Л Е К Ц І Я

Соціально-медичні аспекти нового господарчого механізму в охороні
здоров?я

Основною ціллю лекції являється вивчення соціальних і екологічних
аспектів даної проблеми. В результаті вивчення студенти повинні знати:

показники здоров?я;

соціально-екологічні причини, усугубляючі показники здоров?я;

сучасну концепцію управління здоров?я населення;

теоретичні основи нового господарчого механізму в охороні здоров?я.

Аналіз стану захворювання населення (загальної захворюваності,
тимчасової працездатності, інвалідності, загальної і дитячої смертності)
за останні два десятиліття свідчить про втрату динамізму в розвитку
охорони здоров?я.

Коли в період з 1971 р. по 1980 р. зниження тимчасової непрацездатності
на 100 працюючих в днях склало 8,3 %, то з 1980 р. по даний час всього
на 1,2%. Зниження первинного виходу на інвалідність робочих і
співробітників за ті періоди склало відповідно 20% і 8,6%, членів
колгоспів – 19,3% і 1,4%.

Відмічається неувага міністерств і відомств, об?єднань, підприємств,
організацій, колгоспів і радгоспів, до покращення здоров?я населення,
покращення екологічної обстановки, створення сприятливих умов праці і
побуту, відпочинку і спорту.

Одним із серйозних тормозів розвитку системи охорони здоров?я є
пресловутий принцип залишкового фінансування галузі.

Збільшилася за останній роки загальна смертність населення, зменшилась
середня тривалість життя.

Все це незважаючи на високу забезпеченість населення лікарями – при
нормі 32 лікаря на 10000 чоловік, в 1991 р. в Україні було 38,4 лікаря,
в 1992 р. – 39 лікарів (для порівняння в Великобританії сьогодні 19
лікарів на 10000 населення).

Незважаючи на такі високі цифри, суттєвих змін в організації медичного
обслуговування не відбулося. Його характерними ознаками залишилися:

а) неблагоустроєність приміщень в лікарнях;

б) відсутність сучасної апаратури і обладнання;

в) нестача ліків, білизни, погане харчування.

Дуже гостро стоїть питання підвищення рівня професійної підготовки
лікарів, а також заробітної плати медиків.

В сьогоднішніх умовах потрібно кардинально міняти підхід до проблем
управління. Сьогодні потрібно управляти не охороною здоров?я, а
здоров?ям населення, вміти бачити причинно-наслідкові зв?язки здоров?я
населення з зовнішніми факторами, клімато-географічними, етнічними
особливостями, інфраструктурою, способом життя населення.

Однією з важливих задач нового механізму господарювання є орієнтація
галузі на “кінцевий результат” – показники здоров?я. Серед показників
кінцевого результату першочергове значення мають середня тривалість
життя, рівень загальної смертності, захворюваність з тимчасовою втратою
працездатності, захворюваність по звертанню, індекс здоров?я, дитяча
смертність.

В перспективі було б доцільно оцінку “кінцевого результату” вести по
позитивним показникам здоров?я, показникам балансу, потенціалу і
ресурсів здоров?я, що рекомендує сьогодні ВООЗ.

І. Баланс здоров?я – динамічний стан рівноваги біологічних і психічних
функцій, обумовлених позитивними і негативними діями фізичного і
соціального оточення (визначення ВООЗ).

а) Показники балансу здоров?я:

Ритм людини.

Суб?єктивне відчуття благополуччя.

Соціальна адаптація.

Щоденна активність.

Виникнення і очікування продовженості майбутнього життя.

б) Наслідки негативного балансу:

Захворюваність.

Смертність.

ІІ. Потенціал здоров?я – сукупність здібностей індивідуума і особливості
його поведінки, яка служить для відновлення і підтримки балансу здоров?я
(визначення ВООЗ).

а) Підсумки потенціалу здоров?я:

Потенціал фізичних функцій.

Стан фмунологічної активності.

ІІІ. Ресурси здоров?я – потенціали можливості на 3-х рівнях:

Суспільства в цілому.

На комунальному рівні.

На індивідуальному рівні (визначення ВООЗ).

а) Показники ресурсів здоров?я:

Індивідуальні.

Комунальні.

Суспільні.

Реальним методом нового господарчого механізму повинно стати цільове
планування, підкріплене економічною базою. В реалізації цільових
комплексних програм, регіонально визначених, шляхи і проблеми досягнення
більш високого рівня здоров?я, повинні брати участь всі відомства,
діяльність яких і тій чи іншій мірі впливає на рівень здоров?я.

Реальні направлення покращення якості роботи органів і закладів охорони
здоров?я – введення нового господарчого механізму в діяльність
промислових підприємств, закладів, колгоспів і радгоспів.

З позиції теорії і практики – новий господарчий механізм в охороні
здоров?я – це системний підхід до охорони здоров?я, включаючий:

Зміну законодавства по охороні здоров?я.

Значення і використання маркетингу (попиту, потрібностей, ресурсів,
кадрів).

Нові форми організації праці.

Нові підходи до фінансування.

Економічні аспекти оцінки конкретних результатів діяльності.

Введення і систематична корекція стандартів якості лікування і
профілактика в відповідності з сучасними досягненнями медичної допомоги.

Новий господарчий механізм в охороні здоров?я передбачає:

1) Корінні зміни системи бюджетного фінансування закладів охорони
здоров?я, перехід від виділення їм ресурсів із бюджету по окремим
статтям розходів до фінансування по довготривалим стабільним нормативам.

2) Співвідношення бюджетного фінансування діяльності закладів охорони
здоров?я з розвитком платних послуг населенню, виконанням робіт по
договорам з підприємствами, організаціями і закладами на
госпрозрахунковій основі.

3) Розвиток самостійності і ініціативи трудових колективів закладів
охорони здоров?я в рішенні основних питань виробничої діяльності і
соціального розвитку.

4) Встановлення тісної залежності розмірів фондів виробничого і
соціального розвитку закладів охорони здоров?я і оплати праці кожного
робітника від кінцевих результатів діяльності закладів (підрозділів),
об?єкту, якості і ефективності праці.

5) Використання різних форм господарювання, включаючи в системні арендні
відношення, кооперативну, індивідуальну трудову діяльність,
розповсюдження гибких режимів праці.

Основним джерелом фінансування виробничої діяльності і соціального
розвитку колективу закладу охорони здоров?я і оплати праці його
робітників служать засоби бюджету, виділені по довготривалим економічним
нормативам.

Нормативи бюджетного фінансування виконують функції ціни (тарифа) на
послуги (роботи), надані закладами охорони здоров?я і встановлюються по
показникам, в найбільшій мірі характеризуючим кінцеві результати
діяльності закладів охорони здоров?я (медична допомога на послуги в
розрахунку на одного жителя в рік, лікування одного хворого різних
профілей захворювань і категорій важкості, надання різних видів медичних
і інших послуг).

Взаємні розрахунки між закладами охорони здоров?я і органами охорони
здоров?я за надання медичної допомоги населенню і різні медичні послуги
проводяться на основі затверджених вищестоячими органами цін (тарифів)
по видам послуг.

Допоміжними джерелами засобів охорони здоров?я є:

Сверхнормативні послуги, надані зверх нормативів безкоштовною медичною
допомогою по договорам, з державними, кооперативними і суспільними
підприємствами, закладами і організаціями.

Платні послуги населенню, надані по цінам і тарифам передбаченим
затвердженим в встановленому порядку прейскурантом, а нові види послуг –
по цінам (тарифам), встановленим з дозволу властей закладами охорони
здоров?я.

Допоміжні закази місцевих властей, вищестоячих органів управління з
виділенням допоміжних ресурсів на їх реалізацію.

Частина сум, забраних закладами санепідслужби з підприємств,
організацій, закладів і громадан за ущерб, нанесений здоров?ю населення
в зв?язку з порушенням санітарно-гігієнічних і протипожарних норм і
правил, забрудненням оточуючого середовища.

a p

,

n

p

,

.

&

&

&

&

&

&

&

&

&

&

Частина засобів, зекономлених в результаті зниження захворюваності з
тимчасовою втратою працездатності.

Добровільні взноси підприємств, закладів, організацій, благодійних
фондів, кооперативів в вигляді грошових засобів і матеріальних
цінностей.

Всі перераховані засоби, які не враховуються при визначенні розмірів
асигнувань із бюджета, розрахованих по довготимчасовим нормативам
бюджетного фінансування.

Засоби одержані із всіх джерел, утворюють єдиний фонд фінансових засобів
закладів охорони здоров?я.

Засоби вказаного фонду служать джерелом віддачі затрат, а також для
створення в закладах охорони здоров?я фондів економічного стимулювання.

Остатки фондів не підлягають поверненню в бюджет.

Виручка від реалізації залишків, застарілого і зношеного обладнання,
матеріалів і інших матеріальних цінностей, а також засобів, одержаних за
аренду будинків, обладнання, транспорту і т.п., направляються в фонд
виробничого соціального розвитку.

Економія затрат на утримання закладів охорони здоров?я, крім економії
витрат на харчування хворих, придбання медикаментів і перев?язочних
матеріалів, направляються в фонди економічного стимулювання.

Економія засобів, зв?язана з невиконанням грошових засобів на харчування
і медикаменти на одного хворого в день, направляються в центральний фонд
розвитку вищестоячого органу управління.

Від вищестоячого органу управління або закладу , виконуючого його
функції, заклади охорони здоров?я використовують вихідні дані
планування: контрольні цифри, державний заказ, довготривалі економічні
нормативи і ліміт.

Контрольні цифри не носять директивного характеру і відображають кінцеві
результати діяльності закладів по наданню медичної допомоги.

Контрольні цифри, які доводяться до закладів охорони здоров?япо
показникам, диференційованим в залежності від специфіки їх діяльності в
якості орієнтирів і повинні передбачати досягнення соціальної гарантії
населення в збереженні і покращенні здоров?я.

Контрольні цифри вказують:

Чисельність і склад обслуговуючого населення закладів.

Об?єм і якість медичних і інших послуг, що виконуються закладом (число
пролікованих, обстежених, прийнятих в поліклініках, платні послуги і
т.д.).

Показники технічного оснащення закладів і забезпеченості транспортом.

Показники соціального розвитку колективів закладів охорони здоров?я.

Державний заказ видається на введення в дію нових об?єктів,
реконструкцію, технічне обновлення і приведення до встановлених
санітарних норм діючої сітки лікувально-профілактичних і
санітарно-епідеміологічних закладів за рахунок державних централізованих
капітальних вкладень.

Державні закази на введення в експлуатацію об?єктів охорони здоров?я –
встановлюються, виходячи із пріоритетних направлень розвитку території.

Довготривалі економічні нормативи – забезпечують зв?язок суспільних
інтересів і інтересів закладу, і його робітників.

Вищестоячі органи, в залежності від прийнятої форми орієнтації
господарської діяльності закладів охорони здоров?я, по згоді з
відповідним комітетом профсоюзу, встановлюють нормативи бюджетного
фінансування.

а) Норматив утворення фонду заробітної плати (в % до суми всіх
поступлень в єдиний фонд фінансових заходів).

б) Норматив утворення фонду виробничого і соціального розвитку (в % до
єдиного фонду фінансових засобів за вирахуванням затрат).

В цьому випадку фонд оплати праці формується як залишок єдиного фонду
фінансових засобів за вирахуванням затрат після відчислення в фонд
виробників і соціального захисту.

в) Норматив утворення фонду оплати праці і норматив утворення фонду
виробничого і соціального розвитку (в % в загальній сумі поступлень за
відрахуванням затрат).

г) Норматив утворення фонду валютних відчислень від валютної виручки.

Закладам охорони здоров?я платежі в бюджет не встановлюються.

Ліміти – встановлюють допустимий розмір державних та централізованих
капітальних вкладів, об?ємом будівельно-матеріальних робіт,
централізований розподіл матеріальних ресурсів для забезпечення
протікаючої діяльності і будівництва.

Оплата праці робітників закладів охорони здоров?я і їх матеріальне
стимулювання здійснюється в залежності від кількості і якості праці і
особливо вкладу кожного робітника в досягнення кінцевих результатів.

Заклади охорони здоров?я самостійно затверджують штатні розклади і
встановлюють посадові оклади в відповідності з діючими схемами без
збереження середніх окладів і без врахування співвідношень чисельності
керівників і спеціалістів в межах затвердженого фонду оплати праці.

Закладам охорони здоров?я надають право визначення форм і систем
заробітної плати робітників, виборі направлень використання засобів на
оплату праці і в розподілі фонду оплати праці в відповідності з трудовим
вкладом колективу і кожного робітника. При цьому розмір заробітної плати
робітників закладу охорони здоров?я в межах фонду оплати праці розміром
не обмежується.

Матеріальне заохочення керівників закладів охорони здоров?я проводиться
тільки при наявності позитивного заключення органу місцевого
самоуправління по організації охорони здоров?я.

При переході закладів охорони здоров?я на нові умови господарювання
організується система контролю за якістю і ефективністю їх роботи,
включаюча:

Оцінку діяльності закладів охорони здоров?я, основану на використанні
системи показників (моделей) кінцевих результатів діяльності закладів,
розміщених на даній території.

Систему державного контролю за діяльністю закладів охорони здоров?я.

При закладах охорони здоров?я створюються комісії, медичні і суспільні.
Ради і інші органи місцевого самоуправління по організації охорони
здоров?я населення. Органи місцевого самоуправління поряд з прийнятими
системами контролю якості широко використовують в своїй роботі
соціологічні методи (опитування, анкетування тощо).

Показники, характеризуючі якість медичної допомоги і ефективність
діяльності закладів охорони здоров?я, розробляються на основі:

Вивченнязадоволення потреби населення медичною допомогою.

Використання технологій, стандартів надання медичної допомоги.

Оцінки стану здоров?я населення (включаючи показники тимчасової
непрацездатності).

Використання систем експертної оцінки проведеного комплексу заходів.

Співставлення затрат і ефективності діяльності закладів охорони
здоров?я.

Вищестоячі органи управління дають закладам охорони здоров? вказівки
тільки в відповідності зі своєю компетенцією.

В випадку видання або актів, не відповідаючих їх компетенції, або з
порушенням вимоги законодавства, заклади охорони здоров?я можуть
звертатись в державний арбітраж з заявою про признання такого акту не
дійсним повністю або частково.

Збитки, причинені закладу охорони здоров?я, в результаті виконання указу
вищестоячого органу, порушившого права закладу, а також внаслідок
неналежного здійснення вищестоячим органом своїх обов?язків по
відношенню до закладів, підлягаючих віддачі цим органом. Спори по
віддачі збитків розглядаються органами державного арбітражу.

Навик введення нового господарчого механізму свідчить про необхідність
різних стимулів, визначаючих зацікавленість та інтенсивність праці
робітників закладів охорони здоров?я.

Серед стимулів, використаних в охороні здоров?я можуть
використовуватися: матеріальні, моральні, професійні і змішані стимули.

При цьому основними умовами, що враховуються для роботи є:

орієнтація на кінцевий результат;

оцінка вкладу кожного робітника,

гласність, розмір стимулу.

Похожие записи