РЕФЕРАТ

на тему:

Стан здоров’я населення в Україні

ПЛАН

1. Рівень та динаміка захворюваності населення України за останні роки

2. Стан здоров’я дітей в Україні

3. Діяльність Міністерства охорони здоров’я України щодо покращення
стану здоров’я населення України. Основні проблеми захворюваності

1. Рівень та динаміка захворюваності населення України

за останні роки

Медична статистика свідчить, що в цілому по Україні за даними 2005 р.
захворюваність населення залишається високою. На 100 тисяч населення
припадає 122,5 тис. звернень до лікаря у зв’язку з хворобами. Найбільше,
як і в попередні роки, вражається населення на хвороби органів дихання
(25,4%), хвороби системи кровообігу (20,9), хвороби нервової системи та
органів чуття (10,5%). Лише за один рік розповсюдженість хвороб крові та
кровотворних органів збільшилася на 9,2%, ускладнення вагітності,
пологів та післяпологового періоду — на 9,4, хвороб сечостатевої системи
— на 5, системи кровообігу — на 4,5, вроджених аномалій — на 4,2%.

Вагоме збільшення розповсюдження хвороб крові, ускладнення вагітності,
пологів та післяпологового періоду, вроджених аномалій може бути
пов’язане з забрудненим довкіллям. Зростання кількості хвороб системи
кровообігу обумовлений такими хворобами, як гіпертонічна, збільшення
якої відбулося на третину, ішемічної хвороби серця — на 6%, стенокардії
— на 5,7, мозковаскулярних хвороб — на 4,4%. Тут має місце вплив
соціально-економічних чинників.

Рівень другої групи класів хвороб підвищився за 2005 р. на 2,5-2,9% — це
хвороби кістково-м’язової системи, ендокринної системи, розладу живлення
та порушення обміну речовин, психічні розлади, хвороби органів
травлення. Звертає на себе увагу виражена тенденція до росту
захворюваності на жовчно-кам’яну хворобу, холангіти та холецистити, що
свідчить про навантаження на печінку — головний дезінтоксикаційний орган
людини.

Рівень розповсюдження новоутворень неухильно збільшується постійним
темпом в 1-1,5% на рік.

До числа найбільш екологозалежних видів патології належать і
захворювання алергічної природи. Встановлено, що на формування рівня
розповсюдженості таких хвороб суттєво впливають атмосферні забруднювачі
з вираженою алергенною дією — альдегіди, біопрепарати, формальдегід
тощо. При цьому вірогідні порушення в рівні захворюваності дітей на
хвороби цієї групи спостерігаються вже при 2-разовому перевищенні
гігієнічних нормативів вмісту вказаних речовин в атмосферному повітрі.
Розрахунок відносного ризику розвитку хвороб алергічної природи показав,
що проживання в екологічно несприятливих умовах збільшує ризик розвитку
даного виду патології у 3,5 разу. Збільшення, наприклад, концентрації
формальдегіду в атмосферному повітрі на величину, що дорівнює 1 ГДК,
обумовлює приріст захворюваності дітей хворобами алергічної природи на
5,9 випадку на 1000 дітей.

У 2005 р. рівень хвороб органів дихання знизився на 12,4% порівняно з
2004 р. Як правило, він коливається з року в рік і залежить від
наявності та величини епідемії грипу. У 2005 р. грип не обминув Україну
і зниження рівня захворюваності на хвороби органів дихання можна
пояснити зменшенням звертань населення до лікаря у зв’язку з гострими
респіраторними захворюваннями, які в минулому охоплювали дуже значний
відсоток при видачі лікарняних листків, а зараз, при значному
прихованому безробітті, потреба в цьому значно скоротилась.

Зменшився рівень інфекційних та паразитарних хвороб у цілому (на 2%) при
підвищенні рівня туберкульозу (на 3,7%), що є дуже тривожним симптомом і
свідчить про соціально-гігієнічне неблагополуччя в країні.

Знижується поширеність захворювань від травм, нещасних випадків та
отруєнь, що порівняно з 2004 р. складає 11,8%. Ця позитивна для здоров’я
населення тенденція, на жаль, є відображенням занепаду виробництва в
державі.

Рівень хвороб має свою регіональну диференціацію. Поширеність всіх
хвороб найбільша в Центральному та Північно-Східному регіонах, де вона
перевищує середню по Україні на 8,2 та 3,5%.

Найбільші розбіжності по регіонах спостерігаються за класом хвороб крові
та кровотворних органів: в Західному регіоні — майже вдвічі, в
Центральному — в 1,8 разу рівень вищий за середньоукраїнський; в
Південно-Східному (промисловий) та Південному — на половину менший.
Якоюсь мірою це можна пояснити більш значним забрудненням радіонуклідами
Центрального та Західного регіонів.

Поширеність хвороб ендокринної системи, розладу травлення, порушень
обміну речовин найбільша в Центральному регіоні, де вона на чверть
перевищує рівень по Україні. Пояснюється це, значною мірою, наслідками
Чорнобильської катастрофи.

Рівень новоутворень серед населення найвищий в промислово розвинутому
регіоні — Південно-Східному — та в регіоні з найбільшою часткою старого,
в демографічному розумінні цього слова, населення, а саме — в
Північно-Східному: відповідно на 5,1% та 14,2% вищий за
середньоукраїнський. У цих же регіонах спостерігається і найвищий рівень
травматизму: відповідно на 12,2% та 4,7% вищий, ніж в цілому по Україні.

Протягом значного часу рівень хвороб системи кровообігу, за даними
медичної статистики, спостерігається в Північно-Східному та Центральному
регіонах і перевищує середній по Україні майже на 10%. Хвороби цього
класу ще більшою мірою, ніж новоутворення, залежать від статево-вікового
складу населення цих регіонів.

Незважаючи на деяке зниження вмісту антропогенних домішок у
навколишньому середовищі по Україні в цілому, рівень забруднення,
особливо атмосферного повітря населених районів, є ще досить високим, що
негативно відбивається на стані здоров’я, в першу чергу, дітей та
підлітків, які є більш чутливими до дії будь-яких несприятливих
факторів.

Аналіз індивідуальних даних показує, що в мікрорайонах, прилеглих до
промислових підприємств, погіршення стану здоров’я спостерігається у
30,8-40,9% дітей, в той час як у відносно чистих районах — у 17,3-30,9%.
Водночас поліпшення стану здоров’я відмічається відповідно у 7,3-21,4%
та 28,6-41,3%.

Вплив факторів навколишнього середовища на процес формування здоров’я
може значно коливатися, досягаючи найбільших значень у екологічно
несприятливих регіонах. Дослідження показують, що в містах
Дніпропетровської області, що характеризуються високим антропогенним
навантаженням, залежність виникнення патології органів дихання у дітей
від чинників довкілля може досягати 45%, патології органів травлення —
15, хвороб алергічної природи — 18, а загальної захворюваності дітей —
майже 40% від загальної кількості цих захворювань.

Динаміка захворювання за 2001-2005 роки

2. Стан здоров’я дітей в Україні

Захворюваність дітей, які мешкають в зонах інтенсивного забруднення
атмосфери, зокрема, Південно-Східного (промислового) району, на 24%
вище, ніж у Західному районі. У дітей чітко простежуються несприятливі
тенденції щодо параметрів фізичного розвитку: зниження темпів росту,
дефіцит морфологічних та відставання функціональних показників від
вікових норм, підвищення рівня загальної захворюваності, “хронізація”
хвороб тощо.

     Динамічне спостереження процесу формування рівня здоров’я одних і
тих же дітей протягом 5 років показало, що у забруднених районах втрати
здоров’я складали від -11,0% до -29,1%; в той час, як у відносно чистих
районах відмічалися зміни від -5% до +4,3%. Ризик погіршення стану
здоров’я у дітей, що проживають на територіях з високим ступенем
денатурації навколишнього середовища, в 1,7 разу вищий, ніж у дітей з
відносно чистих районів.

Порівняльна таблиця захворюваності дитячого населення у різних регіонах
України, 2001-2005 рр. (Діагноз встановлено вперше)

Найменування захворювань Регіони

Південно-Східний (промисловий) Центральний та Північний Південний
Західний

Питомі викиди забруднюючих речовин в атмосферу,  

(кг на душу населення) 271 67 50 35

Всі випадки захворювань 

(на 1000 дітей) 1170 1151 1013 941

Хвороби органів дихання 

(на 1000 дітей) 936 743 693 591

3. Бронхіальна астма  

(на 100 тис. дітей) 60 43 43 29

4. Новоутворення  

(на 100 тис.дітей) 131 153 103 99

 

Такі ж закономірності визначаються і для дорослого населення.

3. Діяльність Міністерства охорони здоров’я України щодо покращення
стану здоров’я населення України.

Основні проблеми захворюваності

В Україні прийнято Концепцію державної програми «Дитяча онкологія» на
2006–2010 роки. Орієнтовний обсяг її фінансування — 350 млн грн. В нашій
державі також створюється Національний інститут боротьби з раком, а
фахівці МОЗ опрацьовують матеріали щодо підготовки підписання
Європейської хартії по боротьбі з онкозахворюваннями.

В Україні протягом останніх 5 років рівень захворюваності дітей віком до
14 років на злоякісні новоутворення тримається на рівні 11–12 випадків
на 100 тис. дитячого населення; у розвинутих європейських країнах —
14–15 випадків.

За показниками смертності від злоякісних новоутворень дітей цього віку
Україна займає 5-те місце в Європі. В структурі злоякісних новоутворень
у дітей 1-ше місце займають лейкози — 33%, 2-ге — злоякісні
новоутворення головного мозку та інших відділів нервової системи — 19%,
на 3-му місці — лімфоми — 13%. На кінець 2004 р. в онкозакладах системи
МОЗ на диспансерному обліку знаходилась 3751 хвора дитина віком до 14
років. У 2004 р. у закладах системи МОЗ функціонувало 215 дитячих
онколіжок, на яких проліковано 3640 дітей. Бюджетом України на 2006 р.
лише на закупівлю медикаментів для лікування дітей, хворих на злоякісні
новоутворення, передбачено 20 млн грн.

Міністр охорони здоров’я затвердив Національний звіт з виконання рішень
Декларації про відданість справі боротьби з ВІЛ/СНІДом. Цей документ
буде розглянуто на спеціальній сесії Генеральної асамблеї ООН, що
відбудеться в Нью-Йорку з 31 травня по 1 червня 2006 р. Україна
продовжує посідати одне з провідних місць у Східно-Європейському регіоні
за темпами поширення епідемії ВІЛ/СНІДу. На початку 2006 р. в Україні
офіційно зареєстровано понад 88 тис. ВІЛ-інфікованих осіб, серед них
близько 11 тис. дітей, більшість із них народжені ВІЛ-інфікованими
матерями. Термінальну стадію ВІЛ-інфекції діагностовано у 13 тис.
пацієнтів, з яких понад 7,5 тис. померли. Споживачі ін’єкційних
наркотиків становлять майже 59% від усієї кількості ВІЛ-інфікованих.

Вже протягом 26 років в Україні проводиться постійне спостереження за
захворюваністю на грип та ГРЗ у 10 контрольних містах, що забезпечує
одержання своєчасної інформації. За даними МОЗ з 09.01. по 15.01.2006 р.
у цих містах України ситуація щодо грипу та ГРЗ була неепідемічною: в
жодному з міст епідемічний поріг перевищено не було, хоча відмічали
підвищення захворюваності в усіх 10 містах на 28,7% порівняно з
попереднім тижнем, яке було пов’язане з закінченням шкільних канікул та
святкових днів.

Захворюваність на ГРЗ та грип за грудень 2005 р. є меншою від
зареєстрованої в листопаді на 21,8% (показник 120,7 на 10 тис. населення
проти 154,4 на 10 тис.) і нижчою, ніж у грудні 2004 р. на 17,6%.

Останнім часом в Україні виявляють зростання захворюваності на кір, що
не має характеру епідемії. За даними МОЗ, таке підвищення має циклічний
характер і спостерігається раз у 5–6 років. У попередні роки періодичний
ріст захворюваності на кір у Києві було зареєстровано у 1993 р. (1579
випадків), 1997 р. (1463 випадки), 2002 р. (821 випадок). За період з
01.01. по 01.02.2006 р. у Києві зареєстровано 2296 випадків підозри
захворювання на кір, у тому числі 224 — у дітей, госпіталізовано 886
осіб. Нині спостерігається прогнозоване циклічне підвищення
захворюваності на кір. Його спалах зафіксований також у Сумській,
Закарпатській, Вінницькій та Дніпропетровській областях. Епідемічна
ситуація захворюваності на кір в інших областях України залишається
стабільною і не має суттєвих змін. Станом на 2 лютого 2006 р. відмічають
зниження захворюваності на кір.

За повідомленням МОЗ, за період з 16.01. по 13.02. 2006 р. за допомогою
до медиків з приводу холодових травм звернулися 10 323 жителі України.
Госпіталізовано 5 534 пацієнтів з діагнозом «переохолодження організму»
і «обмороження» (найчастіше верхніх і нижніх кінцівок, а також вух).
Зафіксовано 884 летальні випадки внаслідок цих захворювань. Найбільше
потерпілих від охолодження людей і смертельних випадків було виявлено в
невеликих населених пунктах, а серед великих міст — у Харкові.

Список використаної літератури

Статистичні дані про рівень захворюваності в Україні. – К., 2005.

Матеріали журналу “Здоров’я” за 2004-2005 рр.

Медичний вісник. – 2004. — №47.

Матеріали виступу проф. Мацишина И.Р. на ХХІ конференції “Здоров’я
нації”. – Київ, 2005.

PAGE

PAGE 10

Похожие записи