медицина

Курсова робота

на тему:

Використання гліцерину в технології лікарських форм

План

Вступ

1. Джерела одержання гліцерину.

2. Фізико-хімічні властивості гліцерину.

3. Фармакологічна дія гліцерину.

4. Використання гліцерину для приготування різноманітних лікарських

форм.

5.Гліцерин в авторських прописах.

Висновок

Використана література

Вступ

Гліцерин

Glycerolum

1,2,3-пропантріол

СH2 – CH– CH2

| |
|

OH OH OH

Гліцерин (від грец. glykeros – солодкий) – найпростіший представник
насичених трьохатомних спиртів- гліцеринів. Був вперше відкритий хіміком
і фармацевтом Шеєле в 1779 році при приготуванні пластиря, тобто при
нагріванні жиру з оксидом свинцю. В природних умовах широко поширений у
вигляді складних ефірів з вищими органічними кислотами.

В фармацевтичній практиці застосовують не абсолютний гліцерин, а
розбавлений водою з вмістом гліцерину 86-90% і густиною 1,225-1,235,
тобто з вмістом води 12-15%. Це пов’язано з тим, що гліцерин дуже
гігроскопічний і має подразнюючі властивості.

Джерела одержання гліцерину

Найбільш важливим способом отримання гліцерину являється омилення
жирів( запропоноване Шеєле ). В присутності лугів чи каталізатора
утворюється гліцерин і високомолекулярні жирні кислоти:

C3H5(O – C – R)3 + 3HOH ( C3H5(OH)3+ 3R – C – OH

||
||

O
O

Гліцерин високого ступеня чистоти і практично з 100% виходом отримують
способом, розробленим П.В. Науменко, М.В. Іродовим, П.І. Чуковим. Процес
проводять при нагріванні жиру в автоклаві з одночасною подачею
перегрітого пару при тиску 2200 кПа і 220? С. В цих умовах розщеплення
жирів проходить без каталізатора.

Гліцерин також синтезують хлоруванням пропілену (газоподібний продукт
крекінгу нафти). Утворений алілхлорид піддають гідратації, а потім дії
хлорнуватистої кислоти і води:

CH3 CH2Cl CH2OH CH2OH CH2OH

| | | | |

CH Cl2( CH H2O( CH HClO( CHOH H2O(
CHOH

|| || || | |

CH2 CH2 CH2 CH2Cl
CH2OH

Фізико-хімічні властивості

Гліцерин містить не менше 98,0% і не більше 101,0% пропан-1,2,3-тріолу,
у перерахунку на безводну речовину. Він являє собою безбарвну
сироподібну прозору гігроскопічну рідину солодкого смаку нейтральної
реакції. Розчиняється у воді, спирті і в суміші ефіру зі спиртом, але не
розчиняється в ефірі, хлороформі та жирних оліях. У гліцерині легко
розчиняється: кислота борна, натрію тетраборат, хлоралгідрат, натрію
гідрокарбонат, танін, протаргол, калію йодид, кристалічний фенол, цинку
сульфат, анестезин, атропіну сульфат та ін. Гліцеринові розчини легко
змиваються водою і мають меншу адсорбцію розчинених речовин. Кипить
гліцерин при 290? С з розкладом. Через високу гігроскопічність
зберігають гліцерин у добре закупорених ємкостях.

Фармакологічна дія

Так як, гліцерин являється осмотично активною речовиною, він підвищує
осмотичний тиск (в тому числі сприяє переходу води із позасудинного
русла в плазму). Після перорального (1-2 г/кг) і парентерального
введення за рахунок дегідратаційного ефекта понижує внутрішньочерепний
тиск (максимальний ефект досягається протягом 1-1,5 год.) і
внутрішньоочний тиск (початок дії- протягом 10 хв., максимальний ефект-
через 1-1,5год.). Гліцерин
використовується для проведення дегідратаційної терапії при набряку
мозку, перед чи після операції в офтальмології.

При ректальному використанні виявляє легку подразнюючу дію на слизову
оболонку прямої кишки і рефлекторно стимулює скорочувальну властивість
кишківника, надаючи проносну дію, сприяє розм’якшенню калових мас і
проходження їх по товстому кишківнику. Проносний ефект розвивається
протягом 15-30 хвилин.

Має пом’якшуючу і дерматопротекторну дію, має високі гігроскопічні і
змащувальні властивості. При нанесенні на шкіру активізує в ній обмінні
процеси.

Використання гліцерину для приготування різноманітних лікарських форм

1.Rp.: Protargoli 0,2

Glycerini 0,5

Aquae purificatae 15 ml

M.D.S.: Для орошення голосових зв’язок (при гіперпластичному

ларингіті)

Приготування: У чисту суху ступку поміщають 0,2 г протарголу, старанно
розтирають з попередньо відваженим гліцерином. Одержану масу розчиняють
у 15 мл очищеної води. Готову лікарську форму переносять із ступки у
флакон до відпуску. Закупорюють і оформляють.

2.Rp.: Novocaini 0,1

Spiritus aethylici 95%

Glycerini ana 7,5

M.D.S.: По 5 крапель в хворе вухо декілька раз на день (при
отиті )

Приготування: У сухий чистий флакон до відпуску з попередньо підібраною
пробкою поміщають 0,1 г новокаїну. Відміряємо 7,5 мл 95% етилового
спирту і поміщають його у флакон, розчиняємо новокаїн. Таруємо на
технічних аптечних терезах, відважуємо 7,5 г гліцерину і поміщають у
флакон. Закривають пробкою і розбовтують до одержання розчину.
Оформляють до відпуску.

3.Rp.: Natrii hydrocarbonatis

Natrii sulfatis ana 1,5

Glycerini 4,0

Aquae purifiсatae 30 ml

M.D.S.: По 8-10 крапель в вухо декілька раз на день (при
хронічному

отиті)

Приготування: У сухий чистий флакон до відпуску з добре підібраною
пробкою відміряємо 30,0 мл води очищеної і розчиняємо у ній попередньо
відважені 1,5 г гідрокарбонату натрію і 1,5 г сульфату натрію. Флакон
тарують на технічних терезах, відважують 4,0 г гліцерину і поміщають у
флакон. Закривають пробкою і розбовтують до одержання розчину.
Оформляють до відпуску.

4.Rp.: Phenoli 0,5

Glycerini 10,0

M.D.S.: Змащувати глотку.

Приготування: У чистий сухий флакон поміщають 0,55 г рідкого фенолу
(рідкого фенолу беруть на 10% більше ніж кристалічного:
0,5*1,1=0,55), тарують на технічних аптечних терезах, відважують10,0 г
гліцерину і поміщають у флакон. Флакон закривають і підігрівають на
водяній бані до повного розчинення. Оформляють до відпуску.

5.Rp.: Zinci oxydi

Talci ana 20,0

Glycerini 10,0

Laevomycetini 5,0

Aquae purificatae 50 ml

M.D.S.: Зовнішнє ( при вульгарних вугрях )

Приготування: У суху ступку відважують порошкоподібні речовини (цинку
оксид, тальк, левоміцетин). Розтирають їх додаючи частинами 10,0 г
гліцерину (останній відважують завчасно у флакон ). Помішуючи додають 30
мл попередньо відміряної води. Залишком води суспензію змивають у флакон
до відпуску. Закупорюють і оформляють.

6.Rp.: Aethacridini lactatis 0,5

Zinci oxydi

Talci ana 20,0

Glycerini

Aquae purificatae ana 100 ml

M.D.S.:Зовнішнє, перед застосуванням збовтувати.

Приготування: У суху ступку відважують порошкоподібні речовини (цинку
оксид, тальк, етакридину лактат), розтирають. До них додають частинами
20,0 г відваженого гліцерину (за правилом Дерягіна) і старанно
розтирають, щоб забезпечити максимальне диспергування. До одержаної
пульпи додають решту гліцерину і 100 мл очищеної води, змиваючи суміш у
флакон до відпуску. Закупорюють і оформляють.

7.Rp.:Mentholi

Sulfuris praecipitati ana 2,0

Zinci oxydi

Talci ana 4,0

Glycerini 8,0

Aquae purificatae 200 ml

M.D.S.: Наносити на уражені участки шкіри при себореї.
Взбовтувати.

Приготування: Усуху ступку відважують порошкоподібні речовини ( сірку,
цинку оксид, тальк), розтирають. Додають 6,0 г гліцерину (за правилом
Дерягіна) і старанно розтирають, щоб забезпечити максимальне
диспергування. До одержаної пульпи додають заздалегідь подрібнений
ментол з 20 краплями 95% спирту та стабілізатором (твин-80) і 200 мл
відміряної води, змиваючи суміш у флакон до відпуску. Закупорюють та
оформляють.

8.Rp.: Sulfuris praecipitati 5,0

Spiritus camphorati 10,0

Glycerini 10,0

Acidi lactici 1,0

Aquae purificatae 120 ml

M.D.S.: Бовтанка (при вуграх)

Приготування: У суху ступку відважують 5,0 г сірки , додають 0,5 г (з
розрахунку на 1,0 г сірки 0,1 г стабілізатора) мила зеленого і
розтирають додаючи 10,0 г попередньо відваженого гліцерину. Додають воду
(частинами) змиваючи суспензію у флакон до відпуску. Безпосередньо у
флакон додають приготовлений спиртовий розчин молочої кислоти.
Закупорюють і оформляють.

9.Rp.:Ferri sulfatis 135,0

Acidi citrici 12,0

Sol. sorbiti 350 ml

Glycerini 50,0

Natrii benzoati 1,0

Aquae purificatae ad 1000 ml

M.D.S.:Сироп.Вживати по 1 столовій ложці 3 рази на день.

Приготування: У підставку відміряють 400 мл води очищеної і розчиняють у
ній попередньо відважені 135,0 г феруму сульфату і 1,0 г натрію
бензоату. Розчин проціджують у відпускний флакон і поступово додають
розчин сорбіту, 50,0 г гліцерину і лимонну кислоту, попередньо
розчинену в 50 мл води. До отриманого розчину додають ароматизатор і
воду до 1000 мл. Флакон закупорюють і оформляють до відпуску.

10.Rp.:Phenobarbitali 4,0

Olei Aurantii dulcis 0,25

Sol. Amaranti 10 ml

Spiritus aethylici 200 ml

Glycerini 100,0

Sirupi sacchari 600 ml

Aquae purificatae ad 1000 ml

M.D.S.: Фенобарбіталовий еліксир.

Приготування: У підставку відважують 4,0 г фенобарбіталу і відміряють
200 мл спирту етилового. Розчиняютьфенобарбітал і додають у підставку
100,0 г відваженого гліцерину, 0,25 г апельсинового масла, відмірюють
туди 600 мл цукрового сиропу і 10 мл розчину амаранту. Все перемішують і
додають воду до 1000 мл. Отриманий розчин фільтрують у флакон до
відпуску. Флакон закупорюють і оформляють.

11.Rp.: Glycerini

Aquae purificatae ana 100 ml

M.D.S.: Всередину, в розрахунку 1,5 г на 1 кг маси тіла.

Приготування: У флакон до відпуску відпуску з добре підібраною пробкою
відважують 100 г гліцерину і відміряють 100 мл води. Розбовтуємо до
утворення розчину, закупорюємо і оформляємо до відпуску.

12. .Rp.:Sulfametoxini 2,0

Sol. Natrii benzoati 10% 5 ml

Glycerini 4,0

Aquae purificatae 100 ml

M.D.S.: По 1 столовій ложці 3 раз на день.

Приготування: Усуху ступку відважуємо 2,0 г сульфаметоксину, додають 10
крапель (2,0*0,1=0,2=10 крапель) твину-80 (стабілізатор), 1,1 мл
(0,2+2/2=1,1) розчину (95 мл води і 5 мл 10% розчину натрію бензоату) і
4 г гліцерину. Розтираємо до утворення первинної пульпи і додаємо
невеликими порціями решту розчину, змиваючи утворену суспензію у флакон
до відпуску. Закупорюємо флакон та оформляємо.

13. Rp.: Rezorcini 1,0

Zinci oxydi 5,0

Glycerini 10,0

Aquae purificatae 100 ml

M.D.S.: Примочка.

Приготування: У мірний стакан відміряємо 100 мл води і розчиняємо у ній
попередньо відважений 1 г резорцину. У суху ступку відважуємо 5,0 г
цинку оксиду, 10,0 г гліцерину і відміряємо 2,5 мл отриманого розчину
резорцину. Розтираємо до отримання первинної пульпи. До неї додаємо 10
мл розчину резорцину, залишаємо на 2 хвилини і зливаємо рідину над
осадом у флакон до відпуску, потім знову додаємо 10 мл розчину
резорцину, настоюємо 2 хвилини, зливаємо і т.д. Закупорюємо і
оформляємо до відпуску.

14. . Rp.: Amili tritici 0,7

Aquae purificatae 0,7 ml

Glycerini 9,3

Natrii sulfacyli 0,5

M.D.S.: Гель гліцериновий.

Приготування: У підставку відважуємо 9,3 г гліцерину і ставимо на водяну
баню.У підставку відважуємо 0,7 г крохмалю і відміряємо 0,7 мл води,
диспергуємо і додаємо туди нагрітий гліцерин. Знову ставимо на водяну
баню і перемішуємо. У ступку відважуємо 0,5 г сульфацилу натрію і
вносимо туди гарячий вміст підставки. Розтираємо і переносимо у баночку
до відпуску. Оформляємо.

15. Rp.: Gelatini 1,0

Aquae purificatae 2,0

Glycerini 5,0

M.D.S.: Желатино- гліцеринова основа.

Приготування: Нарізаний на дрібні частини 1,0 г желатину поміщають у
таровану фарфорову чашку, заливають 2 мл очищеноюї води кімнатної
температури і залишають набухати 30-40 хвилин. Після цього додають 5,0 г
відваженого гліцерину і нагрівають до утворення прозорої однорідної
маси. Переносять у баночку.

16.Rp.: Natrii hydrocarbonati 2,6

Acidi stearinici 5,0

Glycerini 60,0

Misce, ut suppositorium rectale

Da tales doses № 20

Signa: По 1 мильцю на ніч, вводити в пряму кишку (як
проносний

засіб)

Приготування: У 60,0 г гліцерину розчиняємо 2,6 г гідрокарбонату
натрію при нагріванні на водяній бані, потім невеликими порціями додаємо
5,0 г відваженої стеаринової кислоти. Суміш упарюють до 66.0 г.
Перемішуємо до видалення вуглекислого газу і зникнення піни. Потім масу
розливають у форми з таким розрахунком, щоб кожна свічка містила 3,0 г
гліцерину.

Приготування складних порошків з екстрактами, залежить від
властивостей застосовуваного екстракту та його консистенції. В
технології порошків часто використовують екстракт беладони. В ДФ є два
препарати екстракту беладони: густий і сухий, з вмістом алкалоїдів
відповідно 1,5% та 0,75% . Для зручності роботи в аптеках дозволяється
використовувати розчин густого екстракту – extraсtum Belladonnae soludum
(1:2), який готують за прописом: 100,0 г густого екстракту розчиняють у
суміші з 60,0 г води, 10,0 г 90% етилового спирту і 30,0 г гліцерину.
Три останні компоненти, у співвідношенні 6:1:3, отримали назву
спирто-водно-гліцеринова суміш. Вода-як основний розчинник. Гліцерин
виконує роль пептизатора. Він оберігає колоїдні розчини і розчини
високомолекулярних сполук, що утворюються при розчиненні екстракту, від
коагуляції, старіння. А спирт використовується для покращення розчинення
екстракту і виконує роль антисептика.

Гліцерин в авторських прописах

17. Гліцерин дігтярно- саліциловий

Rp.: Saponis 17,0

Picis liquidae Betulae 10,0

Acidi salicylici 1,0

Glycerini 72,0

M.D.S.: Зовнішнє. Антисептичний і кератолітичний засіб для

лікування шкірних захворювань.

Приготування: У чисту суху ступку поміщають 60,0 г гліцерину і додають
17,0 г мила, розчиняємо. При помішуванні додають попередньо приготовлену
суміш дьогтю з саліциловою кислотою в 12,0 г гліцерину. Приготовлену
суміш переносять у баночку до відпуску. Закупорюють і оформляють.

18. Гліцерин іхтіоловий

Rp.: Ichtyoli 1,0

Glycerini 9,0

M.D.S.: Зовнішнє. Антисептичний і протизапальний засіб.

Застосовується в гінекологічній практиці для
просочування

тампонів.

Приготування: У фарфорову чашку відважують 10,0 г іхтіолу і частинами
додають 9,0 г відваженого гліцерину. Перемішуємо до однорідності і
переносимо у флакон до відпуску. Закупорюємо і оформляємо.

19. Гліцерин йодний

Rp.: Iodi 1,0

Kalii iodidi 0,5

Aquae purificatae 2 ml

Glycerini 98,0

M.D.S.: Зовнішнє. Антисептичний засіб.

Приготування: У сухий флакон з жовтогарячого скла відмірюють 2 мл води
очищеної і розчиняють у ній 0,5 г калію йодиду, потім розчиняємо йод
(враховуючи його леткість). Флакон тарують на технічних терезах,
відвахують 98,0 г гліцерину, розбовтують до одержання розчину,
закупорюють і оформляють до відпуску.

20. Гліцерин таніновий

Rp.: Tannini 2,0

Spiritus aethylici 2 ml

Glycerini 45,0

M.D.S.: Зовнішнє.В’яжучий і антисептичний засіб.

Приготування: У суху ступку відважують 2,0 г таніну і відміряють 2 мл
спирту етилового. Розтирають і до одержаної маси додають в 2-3 прийоми
45,0 г гліцерину. Ретельно перемішують і переносять у флакон до
відпуску. Закупорюють і оформляють.

21. Гліцерин яєчний

Rp.: Vitelli 40,0

Glycerini 50,0

M.D.S.: Зовнішнє. Косметичний засіб.

Приготування: У чисту суху ступку поміщають жовток яйця і перемішуючи
поступово додають 50,0 г відваженого гліцерину. Готують ex tempore.

22. Гліцерин йодно-карболовий

Rp.:Phenoli 1,0

Iodi 1,0

Kalii iodidi 2,0

Glycerini 100,0

M.D.S.: Зовнішнє. Антисептичний і фунгіцидний засіб. При
грибкових

захворюваннях шкіри.

Приготування: У сухий флакон з жовтогарячого скла поміщають
концентрований розчин калію йодиду. Потім додаємо йод (враховуючи його
леткість). Флакон тарують на технічних терезах, відвахують 100,0 г
гліцерину, розбовтують до одержання розчину. Потім додаємо 1,1 г рідкого
фенолу (рідкого фенолу беруть на 10% більше ніж кристалічного),
закупорюємо флакон і оформляють до відпуску.

23. Гліцериновий бальзам

Rp.: Cerae flava 5,0

Spermaceti 5,0

Olei Amygdalari 20,0

Natrii tetraborati 1,0

Acidi benzoati 0,5

Aquae purificatae 1,5

Glycerini 7,5

Olei Rosae gtt XI

. M.D.S.:Зовнішнє. Антисептичний і пом’якшуючий шкіру засіб.

Приготування: У ступці сплавляють 5,0 г воску, 5,0 г спермацету, 20,0 г
олії мигдалевої і охолоджують при перемішуванні до 70?С. У підставку
відміряємо 1,5 мл води, додають 7,5 г гліцерину і розчиняють у них
відважені 1,0 г натрію тетраборату і 0,5 г кислоти бензойної. Нагрівають
до 70?С, після чого водну фазу емульгують у олійну. Олію розову додають
при охолодженні бальзаму до 40-50?С. Потім перемішують до охолодження.
Приготовлену суміш переносять у баночку до відпуску. Закупорюють і
оформляють.

24. Борогліцерин

Rp.: Acidi borici 10,0

Glycerini 9,0

M.D.S.: Зовнішнє. Антисептичний і пом’якшуючий шкіру
засіб.

Приготування: У сухий флакон до відпуску з підібраною пробкою поміщають
10,0 г борної кислоти, тарують на технічних терезах і відважують 9,0 г
гліцерину. Підігрівають на водяній бані (50-60?С) до повного розчинення
борної кислот. Закупорюють і оформляють до відпуску.

25. Суміш Кеффера

Rp: Zinci oxydi 25,0

Gelatini 25,0

Glycerini 120,0

Aquae purificatae 80 ml

M.D.S.: Зовнішнє. Антисептичний і підсушуючий засіб для
лікування

захворювань шкіри.

Приготування: Дрібно подріблений желатин поміщають у таровану фарфорову
чашку, додають 80 мл води очищеної і залишають для набухання на 30-40
хвилин. До набухлого желатину додають 120,0 г відваженого гліцерину і
нагрівають на водяній бані до розчинення. Зважують і при необхідності
доводять теплою водою до потрібної ваги. У підігрітому стакані
розтирають 25 г цинку оксиду з отриманою сумішшю. Не чекаючи
охолодження, суміш виливають у відпускну банку. Закупорюють і оформляють
до відпуску.

26. Паста Певзнера

Rp.: Acidi oleinici 10,0

Natrii hydroxydi 1,25

Sol. Amonii caustici 10% 1,5 ml

Glycerini 1,5

Aquae purificatae 15 ml

Paraffini 1,5

Canifolii 0,3

M.D.S.: Захисний засіб від дії органічних розчинників,
технічних

масел та інших агресивних речовин.

Приготування: У сухій ступці зміщують 0,3 г каніфолі, 10,0 г олеїнової
кислоти з розчином натрію гідроксиду (попередньо у підставку відміряють
15 мл води і розчиняють у ній 1,25 г натрію гідроксиду) і розчином
аміаку при обережному нагріванні. До теплої пасти додають 1,5 г
парафіну і 1,5 г гліцерину. При виготовленні пасти проходить омилення
олеїнової кислоти і каніфолі лугами і утворюється мило- основний
інградієнт пасти. Приготовлену суміш переносять у баночку до відпуску.
Закупорюють і оформляють.

27. Мазь Сельського (мазь висихаюча)

Rp.: Amili tritici 15,0

Talci 22,5

Olei Helianti 10,0

Glycerini 15,0

Gelatini 2,0

Acidi borici 1,5

Aquae purificatae ad 100 ml

M.D.S.: Зовнішнє. Мазь добре розтирають між пальцями і
втирають в

шкіру, утворюючи в її роговому шарі тонку
захисну плівку.

Приготування: У суху ступку відважують 22,5 г тальку і 15,0 г
крохмалю. Додають соняшникову олію і добре розтирають у ступці. У
підставці 2,0 г желатину розчиняють у воді на водяній бані, додають
15,0 г гліцерину і 1,5 г борної кислоти. Розчин охолоджують і додають
невеликими порціями до жирної основи, постійно помішуючи. Переносять у
баночку до відпуску. Закупорюють і оформляють.

28. Мікстура Траскова (антиастматична)

Rp.: Fol. Urticae 32,0

Fol. Menthae piperitae 32,0

Herb. Equseti arvensis 32,0

Herb. Adonidis 12,5

Fol. Pini 12,5

Fruct. Anisi 12,5

Fruct. Rosae 6,0

Glycerini 100,0

Kalii iodidi 100,0

Natrii iodidi 100,0

Внутрішнє. По 1 чайній ложці, 2-3 рази на день з теплим

молоком, через 25-30 хвилин після їди, для
лікування

астми.

Приготування: Рослинні інградієнти добре перемішують і просіюють через
сито №6, завантажуюють їх у скляну колбу або емальовану посудину і
заливають 1 літром очищеної води. Потім до колби під’єднують зворотній
холодильник і ставлять на підігріту до 70?С водяну баню. Нагрівають на
протязі 2 годин, після чого настоюють на гарячій бані без підігріву ще 1
годину. Рідину фільтрують. Масу, яка залишилась у колбі, промивають
киплячою очищеною водою і ще раз фільтрують. До отриманого настою, при
температурі 40?С додають невеликими порціями натрію гідрокарбонат, потім
срібла нітрат і послідовно йодид калію, йодид натрію і гліцерин при
постійному перемішуванні до повного розчинення солей. Рідину відстоюють
при кімнатній температурі на протязі 48 годин; при цьому випадає осад.
Потім рідину фільтрують від осаду і додають воду до отримання 1000 мл
мікстури. Готову мікстуру (темно-бура рідина, солоно-гіркого смаку,
ароматного м’ятного запаху) розливають по 200 мл у флакони з темного
скла і обгортають світлонепроникним папером. Зберігають у прохолодному
місці. Термін зберігання- 3 місяці.

Висновок

У фармацевтичній практиці застосування гліцерину є дуже широким. Його
використовують для виготовлення широкого спектру лікарських форм, а
саме: розчинів, сиропів, еліксирів, мікстур, суспензій, емульсій, мазей,
паст, свічок, та ін. Гліцерин використовують і як лікарський засіб з
різноманітною фармакологічною дією. Він входить в склад багатьох
косметичних засобів.

Велика кількість гліцерину іде на приготування нітрогліцерину, що має
антиангінальну, судинорозширюючу (венодeлатируючу), коронародeлатеруючу
дію.

Гліцерин використовують також в харовій промисловості для
підсолоджування вин та лікерів. Гігроскопічні властивості гліцерину
використовують в поліграфії для виготовлення „невисихаючих” фарб, а
також в текстильній та паперовій промисловості. В органічному синтезі
його застосовують для виготовлення алкідних смол, поліуретанів,
акролеїну, антифризів та емульгаторів.

Використана літеретура

Беликов В.Г. Фармацевтическая химия. – М: Высшая школа. -1985.

Державна фармакопея України перше видання. –Харків. -2001.

Олійник П.В., Говзар Р.Д., Бокшан Л.В.,Дячишин Р.І. Авторські прописи.
Фармацевтичний довідник. – Л: Медицина світу. -2002.

Регистр лекарственных средств России. Энциклопедия лекарств. – ООО
“ЛРС-2004”. -2004.

Сборник нормативных документов по аптечному делу в Украине.

— Киев. -2000.

Степаненко Б.Н. Курс органической химии. – М: Высшая школа. -1974.

Тихонов О.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. – Х:Оригінал. -1995.

Чекман И.С. Рецептурный справочник врача. – Киев:Здоровья.- 1982.

Чуешов В.И., Хохлова Л.Н. и др. Промышленная технология лекарств. –Х:
Основа. -1999.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи