Реферат на тему:

Сучасне ведення лактації та грудного вигодовування

Європейське бюро ВООЗ у 1998 році розробило та затвердило концепцію
“Здоров’я для всіх у ХХІ столітті” основними положеннями якої є:

ранній контакт матері та дитини після народження,

грудне вигодовування,

присутність на пологах близької людини,

спільне перебування матері та дитини на всіх етапах надання медичної
допомоги,

фізіологічне ведення пологів з мінімальними медикаментозним акушерським
втручанням.

Грудне вигодовування є найкращим способом надання ідеального харчування
для здорового росту та розвитку дітей грудного віку, воно є складовою
частиною репродуктивного процесу з важливими позитивними наслідками для
здоров’я матерів.

Всесвітньою організацією охорони здоров’я, дитячим фондом ООН «ЮНІСЕФ»
розроблено 10 принципів грудного вигодовуваня немовлят:

1. Пологовий будинок повинен мати зафіксовану програму з грудного
вигодовування немовлят та доводити її до медичного персоналу.

2. Навчати медичний персонал пологових будинків, дитячих лікарень
необхідним навикам підтримки грудного вигодовування.

3. Інформувати всіх вагітних жінок про переваги і методи грудного
вигодовування немовлят.

4. Допомогати матерям починати годувати свою новонароджену дитину
протягом перших 30 хвилин після пологів.

5. Навчати та показувати матерям, як треба годувати дитину, а також, як
забезпечити лактацію, якщо мати і дитина будуть відокремлені одне від
одного.

6. Годувати дитину тільки грудним молоком і не давати іншої їжі. Дитину
не поїти, за винятком медичних показань.

7. Ввести в практику цілодобове сумісне перебування матері і дитини в
одній палаті.

8. Заохочувати матір до годування груддю на вимогу немовляти.

9. Не давати новонародженим, що вигодовуються груддю, ніяких
заспокійливих засобів і пристроїв, що імітують грудь.

10. Сприяти організації груп підтримки грудного вигодовування і
направляти матерів у ці групи після виписки з пологового будинку.

Найважливіші унікальні властивості материнського молока:

наявність широкого спектра біологічно активних речовин і захисних
імунобіологічних факторів ( гормонів, ферментів, імуноглобулінів,
цитокінів, лактоферину, лейкоцитів тощо).

оптимальний та збалансований рівень поживних речовин.

максимальне засвоєння поживних речовин дитячим організмом.

забезпечення фізіологічного формування мікробіоценозу та імунологічного
захисту.

низька осмолярність, оптимально температура.

формування почуття прихильності матері до дитини та почуття захищеності
у новонародженого.

Склад грудного молока змінюється в залежності від періоду лактації:
протягом перших 2-3 днів після пологів виділяється молозиво,
потім-перехідне молоко, а з 20-ого тижня – зріле молоко.
Кількістьмолозива – 10-100 мл на добу. Молозиво має велику енергетичну
цінність(150ккал/100мл), тоді як зріле молоко – 64,5ккал/100мл. Молозиво
містить вищщий рівень імуноглобулінів, альбумінів.

Інгредієнти Молозиво Перехідне молоко Зріле молоко

Вода,г 87 88 88

Білок,г 2,7 1,59 1,1

лактоальбумін 1,2 0,51 0,4

лактоглобулін 1,5 0,8 0,6

Жири,г 2,9 3,5 4,5

поліненасичені 7 — 8

холестерол 0,028 0,024 0,014

Вуглеводи,г 5,7 6,4 7,1

залишок 0,5 — 0,2

Переваги грудного вигодовування для здоров’я жінки:

годування грудьми – фізіологічний етап репродуктивного циклу,

фізіологічна профілактика післяпологової кровотечі,

зниження рівня гнійно-септичних ускладнень,

фізіологічна профілактика маститу,

запобігання небажаній вагітності,

профілактика онкологічних захворювань,

економічні переваги для сім’ї.

Будова молочної залози: молочні залози розташовані симетрично з обох
боків від грудини між ІV-VII ребрами. Паренхіма молочної залози має
структуру альвеолярно-дольчатих комплексів, які занурені у
сполучно-тканинну строму і оточені густою сіткою міоепітеліальних
елементів, кровоносних і лімфатичних судин, нервових рецепторів.
Морфо-функціональною одиницею є альвеоли. Вони мають форму пухирців ,
стінки яких вистлані одним шаром клітин лактоцитів, в яких і
відбувається синтез елементів молока. Лактоцити своїми апікальними
полюсами звернені в порожнину альвеол. Кожна альвеола оточена сіткою
міоепітеліальних клітин, які можуть скорочуватися, кровоносних капілярів
і нервових закінчень. Альвеоли переходять в тонкий проток. 150-200
альвеолпоєднані в дольки із загальним протоком більшого калібру. Дольки
створюють долі (всього 15-20) з широкими виводними протоками, які не
доходячи до соска в зоні під навколососковим кружечком утворюють
невеликі молочні синуси, які є порожнинами для тимчасового депонування
молока. Ареола містить залози Монтгомері, які виділяють секрет з
пом’якшуючими і дезінфекційними властивостями.

Повний цикл лактації включає мамогенез (розвиток залози), лактогенез
(виникнення секреції молока після пологів) і лактопоез (розвиток і
підтримка виділення молока). Розвиток активної форми
лобуло-альвеолярного апарату, спроможного синтезувати компоненти молока,
регулюється статевими гормонами (естрогенами, прогестероном,
плацентарним лактогеном, пролактином). Рефлекси лактогенезу-лактопоезу:

пролактиновий – виникає при смоктанні, формується при ранньому
прикладанні до грудей, потребує достатню активність та силу смоктання,
забезпечує базисні довготривалі механізми лактації;

окситоциновий – рефлекс виведення молока. Перші 60 сек. Розслаблюється
сфінктер соска, скорочуються гладкі м’язи крупних протоків, що сприяє
виведенню з них молока (більше містить білків). Далі 1-4 хв. Окситоцин
викликає скорочення міоепітеальних клітин і виведення молока із альвеол
і дрібних протоків ( містить більше жирів).

Етапи сучасного ведення лактації та грудного вигодовування:

1-ий етап: допомога вагітній жінці у підготовці до майбутньої лактації
на заняттях “Школи материнства”:

пояснення переваг грудного вигодовування для здоров’я дитини і матері,
небезпечності штучного вигодовування;

доступно пояснювати етапи становлення лактації та необхідні умови для
цього;

навчити жінку техніці годування грудьми, методам зціджування, пояснити
переваги спільного перебування з дитиною у пологовому будинку;

2-ий етап: організація грудного вигодовування в пологовому закладі:

здійснення контакту “шкіра до шкіри”, “очі в очі” в пологовому залі не
менше ніж 30 хвилин;

раннє прикладання новонародженого до грудей матері;

спільне перебування матері та дитини у стаціонарі;

залучення метарів у виходжуванні та вигодовуванні дітей із перинатальною
патологією;

виключно грудне вигодовування;

& j &

(

I

?

o

 

(

?

 

&

&

&

&

&

k1 при потребі пригодовування зцідженим молоком здійснювати із
стаканчиків або ложечек;

не використовувати імітаторів грудної залози, сосків.

3-й етап: організація грудного вигодовування в дитячій поліклініці:

створення матерями груп підтримки грудного вигодовування, консультації
інших матерів;

підтримка режиму “вільного вигодовування” вдома;

введення прикорму при природньому вигодовуванні не раніше 4-5 місяців.

Протипоказання для вигодовування груддю з боку дитини: спадкові
ензимопатії (галактоземія, хвороба «кленового сиропу», фенілкетонурія.
До тимчасових протипоказань для вигодовування груддю відносяться: важка
асфіксія при народженні, кардіо-респіраторна депресія, вроджені вади
розвитку із порушенням життєвоважливих функцій, гестаційний вік 31
тижні і менше, маса тіла при народженні 1300г і менше, важка форма
гемолітичної хвороби.

Протипоказання для вигодовування груддю з боку матері: відкрита форма
туберкульозу, гостра стадія психічного захворювання, гострий нелікований
сифіліс, лікування цитостатиками, антитиреоїдними засобами,
гормональними препаратами, ВІЛ-позитивний статус матері. Тимчасові
протипокази з боку матері: оперативні втручання в пологах, важкі форми
гестозів, стан декомпенсації при екстрагенітальній патології.

Головні ключові моменти положення дитини біля грудей:

Голова і тулуб знаходяться на одній лінії

Обличчя дитини звернуте до грудей матері, носик дитини – навпроти соска

Тільце дитини близько пригорнуте до тіла матері (живіт до живота)

Мати повинна притримувати все тільце дитини знизу.

Ознаки правильного прикладання дитини до груді матері:

Підборіддя торкається груді матері

Ротик дитини широко розкритий

Нижня губа вивернута

Щічки округлені або розтікаються на груді матері

Більшу частину ареоли не видно ( в основному нижню її частину)

Мати не відчуває біль

Чути, як дитина ковтає молоко.

Надання допомоги матері для засвоєння правильної техніки грудного
вигодовування:

спокійно спостерігати як мати годує дитину

лагідно запропонувати матері допомогу, якщо вона її потребує

впеннитися,що мати зрозуміла ваші пояснення і навчилася правільній
техніці годування

дайте ясні відповіді на запитання матері, яка годує

Гігієна жінки, яка годує:

Жінка повинна виконувати правила загальної гігієни (щоденний душ, зміна
білизни), обов’язкове ретельне миття рук перед кожним годуванням дитини.
Миття грудей з милом, дезінфікуючими розчинами не потрібне, бо воно
призводить до видалення з ареоли природного секрету залоз Монтгомері, що
сприяє пересушенню шкіри ареоли і сосків та утворенню тріщин. Для
попередження та лікування тріщин сосків та ареоли необхідно змащувати їх
молозивом або молоком між годуваннями дитини.

Методи стимуляції окситоцинового рефлексу:

психологічна підтримка матері

здійснити контакт матері і дитини

дати випити матері теплий напій

зігріти молочну залозу

стимулювати соски, зробити м’який масаж молочної залози

зробити жінці масаж спини

Зціджування грудного молока необхідно при:

годуванні дитини із низькою вагою тіла, при порушенні її стану після
пологів

підтримки лактації при тимчасових протипоказаннях для грудного
вигодовування

полегшення стану при згрубінні молочної залози, розвитку лактостазу

стимуляції лактації при недостатній кількості молока

Техніка зціджування молока:

ретельно вимити руки, підготувати чистий стерильний посуд

розташувати великий і вказівний пальці з обох боків навколососкового
кружечка і надавити всередину по направленню до грудної стінки

великим і вказівним пальцями натиснути на ділянку за соском і ареолою

натиснути з усіх боків, щоб випорожнити всі сегменти молочної залози.

Грудне вигодовування передчасно народжених дітей:

При передчасних пологах грудне молоко має особливі енергетичні та
поживні речовини, містить більше білка, поліненасичених жирних кислот,
вуглеводів, вітамінів А,С,Е, мікроелементів (заліза, хлору, цинку, міді,
йоду). У недоношених дітей з гестаційним віком до 31-32 тижнів
використовується зондове годування материнським молоком з проведенням
часткового парентерального харчування, тому ще у них ще немає
координації між смоктальним і ковтальним рефлексами та їх інтенсивні
темпи росту потребують додаткового введення білків та деяких
мікроелементів. Залежно від стану дитини при народженні з 31-32 тижня
гестації немовлят можна годувати з чашечки материнським молоком з
додаванням білкових добавок. Координація смоктання і ковтання у немовлят
формується з 32-34 тижнів, а після 34-36 тижнів та вагою більше1800г
можна прикладати дітей до грудей матері. Крім того, при виходжуванні
недоношених дітей використовують метод кенгуру, який забезпечує контакт
шкіра до шкіри матері і дитини, синхронізацію біоритмів матері і дитини,
зберігаючи тепло і зменшуючи енергетичні витрати дитини, забезпечуючи
кращий психоемоційний розвиток.

Медичні покази для використання пригодовування:

діти з дуже низькою масою тіла при народженні ((1500г), з терміном
гестації(32 тижнів;

глибоко незрілі діти з потенціальним ризиком гіпоглікемії або немовлята,
які потребують лікуванн з приводу гіпоглікемії;

діти, матері яких приймають ліки, протипоказані при грудному
вигодовуванні; або мають важке захворювання;

діти з гострою формою зневоднення.

Література:

Безруков Л.О., Волосовець О.П., Шунько Є.Є., Кривопустов С. П.
Неонатологія // Навч. посібник.- Чернівці.- 2000р.-180с.

Клінічні аспекти сучасної перинатології// Навч.-метод. посібник за ред.
Вдовиченко Ю.П.- К.- 2005.-135с.

Перинатальні аспекти ведення лактації та грудного вигодовування
//Кравченко О.В., Каліновська І.В., Шунько Є.Є., Годованець Ю.Д. та
співав.-Чернівці. 2005.-184 с.

Матеріали 4-го конгресу неонатологів України «Актуальні питання
неонатології»- К.- 2006.-208с.

Моісеєнко Р.О., Шунько Є.Є., Костюк О.О. Грудне вигодовування.//
Навчальний посібник. — К.- 2001.

Наказ МОЗ України № 620 від 29.12.2003р. “Про організацію надання
стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатальної допомоги в
Україні”.- Київ, 2003.-275с.

Наказ МОЗ України № 152 від 04.04.2005р. „Про затвердження Протоколу
медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною”

Наказ МОЗ України №584 від 29.08.2006р. „Про затвердження Протоколу
медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при
народженні”.

Основы ухода за новорожденными и грудное вскармливание // Мат. Учебного
семинара.- Европейское региональное бюро ВОЗ.- 2002.- 173с.

Похожие записи