УДК 618.15 – 002
Використання гематоксиліну для діагностики бактеріального вагінозу
Струк В.Ф.
Івано-Франківська державна медична академія
Ключові слова: гематоксилін, бактеріальний вагіноз.
Вступ. Бактеріальний вагіноз є одним із найбільш поширених видів
інфекційної патології статевих органів жінок переважно репродуктивного
віку. За даними різних авторів, на його долю припадає від 1/3 до 1/2
всіх вульвовагінальних інфекцій нижнього відділу статевих органів. За
даними Наукового центру АгіП РАМН бактеріальний вагіноз виявлений у 24%
практично здорових жінок і у 61% пацієнток з клінічними проявами
неспецифічного кольпіту переважно у ранньому репродуктивному віці.
Бактеріальний вагіноз є джерелом висхідної анаеробної інфекції,
ускладнень вагітності (перериванням вагітності, передчасний розрив
навколоплідних оболонок, внутрішньоутробне інфікування плода та
новонародженого), післяпологових та післяопераційних ускладнень [3, 4].
Широке поширення бактеріального вагінозу та його ускладнення потребують
швидких та не дорогих методів діагностики цієї патології.
Однією з найбільш ранніх ланок в етіопатогенезі бактеріального вагінозу
є зниження під дією різноманітних факторів кількості лактобактерій та
збільшення кількості анаеробних бактерій і гарднерел, що приводить до
підвищення рН піхвового вмісту. Це є однією з ранніх ознак розвитку
бактеріального вагінозу. У нормі рівень рН вмісту піхви складає 3,8-4,2,
що забезпечується високою концентрацією молочної кислоти (2-3%). Молочна
кислота утворюється в результаті метаболізму глікогену лактобактеріями.
При бактеріальному вагінозі рН вмісту піхви більше 4,5, а в більшості
випадків знаходиться в межах 5,0-6,0. Такий же діапазон переходу має
0,5% спиртовий розчин гематоксиліну, який ми вирішили використати як
індикатор рН вмісту піхви [2, 4]. Для виконання рН-метрії звичайно
використовують універсальні індикаторні папірці з еталонною шкалою або
різні модифікації рН-метрів. Дані методи потребують спеціального
обладнання і реактивів, які не завжди доступні практичному лікарю.
Гематоксилін – речовина з групи основних фарб. Добувається з ефірного
екстракту кампешевого дерева; представляє собою безколірні кристали,
розчинні у воді, спирті і гліцерині. Введений у практику німецьким
анатомом В.Вальдейєром у 1882 році для фарбування гістологічних
препаратів [5]. Гематоксилін можна знайти в кожній патогістологічній
лабораторії, що робить його доступним практичному лікарю.
Метою нашого дослідження було визначення чутливості і специфічності
тесту з 0,5% спиртовим розчином гематоксиліну для діагностики
бактеріального вагінозу. Дослідження носило характер проспективного.
Матеріали і методи. Ми провели тест з гематоксиліном у 146 жінок
репродуктивного віку, де діагноз бактеріального вагінозу був
підтверджений мікробіологічно, і у 136 жінок із нормоценозом піхви.
Розчин гематоксиліну готували наступним чином: 0,5 г гематоксиліну
розчиняли в 100 г 90% етилового спирту. Таким чином, ми отримували 0,5%
спиртовий розчин гематоксиліну, який і використовували, як індикатор рН
вмісту піхви. Забарвлення індикатора в кислому середовищі жовте, а в
лужному – фіолетове. Отже, якщо рН менше 5,0, то індикатор дає жовте
забарвлення, а якщо рН більше 6,0, то індикатор дає фіолетове
забарвлення. При бактеріальному вагінозі, де рН в межах 5,0-6,0,
відбувається зміна кольору індикатора в спектрі від жовтого до
фіолетового.
Методика проведення тесту з гематоксиліном була наступною. Піхвові
виділення одержували при огляді піхви і шийки матки в дзеркалі Сімса з
заднього склепіння. На виділення, які залишилися на дзеркалі, наносили
3-6 крапель 0,5% спиртового розчину гематоксиліну і оцінювали зміну
забарвлення індикатора. Якщо колір індикатора змінювався в спектрі від
жовтого до фіолетового, значить рН виділень становить у межах від 5,0 до
6,0. У такому випадку тест з гематоксиліному вважали позитивним. Якщо
колір індикатора був жовтий або фіолетовий, значить рН виділень,
відповідно менше 5,0 і більше 6,0. У такому випадку тест з
гематоксиліном вважали негативним.
Результати збережень та їх обговорення. Чутливість кожного методу
швидкої діагностики бактеріального вагінозу показує на скільки часто у
хворих з підтвердженим мікробіологічно діагнозом бактеріального вагінозу
даний тест є позитивним (тобто виявляє відхилення від норми). Оцінка
специфічності тесту базується на частоті негативних (відповідаючи нормі)
результатів у групі жінок, де мікробіологічним методом виключений
діагноз бактеріального вагінозу. У вигляді математичної формули обидва
параметри можна уявити наступним чином:
Чутливість = число пацієнток з позитивним результатом тесту х 100
число пацієнток з підтвердженим мікробіологічно
Специфічність = число пацієнток з негативним результатом тесту х 100
число пацієнток з виключеним мікробіологічно
діагнозом бактеріального вагінозу
Чутливість і специфічність є основними параметрами, які характеризують
ефективність методу діагностики [1].
Серед 146 жінок хворих бактеріальним вагінозом у 128 тест з
гематоксиліном був позитивний, а у групі з 136 жінок з нормо ценозом
піхви у 115 тест з гематоксиліном був негативним. Таким чином,
використовуючи вищезгадані формули ми визначили чутливість і
специфічність тесту з гематоксиліном для діагностики бактеріального
вагінозу. Для даного тесту вони були наступними: чутливість методу
склала 87,7%, а специфічність – 84,6%. Дані критерії відповідають
літературним даним [1, 3, 4]. У доступній нам літературі ми не знайшли
даних про використання 0,5% розчину гематоксиліну для визначення рН
вмісту піхви з метою діагностики бактеріального вагінозу.
рН піхви є однією з ознак, які використовують для діагностики
бактеріального вагінозу. Загальнопринято, що для діагностики необхідно
не менше 3 із 4 ознак: 1) рясні гомогенні молочної консистенції,
адизовані на стінках піхви виділення; 2) рН вагінального вмісту > 4,5
(найчастіше 5,0-6,0); 3) позитивний амінний тест; 4) наявність
“ключових” клітин у вагінальних мазках.
Таким чином, по нашим даним тест з гематоксиліном є ефективним методом
для швидкого скринінгового визначення рН вмісту піхви у жінок, як
критерій діагностики бактеріального вагінозу. Цей метод не потребує
використання дорогої і спеціальної апаратури (рН-метрів), доступний
практичному лікарю для використання під час амбулаторного прийому хворих
і може бути рекомендований для широкого використання.
Висновки. 1. Тест з гематоксиліном є ефективним методом діагностики
бактеріального вагінозу і може бути рекомендований для широкого
використання в практиці. 2. Чутливість методу для діагностики
бактеріального вагінозу складає 87,7%, а специфічність – 84,6%.
Ключові слова: гематоксилін, бактеріальний вагіноз.
Література
Анкирская А.С., Муравьева В.В., Акопян Т.Э., Байрамова Г.Р. //
Клиническая лабораторная диагностика. – 1997. – №7. – С.41-45.
Гороновский И.Т., Назаренко Ю.П., Некряч Е.Ф. Краткий справочник по
химии. – К.: «Наукова думка», 1987. – 828с.
Заболевания шейки матки, влагалища и вульвы /клинические лекции/ Под
ред. проф. В.Н.Прилепской. – М.: МЕДпресс, 1999. – 432с.
Патология влагалища и шейки матки / Под ред. В.И.Краснопольского. – М.:
Медицина, 1997. – 272с.
Хрущев Н.Г. Гематоксимин // БМЭ. – 3-е изд. – М., 1997. – Т.5. –
С.122-123.
Summary
The use of haematoxylin for the diagnostics of bacterial vaginosis
This work offers a test for the diagnostics of bacterial vaginosis,
using 0,5% alcohol solution of haematoxylin. The sensitivity of the test
forms 87,7%, the specific – 84,6%. The test is the effective method of
the diagnostics of bacterial vaginosis.
Key words: haematoxylin, bacter????????
Аспірант кафедри
акушерства та гінекології
Івано-Франківської
державної медичної
академії / В. Ф. Струк /
“___”______________ 2000 р.
Адреса автора
Струк Володимир Федорович, 78200, вул. Січових Стрільців, 25/8,
м.Коломия, Івано-Франківська обл., тел. 3-40-80.
СПОСІБ ЛІКУВАННЯ БАКТЕРІАЛЬНОГО ВАГІНОЗУ У ВАГІТНИХ З НЕ
ВИНОШУВАННЯМ ВАГІТНОСТІ.
Струк В.Ф.
м.Івано-Франківськ
Зменшення кількості передчасних пологів та самовільних викидів
залишається проблемою номер один у сучасному акушерстві. Дана проблема
особливо актуальна для нашої країни, де демографічна ситуація є
катастрофічною. Приблизно 70% перинатальних втрат припадає на дітей, що
народилися в результаті передчасних пологів. Крім того, більшість із них
страждають від неврологічних захворювань. Так як наші знання про
етіологію невиношування, як і раніше обмежені, то вивчення цієї проблеми
має важливе практичне значення.
Нові результати досліджень у даній галузі вказують на те, що
урогенітальні інфекції під час вагітності приводять до самовільних
викидів, передчасних пологів, передчасного розриву навколоплідних
оболонок, внутрішньоутробного інфікування плода і тощо [1, 4].
Однією з найбільш частих вагінальних інфекцій у жінок репродуктивного
віку є бактеріальний вагіноз. Його частота в акушерських клініках
складає 23-26%. Деякі бактерії, що викликають бактеріальних вагіноз
здатні продукувати протеази, які сприяють втраті еластичності
навколоплідних оболонок та їх передчасному розриву. Інші мікроорганізми
спроможні синтезувати фосфоліпазу А2 та ініціювати синтез
простагландинів [2, 3].
Доведено, що наявність високих концентрацій облігатно-анаеробної
мікрофлори у піхві при бактеріальному вагінозі досить часто призводить
до інтранатального інфікування плода [1].
На сьогодні спільність думок дослідників полягає в доцільності перед
вагітністю проводити лікування урогенітальної інфекції, в тому числі
асимптомних форм.
Однак, дуже часто лікар стоїть перед фактом, коли наявність
урогенітальної інфекції, зокрема бактеріального вагінозу, виявляється
під час вагітності у ранньому терміні гестації. У даному випадку
використати ефективні антибактеріальні препарати неможливо. Тому нашу
увагу привернула ідея комбінованого використання індигенної лактофлори
та рекомбінантного пробіотика п’ятого покоління у вигляді препарату
Хілак форте-краплі. Препарат Хілка форте-краплі не має проти показів до
використання під час вагітності на відміну від антибактеріальних
препаратів, які можливо використати тільки з другого триместру
вагітності.
Мета нашого дослідження – вивчити ефективність лікування бактеріального
вагінозу у вагітних з не виношуванням вагітності, використовуючи
індигенну лактофлору та препарат Хілак форте-краплі. Методологія –
дослідження було відкритим, проспективним.
Матеріал та методи дослідження.
Обстежено 46 вагітних із бактеріальним вагінозом і ознаками переривання
вагітності. Пацієнткам детально пояснювали мету дослідження і вони
давали згоду на свою участь у ньому.
Критерії включення в дослідження були наступними: вік жінок від 16 до
36 років, вагітність у терміні гестації від 4 до 34 тижнів, діагноз
бактеріальноговагнозу, наявність лактобактерій у піхвових виділеннях у
концентрації 104 і менше КУО/мл, наявність ознак загрози переривання
вагітності.
Критерії виключення з дослідження: системне або місцеве використання
антибактеріальних препаратів на протязі останніх двох тижнів,
вагінальний кандідоз, тріхоманіаз, хламідіоз, наявність активної
цитомегаловірусної і герпес вірусної інфекції, відсутність діагнозу
бактеріального вагінозу згідно міжнародним критеріям, повна відсутність
лактобактерій у піхвових виділеннях, нормальний перебіг вагітності.
Для виявлення бактеріального вагінозу проводили мікроскопію вагінальних
мазків, фарбованих по Граму, визначали рН піхвового вмісту за допомогою
рН-метра ОР-204 (Угорщина), амінний тест, культуральні дослідження,
включаючи виділення чистих культур лактобацил на агарі МРС.
Клініко-бактеріологічне обстеження вагітних проводили тричі: перед
початком лікування, через 7-10 днів і 1 місяць після лікування. Під час
кожного обстеження збирали анамнез, візуально оцінювали стан слизової
піхви і характер виділень, визначали рН вмісту піхви, проводили амінний
тест, культуральне обстеження, а з метою виявлення ознак загрози
переривання вагітності – ультрасенографію.
Курс лікування полягав у інтравагінальному введенні на протязі 7 днів
двічі на день 1 мл препарату Хілак форте-краплі і 1 мл живильного
середовища з індигенними лактобактеріями.
Ефективність лікування оцінювали на основі клініко-бактеріологічного
обстеження до і після лікування.
Результати дослідження та їх обговорення
Проблеми лікування бактеріального вагінозу у вагітних, особливо у
першому триместрі вагітності, в сучасному акушерстві розроблена
недостатньо. Це пов’язано з неможливістю використати ефективні анти
анаеробні препарати у зв’язку з їх токсичною дією на ембріон. Перенести
лікування на другий триместр вагітності у жінок із загрожуючись
самовільним викиднем не завжди можливо. Тому, зважаючи на етіопатогенез
бактеріального вагінозу, який полягає у зникненні або різкому зменшенні
концентрації лактобацил, підвищенні рН вмісту піхви і абсолютному
домінуванні облігатно-анаеробних та мікроаерофільних мікроорганізмів у
піхвовому мікро біоценозі, було вирішено використати для лікування
бактеріального вагінозу індигенні лактобацили і пробіотик – препарат
Хілак-форте-краплі, який дозволений фірмою-виробником для використання
під час вагітності.
Індигенні лактобацили одержували наступним чином. Піхвовим вмістом
засівали агар МРС і інкубували при 37оС у мікроаерофільних умовах на
протязі 48 годин. Ідентифікацію факультативно-анаеробних лактобацил
проводили за допомогою “Систем індикаторних папірців для ідентифікації
лактобацил” (СІП-Л), розроблених Нижегородським науково-дослідним
інститутом епідеміології і мікробіології. Окрім того, у виділених штамів
лактобактерій перевіряли здатність продукувати перекис водню. Виділені
штами лактобактерій, які продукують перекис водню, для накопичення
культури пересівали на живильний бульйон для культивування
мікроорганізмів (НВО “Живильні середовища”, м.Махачкала) і інкубували на
протязі 48 годин при температурі 37оС. У середньому концентрація
лактобактерій складала 108-109 КУО/мл середовища.
Препарат Хілак форте-краплі є рекомбінантним пробіотиком п’ятого
покоління. Пробітотики перших поколінь на відміну від препарату Хілак
форте-краплі містять екзогенні бактерії, які, як правило, не можуть
стати складовою частиною індигенної флори, а лише сприяють її
відновленню. У цьому випадку нормалізація мікро біоценозу піхви може
носити лише тимчасовий характер, у зв’язку з поганим приживанням у піхві
екзогенних лактобактерій, які містяться у пробіотику. На відміну від
інших пробіотиків Хілак форте-краплі містить стерильний концентрат
продуктів обміну бактерій, біологічну молочну кислоту, молочні буферні
солі, лактозу, амінокислоти і таке інше. Він сприяє відновленню
індигенної лактофлори.
Ідея використання індигенної лактофлори полягає в тому, що виділені з
піхви лактобактерії є імунологічно сумісними і викликають
аутотолерантність зі сторони імунокомпетентних клітин плоского
багатошарового епітелію піхви і у високій концентрації витісняти
неспороутворюючу анаеробну мікрофлору. Виділяючи факультативно-анаеробні
лактобактерії, які продукують перекис водню, ми створюємо несприятливі
умови для життєдіяльності анаеробної мікрофлори. Таким чином
реалізується принцип колонізаційної резистентності вагінального локуса.
Серед обстежених 46 вагітних у першому триместрі вагітності були 22
(47,8%), у другому триместрі – 10 (21,7%), а в третьому – 14 (30,5%)
жінок. Проаналізовані результати спостереження. Основними скаргами у
вагітних з бактеріальним вагінозом і загрозою переривання вагітності
були скарги на значні з неприємним запахом виділення з піхви і ниючі
болі в низу живота і попереку. Після проведеного лікування скарги були
відсутні у всіх пацієнток. Ультрасонографія ні у однієї пацієнтки після
лікування не виявила ознак загрози переривання вагітності. При
візуальному огляді піхви у дзеркалах виділення носили характер круто
звареного крохмалю і знаходилися, в основному, в області заднього
склепіння без патологічного запаху.
До лікування у всіх пацієнток у мазках, фарбованих по Граму, виявлено
“ключові клітини”, а після лікування через 7 днів “ключові клітини”
виявлені у однієї жінки. Проведений повторний курс лікування дозволив
досягнути успіху і у даної пацієнтки. Через 1 місяць після лікування
рецидиву бактеріального вагінозу не виявлено у жодної пацієнтки.
До лікування рН вмісту піхви в середньому становив 5,7±0,27, аміно тест
був позитивний у 40 (86,9%) пацієнток. Через 7-10 днів після лікування
рН вмісту піхви був у середньому 4,2±0,26, аміно тест негативний у всіх
пацієнток. рН 4,8 був у жінки, де виявлені “ключові клітини”. Через 1
місяць після лікування у всіх жінок амінний тест був негативний, рН
піхвового вмісту в середньому 4,2±0,28.
Видовий склад і концентрація лактобацил, виділених із піхви у жінок до і
після лікування наведені у таблиці 1.
Таблиця 1.
Видовий склад і концентрація лактобацил, виділених із піхви у жінок до і
після лікування
Види лактобацил До лікування Після лікування
Число видів Концентрація,
КУО/мл Число видів Концентрація,
КУО/мл
абс. %
абс. %
L. acidophylus 18 39,1 10?-104 18 39,1 108-109*
L. fermentum 14 30,5
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
