Реферат на тему:
Цмин пісковий
Цмин пісковий. Нечуй-вітер, сухарики, безсмертники польові. Російські
назви: цмин, бессмертник песчаный; польські: касапкі ріазкте,
Родина: Сскладноцвіті.
Синонім: (суцвіття Неї. агепагіит вживаються в науковій рецептурі).
Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 10—30 см. Стебло цієї рослини
шерстисто-повстисте, як і вся рослина, одиночне (а якщо їх декілька, то
вторинні не плодоносять), виростає з кореневища — просте, пряме або
висхідне. Листки прикореневі довгасто – оберненояйцевидні, тупуваті,
верхні—лінійно-ланцетні, гострі. Квітки лимонножовті, іноді оранжові,
трапляються цегляного кольору, зібрані в кулясті кошички. Цвіте з червня
по жовтень. Запах рослини своєрідний. Росте переважно на піщаних
грунтах, на сухих лісових галявинах, перелісках, горбах, на межах і
перелогах, піщаних і каменистих схилах. Поширена повсюдно в УРСР і в
середній частині СРСР.
Збирають суцвіттякошики звичайно в перші два тижні цвітіння. Сушити
треба довго, бо відчуття сухості обманливе і недосушені суцвіття, коли
ще зберігаються стисненими, запрівають і псуються.
Застосовується в народі як жовчогінне, глистогінне, дезинфікуюче жовчні
протоки і сечоводи, як кровоспинне.
Вживання. В останні роки наукова медицина довела позитивне діяння цмину
при деяких хворобах.
Народна медицина широко застосовує цю рослину при всіляких хворобах, а
для жовчогінних цілей в навколишній природі не знаходять кращого засобу,
ніж суцвіття цмину. В народі колір квіток цієї рослини зв’язують з
кольором лиця людини, хворої на жовтяницю. Чи не можна, хоч би через це,
спробувати з’ясувати, чи не зв’язане діяння цмину піскового з його
красильними речовинами, його пігментами?
gdy:O
Не маючи глибших відомостей з цього приводу, наведу кілька своїх
спостережень. Напаром з цмину я лікував жовтяничних хворих. У деяких
після приймання чаю з нього жовтяниця проходила за 5 днів. У других
виходили з кишечника аскариди, причому всі забарвлені в жовтий колір, а
не блідо-рожеві, як звичайно після інших глистогінних засобів.
Думаю, що пігменти цмину (в сукупності, можливо, з якимись іншими
діючими речовинами цієї рослини) діяли на глисти. Слід підкреслити
відсутність явної токсичності цмину для людини, якщо порівняти з
токсичністю інших глистогінних засобів.
Маючи лікарський пігмент і специфічну гіркоту, квіт ки цмину в напарі
40,0 г на 1 л кип’ятку, крім лікування жовчних шляхів, благотворно
впливають на саму печінку, особливо при цирозах з коліками. Цей напар у
тих самих Дозах і прийомах застосовують, по-перше, при хворобах
шлунково-кишкового тракту, а потім і сечостатевих органів, включаючи й
сечовий міхур, як сечогінне, яке не подразнює нирок.
Лікуючи людей з приводу зниженої кислотності шлунка, я пробував заміняти
цмином у сумішах гірких трав такі гострі гіркоти, як тирлич і бобівник.
У деяких хворих ця заміна збільшувала кислотність шлункового соку, тоді
як тирлич і бобівник не давали такого ефекту.
На закінчення треба сказати, що квітки цмину (напар, а іноді відвар — 5
хвилин) як самі, так і в сумішах, про які вже не раз була мова, з
великим успіхом застосовуються у народі також для промивання матки і
вагіни під час білей.
Зберігання. Квітки цмину зберігають у дерев’яних ящиках, всередині
вистелених папером.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
