофлавін застосовують для лікування гіпо- і авітамінозів цього
вітаміну, а також як лікувальний препарат при екземах, дерматичних
виразках, ранах, опіках, тріщинах сосків, блефаритах, кон’юктивітах, при
ураженнях рогівки ока.

Кислота нікотинова (вітамін РР, вітамін В3). Білий кристалічний порошок,
без запаху. В організмі нікотинова кислота перетворюється в амід
(вітамін РР). Цей вітамін відіграє важливу роль в окислювально-відновних
процесах, входить до складу ферментів, які переносять кисень, регулюють
тканинне дихання. Нікотинова кислота й її амід стимулюють кротворення і
кістковому мозку, прискорюють процеси загоєння ран і виразок, посилюють
секрецію шлунка та перистальтику кишок, а також поліпшують всмоктування
різних речовин із кишок.

Вітамін В6 (піідоксинагідрохлорид). Добова потреба вітаміну – 2-2,5 мг
Вітамін В6
в організмі людини частково виробляється в кишечнику
мікрофлорою.Найбільше вітаміну В6 в таких продуктах: печінка, м‘ясо,
квасоля, гречка, пшоно, дріджі, картопля, мука грубого помолу, шпинат.

.Біологічне значення вітаміну В6 в тому, що він регулює обмін
амінокислот і бере участь у процесі жирового обміну.

При В6 – гіповітамінозі відмічається тошнота, запальні прояви шкіри та
слизових (дерматит лиця, волосся, заїди, географічний язик, відбиття
зубів, неврастенія, анемія, шлунково-кишкові розлади). У дітей затримка
росту.

Ціанокабаламін (вітамін В12). Добова потреба – 2 мкг, для вагітних – 3
мкг.

Синтезується мікрофлорою кишок людини, але в недостатній кількості
порівняно з витратами організму. Тваринні продукти є основним джерелом
вітаміну. Природні джерела: гов’ядина, гов’яжа печінка, камбала, молоко,
сардини, оселедець, скумбрія, сир з пліснявою, устриці, швейцарський
сир, яйце. Вітамін В12 не міститься в рослинній їжі.

В людському організмі ціанокобаламін нагромаджується в печінці, нирках,
стінці кишок. Всмоктування й засвоєння вітаміну погіршується або зовсім
припиняється, якщо немає “внутрішнього фактора” – речовини білкової
природи (мукопротеїду), яка виробляється залозами слизової оболонки
шлунка і, з’єднуючись із вітаміном, запобігає його руйнуванню в кишках.

Ціанокобаламін застосовується при перніціозній (мегалобластичній)
анемії, анемії вагітних, порушеннях кровотворної функції кісткового
мозку, при захворюваннях нервової системи (розсіяний склероз, гострий
період поліомієліту, радикуліти, каузальгії, фантомний біль), при
гострих і хронічних гепатитах, алергічних та шкірних захворюваннях,
променевій хворобі, порушення росту й розвитку у дітей.

Вітамін В12 забезпечує процеси кровотворення – синтез гемоглобіну, а
також бере участь в обміні амінокислот (сприяє більш швидкому їх
використанню організмом для синтезу білка, стимулює утворення
нуклеїнової кислоти – РНК, що бере участь у синтезі білка), сприяє
зниженню рівня холестерину в крові і видаленню його з кровоносних судин,
стримує надлишкове відкладення жиру в печінці, підтримує обмін
вуглеводів. Бере участь в процесах утворення лейкоцитів і тромбоцитів.

Дефіцит вітаміну В12 викликає швидку втомлюваність, роздратованість,
втрату апетиту, глосіт, порушення моторики кишечника, приводить до
розвитку макроцитарної гіпсохромної анемії, ураження нервової системи.

Вітамін В9 (фолієва кислота) (захищає від вроджених дефектів розвитку).

Добова потреба – 0,2 мг. У жінок під час вагітності і лактації потреба
у фолієвій кислоті підвищується і складає 400 мкл.

Дефіцит її при вагітності суттєво підвищує ризик розвитку юродств плода
і інших відхилень від норми. Природні джерела: банани, боби, зелені
листяні овочі, зародки пшениці, брюссельської капусти, пивні дріжджі,
спаржа, теляча печінка, цитрусові.

Недостатність фолатів у людини викликає характерні порушення в обміні,
які при достатній важкості ураження ведуть до розвитку мегалобластичної
анемії. Порушення стосуються не тільки еритроцитів, але і інших
форменних елементів крові, деяких тканин і росту організму в цілому.
Важливе значення мають вітаміни групи В. При нестачі вітаміну В12
виникає тяжка форма анемії(недогрів’я).. В

Недостатність фолатів може виникнути також від порушення
травлення, всмоктування і використання, або може бути обумовлена
неадекватним поступленням фолатів при збільшенні потреби в них.

Вітамін С (аскорбінова кислота).Добова потреба – 70-100 мг. Природні
джерела: апельсин, грейпфрут, щавель, перець, суниці, ягоди, капуста,
картопля, лимон, манго, мандарин, шпинат, смородина, помідор, шипшина.

Вітамін С бере участь у всіх видах обміну речовин. Він забезпечує
нормальну проникливість стінок капілярних судин, підвищує їх стійкість
(еластичність); бере участь в синтезі стероїдних гормонів кори
наднирників, гормонів щитовидної залози; стимулює функцію клітин, що
синтезують колаген; сприяє укріпленню кісткової тканини і зубів.

Аскорбінова кислота впливає на активність ферментів: одні (каталази)
стимулюють, другі (амілаза) пригнучують.

Бере участь в транспорті кисню, сприяє перетворенню фолієвої кислоти в
фолінову; стимулює процеси кровотворення, підвищує імунологічну
резистентність, збільшуючи фагоцитарну активність лейкоцитів,
бактерицидні властивості крові, стимулює вироблення інтерферона в
організмі і антитоксичну функцію печінки.

При дефіциті вітаміну С наступає підвищена втома, подразнення,
сонливість, підвищується ризик розвитку простудних захворювань,
розвивається кровоточивість десен, підвищується рівень холестерину в
крові, знижується еластичність і механічна міцність капілярів,
розвивається себорея.

Додатковий прийом вітаміну С необхідний людям, що зловживають тютюном,
алкоголем, страдаючим хронічними захворюваннями; людям, що знаходяться в
стресових станах, тим, що недавно перенесли хірургічні операції, травми,
опіки, працюючим у токсичних умовах, страдаючим на інфекційні
захворювання, страдаючих анемією.

Похожие записи