Реферат на тему:
Спільне перебування матерів та новонароджених у післяпологових
відділеннях. Спостереження за станом новонароджених за умов спільного
перебування. Грудне вигодовування. Спостереження за годуванням грудьми.
Оцінка стану грудного вигодовування. Положення дитини біля грудей
матері. Психологічні основи спілкування з матір’ю. Виписка
новонароджених. Групи здоров’я новонароджених
СПІЛЬНЕ ПЕРЕБУВАННЯ МАТЕРІВ ТА НОВОНАРОДЖЕНИХ, ГРУДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ
НЕМОВЛЯТ.
Викладання дитини на живіт матері, раннє прикладання до грудей матері
має бути здійснено у перші 30-60 хвилин життя, що забезпечує становлення
лактації у матері, фізіологічну колонізацію новонародженого мікрофлорою
матері, контакт «шкіра до шкіри» матері і дитини. Це сприяє формуванню
так званого «біологічного кувезу», тобто зони комфорту для
новонародженої дитини. Материнське тепло має заспокійливу дію на
організм дитини. Дитина відчуває матір, що формує у неї почуття захисту.
Результати виходжування недоношених дітей значною мірою визначаються
залученням матерів до догляду, годування своїх немовлят. З пологового
залу новонароджений разом із матір’ю переводиться у відділення спільного
перебування матері і новонародженого.
Організація відділень /палат/ спільного перебування матері і
новонародженого у пологових будинках є найбільш оптимальною формою
надання медичної допомоги жінкам і немовлятам в акушерських закладах. У
разі спільного перебування матерів і новонароджених забезпечується
фізіологічне становлення лактації, ефективне грудне вигодовування,
зниження рівня післяпологових ускладнень у жінок, зниження рівня
нозокоміальних інфекцій у новонароджених. Крім того, зменшуються витрати
пологового будинку на молочні суміші, соски, пляшечки для харчування
дітей.
Протипоказання для спільного перебування з боку матері: тяжкі форми
пізніх гестозів, екстрагенітальні захворювання в стадії декомпенсації,
гострі інфекційні захворювання, операційні втручання з тяжкими
порушеннями гемостазу. При стабілізації стану матері вона знаходиться
разом з дитиною. Медичний персонал має надати необхідну допомогу матері
для забезпечення ефективного вигодовування груддю.
Протипоказань для спільного перебування з матір’ю з боку новонароджених
практично не має. Якщо дитина з перинатальною патологією /важка
асфіксія, пологова травма, респіраторні розлади, вроджені вади
розвитку/, недоношена дитина знаходиться в відділенні інтенсивної
терапії новонароджених пологового будинку /перинатального центру/, мати
протягом дня повинна знаходитись біля своєї дитини, брати участь в її
виходжуванні, вигодовуванні.
Протипоказання для вигодовування груддю: гестаційний вік дитини менш,
ніж 30 тижнів, маса тіла при народженні менш, ніж 1300г, галактоземія,
хвороба «кленового сиропу». До тимчасових протипоказань для
вигодовування груддю відносяться: важка асфіксія при народженні,
пологова травма, внутрішньоутробна пневмонія, вроджені вади розвитку,
респіраторні розлади, гестаційний вік 32 тижні і менше, маса тіла при
народженні 1500г і менше.
Ефективне грудне вигодовування забезпечують:
· Раннє прикладання новонародженого до грудей матері / в перші
30-60хвилин життя/
· Спільне перебування матерів і новонароджених у пологових будинках
· Відсутність долактаційного годування немовлят з використанням сосок,
пляшечок
· Годування дитини за її потребою, тобто режим вільного вигодовування
дітей
· Відсутність засобів, що імітують грудь /соски, пустишки/
· Допомога матері з боку медичного персоналу в організації вигодовування
груддю
· Годування виключно груддю матері /поїти дитину недоцільно, грудне
молоко на 80% складається з води/
· Годування дитини груддю вночі / виділення пролактину вночі більше, ніж
впродовж дня, тому нічні годування груддю ефективно підтримують лактацію
/
· Залучення матерів до виходжування та годування своїх дітей у
відділеннях /палатах/ інтенсивної терапії пологових будинків, дитячих
лікарень
· Обмеження протипоказань для спільного перебування матерів і
новонароджених, вигодовування груддю
· Вигодовування виключно груддю впродовж перших 4-6 місяців життя
Грудне вигодовування немовлят – найбільш фізіологічний метод годування
дітей першого року життя. Вигодовування груддю забезпечує кращий
фізичний та психоемоційний розвиток дитини. Годування груддю –
профілактика алергії, захворювань органів дихання, травного каналу,
цукрового діабету у дітей. Грудне вигодовування, спільне перебування з
матір’ю має важливе значення для фізіологічної постнатальної адаптації
новонароджених і недоношених дітей: колонізація організму немовлят
материнською мікрофлорою /біфідо-, лактобактерії/, забезпечення імунними
факторами захисту, секреторним імуноглобуліном А, зменшення частоти і
тривалості фізіологічної жовтяниці.Перші порції грудного молока –
молозиво – перша імунізація дитини. Білки, жири, вуглеводи, мінеральні
речовини, вітаміни грудного молока максимально засвоюються в організмі
немовлят, виконують пластичну та енергетичну роль, забезпечують
фізіологічний розвиток дитини.
Всесвітньою організацією охорони здоров’я, дитячим фондом ООН «ЮНІСЕФ»
розроблено 10 принципів грудного вигодовуваня немовлят:
1. Пологовий будинок повинен мати зафіксовану програму з грудного
вигодовування немовлят та доводити її до медичного персоналу.
2. Навчати медичний персонал пологових будинків, дитячих лікарень
необхідним навикам підтримки грудного вигодовування.
3. Інформувати всіх вагітних жінок про перевагу грудного вигодовування
немовлят.
4. Допомогати матерям починати годувати свою новонароджену дитину
протягом перших 30 хвилин після пологів.
5. Навчати та показувати матерям, як треба годувати дитину, а також, як
забезпечити лактацію, якщо мати і дитина будуть відокремлені одне від
одного.
6. Годувати дитину тільки грудним молоком і не давати іншої їжі. Дитину
не поїти, за винятком медичних показань.
7. Ввести в практику цілодобове сумісне перебування матері і дитини в
одній палаті.
8. Заохочувати матір до годування груддю на вимогу немовляти.
9. Не давати новонародженим, що вигодовуються груддю, ніяких
заспокійливих засобів і пристроїв, що імітують грудь.
10. Сприяти організації груп підтримки грудного вигодовування і
направляти матерів у ці групи після виписки з пологового будинку.
На сучасному етапі найбільш раціональним і фізіологічним режимом
акушерського стаціонару є спільне перебування матері і дитини. Воно
починається з часу народження дитини(викладання дитини на живіт матері,
здійснення контакту “шкіра до шкіри”, “очі в очі”, раннє прикладання до
грудей матері 30 хвилин життя), продовжується цілодобовим спільним
перебуванням матері і дитини в післяпологовому відділенні, виключно
грудним вигодовуванням на вимогу дитини. Це забезпечує становлення
лактації у матері, фізіологічну колонізацію новонародженого мікрофлорою
матері, сприяє формуванню так званого «біологічного кувезу», тобто зони
комфорту для новонародженої дитини. Материнське тепло має заспокійливу
дію на організм дитини. Дитина відчуває матір, що формує у неї почуття
захисту. Результати виходжування недоношених дітей значною мірою
визначаються залученням матерів до догляду, годування своїх немовлят. З
пологового залу новонароджений разом із матір’ю переводиться у
відділення спільного перебування матері і новонародженого.
&
(
*
AE
(
AE
gd8 °
итрати пологового будинку на молочні суміші, соски, пляшечки для
харчування дітей, дає змогу залучати батька до контакту з дитиною
Протипоказання для спільного перебування з боку матері: тяжкі форми
пізніх гестозів, екстрагенітальні захворювання в стадії декомпенсації,
гострі інфекційні захворювання, операційні втручання з тяжкими
порушеннями гемостазу, розриви промежини ІІІ ступеня. Абсолютні
протипокази: відкрита форма туберкульозу, гострі психічні захворювання.
При стабілізації стану матері вона знаходиться разом з дитиною. Медичний
персонал має надати необхідну допомогу матері для забезпечення
ефективного вигодовування груддю.
Протипоказання для спільного перебування з боку новонароджених:
недоношеність ІІІ-ІV ступеня, внутрішньоутробна гіпотрофія плоду ІІІ
ступеня, важка асфіксія при народжені, пологова травма із порушеннями
функцій життєвоважливих систем, важкі вроджені вади, гемолітична хвороба
важкого ступеня, синдром дихальних розладів ІІ-ІІІ ступеня. Матері, діти
яких знаходяться у відділенні інтенсивної терапії новонароджених
пологового будинку /перинатального центру/, протягом дня повинні
знаходитися біля своєї дитини, брати участь в її виходжуванні,
вигодовуванні.
При спільному перебуванні матері та дитини іх розміщують в палатах на
два ліжка, бажана наявність туалетної кімнати, умивальника. Палата
оснащується зручним ліжком для жінки, ліжком для дитини, стільцем для
матері, сповивальним столом з ємкістю для дезінфікуючих розчинів,
індивідуальною тумбочкою. В палатах має бути інформація про переваги
грудного вигодовування для здоров’я жінки та дитини, правильне
прикладання дитини до грудей, гігієни та харчування жінки, групи
підтримки грудного вигодовування.
Лікар-неонатолог в палаті спільного перебування:
Щоденно оглядає дитину,
Дає поради та рекомендації щодо виключно грудного вигодовування,
годування на вимогу,
Роз’яснює матері переваги виключно грудного вигодовування, повідомляє
матір про з-міни кількості молока протягом доби та можливості
прикладання дитини за одне годування до обох молочних залоз,
Проводить спостереження за годуванням грудьми, положенням дитини біля
грудей матері, дає поради,
Контролює динаміку фізичного розвитку новонародженого,здійснює контроль
за тим, щоб дитині не давали ніяких замінників грудного молока, напоїв,
Повідомляє матір про можливість лактаційних кризів,
Інформує матір, про методи, спрямовані на стимуляцію лактації.
Дитяча медсестра в палаті спільного перебування:
Навчає матір правильного прикладання дитини до грудей,
Здійснює контроль за тим, щоб годування дитини відбувалося у зручному
для матері положенні,
Надає рекомендації з вибору оптимального положення дитини під час
годування,
Надає допомогу матері з догляду за дитиною,
Слідкує, щоб мати не догодовувала та не допоювала, дитину з власною
ініціатівою,
Інформує матір про можливі негативні наслідки штучного вигодовування, у
разі потреби навчає матір техніці догодовування немовляти з горнятка.
Медичні покази для використання пригодовування:
діти з дуже низькою масою тіла при народженні ((1500г), з терміном
гестації(32 тижнів;
глибоко незрілі діти з потенціальним ризиком гіпоглікемії або немовлята,
які потребують лікуванн з приводу гіпоглікемії;
діти, матері яких приймають ліки, протипоказані при грудному
вигодовуванні; або мають важке захворювання;
діти з гострою формою зневоднення.
Лікар-акушер-гінеколог в палаті спільного перебування:
Щоденно контролює стан молочних залоз,
Дає рекомендації щодо догляду за грудьми, профілактики тріщин сосків,
нагрубання молочних залоз,
У разі тимчасового окремого перебування матері та дитинипояснює
необхідність зціджування грудного молока,
Контролює роботу акушерки з навчання жінки основних прийомів
зціджування, пояснює важливість грудного вигодовування для її здоров’я.
Література:
Наказ МОЗ України № 620 від 29.12.2003р. “Про організацію надання
стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатальної допомоги в
Україні”.
Наказ МОЗ України № 194 від 06.05.2003р. “Про затвердження галузевої
програми первинної реанімації новонароджених на 2003-2006 роки”.
Наказ МОЗ України №59 від 10.02.2003 “Про удосконалення заходів щодо
профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в пологових будинках
(акушерських стаціонарах)”.
Наказ МОЗ України №152 від 04.04.2005р. „Про затвердження Протоколу
медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною”.
Наказ МОЗ України №340 від 07.10.2006р. „Підтримка грудного
вигодовування дітей в Україні на 2006-2010 роки”.
Наказ МОЗ України №179 від 29.03.2006р. „Про затвердження Інструкції з
визначення критеріів перинатального періоду, живонародженості та
мертвонароджуваності, порядку реєстрації живонароджених і
мертвонароджених”.
Наказ МОЗ України №48 від 03.02.2006р. „Про порядок проведення
профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних
імунобіологічних препаратів”.
Наказ МОЗ України №255 від 27.04.2006р. „Про затвердження клінічного
протоколу надання неонатологічної допомоги дітям „Жовтяниця
новонароджених”.
Наказ МОЗ України №584 від 29.08.2006р. „Про затвердження Протоколу
медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при
народженні”.
Неонатологія: Навч. посібник / за ред. П.С.Мощича, О.Г.Суліми.-К.: Вища
школа, 2004.-407с.
Безруков, Л.О., Волосовець О.П., Шунько Э.Э., Кривопустов С.П.
Неонатологія//Навч.посібник.-Чернівці,2000.-180с.
Зайченко А.В., Шевченко О.И., Викторов А.П., Сторчак А.В. Основы
рационального применения лекарств и фармацевтической опеки в
акушерско-гигнекологической практике: Монография/Под ред. И.А.Зупанца,
О.В.Грищенко.-Харбков:Золотые страницы,2003.-304с.
Основы перинатологии / Под ред. Н.П.Шабалова и
Ю.В.Цвелёва.-М.:МЕДпресс-информ., 2002.-2-е изд., перераб. и доп.-576с.
Оценка кардиотокограммы при беременности и в родах. Учебное пособие /
А.А.Полянин, И.Ю.Коган, Н.Г. Павлова-СПб.: ООО «Издательство
Н-Л»,2002.-16с.
Практичний посібник з неонатології / За ред С.Езутачана,
Д.Добрянського:Пер. з англ.-Львів,2002.-344с.
Посібник з неонатології:Пер. З англ./Джон Клоерті, Енн Старк
(Ред.-К.:Фонд допомоги дітям Чорнобиля, 2002.-72с.)
Чуб В.В., Чибисова И.В., Сегиенко С.Н. Синдром задержки внутриутробного
развития плода:патогенез и диагностика, профилактиа и
лечение.-Луганск,2002.-80с.
Наказ МОЗ України N31 від 19.02.1996р. «Про затвердження інструкції про
визначення критеріїв живонароджуваності, мертвонароджуваності та
перинатального періоду».-С.2-4.
Аряєв М.Л. Неонатологія.-АДЕФ-Україна.-2003.-756с.
Ю.И.Барашнев Перинатальная неврология.-М.: Триада-Х, 2001.- 640с.
Гипоксически-ишемическая энцефалопатия новорожденных / А.Б.Пальчик,
Н.П.Шабалов.- М.:МЕДпресс-информ, 2006.-2-е изд., перераб. и
доп.-256с.:ил.
Лабораторные и инструментальные исследования в диагностике: Справочник /
пер. с англ. В.Ю.Халатова; под ред. В.Н.Титова.-М.: ГЭОТАР-МЕД,
2004.-960с.
В помощь неонатологу / Знаменская Т.К., Сулима Е.Г., Ципку А.Г.,
Жданович А.И.-К.: Изд-во „Агентство „Стандарт”, 2006.-130с.
Современная терапия в неонатологии / под ред. Н.П.Шабалова.-М.:МЕДпресс,
2000.- 258с.
Клиническая патофизиология детского возраста / Климанов В.В., Садыков
Ф.Г.-СПб. Сотис-лань, 1997.-155с.
Анестезия и интенсивная терапия в акушерстве и неонатологии/ Куликов
А.В., Казаков Д.П., Егоров В.М., Кузнецов Н.Н.- М.: Медицинская книга,
Н.Новгород: Изд-во НГМА, 2001.-264с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
