Реферат на тему:

Третій рік життя: перше півріччя

Я майстер на всі руки

Вашому малюку минуло два… Нарешті, думаєте ви, в нього з’являться
самостійність та розсудливість. Але чомусь синок усе міцніше тримається
за вашу спідницю і ховається від чогось стороннього та незнайомого за
таткову спину. Отже, із самостійністю, наразі, нічого не виходить. Але
не хвилюйтеся, — це все згодом.

Зростання і розвиток

Впродовж цього вікового періоду маля продовжує рости. У масі набуває в
середньому 1-1,5 кг, у зрості — 2-3 см. Ці цифри, безумовно, є
приблизними, бо кожна дитина має свою індивідуальну «криву» росту.
Візьміть собі за правило занотовувати такі дані в день народження сина
чи доньки. Це буде хорошим показником для лікаря, та й пам’яткою для
всієї сім’ї.

Режим дня

У цьому віці й надалі організація дня має чимале значення. Загальний сон
триває майже 12-13 годин. Нічний сон із цього об’єму повинен займати
10-11 годин, а денний — 2-3 години в один період неспання. Відповідно, у
цьому віці активною дитина перебуває 11-12 годин.

Режим годувань вимагає суворого дотримання, особливо для дітей із
поганим апетитом та малюків, які страждають від надмірної ваги.

Рух — основа життя

Малюк невимовно радісний, якщо він має змогу активно рухатися впродовж
дня. В 2-річної дитини продовжується диференціація рухів ніг. Хода стає
дедалі впевненішою — уже немає потреби широко розставляти ніжки для
більшої стійкості, покращується координація рухів. Однак труднощі іноді
чекають на маля під час різких поворотів тулуба, бо маса тіла ще
нерівномірно розподіляється на різні відділи ступень. Навички рівноваги
дозволяють легко чимчикувати вгору-вниз сходинками і навіть маніпулювати
тілом, спираючись на одну ніжку. А тепер подайте до ніг дитини м’яча:
навіть якщо ніхто не показував, як працюють футболісти, ніжки самі
«здогадаються», що потрібно робити.

Погляньте — у вашого малюка з’являються задатки впевненості у володінні
своїми руками. Маля охоче дублює усі ваші дії: з найсерйознішим виглядом
«чистить зуби», «підмітає», «варить обід».

Завдяки розширенню мовного запасу, в маляти виникає інтерес до
фантазування — казок та ваших розповідей. Але, разом із цим,
загострюється почуття страху.

Дитячі страхи

Малюк вночі часто прокидається, може розмовляти уві сні, боїться
темряви, самотності. Тому не загострюйте дитячі страхи погрозами
відлупцювати чи казками із страшними людожерами, Бабою Ягою чи
привидами. Наберіться ще трішки терпіння й уникайте надмірного
емоційного навантаження.

В цьому віці іноді з’являються труднощі засинання. Маля відмовляється
спати вдень і засинати вночі. Це все — через надмірну цікавість до
оточуючого та страх втратити вас. Тому приляжте поряд та заплющить очі,
відпочиньте, а маля заспокоїться і засне. Якщо вночі малюк прокидається,
плачучи (у нього також бувають страшні сни), візьміть його до себе у
ліжко, поки не засне.

Дворічне дитя дуже чутливе до змін у вашій сім’ї. Намагайтеся не
залишати його надовго. Якщо плануєте поїздку, то хай вона буде
нетривалою, уникайте переїздів.

А якщо ви вирішили піти на роботу і наймаєте няню, зробіть так, аби маля
не вважало її «незнайомою» людиною, тобто забезпечте певний час для
звикання. Нова людина спершу має бути лише присутньою «на відстані», щоб
у малюка не виникло відчуття небезпеки. Лише коли ви бачите, що маля
звикло й прийняло цю людину до кола знайомих, відчувши довіру і
симпатію, можете поступово передавати свої «повноваження». Не залишайте
маля з нянею відразу на цілий день. Нехай це спершу буде півгодини,
згодом — година, і так поступово збільшуйте проміжок часу своєї
відсутності. Малюк має звикнути, що ви завжди повертаєтесь. Але все-таки
не залишайте маля надовго, адже найдорожча людина для вашого сина чи
доньки — це ви!

Ще один страх, який часто присутній у цьому віці, — це страх помочитися
у постіль. Вдень ви вже сварилися з малюком за те, що він «намочив
штанці». А може й лупцювали?! (Саме цього робити не варто). Тому дитя
боїться вночі «мокрих простирадл» і може плакати через кожні п’ять
хвилин та вказувати на горщик із проханням його висадити. А після того,
як малюк «витисне» із себе кілька крапель, то знову проситься в ліжечко.
І так неодноразово. Часом діти прокидаються кілька разів на ніч із
такими ж страхами. Як бути? Не акцентуйте на своєму негативному
ставленні до періодичних проявів енурезу. Якщо ж це прояв частий —
зверніться до лікаря, який порадить вам, як вчинити в цьому випадку.

Ігри серед дітей

Діти цього віку ще майже не граються разом. Але з якою цікавістю вони
спостерігають за чиєюсь грою або ж перебувають неподалік один від
одного! Тому можна хоча б пару разів на тиждень залучати діток до
колективу малюків. Поступово це дасть свій результат — новий крок до
спільноти. Щоби вміти спілкуватися і, найголовніше, ділитися своїми
іграшками, потрібен ось такий вступний етап — звикання один до одного.

Спілкуймося потрошки!

На третьому році життя наш маленький лінгвіст освоює до ста слів на
місяць! До трьох років він вимовляє півтори тисячі слів. А як він
говорить! Не змовкаючи, іноді наче захлинаючись. Як потрібен йому зараз
доброзичливий, уважний слухач — дорослий! Усе більше в мові маляти стає
запитань, і саме «Чому?» — основне з них. Відповідаючи на нього, ми
вчимо малюка думати. Від того, як ми даємо відповіді, залежить,
наскільки розумною стане дитина. Отже, якщо робимо це, глибоко вникаючи
в суть поняття, що її зацікавило, — глибоко мислити буде і вона;
відповідаємо поверхово, наче «відмахнувшись», — таким стане і малюк.

У цьому ж віці в нього виникають запитання: «А як зробив?», «А що
всередині?», «А куди він пішов?», «Коли вона повернеться?». І це вже
спроба зв’язати минуле із сьогоденням та майбутнім.

Ви все наполегливіше вказуєте маляті на наслідки його вчинків, готуючи
до запитання: «Що буде?». Так, приміром, «Упадеш — боляче вдаришся», —
говорите ви. Так, починаючи з простого, ми вчимо його вищому в мисленні
— передбаченню.

Зв’язок у дитини з мамою ще нерозривний, але зростає і роль батька.

Дорослі — основне джерело інформації. Щоб одержати максимум нових знань,
маля неусвідомлено поспішає опанувати мовою. Тому, розмовляючи з
дитиною, намагайтеся поповнити її словниковий запас, використовуючи всі
частини мови. Ви подорожуєте з дитям у навколишньому світі. Іменники
знайомлять його з новими предметами і явищами (приміром, кажемо:
«Річка»). Прикметники розповідають, які це предмети, чим відрізняються,
тобто роблять світ барвистим, різноманітним (ми говоримо: «Весела
річка»). Дієслова вказують на те, що оточуюче є рухливим (ми говоримо:
«Весела річка біжить»). Прислівники доповнюють: «Весела річка біжить
далеко».

Ваша мова з дитиною повинна бути грамотною, образною, яскравою. Коли
діти виростуть, один стане математиком, інший — художником, лікарем, але
точна образна мова буде необхідна усім їм, тому що вона й інтелект
нерозривно пов’язані.

Якщо дво-трирічна дитина ставить запитання, обов’язково відповідайте їй,
перервіть свою бесіду з іншим дорослим, адже малюк може забути свою
думку швидше, ніж ви — свою. Ми тільки починаємо привчати маля «не
перебивати».

До трьох років дитина повинна розуміти, що таке один, мало, багато,
розрізняти праву і ліву сторони, знати «мову» світлофора. Ці норми
високі й можуть бути досягнуті тільки якщо дітей навчати.

Механізми пам’яті дитини

З розвитком розуміння мови малюка, він починає дуже швидко
запам’ятовувати коротенькі віршики, забави. Тут уже задіяні як механізми
пам’яті, так і механізми уваги. Можна розвивати пам’ять та увагу дитини,
спочатку читаючи їй коротенькі віршики, які супроводжуються діями,
наприклад, «Сорока-Ворона», а пізніше просити відтворити почуте й
побачене. Це сприятиме тому, щоб дитя привчалося до зосередження уваги
на змісті прочитаного, було уважним до змісту мови.

Ваш малюк швидко «схоплює» почуте, побачене. Його пам’ять розвинулася
уже настільки, що він може пригадати події, які сталися раніше. Про це ж
свідчить і те, як досить точно дитина може відтворити ситуації з
повсякденного життя, наслідуючи дії близьких людей — розмову по
телефону, годування ляльки тощо.

Як охопити весь багатогранний світ?

На початок другого року життя дитина уже з’ясувала, що речі можуть бути
схожими, а можуть дуже відрізнятися одна від одної. Малюк почав
відкривати здатність кожного предмета мати свої певні ознаки. Поступово
він накопичує все більше відомостей про особливості різних предметів.
Дитина вже знає, що хлібчик чи яблучко можна їсти, хоча вони дуже
несхожі, а, наприклад, книжечку — ні.

Навчившись визначати відмінності та подібність між предметами і подумки
групувати їх за ознаками, дитина тим самим підготувалася до ще одного
значного досягнення у своєму розумовому розвитку, а саме — до формування
понять. Звичайно, це було б неможливо без розвиненої мови. І дитина вже
точно знає, що собака — це чотиринога тварина, яка гавкає.

Спираючись на сформовані поняття, дитина вже може в грі використовувати
своє уявлення про предмет, образ його, а не реальну річ. Як результат, —
заміна паличкою ложки, щоб нагодувати ляльку. А ще одним досягненням є
пам’ять про предмет, коли його реально немає у полі зору. Це досягнення
також пов’язане не лише із запам’ятовуванням, але й з розвитком
мислення. І тепер якщо малюка відволікти від гри на певний час, то він
зможе потім повернутися, щоб грати в неї далі. Це величезний крок
вперед: дитина протягом певного часу пам’ятала про гру, планувала її
продовжити і продовжила без стороннього нагадування.

Маля у цьому віці мислить «руками», тобто здатне думати про те, що
безпосередньо бачить, або, ще краще, торкається руками. Воно пізнає світ
за допомогою органів чуття: зору, слуху, тактильних відчуттів, а також
нюху. Але зосередитися надовго ваша крихітка ще не здатна. Зараз для
малюка більш важливий власне процес, а не результат того, що він робить.
Але те, що дитя постійно відволікається, дає йому можливість побачити
відразу багато оточуючих предметів, зацікавитися ними, почавши негайно
їх вивчати.

У цьому віці варто починати формувати відчуття часу, навчати дитину
розуміти такі поняття як ранок, вечір, вчора, сьогодні, спочатку, потім,
пізніше.

Пізнавати світ! Торкатися, відчувати усе на дотик. Розрізняти смаки,
аромати, обриси. До тисячі разів на день вимірювати простір невеличкої
квартири власними кроками. Інколи боятися і ховатися за надійну таткову
спину чи широку мамину спідницю. Ось чим живе дитина третього року
життя. Ми бажаємо вам пізнати у цей час якомога більше цікавого — від
кольорів веселки до гудіння джмеля. Бажаємо впевненого кроку, нового
знання і жодних побоювань!

Похожие записи