медицина

Реферат

Вітаміни, їх роль в обміні речовин, значення для росту і розвитку.
Авітаміноз, гіповітамінози

1. Вітаміни, їх роль в обміні речовин.

Для підтримання нормальної життєдіяльності організму крім білків, жирів,
вуглеводі, мінеральних речовин і води потрібні вітаміни.

Вітаміни (від латинського vita – життя та аміни, тобто речовини, що
містять аміногрупу) – біологічно активні речовини різної хімічної
природи, що необхідні для забезпечення важливих фізіологічних і
біологічних процесів в організмі. На добу організмові людини необхідно
кілька міліграмів вітамінів, але незважаючи на невеликий вміст вітамінів
в організмі, вони відіграють значну роль в обміні речовин та енергії.

До організму вітаміни надходять з продуктами харчування. В тканинах
організму людини вони засвоюються, утворюючи більш складні речовини. Їх
значення полягає в тому, що вони є складною частиною молекул багатьох
ферментів та деяких фізіологічно активних речовин, які беруть участь в
обміні речовин.

Отже, якщо вітаміни не надходять з їжею, то організм не отримує
необхідних речовин, що згубно позначається на здоров’ї людини.

Як правило, під час дослідження будь-якого вітаміну його вводять
піддослідним тваринам в очищеному вигляді або навпаки, вилучають його з
продукту харчування і вивчають фізіологію та біохімію піддослідних
організмів. Таким чином було з’ясовано роль вітамінів в обміні речовин,
їх різноманітні функції. Стало відомо, що вони беруть участь у синтезі й
розщепленні амінокислот, жирів, азотних основ нуклеїнових кислот, деяких
гормонів, медіатора ацетилхоміну, який забезпечує передавання імпульсів
у нервовій системі.

Нині відомо понад 20 вітамінів, які мають безпосереднє значення для
здоров’я людини. Усі вони розподілені на дві групи: жиророзчинні
(кальцифероли – віт. D, каротиноїди – провітаміни А, ретинол – віт. А,
токофероли – віт. Е, філохінони – віт К) і водорозширенні (аскорбінова
клелота – віт. С, біотин – віт. Н, нікотинова килоста – віт. РР,
пантотенова кислота – віт В5, піридоксин – віт. В6, рибофлавіт – віт.
В2, Фолієва кислота – віт В9, ціанокобаламін – віт. В12.

За нормального раціону і здорового способу життя потреба у вітамінах
задовольняється природним шляхом. Проте навіть за цих умов узимку й
навесні доцільно вживати додатково аскорбінову кислоту (віт. С). Тому
що у разі одноманітного харчування збіднілого на натуральні рослинні
продукти спостерігається порушення обміну вітамінів. Добова потреба
людини у вітамінах значною мірою залежить від її віку, роду занять, маси
талі, статі, загального стану здоров’я тощо.

Аскорбінова кислота (віт. С) не синтезується в організмі людини і
потреба в ній задовольняється тільки з продуктами харчування. Тому в
умовах голодного або напівголодного існування нестача аскорбінової
кислоти найбільше позначається на здоров’ї.

Потреба людини в аскорбіновій кислоті велика –63-105 мг. на добу. Багато
його міститься в перці, хріні, горобині, смородині, суницях, капусті
(особливо квашеній).

А нестача тіаміну (віт. В1) призводить до захворювання бері-бері. Значна
кількість (віт. В1) міститься в дріжджах (пивних), а також в органах
тварин – печінці, нирках, мозку. Людина має споживати 2-3 мг цього
вітаміну в день.

При відсутності в їжі ретинолу (віт. А) супроводжується змінами в шкірі
й слизових оболонках. Джерелом ретинолу є тільки тваринні продукти,
особливо риб’ячий жир, вершкове масло, печінка. Потреба в ретинолі
становить 1-2 мг на добу.

До кальциферолів (віт. D) належить ергокальциферол (віт. D2),
холекальциферол (віт. D3). Їх називають анти рахітичними, оскільки в
разі їх дефіциту розвивається рахіт.

Кальцифероли містіть в жовтках яєць вершковому маслі, найбільше їх у
риб’ячому жирі. Потреба в цьому вітаміні становить 2,5-125 мкг.

Вітамін В6 бере участь в обміні білків, жирів, холестерина і вуглеводів,
впливає на функцію печінки. Він необхідний для освоєння організмом
амінокислот і незамінних жирних кислот.

Вітамін В12 є необхідним для нормального кровотворення, участі в жировім
обміні і засвоєння амінокислот.

Слід сказати про вітамін Е. Він відіграє важливу роль у відновлюючій
функції організмі. Вітамін Е, бере участь в обміні білків, вуглеводів,
жирів. Позволяє підтримувати життєвий тонус на відповідному рівні.
Міститься цей вітамін в рослинних маслах, гречаній крупі, молочних
продуктах.

Отже, для організму людини вітаміни необхідні.

Але слід пам’ятати, що надлишок вітамінів їхніх препаратів також
негативно позначається на здоров’ї.

2. Значення вітамінів для росту й розвитку дитини.

Слова, вітаміни – джерело здоров’я, знайомі нам з дитинства. І без
вітамінів забезпечити повноцінне здоров’я зовсім не можливо. Вітаміни
відіграють велику роль в розвитку і рості дитини, а саме тому, що ріст
дитини цього потребує. До організму дитини вітаміни в основному
надходять з їжею. Тому для дитини є головне правильне і збалансоване
харчування. Дитина повинна споживати їжу як рослинного так і тваринного
походження. Так, як вона є насищена різними вітамінами. Наприклад, в
продуктах таких, як масло, сметана, сир, молоко є багато вітаміну А. Цей
вітамін потрібний дитячому організму. Бо при відсутності цього вітаміну
може виникнути хвороба, яка називається куряча сліпота. Це коли хворі не
можуть бачити в темноті. Також може зупинитися ріст, організм стає
вразливий до інфекцій.

Ще для дитини є важливі вітаміни групи В, вітаміни С, Р, D, К, Е і т.д.
Цих вітамінів найбільше в фруктах, овочах, рибі, м’ясі, яйцях, хлібі,
молоці, дріжджі.

А при відсутності того чи іншого вітаміну в організму можуть траплятися
різні хвороби. Такі наприклад, як відома хвороба бері-бері (порушення
кишкового тракту, водного і вуглеводного обміну), арибофлавіноз (падає
зір, на шкірі обличчя, в області носа, вух, навколо очей сушиться шкіра.
Буває, що запалюється слизові оболонки губ і ротової порожнини) анемія
(мала кількість еритроцитів в крові), цинга (запалення десен), рахіт
(викривлення кісток).

Так, що вітаміни мають велике значення для організму дитини його росту і
розвитку.

Авітаміноз, гіповітамінози.

Авітамінозом називається відсутність в організмі будь-якого важного для
життя вітаміну. Однак в більше випадках у дітей трапляється не повна
відсутність вітамінів, а нестача їх. І цей стан пов’язаний з нестачею
вітамінів, — гіповітаміноз. Для дитячого організму характерним є значна
енергія росту, напруження процесів обміну і тому потреба у вітамінах у
нього значно вища, ніж у дорослих.

У період посиленого росту (перші 2 роки життя, 6-8 років і період, що
передує статевому дозріванню, 12-14 років) дитина потребує підвищеної
кількості вітамінів.

Елементарний гіповітаміноз розвивається при недостатньому знаходженні
вітамінів з їжею (недостатня кількість фруктів, овочів, соків).

Ендогенний гіповітаміноз розвивається у разі порушення всмоктування
вітамінів у травному каналі або при частковому руйнуванні їх
(захворювання шлунка, кишок).

Гіповітамінози можуть також виникати при тривалих і тяжких інфекційних
захворюваннях, нестачі білків, і надлишку вуглеводів в організмі.

Гіповітаміноз А.Ретинол надходить в організм у готовому вигляді з
м’ясною та молочною їжею, з рослинною їжею, з яких він синтезується в
клітинах слизової оболонки кишок і печінки. При гіповітамінозі
спостерігається схильність до гнійничкових уражень шкіри, сухість та
тьмяність волосся, ламкість нігтів. Якщо в дітей дефіцит ретинолу вони
відстають у масі та зрості. Профілактика полягає в правильному годуванні
дітей. Профілактична доза ретинолу для дитини – 3300 МО/1МО = 0,93 мкг
віт. А.

Гіповітаміноз виникає при недостатньому вмісті аскорбінової кислоти в
їжі. Основні джерела аскорбінової кислоти такі: солодкий перець,
петрушка, кріп, зелене цибуля, помідори.

При гіповітамінозі С: діти стають малорухливими, на шкірі з’являються
дуже дрібні петехії. При травмі, уколі виникає крововилив. Профілактика
полягає у своєчасному призначенні настою шипшини, соків (смородинного,
яблучного). Профілактична доза аскорбінової кислоти становить 50-200 мг.

Гіповітаміноз Р. Вітамін Р (рутин, цитрин) має виражену дію на стінки
судин. Основні джерела його ті самі, що й аскорбінової кислоти.

Гіповітаміноз рутину тісно пов’язаний з С – вітамінною недостатністю.
Потреба дитини на добу – 10 –25 мг. У зв’язку з біофункціональною
близькістю у поєднанні з аскорбінової кислотою; він дістав назву
аскорутин.

Гіповітаміноз зумовлений недостатністю вітамінів групи В. До цієї групи
входять фолієва кислота, тіамін, рибофлавін, нікотинова кислота,
піридоксин, ціанокобаламін, кальцію пангамат, біотин і пантотенова
кислота. Вітаміни групи В беруть участь у забезпеченні нормальної
функції серцево-судинної, м’язової, кровотворної систем мозку, регулюють
обмінні процеси в організмі.

Джерелом вітамінів групи В є шпинат, горіхи, риба, гриби. Вітаміни групи
В синтезуються мікрофлорою кишок, нестача їх має комплексний характер.

Гіповітаміноз В2. Рибофлавін бере участь у процесах росту і відновлення
тканин. При його дефіциті знижується засвоєння білків, знижується
імунітет. Основним джерелом рибофлавіну є злакової і бобові культури,
печінка, субпродукти, яйця. Добова потреба до 1 року – 1 мг, до 3 років
– 1,5 мг, старше 3 років – до 3 мг.

Гіповітаміноз РР. Нестача нікотинової кислоти в організмі веде до
виникнення пеларги (шершава шкіра). Розгорнута клініка нестачі
нікотинової кислоти характеризується наявністю тріади Д: дерматит,
діарея, деменція. Профілактика, повноцінне харчування з продуктів
введенням до раціону що містять нікотинову кислоту (м’ясо, яйця, крупа,
риба).

Потреба організму дитини в нікотиновій кислоті становить 5-20 мг на рік
життя.

Гіповітаміноз Вс. Фолієва кислота синтезується мікрофлорою кишок. При
нестачі її в організмі гальмується еритроноез, виникають розлади
травлення, гастрит, паралічні та судороги, розвивається анемія. Добова
потреба дитини – 1 мг.

Гіповітаміноз В6. Основні джерела піридоксину: зернові та бобові
культури. Свинина, печінка, телятина, свинина, баранина, сир, риба
(тріска, тунець, лосось). Добова потреб для дітей 1 мг.

Гіповітаміноз В12. Джерела ціанокабаламіну – печінка, риба, яйця. Добова
потреба становить 0,5- 2мг.

Гіповітаміноз Е. Зустрічаєть рідко. Добова норма становить – 100 мг.
Багато віт. Е в м’ясі, жирі, пшениці, молоці й маслі.

Гіповітаміноз К. Філохінони – вітаміни коагуляції, підвищують здатність
крові зсідатися, синтезуються мікрофлорою кишок, всмоктуються тільки при
наявності жовчі.

Похожие записи