РЕФЕРАТ

на тему:

“Видільна система”

Кінцеві продукти розпаду, які утворилися в процесі Ц «обміну речовин і
є отруйними для організму, видаляються з нього через нирки, потові
залози, легені, кишечник.

Нирки — парні органи, розташовані в черевній порожнині по її обидва боки
хребта. Права нирка лежить трохи нижче за ліву. Вони мають бобоподібну
форму, їх увігнутий край звернений до хребта і має виїмку—ворота нирок,
де проходять кровоносні й лімфатичні судини, нерви і сечовід. Нирки
покриті капсулою зі сполучної тканини. На розрізі нирки виділяють два
шари: зовнішній темно-червоний — кірковий, у якому розташовані ниркові
тільця, і внутрішній, більш світлий — мозковий, у якому проходять
ниркові канали. Канали утворюють піраміди, розділені прошарками
кіркової речовини.

Розширеною частиною піраміди прилягають до кіркової речовини, вершиною —
до центру нирки, де розташовується ниркова балія, що являє собою
невелику порожнину, з якої відходить тонка трубочка завдовжки близько 30
см — сечовід. По ній сеча, що безупинно утворюється в нирках, стікає в
сечовий міхур.

Сечовий міхур являє собою ємність близько 500 мл для нагромадження сечі.
Він лежить у порожнині малого таза. При скороченні його м’язів сеча
виводиться назовні через сечівник.

Під мікроскопом у корковому шарі добре помітні нефрони — структурні й
функціональні одиниці нирок. До складу нефрону входять капсули (у
вигляді чарок), кожна з яких утворена двома шарами епітеліальних кліток.
Між ними знаходиться вузька порожнина, що переходить у звитий маленький
канал. Стінки його утворені з одного шару епітеліальних клітин. Зробивши
кілька вигинів і утворивши петлю, канадець впадає в одну із трубочок, що
проходять усередині піраміди. Довжина одного нефрону 35—50 мм. У кожній
нирці їх нараховується близько 1 млн. Загальна довжина всіх канальців
70—100 км, а їх поверхня становить 6 м2.

Нирки насичені великою кількістю кровоносних судин. Дрібні гілочки
ниркової артерії (вхідні судини) входять у капсулу й утворюють клубочок
артеріальних капілярів. З кожного клубочка виходять артеріальні судини
меншого діаметра (у порівнянні із вхідними). Кожний з них розгалужується
й утворює капілярну мережу навколо канальців. З капілярів цієї мережі
формуються ниркові вени, що впадають у нижню порожню вену.

Таким чином, кровоносні судини, що розгалужуються в нирках, утворюють
капіляри двічі: спочатку клубочки, що лежать у капсулах, а потім —
мережі, що обплітають петлі ниркових канальців. Це має дуже важливе
значення при утворенні сечі.

Утворення сечі

Через нирки, що складають 1/200 маси нашого тіла, за 1 хвилину протікає
1200 мл крові, тобто близько 1/4 загальної її кількості, що надходить із
серця в кровоносну систему за цей час. Уся кров організму людини
(близько 5 л) проходить через нирки кожні 4—5 хвилин, а за добу більше
300 разів.

Таким інтенсивним кровопостачанням нирок, що перевищують у багато разів
кровопостачання інших органів, забезпечуються умови для очищення крові
від речовин, що безупинно надходять у неї з клітин і підлягають
видаленню з організму із сечею.

За рахунок значної різниці тиску в клубочках (близько 70 мм рт. ст.) і в
порожнині капсули (близько 30 мм рт. ст.) відбувається фільтрація рідкої
частини крові з усіма розчиненими речовинами, за винятком великих
молекул білка і форменних елементів крові, що не можуть пройти через
стінки капілярів і мембрану капсули. Аналіз цього фільтрату—первинної
сечі — показав, що за складом речовин і за концентрацією їх він є
безбілковою плазмою крові й містить мінеральні солі, глюкозу, гормони,
вітаміни, амінокислоти та інші сполуки, необхідні організму поряд із
продуктами розпаду, що підлягають видаленню.

У нирках після фільтрації епітеліальними клітинами канальців
здійснюється процес зворотного всмоктування, при якому в кров
повертаються необхідні організму речовини, тобто очищена, «ідеальна»
плазма. Надлишки речовин (наприклад, глюкози, якщо її вміст у крові
перевищує 150 мг %) і непотрібні організму продукти обміну видаляються
назовні в невеликому об’ємі вторинної (кінцевої) сечі. За добу через
нирки проходить до 1500—1700 л крові й утворюється 150—170 л первинної
сечі. З організму ж виводиться всього пише близько 1—1,5 л так званої
вторинної, або кінцевої сечі. У ній значно збільшується концентрація
сечовини (майже в 60—70 разів). Жовтий колір сечі залежить від пігменту
уробіліну.

Нирки дуже чутливі до надмірно гострої їжі, що містить багато пряностей,
і особливо до алкоголю, який викликає подразнення нефронів, що
призводить до важкого розладу їх функцій. Руйнують нирковий епітелій
деякі отрути, що можуть потрапити в організм при необережному поводженні
з ними і порушенні правил збереження отруйних речовин.

Порушення функцій нирок призводить до отруєння організму отруйними
продуктами обміну речовин, що може закінчитися смертю.

Нефрит — найбільш розповсюджене захворювання нирок (запалення різних
елементів нирки).

Пієлонефрит— інфекційне запалення сечовивідних проток.

Цистит— запалення слизової оболонки сечового міхура.

Уретрит — запалення сечоводу, яке спричиняється бактеріями
стрептококами, кишковою паличкою. Порушення обміну речовин в організмі
може служити причиною відкладення солей і утворення в нирках і
сечовивідних шляхах каменів. Щоб попередити ці захворювання, необхідно
дотримуватися правил гігієни.

Попередження шлунково-кишкових

захворювань

До шлунково-кишкових захворювань належать гастрит — запалення слизової
оболонки шлунка в результаті неправильного харчування.

Виразка шлунка — порушення слизової оболонки, що виникає в результаті
втрати опору слизової оболонки шлунка дії шлункового соку.

Харчові отруєння—результат вживання несвіжих продуктів, проникнення
хвороботворних бактерій в органи травлення.

Сальмонельоз—гостре інфекційне захворювання, яке спричиняється
потраплянням в організм бактерій роду сальмонел (через м’ясо і м’ясні
продукти, молочні продукти, яйця і т. д.). Якщо заражені сальмонелами
продукти потрапляють в організм, виникає важке отруєння всього
шлунково-кишкового тракту.

Ботулізм—гостре інфекційне захворювання, що спричиняється влученням
бактерій, які виробляють сильнодіючі отрути — токсини.

До інфекційних захворювань належать такі небезпечні захворювання, як
холера, дизентерія, черевний тиф та ін.

Глисними захворюваннями заражаються при вживанні в їжу погано
просмажених чи не проварених продуктів, на які потрапили яйця глистів.

Для попередження кишкових захворювань необхідно дотримуватися основних
правил особистої гігієни: мити руки перед їжею, їсти тільки миті овочі
та фрукти. Тримати їжу закритою, щоб на неї не сідали мухи, не пити
сирої води.

Алкоголь і паління впливають на всі органи травлення. Вони подразнюють
слизові оболонки, викликають спазми кровоносних судин шлунка, сприяють
розвитку в ньому виразки і рака. В алкоголіків часто ушкоджуються
клітини печінки (цироз печінки) і підшлункової залози, що закінчується
смертю.

Гігієна харчування — це, насамперед, правильний режим харчування, який
ґрунтується на знанні фізіології травлення.

Необхідно дотримуватися помірності в їжі, їсти потроху, 3—4 рази на
добу, неквапливо, ретельно пережовуючи, дотримуючись також часового
режиму сніданку, обіду і вечері, їжа повинна бути досить поживною,
різноманітною, вживати необхідно сирі овочі й фрукти, привабливі на
вигляд, запах, смак; обстановка під час їжі — приємна і спокійна.

Похожие записи