Реферат на тему:

Від чотирьох до шести років

Цей період у вашій сім’ї, напевно, стане найцікавішим і найпам’ятнішим.
Скільки цікавих запитань та суджень ви почуєте від свого «чомучки»! А ще
— зіткнетеся з його характером — «хочу» чи «не хочу», і впертим «буду» і
«не буду». Це вже прояви індивідуальності! Рахуйтеся з ним і намагайтеся
стати найкращим другом.

Фізичний розвиток

Вважається, що у чотирирічному віці дитя має подвоїти свій зріст. Тобто,
середні показники зросту повинні сягати 100-104 см. У три роки він має
становити 92-94 см, в 5 років — 105-110 см, у 6 — 111-115 см. Середня
маса тіла також поступово збільшується: в трирічному віці вона сягає
13,5-14 кг, у 4 роки — 15,6-16,5 кг, у 5 років — 16,6-18 кг і в
шестирічному віці — 19-20 кг. Але це зовсім не повинно означати, що,
прочитавши ці факти ви маєте почати інтенсивно нашинковувати малюка
їжею, аби він «наздогнав» ровесників, або ж, навпаки, — «садити» на
дієту, якщо він занадто «товстий». Ваша дитина — це індивідуальність.
Причому, індивідуальність у всьому: як у характері, манерах, розмові,
посмішці, так і в своїх фізичних даних. Якщо, все ж таки, результати
ваших домашніх «замірів» надто відрізняються від наведених нами —
заплануйте похід до педіатра. Лише він скаже точно, чи здоровий ваш
малюк.

Рух — основа життя для дошкільняти

Придивіться, скільки енергії у чотири-п’ятирічного маляти. Він стрибає,
бігає, залазить на огорожу, дерево чи горбик у парку, не забуваючи при
цьому задавати масу запитань. А з іншого боку, ви дивуєтеся, як дитя
може тривало розглядати картинки у книжці, розмальовувати їх чи ліпити
щось із пластиліну, або уважно слухати казку. Справа в тому, що в цей
віковий період малюк уже досягає рухової досконалості для виконання
окремих рухів. Скажімо, він здатний навчитися їздити на триколісному
велосипеді, вміло маніпулюючи педалями, користуватися зубною щіткою,
гребінцем, олівцем. А щоденне невтомне тренування з кожним днем та
місяцем дає свої позитивні результати.

Сон

Сон є необхідною частиною розпорядку дня малюка, завдяки якій він
відпочиває та відновлює сили для майбутніх здобутків. Якщо в трирічному
віці маля могло засинати самостійно, тримаючи в обіймах улюбленого
слоника, то в чотири, п’ять чи шість років воно вже вимагатиме
присутності одного або й обох батьків. Справа в тому, що сон — це
розлучення з вами, хоча ненадовго, але розлучення. Тому з вашої сторони
краще зробити цей проміжок дня «без вас» неболючим, а то й трошки
приємним. Поговоріть із малюком і домовтеся, що на час його сну ввечері
ви, наприклад, не будете зачиняти двері до його кімнати, і не
вимикатимете світло. Ваші голоси в кімнаті поруч і світло зменшать
відчуття страху, і дитя звикне засинати самостійно. Після трирічного
віку дітям необхідно лягати в ліжко приблизно від пів на восьму до
дев’ятої вечора. Вночі малюк має спати спокійно. Тривалість нічного сну
може бути різною і це залежить від темпераменту дитини, але в середньому
дитя має спати 11-12 годин. Іноді під час сну маля рухається, щось
говорить, смокче, сміється, а очні яблука починають рухатися. Це буває в
рухливих дітей або ж пов’язано з періодом сновидіння. Іноді неспокій
може бути спричинений тим, що в кімнаті жарко, або дитя спить надміру
закутаним. Треба сказати і про таке явище, як сомнамбулізм.
Супроводжується він появою в дитини стану несвідомого автоматизму під
час сну, коли маля може вставати, ходити кімнатою або шукати в ліжку
якусь лише йому відому річ чи іграшку. Сомнамбулізм зумовлений
здебільшого почуттям невпевненості дитини або ж перегодовуванням у
вечірні години. Це явище з віком минає.

Часто малюк уві сні може скреготати зубами. Це дуже турбує батьків, які
роблять висновок, що у дитини є глисти. Насправді, так є не завжди.
Відомо, наприклад, що скреготання зубами може бути «сімейною» рисою. І
якщо розпитати бабусь, з’ясується, що в дитинстві скреготали зубами
татусь чи мамуся. Це явище може існувати аж до 17-20-річного віку, а
потім зникнути. Вважається також, що причиною скреготання зубами є
особливості розвитку зубощелепного апарату, інша версія — що це ознака
нормальної функції кишечника. Але все таки, аскаридоз також іноді
супроводжується таким симптомом. Тому, для перестрахування, зробіть
дитині обстеження калу на яйця глистів. Але, якщо їх не виявили, то не
продовжуйте «допитувати» свого педіатра про нові види глистів, які не
може продіагностувати лікарняна лабораторія.

Вранці дошкільнята як правило прокидаються швидко. Але краще навчати
малюка берегти спокій у сім’ї та в родині. Якщо він прокинувся — нехай
тихенько пограється з іншими членами сім’ї, які також стають вранці, а
не «тероризує» своїм вимогливим криком усіх в родині із самого ранку
вихідного дня.

Якщо ж у вас виникла потреба збудити малюка достроково, наприклад, ви
запланували поїздку, то не робіть це раптово. Часті раптові ранкові
підйоми можуть іноді закінчитися тим, що малюк стає нервовим,
з’являються розлади нервової системи. Краще сплануйте заздалегідь таке
пробудження. Звечора вкладіть маля раніше до ліжечка, а вранці лагідно
та трошки триваліше його будіть.

Післяобідній сон, починаючи з чотирирічного віку, вже не є обов’язковим.
Проте, якщо малюк надто рухливий чи втомлений після тривалої прогулянки,
запропонуйте йому бодай полежати в ліжечку, розглядаючи книжку.

Харчування

Чому питання харчування дошкільнят є такими важливими? Тому що, на жаль,
більшість хвороб сьогодні починають формуватися саме в цьому віці. Це
хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, такі як хронічні
гастродуоденіти, холецистохолангіти і навіть виразкові хвороби.

Які ж продукти можна вживати, а чого краще уникнути, якщо у вашій сім’ї
дитина дошкільного віку?

На жаль, сьогодні доводиться виключити з харчування дітей такий продукт
як печінка. Якщо раніше медики обов’язково радили включати її в
харчування дітей, які страждають від анемії, то сьогодні необхідно від
цього відмовитися: в печінці тварин накопичується багато хімічних
речовин, якими так насичені трави, що споживають свійські птахи чи
тварини.

Треба також пам’ятати про шкідливий вплив нітратів і нітритів на дитячий
організм. Ці сполуки, що є також обов’язковим компонентом у виготовленні
в нашій харчовій промисловості м’ясних напівфабрикатів і ковбасних
виробів, руйнують слизову оболонку шлунка. Крім того, вони є
канцерогенами, під впливом яких хромосомний набір клітини здорової
людини може змінитися і стати подібним до хромосомного набору ракової
клітини. Як же бути з овочами, в яких і містяться ці самі нітрати, —
запитаєте ви? Можна вимочувати їх в холодній воді (30-40 хвилин). Ще
корисно, крім вимочування, овочі варити дрібно нарізаними. В цих
випадках близько 50% нітратів переходить у відвар. В процесі варіння
картоплі «в мундирі» у воду іде 21-26% нітратів, а очищеної картоплі —
близько 50-56%. Близько 10% нітросполук накопичується в шкірці фруктів і
овочів. Тому краще давати дітям очищені яблука, груші, огірки тощо. В
капусті ж найбільша кількість нітратів знаходиться в зелених поверхневих
листках і качані. В моркві нітрати накопичуються в стержні. Вважають, що
якщо стержень значно світліший від моркви, то ця морква містить багато
шкідливих речовин і її в сирому вигляді краще дітям не давати.

Ще хочеться вас попередити: будьте обережні з тепличними овочами, що
цілорічно продаються в магазинах. В останні роки вони стали постійним
джерелом отруєнь у дітей.

Найменша кількість шкідливих речовин, включаючи азотисті з’єднання, а
також радіоактивні елементи, міститься в крупах (зернах злакових
культур). Тому не забувайте про каші! В них є багато поживних речовин,
необхідних для росту.

Існує думка, що тільки м’ясні продукти можуть забезпечити усім
необхідним ростучий організм дошкільняти. Страви з м’яса корисні як
старим, так і молодим, хворим і здоровим. Проте відомо, що дітям корисно
мати не менше двох вегетаріанських днів на тиждень, а взагалі м’ясні
страви повинні вживатися не частіше одного разу на день. І пам’ятайте —
вегетаріанські дні не голодні, а розвантажувальні. В цей період легше
перетравлюється їжа, і полегшення та відпочинок відчуває весь травний
канал.

І ще. Постарайтеся в харчуванні маляти відмовитися від кісткових
бульйонів. Колись ними годували тільки худобу, а сьогодні їх найчастіше
варять для дітей. Не потрібно готувати і жирних бульйонів. М’ясну ж
страву краще подати у вигляді пісного м’яса без гарніру. Якщо дуже
хочеться, додайте до нього бурячковий салат. Не рекомендується дітям
вживати м’ясо з картоплею, бо це сполучення важке для перетравлювання.
Малюки взагалі погано їдять гарніри до м’яса, обираючи м’ясо без
гарніру, і це не випадково. Є істина, яку повинна знати кожна мати: не
так важливо, скільки з’їсть дитина, важливіше — скільки вона зможе
засвоїти! У зв’язку з цим важливо правильно організувати режим
харчування малюка. Бажання поїсти виникає тоді, коли людина встигла
попрацювати, порухатися. До цього моменту починають активізуватися
шлункові ферменти, що перетравлюють їжу. Чим приємніший запах і вигляд
їжі, тим активніше працюють травні ферменти і сильніше відчуття голоду.
Тому продумайте як краще організувати режим харчування свого дошкільняти
і ви зможете попередити багато майбутніх захворювань.

Від 4 до 6 — народження особистості

Ви оглянутися не встигли, а ваш малюк встав, пішов, заговорив і,
нарешті, заявив «Я — сам». Так починається чи не найскладніший і
найвідповідальніший етап у житті маленької людини — формування
особистості.

Ваш малюк — особливий та унікальний. І всіма силами прагне, щоб його
досягнення визнали. Він поступово починає освоювати часовий простір
життя — вчора-сьогодні-завтра, минуле-теперішнє-сьогодення. Дитина вже
з’ясувала, що на світі бувають хлопчики і дівчатка і впевнено відносить
себе до однієї з цих категорій. А ще ваше дитя навчається жити у
суспільстві, усвідомлювати своє місце в світі, взаємозв’язки з іншими
людьми, свої права та обов’язки. І всіма силами він прагне бути кращим.

А наше завдання — підтримати це прагнення нашого малюка — похвалити і
підбадьорити, коли щось не вдалося, позитивно оцінювати його, нехай
невеликі, але досягнення, а коли дитя провиниться, скажіть йому: «Люблю,
але засмучена» — це правильно, природно і перспективно. Адже саме цей
шлях пробуджує в дитині совість та відповідальність за свої вчинки та за
того, хто поряд.

Але, окрім батьківського дому, навколо малюка є ще цілий світ його
ровесників. І дитина гостро відчуває потребу самоутвердитися в цьому
світі, стати кращою й тут. Однак, коли йому 5-6 років, він уже вміє
приховати свої прагнення від сторонніх, і лише проникливий материнський
чи батьківський погляд може зрозуміти це.

Разом із бажанням бути визнаним, у дитини народжується дух змагання:
хоче бути найкращим, найшвидшим, найрозумнішим тощо. І якщо це не
вдається, то може з’явитися заздрість до ровесника, який більш успішний.
І наше завдання — вчити малюка долати свої негативні почуття та бажання.

Для того, аби реально самоутвердитися у колі однолітків, дитина має
навчитися оцінювати вчинки та почуття і себе, і своїх друзів.

І з кожним днем усе яскравіше проявляються індивідуальні риси дитини —
характер, інтереси, схильність та здібності, і кожна з них розвивається
своїм особливим чином. Адже ваша дитина — це маленька особистість.

Емоційний розвиток

Малюк у 4-6 років має багатий емоційний світ, він глибоко відчуває. Дитя
пізнає дивовижний світ людських стосунків. У нього активно формуються
морально-етичні норми: він соромиться і почуває себе винним і вміє
розповісти про свої почуття. А ще він уже вміє співчувати та
співпереживати, розуміє емоційний стан інших людей.

Дитина уже розуміє правила поведінки, але ще не завжди може контролювати
свої почуття та бажання.

Дошкільнята дуже емоційні, активні, спонтанні, життєрадісні та
безпосередні.

Такою емоційною ваша дитина залишатиметься до 5-6 років, але вже
зникають колишня довірливість та наївність. Підвищується самоконтроль,
критичність, обов’язковість, з’являється почуття справедливості. В
дитини розвинене почуття власної гідності, ці маленькі поборники
справедливості можуть заявити: «Мені образливо, коли ти на мене кричиш.»

Типовими для цього віку є агресивні фантазії малюків і їхні заяви типу
«Я тебе не люблю — ти погана» або «Ти мене образила — я тебе вб’ю». Це
може стати цілковитою несподіванкою для батьків. Єдина порада в даній
ситуації — просто спокійно поговорити з дитиною. А через деякий час вона
навчиться краще керувати своїми почуттями, стане терплячішою та
доброзичливішою.

Статева диференціація

У 3-4 роки дитина вже знає, що вона хлопчик чи дівчинка. І тепер
продовжується засвоєння дитиною своєї статевої ролі. Вона з’ясовує
відмінність між чоловіками та жінками, а далі починає наслідувати
поведінку представників своєї статі. У віці від 4 до 6 років
розвивається така важлива риса як усвідомлення себе хлопчиком або
дівчинкою. І прояви цього усвідомлення можна спостерігати в усьому — у
виборі ігор, які вже чітко поділені на «хлопчачі» та «дівчачі», в
наслідуванні поведінки представників своєї статі. Батьки іноді бувають
вражені поведінкою малюка, який раптом хоче цілуватися з мамою
«по-дорослому», заявляючи, що кохає її.

Дитяча закоханість — важлива тема для роздумів. Одного дня ваше чадо
повідомляє: «Я закохався. Мамо, дай мені цукерки — я подарую Наталочці в
садку», або донечка тихо зітхає, спостерігаючи за своїм кумиром —
сусідом-третьокласником. Будьте обережні з такими трепетними почуттями.

Розвивається сором’язливість. Якщо маленька дитина дуже безпосередня в
своєму бажанні досліджувати власне тіло, то чим дорослішою стає, тим
більшу незручність відчуває, коли доводиться роздягатися перед
сторонніми людьми. Це нормальний процес, який є результатом виховного
впливу. Поважайте почуття свого малюка.

В дитини інтенсивно з’являється відчуття власного тіла, підвищується
чутливість рецепторів шкіри та слизових, малюки прагнуть ніжності,
ласки, поцілунків, обнімання. Це дуже важливий етап у розвитку дитини.

Незалежна поведінка

Чим дорослішим стає ваш малюк, тим більше проявляється його
незалежність. Спочатку діти навчаються незалежної поведінки щодо дій
ровесників, а пізніше стосовно помилок дорослих. В 5-річному віці майже
всі діти вже здатні проявити незалежність до ровесників, а наслідування
помилок авторитетних дорослих залишається ще у багатьох шестилітніх.

Все більше в дошкільному періоді у структурі спілкування дорослого та
дитини проявляються елементи рівності та партнерства. В поведінці дитини
з’являються елементи критичного ставлення до дій ровесників та дорослих,
перші прояви незалежної поведінки. Але для того, щоб формувалася така
незалежна поведінка, батьки та інші дорослі, які беруть приймають участь
у вихованні дитини, повинні створити спеціальні умови. Нехай ваш малюк
має можливість виправити ваші «помилки», виграти у вас якусь гру. Нехай
дитина відчує себе не лише учнем, але й партнером, а іноді — навіть
вчителем. І він відчує, що в цьому світі щось залежить і від нього.

Мислення дошкільника

«Чому?», «Звідки?», «Що?» Десятки запитань на хвилину видає маленький
«чомучка». В суєті буднів ми відмахуємося від них. Минуть роки, перш ніж
дитина зможе отримати вичерпну відповідь на свої запитання, але вона
хоче знати її зараз і негайно.

Щоб відповісти дошкільнику на його запитання, треба знати, якої
відповіді він очікує. Тому спробуйте запитати в нього самого.
Несподівано, зате, перш за все, ви дізнаєтеся, що вже знає «чомучка», як
він сам пояснює явище чи поняття, і, відштовхуючись від цього, зможете
відповісти на поставлені запитання.

Дитина 4-6 років, пояснюючи світ, одушевляє його. Все на світі дихає,
думає, відчуває, бажає… І це чудово. Інакше як йому пояснити, чому
світить сонце, звідки прилітає вітер і хто почепив на небо зірки.
Казкове бачення світу, гра — це особливий спосіб освоєння зовнішнього
світу, який дозволяє зрозуміти, засвоїти, систематизувати на доступному
рівні інформацію, що надходить із зовнішнього світу.

Але є й інший спосіб пізнання оточуючого — активне дієве освоєння
предметів — нові іграшки, предмети побуту, ігри в піску… Дитина
навчається експериментувати з доступними їй предметами, намагаючись
самостійно пояснити причини руху механізмів, властивості речовин.

І те, що малюк може дослідити, доторкнутися, відтворити, дуже швидко
стають звичними, втрачають свою чарівність.

Але ті явища та предмети, які перебувають поза межами безпосереднього
досвіду дитини залишаються наділеними «живими» якостями. І навіть якщо
дошкільник знає «наукове пояснення» і розповідає вам його, в душі він
все одно продовжує вірити в можливості чарівних перетворень. Чи не тут
ховається віра в Діда Мороза?

Лише окремі діти серед 4-6-річних, вивчаючи незнайомий предмет, роблять
це як дорослі: обмацують, розглядають і не намагаються відшукати чарівні
властивості.

Поступово, з віком, дитина від «чарівного» пояснення причин, явищ
переходить до раціонального тлумачення картини світу. Це дуже важливий
етап, який, в принципі, по суті готує дитину до нового етапу розвитку —
шкільного навчання.

Є ще одна важлива властивість мислення дошкільника — «глобальність».
Дорослий бачить об’єкт — воду, пісок, пластилін, знає і його властивості
— форму, об’єм, вагу тощо. Для дитини всі властивості злиті в одну
загальну, складну. Вони не можуть оцінити взаємозв’язок між різними
поняттями, приміром, що об’єм води в склянці залежить від висоти склянки
та її ширини. Дитина бачить одну найяскравішу властивість і за нею
робить висновки про весь об’єкт. Цей «недолік» мислення долається з
часом. І якщо дати дитині можливість самостійно експериментувати з
речами, водою, піском, то вона набагато швидше подолає цю властивість
свого мислення.

З точки зору дорослого, це лише «проміжні етапи», які з часом будуть
подолані. Але в дитини є свій світ. В ньому є і здатність «поєднати
непоєднуване», вміння виділяти в об’єктах найяскравіші властивості,
довір’я до особистого досвіду, тобто те, що отримує дошкільник завдяки
цим «недолікам» мислення. І ці здібності згодяться йому в майбутньому,
навіть тоді, коли він вже стане дорослим.

Мої досягнення

У віці від 4 до 5 років:

Можу самостійно застібати ґудзики.

Розумію призначення предметів, їх властивості, форму, колір, величину і
з чого вони зроблені.

Беру участь у бесіді, розповідаю казку.

Знаю як утворюються числа в межах п’яти.

Орієнтуюся в просторі та часі.

Стрибаю в довжину на 60 см і у висоту (біля 10 см).

Можу влучити м’ячем у вертикальну ціль.

Рачкую по похилій дошці.

Можу вилазити по драбинці чи гімнастичній стінці.

Малюю навколишні предмети та життя: будинок, дерева, сонечко тощо.

Люблю ліпити з глини та пластиліну.

Можу рівно різати ножицями, викласти та наклеїти аплікацію з 4-6 частин.

Складаю конструкції з іграшкового будівельного матеріалу.

Швидко запам’ятовую слова, легко сприймаю іноземну мову.

Збільшую свій словниковий запас усіма частинами мови.

У віці від 5 до 6 років:

Добре орієнтуюся в просторі (розумію вислови «вгору», «вниз», «ліворуч»,
«праворуч»).

Знаю назви професій, диких і свійських тварин, риб.

Вмію розрізнити, який предмет з чого зроблений та назвати цей матеріал.

Знаю цифри, рахую до 10.

Добре і легко можу пролазити крізь обруч, прив’язаний на висоти 20-30
см.

Вмію накидати кільця на стержень, стрибати із скакалкою, виконувати
різні вправи по пам’яті.

Чітко висловлюю свої враження і думки.

В поведінці проявляються індивідуальні риси характеру.

Люблю співати простих пісеньок.

Люблю грати іграми.

Прагну контакту з іншими дітьми і дитячого колективу.

Похожие записи