Реферат на тему:

Система кровообігу

В організмі кров постійно рухається. Збагачена киснем кров з легень
через систему артерій прямує до дрібніших судин — артеріол. Вони
закінчуються капілярами із товщиною стінок в одну клітину. Капіляри
зв’язані із дрібними венулами, що переходять у більші вени.

На момент народження система артерій практично сформована. Венозна
система ще є менш диференційованою. Ріст артерій відбувається
пропорційно до росту тіла дитини. У дітей до періоду статевого
дозрівання артерії відносно широкі і розвинуті сильніше (у дорослих
просвіт вен вдвічі більший від просвіту артерій, у малят — однаковий).
Розвиток судин завершується в період статевого дозрівання.

Схема капілярної сітки:1 — артеріола; 2 — капіляри; 3 — венула.

Система кровообігу складається із серця та судин які утворюють велике і
мале кола кровообігу. Кров обігає обидва кола кровообігу приблизно за 1
хв.

ШЛЯХИ КРОВОПОСТАЧАННЯ

1 — скронева артерія; 2 — мозкова вена; 3 — поверхнева скронева вена; 4
— кутова вена; 5 — лицева вена; 6 — внутрішня яремна вена; 7 — зовнішня
яремна вена; 8 — щитовидна вена; 9 — верхня порожниста вена; 10 —
підключична вена; 11 — аорта; 12 — легеневі артерії; 13 — пахвова вена;
14 — головна вена; 15 — серце; 16 — плечові вени; 17 — низхідна аорта;
18 — нижня порожниста вена; 19 — княжа вена; 20 — ниркова артерія; 21 —
верхня брижова артерія; 22 — ліктьові вени; 23 — променеві вени; 24 —
загальна клубова вена; 25 — венозна сітка кисті; 26 — долонна венозна
дуга; 27 — пальцеві вени; 28 — велика підшкірна вена; 29 — стегнова
вена; 30 — додаткова підшкірна вена; 31 — венозна сітка коліна; 32 —
підколінна вена; 33 — пронизні вени; 34 — малогомілкові вени; 35 —
передні великогомілкові вени; 36 — задні великогомілкові вени; 37 — мала
підшкірна вена; 38 — підошовна венозна сітка; 39 — тильні плеснові вени;
40 — тильна венозна дуга; 41 — тильні пальцеві вени; 42 — тильні
пальцеві артерії; 43 — дугоподібна артерія; 44 — тильні плеснові
артерії; 45 — підошовні артерії; 46 — передня великогомілкова артерія;
47 — задня великогомілкова артерія; 48 — малогомілкова артерія; 49 —
підколінна артерія; 50 — низхідна артерія коліна; 51 — артеріальна сітка
коліна; 52 — пронизні артерії; 53 — стегнова артерія; 54 — глибока
артерія стегна; 55 — огинаюча артерія стегна; 56 — загальна клубова
артерія; 57 — шлункова артерія; 58 — загальна печінкова артерія; 59 —
легеневі вени; 60 — ліктьова артерія; 61 — міжкісткові артерії; 62 —
променева артерія; 63 — долонні зап’ясткові артерії; 64 — тильна
зап’ясткова артерія; 65 — долонні дуги; 66 — пальцеві артерії; 67 —
плечова артерія; 68 — пахвова артерія; 69 — загальна сонна артерія; 70 —
лицева артерія; 71 — щелепна артерія.

Велике і мале кола кровообігу

Велике коло кровообігу обмиває кров’ю практично всі органи, крім легень.
Воно починається із лівого шлуночка аортою, яка має вигляд дуги. Аорта
розділяється на артерії які доносять кров до більшості органів. Артерії
розділяються на дрібніші артеріоли, які сполучені з капілярами. Через
стінки капілярів здійснюється газообмін — кров віддає кисень і поживні
речовини, вбирає вуглекислий газ і продукти життєдіяльності. З капілярів
кров поступає у венули, які зливаючись утворюють крупніші вени.
Найбільші вени великого кола кровообігу — верхня і нижня порожнисті —
приносять венозну кров до правого передсердя.

Схема кровообігу:

1 — аорта; 2 — капілярна сітка легень; 3 — ліве передсердя; 4 — легеневі
вени; 5 — лівий шлуночок; 6 — артерії внутрішніх органів; 7 — капілярна
сітка непарних органів черевної порожнини; 8 — капілярна сітка інших
органів; 9 — нижня порожниста вена; 10 — ворітна вена; 11 — капілярна
сітка печінки; 12 — правий шлуночок; 13 — легеневий стовбур (артерія);
14 — праве передсердя; 15 — верхня порожниста вена.

В межах великого кола кровообігу функціонують портальна та коронарна
системи. Таким чином лівий шлуночок серця виконує величезну роботу,
забезпечуючи циркуляцію крові практично по всьому тілу, включаючи
головний мозок тулуб, кінцівки.

Мале коло кровообігу обмиває легені. Воно починається із правого
шлуночка легеневим стовбуром який розгалужується на дві легеневі
артерії, по яких венозна кров доходить до капілярів легень (в альвеоли).
Тут відбувається газообмін — крові вбирає кисень, вивільняє вуглекислий
газ, який виводиться з організму разом з видихуваним повітрям. Від
легень по чотирьох легеневих венах артеріальна кров повертається в ліве
передсердя. Мале коло кровообігу починає функціонувати після народження.

Кров обігає обидва кола кровообігу приблизно за 1 хв.

Портальна система печінки

В межах великого кола кровообігу функціонує портальна система — мережа
кровоносних судин між печінкою та органами травлення. Кров від шлунка,
селезінки, кишок і підшлункової залози відтікає до численних вен.
Зливаючись, ці вени утворюють ворітну (портальну) вену, яка несе кров до
печінки. Печінка засвоює і нагромаджує поживні речовини, а також усуває
токсини і шлаки. Очищена кров повертається через нижню порожнисту вену
до серця.

ПОРТАЛЬНА СИСТЕМА ПЕЧІНКИ:

1 — нижня порожниста вена; 2 — поперечні гілки портальної вени; 3 —
стравохід; 4 — шлунок; 5 — селезінка; 6 — шлункові вени; 7 — селезінкова
вена; 8 — середня ободова вена; 9 — нижня брижова вена; 10 — ободова
кишка; 11 — пряма кишка; 12 — зовнішні і внутрішні клубові вени; 13 —
клубово-ободові вени; 14 — права ободова вена; 15 — верхня брижова вена;
16 — дванадцятипала кишка; 17 — ворітна вена; 18 — жовчний міхур; 19 —
печінка; 20 — серповидна зв’язка.

Коронарна система

Серце потребує багато кисню; лише мозок потребує більше. Кров, що
проходить через камери серця, не досягає м’язових клітин, тому серцеві
м’язи мають окрему мережу кровоносних судин — коронарну систему.
Коронарні артерії відходять від аорти і, розгалужуючись до капілярів,
забезпечують живлення серця. Коронарні вени відтікають від коронарного
синуса — великої вени на задній поверхні серця. Деякі дрібні коронарні
вени впадають безпосередньо у праве передсердя.

КРОВОПОСТАЧАННЯ СЕРЦЯ

1 — аорта; 2 — коронарні артерії; 3 — артеріальні гілки; 4 — коронарні
вени; 5 — капіляри.

Кровообіг плоду

Формування серця починається в ембріональний період на 2 тижні життя, а
на 3 тижні його розвиток в загальних рисах завершується.

До народження кисень поступає в плід через плаценту і пупкову вену.
Остання розгалужується на дві судини: одна живить печінку (печінковий
анастомоз), інша впадає в нижню порожнисту вену. Тут відбувається
змішування свіжої артеріальної крові із кров’ю, яка пройшла через
печінку. Така змішана кров потрапляє у праве передсердя, потім у правий
шлуночок і виштовхується у легеневий стовбур. Менша частина крові тече в
легені через спеціальний анастомоз, а більша, через артеріальну боталову
протоку (між лівим і правим передсердями є отвір) потрапляє в аорту.
Завдяки наявності боталової протоки обидва шлуночки закачують кров у
велике коло кровообігу. Кров з продуктами обміну через пупкові артерії і
плаценту повертається в материнський організм.

КРОВООБІГ ПЛОДУ

1 — аорта; 2 — рух крові до верхньої частини тіла; 3 — артеріальна
(Боталова) протока (легеневий анастомоз); 4 — ліве передсердя; 5 —
серце; 6 — нижня порожниста вена; 7 — низхідна аорта; 8 — рух крові до
нижньої частини тіла; 9 — плацента; 10 — пупкові артерії; 11 — пупкова
вена; 12 — венозна протока (печінковий анастомоз); 13 — легенева
артерія; 14 — овальний отвір; 15 — легеня; 16 — праве передсердя; 17 —
рух крові з верхньої частини тіла.

Під час народження легені «відключені» від плаценти. Легеневий кровообіг
зростає, а плацентарний припиняється. Тобто система кровообігу немовляти
починає повноцінно виконувати коли повноцінно включається мале коло
кровообігу. Це призводить до підвищення тиску у правому передсерді, що
спричиняє закривання заслонки овального отвору — потік крові із правого
шлуночка у лівий припиняється. Зрощення заслонки з краєм овального
отвору завершується до кінця другого тижня після народження. Пупкові
судини, артеріальна і венозна протоки починають звужуватися і за 1,5-2
місяці заростають.

КРОВООБІГ ПІД ЧАС НАРОДЖЕННЯ

1 — артеріальна протока закривається; 2 — збільшення кровоплину до
легень; 3 — кров, збагачена киснем, надходить до лівого передсердя; 4 —
овальний отвір закривається.

Література:

1. Donatelle R. J., Davis L. G. Acces to Health. — New Yorк, 1995. — 708
p.

2. Hanh D. B., Payne W. A. Focus on Health. — New York: Mosby.,1997. —
466 p.

3. The Secondary Comregensive School Health. Chelenge. Volum One:
Promotion Health Through Educaition. Peter Cortese and Kathleen
Middleton, ed., 1994. — 554 p.

4. Williams B.K., Knight S.M. Healthy for life: wellness and the art of
living. — Brooks /Cole Publishing Company, 1994. — 1620 p.

5. Антропова М.В. Гигиена детей и подростков. – М.: Медицина, 1982.

6. Билич Г.Л., Назарова Л.В. Основы валеологии. — Спб.: «Водолей», 1998.
— 560 с.

7. Бисярина В.П. Анатомо-физиологические особенности детского возраста.
– М.: Медицина, 1968.

8. Валеология. Справочник школьника / Cост. Н. Зотова. — Донецк: ПКФ
«БАО», 1999. — 448 с.

9. Валеологія (інформ.-метод. збірник). — К.: Т-во «Знання»
України,1996. — 336 с.

10. Галантюк С.І., Феник С.Й., Страшнюк Н.М., Грубінко В.В. Педагогічна
практика з шкільної гігієни. Методичні рекомендації до виконання
самостійних завдань з шкільної гігієни — Тернопіль: ТДПУ, 2000. — 29 с.

11. Гальперин С.И. Физиологические особенности детей. – М.: Просвещение.
– 1965.

12. Гигиена детей и подростков (Под ред. Г.Н. Сердюковской и А.Г.
Сухарева). – М.: Медицина. – 1986.

13. Голоток А.І., Волосянко Р.П., Неделько В.П. Оціночні таблиці
фізичного розвитку школярів Західного регіону України (методичні
рекомендації). — Івано-Франківськ; 1987.

14. Грушко В.С. Здоровий спосіб життя. — Тернопіль: СМП «Астон», 1999. —
368 с.

15. Давиденко І.М. Практикум з шкільної гігієни і фізичних вправ. – К.:
Вища школа, 1969.

16. Давиденко І.М., Калошин В.О. Практикум з гігієни шкільної і фізичних
вправ. — К.: Вища школа. — 1969. — 184 с.

17. Державні тести і нормативні оцінки фізичної підготовленості
населення України / За ред. М.Д.Зубалія. — 2-е вид., перероб. і доп. —
К., 1997.— 36 с.

18. Дубогай О.Д. Щоденник здоров’я зміцнення. — К.: СП «Сплайн», 1998. —
60 с.

19. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология. — М.: Высшая школа. — 1985. —
384 с.

20. Если хочешь быть здоров: Сборник / Сост.А.А.Исаев. — М.: ФиС, 1998.
— 352 с.

Похожие записи