РЕФЕРАТ

на тему:

“Стрептококова інфекція”

СТРЕПТОКОКИ — (від грец. streptos — ланцюжок і коки), рід кулястих
нерухомих бактерій. Розмножуються розподілом клітки в одній площині
утворити ланцюжок кліток. Зустрічаються в ґрунті, на рослинах, шкірі
тварин і людини. Патогенні стрептококи викликають стрептококову інфекцію
в людини і стрептококкози у тварин. Деякі види застосовують для
одержання кисломолочних продуктів.

ШЛЯХИ ЗАРАЖЕННЯ СТРЕПТОКОКОМ

Стрептококи й інші мікроорганізми, що живуть на поверхні тіла, можуть
проникати в тканини тільки при ушкодженні слизуватої оболонки, шкіри
(запальні процеси, сторонні тіла, травматизація слизуватої).

Стрептококи (од. стрептокок), стафілококи, кишкові палички нерідко
попадають у сечостатеві органи одночасно з гонококками, хламідіями,
вірусами при статевих контактах. Шкіра проміжності і статевих органів
постійно забруднені кишковими паличками з кишечника.

Стрептококи, стафілококи, гриби в області задньопрохідного отвору,
мошонки, промежини при визначених обставинах (мацерація, діабет і ін.)
починають різко розмножуватися, впроваджуються в епідерміс чи
поширюються по сечівнику, приводячи до розвитку запалення — уретрит,
цистит, простатит.

Стрептококи можуть брати участь в основі запальних поразок сечостатевої
сфери. Анальні й орогенітальні статеві зносини (пенооральні,
оровагінальні) також можуть обумовити зараження стрептококом. У ковтку
часто стрептококи, стафілококи, нейссерії, гарднерелли, кишкова паличка
й ін. Стрептококи можуть попадати гематогенно чи урогенним шляхом у
статеві органи з вогнищ латентної інфекції (бруньок, носоглотки й ін.).

ВИДИ СТРЕПТОКОКА

СТРЕПТОКОК ФЕКАЛЬНИЙ — ЕНТЕРОКОКК

Стрептокок (фекальний) відноситься до тих стрептококам, що звичайно
присутні в екскрементах людини і тварин. Стрептокок цього типу
характеризується наявністю антигену групи D. Стрептокок (фекальний)
відноситься до родів Enterococcus і Streptococcus. Стрептокок — рід
Enterococcus включає стрептококів, що володіють високою переносимістю
стосовно несприятливих умов розвитку.

Стрептокок цього роду включає наступні види ентерококка: E.avium,
E.casseliflavus, E.cecorum, E.durans, E.faecalis, E.faecium,
E.gallinarum, E.hirae, E.malodoratus, E.munditiuse і E.solitarius.
Стрептококи цього роду — ентнрококки в основному фекального походження.

Стрептококи (ентерококки) у більшості випадків можуть розглядатися як
специфічні індикатори забруднення води фекаліями людини. Стрептококів —
ентерококів, однак можна виділити з фекалій тварин, а деякі види і
підвиди ентерококів зустрічаються на рослинному матеріалі. Стрептокок
видів стрептокок bovis і стрептокок equines мають антиген групи D і
входять у групу фекальних стрептококів. Джерелом фекальних стрептококів
служать в основному фекалії тварин.

Фекальні стрептококи рідко розмножуються в забрудненій воді і тому
можуть використовуватися при дослідженні якості води як додатковий
індикатор ефективності очищення води.

Стрептококи мають високу стійкість до висушування і можуть бути корисні
для рутинного контролю після прокладки нових водопровідних чи
магістралей ремонту розподільної мережі, а також для виявлення
забруднення поверхневими стоками підземних чи поверхневих вод.

СТРЕПТОКОК ГРУПИ В

Стрептокок групи B — це стрептокок, що виявляється в нижніх відділах
кишечнику 10-35% чоловіків і в піхві і/чи нижніх відділах кишечнику
10-35% жінок. Стрептококи групи B можуть не викликати ніяких симптомів,
але виявляються в організмі. Такі люди називаються носіями цих
стрептококів. Носійство стрептококів групи B не контагіозно, тобто не
передається при контакті від людини до людини. Ці стрептококи часто є
нормальною частиною мікрофлори організму. У більшості випадків
стрептококи В не викликають ніяких проблем. Однак за певних умов
стрептококи групи B можуть викликати важкі інфекції. Такий стан
називається B-стрептококовою хворобою (BС). Стрептококи B можуть
викликати сепсис, запалення дихальних шляхів і інші небезпечні інфекції.

Стрептококи групи B викликають септичні інфекції у вагітних жінок,
потрапляючи в порожнину матки, в навколоплідні води, у розрізи матки
після кесаревого розтину, у сечові шляхи. Стрептокок B у немовлят є
самою частою причиною сепсису (зараження крові) і менінгіту (інфекції
оболонок мозку і спиномозгової рідини) і однієї з частих причин
пневмонії немовляти.

Стрептокок групи B може переходити через цілі оболонки й уражати
внутрішньоутробного плоду. Стрептококи в таких випадках стають причиною
передчасних пологів, мертворождений і викиднів. Стрептокок групи B є
частиною нормальної мікрофлори піхви і не є захворюванням, переданим
половим шляхом (ИППП). Носійство стрептококів групи В не зв’язано з
підвищеною сексуальною активністю.

На стрептокок У рекомендується проведення обстеження усім вагітним
жінкам чи парам, що планують родину. Перше обстеження на стрептокок
бажано зробити до вагітності, у першому триместрі вагітності, особливо
якщо в минулому були чи викидні передчасні пологи. Повторне обстеження
на стрептокок бажано зробити в 35-37 тижнів вагітності. Дане обстеження
на стрептокок У може допомогти врятувати життя Вашій дитині.

Обстеження на носійство стрептокока групи B проводиться двома методами:
бактеріологічного посіву і ПЦР (ДНК) діагностики.

Для зниження ризику розвитку стрептококової інфекції групи В
рекомендується профілактичне призначення антибіотиків усім жінкам, у
яких пологи чи починаються води виливаються раніше 37 тижнів вагітності.
Проти стрептококів В в дійсний час у багатьох лабораторіях проводиться
робота над створенням вакцини. Можна надеятся, що впровадження такої
вакцини в практику допоможе врятувати багатьох немовлят і знизити ризик
передчасних пологів.

ПРОФІЛАКТИКА СТРЕПТОКОКА В

На жаль, жодна схема профілактики проти стрептокока В не ефективна на
100%. Деякі жінки, у яких згодом розвивається стрептококова інфекція не
мають факторів ризику. Тому необхідно тестувати усіх вагітних на
носійство стрептококів групи B.

СТРЕПТОКОК ГРУПИ А

Стрептокок А виявляють на слизуватої глотки і на шкірі. За рік
реєструється близько 10 мільйонів випадків гнійно-інфекційних поразок
слизуватих оболонок і шкіри, викликаних стрептококом А.

При відсутності лікування стрептокок А може привести до розвитку
ревматизму з наступним формуванням ревматичного пороку серця. Ревматичні
поразки серця, викликані стрептококом А щорічно зустрічаються в 12
мільйонів чоловік, приводячи до загибелі 400 тисяч пацієнтів.

З захворювань, викликуваних стрептококом групи А, самими рідкими і
найважчими є некротизирующий фасциит – гнійне розплавлювання м’яких
тканин і стрептококовий инфекционно-токсический шок. За рік у світі,
таких випадків, викликаних стрептококом А нараховується близько 9 тисяч.

В останні роки розпізнана істотна роль у патології новонароджені
інфекції стрептококами групи В. Застосування химиопрофилактики в родах
дозволяє значно знизити захворюваність і летальність від згаданої
інфекції.

В акушерстві існують прості підходи, що дозволяють зробити значний
позитивний вплив на исходи вагітності і здоров’я немовляти. Це
застосування під час вагітності вітаміну – фолиевой кислоти, добавка
якої дозволяє знизити ризик дефекту нервової трубки, заліза – знижує
ризик розвитку анемії, а також химиопрофилактика інфекції стрептококами
групи В.

Згаданий збудник незаслужено мало відомий у нашій країні. Комерційні
організації (наприклад, Центр Імунології і Репродукції в Москві) уже
пропонують вагітним платне обстеження на стрептокок групи В,
бактеріологічне чи ПЦР. Вважають, що правильна профілактика дозволяє
знизити ризик інфекції на 68%. У масштабах США це на 200 неонатальних
смертей менше за рік.

По класифікації Ребекки Лансфілд стрептококи поділяються за структурою
вуглеводів клітинної стінки на групи від A до V. Найбільш відомим
практичним лікарям мікроорганізми це стрептококи групи А, що викликають
ангіну, ревматизм, гломерулонефрит, стрептококи D – чи ентерококки,
високостійкі мікрорганизми, важливі в розвитку сепсису, ендокардиту.

Спочатку стрептококи груп B, C, G розглядалися як патогени тварин ( у
тому числі ведуча причина маститу в корів) і як частина нормальної флори
людини. Однак останні роки прояснили патогенний потенціал цих
мікроорганізмів. Стрептококи групи У викликають великий спектр
захворювань – пневмонія, менінгіт, сепсис -і як у вагітних, так і в
їхнього потомства. Летальність у доношених коливається від 2 до 8%, у
недонесених приблизно 30%. Діти, що вижили, часто мають неврологічний
дефект – глухота, водянка головного мозку, моторні і сенсорні порушення,
затримка розвитку. Рання неонатальна інфекція передається вертикально
від мами, пізня – від 7-го дня до 3-х місяців – здобувається
горизонтально, у деяких випадках у виді нозокоміальної інфекції.

Широке застосування антибіотикопрофілактики інфекцій стрептококами групи
В на Заході дозволило знизити захворюваність неонатальною інфекцією в
кілька разів, так само як і інфекції в матерів під час і після пологів.
Про дослідження з цього приводу в Україні доступних даних немає.
Відповідно до інформаційного листа мінздраву Росії (1), за матеріалами
одного з роддомів Спб інфекція стрептококами групи В у немовлят
зустрічалася в 13.3%, у матерів у 20.0%.

Застосування хіміопрофілактики інфекції стрептококами групи В дозволило
знизити ранню інфекцію на 65% з 1993р., коли вперше з’явилися
рекомендації Американського Коледжу Акушерства і Гінекології (2), Центра
по контролі за хворобами (3).

Сама профілактика заснована на двох підходах – облік факторів ризику і
скринінг вагітних на інфекцію стрептококами групи В.

Скринінг виробляється на 35-37 тижні вагітності – посів вагінального і
ректального мазка. Матеріал для дослідження береться стерильним ватяним
тампоном і протягом двох годин повинний бути доставлений у лабораторію.
Застосовується стандартне культурологічне дослідження (наприклад, 5%
кров’яний агар, середовище Ендо). У випадку неможливості негайної
доставки в лабораторію тампон занурюється в транспортне середовище,
наприклад у середовищі Amies мікроб виживає до 96 годин.

Можливе застосування методів швидкого виявлення антигену – ИФА, ПЦР.

Слід зазначити, що раннє обстеження вагітних, що рекомендується (1)
непрактично, тому що колонізація стрептококом може пройти чсамостійно чи
відбутися повторно до пологів. У випадку позитивного результату під час
пологів виробляється власне хіміопрофілактика, тобто в/в уведення
ПЕНІЦИЛІНУ відразу 5млнме, потім по 2.5млнме кожні 4 години до
народження дитини. Альтернатива – АМПИЦИЛЛИН відразу 2м, потім по 1м
кожні 4 години до народження дитини. При алергії на пеніцилін
застосовують КЛІНДАМИЦИН 900мг кожні 8 ч. в/в до народження, чи
ЕРИТРОМИЦИН 500мг в/в кожні 6ч. до народження.

Факторами ризику є:

Наявність інвазивної інфекції стрептококами групи В у попереднього
дитини.

Бактеріурія стрептококами групи В під час вагітності.

Пологи до 37 тижнів.

Період розриву плодового міхура 18 і більш годин.

Лихоманка під час пологів 38С и вище.

Можливе застосування антибіотика більш широкого спектра дії по
клінічному висновку лікаря. (рекомендується в/в ампіциллин 2м кожні 6 ч.
в/в + еритроміцин 250мг кожні 8ч. в/в протягом 48 годин, а потім
амоксіциллин 250мг кожні 8ч. + ериттроміцин 333мг по підставі кожні 8 ч.
протягом 5 днів.

Такий режим антибиотикотерапии знижував ризик респіраторного дистрес
синдрому (з 50.6% до 40.8%, некротизуючого ентероколіта (з 5.8% до 2.3%)
(4).

Використана література:

Герхардт Ф. Методы общей бактериологии. Т. 1,2,3. М., 1983.

Зенгбуш П. Молекулярная и клеточная биология. Т. 1, 2, 3. М., 1982.

Лурия С. Общая вирусология. М., 1970. Кочемасова 3. Н. Микробиология.
М., 1984.

ЛабинскаяА. С. Микробиология с техникой микробиологических исследований.
М., 1972.

Леей А. Структура и функция клетки. М., 1971. Майер В. Невидимый мир
вирусов. М., 1981.

Мельников И. К. Лабораторная диагностика дифтерийной инфекции.
Методические указания, М., 1998.

Покровский В. И. Медицинская микробиология. М., 1999.

Покровский В. В. Эпидемиология и профилактика ВИЧ-инфекции и СПИД. М.,
1996.

Черкес Ф. К. Микробиология. М., 1987. Краснуха. СПб., 1997.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи